ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Короткий опис

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ”

На правах рукопису

Гаман Петро Ілліч

УДК 351.82

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

25.00.02 Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України Корецький Микола Христофорович

ЗАПОРІЖЖЯ

2005
ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

10

1.1. Оцінювання механізмів взаємодії економіки й екології в економічній теорії

10

1.2. Врахування екологічних факторів у державній екологічній політиці з позицій неокласичної школи

23

1.3. Нові підходи в управлінні еколого-економічними процесами за кордоном

35

Висновки до розділу 1

52

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЬВІВЩИНИ

56

2.1. Природно-техногенна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля

56

2.2. Антропотехногенний вплив на природне середовище регіону

72

Висновки до розділу 2

92

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

96

3.1. Вплив загальнодержавної економічної політики на екологію в умовах трансформації

96

3.2. Заходи підвищення ефективності функціонування регіональної системи управління природокористуванням

110

3.3. Принципи та напрями вдосконалення державної макроекономічної політики у формуванні стратегії сталого розвитку

134

Висновки до розділу 3

148

ВИСНОВКИ

153

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

156

ДОДАТОК

173

ВСТУП

Актуальність теми. В останні десятиріччя у різних країнах світу спостерігається стрімка екологізація економіки. На тлі значних темпів економічного зростання стабілізувалось споживання мінеральної сировини, скоротилося забруднення атмосферного повітря і водних ресурсів, набули розвитку сучасні природоохоронні технології. Значні зміни відбуваються у суспільній свідомості. Громадяни все вище цінують сприятливе навколишнє середовище, підтримують екологічні партії і рухи, купують екологічно чисті товари. У сучасних умовах виробники товарів змушені формувати зелений імідж”, модернізувати виробництво; екологізація діяльності стає одним із найважливіших факторів їх конкурентоспроможності.
Проблеми екологізації економіки, що виникли останніми роками, поки ще недостатньо досліджені вітчизняними вченими. Особливості існуючої структури промисловості зумовлюють необхідність комплексного аналізу проблем, пов’язаних із механізмами взаємодії економіки й екології в умовах трансформування економічної системи і розробкою на цій основі рекомендацій з удосконалення механізмів державного управління природокористуванням з урахуванням екологічних факторів у державній макроекономічній політиці. Екологізація цієї політики має стати одним із основних завдань реформування системи природокористування, оскільки тільки за умов урахування екологічних факторів на мікро- і макрорівні можна вирішувати завдання створення сучасної конкурентоспроможної економічної системи, яка будується на принципах сталого розвитку.
Зазначена проблематика перебуває в полі зору вчених, її різні аспекти досліджуються у працях таких українських науковців, як: В. Богданович, О.Веклич, В.Вернадський, А.Данилов, О.Кашенко, Л.Мельник, О.Мордвінов, В.Кравцов, О.Лазор, В.Шевчук, О.Самсонова, Ю.Стадницький, І.Яремчик. Серед зарубіжних учених необхідно відзначити роботи І.Абалкіна, С.Брю, В.Вестмена, І.Гавела, К.Гунтера, Д.Медоуза, Х.Мейера, К.Макконелла, П.Нестерова, Т.О’Райодана, Л.Харріса, С.Шмидхейні, Дж.Форрестера та інших.
Незважаючи на інтенсивність розробок проблеми впливу державного управління на екологічну ситуацію, що здійснюються за кордоном, та інтерес вітчизняних авторів до її окремих аспектів, в Україні і дотепер немає комплексних досліджень екологобезпечного розвитку економіки. Відсутні також і рекомендації щодо вдосконалення господарського механізму природокористування із урахуванням екологічних факторів. Питання про необхідність комплексного державного управління екологізацією економіки у нашій країні взагалі не порушується. Науково-теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми: Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер держ. реєстрації 0102U003195), пов'язана з темою "Механізми регулювання ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0101U003345) Національної академії державного управління при Президентові України, в розробці яких здобувач брав безпосередню участь.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у визначенні на основі виявлених взаємозв’язків економічних та екологічних чинників бажаних змін у механізмах реалізації державної екологічної політики з метою прискорення трансформаційних процесів та виходу на траєкторію сталого розвитку.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:
з’ясувати теоретико-методологічні засади державної політики екологічного розвитку економіки та поглибити їх у зв’язку з дослідженням транзитивного етапу розвитку економіки України;
узагальнити досвід державного регулювання еколого-економічними процесами в розвинених країнах з ринковою економікою, оцінити можливості його адаптації до умов України;
оцінити екологічний стан у Львівській області та результативність діяльності органів виконавчої влади щодо його покращення, визначити пріоритети регіональної екологічної політики;
дослідити вплив макроекономічної політики на розвиток згідно зі сценарієм збалансованого економічного зростання;
запропонувати форми вдосконалення екологічного моніторингу;
з’ясувати і обґрунтувати шляхи вдосконалення механізмів реалізації регіональної та державної політики природокористування з погляду взаємозв’язку заходів економічного розвитку та екологічної безпеки.
