ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КОВРИГІН ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 349.22: 331.108.6

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Прилипко Сергій Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...3
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА Й СИСТЕМА ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ НАЛЕЖНОГО РІВНЯ…………………...12
1.1. Поняття і юридична природа трудової дисципліни………………………12
1.2. Трудова дисципліна як складова внутрішнього трудового розпорядку...28
1.3. Система правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни……………………………………………………………………….38
Висновки до розділу 1………………………………………………………….58
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ………………………………………………………...63
2.1. Поняття й ознаки дисциплінарної відповідальності……………………...63
2.2. Основні принципи дисциплінарної відповідальності…………………….77
2.3. Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності………………………………………………………………...103
2.4. Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності…………….127
Висновки до розділу 2………………………………………………………...147
РОЗДІЛ 3. ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………………………………………154
3.1. Дисциплінарні стягнення, що застосовуються за трудовим законодавством зарубіжних країн……………………………………………..154
3.2. Види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування за трудовим законодавством України……………………………………………………….175
Висновки до розділу 3………………………………………………………...189
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...199

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
Автономна Республіка Крим – АРК;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
КК України – Кримінального кодексу України
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України;
МОП – Міжнародна організація праці;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України;
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема дисциплінарної відповідальності здавна є наріжним каменем науки трудового права. Якщо раніше її вирішення знаходилось у прикладному спектрі, то за сучасних умов вона вже стала фундаментально-методологічною. При цьому мають місце всі підстави стверджувати, що в найближчій перспективі на загальнонауковому рівні ця проблема стане світоглядною. І це закономірно, адже правильне розуміння дисциплінарної відповідальності має надзвичайно важливе значення для опрацювання трудових прав працівника.
Побудова громадянського суспільства і правової держави вимагають нових підходів до з’ясування соціальної ролі людини, її місця в соціальних інститутах. Частина 2 ст. 3 Конституції України проголошує, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження й забезпечення є головним обов'язком держави. Права та свободи є основним елементом правового статусу людини і громадянина. Діставши закріплення в Основному Законі, вони окреслюють міру можливої поведінки людини і громадянина, відбивають відповідні межі цих прав і свобод, можливість користуватися благами для задоволення своїх інтересів. У наш час питання дисциплінарної відповідальності стоять як ніколи гостро, позаяк значно зросла роль окремого працівника в результатах діяльності підприємства, установи чи організації. Це відбувається за умов, коли, з одного боку, розширилася свобода працівника при реалізації покладеної на нього трудової функції, а з другого – зросла залежність від соціального середовища загалом і трудового колективу як частини останнього. При розширенні меж його свободи за трудовим договором зростає й міра відповідальності за її використання. Відповідальною поведінка працівника може бути тільки за умови соціального вибору.
Теоретичними підвалинами цього дисертаційного дослідження послужили наукові праці таких учених-правознавців, як О. А. Абрамова, О. Т. Барабаш, Н. М. Вапнярчук, Л. Ю. Величко, В. С. Венедіктов, В. В. Голобородько, В. М. Горшеньов, К.М. Гусов, С. І. Кожушко, О. О. Кравченко, О. Е. Лейст, О. С. Пашков, С. В. Подкопаєв, Ю. М. Полєтаєв, О. І. Процевський, К. В. Радіонова, В. М. Смирнов, Л. О. Сироватська, А. Є. Шевченко, Г. І. Чанишева, О. М. Ярошенко та ін. Однак питання, порушувані цими фахівцями, не дають цілісного уявлення про природу дисциплінарної відповідальності та її місце в системі правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни. На проблему дисциплінарної відповідальності необхідно дивитися ширше, долаючи вузькоспеціальні підходи. Актуальність обраної теми дисертації пояснюється також численними складнощами правозастосовної практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з темою «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№11БФ042-01), затвердженою на період з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета поданої на захист наукової роботи полягає в тому, щоб на підставі порівняльного аналізу законодавства про працю України та зарубіжних держав, практики його застосування, теоретичних висновків та узагальнень учених-правознавців з’ясувати юридичну природу дисциплінарної відповідальності у трудовому праві, визначити її місце й роль у системі правових заходів досягнення належного рівня трудової дисципліни, опрацювати конкретні наукові рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення в розглядуваній сфері. Досягнення цієї мети пов’язується з вирішенням таких дослідницьких задач:
– розкрити юридичну природу категорії «трудова дисципліна»;
– установити її місце у внутрішньому трудовому розпорядку і визначити її співвідношення з іншими елементами його складу;
– окреслити систему правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни;
– розглянути ознаки дисциплінарної відповідальності у трудовому праві і сформулювати її дефініцію;
– з’ясувати основні принципи цієї відповідальності й розкрити їх зміст;
– охарактеризувати дисциплінарний проступок як підставу дисциплінарної відповідальності;
– проаналізувати стадії притягнення працівника до цього виду відповідальності;
– показати сучасний стан нормативно-правового забезпечення видів дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування;
– виявити основні закономірності правової регламентації дисциплінарних стягнень у зарубіжних країнах;
– виробити пропозиції з удосконалення правового регулювання дисциплінарної відповідальності працівників.
Об’єктом дослідження послужили суспільні відносини, що виникають у процесі забезпечення належного рівня трудової дисципліни.
Предмет дослідження становить система правових норм, що регламентують дисциплінарну відповідальність у трудовому праві.
Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження для одержання об’єктивних і достовірних результатів використовувалися як загальні, так і спеціальні методи пізнання правових явищ. Діалектичний дав можливість розглянути дисципліну праці як правове явище, що перебуває в постійному розвитку і взаємодії з іншими юридичними категоріями (підрозділи 1.1; 1.2). Порівняльно-правовий став у нагоді при вивченні вітчизняного й зарубіжного досвіду упорядкування дисциплінарних стягнень, що застосовуються до працівників за порушення трудової дисципліни. Він надав змогу окреслити основні тенденції розвитку правового регулювання в цій царині (підрозділи 3.1; 3.2). Логіко-семантичним метод сприяв поглибленню понятійного апарату науки трудового права (запропоновано дефініції правових конструкцій «трудова дисципліна», «внутрішній трудовий розпорядок», «дисциплінарний проступок» та ін.) (підрозділи 1.1; 2.1; 2.3). Метод класифікації допоміг виділити й охарактеризувати основні принципи дисциплінарної відповідальності трудівників (підрозділ 2.2). Структурно-функціональний задіяно під час характеристики стадій їх притягнення до дисциплінарної відповідальності (підрозділ 2.4). Оперуючи формально-юридичним методом, дисертант підготував пропозиції з покращання нормативно-правового забезпечення дисциплінарної відповідальності посадовців митної служби України (підрозділи 3.1; 3.2).
Дослідження ґрунтується на широкій джерельній базі: поряд з науковою літературою з трудового права використані теоретичні праці із загальної теорії права, адміністративного, конституційного, кримінального, цивільного та інших галузей права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права самостійним і комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем дисциплінарної відповідальності у трудовому праві, в якому визначено місце останньої в системі правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни, з’ясовані її юридична природа і принципи, встановлено особливості притягнення до цього виду відповідальності, проаналізовані тенденції розвитку законодавства і правозастосовної практики у цій царині як в Україні, так і в зарубіжних державах, а також визначені й обґрунтовані інноваційні шляхи реформування нормативно-правового забезпечення у цій сфері.
Новизна дослідження характеризується положеннями й висновками, що виносяться на захист. Найважливішими з них є нижченаведені.
Уперше:
– запропоновано комплексний підхід до таких основних принципів дисциплінарної відповідальності, як законність, невідворотність, справедливість, презумпція невинуватості працівника, індивідуалізація відповідальності, гласність, обґрунтованість обраного виду дисциплінарного стягнення, всебічний захист прав трудівників;
– обстоюється позиція про необхідність застосування системного підходу до правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни, що охоплює: (а) створення належних, безпечних і здорових умов праці; (б) набуття і підтримання кожним працівником високого рівня своєї кваліфікації; (в) гарантування об'єктивності й відкритості при оцінюванні результатів трудової діяльності; (г) поєднання вимогливості керівників до підлеглих з постійною турбота про них, повагою до їх честі й гідності; (д) виховання керівниками у підлеглих сумлінного ставлення до виконання своїх трудових обов'язків; (е) застосування заохочень; (є) застосування дисциплінарної відповідальності;
– наведено комплекс аргументів на користь того, що категорія «трудова відповідальність» є штучною теоретичною конструкцією, яка: (а) не має власних самостійних підстав, умов, порядку й наслідків застосування; (б) не знайшла відбиття в чинному трудовому й адміністративному законодавстві; (в) ускладнює вирішення багатьох питань, пов'язаних з притягненням винних осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності за порушення трудових обов’язків;
– обґрунтовано доцільність внесення змін до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про державну службу», а саме трактування відсутності державного службовця на роботі безперервно або сумарно понад 3 год протягом робочого дня без поважних причин як прогул;
– доведено необхідність законодавчого закріплення вичерпного переліку видів професійної діяльності, в яких сутність трудової дисципліни, права й обов'язки працівників, у тому числі керівників підприємств, установ та організацій, щодо її забезпечення й додержання, а також види й порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначаються виключно статутами про дисципліну. До цього переліку мають увійти: аварійно-рятувальна служба, атомна промисловість, добувна й гірнича промисловість, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, металургійне виробництво, виробництво електроенергії й газу, служби цивільного захисту, служби спеціального зв'язку й захисту інформації, транспорт, прокуратура, митна служба, органи внутрішніх справ, податкова служба;
– сформульовано перелік обставин, що виключають дисциплінарну відповідальність працівника;
– рекомендується у новому Трудовому кодексі України зафіксувати таку норму: якщо роботодавець не надав працівникові можливості дати письмове пояснення щодо свого дисциплінарного проступку, орган, що розглядає трудовий спір, повинен скасувати наказ про застосування стягнення, не розглядаючи справу по суті.
Удосконалено:
– визначення дисциплінарної відповідальності у трудовому праві як застосування правомочними органами до працівника, який учинив дисциплінарний проступок, у порядку, передбаченому трудовим законодавством, заходу дисциплінарного стягнення у виді обмежень особистого, майнового або організаційного характеру;
– аргументи на користь виокремлення таких стадій притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності: (а) перевірка даних про наявність підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності і для порушення дисциплінарного провадження; (б) розгляд дисциплінарної справи; (в) установлення дисциплінарної відповідальності; (г) її реалізація; (д) оскарження дисциплінарної відповідальності;
– пропозицію стосовно законодавчого розширення переліку заходів стягнення за порушення працівником трудової дисципліни.
Дістало подальшого розвитку:
– розуміння недоцільності поділу дисциплінарної відповідальності на позитивну й негативну, оскільки це не відповідає юридичній природі останньої;
– усвідомлення доцільності законодавчого закріплення переліку підстав звільнення, які є дисциплінарними стягненнями.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється тим, що висновки й рекомендації, отримані в процесі комплексного дослідження дисциплінарної відповідальності у трудовому праві, можуть бути використані:
а) у правотворчості – при підготовці проекту Трудового кодексу України, опрацюванні змін і доповнень до Закону України «Про державну службу», статутів і положень про дисципліну, а також підзаконних нормативних актів, прийнятих на їх розвиток;
б) у правозастосуванні – в діяльності судів, органів державного нагляду й контролю за додержання законодавства про працю, а також роботодавців і профспілок;
в) у науково-дослідницькій роботі – при подальших загальних і спеціальних наукових дослідженнях системи правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни, дисциплінарної відповідальності й дисциплінарного проступку як її підстави;
г) у навчальному процесі – при вивченні навчальних дисциплін «Трудове право України», «Дисциплінарна відповідальність», при підготовці або вдосконаленні робочих програм і планів, а також написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки і практичні результати, отримані в результаті проведеної наукової роботи, обговорювалися на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також оприлюднені на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми надання юридичної допомоги в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків, 2011 р.); «Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері» (м. Харків, 2011 р.); «Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 2011 р.); «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 2012 р.); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2012 р.), а також на засіданні науково-практичного «круглого столу» «Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення» (м. Запоріжжя, 2012 р.).
