ДИНАМІКА ТА НАПРЯМКИ ДЕСТРУКЦІЇ ГЕРБІЦИДІВ З КЛАСУ СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИН В РОСЛИНАХ ТА ГРУНТІ

Короткий опис

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТАТАРІНОВА Валентина Іванівна

УДК 632.954:631.51:633.11

ДИНАМІКА ТА НАПРЯМКИ ДЕСТРУКЦІЇ ГЕРБІЦИДІВ З КЛАСУ СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИН В РОСЛИНАХ ТА ГРУНТІ

03.00.16 - екологія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник
д.с.-г.н., професор
М.С.Кравченко

Суми 2002

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП...

5

РОЗДІЛ 1. АГРОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ З КЛАСУ СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИН ТА СУЧАСНІ МЕТОДИ ЇХ АНАЛІЗУ (огляд літератури)...

12

1.1. Характеристика сульфонілсечовинних гербіцидів.

12

1.2. Агробіологічна ефективність гербіцидів Гранстар, Хармоні, Тітус, Крос та Ковбой в посівах сільськогосподарських культур

22

1.3. Метаболізм гербіцидів у рослинах

27

1.4. Деструкція та детоксикація гербіцидів у грунті..

37

1.5. Сучасні методи аналізу сульфонілсечовин в об’єктах навколишнього середовища і сільськогосподарській продукції.

42

1.5.1. Плазмово десорбційна мас-спектрометрія з іонiзацiєю уламками подiлу 252Cf (ПДМС), характеристика методу

46

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА......

51

2.1. Місце, умови та методика проведення досліджень.

51

2.2. Використання ПДМС для аналізу гербіцидів з класу сульфонілсечовин в об’єктах агроекосистем.

53

2.3. Динаміка деструкції метсульфурон-метилу в культурних рослинах і бур’янах..

74

2.4. Динаміка деструкції діючих речовин сульфонілсечовинних препаратів Гранстар, Хармоні і Тітус в культурних рослинах і бур’янах....

79

2.4.1. Порівняльне дослідження динаміки деструкції сульфонілсечовинних гербіцидів в злакових та дводольних рослинах.

86

2.5. Динаміка деструкції діючих речовин сульфонілсечовинних препаратів у грунтах..

98

ЗАКЛЮЧЕННЯ...

110

ВИСНОВКИ.........................

113

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .......

115

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......

117

ВСТУП
Розвиток агропромислового комплексу і одержання високих врожаїв потребують високої культури землеробства, насамперед надійного захисту посівів від бур’янів. Значна кількість бур’янів у посівах і їх негативний вплив на продуктивність сільськогосподарських культур стає дедалі гострішою проблемою, яка не лише зводить нанівець колосальні можливості нашої держави як виробника і експортера продукції села, а й ставить під загрозу саме її існування як самодостатньої й міцної незалежної держави. Виробництво гостро потребує дієвих, доступних і прийнятних в екологічному аспекті рішень для зниження рівня шкодочинності бур’янів на орних землях країни [33,34,70,71].
Серед комплексу загальновживаних засобів, спрямованих на зниження забур’яненості, зокрема таких як сівозміни, якісний і своєчасний обробіток грунту, особливе місце займає застосування гербіцидів, що відрізняються високою вибірковістю, потужною фітотоксичною дією по відношенню до бур’янів і в той же час безпечних для сільськогосподарських культур та навколишнього середовища. В найбільш повній мірі ці якості притаманні гербіцидам на основі сульфонілсечовин [25,50,51,80]. Сульфонілсечовини відрізняються від інших гербіцидів низькими нормами внесення на одиницю площі посівів та здатністю швидко розкладатись до нетоксичних фрагментів, як щодо рослин, так і щодо ссавців та комах, в умовах агроекосистем [72, 83, 127, 195].
Проте, незважаючи на досить широке використання в рослинництвi високоефективних i перспективних в екологiчному аспектi гербiцидiв на основi сульфонiлсечовин як зарубіжних (Глiн, Гранстар, Хармонi, Тітус), так i вiтчизняних (Ковбой, Крос), ряд питань стосовно їх поведінки в об’єктах навколишнього середовища потребують подальшого вивчення [5, 127, 160, 189, 190].
Зокрема, це стосується розробки нових аналітичних методiв для виявлення гербiцидiв з класу сульфонiлсечовин в біооб’єктах та дослiдження на їх основi шляхiв і динамiки метаболiзму останніх в: а) рослинах, які відрiзняються за видовою чутливiстю до зазначених гербіцидів та б) грунтах, які відрізняються за своїми характеристиками [127, 195].
Невірне і несвоєчасне застосування гербіцидів, які загалом є, незалежно від особливостей хімічної структури, ксенобіотиками з яскраво вираженими біоцидними властивостями; внесення їх в підвищених нормах в сівозмінах без урахування грунтово-кліматичних умов певного регіону; видових особливостей бур’янів і культурних рослин, загострюють питання щодо потенційного негативного впливу гербіцидів на агроекосистеми.
Зазначена проблема є на сьогодні дуже актуальною і, незважаючи на численні дослідження, потребує подальшого вивчення. Вирішення поставлених задач є досить важливим і має значний інтерес як в прикладному, так і в фундаментальному аспектах в силу безпосереднього зв’язку інформації такого роду з науково-обгрунтованим, екологічно безпечним використанням технологічно та економічно ефективних сульфонілсечовинних гербіцидів, як перспективної групи препаратів ХХІ століття.
Актуальність теми. В сучасних умовах землекористування істотно змінюється екологічний фон агроценозів і значно зростають вимоги щодо ефективності та безпеки застосування сучасних засобів захисту рослин. Широке використання гербіцидів за суворого дотримання регламентів надає можливість значно зменшити втрати сільськогосподарської продукції від бур’янів, отримувати рік у рік стабільно високі врожаї, проте негативний вплив зазначеної групи пестицидів на навколишнє середовище перетворився на потужний постійно діючий фактор екологічного ризику [83].
Потенційна небезпека забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування залежить від стійкості хімікату, що характеризується періодом його напівдеструкції. Тому для екологічно безпечного використання гербіцидів, окрім суворого дотримання регламентів, важливим завданням є вивчення динаміки деструкції гербіцидів в різних за чутливістю рослинах та різних типах грунтів в модельних умовах з метою прогнозування їх поведінки в об’єктах реальних агроекосистем і запобігання забруднення навколишнього середовища залишками гербіцидів [6-8].
В зазначеному аспекті розробка нових теоретичних та експериментальних підходів, зокрема використання методу часопрольотної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС) з метою вивчення шляхiв та динамiки деструкції сульфонілсечовин в культурних рослинах та бур'янах, а також грунтах є досить актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалася згідно з тематикою науково-дослідної роботи кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії і в рамках проекту «М’якоіонізаційна мас-спектрометрія в агробіології» (грант Міжнародного Наукового Фонду № QSU084219, 1998 р.; керівник к.б.н., Чіванов В.Д.).
Мета роботи
Метою дослiдження було вивчення шляхiв та динамiки деструкції гербiцидiв з класу сульфонiлсечовин в об’єктах агроекосистем методом часопрольотної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС) для встановлення їх екологічної придатності до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур та одержання якісної продукції рослинництва.

