Борбенчук Ірина Миколаївна Виражальні засоби латин­ської поетичної мови у творчості Катулла

Короткий опис

Борбенчук Ірина Миколаївна, викладач кафе­дри теорії, практики та перекладу англійської мови факультету лінгвістики Національного технічного уні­верситету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»: «Виражальні засоби латин­ської поетичної мови у творчості Катулла» (10.02.14 - класичні мови. 0кремі індоєвропейські мови). Спец­рада Д 26.001.19 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

БорбенчукІринаМиколаївнавикладачкафедритеоріїпрактикитаперекладуанглійськоїмовифакультетулінгвістикиНаціональноготехнічногоуніверситетуУкраїниКиївськийполітехнічнийінститутіменіІгоряСікорськогоВиражальнізасобилатинськоїпоетичноїмовиутворчостіКатуллакласичнімовикремііндоєвропейськімовиСпецрадаДуКиївськомунаціональномууніверситетііменіТарасаШевченка

МіністерствоосвітиінаукиУкраїни
КиївськийнаціональнийуніверситетіменіТарасаШевченка
МіністерствоосвітиінаукиУкраїни
КиївськийнаціональнийуніверситетіменіТарасаШевченка
Кваліфікаційнанаукова
працянаправахрукопису
БОРБЕНЧУКІРИНАМИКОЛАЇВНА
УДК’
ДИСЕРТАЦІЯ
ВИРАЖАЛЬНІЗАСОБИЛАТИНСЬКОЇПОЕТИЧНОЇМОВИ
УТВОРЧОСТІКАТУЛЛА
–класичнімовиОкремііндоєвропейськімови
Подаєтьсяназдобуттянауковогоступенякандидатафілологічнихнаук
ДисертаціяміститьрезультативласнихдослідженьВикористанняідей
результатівітекстівіншихавторівмаютьпосиланнянавідповіднеджерело
ІМБорбенчук
підписініціалитапрізвищездобувача
НауковийкерівникМироноваВалентинаМиколаївнадоценткандидат
філологічнихнаук
Київ–

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………
ВСТУП…………………………………………………………………………
РОЗДІЛТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИДОСЛІДЖЕННЯПОЕТИЧНОЇМОВИ
ЛІТЕРАТУРИДАВНЬОГОРИМУІСТДОНЕ…………………………
ОсобистістьГаяВалеріяКатуллаунауковомудискурсі……………
Еволюціяпоняття“поетичнамова”улінгвістиці……………………
РозвитоктаформуванняпоетичноїмовиуримськійлітературіІстдо
не……………………………………………………………………………
ЛітературнатрадиціявРиміуІстдоне……………………
РольгуртканеотериківякновоїлітературноїтечіїуІстдоне
……………………………………………………………………………………
ПоезіяГаяВалеріяКатуллаякунікальнеявищеримськоїлітератури
Висновкидорозділу……………………………………………………
РОЗДІЛМОВНОВИРАЖАЛЬНІЗАСОБИУПОЕЗІЯХГАЯВАЛЕРІЯ
КАТУЛЛА……………………………………………………………………
ФонетикостилістичніособливостіпоетичнихтворівГаяВалерія
Катулла…………………………………………………………………………
СпецифікаграматичнихособливостейпоетичнихтворівГаяВалерія
Катулла…………………………………………………………………………
Системаіменника…………………………………………………
Системаприкметника……………………………………………
Системазайменника……………………………………………
Системадієслова…………………………………………………
ОсобливостілексичногоскладупоетичнихтворівГаяВалерія
Катулла…………………………………………………………………………
Стилістичийпотенціалнеологізмів……………………………
Способиутвореннянеологізмів………………………
Видинеологізмів………………………………………