Об’єктом дослідження є процес формування державної екологічної політики в умовах трансформації національної економічної системи та її виходу на траєкторію сталого розвитку.
Предметом дослідження є методологічні, теоретичні та прикладні питання вдосконалення механізмів державного управління природокористуванням, забезпечення продуктивного використання природних ресурсів.
Методи дослідження. Їх різновиди та вибір з огляду на можливість застосування в дисертації залежать від складності й специфічних особливостей відповідних державно-управлінських процесів. Зокрема, у роботі використано: єдність історичного та логічного методів для з’ясування особливостей об’єкта і предмета дослідження, оцінювання механізмів взаємодії економіки й екології в сучасній економічній теорії та опрацювання нових підходів державного управління еколого-економічними процесами; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення і формування висновків; статистико-економічний метод для аналізу сучасного стану державного управління природокористуванням в Україні; монографічний метод для формування теоретико-методологічних положень дисертаційної роботи; розрахунково-конструктивний та експериментальний для розробки системи концептуальних положень і заходів стратегії розвитку природокористування в Україні.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад щодо формування системи державного управління природоохоронними заходами в умовах трансформації економіки України. За результатами дослідження виділяються основні пріоритети державної політики щодо регулювання соціально-економічного розвитку та рекомендації стосовно вдосконалення її механізмів, форм і методів.
Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких положеннях:
уперше:
розроблено та запропоновано матрицю дієвого впливу ефективних інструментів макроекономічної політики на забезпечення сталого розвитку економіки України;
удосконалено:
форми функціонування територіальних екологічних фондів на основі їх перетворення у комерційні екологічні банки;
систему принципів державної політики управління процесами природокористування: поступовості й передбачуваності, превентивності (запобігання виникненню нових джерел забруднення), домінування економічних та адміністративних методів впливу на природокористувачів над ринковими, переорієнтації економічних засобів політики з фіскальних на стимулюючі;
механізми державного управління природокористуванням та методику зменшення підприємствам розмірів платежів за забруднення навколишнього середовища;
набули подальшого розвитку:
теоретичне узагальнення положень різних наукових шкіл відносно диференціації підходів до аналізу розвитку економіки природокористування, ролі держави у регулюванні структурних пропорцій в економіці та здійсненні еколого-економічної політики;
узагальнення досвіду державного управління еколого-економічними процесами країн світу, що дало змогу відстежити загальні тенденції і на цій основі обґрунтувати основні ймовірні сценарії розвитку України в напрямах збалансованого, екстенсивного й депресивного розвитку;
практика формування джерел фінансування природоохоронної діяльності підприємств із внесенням доповнень до законодавчих актів щодо екологічного фонду підприємства”;
система вітчизняного екологічного моніторингу, уніфікації аналітичної інформаційної бази регіональних відділів Державного управління екології та природних ресурсів, створення єдиної державної відкритої екологічної інформаційної мережі.
Практичне значення одержаних результатів. Загальним результатом дослідження є розробка концептуальних засад та механізму формування ефективної системи державного управління природокористуванням. Висновки та рекомендації дисертації є основою для подальшого поглибленого вивчення теорії еколого-економічної діяльності держави; удосконалення концептуальних положень і заходів стратегії сталого розвитку України, збагачення змісту нормативно-правових актів. Результати дослідження використані під час визначення шляхів прискорення інноваційної трансформації в Україні, оптимізації системи ресурсного забезпечення національної економіки, під час виконання природоохоронної програми у Львівській області (довідка № 375/4 від 22.11.04 р.) На їх основі у 20032004 рр. розроблено пропозиції щодо вдосконалення структури державного управління та контролю у сфері охорони і використання природних ресурсів України. За участі дисертанта розроблено систему узгодження та координації заходів природоохоронної діяльності підприємств ЗАТ „Трусковецькурорт” з обласним відділом Державного управління екології та природних ресурсів України (довідка №1001 від 23.11.2004 р.).
Теоретичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: Економічна теорія”, Державне управління”, Менеджмент” (довідка № 4035 від 07.09.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться в одноосібно опублікованих працях. У роботі вирішується конкретне наукове завдання вдосконалення механізмів державної політики екологобезпечного розвитку економіки в трансформаційний період.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення та практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: Теорія і практика державотворення в Україні: історія та сучасність”(м.Львів, 2000р.), Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м.Дніпропетровськ, 2004р.), „Дні науки в Гуманітарному університеті „Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя, 2004р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 11 наукових працях, у т.ч. 4 у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,8 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи 173 сторінки, у т.ч. 11 таблиць, 10 рисунків, 1 додаток. Список використаних джерел налічує 179 найменувань
(17 сторінок).