Публікації. Основні результати проведеного дослідження викладені у 5-ти статтях, опублікованих у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у 6-ти тезах доповідей і повідомлень на вказаних наукових конференціях і «круглому столі».

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягало в тому, щоб на підставі порівняльного аналізу законодавства про працю України й зарубіжних держав, практики його застосування, теоретичних висновків та узагальнень учених-правознавців з’ясувати юридичну природу дисциплінарної відповідальності у трудовому праві, визначити її місце й роль у системі правових заходів досягнення належного рівня трудової дисципліни, опрацювати конкретні наукові рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення в розглядуваній сфері.
1. Під трудовою дисципліною слід розуміти свідоме, сумлінне й обов’язкове виконання всіма працівниками своїх трудових обов’язків, установлених Трудовим кодексом, іншими законодавчими актами, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором, а також своєчасне й точне виконання наказів і розпоряджень роботодавця. З метою поліпшення правозастосовної практики цю дефініцію слід закріпити в новому Трудовому кодексі України.
Трудову дисципліну характеризують такі чинники: (а) сумлінна й добросовісна праця; (б) своєчасне й точне виконання наказів і розпоряджень роботодавця; (в) підвищення продуктивності праці; (г) поліпшення якості продукції; (д) дотримання технологічної дисципліни; (е) додержання вимог охорони праці; (ж) забезпечення збережності майна роботодавця.
Оскільки трудова дисципліна є складним системним правовим явищем, оптимальність функціонування внутрішньосистемних компонентів і взаємозв’язків у ньому здатні забезпечити: (а) стабільність трудової дисципліни та її компонентів, ефективність функціонування зв’язків у середині системи; (б) збереження якості як інтеграційної системної, так і окремих компонентів; (в) саморозвиток у напрямку досягнення відповідної системної мети.
2. Система правових заходів забезпечення належного рівня трудової дисципліни включає: (а) створення належних, безпечних і здорових умов праці; (б) набуття і підтримання кожним працівником високого рівня своєї кваліфікації; (в) забезпечення об'єктивності й відкритості при оцінюванні результатів трудової діяльності; (г) поєднання вимогливості керівників до підлеглих з постійною турботою про них, повагою до їх честі та гідності; (д) виховання керівниками у підлеглих сумлінного ставлення до виконання своїх трудових обов'язків; (е) застосування заохочень; (є) застосування дисциплінарної відповідальності.
3. Спроба деяких учених-трудовиків (В. С. Венедіктова, А. В. Гребєнщикова, В. М. Доброхотової, С. П. Мавріна, Є. Б. Хохлової та ін.) ввести в обіг категорію «трудова відповідальність» і поступово відмовитися від понять «дисциплінарна відповідальність» і «матеріальна відповідальність» на тій підставі, що немає таких галузей, як право дисциплінарне і матеріальне, не є вдалою. Категорія «трудова відповідальність» є штучною теоретичною конструкцією, яка: (а) не має власних самостійних підстав, умов, порядку й наслідків застосування; (б) не знайшла відбиття в чинному трудовому й адміністративному законодавстві; (в) ускладнює вирішення багатьох питань, пов'язаних з притягненням винних осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності за порушення трудових обов’язків.
4. Поділ дисциплінарної відповідальності на позитивну й негативну не відповідає її юридичній природі, тому що в основі позитивної відповідальності лежить оцінка моральна, а не правова. Об’єднати одним поняттям відповідальності такі різні категорії, як благо (позитивна відповідальність) і зло (негативна відповідальність), слідування обов’язку та його порушення, мораль і право, неможливо.
У позитивної відповідальності, на відміну від загальноприйнятих видів юридичної відповідальності, бракує власних підстав застосування. Оскільки позитивна відповідальність існує до правопорушення, вона мала б лежати на особі, яка в силу закону несе обов'язок увесь час, протягом якого він підлягає виконанню. Керуючись цієї логікою, виходить, що особа несе дисциплінарну відповідальність, хоча й не вчиняла дисциплінарного проступку. Ототожнювати позитивну відповідальність із загальним зобов’язанням у царині трудового права теж не можна, бо в цій галузі права виконання всіх трудових обов’язків, а відповідно, й норм права, що їх закріплюють, прямо сформульовано як обов’язок дотримуватися дисципліни праці. Визнання юридичного характеру позитивної відповідальності фактично означає ліквідацію відповідальності юридичної як специфічного правового явища. Ця штучна теоретична конструкція виникла під впливом філософсько-соціологічного й етичного розуміння відповідальності.
5. Дисциплінарна відповідальність у трудовому праві – це застосування правомочними органами до працівника, який учинив дисциплінарний проступок, у порядку, передбаченому трудовим законодавством, заходу дисциплінарного стягнення у виді обмежень особистого, майнового або організаційного характеру.
Специфічні ознаки дисциплінарної відповідальності: (а) її підставою є дисциплінарний проступок; (б) вона застосовується органами, правомочними використовувати дисциплінарні стягнення в законодавчо встановлених межах; (в) цей вид відповідальності має позасудовий характер; (г) за вчинення дисциплінарного проступку передбачається накладення дисциплінарного стягнення у виді обмежень особистого, майнового чи організаційного характеру; (д) притягнення до неї можливе тільки за наявностi вини працiвника; (е) застосовується така відповідальність у законодавчо визначеному порядку; (є) вона є персоніфікованою, тобто враховуються ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких учинено проступок, і попередня робота працівника.