Запозиченняусистемівиражальнихзасобів…………………
Вульгаризмиякекспресивнийзасіб……………………………
Демінутивиусистеміпоетичногомовлення…………………
Особливостівживанняонімів…………………………………
Висновкидорозділу………………………………………………………
РОЗДІЛЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІЗАСОБИВІДТВОРЕННЯПОЕТИЧНОЇ
МОВИГАЯВАЛЕРІЯКАТУЛЛА…………………………………………
Використаннястилістичнихфігур…………………………………
Особливостіобразнотропеїчнихзасобів………………………
Специфікавживанняфігурмови………………………………
Синтаксичніможливостіфігурдумки…………………………
Фразеологізмиякмовнохудожнійзасібпоетичнихтворів………
Лінгвостилістичніособливостіепілію“Аттіс”………………………
Висновкидорозділу………………………………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ……………………………
ДОДАТОКА…………………………………………………………………

ВСТУП
РимськийпоетГайВалерійКатулл–ррдоневідомийувсьому
світіякспівецькоханнямайстеріронічногосарказмуісловесноїгри
відданийдругібезжаліснийвикривачворогівЩирінеприхованіпочуттята
багатогранністьталантувиокремилийогозпоміжримськихмитцівтому
йогопоезіявитрималаплинчасуйдосьогоднівикликаєінтереста
захопленняГаяВалеріяКатуллабезперебільшеньможнаназватипершим
римськимпоетомякийсвоєютворчістюсколихнувзагрубілідуші
співгромадянщозаприродоюбулишвидшевоїнамитадержавнимидіячами
ніжтворцямивисокоїпоезії
ЗбереженіпоезійКатуллаєунікальноюзбіркоюякадемонструє
неповторниймовнийсвітпоетатавизначаєтьсяпотужнимемоційноекспресивнимзабарвленнямПослідовністьтворівузбірцібулаукладенане
автороманевідомимпіслясмертіпоетазарізнимиознакамиатворчий
доробокбуврозподіленийзажанровимиознакамивеликітворив“ученому”
стилідрібнівірші“витівки”епіграмиелегіїта“поліметри”фалекіїввірш
ямбсапфічнастрофа
ТворчістьКатуллавирізняєтьсязпоміжйогосучасниківзавдякияк
започаткованомутворчомуметодурозкриттявнутрішньогосвітугероячерез
йогоприватнежиттятамотивкоханняякідоцьогочасубулипозаувагою
римськихмитцівтакілітературниміноваціямупоетичнихприйомах
жанрахтарозмірах
ПоетичнийталантКатуллабуввизнанийщезайогожиттяапоезіястала
вмитьпопулярноютазнайшлавідгукиусерцяхпрактичнихістриманих
римлян
Актуальністьдослідженнязумовленапотребоюкомплексного
лінгвістичногодослідженняпоетичноїмовиримськогопоетаКатуллащо
довгийчасзалишаласяпозаувагоюнауковцівзокремафахівцівізкласичних

моватакожособливостейфункціонуваннямовновиражальнихзасобівщо
становитьйогосистемусвітобаченнявизначаютьіндивідуальнийстильта
характеризуютьмовнуособистістьпоетаНасучасномуетапірозвитку
класичноїфілологіїдетальнийаналізобразівмотивівструктурифункцій
виражальнихзасобівКатуллаєнеобхіднимоскількидопомагаєувідкритті
новихперспективдослідженняпоетичнихтекстівримськихавторів
УсебічнийаналізтворівКатуллапоєднанийізвивченнямсуспільноісторичнихмовнокультурнихестетикофілософськихчинниківщосприяли
їхнаписаннюдастьзмогуглибшезрозумітиідейноестетичнітасвітоглядні
пошукилірикавконтекстірозвиткуримськоїлітератури
Художнізасобиупоетичнихтекстахантичнихавторіввисвітлювали
ОДерюгінІМакарВМілясевичРОліщук
ЛПащинаЛСкоринаЄСкоробогатаАСодомора
НТимейчукІФранко
Дослідженнюокремихаспектівфункціонуваннявиражальнихзасобіву
поетичномутекстіКатуллаприсвяченіроботияквітчизнянихІМегела
ОСучалкінтакізарубіжнихдослідниківОДерюгін
ВДуровЕНажоттТПшенінаІШталь
ВагомийвнесокувивченнятворчостіКатуллабувзроблений
німецькимиГГлюкліхГГендріксонФГурка
НГольцбергВКрольСРайцдеРіваролаЕШтерк
таамериканськимидослідникамиФКернсДжКвеснейіАВудмен
СОнеттіМСкіннерССтроупДТомсон
ПерекладамипоетичногодоробкуКатуллаукраїнськоюмовою
займалисяМЗеровТФранкоМБорецький
ЮКузьмаАСодомораОСтрашенко
Урядітеоретичнихробітбулодослідженолексикосемантичніта
стилісичніособливостіпоетичноїмовиЕБенвеністМБогданова
ЖВандрієсТВільчинськаДДанильчукТНіколаєва
ГПановаВПізаніВСеменюкОСидоренкота