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Дослідження питань взаємодії економічної і екологічної систем та розробка в дисертації рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління природокористуванням спираються на базу неоінституціонального синтезу, який, з одного боку, передбачає визнання поліваріантності розвитку, необхідності врахування ролі інституціональних факторів та ролі держави у створенні сприятливих умов для переходу до ринкової економіки, а з іншого, не виключає використання окремих напрацювань неокласичної школи, зокрема, методів аналізу, що застосовуються для оптимізації використання ресурсів.
2. Основними пріоритетами екологічної політики держави у Західному регіоні України є: екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничовидобувних підприємств; сприяння ширшому залученню централізованих капітальних вкладень, власних коштів підприємств та інвестицій щодо впровадження нових екологічно чистих технологій; відновлення і підтримка гідрологічного режиму та покращання екологічного стану рік; будівництво нових, реконструкція і ремонт водопровідно-каналізаційних та очисних споруд; розв'язання питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів; наповнення цільових фондів охорони навколишнього природного середовища; реалізація загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України; формування системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності.
3. Сучасна екологічна ситуація в Україні може тяжіти до одного з трьох варіантів подальшого розвитку (з погляду впливу на екологічну ситуацію і процеси природокористування) економычного, екстенсивного і депресивного. Найімовірнішим з них є варіант екстенсивного зростання, оскільки для цього є багато передумов (неповне завантаження основних виробничих фондів, потенційна наявність високого попиту на окремі види товарів тощо).
4. Територіальні екологічні фонди в Україні ще не стали потужними джерелами фінансування екологічних проектів внаслідок недоліків у збиранні податків і платежів, недосконалих методів розподілу коштів та ін. Перспективи їх розвитку полягають у наданні їм права кредитування природоохоронної діяльності в регіонах і поступовому їх перетворенні у комерційні екологічні банки, які можуть акумулювати екологічні платежі й штрафи природокористувачів. Основною метою створення цих структур є розвиток екологічної інфраструктури, формування ринку екологічних робіт і послуг.
5.Розширення мережі внутрішніх джерел фінансового забезпечення природоохоронної діяльності має ґрунтуватися на створенні відособлених екологічних фондів підприємств у формі рахунку в місцевому відділенні державного чи комерційного банку, що потребує внесення змін до Закону України Про охорону навколишнього природного середовища”. Таким підприємствам доцільно надати більш широкі права щодо використання коштів, маневрування фінансовими ресурсами для потреб природоохоронних заходів.
6.Удосконалення механізмів державного управління процесами природокористування базується на наступних принципах: поступовості і передбачуваності, превентивності (запобігання виникнення нових джерел забруднення), домінування економічних і адміністративних методів впливу держави на природокористувачів над ринковими, переорієнтації економічної політики з фіскальної на стимулюючу.
7.Одним з найважливіших напрямів реформування державного управління природокористуванням є вдосконалення екологічного моніторингу шляхом створення сучасної інформаційної системи збору, збереження, обробки і використання інформації, що передбачає вирішення наступних завдань: розширення даних про фінансовий стан підприємств-забруднювачів, створення у рамках системи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету природних ресурсів України єдиного стандарту збереження інформації і системи вільного обміну інформацією між підрозділами, створення єдиного банку даних про заявки на фінансування регіональних екологічних фондів.