Для досягнення зазначеної мети поставлені такі завдання:
- розробити нові аспекти використання вітчизняного приладу (мас-спектрометра біохімічного МСБХ”, ВАТ SELMI, Суми) для аналізу гербіцидів з класу сульфонілсечовин в об’єктах агроекосистем на основі сучасного фізико-хімічного методу дослідження часопрольотної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС);
- на основі мас-спектрометричного методу розробити модельні системи для прогнозування кінетичних параметрів деструкції сульфонілсечовин в тканинах культурних рослин та бур’янів, а також різних типів грунтів, характерних для північно-східного Лісостепу України;
- визначити швидкість деструкції гербiцидiв на основi сульфонiлсечовини в модельних та польових умовах в об’єктах агроекосистем;
- встановити екологічну придатність гербіцидів з класу сульфонілсечовин, на основі дослідження динаміки їх деструкції в рослинах та грунті, до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур і одержання якісної продукції рослинництва.
Об’єкт дослідження. Використання ПДМС для обгрунтування екологічно безпечного використання гербіцидів з класу сульфонілсечовин шляхом прогнозування їх поведінки в об’єктах агроекосистем з метою запобігання забруднення навколишнього середовища і одержання якісної сільськогосподарської продукції.
Предмет дослідження. Динаміка деструкції сульфонілсечовин в тканинах сільськогосподарських рослин і бур’янів, грунтах різних типів, характерних для північно-східного Лісостепу України.
Методи дослідження. Аналіз гербіцидів з групи сульфонілсечовин в тканинах рослин та грунтах проводили методом часопрольотної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС) з використанням вітчизняного приладу (мас-спектрометра біохімічного МСБХ”, ВАТ SELMI, Суми).
Наукова новизна досліджень. Вперше розроблені нові аспекти використання вітчизняного приладу (мас-спектрометра біохімічного МСБХ”, ВАТ SELMI, Суми) для аналізу термолабільних, високополярних і нелетючих гербіцидів з класу сульфонілсечовин з використанням сучасного фізико-хімічного методу дослідження - часопрольотної плазмово десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС). Вивчені шляхи та динамiка деструкції гербiцидiв на основi сульфонiлсечовин в об’єктах агроекосистем. Визначено константи швидкості деструкції деяких гербіцидів з групи сульфонілсечовин в грунті.
Практичне значення одержаних результатів
В дисертаційній роботі вперше розроблені практичні засади використання плазмово-десорбційної мас-спектрометрії в якості фізико-хімічного методу для визначення діючих речовин гербіцидів з групи сульфонілсечовин в рослинних тканинах та грунтах; для побудови модельних систем прогнозування кінетичних параметрів деструкції сульфонілсечовин в тканинах культурних рослин і бур’янів, різних типів грунтів північно-східного Лісостепу України. На основі ПДМС розроблений комплекс лабораторних експрес-методик для отримання даних прогностичного характеру щодо швидкості деструкції молекул діючих речовин гербіцидів з групи сульфонілсечовин в тканинах культурних рослин і бур’янів, а також грунтах різних типів. Це є підставою для проведення скринінгу рівня гербіцидної активності препаратів з групи сульфонілсечовин щодо культурних рослин та бур’янів в умовах певних агроекосистем.
Результати досліджень використані при роботі в рамках проекту «М’якоіонізаційна мас-спектрометрія в агробіології» (грант Міжнародного Наукового Фонду № QSU084219, 1998 р.; керівник к.б.н., Чіванов В.Д.).
Особистий внесок здобувача. Полягає у проведенні польових та лабораторних досліджень, розробці методик аналізу гербіцидів мас-спектрометричними методами, отриманні результатів та аналізуванні експериментальних даних зі статистичною їх обробкою на ЕОМ. Висновки зроблені особисто здобувачем.
Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційної роботи повідомлені на науковій конференції "Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції" (Суми, 1995), на Міжнародному симпозіумі Агроекологічні і економічні проблеми хімізації АПК України” (Умань, 1997), науково-виробничій конференції Оптимізація структури агроландшафтів і раціонального використання ґрунтових ресурсів” (Київ, 2000), 14th International Mass Spectrometry Conference, (Tampere Finland, 1997), на річних наукових конференціях Сумського національного аграрного університету (Суми, 1998-2002).
Публікація результатів досліджень
За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць, з яких 7 у фахових виданнях.
Основні положення, що виносяться на захист
1. Технологія часопрольотної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС), реалізована на основі вітчизняного приладу мас-спектрометра біохімічного МСБХ” (ВАТ SELMI, Суми) як новий підхід для визначення в рослинах і грунті гербіцидів з класу сульфонілсечовин.
2. Напрямки та динамiка метаболiзму гербiцидiв з класу сульфонiлсечовин в типових для Пiвнiчно-Схiдної України культурних рослинах та бур'янах.
3. Теоретичне й експериментальне обґрунтування значення кінетичних параметрів гідролітичної деструкції в модельних умовах діючих речовин гербіцидів з класу сульфонілсечовин, як базових прогностичних показників для оцінки тривалості післядії зазначених гербіцидів в умовах певних агроекосистем.
4. Параметри динаміки деструкції сульфонілсечовин в рослинах та грунтах як теоретична підстава для встановлення придатності в екологічному аспекті гербіцидів з групи сульфонілсечовин до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур і одержання якісної рослинної продукції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 135 сторінках комп'ютерного набору, ілюстрована 3 таблицями, 37 рисунками і складається з вступної частини, огляду літератури, експериментальної частини, заключення, висновків та списку використаної літератури з 197 джерел, у тому числі 86 зарубіжних.

