ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ Диссертация

Короткий опис:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Линник Сергій Олександрович
УДК 351:330.15

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Мостовий Григорій Іванович
кандидат економічних наук,
професор

ХАРКІВ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 11
1.1. Державне регулювання природокористування у дослідженнях українських та зарубіжних учених 11
1.2. Рента як механізм державного регулювання природокористування 27
1.3. Поняття державного регулювання природокористування в регіоні 45
Висновки до розділу 1 57
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У РЕГІОНІ 59
2.1. Оцінка сучасного стану природокористування 59
2.2. Адміністративний вплив на природокористування 80
2.3. Нормативно-правове забезпечення державного регулювання природокористування 97
Висновки до розділу 2 109
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 111
3.1. Обов’язкове державне екологічне страхування 111
3.2. Регіональний екологічний моніторинг 126
3.3. Розробка регіональних концепцій державного регулювання природокористування 139
Висновки до розділу 3 154
ВИСНОВКИ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 158
ДОДАТКИ 183

ВСТУП

Актуальність теми. Прискорення соціально-економічного розвитку територій завдає значної шкоди навколишньому природному середовищу. Тому екологічні проблеми останнім часом у більшості розвинених країн світу суттєво загострюються. Їх вирішення на міжнародному рівні покликано забезпечити збалансованість соціально-економічного розвитку за умови збереження природно-ресурсного потенціалу і навколишнього природного середовища з метою задоволення потреб нинішніх і майбутніх поколінь. Подолання екологічної кризи як реальної загрози національній безпеці країн потребує визначення завдання захисту навколишнього середовища і раціонального природокористування як пріоритетного.
В Україні перехід до стратегії стійкого розвитку господарства має супроводжуватися удосконаленням внутрішньої і зовнішньої еколого-економічної політики, прийняттям ефективних рішень щодо національної безпеки держави. Екологізація суспільного життя на засадах сталого розвитку і науково обґрунтоване використання природних ресурсів лежать в основі сучасної екологічної концепції розвитку розвинених країн.
Удосконалення механізмів державного регулювання природокористування на територіальному рівні набуває особливої актуальності з огляду на загальну спрямованість стратегії розбудови держави. Його значущість зростає в умовах децентралізації управління та підвищення ролі управління економічним, соціальним і екологічним впорядкуванням територій. Саме на регіональному рівні можна співставити структуру і масштаби виробництва з структурою і обсягом інтегрального природоресурсного потенціалу, визначити пріоритети його використання.
Соціально-економічний прогрес і якість навколишнього середовища це взаємопов’язані пріоритетні напрямки розвитку регіону, які доповнюють і підсилюють один одного. На цій інтегративній основі можна забезпечити адекватність інтересів економіки та екології при домінуванні екологічних критеріїв, вимог і показників. Перебудова суспільно-природних відносин на рівні регіону передбачає, насамперед, оцінку природоресурсного потенціалу, а також запровадження заходів щодо його ефективного і раціонального використання.
Представники української школи економістів-екологів, започаткованої Ю.Туницею ще у 70-і роки минулого століття, вказали на необхідність оцінювання результатів економічної діяльності за комплексним еколого-економічним критерієм ефективності з огляду на можливість взаємного трансформування економічного та екологічного ефектів у довгостроковому періоді. Про важливість наукового пошуку щодо удосконалення механізмів державного регулювання природокористування як системи свідчать численні праці: Б.Букринського [27], О.Веклича [30], С.Генсірука [45], Л.Гриніва[59], П.Гудзя [61], Б.Данилишина [66], С.Дорогунцова [67], В.Дробнохода [210], Л.Загвойської [78], О.Лазора [78], Л.Масловської[131], В.Міщенко [134], В.Навроцького [73], Б.Панько[165], А.Садкова [182], І.Синякевича [197], Д.Стеченка [203], В.Трегобчука [206], С.Харічкова [42], Г.Черево [218], В.Шевчука [193], М.Яцківа [224] та ін. Проте, незважаючи на їх широкий спектр і не принижуючи вагомості й значущості внеску вчених, слід зазначити, що теоретичні та практичні аспекти державного регулювання природокористування на регіональному рівні досліджені недостатньо.