8. Подальший розвиток економічних методів державного управління процесами природокористування пов’язаний з удосконаленням механізму стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища. Умовою прийняття рішення про надання підприємством права зменшення розмірів платежів за забруднення є відсутність заборгованості по раніше нарахованих платежах та їх сплата у встановлений термін, скорочення викидів забруднюючих речовин у порівнянні з попереднім періодом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин И.Л. Зеленая революция на рынке потребительских товаров. США: ЭПИ, 1995. № 10. С. 112-120.
2. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопросы. экономики. 1997. № 6. С. 4-12.
3. Альфред Ендрес. Економіка навколишнього середовища: Пер. з нім. К.: РВПС України НАН України, 1998. 189 с.
4. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва. К.: Наукова думка, 2002. 306с.
5. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г., Яковлев А.Ф. Экономика и качество окружающей среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 189 с.
6. Барановський В.А. Екологічний фактор сталого розвитку // Екологічний вісник. 2003. № 5-6. С. 27-30.
7. Богданович В. Механізми фінансування енергозберігаючих проектів у ринкових умовах господарювання // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. №3. С. 221-227.
8. Букринський Б., Галушкіна Т. Глобалізація економіки та національна екологічна доктрина // Економіст. 2002. № 9. С. 20-23.
9. Буркинский Б.В., Ковалева Н.Г. Экономические проблемы природопользования. К.: Наукова думка, 1995. 143 с.
10. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К. Природопользование: основы экономико-экологической теории. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. 350 с.
11. Буркинський Б.В., Степанов В.М., Харічков С.К. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України. К.: БМТ, 1998. С. 195-200.
12. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил. К.: Международное финансовое агенство, 1997. 225 с.
13. Веклич О. Совершенствование экономических инструментов экологического управления в Украине // Экономика Украины. 1998. № 9. С. 65-74.
14. Веклич О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // Економіка України. 2003. № 10. С. 62-70.
15. Веклич О.О. Екологічне оподаткування в Україні: реалії та напрями вдосконалення з урахуванням світового досвіду: Наукове видання. К.: Інститут економіки НАН України, 2001. 47 с.
16. Веклич О.О. Формування економічного механізму сталого розвитку України // Вісник НАНУ. 2000. № 2. С. 3-16.
17. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Биосфера. М.: Мысль,1967. 359 с.
18. Використання економічних інструментів для здійснення природоохоронної політики в Україні // Доповідь агенції США з міжнародного розвитку в Україні: Програма управління навколишнім природним середовищем. К., 1997. 186 с.
19. Віденко О.А. Системні основи екологізації природокористування // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченко. Економіка. 2003. Вип. 66-67. С. 102-106.
20. Вовк В.І. Концепція екоефективності” як бізнес-стратегія переходу до сталого розвитку. Економічні реформи в Україні в контексті переходу до сталого розвитку // Матеріали 2-х конференцій та рекомендації до проекту Національної стратегії: Інститут сталого розвитку. К.: Інтелсфера, 2001. С. 113-118.
21. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. №213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 24. Ст. 189.
22. Волошин В.В., Горленко О.О., Кухар В.П., Руденко Л.Г., ШевчукВ.Я. Підходи до концепції стійкого розвитку та її інтерпретації стосовно України // Український географічний журнал. 1995. № 3. С. 3-10.
23. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика). Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. 280 с.
24. Галушкина Т.П., Харичков С.К. Экологический менеджмент в Украине: реалии и перспективы. Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 1998. 107 с.
25. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Семиноженко В.П. Україна: наука та інноваційний розвиток. К.: Знання України, 1997. 66 с.