6. До основних принципів дисциплінарної відповідальності належать: законність, невідворотність, справедливість, презумпція невинуватості працівника, індивідуалізація відповідальності, гласність, обґрунтованість обраного виду дисциплінарного стягнення, всебічний захист прав працівника.
7. Виходячи з вимог п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України й рішення Конституційного Суду України у справі про відповідальність юридичних осіб від 30 травня 2001 р., за якими склад правопорушення як підстави притягнення особи до юридичної відповідальності та заходи державно-примусового впливу за його вчинення визначаються виключно законом, і маючи на меті забезпечити належний рівень дотримання трудових прав працівників, вважаємо за необхідне законодавчо закріпити вичерпний перелік видів професійної діяльності, в яких сутність трудової дисципліни, права й обов'язки працівників (у тому числі керівників підприємств, установ та організацій) щодо її забезпечення й додержання, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень визначаються виключно статутами про дисципліну. До таких видів профдіяльності пропонуємо віднести: (а) аварійно-рятувальну службу, (б) атомну промисловість, (в) добувну й гірничу промисловість, (г) виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, (д) металургійне виробництво, (е) виробництво електроенергії й газу, (є) служби цивільного захисту, (ж) служби спеціального зв'язку й захисту інформації, (з) транспорт, (и) прокуратуру, (і) митну службу, (ї) органи внутрішніх справ і (к) податкову службу.
8. Частина 3 ст. 57 Закон України «Про державну службу» прогул трактує як відсутність державного службовця на робочому місці понад 3-х годин підряд протягом робочого дня без поважних причин. Натомість згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом повного робочого дня, так і понад 3-х годин (безперервно або сумарно) протягом дня. З метою уніфікації положень актів трудового законодавства й усунення колізій у правозастосовній практиці підставою притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності слід вважати прогул, тобто вiдсутність на роботi безперервно або сумарно понад 3-х год. протягом робочого дня без поважних причин.
9. До стадій притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності належать: (а) перевірка даних про наявність підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності й порушення дисциплінарного провадження; (б) розгляд дисциплінарної справи; (в) встановлення дисциплінарної відповідальності; (г) реалізація дисциплінарної відповідальності; (д) оскарження дисциплінарної відповідальності.
10. З метою упорядкування правозастосовної практики в новому Трудовому кодексі України слід закріпити такий перелік обставин, що виключають дисциплінарну відповідальність працівника: (а) немає події дисциплінарного проступку; (б) не існує складу дисциплінарного проступку; (в) закінчення 6-місячного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку; (г) закінчення 1-місячного строку з дня виявлення дисциплінарного проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці; (д) скасування правового акта, що встановлює дисциплінарну відповідальність; (е) працівника за даний дисциплінарний проступок уже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності; (є) учинення дій працівником у стані крайньої необхідності або необхідної оборони; (ж) смерть працівника, який притягається до дисциплінарної відповідальності; (з) смерть роботодавця – фізичної особи.
11. Для повного врахування ступеня тяжкості вчиненого проступку, заподіяної ним шкоди, обставин, за яких його вчинено, і попередньої роботи працівника слід законодавчо надати роботодавцеві право за порушення трудової дисципліни застосовувати до працівника один з таких заходів стягнення як зауваження, догана; сувора догана або звільнення.
12. У новому Трудовому кодексі України з метою підвищення рівня захисту прав найманих працівників потрібно офіційно зафіксувати таку норму: якщо роботодавець не надав працівникові можливості дати письмове пояснення щодо його дисциплінарного проступку, орган, який розглядає трудовий спір, повинен скасувати наказ про застосування стягнення, не розглядаючи справу по суті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тюрин С.С. Дисциплинарная ответственность военнослужащих Вооруженных сил Украины: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.С. Тюрин / Нац. ун-т внутр. дел. – Х., 2002. – 176 с.
2. Трубіцин Д.В. Відсторонення працівника від роботи: теорія та практика: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Д.В. Трубіцин / Східноукр. нац. ун-т. – Луганськ, 2011. – 194 с.
3. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) [2-е изд.] / Д.А. Керимов. – М. : Аванта +, 2001. – 560 с.
4. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-процессуальное право / В.Д. Сорокин. – СПб. : Изд. СПб юрид. ин-та, 2002. – 474 с.
5. Ануфрієв М.І. Вищий заклад освіти МВС України: наук.-практ. посіб. / М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.Н. Ярмиш. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1999. – 369 с.
6. Философский словарь [5-е изд.] / под ред. И.Т. Фролова. – М. : Политиздат, 1987. – 590 с.
7. Новий тлумачний словник української мови [2-ге вид., виправ. ; у 3-х т.] / уклад.: В.В. Яременко, А.М. Сліпушко. – Т. 1: А-К. – К. : Аконіт, 2008. – 926 с.
8. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / за ред. Р.С. Дяківа. – К. : Міжнар. екон. фундація, 2002. – 703 с.
9. Юридический словарь [2-е изд.] / под ред. А.Н. Азрилияна. – М. : Ин-т новой экономики, 2012. – 1152 с.
10. Шкатулла В.И. Кадровая политика в современных условиях / В.И. Шкатулла // Библ. журн. «Кадры». – 1995. – №47. – С. 14-19.
11. Іншин М.І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / М.І. Іншин / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 452 с.
12. Політологічний енциклопедичний словник [2-ге вид., доп. і перероб.] / упоряд. В.П. Горбатенко; за ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – К. : Генеза, 2004. – 736 с.
13. Крушельницька О.В. Управління персоналом: навч. посіб. / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. – К. : Кондор, 2003. – 296 с.
14. Манохин В.М. Государственная дисциплина в народном хозяйстве / В.М. Манохин. – М. : Юрид. лит., 1970. – 218 с.
15. Українська екологічна енциклопедія [2-ге вид.] / за ред. Р.С. Дяківа. – К. : Міжнар. економ. фундація, 2005. – 808 с.
16. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручн. [4-те вид., онов.] / О.А. Грішнова. – К. : Знання, 2009. – 390 с.
