ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Кохан Вероніка Павлівна
УДК 349.22

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ
У ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Ярошенко Олег Миколайович,
доктор юридичних наук, доцент

ХАРКІВ – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………………………..3
ВСТУП ………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ ………………………………………………..11
1.1. Правове регулювання дисциплінарної відповідальності суддів:
національний і міжнародний аспекти ………………………………………..11
1.2. Дисциплінарна відповідальність суддів: природа, ознаки, характеристика 20
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 …………………………………………………... 38

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ ………………………………………………. 41
2.1. Особливості дисциплінарної відповідальності суддів ……………………...41
2.2. Підстави і умови дисциплінарної відповідальності суддів …………….......61
2.3. Суддівська етика ……………………………………………………………. 87
2.4. Дисциплінарні стягнення, що застосовуються до суддів………………...102
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ………………………………………………….121

РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ …………………..125
3.1. Поняття, характеристика дисциплінарного провадження щодо суддів ….125
3.2. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо
суддів, їх повноваження ……………………………………………………..134
3.3. Стадії дисциплінарного провадження щодо суддів ……………………….144
3.4. Порядок оскарження рішення в дисциплінарній справі судді ……………165
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 …………………………………………………..172
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………...174
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………..180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВККС України – Вища кваліфікаційна комісія суддів України
ВРЮ – Вища рада юстиції
ККС – кваліфікаційна комісія суддів
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ОВС – органи внутрішніх справ
КЗпП – Кодекс законів про працю
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення

ВСТУП
Актуальність теми. Із часу проголошення судової реформи 1992 р. розпочався тривалий і складний шлях формування системи органів правосуддя, що охопив собою створення нових судових інстанцій, розгалуження органів діючої судової влади, формування правових засад діяльності органів правосуддя та їх посадових осіб. Упродовж останніх десятиліть після проголошення незалежності України відбулися зміни в суспільному житті країни, її політичній, економічній і правовій сферах. Потребує нового осмислення правосуддя не лише як одна з основних функцій держави, а, насамперед, як різновид професійної діяльності окремої категорії осіб, як вид праці.
Вітчизняному трудовому праву бракує досліджень праці суддів, зокрема, такого її аспекту, як дисциплінарна відповідальність, хоча остання досліджувалася фахівцями наук адміністративного права, організації судових і правоохоронних органів з відповідним акцентуванням. Проблема регулювання дисциплінарної відповідальності суддів вимагає ретельного аналізу з позицій трудового права, адже судді – окрема категорія працівників, які реалізують своє право на працю шляхом виконання такої функції держави, як правосуддя.
Ця дисертація – перше комплексне дослідження дисциплінарної відповідальності суддів в розрізі трудової галузі права. Актуальність теми зумовлюється також активізацією процесів реформування судової гілки влади, зокрема, прийняттям Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 р., яким передбачаються суттєві зміни в питанні дисциплінарної відповідальності посадових осіб судової влади.
Дослідженням теоретичних аспектів юридичної відповідальності присвячені наукові праці таких учених у галузі теорії, адміністративного й трудового права, як: С.С. Алексєєв, С.М. Братусь, О.Е. Лейст, І.С. Самощенко, Н.М. Малеін, І.О. Ребане, І.О. Галаган, Б.Т. Базилєв, В.М. Горшеньов, Д.М. Бахрах, Ю.С. Адушкін, О.М. Якуба, О.Т. Барабаш, В.М. Смирнов, О.О. Абрамова, Л.О. Сироватська, М.Й. Бару, В.М. Скобєлкін та ін. Становлять значний науковий інтерес також напрацювання сучасних вітчизняних і російських правознавців, як-от: Н.М. Хуторян, М.І. Іншин, С.В. Подкопаєв, І.П. Лаврінчук, Л.Є.Виноградова, А.В. Андрушко, І.П. Греков, Т.В. Штих, О.Ю.Синявська, І.І. Ішутін, В.Г. Самойлов, К.О. Федін, Ю.О. Кузнєцов, С.В. Попов та ін.
Разом із тим зміни, що відбулися в чинному законодавстві в останні роки в підходах до вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності суддів, вимагають нового осмислення порушеної проблеми з урахуванням існуючих реалій, досягнень науки трудового права, зарубіжного й міжнародного досвіду, потреб правозастосовної практики, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років, затверджених наказом міністерства внутрішніх справ України № 755 від 5 липня 2004 р., а також Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005 – 2010 роки, рекомендованих відділеннями Академії правових наук України (затверджені загальними зборами АПрН України від 09 квітня 2004 року).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття теоретичних аспектів дисциплінарної відповідальності суддів як особливої категорії працівників, висвітлення особливостей практичної реалізації й ефективного застосування положень спеціального законодавства про дисциплінарну відповідальність посадовців судової влади з наданням науково обґрунтованих пропозицій з його вдосконалення щодо цього питання.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
− узагальнити теоретичні позиції щодо правової природи й ознак дисциплінарної відповідальності суддів;
– сформулювати дефініції понять «дисциплінарна відповідальність суддів», «дисциплінарний проступок судді», «суддівська етика»;
– розкрити зміст підстав і умов дисциплінарної відповідальності суддів;
– висвітлити етичну сторону професійної діяльності суддів;
–визначити особливості дисциплінарного провадження щодо суддів та висвітлити його стадії;
– охарактеризувати дисциплінарні стягнення, що застосовуються до суддів;
– вказати органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів, та встановити їх повноваження;
– узагальнити практику в дисциплінарних справах щодо суддів;
− окреслити тенденції розвитку правового регулювання дисциплінарної відповідальності суддів, навести рекомендації, спрямовані на вдосконалення чинного трудового законодавства України у цій сфері.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері дисциплінарної відповідальності суддів.