Список літератури

ЗАКЛЮЧЕННЯ
Новітнім гербіцидам притаманні малі і надмалі норми внесення на одиницю площі (до 10 г/га), вони повністю розкладаються в грунтах та рослинних тканинах до нетоксичних фрагментів за термін, що не перевищує 2-3 тижні. Важливим також є те, що сучасні гербіциди характеризуються підвищеним рівнем селективністі та є мало-, або зовсім нетоксичними для людини та сільськогосподарських тварин, а також бджіл. Все наведене у повній мірі відноситься до гербіцидів класу сульфонілсечовин, які набувають в останній час широкого розповсюдження в світі і використовуються з метою боротьби з дводольними і деякими однодольними бур’янами в посівах зернових культур.
Однак, використання в широких обсягах гербіцидних препаратів, що належать до групи сульфонілсечовин, поставило перед фахівцями низку питань. Одна з проблем полягає в тому, що завдяки низьким нормам внесення цих гербіцидів на одиницю площі, їх залишки досить важко винайти в грунтах та сільськогосподарській продукції. Інша проблема полягає в складності ідентифікації діючих речовин сульфонілсечовин, оскільки вони переважно є нелеткими, полярними та термолабільними речовинами. Останнє зумовлює необхідність використання в роботі з цими препаратами нових високочутливих аналітичних методів. Одним з таких перспективних методів є один з різновидів м’якоіонізаційної мас-спектрометрії ПДМС. В роботі наведені як переваги ПДМС в порівнянні з іншими фізико-хімічними методами аналізу сульфонілсечовин, так і його недоліки.
Так, ПДМС дозволяє достовірно і швидко (10-15 хв) ідентифікувати діючі речовини гербіцидів і продукти їх ферментативної чи хімічної деструкції як у складі препаративних форм, так і в тканинах рослин.
Доведено, що між кінетичними параметрами гідролітичної деструкції сульфонілсечовин в модельних системах, до складу яких входять гомогенати з тканин рослин, різностійких щодо цієї групи гербіцидів, та ступенем резистентності цих рослин щодо тих же гербіцидів є прямий зв’язок. Так, виходячи з величин вiдносноi стiйкостi дiючих речовин Гранстару, Хармонi i Тiтусу до гiдролiтичної деструкцiї як в модельних системах, так i в рослинних тканинах, цi гербiциднi препарати можуть бути розмiщенi в такому порядку:
Хармонi >> Тiтус > Гранстар
ПДМС, зокрема, вельми зручний для проведення модельних експериментів, які відображають реальні процеси хімічної чи ферментативної деструкції сульфонілсечовин у грунтах. Серед численних переваг гербіцидів класу сульфонілсечовин особливе місце належить їх здатності дуже швидко розкладатися в грунтах з утворенням малотоксичних залишків. Але, в останній час з’явились роботи, автори яких стверджують, що сульфонілсечовинним гербіцидам притаманна також більше або менше виражена фітотоксична дія. Остання може бути обумовлена тільки тим, що частина молекул діючої речовини гербіциду залишається нативною і не піддається деструкції протягом 8-10 місяців.
Дійсно, було показано, що кінетичні параметри хімічної та мікробіологічної деструкції сульфонілсечовин в грунті залежать від показника кислотності середовища - в кислих грунтах при достатній кількості вологи ці гербіциди розкладаються вельми швидко (до 1 тижня). Навпаки, в лужних грунтах (рН>7) гідролітична деструкція перебігає повільно (до 80 тижнів і більше) і нативні сульфонілсечовини можуть виявляти фітотоксичний ефект навіть протягом майбутнього вегетаційного сезону, якщо в сівозміні злакові культури є попередниками дводольних.
Визначаючи за допомогою ПДМС час напівдеструкції T50 молекул сульфонілсечовин в грунтах в модельних системах можна провести прогнозування відповідного терміну гербіцидної дії препарату.
Доведено, що одним з найважливіших зовнішніх чинників, що обумовлюють швидкість хімічної деструкції сульфонілсечовин, є показник кислотності грунту (рН). Кислотність грунтів безпосередньо пов’язана з інтенсивністю гідролітичних процесів, які і є, сумісно з мікробіологічними деструктивними процесами, базовими шляхами хімічної деструкції молекул сульфонілсечовин.
Таким чином, визначаючи час напівдеструкції T50 молекул сульфонілсечовин в грунтах в модельних системах можна провести прогнозування відповідного терміну гербіцидної дії препарату.
Доведено, що на динамiку деструкцii дiючих речовин пестицидiв взагалi, i гербiцидiв зокрема, впливають окрiм кислотностi грунту (рН), вологостi, складу грунтовоi мiкрофлори, iнтенсивнiстi освiтлення i температури, також хiмiчний склад препаративних форм. В свiтлi сучасної тенденцiї до використання комбiнованих форм пестицидних препаратiв, скринiнговi лабораторнi дослiдження в модельних умовах, що надають можливiсть проводити швидкий вiдбiр найбiльш перспективних в технологiчному i екологiчному вiдношеннi мультикомпонентних препаратiв, є досить важливою компонентою робiт по визначенню бiологiчної ефективностi нових препаративних форм пестицидiв.
Використання моделювання дозволяє суттево скоротити технiчнi та фiнансовi ресурси на проведення повномасштабних польових дослiджень ефективностi препаратiв.