Внаслідок більш жорстких екологічних вимог, які склалися в суспільстві останнім часом з прийняттям на державному рівні відповідних нормативно-правових документів, українські підприємства змушені відшукувати нові шляхи природокористування, які б не суперечили стратегії стійкого розвитку соціоекологічних систем. Органи державної влади в Україні опинилися перед необхідністю термінового покращання екологічної ситуації. У той же час недосконалість ринкових відносин негативно впливає на всю систему природокористування (природоохоронну і природоресурсну її частини), а механізми державного регулювання природокористування на регіональному рівні залишаються недостатньо опрацьованими.
Зазначене вище зумовлює актуальність теми дослідження та визначення пріоритетів у діяльності органів державного управління і органів місцевого самоврядування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження отримані в межах науково-дослідної роботи „Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону” (номер державної реєстрації 0105U002741), яка виконується кафедрою економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Об`єкт дослідження: процес природокористування на регіональному рівні.
Предмет дослідження: механізми державного регулювання природокористування в Україні.
Мета дослідження: науково-теоретичне обґрунтування удосконалення механізмів державного регулювання природокористування на регіональному рівні.
Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачають:
проаналізувати вітчизняні та зарубіжні наукові джерела щодо удосконалення механізмів державного регулювання природокористування на регіональному рівні відповідно до суспільних потреб;
конкретизувати зміст поняття державне регулювання природокористування”;
теоретично обґрунтувати та уточнити основні принципи раціонального і збалансованого природокористування в регіоні;
з’ясувати відповідність чинної нормативно-правової бази державного регулювання природокористування в Україні міжнародним нормам і стандартам;
виокремити в системі державного регулювання природокористування регіональний екологічний моніторинг;
визначити шляхи підвищення результативності державного регулювання природокористування, основні засоби та напрями вдосконалення механізмів державного управління розвитком галузі.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної у дисертації мети використовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів. В основу дослідження покладено системний підхід, який дозволив розглянути керовану й керуючу підсистеми регулювання природокористування як цілісний комплекс із взаємопов’язаними і взаємозалежними елементами.
Для аналізу документальних та наукових джерел, вивчення стану розробки питань дослідження у вітчизняній та зарубіжній літературі, еволюції політики держави щодо природокористування застосовувалися історичний і логічний методи. Дослідження динаміки становлення та розвитку системи державного регулювання природокористування в Україні, її тенденцій і закономірностей з метою обґрунтування відповідних управлінських рішень проведено за допомогою статистичних методів. Методи наукової абстракції, експертних оцінок та описового моделювання й узагальнення застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо обґрунтування шляхів оптимізації системи державного регулювання природокористування та визначення державної екологічної політики України.
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти вищих державних органів влади, наукові джерела, зокрема монографії, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів, офіційні публікації міжнародних природоохоронних організацій, комісій та органів ООН.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації запропоновано засоби моніторингу та шляхи вдосконалення механізмів державного регулювання природокористування на регіональному рівні. Зокрема, новизна одержаних результатів конкретизується у таких положеннях:
уперше:
запропоновано використання ресурсної та екологічної ренти як теоретичної основи державного регулювання природокористування;
удосконалено:
підходи до організації територіальної системи комплексного екологічного моніторингу навколишнього природного середовища на загальній екосистемній основі;
організаційний механізм регулювання природокористування в Україні шляхом запровадження обов’язкового державного екологічного страхування;
дістали подальший розвиток:
тлумачення категорії „державне регулювання природокористування” як форми впливу органів державної влади з метою дотримання стандартів екологічної безпеки;
система комплексного природокористування в регіоні шляхом розробки та впровадження відповідних регіональних концепцій.
Практичне значення одержаних результатів. Підсумковим результатом дослідження є розробка концептуальних засад та організаційного механізму державного регулювання природокористування на регіональному рівні. Положення та висновки дослідження можуть стати основою подальшого поглибленого наукового вивчення теорії державного регулювання природокористування, а також опрацювання рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правових актів з еколого-економічних питань.