Предметом дослідження є правові норми, які регламентують дисциплінарну відповідальність суддів.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей дослідження використано загальнонаукові і спеціально-наукові методи пізнання правових явищ. За допомогою методу діалектики (підрозділ 1.1.) досліджено розвиток дисциплінарної відповідальності суддів у трудовому праві України. Формально-логічний метод (підрозділи 2.2, 2.3.) було застосовано для наведення дефініцій понять «дисциплінарна відповідальність суддів», «дисциплінарний проступок судді», «суддівська етика» та ін. Системно-структурний дозволив окреслити місце дисциплінарної відповідальності суддів у системі дисциплінарної відповідальності за трудовим правом України (підрозділ 2.1.). Порівняльно-правовий метод пізнання (підрозділ 2.4.) став у нагоді при співставленні норм вітчизняного законодавства про дисциплінарну відповідальність суддів і законодавства зарубіжних країн (зокрема, Російської Федерації, республік Бєларусі і Молдова). Були задіяні також індуктивний, дедуктивний та історичний методи дослідження.
Нормативну базу дисертаційного дослідження становили Конституція України, міжнародно-правові акти, спеціальне законодавство України у динаміці його розвитку (Закони «Про статус суддів», «Про Вищу раду юстиції», «Про судоустрій України» «Про судоустрій і статус суддів», Регламент Вищої ради юстиції). Автором також досліджувалися матеріали дисциплінарної практики Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кваліфікаційних комісій суддів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням трудо-правового регулювання дисциплінарної відповідальності суддів в Україні, що дозволяє з’ясувати особливості її правової природи та удосконалити понятійний апарат дисциплінарної відповідальності суддів. У результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення й висновки, запропоновані дисертанткою особисто.
Уперше:
– обґрунтовано доцільність притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки;
– запропоновано розуміння спеціального дисциплінарного проступку як невиконання або неналежне виконання спеціальним суб’єктом своїх трудових (професійних) прав та обов’язків, порушення ним установлених законом обмежень, за які передбачено заходи дисциплінарної відповідальності за трудовим правом України. Спеціальний дисциплінарний проступок є родовим поняттям для відповідних проступків суддів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ та ін.
– обґрунтовано необхідність розрізняти звільнення судді з посади як припинення його повноважень з підстав, не пов’язаних з виконанням ним трудових обов’язків, і як захід дисциплінарної відповідальності, застосовуваний за вчинення ним дисциплінарного проступку.
Удосконалено:
– розуміння діяльності з відправлення правосуддя як виду праці: судді реалізують своє право на працю шляхом виконання функції держави (правосуддя). Підставою виникнення суддівських повноважень є складний юридичний факт – укладення трудового договору й обрання (призначення) на посаду. Лише після виникнення трудових відносин між суддею й державою виникають інші його правовідносини, перш за все, як посадової особи судової влади. Судді – окрема категорія працівників, на яких поширюється трудове законодавство з відповідною специфікою, передбаченою спеціальним (професійним) законодавством про їх статус;
– сутність і понятійний апарат дисциплінарної відповідальності суддів, а також нове змістовне наповнення понять «суддівська етика», «спеціальний дисциплінарний проступок», «дисциплінарний проступок судді» та ін.; розуміння дисциплінарного проступку судді як винного невиконання або неналежного виконання ним установлених законом правомочностей та обов’язків, а також учинення негідного вчинку, що дискредитує його як суддю;
– визначення дисциплінарного стягнення щодо судді як сукупності заходів державного примусу, передбачених спеціальним законодавством про статус суддів, застосовуваних до суддів за порушення ними своїх професійних прав та обов’язків, суддівських обмежень, в яких виражається державний і суспільний осуд учиненого;
– юридичне закріплення звільнення, яке фактично застосовується до суддів як найсуворіший вид дисциплінарного стягнення шляхом внесення доповнення до ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою недопущення незаконної практики звільнення їх з посади;
– перелік дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до судді за вчинення ним дисциплінарного проступку: обговорення, догана, підтвердження, пониження кваліфікаційного класу або позбавлення кваліфікаційного класу, звільнення з посади; строк застосування до судді заходів дисциплінарної відповідальності шляхом викладення ч. 4 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у такій редакції: «Дисциплінарне стягнення до судді може застосовуватися протягом усього строку його перебування на посаді незалежно від часу вчинення й виявлення проступку».
Дістали подальший розвиток наступні положення:
– вітчизняній суддівській етиці бракує належного рівня розвитку. Етична сторона професії судді досі не отримала ні відповідного теоретичного обґрунтування, ні законодавчого закріплення. Найближчим часом необхідно прийняти загальнообов’язковий Кодекс суддівської етики, порушення правил якого матиме наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
– основним призначенням дисциплінарної процедури щодо суддів є: (а) забезпечення єдиного порядку притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; (б) регламентація процесу державно-правового примусу й удосконалення механізму застосування матеріальних норм спеціального законодавства про статус суддів з метою забезпечення виконання посадовими особами судової влади професійних обов’язків з відправлення правосуддя.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертація містить матеріали, придатні для використання:
(а) у законотворчій діяльності – для внесення змін до законодавства про статус суддів;
(б) у науково-дослідницькій діяльності – для подальшого дослідження проблеми дисциплінарної відповідальності суддів;
(в) у правозастосовній діяльності дисциплінарних органів – при розгляді ними справ про дисциплінарні проступки посадових осіб судової влади;
(г) при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів;
(д) у викладанні навчального курсу «Трудове право України».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки, пропозиції, що містяться у роботі, обговорювалися на засіданнях кафедри трудового, екологічного та земельного права навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, схвалені й рекомендовані до захисту вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження оприлюднені у виступах на міжнародних і регіональних наукових та науково-практичних конференціях: «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в України: теорія і практика» (м. Харків, 2008 р.), «Юридична осінь 2009 року» (м. Харків, 13 лист. 2009 р.), «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 26-27 лют. 2010 р.), «XXIII Харківські політологічні читання «Влада та суспільство під впливом закону циркуляції еліт» (м. Харків, 11 черв. 2010 р.), «Правова держава в контексті захисту соціально-трудових прав людини» (м. Харків, 24 вер. 2010 р.), «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 8-9 жов. 2010 р.), «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 29 жов. 2010 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, із яких 6 статей у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, і 7 тез доповідей на зазначених конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Кодекс професійної етики судді, прийнятий у 2002 р., позбавлений юридичної сили. Оскільки його норми не можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вкрай потрібен новий кодекс з етичної поведінки представників судової гілки влади, який належить прийняти парламенту, як єдиному законодавчому органу, з тим, щоб він урегулював етичну сторону професійної діяльності суддів і мав обов’язкову юридичну силу. Завданнями цього акта мають бути: (а) чітке й зрозуміле визначення поняття «суддівська етика», наведення переліку неетичних вчинків суддів, розкриття їх ознак. Пропонуємо таку структуру Кодексу суддівської етики: Глава 1. Основні поняття суддівської етики. Глава 2. Сфера дії Кодексу. Глава 3. Загальні вимоги до судді. Глава 4. Обов’язки судді в процесі відправлення правосуддя. Глава 5. Обов’язки судді під час здійснення ним іншої професійної діяльності. Глава 6. Правила поведінки судді в побуті. Глава 7. Ознаки вчинків, несумісних із званням судді. Глава 8. Дисциплінарна відповідальність судді за порушення вимог цього Кодексу.