безпосередньоїхфункціонуванняулатинськихтекстахОДерюгін
ОМалеїнНКорлетянуВКорнієнкоОРеферовська
МСенівМТарівердієваЙТронський
Незважаючинацеувітчизнянійфілологіїнемаєвсебічних
теоретичнихдослідженьвласнелінгвістичногохарактерувякихпредметом
аналізувиступаютьвиражальнізасобилатинськоїпоетичноїмовитворів
Катуллатавідтворюєтьсяціліснакартинаїхфункціонуванняупоетичному
текстіНасучасномуетапірозвиткукласичноїфілологіїпоетикатворів
Катуллаєособливоактуальноюоскількианалізобразівфункційструктури
мотивіввиражальнихзасобівупоезіївідкриваєновіперспективи
дослідженняпоетичнихтекстівримськихавторівУсебічнийаналізтворів
Катуллапоєднанийізвивченнямкультурноісторичнихталітературних
чинниківщозумовиливиникненняпоезійдастьзмогуглибшезрозуміти
ідейноестетичнітасвітоглядніпошукилірикавконтекстірозвиткуримської
літератури
Звязокроботизнауковимипрограмамипланамитемами
Дисертаційнедослідженнявиконаневмежахнауковоїпроблематики
кафедризагальногомовознавствакласичноїфілологіїтанеоелліністики
ІнститутуфілологіїКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТараса
Шевченкатакомплексниминауководосліднимитемами“Актуальні
проблемифілології”номердержавноїреєстраціїБФ–та“Україна
ісучаснийсвітміжмовнийтаміжкультурнийдіалог”номердержавної
реєстраціїБФщорозробляютьсявІнститутіфілологіїКиївського
національногоуніверситетуіменіТарасаШевченка
Метароботиполягаєукомплексномудослідженнівиражальних
засобівлатинськоїпоетичноїмовиримськогопоетаІстдонеКатуллана
різнихрівнях
Досягненнязазначеноїметипередбачаєвиконаннятакихзавдань
–проаналізуватитеоретичніпраціщорозкриваютьособистістьКатулла

–систематизуватиконцептуальніположеннясучаснихнауковцівпро
поняття“поетичнамова”
–розглянутидіяльністьгуртканеотериківІстдонеякновогоявищау
римськійлітературівІстдоне
–визначитиінноваціїКатуллавсистемімовновиражальнихзасобів
–дослідитифонетикостилістичнілексикограматичніобразнотропеїчнізасобипоетичноїспадщиниКатулла
–схарактеризуватиспособивикористанняКатулломсловотвірного
потенціалулатинськоїмови
–визначитивнесокКатуллаурозвитокізбагаченнясистеми
виражальнихзасобівлатинськоїпоетичноїмови
Об’єктомдослідженняєпоетичнамоваКатуллавконтекстірозвитку
латинськоїмовиперіодуІстдоне
Предметомдослідженняєфункціональніособливостіфонетикостилістичнихлексикограматичнихобразнотропеїчнихвиражальних
засобівупоезіяхКатулла
МатеріаломдослідженнястановлятьтекстипоезійКатулла
мовоюоригіналузагальнимобсягомпоетичнихрядків
Джерельнабазадослідження–збірниквіршівКатулларізних
виданьзокрема
––







Науковановизнадисертаційногодослідженняполягаєполягаєв
особливомупідходідопереосмисленнятворчостіКатуллакрізьпризму