26. Гаман П.І. Державне управління системою фінансування екологічної діяльності // Вісник НАДУ. 2004. № 3. С. 275-279.
27. Гаман П.І. Екологічний аудит у системі природоохоронного законодавства // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М. Серьогін та ін. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. вип. 1 (15). С. 149-157.
28. 3.Гаман П.І. Податкове стимулювання охорони навколишнього середовища // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. № 2 (20). Ч. 1. С. 202-206.
29. Гаман П.І. Розвиток екологічного страхування в Україні // Зб. наук. пр. НАДУ. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 2. С. 264-273.
30. Гаман П.І. Формування міського реакреаційно-курортного і туристичного господарства // Управління сучасним містом. 2004. № 2/4-6 (14). С. 242-246.
31. Гаман П.І. Державне управління екологічним розвитком і природоохоронною діяльністю // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. 2003. № 4. С. 63-66.
32. Гаман П.І. Екологічне зростання регіонів України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2003. № 2. С. 24-27.
33. Гаман П.І. Ефективна діяльність держави в соціально-економічному розвитку суспільства // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2003. № 1. С. 27-31.
34. Гаман П.І. Раціональне використання природних ресурсів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2004. № 1. С. 19-23.
35. Гаман П.І. Зміст економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності // Бізнес-навігатор. Серія: Економіка і підприємництво. 2004. № 5. С. 48-53.
36. Гаман П.І. Напрями державного регулювання сталого розвитку України // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3-х т. / Гуманітарний університет „ЗІДМУ”, 28-29 жовтня 2004; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2004. Т. 1. С.17-18.
37. Гаман П.І. Державне регулювання екологічного розвитку // Матеріали VII міжнародної науково-практичній конференції „Наука і освіта. 2004.” Том 32. Державне управління. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 18-19.
38. Геєць В. Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України // Економіст. 1999. № 3. С. 16-29.
39. Гречановская И.Г. Экономико-экологическое регулирование предпринимательской деятельности. Одесса: ИРЭНТ, 1997. 182 с.
40. Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми // Проблеми сталого розвитку України. К.: БМТ, 2000. С. 133-150.
41. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины. К.: СОПС Украины НАН Украины, 1996. 260 с.
42. Данилов А. Экологически безопасное управление залог устойчивого развития // Проблемы теории и практики управления. 1999. С.19-23.
43. Данілов О.Д., Лап шин Ю.В., Онищенко В.А. Оподаткування місцевими ресурсами, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі: Навчальний посібник для студентів вузів / Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. 291 с.
44. Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка: Навчальний посібник для вузів.К.: МАУП, 2002. 216 с.
45. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. К.: КНЕУ, 2000. 316 с.
46. Державне регулювання економіки: Підручник для вищих навчальних закладів / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. 2-ге вид. К.: Атака, Ельга-Н, 2002. 592 с.
47. Державне управління екологічної безпеки Львівщини / За ред. Б. Преснера. Львів: СПОЛОМ, 2003. 64 с.
48. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності / В. Шевчук, М. Пилипчук, Н. Карпенко та ін. К.:Геопринт, 2000. 411 с.
49. Долішній М., Гринів Л. Соціоекологічна функція регіональної економіки // Вісник НАН України. 2000. № 3. С. 25-35.
50. Дорогунцов С., Федорищева А. Державне регулювання техногенно-екологічної безпеки в регіонах України // Економіка України. 2002. № 4. С. 70-76.
51. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. К.: Урожай, 1992. 128 с.
52. Екологічна складова запорука екологобезпечного розвитку держави // Стратегії розвитку України: теорія і практика. К., 2002. С.715-744.