2. Національне законодавство про дисциплінарну відповідальність суддів у частині регламентації її підстав і порядку реалізації органами дисциплінарного провадження потребує приведення у відповідність з міжнародним з метою гарантування прав посадових осіб судової влади при здійсненні ними правосуддя, а також з тим, аби ті судді, які вчинили дисциплінарний проступок, не уникнули справедливого покарання при дотриманні встановленої дисциплінарної процедури й прийнятті рішення у справі.
3. Поняття «дисциплінарна відповідальність» за трудовим правом містить у собі складники ширшого поняття – юридичної відповідальності. Їй властиві ознаки останньої, серед яких основними є протиправність, наявність суб’єкта, завдання шкоди охоронюваним правом інтересам, винність та ін. Дисциплінарна відповідальність суддів, як вид юридичної, має відповідну структуру, що віддзеркалена в професійному (спеціальному) законодавстві, входить до системи джерел трудового права України й передбачає такі елементи структури дисциплінарної відповідальності суддів: (а) підстави дисциплінарної відповідальності суддів; (б) її суб’єкт; (в) умови настання; (г) заходи дисциплінарної відповідальності суддів; (д) дисциплінарне провадження щодо останніх.
4. Судді – окрема категорія працівників, які є суб’єктами трудового права. Відносини, що виникають у процесі виконання суддею своїх професійних обов’язків, мають трудову природу, оскільки в них реалізується його право на працю, гарантоване Конституцією України кожному громадянинові. Трудові відносини суддів мають внутрішній характер. У них виражається здатність особи до праці у сфері здійснення правосуддя, а сам суддя виступає працівником з відповідною трудовою функцією. Причому сторони цих відносин (одна з них – суддя, друга – держава у особі органу державної влади, який обрав або призначив його на посаду) не перебувають у відносинах субординації. Отже, дисциплінарна відповідальність суддів має трудову природу, пов’язана з порушенням ними посадових (професійних) обов’язків, передбачених спеціальним законодавством про їх статус.
5. Установлення трудових відносин між суддею й державою – необхідна підстава виникнення відносин з відправлення правосуддя, що є предметом регулювання адміністративного права. Без укладення трудового договору із суддею й наявності акта про призначення або обрання судді на посаду адміністративні відносини судді виникнути не можуть.
6. За наявності в діях судді одночасно ознак дисциплінарного й адміністративного проступків суддю слід притягати до дисциплінарної відповідальності на підставі її спеціального характеру, на відміну від загальної адміністративної відповідальності посадових осіб судової влади. Спільне застосування заходів відповідальності адміністративної й дисциплінарної суперечить природі штрафної юридичної відповідальності, кумуляції правопорушень. Незважаючи на те, що цілі адміністративних і дисциплінарних санкцій різні, об’єднуюча їх риса – каральний характер. У зв’язку із цим і відповідно до принципу економії каральних засобів у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» доцільно закріпити норму, за якою застосування до винної особи дисциплінарного стягнення перешкоджало б накладенню на неї за одне й те саме діяння ще й адміністративного стягнення.
7. З аналізу трудового вітчизняного законодавства випливає, що в ньому бракує закріпленої дефініції конструкції «спеціальний дисциплінарний проступок». Під цим поняттям необхідно розуміти невиконання або неналежне виконання спеціальним суб’єктом своїх трудових (професійних) прав та обов’язків, порушення ним установлених законом обмежень, за які передбачено заходи дисциплінарної відповідальності за трудовим правом України. Спеціальний дисциплінарний проступок є родовим поняттям для відповідних проступків суддів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ та ін. Підстави спеціальної дисциплінарної відповідальності містяться в законодавстві й дисциплінарних статутах.
8. Дисциплінарний проступок судді, як підстава його дисциплінарної відповідальності, характеризується певними ознаками: (1) це суспільно шкідливе порушення службово-трудової дисципліни конкретного суду; (2) порушення, яке вчинене суддею – посадовою особою судової влади, обраним або призначеним згідно із законом; (3) він полягає в (а) порушенні вимог, установлених законодавством про статус суддів; (б) недотриманні суддівських обмежень і заборон; (в) невиконанні або неналежному виконанні суддями покладених на них трудових обов’язків; (г) невиконанні або неналежному виконанні наданих правомочностей; (д) порушенні встановленого розпорядку роботи суду; (4) це вчинення дій, які визнаються порушеннями суддівської етики й полягають у порушенні норм суспільної моралі; (5) він дискредитує судову владу й завдає шкоди суспільству й державі; (6) тягне за собою застосування особливих заходів дисциплінарних стягнень, передбачених спеціальним законодавством; (7) судді відповідають перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою юстиції, які виступають органами, уповноваженими застосовувати до них дисциплінарні стягнення.
9. Порівняно з чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» правове регулювання підстав дисциплінарної відповідальності суддів попереднім Законом України «Про статус суддів» вбачалося більш логічним: у цьому нормативно-правовому акті визначалися обов’язки суддів, порушення яких визнавалося дисциплінарним проступком і відповідно мало наслідком застосування до них заходів дисциплінарної відповідальності. У новому ж Законі бракує зв'язку обов’язків суддів і наслідків їх невиконання. Закон «Про судоустрій і статус суддів», закріплюючи обов’язок дотримуватися вимог щодо несумісності (п. 6 ч. 4 ст. 54), не передбачає санкції за його порушення, оскільки серед видів дисциплінарних проступків судді (ст. 83) його порушення не передбачено.
