Боднар Оксана Степанівна. Організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл

Короткий опис

Боднар Оксана Степанівна. Організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл : Дис... канд. наук: 13.00.06 2008

Боднар О.С. Організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06 теорія та методика управління освітою. Університет менеджменту освіти АПН України, Київ, 2008.
У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретико-методичні та організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. Окреслено основні тенденції розвитку освітньої експертизи. Проаналізовано структурні елементи експертного оцінювання з позицій системного та діяльнісного підходів. Розглянуто сучасні технології оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл. Виділено основні підходи до тлумачення та оцінювання ефективності і результативності діяльності шкіл.
Розроблено модель технології експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл, концепцію її структури аргументовано сукупністю положень та системою принципів. Кожен блок моделі технології представлено низкою модулів, у яких визначено зміст управлінських алгоритмів оцінювання. Експериментально підтверджено дієвість та ефективність запропонованої моделі технології експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл у системі управління освітою.

Проведений аналіз та узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Модернізація системи управління освітою зумовила формування нової культури оцінювання в освітньому просторі України. На основі дослідження процесу становлення та розвитку освітньої експертизи в історичному, понятійному та морфологічному ракурсах доведено, що експертне оцінювання є динамічним процесом, який інтенсивно розвивається і модифікується. Виділення напрямів розвитку оцінювання; виявлення характеру його практичного застосування; виокремлення його відмінностей від інспектування, моніторингу, наукового дослідження; проведення класифікації різновидів освітньої експертизи (за моделями, предметом та технологіями дослідження,способом використання нормативних еталонів, особою експерта, експертними висновками, хронометрією часу, процедурою) підтверджують діалектичний процес розвитку експертного оцінювання. Характерною особливістю цього процесу є інтеграція освітньої експертизи з різними технологіями оцінювання, розвиток методів комплексної оцінки освітніх процесів та зростання вагомості самооцінок шкіл.
Розглядаючи експертне оцінювання як систему, досліджено такі його структурні елементи: об’єкт, предмет, суб’єкт, цілепокладання, інструмент та наявність певного характеру, що дало можливість глибше пізнати їх сутність, виділити специфічні риси, встановити взаємозв’язки між зазначеними компонентами та їх вплив на розробку технологій оцінювання навчально-виховної діяльності шкіл. Зроблено огляд сучасних технологій експертного оцінювання з метою узагальнення управлінського досвіду та вироблення концепції побудови відповідної моделі.
Розглянуто різні системи показників, що використовуються у практиці експертного оцінювання діяльності шкіл в Україні. Показано, як адаптуються Орієнтовні критерії оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл” через удосконалення інструментарію оцінювання та апробацію.
2. Аналіз сучасного категоріально-понятійного апарату з питань експертного оцінювання дозволив уточнити та обґрунтувати базові поняття дослідження:експертне оцінюванняв контексті управління розглядається як процес отримання експертних оцінок, висновків і рекомендацій щодо стану і перспектив розвитку навчальних закладів на основі їх самооцінок з використанням розробленої технології оцінювання, державних стандартів і забезпечення участі компетентних експертів; освітні експерти спеціалісти в галузі освіти, які мають відповідні фахові компетенції, аналітичні здібності та практичний досвід, достатні для експертного оцінювання педагогічних об’єктів, явищ та процесів і формування експертних висновків з метою прийняття управлінських рішень”; навчально-виховна діяльність школи як система дій суб’єктів освітнього середовища, спрямована на реалізацію державних стандартів освіти з урахуванням соціального замовлення споживачів освітніх послуг, регіональних умов та статусу ЗОШ”; результативність- як основний параметр діяльності школи, що включає базові досягнення закладу з точки зору його функціонування”; ефективність-яквластивість школи з точки зору розвитку системи щодо оптимального використання ресурсів та підтримки здоров’я, комфортності всіх суб’єктів освітнього середовища”.
