Давидович Оксана Ігорівна. Формування ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України

Короткий опис

Давидович Оксана Ігорівна. Формування ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України : Дис... канд. наук: 08.05.01 2005

Давидович О.І.Формування ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних питань формування і реалізації ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України в умовах становлення нового технологічного укладу та посилення міжнародної конкуренції.
Здійснено систематизацію моделей економічного розвитку та проаналізовано основні з них. Визначено суть і критерії ефективності експортоорієнтованої моделі економічного розвитку, обґрунтовано доцільність її реалізації Україною. Проаналізовано інструменти державного сприяння експорту у країнах Південно-Східної Азії. Виявлено основні причини неефективного інтегрування України в міжнародний поділ праці, її місце у системі світогосподарських зв’язків. Досліджено особливості експортоорієнтованого розвитку України на сучасному етапі, визначено рівень її торговельної відкритості, проаналізовано ефективність експортної структури, дієвість механізму державного регулювання експортної діяльності. Емпірично досліджено вплив експорту на економічне зростання України, здійснено якісну та кількісну оцінку факторів на динаміку вітчизняних експортних потоків. Розроблено механізм забезпечення ефективного експортоорієнтованого розвитку України.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення засад ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку та розробки науково обґрунтованого механізму її забезпечення в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.
1. Науковий інтерес до моделей економічного розвитку виникає в умовах реформування стратегії і механізму економічного розвитку країни, спричинених необхідністю забезпечення прискореного зростання та підвищення добробуту населення. Їх різноманітність зумовлена еволюцією світового господарства, динамічними змінами міжнародного конкурентного середовища, унікальними соціально-економічними, політичними, історико-культурними особливостями кожної країни. Моделі економічного розвитку можна розрізняти за такими основними ознаками, як ключовий фактор господарського зростання, рівень торговельної відкритості та значення зовнішнього фактора, особливості певної країни чи групи країн, рівень промислового розвитку, співвідношення ролі держави і приватного сектора в економіці, ступінь державного втручання в економіку.
2. Експортоорієнтована модель економічного розвитку пояснює його динамізацію позитивним ефектом від експортної експансії, яка стимулює економічне зростання країни через сприяння ефективному перерозподілу ресурсів, інтенсивній конкуренції, послаблення валютних обмежень, використання переваг від ефекту економії на масштабах, акумуляцію валютних надходжень та резервів, що забезпечує, відповідно, підвищення продуктивності факторів виробництва, збільшення високотехнологічного імпорту, розширення власної технологічної бази, поліпшення міжнародної валютної ліквідності та високий конкурентний статус країни. Зростаюча роль зовнішніх чинників у розвитку національних економік, висока експортна залежність та особливості внутрішнього ринку України обґрунтовують доцільність реалізації нею експортоорієнтованої моделі та безальтернативність забезпечення її ефективності для досягнення економічної безпеки, прискореного зростання, підвищення добробуту населення, еквівалентної участі країни в міжнародному поділі праці. Критеріями ефективності є торговельна відкритість країни; макроекономічна стабільність; наближення товарної структури експорту до світової, зокрема, нарощування високотехнологічного експорту; географічна диверсифікація зовнішньоторговельних потоків; дієвий механізм державного сприяння експорту.
3. Світовий досвід засвідчує ключову роль промислового, передусім високотехнологічного, експорту в забезпеченні високих темпів економічного зростання та переходу до вищого рівня розвитку багатьох країн. Економічний бум країн Південно-Східної Азії став можливим завдяки виваженій і продуманій політиці державного сприяння експорту на основі застосування інструментів митно-тарифної політики, фінансових, податкових стимулів, міжнародного науково-технічного співробітництва, кооперації уряду з приватним бізнесом, залучення великих обсягів прямих іноземних інвестицій у стратегічні галузі, реалізації державних програм сприяння розвитку високотехнологічних виробництв, що відбувались в умовах стабільного макроекономічного середовища, координації валютної та інфляційної політик.
4. На сучасному етапі експортоорієнтована модель розвитку України лише частково відповідає критеріям ефективності, що проявляється у стабілізації макроекономічного середовища; помірній торговельній відкритості, яка характеризується, з одного боку, високими частками експортної та імпортної квот, досить низьким середнім імпортним тарифом, відсутністю державної монополії на зовнішню торгівлю, ринковим обмінним курсом, а з іншого, - помітними кількісними обмеженнями та технічними бар’єрами, суттєвою корупцією на митницях, високим ступенем регіоналізації імпорту, викликаним значною залежністю від російських енергоносіїв; неефективній товарній структурі експорту, якій притаманні незначні структурні зміни, превалювання первинної продукції, низька частка високотехнологічних товарів (4,3%), значне відхилення від світової структури; географічній сконцентрованості імпортних потоків (40% імпорту з Росії), що гальмує нарощування високотехнологічного імпорту з розвинутих країн; недосконалому механізмі державного сприяння експорту. Для підвищення ефективності останнього необхідно уникати цінового ефекту і посилювати структурний, який включає ринковий (вплив географічної структури торговельних потоків на сукупну експортну частку країни) і товарний (вплив товарної структури), зокрема, концентрувати експорт на тих ринках і товарах, попит на які зростає швидше, ніж середньосвітовий. Економічно виправданим з точки зору національних інтересів України є застосування тимчасових протекціоністських заходів щодо високотехнологічних і наукомістких галузей, які в майбутньому повинні створити нові порівняльні і конкурентні переваги.

Динаміка і структура експортних потоків України визначається внутрішніми та зовнішніми факторами (макроекономічними, фінансовими, інноваційними, інституційними, ціновими, структурними, конкурентними, протекціоністськими, політичними, інтеграційними, глобалізаційними). У довгостроковому періоді розширення ЄС сприятиме збільшенню обсягів та вдосконаленню структури вітчизняного експорту завдяки уніфікації митного тарифу і торговельно-адміністративних правил, пожвавленню економічної кон’юнктури розширеного ринку, нівелюючи можливі негативні наслідки. Емпіричне дослідження впливу чинників на величину вітчизняного експорту засвідчило його залежність від обсягів прямих іноземних інвестицій, світових цін на мінеральну продукцію, руди і метали (пряма залежність) та валютного курсу (обернена залежність) і тим самим підтвердило його цінову конкурентоспроможність.
Механізм забезпечення ефективного експортоорієнтованого розвитку України повинен формуватись із урахуванням національної специфіки та потенційних можливостей економіки, досягнень світового досвіду та ключових тенденцій світогосподарських процесів. Він має включати вдосконалення інституційної інфраструктури сприяння експорту, оптимізацію іноземного інвестування на основі покращення інвестиційної привабливості, підвищення інноваційної спроможності економіки і технологічного рівня виробництва, забезпечуючи перерозподіл ресурсів із застарілих, безперспективних виробництв у високотехнологічні та наукомісткі галузі, які повинні стати носіями економічного зростання України в масштабах світового ринку.