10. Підстави дисциплінарної відповідальності суддів (ч. 1 ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») слід доповнити новою підставою дисциплінарної відповідальності – пунктом 31 у такій редакції: протиправне невиконання або неналежне виконання суддею наданих прав (правомочностей). У статті доцільно навести дефініцію поняття «порушення обов’язків судді» й навести перелік таких порушень.
11. «Суддівська етика» – стандарти професійної поведінки суддів. Їм властива наявність підвищених моральних вимог, зумовлених високою відповідальністю праці носіїв судової влади. Гостротою характеризується проблема змістовного наповнення конструкції «систематичне або одноразове грубе порушення суддею правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя», закріпленої в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» як вид дисциплінарного проступку. Вирішити цю проблему, як і проблему судових помилок можна шляхом розробки і прийняття загальнообов’язкового Кодексу суддівської етики, в якому слід визначити понятійні стандарти заявлених принципів та етичних норм, процедурні гарантії їх впровадження, реальні і впливові санкції в разі їх порушення.
12. Необхідно розрізняти звільнення судді з посади як припинення його повноважень з підстав, не пов’язаних з виконанням ним трудових обов’язків, і звільнення як захід дисциплінарної відповідальності, застосовуване за вчинення ним дисциплінарного проступку. Законодавець не визнає звільнення судді з посади видом дисциплінарного стягнення, але Закон України «Про судоустрій і статус суддів» фактично передбачає 2 підстави, які наводить у ст. 104 «Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності» та ст. 105 «Звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги», звільнення за якими здійснюється з дотриманням установленої дисциплінарної процедури, що є наслідком реалізації дисциплінарної відповідальності.
13. Оскільки звільнення з посади застосовується до суддів як фактично дисциплінарне стягнення, пропонуємо юридично закріпити його як найсуворіший вид останнього шляхом доповнення ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою легалізації незаконної практики звільнення представників судової гілки влади з посади. Внесення таких змін сприятиме зменшенню зловживань у сфері дисциплінарної відповідальності суддів і спрощенню процесу її реалізації.
14. Доцільно законодавчо закріпити наступні види дисциплінарних стягнень, що можуть бути застосовані до судді: (а) обговорення; (б) догана; (в) процедура підтвердження кваліфікаційного класу; (г) пониження кваліфікаційного класу; (д) позбавлення кваліфікаційного класу; (е) звільнення з посади.
15. З метою забезпечення одностайного підходу до правозастосування потрібно внести зміни стосовно строків застосування дисциплінарних стягнень, для чого ч. 4 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викласти в такій редакції: «Дисциплінарне стягнення до судді може застосовуватися протягом усього строку його перебування на посаді судді незалежно від часу вчинення й виявлення проступку». Такий самий строк необхідно встановити й у ст. 43 Закону України «Про Вищу раду юстиції».
16. Чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено реформування системи дисциплінарного провадження: замість трирівневої системи дисциплінарних органів закріплено дворівневу систему. Дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, стосовно суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України – Вища рада юстиції (ст. 85). Кваліфікаційні комісії суддів ліквідуються.
Установлено право судді на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Про судоустрій та статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., № 2453 // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
2. Про Вищу раду юстиції : Закон України від 15.01.1998 р., № 22/98-вр // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. − № 25. − Ст. 146.
3. Кодекс професійної етики судді: Вісн. Верхов. Суду України. – 2002. – № 5. – Ст. 24.
4. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 ГА ООН від 29.11 та 13.12.1985 р. // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http://www.judges.org.ua/d3.htm.
5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. // Міжнародне право в документах / за заг. ред. М.В. Буроменського. – 2-е вид., виправ. і допов. – Х.: Мачулін, 2006. – С. 193-201.
6. Європейська конвенція про захист прав людини і основоложних свобод від 04.11.1950 р. // Міжнародне право в документах / за заг. ред. М.В. Буроменського. – 2-е вид., виправ. і допов. – Х.: Мачулін, 2006. – С. 207-216.
7. Рекомендації щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів, прийняті резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН та схвалені ГА ООН від 15.12.1989 р. // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http://www.judges.org.ua/d4.htm.
8. Незалежність, дієвість та роль суддів : Рекомендація № (94) 12, ухвал. Комітетом Міністрів РЄ 13.10.1994 р. // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
9. Європейська хартія про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998р. (Лісабон) // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
10. Загальна (Універсальна) хартія судді, схвал. Центр. Радою Міжнарод. асоціації суддів 17.11.1999 р. (Тайпей) // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http://www.judges.org.ua/d7.htm.
11. Бангалорські принципи поведінки суддів, схвал. резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 р. // [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://www.judges.org.ua/d6.htm.
12. Кохан В. П. Дисципліна праці й суддівська етика / В. П. Кохан // Пробл. законності. – 2010. – № 108. – С. 240 - 245.
13. Самсін І. Л. Порушення правил етики судді як дисциплінарний проступок / І. Л. Самсін // Вісн. Верхов. Суду України. – 2008. – № 5. – С. 35-38.
14. Ющенко Т. В. Інститут професійної етики суддівського корпусу та його роль в реалізації судової функції Української держави / Т. В. Ющенко // Часопис Київ. ун-ту права. – 2008. – № 2. – С. 242-246.
15. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) / Братусь С. Н. – М.: Юрид. лит, 1976. – 216 c.
16. Самощенко И. С. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М.: Юрид. лит, 1971. – 240 с.
17. Йоффе О. С. Вина и ответственность по советскому праву / О. С. Йоффе // Сов. гос-во и право. – 1972. – № 9. – С. 34-43.
18. Попов В. И. Юридическая ответственность рабочих и служащих по советскому трудовому праву : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук: спец 12.00.05 «Трудовое право и право социального обеспечения» / В. И. Попов. – Свердловск. – 1974. – 20 c.
19. Самощенко И. С. Сущность юридической ответственности в советском обществе / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М.: Знание, 1974. – 44 с.
20. Правознавство: підруч. / [ Демський С. Е., Ковальський В. С., Колодій А. М. та ін.]; за ред. В. В. Копєйчикова. – [7-е вид. ]. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 736 c.
21. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: [монографія] / М. І. Іншин. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 337 с.