17. Про затвердження Вимог до підсистеми зв'язку системи фізичного захисту: наказ М-ва палива та енергетики України від 08.10.2009 р., №519/672 // Офіц. вісн. України. – 2009. – №87. – Ст. 2955.
18. Кожушко С.І. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку законодавства про дисципліну праці в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / С.І. Кожушко / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 182 с.
19. Кравченко О.О. Дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.О. Кравченко / Київ. нац. ун-т. – К., 2012. – 210 с.
20. Про Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту: пост. КМ України від 26.01.1993 р., №55 // ЗП України. – 1993. – №4-5. – Ст. 71.
21. Про затвердження Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств: пост. КМ України від 13.03.2002 р., №294 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №12. – Ст. 567.
22. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
23. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 02.04.2012 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
24. Про затвердження Статуту про дисципліну працівників зв'язку: пост. КМ України від 30.07.1996 р., №877 // ЗП України. – 1996. – №15. – Ст. 420.
25. Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. №877: пост. КМ України від 29.06.2004 р., №811 // Офіц. вісн. України. – 2004. – №26. – Ст. 1695.
26. Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту: Закон України від 05.03.2009 р., №1068-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – №29. – Ст. 398.
27. Про правові засади цивільного захисту: Закон України від 24.06.2004 р., №1859-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – №39. – Ст. 488.
28. Про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України: Закон України від 04.09.2008 р., №373-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – №9. – Ст. 114.
29. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 р., №3460-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №29. – Ст. 245.
30. Про Дисциплінарний статут митної служби України: Закон України від 06.09.2005 р., №2805-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – №42. – Ст. 467.
31. Про затвердження Статуту про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб: пост. КМ України від 12.10.2000 р., №1540 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №42. – Ст. 1781.
32. Трудовой кодекс Республики Казахстан: Закон Респ. Казахстан от 15.05.2007 г., №251-III ЗРК // Ведом. Парламента Респ. Казахстан. – 2007. – №9(2490). – Ст. 65.
33. Трудовой кодекс Республики Армения: Закон Респ. Армения от 09.11.2004 г., №HO-124 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=8660
34. Трудовой кодекс Республики Молдова: Закон Респю Молдова от 28.03.2003 г., №154 // Monitorul Oficial. – 2003. – №159-162. – Ст. 648.
35. Трудовой кодекс Приднестровской Молдавской Республики: Закон Приднестр. Молд. Респ. от 19.07.2002 г., №161-З-III // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.minjust.org/web.nsf/ 767eb8a58ad76a2bc22574d5002acf15/6b93855f22f2898ac22575d70030046d
36. Трудовой кодекс Туркменистана: Закон Туркменистана от 01.05.2009 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.turkmenbusiness. org/node/125
37. Трудовой кодекс Республики Беларусь: Закон Респ. Беларусь от 26.07.1999 г., №296-З // Нац. реестр прав. актов Респ. Беларусь. – 1999. – №80. – 2/70.
38. Комментарий к Трудовому кодексу РФ [4-е изд., испр., доп. и перераб.] / отв. ред. Ю.П. Орловский. – М. : КОНТРАКТ; ИНФРА*М, 2010. – 1500 с.
39. Трудове право України: акад. курс: підруч. / за ред. П.Д. Пилипенка. – К. : Концерн «Вид. Дім «Ін Юре»», 2004. – 536 с.
40. Пашерстник А.Ю. Курс радянського трудового права / А.Ю. Пашерстник. – К. : Рад. шк., 1941. – 395 с.
41. Трудовое право России: учебник / под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. − М. : Юристъ, 2002. − 560 с.
42. Сонин М.Я. Социалистическая дисциплина труда. Проблемы формирования / М.Я. Сонин. − М. : Профиздат, 1977. − 256 с.
43. Новіков В.В. Внутрівідомчий контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.В. Новіков / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2006. – 200 с.
44. Сыроватская Л.А. Трудовое право: учебник [2-е изд., перераб. и доп.] / Л.А. Сыроватская. – М. : Юристъ, 2001. – 312 с.
45. Прокопенко В.І. Трудове право України: підруч. / В.І. Прокопенко. – Х. : Консум, 1998. – 480 с.
46. Толкунова В.Н. Трудовое право: курс лекций / В.Н. Толкунова. – М. : Проспект, 2003. – 320 с.
47. Никитинский В.И. Азбука трудового права / В.И. Никитинский. – М. : Знание, 1981. – 235 с.
48. Советское трудовое право: учебник / под ред. Н.Г. Александрова. − М. : Юрид. лит., 1972. − 576 с.
49. Прилипко С.М. Трудове право України: підруч. [5-те вид., перероб. і доп.] / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х. : ФІНН, 2012. – 800 с.
50. Михайленко Н.Т. Правовые проблемы дисциплины труда в СССР: теоретический аспект / Н.Т. Михайленко. – Фрунзе : Мектеп, 1972. – 510 с.
51. Рабинович-Захарин С.Л. Внутренний распорядок и дисциплина в предприятиях и учреждениях / С.Л. Рабинович-Захарин. – М. : Вопр. труда, 1925. – 31 с.
52. Братаніч Н. Правила внутрішнього трудового розпорядку / Н. Братаніч // Праця і закон. – 2011. – №2(134). – С. 10.
53. Про державну службу: Закон України від 17.11.2011 р., №4050-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2012. – №26. – Ст. 273.
54. Аверьянова Е. Разрабатываем правила внутреннего трудового распорядка / Е. Аверьянов // Библ. «Баланс». Практ. руководство. – 2011. – №3. – С. 6.
55. Таль Л.С. Трудовой договор: Цивилистическое исследование / Л.С. Таль. – М. : Статут, 2006. – 539 с.
56. Болотіна Н.Б. Трудовий договір та його сторони / Н.Б. Болотіна // Праця і закон. – 2008. – №9(105). – С. 33.
