Бондарчук Олександр Петрович. Економічний механізм інвестиційної діяльності в сільському господарстві

Короткий опис

Бондарчук Олександр Петрович. Економічний механізм інвестиційної діяльності в сільському господарстві: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2004

Бондарчук О.П. Економічний механізм інвестиційної діяльності в сільському господарстві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.
Дисертацію присвячено розробці та обґрунтуванню теоретичних, методичних та практичних засад удосконалення економічного механізму інвестиційної діяльності в сільському господарстві України в умовах розвитку ринкових відносин. Визначено економічний зміст та оцінку інвестиційного потенціалу з позиції залучення і ефективного використання інвестицій. Проведено аналіз джерел інвестицій сільськогосподарських підприємств. Виділено фактори, що стимулюють інвестиційну діяльність сільського господарства в ринкових умовах. Здійснено аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в сільському господарстві. Розроблено напрями удосконалення економічного механізму інвестиційної діяльності в сільському господарстві.

Під інвестиційним потенціалом сільського господарства слід розуміти систему економічних відносин між суб'єктами ринкової економіки, що формується в процесі і у зв'язку з залученням необхідного обсягу інвестицій та їх ефективного використання в умовах конкурентної аграрної економіки.
Оцінка інвестиційного потенціалу в сільському господарстві полягає у співвідношенні загального обсягу інвестицій, залучених підприємством із внутрішніх і зовнішніх джерел за певний період, з виробничою потужністю підприємства.
Аналізуючи джерела інвестицій сільськогосподарських підприємств у останні роки, слід зазначити, що найбільшу частку становлять власні засоби. Серед зовнішніх джерел значну частку складають державні (бюджетні) засоби і лізинг. Останнім часом у інвестуванні різко зросла роль великих ринкових структур регіонального АПК і агрофірм.
Зміцнення інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах неможливе без підвищення економічної ролі держави, посилення державного регулювання. Економічними важелями регулювання інвестиційної діяльності підприємств є грошово-кредитна, податкова, цінова, бюджетна, інвестиційна політика держави.

Факторами, що стимулюють інвестиційну діяльність у сільському господарстві на сьогодні є: зростання обсягу валового внутрішнього продукту, підвищення доходів населення, зміцнення платіжно-розрахункової дисципліни, поліпшення фінансового стану підприємств, посилення зв’язків фінансового ринку і підприємств.

З 1995 року спостерігалося прискорення зростання інвестиційної діяльності в сільському господарстві. У 2002 р., порівняно з 1995 р., обсяг інвестицій в основний капітал Запорізької області збільшився в 2,9 рази. Розглядаючи сучасний стан інвестиційної діяльності в сільському господарстві, можна відзначити, що він характеризується зменшенням ролі держави як безпосереднього інвестора і недостатнім розвитком приватних інвесторів, появою нових інституціональних структур, формуванням інвестиційної інфраструктури: комерційних банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інвестиційних інститутів. Однак, в 2002 р. на сільське господарство Запорізької області припадало всього 7,1% від загального обсягу інвестицій у основний капітал, що є незначною часткою.
Можливими шляхами збільшення інвестицій на сьогодні є: забезпечення адресного використання амортизаційних коштів, відповідно до їх функціонального призначення; нарощування централізованих інвестицій; активізація діяльності приватних інвесторів (населення, комерційних банків, інвестиційних фондів і компаній та ін.); залучення іноземних інвестицій. Надалі державі слід сприяти зростанню обсягів коштів населення та іноземних інвесторів з метою розвитку інвестиційної діяльності в сільському господарстві.
Існуючі в розвинених країнах способи трансформації заощаджень у інвестиції на сьогодні в сільському господарстві практично не реалізуються. Завдання підвищення ефективності трансформації внутрішніх заощаджень у інвестиції зумовлює необхідність відновлення і зміцнення фінансового сектора.

Механізм трансформації заощаджень у інвестиції має включати відновлення акумуляції коштів на ринку позикових капіталів, ринку цінних паперів у кредитній сфері; формування умов для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів; посилення ролі фінансового посередництва в процесі трансформації заощаджень у інвестиції, забезпечення передбачуваності фінансового ринку, що дає змогу здійснювати фінансове планування, орієнтуючись на реалістичні прогнози.
Процес створення механізму мобілізації інвестиційних ресурсів та їх ефективного розміщення в сільському господарстві передбачає розвиток інвестиційної інфраструктури, різних інституціональних органів інвесторів, що відповідають ринковій економіці.

Вдосконалення ринкових механізмів фінансування інвестиційної діяльності в сільському господарстві полягає в ефективному розвитку фондового ринку, удосконаленні процесів приватизації, розвитку грошово-кредитної системи України.

На сьогодні необхідна розробка науково-обґрунтованої і практично корисної політики залучення іноземних інвестицій, що має бути одним із складових елементів системи державної економічної політики. Удосконалення системи державного регулювання іноземних інвестицій дасть змогу забезпечити їхнє залучення й ефективне освоєння і, в остаточному підсумку, стабілізацію економічного становища і подальший розвиток України, створення системи страхування інвестицій в Україні.
В результаті наших досліджень було визначено вплив інвестиційних процесів на випуск продукції сільського господарства в Запорізькій області. Для цього розраховано приріст обсягу продукції сільського господарства по Запорізькій області у 2002 р. за рахунок інвестицій 2001 р. Він склав 804,36 тис. грн. Приріст продукції у 2003 р. за рахунок інвестицій 2001 р. склав 288,08 тис. грн.