Брюханова Наталія Олександрівна. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу

Короткий опис

Брюханова Наталія Олександрівна. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу : Дис... канд. наук: 13.00.02 2002

Брюханова Н.О.Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 теорія і методика навчання з технічних дисциплін. Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2002.
Дисертацію присвячено проблемі навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, який би повністю враховував умови організації певного навчального процесу і був побудований за правилами текстоутворення. Встановлено види дидактичного матеріалу й особливості їх проектування в педагогічній діяльності інженерно-педагогічних працівників. Обґрунтовано структуру діяльності з проектування дидактичних матеріалів і розроблено алгоритм її здійснення. На цій основі визначено мету і зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності. Розроблено багаторівневу методику навчання проектуванню дидактичного матеріалу, що безупинно функціонує протягом усієї підготовки фахівців. Доведено, що застосування цієї методики навчання сприяє покращенню якості методичної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін.

1. Особливості професійної педагогічної діяльності викладачів технічних дисциплін полягають у тому, що в умовах масштабної реорганізації промислових підприємств, звернення їх до нетрадиційних форм господарювання відбувається постійне оновлення спектру професійних обов’язків сучасних робітників і, як наслідок, набуття іншого значення певних видів діяльності педагогів, зокрема діяльності з удосконалення змісту навчальних тем шляхом проектування дидактичного матеріалу (плану викладення навчальної теми, тексту, конспекту з теми).
Динамічний характер змісту професійно-технічної освіти ускладнює підготовку необхідного навчально-методичного забезпечення. Відомості, що пропонуються в підручниках, часто є застарілими, неточними, а способи їхнього подання не відповідають необхідним вимогам. Тому інженер-педагог повинен вирішувати питання визначення необхідної і достатньої інформації для кваліфікованого виконання майбутнім робітником професійних завдань, а також питання пошуку необхідної інформації і вибору способів її трансформації у навчальний предмет.
Необхідність удосконалення інженером-педагогом змісту освіти шляхом проектування дидактичного матеріалу і відсутність у випускників інженерно-педагогічних навчальних закладів необхідних проектувальних умінь, а також відсутність в педагогічній теорії методики навчання проектувальній діяльності являють собою протиріччя, що зумовлює існування проблеми розробки методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу.
2. Аналіз наукових праць, глибоке вивчення досвіду з навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу дозволили:
виявити залежність якості дидактичного матеріалу від стану текстових структур: логічної, синтаксичної, семантичної, комунікативної, функціонально-смислової, рубрикаційно-графічної, аспектної, інформативної; визначити межі трансформації структур, що дало змогу розробити алгоритм проектування дидактичного матеріалу і на цій основі встановити зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності;
встановити основні принципи побудови навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, серед яких єдність фундаментального і професійного знань, поетапне формування проектувальних умінь, безпосереднє й опосередковане формування основ інформаційно-пошукової роботи.
3. У ході комплексного аналізу діяльності з проектування дидактичного матеріалу визначено:
метою даної діяльності мають бути встановлення і розробка такого змісту навчання, яке б враховувало умови організації конкретного навчального процесу, відповідало основним закономірностям текстоутворення і тим самим забезпечувало покращення результатів навчання;
предметом проектувальної діяльності має бути матеріалізована модель певного технічного об’єкту, яким можуть бути пристрої, трудові і технологічні процеси, явища тощо;
процес даної діяльності повинен полягати в послідовному проектуванні плану викладення навчальної теми, тексту й конспекту з теми і своїми етапами мати: пошук і відбір джерел необхідної інформації відносно умов організації навчального процесу, виявлення змістовних елементів теми і встановлення їх взаємозв’язків, визначення послідовності викладення матеріалу, ступеня його узагальненості, способів побудови текстових структур;
продуктом проектувальної діяльності має бути дидактичний матеріал, поданий планом викладення навчальної теми, текстом, конспектом з теми.
4. В основі постановки мети навчання знаходиться градація засвоєння досвіду здійснення проектувальної діяльності. На першому рівні студенти вчаться виконувати розумові дії з інформацією навчально- і науково-технічних видань, на другому визначати науково-дослідний апарат інформаційно-пошукової роботи, конструювати реферат, конспект, анотацію чи будь-який інший вторинний матеріал, на третьому здійснювати проектування дидактичного матеріалу відповідно до вимог організації навчального процесу.
Реалізація мети перших двох рівнів передбачена в межах дометодичної підготовки, а третього рівня в межах методичної підготовки.
5. Зміст дометодичної підготовки до проектування дидактичного матеріалу розподілено між дисциплінами, що мають предметом вивчення певні аспекти інформаційно-пошукової діяльності суб’єкта, а саме: Введення до фаху”, Філософія”, Українська мова”, Ділова українська мова”, Теорія і історія педагогіки”, Професійна педагогіка”. Під час знайомства студентів зі змістом цих дисциплін відбувається безпосереднє формування у них основ інформаційної роботи. Закріплення набутих умінь передбачено опореседковано при усвідомленні студентами змісту соціально-гуманітарних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін шляхом постійного залучення їх до вирішення різноманітних задач.
Зміст методичної підготовки формується на основі відбиття в ньому предмету, процесу, продукту діяльності з проектування дидактичного матеріалу. Набір тем визначено відповідно до етапів здійснення проектувальної діяльності і включає принципи відбору необхідних джерел інформації, побудови логіко-семантичної структури матеріалу, проектування плану викладення теми, проектування тексту, конспекту з теми.
Реалізація методичної підготовки здійснюється на багатьох рівнях. Першим з таких є вивчення в курсі Методика професійного навчання” теми Основи формування навчального матеріалу”. Подальший розвиток проектувальних умінь відбувається під час курсового і дипломного проектування студентів, підготовки їх до Державних іспитів, організації та здійснення реального навчального процесу в професійних навчальних закладах під час педагогічних практик.
Для кожного з етапів навчання розроблено систему завдань, виконання яких майбутніми викладачами технічних дисциплін сприяє формуванню у них професійно важливих умінь з проектування дидактичного матеріалу.
Результати реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу дозволяють стверджувати про її дієвість. Середнє значення відносної ефективності кожного наступного контрольного зрізу перевищує 1, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом підвищується. Значення абсолютної ефективності кожного зрізу позитивне, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом перевищує попереднє.
6. В результаті експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу обумовила підвищення якості їхньої методичної підготовки, що підтверджується розвитком професійно важливих умінь, підвищенням рівня академічної успішності, швидким входженням студентів у реальну роботу професійних навчальних закладів, підвищенням успішності учнів, а також позитивними змінами в їхній поведінці, зокрема, у питаннях розуміння ними навчального матеріалу, прояву до нього інтересу.
Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставлених мети і завдань дослідження.
Проведене дослідження дало змогу сформувати ряд пропозицій щодо його використання в теорії і практиці педагогічної діяльності. В першому випадку його використання можливе для розробки принципів та методики побудови стандартів інженерно-педагогічної освіти, створення багаторівневої системи інформаційної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін в технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах. В педагогічній практиці розроблена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу може бути використана у технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах, системі підвищення кваліфікації викладачів.
Здійснене дослідження не вичерпує проблеми визначення змісту і методів навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу. Подальшого розвитку потребують аспекти формування вмінь синтезу внутрішньої логіки навчального матеріалу з психологічними процесами та механізмами його засвоєння, структурування та подання навчального матеріалу, визначення кількісних критеріїв оцінки його обсягу.