Проведено порівняння навчально-виховного процесу та навчально-виховної діяльності. Враховуючи принципи функціональності та розвитковості, розроблено набір показниківрезультативностітаефективностінавчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. Доведено, що принцип функціональності забезпечується базовим параметромрезультативність, похідними параметрами якого єстійкість,надійність,мутабельність. Принцип розвитковості пов’язаний з базовим параметромефективність, який включає похідні параметри:оптимальність,екологічністьтаергономічність. Уведено базовий комплексний показник Підтримка життєдіяльності регіону” і сформовано підстави для його оцінки.
3. На основі уніфікованої класифікації різновидів освітньої експертизи, дослідження їх структурних елементів, аналізу практики виокремлено та обґрунтовано такі організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання: розробка концептуальних положень та моделі технології експертного оцінювання, опис навчально-виховної діяльності за допомогою набору параметрів і показників, розробка критеріїв оцінювання параметрів та показників, обчислення індексіврезультативностітаефективності,кластеризація і рейтингування шкіл, використання експертних висновків для прийняття управлінських рішень. Ці засади об’єднуються у систему, їм властиві такі характеристики як гнучкість, керованість, адаптивність, модельованість.
Розробка авторської концепції запропонованої технології допомогла актуалізувати окремі аспекти, структурувати процес експертного оцінювання та відобразити його у відповідній моделі.
У роботі запропоновано модель експертного оцінювання, яка включає такі часткові технології: розробки концепції експертного оцінювання і побудови моделі технології; формування системи принципів; визначення параметрів, показників і критеріїв; відбір та підготовки експертів; організації процедур, конструювання алгоритмів; формування кластерних груп об’єктів; отримання індивідуальних, групових експертних оцінок та самооцінок; прийняття експертних висновків і рекомендацій тощо. Кожна з цих часткових технологій, описана у відповідних модулях, може використовуватись самостійно. Однак, лише у тісному системному взаємозв’язку вони утворюють технологію експертного оцінювання. Доведено, що ця модель технології є алгоритмічною, тому що блоки і модулі розміщені у певній послідовності. Дієвість моделі технології забезпечується такими пріоритетами: врахуванням багатопараметричності навчально-виховної діяльності, підвищенням якості самооцінок школи, використанням кластеризації шкіл, участю в експертизі компетентних експертів.
Результати експерименту засвідчують, що впровадження моделі технології експертного оцінювання в управлінську практику стимулювало ріст результативності та ефективності діяльності шкіл у трьох кластерах. Аналіз значень отриманих індексів основних і похідних параметрів посилив об’єктивність рейтингування шкіл та прийняття управлінських рішень.
4. Для експертного оцінювання розроблено критерії, які мають структуру, відповідно до основних та похідних параметрів навчально-виховної діяльності школи. В структурі кожного похідного параметра виділено три важливі управлінські компоненти:цілепокладання,забезпеченнятауправлінняпараметром. Встановлено, що впровадження критеріїв сприяє підвищенню рівня навчально-виховної діяльності шкіл. На основі кластеризації навчальних закладів доведено, що для підвищення результативності та ефективності навчально-виховної діяльності шкіл у досліджуваному регіоні необхідно коректувати значення похідних параметрівмутабельністьтаергономічність.
5. Завдання, поставлені у дисертації, досягнуті, експериментальна перевірка технології експертного оцінювання підтвердила її дієвість та надійність завдяки виділенню організаційно-педагогічних засад експертного оцінювання, виробленню концептуальних положень, розробці моделі технології експертного оцінювання та отримання позитивних результатів констатувального та формувального експериментів.
Підготовлені методичні рекомендації впроваджені в практику експертного оцінювання діяльності шкіл. Застосування запропонованої технології сприяло формуванню позитивних змін в експертній діяльності органів управління освітою регіону, серед яких: посилення консультативно-регулятивної функції управління, можливість періодичного рейтингування шкіл у сформованих кластерах, розвиток здорової конкуренції між закладами освіти, зміцнення управління на основі співпраці з органами місцевого самоуправління і демократизації освітніх процесів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем експертного оцінювання. Подальшого дослідження потребують такі аспекти: розробка та декомпозиція системи показників різних напрямів діяльності шкіл, застосування математичного апарату для отримання кількісних оцінок та мінімізації похибок, аналіз наслідків експертних рішень тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що від якості дослідження експертного оцінювання залежатиме ефективність освітніх реформ.