53. Екологічне підприємництво: Навчальний посібник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький та ін. К.: Мета, 2001. 191 с.
54. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов / Э.В. Гирусов, С.Н. Болылев, А.Л. Новоселов, Н.В. Чепурних; Под ред. Э.В. Гарусова. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. 453 с.
55. Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. К.: РВПС України НАН України, 2000. — 238 с.
56. Економічний розвиток і державна політика: Навчальний посібник / Ю.М, Базал, О.І. Кільєвич, О.В. Мертес та ін. К.: Видавництво УАДУ, 2001. 475 с.
57. Європейський вибір: Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України. К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2002. 72 с.
58. Закон Украины Об экологической экспертизе” // Голос Украины. 1995. № 49. 16 марта
59. Закон України Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21.09.2000р. № 1989-III // Відомості Верховної Ради, 2000. № 47. С.405-486.
60. Закон України Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. №1264-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 41. Ст. 546.
61. Закон України Про плату за землю” // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 45. Ст. 238.
62. Закон України Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. // Голос України. 1997. № 52. С. 6.
63. Закон України Про тваринний світ” від 03.03.1993 р. №3041-XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 18. Ст. 191.
64. Закон України Про відходи” // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 36-37. С. 242-275.
65. Заржицький О. Концепція регіональної економічної політики в Україні: якою їй бути // Право України. 2001. №7. С.70-76.
66. Звіт ПРООН Основні напрями вдосконалення економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності відповідно до ринкових умов господарювання та здійснюваної адміністративної реформи”. К., 2001. 112 с.
67. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління. Суми: Університетська книга, 2002. 252 с.
68. Калинська А.Б. Екологічна політика й екологічна безпека України // Екологічний вісник. 2003. № 11-12. С. 23-25.
69. Кашенко О.Л. Фінанси природокористування. Суми: Університетська книга, 2000. 421 с.
70. Ковпак Л.В. Природоохоронна політика // Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) К., 2001. С. 347-372.
71. Коммонер Барт. Замкнутый круг. Природа. Человек. Технология: Пер. с англ. Л.: Гидрометеоиздат,1974. 95 с.
72. Комплексна програма захисту населених пунктів, виробничих об'єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод у Львівській області у 2001-2005 рр. та прогнозу до 2010 року: Затверджена обласною радою народних депутатів. Львів, 2000. 98 с.
73. Конищева Н.И., Кушнирович Н.А., Рожкова Л.В. Ресурсосбережение: эколого-экономический аспект. К.: Наукова думка, 1992. 212 с.
74. Концепція сталого розвитку України. К.: РВПС України НАН України, 2001. 56 с.
75. Кравців В. Екологічна безпека як об’єкт регіональної політики // Регіональна економіка. 1999. № 1. С. 124-135.
76. Кравців В. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України // Регіональна економіка. 1997. № 3. С. 97-104.
77. Кузнєцова С. Екологічний акцент української політики // Український юрист. 2003. № 8. С. 25-27.
78. Куценко Г.Ф. Бюджетно-податкова політика: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни К.: КНЕУ, 2002. 256 с.
79. Кучма Л.Д. Україна європейська держава: Вибрані статті, виступу: У 2 т. К.: Альтернативи,2001. Т. 2: 1999-2001. 368 с.
80. Лавейкіна Є.С. Регіональні аспекти управління природними ресурсами та екологічна безпека населення. Львів: Львівські технологі, 2000. 200 с.
81. Лазор О. Державна екологічна інспекція: організаційно-правовий аналіз та шляхи підвищення ефективності контролю // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. 2002. № 3. С. 165-174.
82. Лазор О. Екологічна політика України: європейський вибір // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. №3. С.445-449.