ВИСНОВКИ
1. Розроблені нові аспекти використання вітчизняного приладу (мас-спектрометра біохімічного МСБХ”, ВАТ SELMI, Суми) для аналізу гербіцидів з класу сульфонілсечовин на основі сучасного фізико-хімічного методу дослідження часопрольотної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії (ПДМС) для прогнозування їх поведінки в об’єктах агроекосистем з метою запобігання забруднення навколишнього середовища і отримання якісної сільськогосподарської продукції.
2. Встановлено, що ПДМС є досить перспективним в цілях ідентифікації та експрес-визначення гербицидів класу сульфонилсечовин безпосередньо в неочищених екстрактах з рослинних тканин.
3. Доведено, що ПДМС дає змогу в модельних дослідах отримати орієнтовні дані прогностичного характеру щодо рівня стійкості (і опосередковано про тривалість дії) певних діючих речовин гербіцидів з групи сульфонілсечовин як в чистому вигляді, так і у складі препаративних форм, в робочих розчинах і об’єктах довкілля.
4. Показано існування тісного позитивного корелятивного зв'язку (r=0,84-0,92) між інтенсивністю гідролітичної деструкції сульфонілсечовин в модельних умовах та швидкістю метаболічної деструкції сульфонілсечовин у тканинах рослин, різних за стійкістю до гербіцидів цієї групи. Останнє дозволяє проводити скринінг гербіцидної активності препаратів з групи сульфонілсечовин щодо культурних рослин та бур’янів.
5. Виходячи з величин порівняльної стійкості діючих речовин гербіцидів Гранстар, Хармоні і Тітус до гідролітичної деструкції як в модельних системах, так і в рослинних тканинах, доведено, що їх можна розташувати у порядку зменшення так: Хармоні >> Тітус > Гранстар. Тобто, наибільша стійкість в умовах агроекологічних систем притаманна Хармоні (д.р. тіаметурон), значно менш стійкі Тітус (д.р. римсульфурон) та Гранстар (д.р. трибенурон-метил).
6. На основі методу ПДМС розроблена модельна система для прогнозування кінетичних параметрів деструкції сульфонілсечовин в дерново-підзолистих, сірих опідзолених і чорноземних грунтах північно-східного Лісостепу України.
7. Експериментально доведено, що швидкість деструкції сульфонілсечовин, різко знижується при використання гербіцидів цієї групи на лужних грунтах у поєднанні зі зниженими рівнями вологості та температури протягом вегетації.
8. Встановлена екологічна придатність гербіцидів з групи сульфонілсечовин (Гранстар, Хармоні, Тітус) на основі результатів досліджень динаміки деструкції в рослинах та грунті до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур і одержання якісної продукції рослинництва.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Сільськогосподарському виробництву:
- рекомендуємо використовувати вітчизняний прилад (мас-спектрометр біохімічний МСБХ”, ВАТ SELMI, Суми) для експрес-визначення нелетючих, термолабільних пестицидів в об’єктах агроекосистем та прогнозування швидкості деструкції гербіцидів з класу сульфонілсечовин в грунтах різних типів з метою попередження залишкового фітотоксичного ефекту;
- рекомендуємо використовувати вітчизняний прилад (мас-спектрометр біохімічний МСБХ”, ВАТ SELMI, Суми) в умовах спеціалізованих НДІ агроекологічного профілю для вивчення параметрів деструкції нових гербіцидів з групи сульфонілсечовин в культурних рослинах та бур’янах;
- рекомендуємо господарствам використовувати на дерново-підзолистих, сірих опідзолених і чорноземних грунтах північно-східного Лісостепу України високоефективні і екологічно безпечні гербіциди з класу сульфонілсечовин.

