БОГДАНОВА ЖАННЕТА АНАТОЛІЇВНА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий опис

Житомирський ДЕРЖАВНИЙ технологічний УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

бОГДАНОВА жАННЕТА аНАТОЛІЇВНА

УДК: 657:338.48

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ
ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 08.00.09 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, АНАЛІЗ ТА АУДИТ
(за видами економічної діяльності)

дисертація

на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

науковий керівник
Майданевич Петро Миколайович
кандидат економічних наук, ДОЦЕНТ

Житомир-2011

ЗМІСТ

ВСТУП ..
РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .................................
1.1. Загальна характеристика туризму як виду діяльності ...........
1.2.Особливості організації туристичної діяльності та її вплив на бухгалтерський облік і контроль .
1.3.Проблематика бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності ...
Висновки до розділу 1 .
РОЗДІЛ2.ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .......
2.1.Бухгалтерське відображення діяльності туристичного оператора
2.2.Бухгалтерський облік у туристичного агента
2.3.Формування собівартості туристичного продукту
Висновки до розділу 2 .....
РОЗДІЛ3.ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ...
3.1.Методика внутрішнього контролю формування собівартості туристичного продукту
3.2.Внутрішній контроль процесу реалізації туристичних ваучерів туристичним агентом
3.3.Внутрішній контроль договірних зобовʼязань у туристичній сфері ...
Висновки до розділу 3 .
ВИСНОВКИ .................................
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .

3

10
10

30

57
75

78
78
94
111
133

135

135

158

167
185
188
192
290

ВСТУП

Актуальність теми. Прогрес людства у XXIст. неможливий без розвитку соціальної сфери, однією з важливих складових якої є туризм. Розвиток туристичної галузі сприяє збільшенню доходів бюджету, створенню нових робочих місць, стабілізації економіки країни в цілому.
За даними Державної служби туризму і курортів за 2010 р. Україну відвідало 21,1млн. зарубіжних туристів, що на 381тис. більше, ніж у 2009 р. Отриманий дохід від туристичної діяльності за 2010 р. становить близько 3,6 млрд. дол. За рівнем відвідування туристами Україна входить до першої десятки країн Європи. Разом з цим, кількість іноземних туристів за період з 2007 до 2010 р. має негативну динаміку через невідповідність якості туристичних послуг міжнародним стандартам. Така ситуація спричиняє зниження доходів туристичних підприємств та уповільнення розвитку туристичної інфраструктури.
Визначення основних напрямів підвищення якості обслуговування туристів і зниження вартості туристичного продукту неможливе без ефективного управління діяльністю туристичних підприємств, що вимагає відповідного інформаційного забезпечення. Такими чином, особливої уваги потребують питання удосконалення теорії, організації та методики бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності субʼєктів господарювання.
Велике значення і науково-практичну роль відіграють дослідження проблем бухгалтерського обліку діяльності туристичних підприємств, яким присвятили праці Н.Алпатова, Г.Н.Бургонова, А.Вєнська, О.Коваленко, Н.А.Каморджанова, А.Клименко, Г.Корнійчук, В.Кузнєцов, Т.С.Осадча, Н.М.Петрова, І.М.Пожарицька, О.Поліновська, Н.Б.Рошко, Ю.Рудяк, О.В.Сметанко, М.М.Шигун. Дослідженням окремих питань організації бухгалтерського обліку туристичної діяльності займалися Н.Бочарова, В.Василенко, А.Дяченко, О.Кирієнко, А.Коваль, О.Коваленко, В.Кропивницький, Є.Старчук, Ю.Хоменко. Питання оподаткування туристичної діяльності у своїх працях піднімали І.Губіна, Т.П.Данканич, Т.Добродій, І.Єгорова, А.Меншиков, З.Омельницька, О.Павленко, Л.Пономаренко, О.Самарченко, Б.Свіржський, О.Федак, А.Хусід, С.Чекашкін, Г.Чернишова.
Зростання значення туризму для суспільства в цілому та конкретного індивіду, а також неповне використання інформаційних можливостей системи бухгалтерського обліку в управлінні туристичною діяльністю суб’єктів господарювання зумовлює необхідність перегляду проблемних питань теорії, організації та методики бухгалтерського обліку і контролю для забезпечення подальшого розвитку туристичної галузі України. Дослідження та вирішення потребують питання визначення субʼєктів туристичної діяльності, організація і методика бухгалтерського обліку і контролю діяльності туристичних агентів і туристичних операторів, калькулювання собівартості туристичного продукту та контроль за виконанням договірних зобовʼязань.
Недосконалість бухгалтерського обліку та контролю туристичної діяльності перешкоджає формуванню достовірної інформації для ефективного управління нею, а, отже, і розвитку галузі в цілому, що зумовлює актуальність теми дослідження, постановку мети і завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету за темою Методологія моделювання національної системи бухгалтерського обліку в умовах трансформаційного економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0109U001876). У межах наукової програми автором проведені дослідження, пов’язані з розробкою пропозицій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку туристичної діяльності субʼєктів господарювання.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень, а також розробка практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та контролю туристичної діяльності суб’єктів господарювання. Для досягнення мети в роботі поставлено такі завдання:
розкрити зміст понять туризм” і туристична діяльність” з метою уточнення їх економічної сутності та окреслення кола субʼєктів з метою побудови методик бухгалтерського обліку і контролю для них;
визначити вплив відмінностей між туристичним оператором і туристичним агентом на організацію та методику бухгалтерського обліку і контролю на таких підприємствах;
проаналізувати існуючі методичні підходи до облікового відображення діяльності туристичного агента з метою розробки рекомендацій щодо його удосконалення;
окреслити шляхи удосконалення методики бухгалтерського обліку діяльності туристичного оператора;
порівняти основні положення нормативних документів, які регулюють процес формування собівартості туристичних послуг в різних країнах з метою запровадження національних нормативних актів;
охарактеризувати методику контролю формування собівартості туристичного продукту з метою виявлення та вирішення проблемних питань;
проаналізувати методику контролю реалізації туристичного продукту туристичним агентом з метою її удосконалення;
провести критичний аналіз елементів організації внутрішнього контролю за укладанням договорів і виконанням договірних зобовʼязань у сфері туризму.
Об’єктом дослідження є бухгалтерський облік і контроль туристичної діяльності суб’єктів господарювання як основи розвитку економіки України.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних та організаційно-методичних питань бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності суб’єктів господарювання.
Робоча гіпотеза ґрунтується на припущенні, що бухгалтерський облік і контроль дозволяють підвищити ефективність управління діяльністю туристичних підприємств через формування достовірної інформації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнофілософські та загальнонаукові методи пізнання явищ і процесів. Використання гносеологічного методу дозволило уточнити та поглибити зміст понять й категорій у сфері бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності. Методи причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний метод використовувалися для удосконалення класифікації витрат на створення туристичного продукту. Критичний аналіз забезпечив встановлення проблемних питань організації та методики бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності. Аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація та узагальнення як загальнологічні методи наукового пізнання застосовано для розвитку положень теорії, організації та методики бухгалтерському обліку і контролю туристичної діяльності. Порівняльно-правовий метод використано для дослідження законодавства у сфері регулювання туристичної діяльності суб’єктів господарювання та розвитку її бухгалтерського обліку.
Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічної теорії, бухгалтерського обліку, господарського контролю, офіційні статистичні матеріали, матеріали науково-практичних конференцій, довідково-інформаційні видання, інтернет-ресурси, методичні матеріали та рекомендації міністерств і відомств, нормативно-правові акти, що регулюють питання бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дослідження є теоретичне обґрунтовування та вирішення комплексу організаційно-методичних питань бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності субʼєктів господарювання. Найбільш вагомими результатами, які характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, є:
вперше одержано:
теоретико-методичні положення бухгалтерського обліку у туристичних агентів в частині облікового відображення вартості придбаних туристичних ваучерів, що базується на дотриманні принципу нарахування та відповідності доходів і витрат та сприяє розробці методики бухгалтерського обліку діяльності туристичних агентів з урахуванням її особливостей;
удосконалено:
процес калькулювання собівартості туристичного продукту у туристичних операторів (встановлено склад і класифікацію витрат, які включаються до собівартості такого продукту), що стало основою для розробки Методичних рекомендацій з обліку та калькулювання собівартості туристичного продукту;
організаційно-методичні положення бухгалтерського обліку витрат на створення туристичного продукту в частині виділення на запропонованому рахунку 231Створення туристичного продукту” основних калькуляційних статей (витрати на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом туристичного продукту; відрахування від заробітної плати; матеріальні витрати; витрати на розробку туристичних маршрутів; інші витрати), що дозволило врахувати специфіку діяльності туристичних операторів для її облікового відображення;
методичні положення внутрішнього контролю формування собівартості туристичного продукту у туристичних операторів (виділено два етапи контролю: перевірка прямих витрат і розподілу непрямих витрат на виробництво туристичного продукту), розроблено робочі документи контролера (Відомість контролю витрат діяльності туристичних операторів, Відомість виявлених помилок і порушень в калькулюванні собівартості туристичного продукту, Відомість результатів перевірки складу статей калькуляції собівартості туристичного продукту), що сприяє встановленню відхилень та причин їх виникнення з метою усунення останніх;
організаційно-методичні положення внутрішнього контролю процесу реалізації туристичного ваучеру туристичним агентом у частині виокремлення напрямів контролю (перевірка операцій з грошовими коштами; перевірка реалізації туристичного ваучера в кредит) з метою уникнення порушень при реалізації та непорозумінь з покупцями туристичного ваучера;
порядок здійснення внутрішнього контролю за укладанням договорів і виконанням договірних зобовʼязань у туристичній сфері, який полягає у виділенні напрямів контролю у туристичного оператора (контроль договірних відносин із суб’єктами, що надають туристичні послуги; контроль договірних відносин із туристичними агентами або із споживачами туристичних послуг), що сприяє запобіганню порушень умов договорів і підвищенню впевненості та довіри зі сторони споживачів туристичного продукту до туристичних компаній;
дістало подальший розвиток:
трактування понять туризм” (безпосередній процес подорожі) і туристична діяльність” (діяльність суб’єкта господарювання зі створення та реалізації туристичного продукту) для формування єдиного підходу до розуміння та виділення субʼєктів туристичної діяльності по відношенню до туристичного продукту для врахування їх особливостей при удосконаленні організації та методики бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності;
класифікація суб’єктів туристичної діяльності по відношенню до туристичного продукту (споживачі та виробники), що дозволило систематизувати суб’єктів туристичної діяльності, для розробки методик бухгалтерського обліку їх діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій з удосконалення порядку організації та методики бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності субʼєктів господарювання. Основні теоретичні та практичні розробки впроваджено в практичну діяльність, а саме:
‑пропозиції щодо врегулювання та контролю договірних відносин в туристичній діяльності, що сприяє своєчасному виявленню та мінімізації ризиків діяльності та забезпечує підвищення ефективності системи управління (ТОВОРІЄНТ-ІНТУРИСТ”, довідка №1-17/33 від 14.10.2009р.);
‑методичні рекомендації з бухгалтерського обліку, зокрема калькування собівартості туристичних послуг, що забезпечує одноманітність складу і класифікації витрат та створення туристичного продукту (ТОВЄвразія”, довідка №107 від 28.04.2010р.);
‑пропозиції щодо методики облікового відображення витрат, доходів і фінансових результатів туристичної діяльності, що дозволило налагодити інформаційні потоки між рівнями управління та полегшити складання бухгалтерської звітності у розрізі об’єктів бухгалтерського обліку (ППКаникулы-Юг”, довідка №42-12 від 16.02.2011р.);
‑пропозиції з удосконалення навчальних дисциплін Бухгалтерський облік (теорія)” Фінансовий облік”, Контроль і ревізія”, Аудит”, Організація і методика аудиту”, Бухгалтерський облік в галузях економічної діяльності” (Сімферопольський учбовий центр Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, довідка №43-16 від 09.09.2010р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові розробки, висновки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача, що полягає у дослідженні комплексу питань бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності субʼєктів господарювання.
Апробація результатів дослідженн