поетикихудожніхтворівУдисертаціївпершерозглянутопроблеми
функціонуваннявиражальнихзасобівупоезіяхКатулласхарактеризовано
індивідуальноавторськілінгвостилістичнізасобитаїхфункціонуванняв
поетичномутекстіздійсненокомплекснийаналізвиражальнихзасобіву
мовотворчостіКатуллазурахуваннямтрадиційнихіновітніхпідходів
з’ясованоособливостівикористаннявиражальнихзасобівлатинської
поетичноїмовинарізнихрівняхвизначеносвоєрідністьлексикостилістичнихзасобівстворенняпоетичнихобразівтасюжетівРезультати
дослідженнядаютьзмогурозширитивідомостіпроособливостіпоетичного
стилюавтораосягнутипоетикутворівКатуллаїхмовнохудожнюсистему
компонентиякоїувзаємодіїстановлятьціліснуконцепціютвору
МетодидослідженняУдисертаційнійроботівикористанокомплекс
лінгвістичнихметодівлінгвостилістичноготалінгвопоетичногоаналізудля
виявленняфонетикостилістичнихлексикограматичнихлінгвостилістичних
особливостейпоетичнихтворівКатуллатипологічнийметоддля
класифікаціїтасистематизаціїмовниходиницьтаописуїхфункціонуванняв
поетичномутекстіконтекстуальноінтерпретаційнийметодспостереження
надсловомупоетичномутекстіУроботітакожзастосованозагальнонаукові
методикласифікаціясистематизаціятаузагальненнязелементами
кількіснихпідрахунків
ТеоретикометодологічнаосновадисертаціїЗагальним
методологічнимпідґрунтямдисертаційноїроботислугуютьпрацізісторіїта
теоріїлітературипровіднихукраїнськихвчених–СЄрмоленко
ОКожушногоОМаленкоОПотебніОП’ятецької
ВФілінюкБЯкубськогоТакожосмисленотеоретичнийдосвід
зарубіжнихнауковцівМБахтінаРБудаговаВВиноградова
ВГумбольдаОЕйхенбаумаЯМукаржовського
МРіффатераЮТиняноваВШкловськогоЛЩерби
РЯкобсонаЛЯкубінського

Длявстановленняфункціонуваннялатинськоїпоетичноїмовиу
Істдонебулипроаналізованіпрацісучаснихукраїнськихлінгвістівкласиківщорізносторонньовивчалипроцесрозвиткулатинськоїмовивід
класичногоперіодудостасамеНБойкоСГриценко
ОКосіцькоїОКощійМЛастовецьФЛуцькоїЛитвяк
ВМироновоїОНіколаєнкоАСодомори
МТрофимукаОЦиганокЛШевченкоСавчинської
РЩербини
Теоретичнезначеннядослідженняполягаєвсистематизації
лінгвістичнихрозробокугалузівизначенняпоняття“поетичнамова”в
обґрунтуваннітеоретикометодологічнихзасаддослідженнявиражальних
засобівупоетичномутекстіухарактеристиціосновнихзакономірностейта
принципівфункціонуваннявиражальнихзасобівупоезіяхОтримані
результатиузагальнюютьвивченняіндивідуальногостилюКатуллаа
матеріалидослідженнядоповнюютьвідомостіпроособливості
функціонуваннялатинськоїпоетичноїмовиуІстдоне
Практичнезначенняполягаєуможливостівикористання
результатівдослідженнявкурсахтаспецкурсахзісторіїлатинськоїмови
народноїлатиниісторичноїлінгвостилістикикурсахантичноїлітературита
літературознавстваМатеріалидослідженняможутьбутизастосованіпри
підготовцінавчальнометодичнихпосібниківдлявищоїшколитау
перекладацькихстудіях
Структураіобсягдисертаціїроботаскладаєтьсязівступутрьох
розділіввисновківспискувикористаноїлітературидодатку
УВступіобґрунтовановибіртемидисертаціїактуальністьіновизну
здійсненогодослідженнядлявітчизняноїкласичноїфілологіїсформульовано
об’єктіпредметдослідженнявизначенометуізавданнядисертаційноїпраці
їїджерельнубазуз’ясованотеоретичнетапрактичнезначенняроботи
можливіваріантипрактичногозастосуванняотриманихрезультатів