83. Лазор О. Органи державного управління в галузі екології та природних ресурсів // Вісник Української академії державного управління при Президентові України 2001. № 4. С. 195-203.
84. Лазор О., Загвойська Л. Еколого-економічні підходи до реалізації екологічної політики // Економіка України. 2002. № 12. С. 76-79.
85. Луцько В.С. Економічні важелі забезпечення екологічної безпеки України. К.: РВПС України НАН України, 2000. 126 с.
86. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11-го изд. К.: Хагар-Демос, 1993. 785 с.
87. Масловська Л. Регіональний аспект трансформації природокористування у контексті сталого розвитку // Економіка України. 2002. № 2. С. 64-68.
88. Мельник Л. Местные бюджеты основа формирования финансовых ресурсов региона // Регіональна економіка. 1998. № 4. С. 137-143.
89. Мельник Л. Механизмы формирования устойчивого развития // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Суми: Вид-во Сумського державного університету, 2000. Вип.1.С. 5-16.
90. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. Суми: Університетська книга, 2002. 345 с.
91. Мищенко В. Концепция платного природопользования в Украине // Экономика Украины. 1993. № 7. С. 68-73.
92. Міжнародний досвід застосування економічних важелів для здійснення екологічної політики / За ред. І.О. Омельченко. К., 1997. 213 с.
93. Місцеві бюджети, податки і збори (закон, практика, проблеми) / Упоряд. О.А. Нескромний. К.: Парламентське видавництво, 2000. 231 с.
94. Міщенко В. Дієвість економічних підойм екологічної політики // Економіка України. 2002. № 7. С. 62-69.
95. Мордвінов О.Г. Цілі та фукції державного управління природокористуванням в аграрній сфері // Вісник УАДУ. 2000. № 2. С. 90-99.
96. Мордвінов О.Г. Організаційна структура державного управління природокористуванням в аграрній сфері України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одеса: Вид-во ОФ УАДУ, 2001. Вип. 5. С. 176188.
97. Мордвінов О.Г. Технологія державного впливу на процес аграрного природокористування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетровськ: Видавництво ДФ УАДУ, 2000. Вип. 3. - С 2435.
98. Мочерний С.В., Плотніков О.В. Економічна безпека України: шлях до цивілізації чи до деградації? Львів: Б.В., 2001. 80 с.
99. Мунасинтхе М., Крух В. Экономическая политика и окружающая среда. Всемирный банк. 1998. 456 с.
100. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2002 році. К.: Видавництво Раєвського, 2001. 184с.
101. Нестеров П.М., Нестеров А.П. Экономика природопользования и рынок: Учебник для вузов. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. 413 с.
102. Окружающая среда и экономика. Обзор работы ОЕСР Париж 1998 г.
103. Осауленко О.Г. Сталий соціально-економічний розвиток: моделювання та управління. К., 2000. 176 с.
104. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вузів. К. : Знання-прес, 2002. 495 с.
105. Педерсен Уильям Ф. Рыночный подход к проблемам окружающей среды и его недостатки // Environmental Low Reporter. 1994. № 4. 176 с.
106. Пилипчук М.О, Колмакова В.І. Роль екологічних фондів у період переходу до ринкової економіки. // Економіка України. 1998. № 2. С. 73-79.
107. Плосконос Г.М. Особливості економічного механізму управління техногенною безпекою // Актуальні проблеми економіки. 2003. № 8. С. 164-173.
108. Порфирьев Б.Н. Концепция риска: новый подход к экологической политике // США: экономика, политика, идеология. 1998. № 11.- С. 15-21.
109. Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з державного фонду охорони навколишнього природного середовища // Бібліотека нормативних актів Міністерств і відомств України. 2000. № 6. С. 35-44.
110. Постанова Верховної Ради України Про основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 05.03.1998 р. N188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 38-39. С. 248-286.
111. Постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету” від 24.01.2001 р. № 44 // Офіційний вісник України. 2001. № 4. С.126-167.
112. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” від 17.09.1996 р. № 1147 // Зібрання постанов Уряду України. 1996. № 18. С. 505-536.
113. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища” вiд 07.05.1998 р. № 634 // Офіційний вісник України. 1998. № 19. С. 692-721.
114. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 01.03.1999 р. № 303 // Офіційний вісник України. 1999. № 9. С. 347-394.
115. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки” від 26 квітня 2003 р. № 634 // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2003. № 10. С. 85-135.
116. Природокористування в Умовах міжнародної економічної діяльності: сучасна специфіка та українські перспективи // Новицький В.Е. Міжнародна економічна діяльність України. К., 2003. С. 719-786.
117. Проблеми використання світового досвіду державного регулювання економіки: Зб. наук. пр. К.: Б.В., 1997. 117 с.
118. Проблеми сталого розвитку України. Зб. наук. доп. К.: БМТ, 1998. 402 с.
119. Програма дій Порядок денний на ХХІ століття”: Пер. з англ. // ВГО Україна. Порядок денний на ХХІ століття”. К.: Інтелсфера, 2000. 360 с.
120. Програма заходів з ліквідації соціально-економічних, екологічних і техногенних наслідків довготривалого нафтовидобування та розв’язання проблем подальшої розробки низькорентабельних і гранично-виснажених запасів вуглеводневої сировини нафтових родовищ Львівської області на 2001-2005 роки: Затверджена обласною радою народних депутатів. Львів, 2000. 102 с.
121. Програма реабілітації гірничо-видобувних регіонів Львівської області на період з 2001 по 2007 роки: Затверджена обласною радою народних депутатів. Львів, 2000. 56 с.
122. Програма першочергових протипаводкових заходів щодо захисту населених пунктів та території гірських районів Львівської області на 2002-2005 рр.: Затверджена обласною радою народних депутатів. Львів, 2001. 84 с.
123. Пунько Б. Еколого-економічні проблеми довкілля: використання і відтворення природно-ресурсного потенціалу наземних екосистем. Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. К.: КНЕУ, 2000. Вип. 2-3. 328 с.
124. Робинсон Н. Правовое регулирование природопользования и охраны окружающей среды США: Пер. с англ. / Под ред. О.С. Колбасова М.: Прогресс, 1990. 206 с.
125. Розпутенко І.В. Державні видатки в перехідних економіках. К.: Видавництво УАДУ, 1998. 242 с.
126. Руденко Л.Г. Сталий розвиток: пошуки моделей для України // Проблеми сталого розвитку України. К.: БМТ, 1998. С.119-131.
127. Самойленко Ю.І. Законодавча діяльність у напрямку створення умов переходу України до сталого розвитку // Екологія і природокористування: Зб. наук. пр. Дніпропетровськ, 2000. № 2. С. 16-19.
128. Самсонова О. Державне регулювання в сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів // Регіональна економіка. 2002. №1. С. 267-271.
129. Сахаєв В.Г., Шевчук В.Я. Економіка і організація охорони навколишнього середовища: Підручник. К.: Вища школа, 1995. 272 с.
130. Синякевич І. Екологізація розвитку: об’єктивна необхідність, методи, пріоритети // Економіка України. 2004. №1. С. 57-63.
131. Синякевич І. Концепція щодо формування системи інструментів національної екологічної політики // Економіка України. 2002. № 7. С. 70-77.
132. Синякевич І. М. Економіка природокористування: Навчальний посібник. — Л.: ІЗМН, 1996. 156 с.
133. Стадницкий Ю. Концептуальные основы управления оздоровлением окружающей среды региона // Региональная экономика. 1999. № 1. С. 136-142.
134. Стадницький Ю. До проблеми концепції екологічної політики України і механізму її реалізації // Економіка України. 2003. № 1. С. 75-79.
135. Стадницький Ю. Концептуальні засади управління оздоровлення довкілля у регіоні // Регіональна економіка. 1999. № 1. С.136-146.
136. Статистичний бюлетень. Державний контроль за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів у 2002 році. К.: Держкомстат України, 2003. 98 с.
137. Статистичний бюлетень: економіка Львівщини за 2003 рік. Аналіз і тенденції. Львів: Держкомстат України, Львівське обласне управління статистики, 2004. 59 с.
138. Статисти