22. Греков І. П. Особливості правового регулювання праці державних службовців : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец 12.00.05 «Трудове право і право соціального забезпечення» / І. П. Греков. – Х., 2003. – 19 c.
23. Торяник В. М. Проблемні питання адміністративної відповідальності посадових осіб / В. М. Торяник // Право і суспільство. – 2008. – № 5. – С.21-24.
24. Венедиктов В. С. Правовые вопросы возникновения, изменения и
прекращения трудовых правоотношений / В.С. Венедиктов. – Харьков: Консум, 1996. – 76 с.
25. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины / В.С. Венедиктов. Харьков: Консум, 2006. – 304 с.
26. Щербина В. И. Дисциплинарная ответственность государственных служащих органов внутренних дел: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Виктор Иванович Щербина. – Харьков, 1998. – 208 с.
27. Никитинский В. И. Предмет и метод трудового права: изменения в условиях перестройки / В.И. Никитинский, Ю.П. Орловский // Сов. гос-во и право. – 1989. – № 4. – С. 72-79.
28. Пашков А. С. Проект нового трудового кодекса / А.С. Пашков // Гос-во и право. – 1995. – № 3. – С. 76-85.
29. Штих Т. В. Правовий статус суддів як суб’єктів трудового права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец 12.00.05 «Трудове право і право соціального забезпечення» / Т. В. Штих. – Луганськ, 2010. – 19 с.
30. Пашерстник А. Е. К вопросу о советской государственной службе // Вопр. сов. адм. права: статті / Арон Ефимович Пашерстник .– М.: АН СССР, 1949. – С.121-123.
31. Неумивайченко Н. М. Державна служба: розмежування і взаємозв’язок трудових і адміністративних правовідносин / Н. М. Неумивайченко // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001. – № 2 (25). – С. 155-162.
32. Андрушко А. В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец 12.00.05 «Трудове право і право соціального забезпечення» / А. В. Андрушко. – К., 2003. – 20 с.
33. Лаврінчук І. П. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Лаврінчук Ірина Петрівна. – К., 1999. – 176 с.
34. Ишутин И. И. Особенности правового регулирования труда судей в Российской Федерации : дис … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Ишутин Илья Игоревич. – М., 2004. – 161 c.
35. Андрушко А. В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями : дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.05 / Андрушко Алла Володимирівна. – Хмельницький, 2003. – 173 с.
36. Коваленко В. Л. Співвідношення понять «право на державну службу» та «право на працю» як наукових правових категорій: постановка питання / В. Л. Коваленко // Право України. – 2006. – № 1 – С. 103-108.
37. Адушкин Ю. С. Дисциплинарное производство в СССР / Ю. С. Адушкин. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 128 с.
38. Смирнов В. Н. Дисциплина труда в СССР / В. Н. Смирнов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1972. – 119 с.
39. Бутов П. С. Совершенствование материальных и процедурно-процессуальных норм о применении дисциплинарной ответственности работников по трудовому праву Российской Федерации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Бутов Павел Сергеевич. – Челябинск, 2005. – 271 с.
40. Ребане И. А. О методологических и гносеологических аспектах учения об основаниях юридической ответственности / И. А. Ребане // Учен. зап. Тартус. гос. ун-та. – 1989. – Вып. 852. – С. 7-29.
41. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1985. – 192 c.
42. Липинский Д. А. Проблемы юридической ответственности / Д.А. Липипинский. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 387 c.
43. Базылев Б. Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б. Т. Базылев. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та., 1985. – 120 c.
44. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 c.
45. Зражевская Т. Д. Ответственность по советскому государственному праву / Т. Д. Зражевская. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. – 159 c.
46. Матузов Н. И. Теория государства и права: [учебник] / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М.: Юристъ, 2004. – 512 c.
47. Федин К. А. Правонарушение в сфере струда как осонование привлечения к дисциплинарной ответственности по нормам трудового права : дис…канд. юрид. наук : 12.00.05 / Федин Константин Александрович. – Челябинск, 2007. – 169 c.
48. Кудрявцев В. Н., Дисциплина и ответственность: пути укрепления / В. Н. Кудрявцев, Б. М. Лазарев // Сов. гос-во и право. – 1981. – № 6 – С. 67-76.
49. Бачило И. Л. Ответственность в управлении / И. Л. Бачило, Е. В. Щорина, Л. А. Сергиенко. – М.: Наука, 1985. – 303 с.
50. Венедиктов В. С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве / В. С. Венедиктов. – Харьков: Консум, 1996. – 136 с.
51. Кузнецов Ю. А. Трудоправовая ответственность: понятие; виды : дис … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Кузнецов Юрий Александрович. – Пермь, 2005, – 234 с.
52. Сыроватская Л. А. Ответственность за нарушения трудового законодательства / Л. А. Сыроватская. – М.: Юрид. лит., 1990. – 176 c.
53. Пилипенко П. Д. Трудове право України: підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.]. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
54. Бахрах Д. Н. Дисциплинарное принуждение / Д. Н. Бахрах // Правоведение. – 1985 – № 3. – С. 17-25.
55. Виноградова Л. Є. Дискусійні питання відповідальності суддів / Л. Є. Виноградова //Вісн. Верхов. Суду України. – 2004. – № 7 (47). – С. 45,46.
56. Виноградова Л. Є. Юридична відповідальність суддів загальних судів України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Виноградова Людмила Євгеніївна. – О., 2004. – 187 с.
57. Подкопаєв С. В. Дисциплінарна відповідальність суддів: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Подкопаєв Сергій Васильович. – Х., 2003. – 185 с.
58. Мещерякова Н. Дисциплінарна відповідальність суддів / Н. Мещерякова // Юрид. вісн. України. – 2005. – № 21. – с. 6.
59. Скобелкин В. Н. Дисциплинарная и материальная отсветственность рабочих и служащих / В. Н. Скобелкин. – Воронеж: Центр-Чернозем. кн. изд-во, 1990. – 223 c.
60. Самойлов В. Г. Дисциплинарная ответственность в трудовом праве: общая и специальная : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 /Самойлов Вадим Георгиевич. – М., 2006. – 177 с.
61. Абрамова А. А. Дисциплина труда в СССР / А. А. Абрамова. – М.: Юрид. лит., 1969. – 161 с.