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних положень, а також розробці практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності суб’єктів господарювання. Основні висновки, що підтверджують результати проведеного дослідження, полягають у такому:
1. Україна має значний туристичний потенціал, але поряд з цим сучасний стан туристичної галузі не можна вважати задовільним. Головними причинами такої ситуації є низька якість туристичного продукту та достатньо велика його ціна. Для вирішення даної проблеми удосконалено процес калькулювання собівартості туристичного продукту у туроператорів в частині встановлення переліку витрат, які включаються до собівартості туристичного продукту та їх класифікації. Це стало основою для розробки Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку та калькулювання собівартості туристичного продукту, які регулюють склад і класифікацію витрат, що включаються до собівартості туристичного продукту, визначають порядок калькулювання собівартості туристичного продукту, бухгалтерський облік витрат на створення туристичного продукту і формування фінансових результатів. Їх впровадження дасть можливість забезпечити правильність відображення в бухгалтерському обліку витрат діяльності туристичних операторів і достовірність визначення собівартості туристичного продукту.
2. З метою формування єдиного підходу до розуміння сутності понять туризм” та туристична діяльність” обґрунтовано недоцільність їх ототожнення. Під поняттям туризм” запропоновано розуміти безпосередній процес подорожі, а під туристичною діяльністю” діяльність суб’єкта господарювання зі створення та реалізації туристичного продукту. Таке розуміння забезпечить врахування їх особливостей при побудові організації та методики бухгалтерського обліку і контролю туристичної діяльності.
3. Для розробки методики бухгалтерського обліку діяльності суб’єктів туристичної діяльності розроблено їх класифікацію з урахуванням критерію відношення до туристичного продукту. На основі класифікації виділено дві основні групи суб’єктів, бухгалтерський облік яких принципово відрізняється споживачі та виробники. Споживачі (юридичні особи) відображають в бухгалтерському обліку придбання та споживання туристичного продукту, в той час як виробники відображають витрати понесені на створення туристичного продукту, й доходи від його реалізації. Групу виробників поділено на туристичних операторів і туристичних агентів, що надало можливість окреслити напрями удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку і контролю для зазначених субʼєктів.
4. Нереальність відображення на рахунках бухгалтерського обліку понесених витрат туристичними операторами у процесі створення туристичного продукту зумовлює завищення його собівартості. З метою достовірного формування собівартості туристичного продукту запропоновано основні калькуляційні статті до рахунку 231Створення туристичного продукту”: витрати на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом туристичного продукту; відрахування від заробітної плати; матеріальні витрати; витрати на розробку туристичних маршрутів; інші витрати. Використання запропонованих статей витрат сприяє удосконаленню калькулювання собівартості туристичного продукту з урахуванням специфіки діяльності туристичного оператора.
5. Діюча методика бухгалтерського відображення діяльності туристичного агента не відповідає принципу бухгалтерського обліку нарахування та відповідності доходів і витрат. Запропонована методика бухгалтерського обліку у туристичних агентів із використанням рахунку 287Туристичні ваучери, придбані з метою перепродажу” для відображення вартості туристичних ваучерів (придбаний туристичний продукт з метою перепродажу), придбаних у туристичного оператора, забезпечує відображення діяльності туристичних агентів з урахуванням особливостей їх діяльності.
6. Недостатній рівень розробки теоретичних і практичних положень здійснення внутрішнього контролю перешкоджає виявленню відхилень і порушень у визначенні собівартості туристичного продукту. Запропоновано напрями перевірки діяльності туристичного оператора: 1)перевірка прямих витрат на виробництво туристичного продукту; 2)перевірка розподілу непрямих витрат на виробництво туристичного продукту. Для узагальнення результатів контролю розроблено робочі документи: Відомість контролю витрат діяльності туристичних операторів, Відомість виявлених помилок і порушень в калькулюванні собівартості туристичного продукту та Відомість результатів перевірки складу статей калькуляції собівартості туристичного продукту. Використання зазначених документів дає можливість встановити обґрунтованість сум, які включаються до складу собівартості туристичного продукту, та правильність їх відображення в бухгалтерському обліку.
7. Найпроблемнішою сферою діяльності туристичного агента є реалізація туристичних ваучерів, тому запропоновано удосконалити організаційно-методичні положення внутрішнього контролю процесу реалізації туристичних ваучерів шляхом виділення етапів перевірки: 1) перевірка операцій з грошовими коштами; 2) перевірка реалізації туристичних ваучерів в кредит; та застосування фактичного (інвентаризація, опитування, спостереження) та документального (перевірка по суті, нормативно-правова, за формою, арифметична, взаємні та зустрічні перевірки, хронологічна) прийомів контрою на вказаних етапах. Пропозиції дозволяють уникнути порушень у сфері бухгалтерського обліку взаємовідносин туристичних агентів зі споживачами туристичних ваучерів.
На законодавчому рівні не приділяється належної уваги питанню врегулювання договірних відносин субʼєктів туристичної діяльності, що зумовлює відсутність фактичної відповідальності туристичних підприємств за порушення або невиконання умов договорів. Запропонований порядок здійснення контролю за укладанням договорів і виконанням договірних зобовʼязань у туристичній сфері включає такі етапи: 1) контроль укладання договору, 2) контроль процесу виконання договірних зобовʼязань, 3) перевірка результатів виконання умов договору, що дозволяє запобігати порушенням у сфері виконання договірних зобовʼязань субʼєктів туристичної діяльності.