57. Молодцов М.В. Трудовое право России: учебник / М.В. Молодцов, С.Ю. Головина. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2003. – 640 с.
58. Михайленко Н.Т. Правовые проблемы дисциплины труда в СССР: теоретический аспект / Н.Т. Михайленко. – Фрунзе : Мектеп, 1972. – 510 с.
59. Кленов Е.А. Локальное регулирование внутреннего трудового распорядка на предприятии / Е.А. Кленов // Правоведение. – 1973. – №4. – С. 42-48.
60. Смирнов В.Н. Дисциплина труда в СССР: социальные и правовые проблемы / В.Н. Смирнов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1972. –119 с.
61. Саркисов А.Р. Внутренний трудовой распорядок социалистического государственного промышленного предприятия (правовые аспекты): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / А.Р. Саркисов / Моск. гос. ун-т. – М., 1972. – 27 с.
62. Голобородько В.О. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / В.О. Голобородько / Східноукр. нац. ун-т. – Луганськ, 2012. – 190 с.
63. Дериволков С.Д. Правові заходи забезпечення службової дисципліни посадових осіб митних органів: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / С.Д. Дериволков / Східноукр. нац. ун-т. – Луганськ, 2012. – 198 с.
64. Про введення в дію Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Генеральної прокуратури України: наказ Ген. прокуратури України від 05.07.2011 р., №73 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
65. Конституція України: прийн. на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
66. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., №1789-XII Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
67. Про затвердження Регламенту Генеральної прокуратури України: наказ Ген. прокурора України від 12.04.2012 р., №35 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
68. Фахрутдинова Т.М. Внутренний трудовой распорядок организации (правовые вопросы): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Т.М. Фахрутдинова / Томский гос. ун-т. – Томск, 2006. – 172 с.
69. Китов А.И. Социальная психология и управление / А.И. Китов. – М. : ВПА, 1972. – 196 с.
70. Толкачев К.Б. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан / К.Б. Толкачев, А.Г. Хабибулин. – Уфа : Уфимская ВШ МВД СССР, 1991. – 98 с.
71. Ферстер Ф.В. Школа и характер: Заметки по педагогике послушания и по реформе школьной дисциплины / Ф.В. Ферстер; Пер. с. нем. Г.Г. Зоргенфрея; предисл. Д.Н. Королькова. – М. : Изд-во К.И. Тихомирова, 1910. – 158 с.
72. Каск Л.И. Системный подход в познании государства и права / Л.И. Каск // Правоведение. – 1977. – №4. – С. 31-40.
73. Ганьба Б.П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Б.П. Ганьба / Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2001. – 185 с.
74. Калініна Т.О. Фізіологія і психологія праці: консп. лекцій / Т.О. Калініна, Є.П. Кожанова. – Х. : Вид-во ХНЕУ, 2005. – 266 c.
75. Процевський О.І. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України / О.І. Процевський // Право України. – 1999. – №6. – С. 101-105.
76. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
77. Ізуїта П.О. Поняття належних та безпечних умов праці / П.О. Ізуїта // Форум права. – 2007. – №2. – С. 70-74.
78. Про затвердження Класифікатора професій ДК 003:2010: наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р., №327 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
79. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин / П.Д. Пилипенко. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 146 с.
80. Про професійний розвиток працівників: Закон України від 12.01.2012 р., №4312-VI // Офіц. вісн. України. – 2012. – №11. – Ст. 395.
81. Про затвердження Типового порядку оцінювання результатів службової діяльності державних службовців: наказ Нац. агентства України з питань держслужби від 05.03.2012 р., №46 // Офіц. вісн. України. – 2012. – №36. – Ст. 1354.
82. Богданов М.В. Контроль в управленческой деятельности органов внутренних дел: учеб. пособ. / М.В. Богданов. – Ташкент : Ташкент. ВШ МВД СССР, 1989. – 100 с.
83. Земба А.Т. Вимогливість як фактор професійної компетентності державного службовця / А.Т. Земба // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/pzpp/2009_11_7/190-201.pdf
84. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: учеб. пособ. / под ред. А.В. Опалева и Г.В. Дубова. – М. : Щит-М, 1998. – 327 с.
85. Церковна А.О. Гідність і честь у цивільному праві України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / А.О. Церковна / Луганська акад. внутр. справ МВС України. – Луганськ, 2002. – 194 с.
86. Бутовский Н.Д. Очерки современного офицерского быта / Н.Д. Бутовский. – СПб. : Изд-во Н.К. Гаршина, 1899. – 215 с.
87. Макаренко А.С. Сочичения [в 7-ми т.] / А.С. Макаренко. – М. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1957. – Т.4. – 552 с.
88. Коритцев Г.І. Форми та види заохочень за трудові досягнення: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Г.І. Коритцев / Східноукр. нац. ун-т. – Луганськ, 2012. – 202 с.
89. Про затвердження Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби України: наказ Держподатадміністрації України від 07.02.2006 р., №59 // Укр. інвест. газ. – 2006. – №11. – 21 бер.
90. Венедіктов С.В. Заохочення як форма підвищення ефективності діяльності працівників ОВС України / С.В. Венедіктов // Вісн. НУВС. – 2001. – №16. – С. 365-367.
91. Петров Г.М. Метод поощрения в государственном управлении / Г.М. Петров // Сов. гос-во и право: проблемы развития: межвуз. сб. науч. ст. – Самара, 1992. – С. 92-101.
92. Головина С.Ю. Контрактная форма регулирования трудовых отношений / С.Ю. Головина, В.Д. Шахов // Сов. гос-во и право. – 1991. – №8. – С. 45-51.
93. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: пост. Верхов. Ради України від 06.11.1991 р., №1796-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 15.
94. Філософія права: навч. посіб. / за ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1999. – 208 с.
95. Общая теория государства и права: акад. курс [в 2-х т.] / под ред. М.Н. Марченка. – М. : Зерцало, 1998. – Т. 2: Теория права. – 656 с.