62. Кодекс законів про працю України (1971 р.). – Х.: Інформ.-прав. центр «Ксилон», 2009. – 112 с.
63. Бородін І. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарне провадження / І. Бородін // Право України. – 2006. – № 12 – С. 93-97.
64. Мельницька Н. В. Питання доцільності запровадження штрафів у трудове законодавство України / Н. В. Мельницька // Університ. наук. зап. Хмельницьк. ун-ту управління та права: часопис. – 2008. – № 3. – С. 201-204.
65. Щербина В. І. Дисциплінарні санкції: проблеми ефективності в умовах ринкових відносин / В. І. Щербина // Підпр-во, госп-во і право. – 2006. – № 10. – С. 45-49.
66. Могілевський Л. В. Єдність і диференціація правового регулювання трудових правовідносин працівників органів внутрішніх справ України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Могілевський Леонід Володимирович. – Х., 2007. – 189 с.
67. Пашков А. С. Советское трудовое право : [учебник] / А. С. Пашков, О. В. Смирнов. – М.: Юрид. лит., 1982 – 346 с.
68. Бару М. И. Унификация и дифференциация норм трудового права / М. И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1971. – № 10. – С. 45-50.
69. Коляда Т. А. Основні критерії диференціації регулювання праці за трудовим законодавством / Т. А. Коляда // Право і безпека – 2003. – № 4/2. – С. 125-130.
70. Могілевський Л. В. Підстави диференціації правового регулювання праці / Л. В. Могілевський // Вісн. нац ун-ту внутр. справ. – 2006. – Вип. 32. – С. 315-320.
71. Гусов К. Н. Трудовое право России : [учебник] / К. Н. Гусов, В. Н. Толкунова. – М.: ТК Велби; изд-во Проспект, 2003. – 496 с.
72. Прилипко С. М. Трудове право України: [підручник] / С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко. – Х.: Вид-во ФІНН, 2009. – 728 с.
73. Дмитренко Ю. П. Спеціальна дисциплінарна відповідальність окремих суб’єктів трудових правовідносин та їх правові гарантії / Ю. П. Дмитренко // Бюл. М-ва юстиції України.– 2008. – № 11-12. – С. 63-70.
74. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР / И. А. Галаган. – Воронеж, 1970. – 252 c.
75. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
76. Кохан Вер. П. Про підставу дисциплінарної відповідальності суддів / Вер. П. Кохан // Актуал. пробл. права: теорія і практика: зб. наук.пр. – Луганськ, 2009. – № 13. – С.386-398.
77. Самощенко И. С. Понятие правонарушения по советскому законодательству / И. С. Самощенко. – М.: Юрид. лит. – 1963. – 240 c.
78. Манохин В. М. Административная ответственность в СССР // В. М. Манохин, Ю. С. Адушкин. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – 167 c.
79. Филатов И. Т. Спорный вопрос дисциплинарной и административной ответственности / И. Т. Филатов, Н. В. Плюхин // Сов. гос-во и право. – 1971. – № 10. – С. 132-135.
80. Конституція України : за станом на 1 січ. 2008 р. – Суми : ФОП Соколик Б. В., 2008. – 52 с.
81. Виноградова Л. Є. Про вдосконалення порядку притягнення суддів до цивільно-правової, кримінально-правової, адміністративної відповідальності / Л. Є. Виноградова // Юрид. Україна. – 2005. – №4. – С. 82-88.
82. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР: [учеб. пособие] / Бахрах Д. Н. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та. – 1989. – 204 c.
83. Якуба О. М. Административная ответственность / О. М. Якуба. – М.: Юрид. лит., 1972. – 152 с.
84. Ямпольская Ц. А. Административно-правовые вопросы укрепления государственной дисциплины / Ц. А. Ямпольская, Е. В. Шорина. – М.: Изд-во АН СССР, 1955. – 184 с.
85. Про статус суддів : Закон України від 15.12.1992 р., № 2863 // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №8. – Ст. 56.
86. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин. – М.: Юрид. лит, 1963. – 274 с.
87. Санталов А. И. Теоретические вопросы уголовной ответственности / А. И. Санталов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. – 97 с.
88. Здравомыслов Б. В. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть [учебник] / Б. В. Здравомыслов. – М.: Юристъ, 1999. – 480 с.
89. Цивільне право України: підруч. / [ Борисова В. І, Баранова Л. М, Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 480 с.
90. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / Иоффе О. С. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1955. – 310 с.
91. Денисов А. И. Теория государства и права / А. И. Денисов. – М: Изд-во МГУ, 1972. – 531 с.
92. Алексеев С. С. Теория государства и права: [учебник] / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит, 1985. – 480 с.
93. Плюхин Н. В. Дисциплинарная ответственность рабочих и служащих / Н. В. Плюхин. – М: Юрид. лит., 1978. – 71 с.
94. Дисциплінарний статут прокуратури України: затв. пост. Верхов. Ради України від 06.11.1991 р., № 1796-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15.
95. Дисциплінарний статут працівників органів внутрішніх справ: затв. Законом України від 22.02.2006 р., № 3460-IV// Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 24.
96. Попов С. В. Увольнение работников органов внутренних дел за нарушения дисциплины и законности (теоретико-правовой аспект): дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Попов Сергей Викторович. – Х., 2001. – 186 с.
97. Синявська О. Ю. Засоби забезпечення службової дисципліни в органах внутрішніх справ України (організаційно-правові питання) : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Синявська Олена Юхимівна. – Х., 2001. – 214 с.
98. Селіванов А. О. Дотримання принципів незалежності та дисциплінарної відповідальності суддів: питання законодавства та практики / А. О. Селіванов // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів: міжн.-наук. семінар, 30-31 бер. 2005 р.: тези допов. – Х.: К.: ЦНТ Гопак, 2006. – С. 34-50.
99. Барабаш А. Т. Ответственность за нарушение трудовой дисциплины / А. Т. Барабаш. – К.: Вища шк., 1977. – 44 с.
100. Марочкін І. Є. Статус суддів: навч. посіб. / Марочкін І. Є. – Х.: Право. – 2009. – 120 с.
101. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права: учеб. / Н. М. Марченко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 768 с.
102. Тюрин С. С. Дисциплинарная ответственность военнослужащих Вооруженных Сил Украины : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Тюрин Сергей Сергеевич. – Х., 2002. – 178 с.
103. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности / Ю. А. Денисов. – Л. Изд-во ЛГУ, 1983. – 142 с.
104. Петухов Г. Е. Понятие должностного лица в советском законодательстве и правовой науке / Г. Е. Петухов, А. С. Васильев // Правоведение. – 1980. – № 3. – С. 40-49.
105. Терехин В. А. Судейская дисциплина и ответственность – гарантия прав и свобод граждан / В. А. Терехин // Журнал российского права. – 2001. – № 8. – С. 10-12.
106. Зайцев И. М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе / И.М. Зайцев. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1985. – 135 с.
107. Жилин Г.А. Целевые установки гражданского судопроизводства и проблема судебной ошибки / Г.А. Жилин  Гос-во и право. – 2000. – №3. – С. 51-58.
108. Вопленко Н. Н. Ошибки в правлорименении: понятие и виды / Н. Н. Вопленко // Сов. гос-во и право. – 1981. – № 4. – С. 39-46.
109. Вопленко Н. Н. Социалистическая законность и применение права. – Саратов: изд-во Сарат. ун-та, 1983. – 184 с.
110. Петрухин И. Л. Теоретические основы эффективности правосудия / И. Л. Петрухин, Г. П. Батурин, Т. Г. Морщакова. – М.: Наука, 1979. – 392 с.
111. Погрібняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): [монографія] / С. П. Погрібняк. – Х.: Право, 2009. – 240 с.
112. Кобликов А. С. Юридическая этика: учебник [ 2-е изд., изм.] / А. С. Кобликов. – М.: НОРМА, 2003. – 176 с.
113. Котов Д. П. Вопросы судебной этики / Д. П. Котов. – М.: Знание, 1976. – 64 с.
114. Радутная Н. В. Народный судья: профессиональное мастерство и подготовка / Н. В. Радутная. – М.: Юрид. лит., 1977. – 144 с.
115. Строгович М. С. Проблемы судебной этики / М. С. Строгович. – М.: Наука, 1974. – 272 c.
116. Халдеев Л. С. Судья в уголовном процессе: практ. пособ./ Л. С. Халдеев. – М.: Юрайт, 2000. – 501 с.
117. Кашанина Т. В. Оценочные понятия в советском праве : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория государства и права» / Т. В. Кашанина. – Свердловск. – 1974. – 17 c.
118. Жеребкин В. Е. Оценочные понятия права (текст лекции)/ В. Е. Жеребкин. – Х., 1976. – 16 c.
119. Черноус С. М. Оціночні поняття у трудовому праві України // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право і право соціального забезпечення» / С. М. Черноус. – Х., 2008. – 20 c.
120. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1970. – № 7. – С. 104-108.
121. Про практику розгляду судами трудових спорів : пост. Пленуму Верхов. Суду України від 6.11.1992 р., № 9 // Пост. Пленуму Верхов. Суду України із загальних питань судової діяльності та в цивільних справах / за заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 352 с.
122. Ставцева А. И. Трудовой договор / А. И. Ставцева, О. С. Хохрякова О. С. – М.: Юрид. лит., 1983. – 176 с.
123. Коршунов Ю. Н. Советское законодательство о труде: справочник /
Ю. Н. Коршунов, Р. З. Лившиц, М. С. Румянцева.– М.: Профиздат, 1980. – 512 с.
124. Збірник рішень кваліфікаційних комісій суддів у дисциплінарних справах. 2007 р/ / [Вища кваліфікац. комісія суддів України]. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1312 с.
125. Грошевой Ю. М. Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие / Ю.М. Грошевой. – Харьков: Вища шк., 1986. –185 c.
126. Лозовой В. О. Професійна етика юриста / В. О. Лозовой, О. В. Петришин. – Х.: Право, 2004. – 176 c.
127. Закомлистов А. Ф. Судебная этика / А. Ф. Закомлистов. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 258 c.
128. Леоненко В. В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства / В. В. Леоненко. – К.: Наук. думка, 1981. – 163 с.
129. Кодекс судейской этики Российской Федерации от 21.10.1993 г. // [Електрон. ресурс] : Режим доступа: http: //www.roszakon.narod.ru.
130. Кодекс чести судьи Российской Федерации от 02.12.2004 г. // [Електрон.ресурс] : Режим доступа: http: //www.roszakon.narod.ru.
131. Кодекс Республики Беларусь о судоустройстве и статусе судей от 29.06.2006 г. // [Електрон. ресурс] : Режим доступа: http: //www.lawsby.narod.ru.
132. Про дисциплінарну колегію та дисциплінарну відповідальність суддів: Закон Республіки Молдова від 19.07.1996 р., № 950 // Monitorul Oficial. – 1996. – № 61-62. – С. 33.
133. Кодекс державного службовця: затв. наказом Головного управління Держ. служби України від 23.10.2000, № 58 // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http://court.gov.ua/tu16/protect/kodds.
134. Рудакевич М. І. Професійна етика державних службовців: теорія і практика формування в умовах демократизації державного управління [монографія] / М. І. Рудакевич. – Т.: Вид-во АСТОН, 2007. – 400 с.
135. Загальна декларація прав людини // Міжнародне право в документах / за заг. ред. М. В. Буроменського. – 2-е вид., виправ. і допов. – Х.: Мачулін, 2006. – С. 190-193.
136. Про концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: указ Президента України від 10.05.2006 р., № 361 // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http:// www.president.gov.ua.
137. Лежнєва Т. М. Поняття санкцій трудового права / Т. М. Лежнєва // Наук. вісн. Дніпропетров. держ. ун-ту внутр. справ: [зб. наук. пр]. – 2009. – № 3 (44). –– С. 141-150.
138. Константінова Н. Поняття заходів захисту у трудовому праві / Надія Константінова // Підпр-во, госп-во і право. – 2005. – № 4. – С. 45-48.
139. Малеин Н. С. Об институте юридической ответственности / Н. С. Малеин // Учен. зап. Тартус. гос. ун-та. – Вып. 852. – Тарту, 1989. – С. 30-38.
140. Стависский П. Р. Дополнительные меры воздействия в трудовом праве / П. Р. Стависский //Сов. гос-во и право – 1985. – № 5. – С. 68-73.