Запропоновані в дисертації рекомендації використані державним підприємством „Іванківський лісгосп” при впровадженні екологічного проекту „Раціональне використання деревини у виробничому процесі та сприяння поліпшенню відтворення лісів на території підприємства” (акт про впровадження №112 від 17.01.2006р.); при підготовці Програми стабілізації екологічного стану та раціонального природокористування Київської області на період до 2010 р. (довідка про впровадження №135 від 26.01.2006р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні модулів Державне регулювання макроекономічних процесів та інституціональна економіка”, Формування приватного сектора і державна політика України”, „Державне управління інвестиційним процесом у перехідній економіці України” (довідка про впровадження №300 від 28.02.2006р.)
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднено на VI міжнародному науковому конгресі Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2006р.), міжнародних науково-практичних конференціях Наука та інновації 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005р.) та Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м.Жовті Води, 2005р.), а також на науково-практичній конференції Дні науки” (м. Запоріжжя, 2005р.).
Публікації. Основний зміст роботи відображено у 10 наукових працях загальним обсягом 3,2 авт. арк., у т.ч. у 6 статтях, видрукуваних у наукових виданнях, що входять до переліку фахових з державного управління.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 189 сторінок. Дисертація містить 14 рисунків, 2 таблиці, 5 додатків (на 7 сторінках), список використаних джерел (на 25 сторінках), що налічує 257 найменувань, у тому числі 18 іноземними мовами.

Список літератури:
ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання опрацювання теоретико-методологічних засад удосконалення державного регулювання природокористування на регіональному рівні в Україні. Отримані результати дають підстави зробити такі висновки:
1.Державне регулювання природокористування на регіональному рівні в Україні ще не повною мірою відповідає суспільним потребам, сучасним світовим стандартам. Виходячи з цього, конкретизовано категорійно-понятійний апарат державного регулювання природокористування шляхом введення у науковий обіг поняття „державне регулювання природокористування”, що означає реалізацію еколого-економічної функції держави із дотриманням стандартів екологічної безпеки.
2.У рамках закону збалансованого природокористування одним з найважливіших економічних механізмів його регулювання виступає ресурсна і асиміляційна (екологічна рента). Фінансово-економічним підґрунтям витрат на цілі регулювання природокористування слугують відрахування суб’єктів господарської діяльності на відтворення ресурсів і асиміляційного потенціалу.
3.Чинні в Україні законодавча та нормативна бази недостатньою мірою регламентують відносини у сфері державного регулювання природокористування, що обумовлює доцільність впровадження системи обов’язкового державного екологічного страхування як засобу цілеспрямованого впливу держави на розвиток галузі як на національному, так і на регіональному рівнях.
4.Сутність регіонального екологічного моніторингу, який розглядається крізь призму регіональної моделі сталого розвитку, полягає у його спрямованості не лише на відстеження ресурсних складових природокористування, але й на економічні наслідки управління об’єктами природокористування. На основі цього досягається єдність моніторингу управління і прогнозування регіонального розвитку.
5.Удосконалення територіальної системи комплексного екологічного моніторингу є можливим на шляху розробки і реалізації відповідної програми відновлення навколишнього природного середовища та різних компонентів біосфери.
6.Стійкість системи державного регулювання природоресурсної та природоохоронної частин природокористування на регіональному рівні забезпечується безперервністю екологічного супроводження будь-якої діяльності суб’єктів природокористування.
7.Концептуальні, нормативно-правові, комплексно-територіальні основи державного регулювання природокористування на регіональному рівні повинні враховувати фактор співвідносності соціально-економічних програм раціонального природокористування регіону та природних умов розвитку національної економіки.
8.Для забезпечення організаційно-правових передумов практичної реалізації прав громадян на сприятливе навколишнє середовище і сталу екологічну безпеку в Україні необхідно запровадити обов’язкове державне екологічне страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамс Р. Основные направления развития современного экологического учета // Экологический учет и аудит: Сборник статей / Под ред. Л.З.Штейдмана. М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. С. 164-185.
2. Адамс Р. Экологический отчет: подходы к подготовке // Экологический учет и аудит: : Сборник статей / Под ред. Л.З.Штейдмана. М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. С. 186-192.
3. Александров И.А., Красовская Н.С., Половян А.В. Институциональные основы охраны окружающей среды // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип.75. Донецьк, ДонНТУ, 2004. С. 207-217.
