Білобрин Марія Степанівна. Співвідношення метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу

Короткий опис

Білобрин Марія Степанівна. Співвідношення метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005

Білобрин М.С. Співвідношення метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2005.
Дисертацію присвячено актуальним питанням нейроендокринних розладів, повязаних із порушенням у наднирниковій ланці гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи при гострих порушеннях мозкового кровообігу (на основі дослідження вмісту метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів та їх співвідношення у 17 хворих з церебральним атеросклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою, 23 хворих з транзиторними ішемічними атаками, у 75 хворих з ішемічним інсультом у 40 з геморагічним інсультом). Виявлена залежність рівня метаболітів андрогенів та глюкокортикоїдів у сечі хворих та їх співвідношення від характеру патологічного вогнища (ішемічного чи геморагічного), рівня ураження головного мозку, та типу протікання захворювання. Запропоновано критерії і рекомендації для проведення корекції виникаючих порушень міжгормональних співвідношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу за допомогою інсуліну. Доведено, що використання інсуліну в комплексному лікуванні хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу сприяє регредієнтному протіканню інсульту, зменшенню частоти ускладнень та зниженню летальності.

1.У дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні залежності особливостей нейроендокринних реакцій організму від виду порушення мозкового кровообігу, типу та локалізації патологічного вогнища, перебігу захворювання та доведені можливості корекції гормональних порушень за допомогою інсуліну.
2.При ГПМК спостерігаються виражені зміни в обміні андрогенів і глюкокортикоїдів, які проявляються як підвищенням, так і зниженням андрогенної та глюкокортикоїдної функції кори наднирників у різні терміни захворювання в залежності від характеру та перебігу ураження і його локалізації.
3.При ТІА відбувається достовірне підвищення рівня андрогенів і глюкокортикоїдів в сечі, що відображає розвиток адаптивних процесів у відповідь на стрес та супроводжується між гормональним дисбалансом.
4.Ішемічний інсульт викликає зниження рівня андрогенів та підвищення рівня глюкокортикоїдів з появою гормонального дисбалансу, який проявляється зниженням співвідношення 17-КС/17-КГС.
5.При геморагічних інсультах рівень андрогенів та глюкокортикоїдів нерівномірно підвищується, що зумовлює гормональний дисбаланс і проявляється у зниженні співвідношення андрогенів і глюкокортикоїдів.
6.У пацієнтів з регредієнтним типом протікання ішемічного інсульту екскреція андрогенів з сечею на 7 добу зростає до рівня контрольного, а при рецидивуючому типі залишається достовірно нижчою, ніж в контролі на протязі всього періоду спостереження, що може слугувати додатковим прогностичним критерієм перебігу ішемічного інсульту.
7.При ураженні вертебро-базилярного басейну порівняно із басейном внутрішньої сонної артерії спостерігається більш виражене порушення у роботі гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.
8. Дослідження екскреції з сечею 17-КС і 17-КГС у хворих з ГПМК завдяки різному характеру їх змін, може служити додатковим критерієм для диференційної діагностики характеру інсульту, його локалізації і типу перебігу.
9.У пацієнтів з ішемічним інсультом, які вижили, екскреція 17-КС з сечею вірогідна вища, ніж у померлих. Рівень екскреції 17-КГС з сечею у пацієнтів із сприятливим перебігом захворювання достовірно нижчий, ніж у померлих як при ішемічному, так і при геморагічному інсульті. Таким чином, дослідження вмісту в сечі хворих з ГПМК андрогенів і глюкокортикоїдів може слугувати додатковим критерієм прогнозу щодо життя.
10.Ведення хворим з ГПМК інсуліну приводить до підвищення рівня андрогенів і зниження рівня глюкокортикоїдів, покращення між гормональних співвідношень, а отже до нормалізації андрогенної та глюкокортикоїдної функції кори наднирників, що сприяє зменшенню частоти ускладнень, регредієнтному протіканню інсульту і покращує прогноз перебігу захворювання.