Отримані в рамках дисертаційної роботи результати можуть бути використані при:
- розробці і впровадженні комплексних планів розвитку рослинництва Лісостепової зони в аспекті запобігання ксенобіотичного забруднення агроекологічних систем;
- прогнозуванні швидкості деструкції гербіцидів на основі сульфонілсечовин в грунтах, характерних для північно-східного Лісостепу України;
- у вищих навчальних закладах в курсах загальної екології і агроекології, фізіології і біохімії сільськогосподарських рослин, селекції і насінництва, фітопатології й імунітету рослин, технології переробки продукції рослинництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агарков В.М., Безкоровайный Н.А., Гусева А.А. Перспективный гербицид // Защита и карантин растений. - 2000. - №3.- С.24.
2. Антомонов Ю.Г. Моделирование биологических систем.-К.: Наукова думка, 1977.-260 с.
3. Бабич А. Боротьба з бур’янами в посівах сої в Лісостепу України // Пропозиція. 2001. - №1. - С. 54-55.
4. Байчоров Б., Верещагін Л. З Гранстаром чисті поля та високий врожай не мрія, це реальність // Пропозиція. 2000. - №3. С. 53.
5. Барбье М. Введение в химическую экологию. М.: Мир, 1978. - 246 с.
6. Бублик Л.І., Ассасса В.Ф. Динаміка розпаду пестицидів // Захист рослин. 1999. - №12. - С. 22-23.
7. Бублик Л.І., Дрозда В.Ф. На межі екологічної катастрофи // Захист рослин. 1999. - №1. С. 26-27.
8. Васильев В.П., Кавецкий В.Н., Бублик Л.И. Интегральная классификация пестицидов по степени опасности загрязнений, создаваемых их применением и оценка опасности загрязнения окружающей среды // Агрохимия.-1989.- №6.-С. 97.
9. Веселова Т.В., Веселовский В.А., Чернавский Д.С. Стресс у растений (Биофизический подход).-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993.-144 с.
10. Гончаров С.В. Без гербицидов урожая не получишь // Земледелие. - 2001.-№1.- С. 32.
11. Горбатов В.С., Котоврасов П.И., Спиридонов Ю.Я. Метод определения хлорсульфурона в почве с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии // Агрохимия. - 1990.- №8. - С.127.
12. Горбунов Н.Ф. Уничтожение сорняков в посевах яровой пшеницы // Защита и карантин растений. 1998. - №3. С. 30.
13. Гребинский С.О. Биохимия растений.-Львов: Вища школа, 1975.-280 с.
14. Грицаєнко З.М., Карпенко В.П. Залежність біологічної активності грунту в посівах ярого ячменю від дії комбінованих гербіцидів: Зб.наук. пр. К.: Нора-прінт, 1997. 392с.
15. Гулидов А.М. Гербициды для зерновых культур // Защита и карантин растений. 2001. - №4. С.39-41.
16. Гумидов А.М. Эффективные гербициды // Защита и карантин растений. 1997. - №12. С.16-17.
17. Донкова Радка. Биологична активност на почва та при употреба на хлорсульфурон // Селскостеп. Наука. 1997. 35, №2-3. С.48-52.
18. Демішев Л., Пікуш Г., Олексієнко Ю. Дія гербіцидів Крос та Ковбой на зернових культурах. // Пропозиція. - 1997. - №10. - С.28-29.
19. Демішев Л.Ф., Олексієнко Ю.О., Вольф В.Л. Забур’яненість озимої пшениці // Захист рослин. 2000. - №5. - С.18-19.
20. Демішев Л.Ф., Олексієнко Ю.О., Воробйов О.Б. Озима пшениця. Нові гербіциди: особливості та ефективність // Захист рослин. - 1998. - №3. - С. 6-7.
21. Демчук В.В. Гербіциди для посівів льону-довгунця // Захист рослин. 1999. - №6. С.15.
22. Деценко А. Є Гранстар є вагоме зерно // Пропозиція. - 2001.- №1. С. 52-53.
23. Джам О. Гербіциди в посівах зернових: стратегія вибору // Пропозиція. 2001.- №1.- С. 58-59.
24. Долженко В.И., Петунова А.А., Маханькова Т.А. Биолого-токсикологические требования к ассортименту гербицидов // Защита и карантин растений. 2001. - №5. С. 14.
25. Егоров С.С. Выбираем препараты фирмы Дюпон // Земледелие. - 1999. - №6. - С. 30-31.