141. Адушкин Ю. С. Вопросы совершенствования дисциплинарной ответственности / Ю. С. Адушкин // Правоведение. – 1984. – № 3. – с. 54-60.
142. Гудимов Н. В. Методы обеспечения дисциплины труда / Н. В. Гудимов //Сов. гос-во и право. – 1976. – № 9. – С.34-39.
143. Пятаков А. В. Укрепление трудовой дисциплины. Правовые проблемы / А. В. Пятаков. – М.: Наука, 1979. – 215 с.
144. Гершанов Е. Дополнительные меры правового воздействия к нарушителям трудовой дисциплины / Евгений Гершанов // Соц. законность. – 1986. – № 3. – С. 45-47.
145. Пыльд Ю. А. Понятие и механизм реализации дисциплинарной ответственности рабочих и служащих / Ю. А. Пыльд // Учен. зап. Тартус. гос. ун-та. – Вып. 852. – Тарту, 1989. – С. 159-173.
146. Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів»: Закон України від 21.06.2001 р., № 2534-III // Відом. Верхов. Ради України. − 2001. − № 33. − Ст. 180.
147. Пантелейчук Л. Б. Питання дисциплінарної відповідальності суддів у діяльності Вищої ради юстиції / Л. Б. Пантелейчук // Вісн. Вищої ради юстиції. – 2010. – № 1. – С. 79–89.
148. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С. В. Кивалов. – Одесса: Юрид. літ., 2010. – 272 с.
149. О статусе судей в Российской Федерации : Закон РФ № 3132-1 от 26.06.1992 г. // [Електрон. ресурс] : Режим доступа: http:// http://www.arbitr.ru/law/143.
150. «О судебной системе и статусе судей республики Казахстан» : Конституционный Закон № 132-2 от 25 дек. 2000 г. // [Електронный ресурс]:Режим доступа:http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00450&ogl=all.
151. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у I півріччі 2008 р. // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http: // www.scourt.gov.ua.
152. Отчет о работе квалификационной коллегии судей Верховного Суда Республики Беларусь за период с 1 января 2007 г. по 1 января 2008 г. // [Електрон. ресурс] :Режим доступа: // http://www.supcourt.by/cgi-bin/index.cgi?vm=d&vr=kolleg1&vd=10&at=0&m1=4.
153. Фатхудінова О. В. Теоретико-правові проблеми юридичного процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія держави і права» / О.В. Фатхудінова. – К., 2001 – 16 с.
154. Протасов В. Н. Основы общеправовой процессуальной теории / В. Н. Протасов. – М.:Юрид. лит., 1991. – 143 с.
155. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – М.: НОРМА, – 2003. –240 с.
156. Галаган И. А. Процессуальные нормы и отношения в советском праве (в «непроцессуальных» отраслях) / И. А. Галаган, А. П. Глебов, В.С. Основин. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. – 208 с.
157. Горшенев В. М. Теория юридического процесса / В. М. Горшенев. – Харьков: Вища шк. – 1985. – 192 с.
158. Недбайло П. Е. Юридическая процессуальная форма: теория и практика / П. Е. Недбайло, В. М. Горшенев. – М.: Юрид. лит., 1976. – 279 с.
159. Мельников Ю. И. Природа и содержание норм процессуального права в социалистическом обществе / Ю. И. Мельников.– Ярославль: Яросл. гос. ун-т, 1976. – 116 с.
160. Плахотіна Н. А. Проблеми регулювання трудових процесуальних відносин в українській правовій системі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право і право соціального забезпечення» / Н. А. Плахотіна. – Х., 2009 – 19 с.
161. Скобелкин В. Н. Обеспечение трудовых прав рабочих и служащих. Нормы и правоотношения / В. Н. Скобелкин. – М.: Юрид. лит., 1982. – 168 с.
162. Акопова Е. М. О понятии трудового процесса / Е. М. Акопова // Пробл. труд. права и права соц. обеспечения. – 1975. – с. 159-163.
163. Про судоустрій України : Закон України від 07.02.2002 р., № 3018 // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 27–28. – Ст. 180.
164. Василюк С. Ф. Інститут судових інспекторів в Україні: проблеми становлення і розвитку / С. Ф. Василюк // Вісн. держ. суд. адміністрації України. – 2007. – № 4. – С. 27-31.
165. Колісниченко В. М. Шляхи удосконалення законодавства шодо добору суддівських кадрів та дисциплінарної відповідальності / В. М. Колісниченко // Вісн. Вищої ради юстиції. – 2010. – № 2. – С. 5-11.
166. Халюк С. О. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право, міжнародне право» / С. О. Халюк. – К., 2008 – 20 с.
167. Моніторинг незалежності суддів в Україні. 2008 рік : // [Електронний ресурс] : Режим доступу: http: //www.judges.org.ua/article/Mon2008.pdf.
168. Вінокурова Л. В. Дотримання стандартів суддівської незалежності та відповідальність суддів / Л. В. Вінокурова // Вісн. Вищої ради юстиції. – 2010. – № 1. – С. 67-78.
169. Роль і функції вищих рад юстиції або аналогічних органів в організації та врядуванні національних судових систем : Звіт Міжнарод. асоціації суддів (Відень, 2003 р.) // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
170. Типовий регламент роботи кваліфікаційної комісії суддів: затв. наказом Голови Верхов. Суду України від 25.06.2007 р., № 147 [Електрон. ресурс]: http:// vn.arbitr.gov.ua/home/getfile.php?id=15502.
171. Рішення Конституційного Суду України від 21.05.2002 р. № 9–рп /2002 у справі за конституційним поданням Верхов. Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 2 і 4 ст. 1, абз. 2 п. 8 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 25, пунктів 1, 2, 4 ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, п. 2 ч. 2 ст. 33, п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (справа про Закон України «Про Вищу раду юстиції») // Офіц. вісн. України. − 2002. − № 22. − С. 1070.
172. Регламент Вищої ради юстиції, затв. рішенням Вищої ради юстиції № 791 від 04.10.2010 р. // [Електрон. ресурс] : Режим доступу: http:// www.minjust.gov.ua.
173. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17.07.1997 р., № 457/97 ВР // Від. Верхов. Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
174. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р., № 2747-15 // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 35–37