96. Назаров Б.Л. Социалистическое право в системе социальных свіязей / Б.Л. Назаров. – М. : Юрид. лит., 1976. – 312 с.
97. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм / П.Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. – №3. – С. 48-54.
98. Астемиров З.А. Понятие юридической ответственности / З.А. Астемиров // Сов. гос-во и право. – 1979. – №6. – С. 59-67.
99. Теорія держави і права / упоряд. Л.М. Шестопалова. – К. : Прецедент, 2004. – 224 с.
100. ПятаковА.В. Ответственность по трудовому праву / А.В. Пятаков // Сов. гос-во и право. – 1981. – №12. – С. 22-32.
101. Фаткуллин В.Н. Проблемы теории государства и права: курс лекций / В.Н. Фаткуллин. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1987. – 365 с.
102. Венедиктов В.С. Теоретичні проблеми юридичної відповідальності у трудовому праві / В.С. Венедиктов. – Х. : Консум, 1996. – 203 с.
103. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: моногр. / Н.М. Хуторян. – К. : ІДП НАН України, 2002. – 263 с.
104. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н.С. Малеин.  М. : Юрид. лит., 1985.  192 с.
105. Маркс К. Сочинения [в 50-ти т. ; 2-е изд.] / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Гос. изд-во полит. лит., 1955. – Т. 1 – 602 с.
106. Кримінальний кодекс України: затв. Законом України від 05.04.2001 р., №2341-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст. 131.
107. Кодекс України про адміністративні правопорушення: затв. Законом УРСР від 07.12.1984 р., №8073-X // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51 (Додаток). – Ст. 1122.
108. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства / Л.А. Сыроватская.  М. : Юрид. лит., 1990. 175 с.
109. Про скасування наказу від 12 січня 2004 р. №ЛС 33 про накладення дисциплінарного стягнення – оголошення догани за порушення трудової дисципліни: ухвала Верхов. Суду України від 19.01.2006 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
110. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О.Э. Лейст. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
111. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве / П.Р. Стависский. – Киев, Одесса: Наука, – 186 с.
112. Конституційне право України: підруч. / за ред. В.Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 2002. – 737 с.
113. Полетаев Ю. Н. Правопорядок и ответственность в трудовом праве: учеб. пособ. / Ю. Н. Полетаев. – М. : Проспект, 2001. – 182 с.
114. Коваленко К.В. Правове регулювання дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / К.В. Коваленко / Харківський нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2009. – 207 с.
115. Гусов К. Н. Трудовое право России: учебник [3-е изд., доп. и испр.] / К. Н. Гусов, В. Н. Толкунова. – М. : Юрист, 2001. – 496 с.
116. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: учебник / В.С. Нерсесянц. – М. : НОРМА, 2002. – 552 с.
117. Родионова Е.В. Юридическая ответственность как разновидность социальной ответственности: современные проблемы / Е.В. Родионова. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 152 с.
118. Популярна юридична енциклопедія / кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
119. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1979. – 222 с.
120. Адміністративне право України: підруч. / за заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К. : Істина, 2009. – 408 с.
121. Іншин М.І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / М.І. Іншин / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 452 с.
122. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч. посіб. [2-ге вид., перероб. та доп.] / С.Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2009. – 640 с.
123. Адміністративне право України: підруч. / за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
124. Таварткиладзе Н.М. Этические основы деятельности адвоката – защитника: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Н.М. Таварткеладзе / Одеская нац. юрид. акад. – Одесса, 2003. – 216 с.
125. Венедиктов В.С. Проблеми науки і практики трудового права України в сучасних умовах ринкової економіки / В.С. Венедиктов // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: матер. наук.-практ. конф.; 19-20 трав. 2003 р. / за ред. В.С. Венедиктова. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 6-14.
126. Ярошенко О.М. Джерела трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / О.М. Ярошенко / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2007. – 476 с.
127. Скобелкин В.Н. Принципы в Трудовом кодексе Российской Федерации / В.Н. Скобелкин // Четвертый кодекс России: сб. науч. ст. / под ред. В.Н. Скобелкина. – Омск : Омск. гос. ун-т, 2002. – С. 86-97.
128. Советское трудовое право: учебник / под ред. А.И. Процевского. – М. : Высш. шк., 1982. – 360 с.
129. Цибуливская О.И. Еще раз о принципе «не запрещено законом, разрешено» / О.И. Цибуливская // Правоведение. – 1999. – №3. – С. 14-32.
130. Загальна теорія держави та права: навч. посіб. / за ред. В.В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2001. − 250 с.
131. Хавронюк М.І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність / М.І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2003. – 240 с.
132. Венедиктов В.С. Проблемы ответственности в трудовом праве: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / В.С. Венедиктов / Харьковский ин-т внутр. дел. – Х., 1994. – 280 с.
133. Шершеневич Г.Ф. О чувстве законности / Г.Ф. Шершеневич. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1897. – 33 с.
134. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30.05.2001 р., №7-рп/2001 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №24. – Ст. 1076.
135. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность / Е.А. Лукашева. – М. : Юрид. лит., 1973. – 344 с.
136. Право и власть. – М. : Прогресс, 1990. – 528 с.
137. Цивільний процесуальний кодекс України: затв. Законом України від 18.03.2004 р., №1618-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – №40-41, 42. – Ст. 492.
138. Про судове рішення: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 29.12.1976 р., №11 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
139. Про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та поновлення на роботі: ухвала Верхов. Суду України від 20.01.2010 р. №6-28004св09 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
140. Конституции государств Восточной Европы. – М. : Юрид. лит., 1996. – 437 с.
141. Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
142. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности / под. ред. Р.Л. Хачатурова. – СПб. : Юрид. центр «Пресс», 2003. – 387 с.
143. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности / В.В. Оксамытный. – К. : Наук. думка, 1985. – 134 с.
144. Самохвалов В.В. Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення та взаємодії: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.В. Самохвалов / ІДП НАН України. – К., 2006. – 210 с.