4. Александров И.А., Черниченко Г.А., Половян А.В. Актуарий экологического страхования // Труды Всероссийской и Международной конференции „Теория и практика экологического страхования”. М.: ИПР РАН, 2002. С. 9-15.
5. Александров І.О., Половян О.В. Економічна безпека: трактування, поняття, класифікація // Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип. 4. К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. С. 77-84.
6. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва. К.: Наукова думка, 2002. 306 с.
7. Андреева Н.Н. Экономико-экологические аспекты обеспечения национальной безопасности // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 47. Донецьк, ДонНТУ, 2002. С. 42-47.
8. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: навч. та наук.-практ. посіб. К.: Знання-Прес, 2002. 332 с.
9. Атабиев А.Х. Региональные проблемы экологического страхования в обеспечении экологической безопасности / Труды третьей всероссийской и первой международной конференции «Теория и практика экологического страхования». М.: РАН, 1998. 195 с.
10. Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. 1998. № 3. С. 9-12.
11. Бабина Ю.В., Бобров А.Л. Основы экологического аудита: Учебное пособие. М.: Диалог, МГУ, 2000. 88 с.
12. Балацкий О., Лукьянихин В., Лукьянихина Е. Экологический менеджмент: проблемы и перспективы становления и развития // Экономика Украины. 2000. № 5. С. 68-73.
13. Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку // Економіка України. 2005. № 5. С. 78-83.
14. Бартов В.Ф., Седов В.В. Концепции взаимодействия экономики и природы. М.: Мысль, 1984. 84 с.
15. Батура О.В., Комарова К.В. Іноземні інвестиції в системі становлення ринкової економіки України. Д.: Наука і освіта, 2002. 180 с.
16. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. - К.: Палитра”, 1998. - 130 с.
17. Бережна І.В. Національні пріоритети та регіональні детермінанти соціально-економічного зростання (на матеріалах АР Крим) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів, 2004. 640 с.
18. Бережная И.В., Забродько Г.В. Современные теоретические подходы к экономической оценке природных рекреационных ресурсов // Економіка промисловості. - 2000. - № 4. - С. 9-14.
19. Бобкова А.Г. Рекреаційна діяльність як суб’єкт правового регулювання // Правничий часопис Донецького університету. 1999. №1. С. 15.
20. Бобкова А.Г. Рекреационное право: Учеб. пособие. Донецк: ДонГУ, 1999. 133 с.
21. Боковикова Ю.В. Визначення стратегічних напрямів надрокористування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: У 2-х ч. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ Магістр”, 2005. № 2 (24). Ч. 1. С. 201-210.
22. Борущак М. Стратегия развития туристского региона: теория, методология, практика: Монография: Пер. с польск. / М. Борущак. Мн.: БГЭУ, 2002. 166 с.
23. Борщ Л.М. Державне регулювання інвестиційної привабливості // Теорія мікро-, макроекономіки. К.: Академія муніципального управління, 2001. Вип. 8. С. 93103.
24. Бринчук М.М. Окружающая среда и экономика: правовые основы сбалансированного развития // Экологическое право и рынок. М.: РАН ИНИОН, 1994. 295 с.
25. Буркинський Б.В, Степанов В.М, Харічков С.К. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України. К.: БМТ, 1998. 402 с.
26. Буркинский Б.В., Ковалева Н.Г. Экономические проблемы природопользования. К.: Наукова думка, 1995. 143 с.
27. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К. Природопользование: основы экономико-экологической теории. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. - 350 с.
28. Веклич О.О. Виснаження природного капіталу України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку (Збірник наукових праць)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2004. - Вип. 2 (XLVІ) - С. 23-29.
29. Веклич О.О. Екологічне оподаткування в Україні: реалії та напрями вдосконалення з урахуванням світового досвіду: Наукове видання. К.: Інститут економіки НАН України, 2001. 47с.
30. Веклич О. Совершенствование экономических инструментов экологического управления в Украине // Экономика Украины. 1998. № 9. С. 65-74.
31. Веклич О.О. Формування економічного механізму сталого розвитку України // Вісник НАДУ. 2000. № 2. С. 3-16.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2003. 1440 с.
33. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста: научная мысль как планетное явление. М.: „Мысль”, 1977. 354 с.
34. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник. 2-ге видання, виправлене. Львів: Новий Світ-2000”, 2005. 480 с.
35. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1995. № 24. С. 189.
36. Возняк В. Общественное развитие и экология: взаимосвязь, противоречия, кризисы // Вопросы экономики. 1995. - №2. С. 129-138.
37. Волошин В.В., Трегобчук В.М. Концептуальні засади сталого розвитку України // Регіональна економіка. 2002. № 1. С.7-22.
38. Вощинин А.П., Горский В.Г., Швецова-Шиловская Т.Н. Методы интервального анализа в задачах экологического страхования // Труды третьей всероссийской и первой международной конференции «Теория и практика экологического страхования». М.: РАН, 1998. С. 49-58.
39. Гавран В Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / Мін-во освіти і науки України, Національний ун-т Львівська політехніка”. Львів, 2002. 19 с.
40. Гаврилов П.Е. Экономико-экологические подходы и методы усовершенствования экономического механизма природопользования в промышленности // Економіка і регіони. 2004. № 1(2). С. 59-64.
41. Газизуллин Н.Ф., Зайдфудин П.Х. Эколого-экономическое равновесие в развитии общества. М., 1992. 280 с.
42. Галушкина Т.П., Харичков С.К. Экологический менеджмент в Украине: реалии и перспективы. Одесса, 1998. 108 с.
43. Галушкина Т.П. Экологический менеджмент в Украине // Экономика Украины. 1999. - №6. С. 78-83.
44. Гаман П. Удосконалення системи екологічного оподаткування в Україні // Вісн. НАДУ. 2005. № 4. С. 277-283.
45. Генсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. - Л., 1992. 335 с.
46. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: ... О.М. Маринич (відп. ред.) та інш. К.: Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1989 1993. Т.3: П-Я. 480 с.
47. Герасимович В.Н., Голуб А.А. Методология экономической оценки природных ресурсов. - М.: Наука. 1988. - 140 с.
48. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації: монографія. Луцьк: Надстир’я, 2001. 528 с.
49. Гермашевський С.М. Екологічна політика як фактор визначення конкурентних переваг національного господарства // Економіка і регіони. 2004. № 1 (2). С. 56-58.
50. Глушкова В.Г., Макар С.В. Экономика природопользования: Учеб. пособие. М.: Гардарики, 2003. 448 с.
51. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономические методы управления природопользованием. - М.: Наука, 1993. - 217 с.
52. Гончарук Т., Семенко Т. Эколого-экономические аспекты управления промышленными предприятиями // Проблемы теории и практики управления. 1999. - №1. С. 95-100.
53. Гофман К.Г. Экономический механизм природопользования в условиях перехода к рыночной экономике // Экономика и математические методы. 1991. Т.27.- Вып.2. С.315-321.
54. Грей Р. Экологический учет: введение в основные проблемы // Экологический учет и аудит: Сборник статей / Под ред. Л.З. Штейдмана. М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. С.25-38.
55. Гречановская И.Г. Экономико-экологическое регулирование предпринимательской деятельности. Одесса: ИРЭНТ, 1997. 182 с.
56. Гринів Л.С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. 240с.
57. Гринів Л.С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки // Регіональна економіка. 2001. №4. С. 54-63.
58. Гринів Л.С. Методологія і методика визначення нормативної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх використання. Львів, 1992. 26 с.
59. Гринів Л. Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук: 08.08.01. Львів, 2002. 340 с.
60. Гудзь П.В. Механізми розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.10.01 / НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.- прав. досліджень. Донецьк, 2003. 36 с.
61. Гудзь П.В., Дергаусов В.В. Пути рационального использования рекреационных ресурсов в экономике курортно-оздоровительных предприятий // Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики. Донецк: ИЭПИ НАН Украины. 1999. С. 310-324.
62. Гулич О.І. Проблеми інформаційного забезпечення розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в регіоні // Зовнішньоекономічний кур’єр. 2002. № 7-8. С. 31.
63. Гулич О.І. Методи економічного регулювання рекреаційним природокористуванням // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень.- Львів, 2004.- Вип.2 (XLVІ) - С. 246-252.