26. Жунгиету Г.И., Жунгиету И.И. Химическая экология высших растений. Кишинев: Штиинца, 1991. 200 с.
27. Захарова Л.М., Матюхин А.П. Баковые смеси гербицидов на льне-долгунце // Защита и карантин растений. 1998. - №5. - С. 28-30.
28. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: Лібра”, ТОВ, 1998. 248 с.
29. Зуза В. Особливості застосування Тітусу на кукурудзі // Пропозиція. - 2000.-№5. С.65.
30. Иванцов Н.К., Пушкарев В.П. Экологическая оценка безопасности гербицидов на ячмене // Защита и карантин растений. 2000. - №3. - С. 24.
31. Іващенко О., Бондарчук А. Тітус надійно захищає урожай // Пропозиція. 2001. - №5. С. 54-55.
32. Іващенко О., Герасименко О. Кукурудза культура великих можливостей // Пропозиція. 2001. - №4. С. 54-55.
33. Іващенко О.О. Гербологія: напрями досліджень // Захист рослин. 2000. - №4. - С. 3-4.
34. Іващенко О.О. Проблеми гербології сьогодні // Вісник аграрної науки. 2001.- № 4. С.35-39.
35. Карпенко В.П. Ярий ячмінь: вплив гербіцидів на чисельність основних груп бактерій ризосфери // Захист рослин. 1999. - №8. С. 9.
36. Колупаев М.В., Матвеев Ю.М., Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г. Уровень проявления фитотоксичности хлорсульфурона в зависимости от динамики выпадения осадков // Агрохимия. - 1993. - №3. - С. 108-114.
37. Колупаева В.Н., Горбатов В.С., Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г. Влияние внесения извести, органических удобрений и активированного угля на персистентность хлорсульфурона в дерново-подзолистой почве. // Агрохимия. - 1993. - №2.- С. 102-107.
38. Колупаева В.Н., Горбатов В.С., Шестаков В.Г., Спиридонов Ю.А. О некоторых особенностях трансформации хлорсульфурона в почве // Агрохимия. - 1993. - №4. - С. 85-96.
39. Колупаева В.Н., Горбатов В.С. Некоторые подходы к описанию разложения гербицидов в почве ( на примере хлорсульфурона) // Агрохимия. 2000. - №8. С. 59-64.
40. Косаківська І.В. Стрес рослин: специфічні та неспецифічні реакції адаптаційного синдрому // Укр. бот. журн.-1998.-Т.5, №6.-С.584-587.
41. Костюк А.Н., Михеев А.Н. Проблема фенотипического стресса и адаптации у растений // Физиология и биохимия культ. растений. 1997. Т.29, № 2. С.81-92.
42. Котоврасов П.И. Подвижность и устойчивость хлорсульфурона в почве (экспериментальные исследования и элементы прогноза): Автореф. к.б.наук: ТСХА. М., 1991. 21 с.
43. Кошникович В.И., Павлова О.И., Гончаров А.Н. Опыт применения Кросу и Ковбою // Защита и карантин растений. 1998. - №3. - С. 29-30.
44. Кравченко М.С., Мехедок А. Крос на льонові-довгунці // Захист рослин.- 1998. - №2. С. 5.
45. Кравченко Н.С. Экологизация применения гербицидов в интенсивном земледелии. К.: Урожай, 1991. 337 с.
46. Кракасевич А.И. Агроэкологические аспекты применения сульфонилмочевинных гербицидов // Природа, человек, экология. Горки. - 1999. С. 21-22.
47. Лапковская Т.Н., Сорока С.В. Крос против устойчивых сорняков в посевах льна-долгунца // Защита и карантин растений. 2001. - №2. С. 22.
48. Лапковская Т.Н., Сорока С.В. Хармони на льне-долгунце // Защита и карантин растений. 2001. - №5. С. 23.
49. Лархер В. Экология растений.-М.: Мир, 1978.-384 с.
50. Лісовий М.П. Не заходи боротьби, а методи захисту // Захист рослин. 2000. - №1. С. 2-5.
51. Любушкина Л.М. Аминная соль? Это не современно // Наука практики. 1998. - №2. С. 9-10.
52. Макеева-Гурьянова Л.Т. Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г. Сульфонилмочевины - новые перспективные гербициды. - М.: ВНИИТЭИагропром, 1989. 57 с.
53. Матюха Л.П., Хейлик С.Й. Гербіциди: агроекологічна прийнятність // Захист рослин. - 1999. - №1. С. 8-10.