Упершомурозділі“Теоретичнізасадидослідженняпоетичноїмови
літературидавньогоРимуІстдоне”схарактеризованоособистістьГая
ВалеріяКатуллаунауковомудискурсісистематизованоосновніпоняття
поетичноїмовихудожньоготекстуз’ясовановпливлітературноїтрадиціїна
формуванняпоетичноїмовиІстдонеузагальненосоціокультурні
передумовиформуванняособистостіКатулладжерелатачинникищо
визначилиспецифікуйогомовноїсвідомостісхарактеризованопоезіюГая
ВалеріяКатуллаякунікальнеявищеримськоїлітературиІстдоне
Удругомурозділі–“МовновиражальнізасобиупоезіяхГая
ВалеріяКатулла”здійсненофонетикостилістичнийграматичнийлексикосемантичнийаналізпоезійКатулла
Утретьомурозділі–“Лінгвостилістичнізасобивідтворення
поетичноїмовиГаяВалеріяКатулла”здійсненолінгвостилістичнийаналіз
творівпоетаУвагузосередженонавивченніобразнотропеїчнихзасобів
специфіцівживанняфігурмовисинтаксичнхможливостяхфігурдумки
Булорозглянутофразеологізмиякмовнохудожнійзасібпоетичнихтворівта
епілія“Аттіс”Катулла
УВисновкахзробленітеоретичніузагальненнярезультатів
дослідженнящодоособливостейвживаннявиражальнихзасобівКатулла
сформульованіпричинитазначенняїхвживаннявизначенарольКатуллау
твореннілатинськоїпоетичноїмови
УДодаткуподанийперелікпублікаційзатемоюдисертаціїтасписок
конференційдебулоапробованорезультатидослідження

Список літератури

ВИСНОВКИ
ПостатьримськогопоетаКатуллазнаходитьсяуфокусівивчення
науковцівщезантичнихчасівСучаснілінгвістичніконцепціївивели
дослідженнянатойрівеньколитворчістьмитцярозглядаєтьсяусистемі
індивідуальногостилюавтораПрививченніпоетичноїмовислідзрозуміти
усіаспектисуспільноісторичногожиттяетносуупевнийперіодйого
філософіюкультуруімистецтвоПрицьомуважливопроникнутиутворчий
методавторатаспецифікуйогоіндивідуальноїсловесноїмайстерності
усвідомитистанлітературноїмовивконкретнийчасПоетичнамоваКатулла
євідображенняместетичнихтаідейнихзасадавторайогоманериітворчих
методівщоформувалисяпідвпливомфілософськолітературнихтрадиційта
культурноісторичнихпроцесів
ПоезіїКатуллапередувалигрецькілітературнітрадиціїрозроблені
александрійськоюшколоюіримськаспадкоємністьщоявляласобою
поєднаннягрецькихлітературнихвідкриттівтанововведенняримських
письменниківГуртокнеотериківдоякоговходивпоетвиступивіз
літературноюпрограмоюякадекларуваламаліжанриулітературі
зверненнядоінтимногожиттялюдиниаполітизмта“ученість”
ДлянаписанняпоезійКатуллвикориставтрадиціїлатинськоїпоетичної
мовиІстдонетазумівїїзбагатитивласнимипоетичнимивинаходами
ВиражальнізасобиКатуллаєдоситьрізноманітнимийфункціонуючина
різнихмовнихрівняхпоєднуютьусобіліричністьісарказмекспресіюі
душевністьнародністьівисокийстиль
НафонетичномурівніупоезіяхКатуллабулизафіксованіпевні
особливостізокремаусистемівокалізмумонофтонгізаціядифтонгівта
чергуванняголосногоукореніаусистеміконсонантизмусинкопа
рекомпозиціяспрощеннятаподвоєнняприголоснихаспіраціяприголосного
сособливостівживанняприголосногоФонетичнізасобивиконують
стилістичнуфункціюасамесприяютьархаїзаціїпоезійтаметричним