64. Гулич О.І. Формування умов використання рекреаційних та бальнеологічних ресурсів на засадах екологічно збалансованого природокористування // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): Матеріали четвертої Міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 26-27 травня 2005 року. Зб. наук. статей. Львів, ЛвЦНТЕІ, 2005. С. 198-202.
65. Гурне Б. Державне управління: Пер. з франц. В. Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165 с.
66. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины. К.: СоПС Украины НАН Украины, 1996. 270 с.
67. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., НовоторовО.С. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. К., 1999. 716с.
68. Данник Ю.Г. Актуальні питання національної безпеки та особливості її прояву на регіональному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: У 2-х ч. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ Магістр”, 2005. № 2 (24). Ч. 1. С. 178-185.
69. Декларація Про державний суверенітет України: Закон України від 16 липня 1990 р. № 55-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1990. №31. ст.429.
70. Державне управління: Навч. посібник / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Расіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343 с.
71. Державний стандарт України „Порядок державної реєстрації галузевих стандартів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств і спілок”. К., 1997. 11с.
72. Диллик Т. Концепция «экологически осознанного» руководства предприятием // Проблемы теории и практики управления. 1993. № 4. С. 75-81.
73. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності /Укладачі: В.Шевчук, М.Пилипчук, Н.Карпенко, О. Кулик, Ю. Саталкін, В. Навроцький, О. Мазуркевич. К.: Геопринт”, 2000. 412 с.
74. Долішній М.І. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні // Регіональна економіка. 1999. № 3. С. 717.
75. Долішній М.І., Кравців В.С. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України // Проблеми сталого розвитку України. К.: БМТ, 1998. 57-62 с.
76. Дорогунцов С., Федорищева А. Державне регулювання техногенно-екологічної безпеки в регіонах України // Економіка України. 2002. №7. С. 70-77.
77. Дудкіна О. П. Регіональні особливості розвитку рекреаційних зон (методичні та організаційно-економічні основи): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. 08.10.01. /НАН України. Інститут регіональних досліджень. Л., 1999. 19 с.
78. Загвойська Л., Лазор О. Економічне підгрунтя менеджменту природних ресурсів на засадах сталого розвитку // Економіка України. 2005. № 2. С. 75-80.
79. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 р. №2801-ХІІ // Закони України. Т 4. К.: Інститут законодавства, 1992. С. 219-244.
80. Закон України Про відходи” від 05.03.1998р. №187/98-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1998. № 36-37. С. 242.
81. Закон України „Про екологічний аудит” від 24.06.2004р. №1862-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2004. №45. С. 500.
82. Закон України „Про екологічну експертизу” // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1995. № 8. С. 54.
83. Закон України Про курорти” від 5 жовтня 2000 р. № 2026-З // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2000. №50. С. 433.
84. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1992. № 50. С. 678.
85. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1991. № 41. С. 546.
86. Закон України „Про перевезення небезпечних вантажів” // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2000. № 28. С. 222.
87. Закон України „Про пестициди та агрохімікати” // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1995. № 14. С. 91.
88. Закон України „Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р. №698-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 14. С. 168.
89. Закон України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року №2535 // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1992. № 38. С. 560.
90. Закон України Про природно-заповідний фонд України” № 2456-ХІІ від 16.06.1992р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1992. №34. С. 502.
91. Закон України „Про страхування” // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1998. № 2. С. 4.
92. Закон України „Про туризм” від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 31. С. 241.
93. Земельний кодекс України, від 25 жовтня 2001 р. № 2768 // Відомості Верховної Ради України. 2002. №3-4. Ст. 27.
94. Екологічний аудит: Посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту / Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Наврацький В.М. та ін. К.: Символ-Т, 1997. 221 с.
95. Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад. курс / За ред. акад. АПрН В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001. 544 с.
96. Екологічні основи природокористування: Навч. Посібник / Під ред. Швиденка А.Й., Руденка В.П., Євдокименка В.К. - К.: ІЗМН. - 1999. - 200 с.
97. Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища / Руснак П.П., Борщевський П.П., Паламарчук В.О. та ін. К., 1994. 20 с.
98. Ендрес Альфред. Економіка навколишнього середовища: Пер. з нім. К.: РВПС України НАН України, 1998. 189 с.