54. Мацеевич А.Б. Гигиена и токсикология новых гербицидов, производных класса сульфонилмочевин // Осн. направления деятельности госсанэпиднадзора Рос.Федерации в обеспеч. сан.-эпидемиол. благополучия населения: Матер. юбил. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию гос. сан.-эпидемиол. службы Рос. Федерации, Ростов-на Дону, |1998|. - М., 1998.- С.232-234.
55. Мельников Н.Н. Пестициды и окружающая среда. Производные мочевины // Агрохимия. - 1993.- №6. - С. 109.
56. Мельников Н.Н. Пестициды. Химия, технология и применение. - М.: Химия, 1987.- 712 с.
57. Методы биохимического анализа растений / А.И.Ермаков, В.В.Арасимович, Н.П.Ярош, Ю.В.Перуанский, Г.А.Луковникова, М.И.Иконникова // Под ред. А.И.Ермакова.-3-е изд., перераб. и доп.- Л.: Агропромиздат, 1987.-430 с.
58. Мехедок О.Ф. Комбіновані препарати // Захист рослин. - 2000. - №4. - С.9.
59. Мехедок О.Ф. Визначення залишкової кількості гербіциду Крос в грунті при його використанні в посівах льону-довгунця // Вісник Сумського ДАУ. 2000. №4. С.203-204.
60. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Злобин Ю.А. Состояние и тенденции развития современной агроэкологии // Итоги науки и техники. Сер. растениеводство. -М.: ВИНИТИ, 1991.- Т.10.- 185 с.
61. Нарежная Е.Д. Гербициды на озимой пшенице // Защита и карантин растений. 1999. - №5. С. 14.
62. Небышинец С.С. Эффективность применения гербицидов производных сульфонилмочевины на яровом ячмене // Природа, человек, экология. Горки. 1999. С. 45-46.
63. Немченко В.В., Рыбина Л.Д., Иванова Н.П. Гербициды, наиболее эффективные в Зауралье // Земледелие. 1998 - №5. - С. 26-27.
64. Немченко В.В., Рыбина Л.Д., Иванова Н.П. Крос и Гранстар на яровой пшенице // Защита и карантин растений. 1998. - №7.- С. 20.
65. Нигрей З.М., Карпузова М.Д., Гусарова М.В. Баковые смеси гербицидов на льне-долгунце // Защита и карантин растений. 1999. - №4. С.21-22.
66. Никитенко В.П., Захарченко Т.С. Ковбой в Ставрополе. // Защита и карантин растений. - 1998.- №5.- С.18-19.
67. Оказов П.Н. Гранстар эфективен на посевах озимой пшеницы // Земледелие. 2000. - №1. - С. 48.
68. Оказова З.П., Оказов П.Н. Эффективные гербициды на посевах кукурузы // Земледелие. 1999. - №4. С. 38-39.
69. Остроумов С.А. Введение в биохимическую экологию.- М.: Изд-во МГУ, 1986. -176 c.
70. Патика В.П. Природа може все // Захист рослин. 2000. - №7. С. 2-4.
71. Патика В.П. Хліб з чистого поля // Захист рослин. 1999. - №2. С. 2-3.
72. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин: екологічно обгрунтовані системи.- Полтава: Камелот», 2000. 188 с.
73. Піскунова Л.Е. Екотоксикологічні властивості пестицидів: Автореф. дис...к-та с.-г.наук: 03.00.16 / Ін-т агроекології та біотехнології УААН.- К., 2002.- 18 с.
74. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений.-М.: Сельхозиздат, 1966.-380 с.
75. Польський Б.М. Грунти Сумської області // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга І. / Під. ред К.К.Карпенко та ін.- Суми, 1996.- С.21-32.
76. Раскин М.С. Некоторые теоретические аспекты создания и изучения смесевых гербицидов // Защита и карантин растений 1998. - №5. - С. 18-19.
77. Румегин Ю.Н. Защита кукурузы на зерно от сорной растительности в Кулундинской степи. // Матер. Науч. Чтений, посвящ. 100-летию закладки перв. полевых опытов И.И. Жилинским. Краснообск.8 июля 1997, Новосибирск. - 1997. С. 154-157.
78. Санягина Н.А., Легостаев Н.А. Разложение, миграция и трансформация различных пестицидов в агроландшафтах // Агрохимия. 1999. №2. С.93-96.
79. Семенов В.Д., Галапова С.В. Агроэкологические основы применения производных сульфонилмочевины не зерновых культурах // Зерновые культуры. 1998. - №6. С. 16-17.