145. Рабинович П.М. Проблемы теории законности развитого социализма / П.М. Рабинович. – Львов : Вища шк., 1979. – 204 с.
146. Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами: наказ МВС України, М-ва фінансів України, Адміністрації Держ. прикорд. служби України, Голов. управління держслужби України від 05.07.2011 р., №330/151/809/434/146 // Офіц. вісн. України. – 2011. – №61. – Ст. 2458.
147. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М.И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1970. – №7. – С. 104-108.
148. Черноус С.М. Оціночні поняття у трудовому праві України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / С.М. Черноус / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2008. – 20 с.
149. Загальна декларація прав людини: прийнята резолюцією 217 А (ІІІ) ГА ООН від 10.12.1948 р. // Документи ООН А/RES/217А: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи [2-е вид.] / упоряд. Ю.К. Качуренко. – К. : Юрінформ, 1992. – С. 18 – 24.
150. Петрухин И.Л. Теоретические основы эффективности правосудия / И.Л. Петрухин, Г.П. Батуров, Т.Г. Моршакова. – М. : Наука, 1979. – 392 с.
151. Вапнярчук Н.М. Теоретико-прикладні проблеми правового регулювання дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні: моногр. / Н.М. Вапнярчук. – Х. : Юрайт, 2012. – 312 с.
152. Про затвердження Порядку проведення службового розслідування: пост. КМ України від 25.07.2012 р., №666 // Офіц. вісн. України. – 2012. – №56. – Ст. 2245.
153. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р., №3206-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. − №40. − Ст. 404.
154. Про визнання наказів щодо накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани, наказу про звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення втраченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди: рішення Коломийського міськрайсуду від 25.01.2012 р. №2-1887/11 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
155. Наливайко О.І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.І. Наливайко / Київ. нац. ун-т. – К., 2002. – 178 с.
156. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М. : Наука, 1978. – 366 с.
157. Андріїв В.М. Юридичний механізм забезпечення трудових прав працівників / В.М. Андріїв. – Чернігів : Чернігів. держ. ін.-т права, соціальн. технологій та праці, 2011. – 301 с.
158. Циганчук Н.А. Професійні спілки як суб’єкти трудового права: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.А. Циганчук / ІДП НАН України. – К., 2004. – 196 с.
159. Шон Д.Т. Конституционная ответственность / Д.Т. Шон // Гос-во и право. – 1995. – №7. – С. 35-43.
160. Самощенко И.С. Ответственность по советскому законодательству / И.С. Самощенко, М.Х. Фарукшин. – М. : Юрид. лит., 1971. – 240 с.
161. Зражевская Т.Д. Ответственность по советскому государственному праву / Т.Д. Зражевская. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. – 158 с.
162. Загальна теорія держави і права: підруч. / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
163. Трудове право: підруч. / за ред. В.В. Жернакова. – Х. : Право, 2012. – 496 с.
164. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку [2-е изд., доп. и перераб.] / А.М. Куренной. – М. : Дело, 1997. – 368 с.
165. Трудове право: підруч. / за ред. М.І. Іншина та В.І. Щербини. – Х. : Ніка Нова, 2012. – 560 с.
166. Полетаев Ю. Н. Трудовой распорядок в организации и ответственность за его нарушение по новому Трудовому кодексу РФ / Ю. Н. Полетаев // Труд. право. – 2002. – №3(25). – С. 64-69.
167. Ставцева А.И. Ответственность руководителя организации за нарушение трудового законодательства: науч.-практ. пособ. / А.И. Ставцева, Н.Н. Шептулина. – М. : Проспект, 2000. – 144 с.
168. Трудовое право России: учебник / под ред. А.С. Пашкова. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1994. – 289 с.
169. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
170. Котюк О.В. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / О.В. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 592 с.
171. Курс российского трудового права: в 3-х т.: Т. 1: Общая часть / под ред. Е.Б. Хохлова. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 1996. – 573 с.
172. Болотіна Н.Б. Трудове право України: підруч. [5-те вид., перероб., і доп.] / Н.Б. Болотіна. – К. : Знання, 2008.– 860 с.
173. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 р., №3721-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – №4. – Ст. 18.
174. Слюсар А.М. Суб’єкти трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / А.М. Слюсар / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого». – Х., 2011. – 407 с.
175. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР / А.А. Абрамова. – М. : Юрид. лит., 1969. – 161 с.
176. Общая теория права: курс лекций / под общ. ред. В.К. Бабаева. – Н. Новгород : Нижегород. ВШ МВД РФ, 1993. – 544 с.
177. Правові позиції Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 272 с.
178. Гончарова Г.С. Переводы и перемещения в судебной практике / Г.С. Гончарова. – Х. : Вища шк., 1982. – 168 с.
179. Щодо безпеки та гігієни праці у будівництві: рекоменд. МОП від 20.06.1988 р., №175 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
180. Про реабілітацію інвалідів в Україні: Закон України від 06.10.2005 р., №2961-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №2-3. – Ст. 36.
181. Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів: наказ М-ва транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 р., №340 // Офіц. вісн. України. – 2010. – №73. – Ст. 2610.
182. Шевченко А.Є. Обставини, що виключають юридичну відповідальність / А.Є. Шевченко, В.В. Соловйов, О.Л. Стрельник. – Донецьк : Юго-Восток, 2011. – 178 с.
183. Про судову практику у справах про злочини проти власності: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 06.11.2009 р., №10 // Вісн. Верхов. Суду України. – 2009. – №12.
184. Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця: наказ Голов. управління держслужби України від 04.08.2010 р., №214 // Офіц. вісн. України. – 2010. – №90. – Ст. 3208.
185. Егоров Н.Д. Причинная связь как условие юридической ответственности / Н.Д. Егоров // Сов. гос-во и право. – 1981. – № 9. – С. 126-131.
186. Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: пост. КМ України від 13.06.2000 р., №950 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №24.
187. Про скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди: пост. Полтав. окр