99. Казачковская Г.В. Повышение эффективности туристического бизнеса как фактора стабилизации экономики Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Донецк: ИЭП НАН Украины. 1997. С. 274-284.
100. Казачковская Г.В. Повышение эффективности управления курортно-рекреационным комплексом // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Донецк: ИЭП НАН Украины. 2000. Т.2. С.222 226.
101. Карагодов И. Экологический менеджмент природопользования // Бизнес-информ. 1998. № 19. С. 3-7.
102. Кашенко О.Л. Фінанси природокористування. Суми: Видавництво Університетська книга”, 1999. 421 с.
103. Кислый В.Н. Экономическая оценка природных рекреационных ресурсов в условиях совершенствования хозяйственного механизма рекреационного природопользования. Автореф. дисс. канд. экон. наук. - Одесса, 1989. - 17 с.
104. Кичилюк Т. Методи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель // Вісн. НАДУ. 2005. № 3. С. 492-497.
105. Ківалов С.В. та ін. Основи правознавства України: Навч.посіб. Х.: Одіссей, 2002. 304 с.
106. Кодекс України Про надра // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1994. № 36. С. 340.
107. Комар И.В. Рациональное использование природных ресурсов и ресурсные циклы. М.: „Наука”. 1975. 256 с.
108. Коммонер Барт. Замкнутый круг. Природа. Человек. Технология: Пер. с англ. Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 95 с.
109. Конищева Н.И., Казачковская Г.В. Проблемы управления развитием санаторно-курортных комплексов в регионах Украины // Вісник ДІТБ. 2001. № 5. С. 246-250.
110. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1996, №30. С. 381-417.
111. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1997. № 10. С. 85.
112. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. Львів, 2002. 43 с.
113. Коротков Э.М. Концепция экологического менеджмента // Менеджмент в России и зарубежом. 1998. - № 2. С. 12-23.
114. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент: Анализ, планирование, внедрение, контроль. С.Пб: Питер, 1999. 888 с.
115. Кравців В. Економічний розвиток і економічна безпека: шляхи України // Регіональна економіка. 1997. - № 3. С. 97-104.
116. Крук В. Регіональна екологічна політика: зміст та шляхи формування // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31трав. 2005р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Том 2. С. 279 281.
117. Левченко Н.М. Екологічний напрям розвитку страхування в Україні // Економіка та держава. 2005. № 5. С.55-59.
118. Линник С. Заходи підвищення ефективності функціонування системи управління природокористуванням // Зб. наук. пр. НАДУ. 2005. Вип. 2. C. 235-244.
119. Линник С. Нові підходи в управлінні еколого-економічними процесами // Вісн. НАДУ. 2005. № 4. С. 203-209.
120. Линник С. Нові підходи до формування державної екологічної політики // Теорія та практика державного управління. Вип. 3(12). Х.: Вид-во ХРІ НАДУ Магістр”, 2005. С. 80-87.
121. Линник С. Регіональний екологічний моніторинг як інструмент підвищення ефективності державного регулювання природокористування на регіональному рівні // Вісн. НАДУ. 2006. № 1. С. 220-225.
122. Линник С. Рекреація в структурі регіональної економіки // Економіка та держава. 2005. № 12. С. 46-49.
123. Линник С.О. Реформування системи фінансування екологічної діяльності та розвиток фінансових механізмів // Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств: Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. Донецьк, ДонДУУ, 2004. Т.V, вип. 42. С. 170-177. (Сер.: Держ. упр.).
124. Линник С.О. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення механізмів державного регулювання природокористування // Держава та регіони. 2005. №2. С. 116-121. (Сер.: Держ. упр.).
125. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1994. № 17. С. 99.
126. Луцко В. Влада, техногенно-екологічна безпека і права людини // Мат-ли нац. конф. 50-річчя загальної декларації прав людини” (Київ, 17-18 грудня 1998р.). К., 1998. С. 161-165.
127. Магмедов В.Г. Особенности развития экологического менеджмента и аудита на Украине (на примере природоохранных инвестиционных проектов в Донецком регионе) // Экологический менеджмент и аудит в России, Беларуси и на Украине. Труды экспертного семинара. Москва, 3-4 апреля