80. Словцов Р.И. Агроэкологические принципы регулирования обилия сорных растений в агроценозах с использованием гербицидов // Агро ХХІ. 1998. - №8. С.14-15.
81. Смольянинов А.Г. Предпочтение отдано отечественным гербицидам // Защита и карантин растений. 1998. - №3. С. 9.
82. Сорокин В.И. Сделано в России // Защита и карантин растений. 1999. - №1. С. 12-13.
83. Спиридонов Ю.А., Ларина Г.Е. Вопросы мониторинга пестицидов в окружающей среде // Агрохимия. - 1999. - №11. - С. 64-71.
84. Спиридонов Ю.Я., Раскин М.С. Использование метода биоиндикации для оценки остаточных количеств гербицидов в почве и сумарной фитотоксичности. М.: Росагропромиздат, 1990.- 35 с.
85. Спиридонов Ю.Я., Раскин М.С., Никитин Н.В. Эффективность гербицидов в зависимости от атмосферных осадков // Агрохимия. - 1995. - №4. -С. 35-41.
86. Спиридонов Ю.Я., Раскин М.С., Самусь М.В., Гришакова О.М. Эффективность препаратов - производных сульфонилмочевины в борьбе с сорной растительностью. Сообщение 3. Эффективность Гранстару в посевах зерновых культур // Агрохимия. 1990. - №8. С. 116-121.
87. Спиридонов Ю.Я., Раскин М.С., Иванов В.Б. Эффективность препаратов, производных сульфонилмочевины в борьбе с сорной растительностью. Сообщение 2. Действие и последействие глина на сорные и культурные растения при почвенном применении // Агрохимия. - 1989. - № 9. С.93.
88. Спиридонов Ю.Я. Засоренность посевов и борьба с ней // Защита растений. - 1997. - №2. - С. 16-18.
89. Сундквист Б.У. Плазмово-десорбционная масс-спектрометрия. Изучение механизма десорбции и возможности применения // Биоорганическая химия. - 1991. - Т.17, №.10. - С. 1313.
90. Танчик С.П. Проти однорічних та багаторічних двосім’ядольних // Захист рослин.- 1999. - №6.- С. 10-11.
91. Удовенко Г.В. Механизмы адаптации растений к стрессам // Физиология и биохимия культ. растений. 1979. Т.11, № 2. С.99-107.
92. Устименко Н.В., Павлова Н.Н., Макеев А.М., Чкаников Д.И. Интенсивность метаболизма хлорсульфурона как основной фактор избирательности его действия // Физиология и биохимия культурных растений. - 1990. - Т.22, №5. - С. 502.
93. Фадеева М.Ф., Воробьев Л.В. Ковбой и Крос на озимых и яровых зерновых // Защита и карантин растений. 1998. - №7. С.19.
94. Филиппова С.М., Сорокин В.И. Отечественные гербициды контролируют зерновой рынок России // Защита и карантин растений. 1998. - №1. С. 27.
95. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування. К.: Вища школа, 1999. 176 с.
96. Царенко О.М., Нєсвєтов О.О., Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Суми: Університетська книга, 2001. 326 с.
97. Цыганов В.И., Кузнецов А.В., Барышников С.Н. Мы за Ковбой ! // Защита и карантин растений. 1998. - №7. С. 21.
98. Чернов А.Я., Дерезин С.И. Эффективность гербицидов Ковбой и Крос на яровом ячмене //Удобрения и химические средства защиты растений в системе возделывания с.-х культур в Рост. Обл. пос. Пермановский, 1999.- С.88-91.
99. Чиванов В.Д., Мишньов А.К., Кравченко Н.С., Кабанец В.М., Сарбаш В.Н., Онычко Т.А., Гребеник Л.И., Аксенов С.А., Еременко И.А. Изучение гербицидов класса сульфонилмочевин и их метаболитов методом времяпролетной плазменно-десорбционной масс-спектрометрии с ионизацией осколками деления 252 Cf (ПДМС). Сообщение 1. ПДМС - экспресс-метод определения метсульфурон-метила и хлорсульфурона в биоматрицах // Агрохимия. - 1995. - № 10.- С.114-125.
100. Чиванов В.Д., Мишнев А.К., Кравченко Н.С., Кабанец В.М., Сарбаш В.Н., Онычко Т.А., Гребеник Л.И., Аксенов С.А., Еременко И.А. Изучение гербицидов класса сульфонилмочевин и их метаболитов времяпролетной плазменно-десорбционной масс-спектрометрии с ионизацией осколками де