можливостямлатинськоїмовизокремавживаннюгекзаметраРазомзтим
вонидемонструютьіндивідуальнийстильпоетайогозахопленнягрецькими
традиціями
Активнуучастьутворенніобразноїсистемипоезійберутьзвуки
Алітераціятаасонанснадаютьдодатковоїмилозвучностіаповториокремих
голоснихтаприголоснихпривертаютьувагучитачаАнафоратаепіфора
створюютьяскравіобразивикликаютьспівчуттядоповнюютьзмісттворув
цілому
Допоетичнихзасобівбуловіднесенограматичніявищащоє
відображеннямстилюавтора
Особливостіїхвживаннясвідчатьякпровідсутністьвстановлених
нормлатинськоїмовиуІстдонетакіпронавмиснеїхвживаннязі
стилістичнихміркуваньГраматичніявищаусистемііменникаприкметника
займенникатадієслованадаютьпоезіямКатуллапевноїархаїчностітарис
високогостилю
Індивідуалізаціїстилюсприяютьілексичнізасобизокремавживання
особовихзайменниківта
допомагаєавторупротиставитисебечитачевійразомзтимзвернутися
конкретнодоньогоЕмфатичнізайменникивиконуютьрозділовупитальну
тапідсилюючуфункціїутворах
Налексичномурівнібуловиявленовживаннянеологізмівзапозичень
вульгаризмівдемінутивівонімівНатвореннянеологізміввплинули
художнійметодпоетайоготворчаіндивідуальністьтаманераЗаспособами
твореннянеологізмівбуливиділенісуфіксаціяосновоскладання
тапрефіксаціяНайпродуктивнішимичастинамимовидля
твореннянеологізмівсталиприкметниктаіменник
найменшпродуктивними–дієприкметниктадієсловоУ
поезіяхнеологізмипозначаютьновіявищатапредметинадаютьлексемам
новихсемантичнихвідтінківтаекспресивностіНеологізмиКатуллає
авторськиминовотворамивонинеувійшлидозагальногоужиткупроте

розширилисловниковийскладтаможливостілатинськоїмовидляутворення
новихслів
ЗапозиченняупоезіяхКатулламаютьгрецькепоходженнящо
пояснюєтьсятіснимикультурноісторичнимизв’язкамидвохнародівта
захопленнямалександрійськоюпоезієюАвторвикористовуєгрецизмиякі
давноувійшлидословникалатинськоїмовидляномінаціїновихпонять
Стилюпоетавластивевживаннягрецизмівзанаявностівідповідниківу
латинськіймовіСередгрецизмівіменниківбуливиділенітакітематичні
групиякхрематонімитопонімиантропонімифітонімизоонімиГрецизмиприкметникибулиоб’єднаніугрупиякіснихтавідноснихприкметників
Функціонуваннягрецизмівзумовленетематикоютворіввідносноюбідністю
латинськогословникатаекспресивностилістичноюнеобхідністю
ОднієюзхарактернихознакстилюКатуллаєвживаннявульгаризмів
щозмальовуютьсуспільнівадитанепристойностіРимськіписьменники
зверталисядовульгаризмівяквиражальногозасобувкрайрідкозосновною
метоювикликатисміхУКатуллавульгаризмиєповноціннимипоетичними
засобамищоздатніутриматичитачаівикликатиякомогабільшийінтересдо
своєїтворчостіПоетовівдалосяпіднятинепристойнувульгарнулексикудо
рівняпоезіїізбагатитилітературнулатину
ДемінутивинадаютьпоезіямКатулларізногозначеннявід
зменшувальнопестливогодоіронічносаркастичногозалежновідконтексту
татемитворуЗавдякидемінутивнимсуфіксамбулиутворенііменникина
позначеннямалихістоторганівтіламалогорозміручогосьіприкметники
щовиражаютьградаціютазбільшеннякольоровугамудвоїстістьВелика
кількісьдемінутивіввказуєнадинамічністьлатинськоїмовищо
поповнюваласвійлексичнийскладутакийспосіб
ВажливимпоетичнимзасобомКатуллаєонімизокремаім’я
вживалосяразиаіменаівідповідноіразівІмена
друзівщозустрічаютьсяупосланняхвказуютьнаїхважливістьужитті
поетаІменаворогівзгадуютьсявінвективахіепіграмахзметою

