Белаковський Леонід Михайлович. Підвищення економічної ефективності використання нових технологій в промисловості

Короткий опис

Белаковський Леонід Михайлович. Підвищення економічної ефективності використання нових технологій в промисловості : Дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. — О., 2005. — 212арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 168-184

Белаковський Л.М. Підвищення економічної ефективності використання нових технологій у промисловості. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним прогресом. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена питанням розробки наукових і методичних рекомендацій, що створять передумови для активізації використання нових технологій з метою підвищення їх ефективності.
Об’єктомдослідження є процеси використання нових технологій на підприємствах промисловості України.
Предметомдослідження є методи та засоби підвищення економічної ефективності використання нових технологій.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що, на засадах удосконалення економічної оцінки ефективності впровадження нових технологій, розроблено та обґрунтовано організаційно-економічний механізм стимулювання процесів впровадження нових технологій та підвищення ефективності їх використання в галузях вітчизняної економіки, в тому числі в промисловості.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в створенні передумов для активізації використання нових технологій з метою підвищення їх ефективності. Основні наукові і прикладні результати, рекомендації з наукового і практичного їх використання полягають у такому:

В дисертації доведено, що економічне зростання вітчизняної економіки можливо тільки на базі втілення науково обґрунтованої промислової політики, складовими якої мають бути: формування новітніх технологічних укладів, глибинні інституційні перетворення, реалістичні сценарії прогнозування, тощо.
Проведений автором аналіз стану впровадження нових технологій в промисловості України показує його недосконалість в той час, як нові технології є могутнім засобом підвищення економічного потенціалу країни.
Автором встановлено, що однією з причин недостатнього впровадження нових технологій у промисловість в Україні є відсутність достатньо повних економічних досліджень процесів їх впровадження в практику.
Холодильна промисловість, на базі якої проводилося дослідження, сьогодні гостро потребує використання нових технологій для подальшого вдосконалення та розширення номенклатури виробництва холодильної техніки, яка застосовується для зберігання харчових продуктів, що містять нестійкі компоненти, що не витримують тривалого зберігання. Інтенсифікація різноманітних технологічних процесів із застосуванням штучного холоду також необхідна й в інших галузях економіки: на підприємствах торгівлі і громадського харчування, в металургійній, гірничодобувній, машинобудівній, хімічній, нафтогазовій промисловості, сільському господарстві, авіації, атомній енергетиці, у дослідженнях космосу й інших галузях промисловості, науки та техніки.
Розвиток економіки в період її трансформації потребує розробки методичного забезпечення впровадження нових технологій, зокрема в холодильній промисловості, для чого у першу чергу потрібна розробка досконалої методики оцінки економічної ефективності, що можливо на основі дослідження та моделювання цього важливого інноваційного процесу.
У ході дослідження доведено, що запропонований підхід до побудови економіко-математичної моделі на основі порівняльного аналізу результатів розрахунків різних варіантів (існуючого варіанта, нового будівництва, технічного переозброєння, тощо) дозволив адекватно відображати процеси оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій у промислове виробництво.
У ході дослідження обґрунтовано вибір системи факторів і елементів виробництва та шляхом їх ранжування встановлено ступінь впливу їх розвитку на споживчу вартість продукції, що виробляється. Таким чином визначено, що найбільш важливими факторами виробництва є: конструктивна уніфікація і стандартизація, досконалість технологічних процесів, склад і досконалість устаткування та верстатного парку тощо.
Дослідження інформаційного забезпечення системи управління впровадженням нових технологій дозволило зробити висновок, що надійний зворотній зв’язок дає гарантію своєчасного коригування відхилень від запланованого ходу процесу впровадження та функціонування нових технологій, що, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності впровадження нових технологій.
На базі запропонованої математичної моделі визначення економічної ефективності впровадження і використання нових технологій та проведених розрахунків обґрунтовано концептуальні положення технічної політики розвитку промислових підприємств, що базуються на технічному переозброєнні підприємств за принципом: новим технологіям нове устаткування, новому устаткуванню нові технології.
Основними напрямками технічного переозброєння слід вважати: оновлення (заміна) технологічного парку; вдосконалення існуючого устаткування, системи організації управління виробництвом; введення нового устаткування (повна заміна); виведення із експлуатації застарілого устаткування; своєчасний ремонт, модернізація устаткування; організаційні інновації, комп’ютеризація управління; автоматизацію виробничих процесів. Реалізація заходів за визначеними напрямами у сукупності має забезпечити досягнення виробником високого прибутку за необхідних обмежень (екологічних, соціальних тощо). Ці вимоги необхідно враховувати як обов’язкові при проектуванні нових технологій у сучасних умовах.
Для запобігання розрахунків за неточними ізольованими моделями, автором запропонована система взаємопов’язаних моделей щодо розвитку окремого підприємства з урахуванням суспільно-господарських аспектів. Аналіз динаміки показника прибутку довів, що однією з причин повільного впровадження нових технологій є те, що їх впровадження не впливає позитивно на прибуток. Причиною цього негативного явища, в свою чергу, є недостатній розвиток ринкових механізмів регулювання при відсутності державної підтримки цих процесів.

Наведений аналіз також дозволив визначити найбільш ефективний напрямок технічного переозброєння промислових підприємств, а саме: оновлення та модернізація устаткування на базі впровадження нових технологій.
Як важливий напрям стимулювання впровадження і використання нових технологій, пропонується механізм підсилення їх фінансової підтримки. Запропонована модель розрахунку економічного ефекту впровадження нових технологій за рахунок кредитів комерційних банків дозволяє їм контролювати процес впровадження та реалізації економічного ефекту на підприємстві на протязі всіх ланок ланцюга «продукція виробник споживач». Це дає можливість значно зменшити фінансовий ризик банків та заохочує їх до кредитування процесів впровадження нових технологій.
Для поліпшення ситуації щодо кредитування процесів впровадження нових технологій розроблено схему фінансової політики НБУ, яка полягає у тому, щоб надавати цільові пільгові кредити комерційним банкам у разі виконання ними таких вимог: надавати пільгові кредити лише тим підприємствам, які активно впроваджують та використовують нові технології. При цьому слід дозволяти застосовувати такі заходи, як збільшення розміру кредитів, зменшення розміру відсотків за кредити, продовження терміну повернення кредитів, надання гарантії постачальникам нової техніки та ноу-хау щодо платоспроможності їх споживачів; застосувати практику надання послуг перспективним клієнтам, висуваючи, коли це потрібно, вимоги врахування не тільки наявності коштів на рахунках, а й усієї нерухомої власності підприємств - позичальників як гарантію повернення кредитів та сплати відсотків по ним тощо.

15. У ході дослідження доведено, що запропоновані моделі доцільно використовувати для визначення найбільш ефективних заходів щодо впровадження і використання нових технологій на конкретних підприємствах, а також використовувати в учбовому процесі вищих учбових закладів відповідного профілю.