висміюванняїхньогоаморальногожиттяВживанняонімівзумовлено
тематикоютворівпрагненнямдодіалогічногомовленняможливістю
зверненнядоадресатапевноюіндивідуалізацією
Довиражальнихзасобівлатинськоїпоетичноїмовибуливіднесені
тропитафігуризавдякиякимКатуллувдалосястворитинеперевершені
образипередатисвоїпочуттятанастрійзмалюватидійсністьу
метафоричномузначенніТакметафоранадаєяскравоїобразностіпоезіямта
передаєпочуттяпереживанняставленнядосвітуавтораМетонімія
виконуючиорнаментальнуфункціюпідкреслюєвисокуобізнаністьпоетау
літературномупроцесігеографіїміфологіїтаісторіїЗавдякиперсоніфікації
створенінеперевершенікартиниприродиаперифразайантономазіясприяли
появіновихпоетичнихтаміфологічнихобразів
ВиборупевнихтропеїчнихзасобівсприялайзапочаткованаКатуллом
тематикаТакдлясаркастичноговисміюванняавторомбуливикористані
гіперболаталітотаЩобуникнутинепристойностейдумокпросмертьпоет
вдаєтьсядоевфемізмуМожнастверджуватищоодинітойжетропвиконує
упоезіяхпротилежнуфункціюЗокремагіперболазображаєнелише
численнівадиполітиківісуспільстваалейпередаєсилупочуттівдоЛесбії
незліченнукількістьпоцілунківтаобіймівЕвфемізмприховуєтемусмертій
разомзтимнадаєдодатковоїпоетичностічерезуникненнянепристойностей
ВеликогозначенняКатуллнадаєзовнішньомуоформленнюпоезій
Кожензвуккожнесловозавдякиповторюваностітазвучаннюдієна
підсвідомістьчитачастворюючипоетичніобразиПовтореннята
кондуплікаціяздатнівикликатипочуттяжалютаспівчуттядоліричного
герояГомеоптотонігомеотелевтоннадаютьпоетичнимрядкам
милозвучностітаритмічностіОноматопеяпередаєбезумствооргійта
тваринніінстинктиапарономазіястворюєкомічнуситуацію
ВажливоюдляпоетичнихтворівКатуллаємилозвучністьздатна
впливатинапідсвідомістьслухачаутримуватийогоувагуспонукатидо
роздумівУпоезіяхтакуфункціювиконуютьепаналепскондуплікація

гомеоптотонгомеотелевтонДлябільшоївиразностітаекспресивностібули
вжитіоксиморонтавтологіяпаралелізмгендіадізплеоназмантитезаДля
стислостітанасиченостівикористаніасиндетоніапосіопеза
Катуллзбагативлатинськупоетичнумовуавторськимисентенціями
Вонинесталивідомимиширокомузагалучерезсвоюгроміздкість¸однакїх
існуваннявказуєнаобразнемисленняавторайоготонкевідчуттямовита
здатністьдоузагальненьВідповіднодолінгвістичнихвластивостей
фразеологізмиКатуллабулокласифікованонафразеологічнізрощення
єдностітасполученняВонистворюютьсинонімічнірядитаявляютьсобою
авторськінововведеннящопередаютьморальніцінностіміфологічні
уявленнятасвітобаченняримлян
Епілій“Аттіс”займаєособливемісцеутворчостіКатуллаНаписанийв
азіатськомустилінехарактернимдляримськоїлітературирозміром
галіямбомепілійуповніймірівідображаєпоетичнийталантКатуллаДосить
нетиповатемаякупіднявавторрозкриваєтьсязавдякилінгвопоетичнимта
лінгвостилістичнимзасобамякідіючиутворіодночасностворюють
настрійбезумстваоргійіпередаютьвнутрішнійстанголовногогероя
МайстерністьКатуллапроявляєтьсяйутомущочитачвідчуваючирозпач
невідворотністьдолііприреченістьгероясамототожнюєсебезним
СистемавиражальнихзасобівКатуллаякапредставленарізними
мовнимирівнямиєдоситьрізноманітноютавсебічнохарактеризує
індивідуальнийстильавтораУсукупностівиражальнізасобиКатулла
розширюютьізбагачуютьсистемулатинськоїпоетичноїмовивказуютьнаїї
потенціалустворенніпоетичнихтворів