ДИСКУРС ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Рудніченко Наталія Миколаївна

УДК 81’27: 004.738.5

ДИСКУРС
ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Чемес Валерій Федорович,
кандидат філологічних наук,
доцент

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................

4

ВСТУП..

5

РОЗДІЛ 1. ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ

КОМУНІКАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ:

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

17

1.1 Розвиток теорії масової комунікації в ХХ на початку

ХХІ століття..

17

1.2. Структура та функції електронних засобів масової комунікації

23

1.3. Комунікативний акт та його перебіг в електронних засобах

масової комунікації....

27

1.4. Мовна політика і мовне планування в електронних засобах

масової комунікації

33

Висновки до Розділу 1.

50

РОЗДІЛ 2. МОВА ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЇХНЬОЇ ДИСКУРСИВНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

53

2.1. Лінгвістичні дослідження матеріалів електронних

засобів масової комунікації в сучасній науковій парадигмі ..

53

2.2. Застосування дискурс-аналізу в медіа-лінгвістиці .

69

2.3. Позамовні особливості новітнього дискурсу електронних

засобів масової комунікації

74

Висновки до Розділу 2

86

РОЗДІЛ 3. ТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИМИ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РЕАЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ІНТЕРНЕТ-

ДИСКУРСУ «ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ»)..

88

3.1. Мова як засіб творення інформаційної моделі реальності..

88

3.2. Аналіз пресупозиції Інтернет-дискурсу «Помаранчева

революція»

92

3.3. Лінгвокогнітивне моделювання Інтернет-дискурсу

«Помаранчева революція» .

100

3.4. Суспільно-політичний дискурс як відображення

динамічності семантичних полів мови.

111

3.5. Дискурсивно зумовлені мовні та позамовні характеристики

мовної особистості журналіста суспільно-політичного

Інтернет-видання ...

127

3.6. Формування нового суспільно-політичного національно-

маркованого атрибутивного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ» /

«ОРАНЖЕВЫЙ» / «ORANGE» . ...

139

3.7. Результати асоціативного експерименту, проведеного серед

читачів Інтернет-видань «Українська Правда», «Полит.Ру» та

«Guardian Unlimited»

163

Висновки до Розділу 3.

172

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

183

ДОДАТКИ.

221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

англ. англійською
ГМ глобальна мережа Інтернет
ДА дискурс-аналіз
КА контент-аналіз
Див. дивіться
ЗМІ засоби масової інформації
ЗМК засоби масової комунікації
МІ масова інформація
МК масова комунікація
Пор. порівняйте
ПР паблік рілейшенз, або зв’язки з громадськістю
ПР. Інтернет-видання «Полит.Ру»
рос. російською
укр. українською
УП Інтернет-видання «Українська Правда»
GU Інтернет-видання «Guardian Unlimited»

Вступ

Суспільство ХХ століття прийнято називати інформаційним, оскільки бурхливий розвиток технологій поширення графічної, аудіо- та візуальної інформації, що розпочався в другій половині ХХ століття, сприяв пришвидшенню обміну інформаційними продуктами і став визначати стиль ведення політики, бізнесу, розвиток культури, організацію дозвілля тощо в переважній більшості країн світу.
Масова комунікація (МК) це інституціолізований процес виробництва, поширення та обміну інформації, здійснюваний за допомогою певних технічних засобів та інтелектуальних технологій, мета якого швидкий та ефективний обмін інформацією в межах масової аудиторії [295, c. 8; 193, c. 9; 42, c. 12]. Інтелектуальна потреба отримання нових знань є одним із рушіїв, що зумовлюють існування і подальший розвиток суспільства як сукупності індивідів, що його утворюють. Ця потреба задовольняється, головним чином, за допомогою засобів масової комунікації (ЗМК).
Засоби масової комунікації це технологічні й інтелектуальні макроструктури, що відповідно до розроблених комунікативних стратегій та з метою задоволення інформаційних потреб цільової (обраної) або широкої аудиторії споживачів виробляють (на змістовому та технічному рівнях), накопичують та поширюють певні інформаційні продукти, а також засадничо взаємодіють з аудиторією на всіх ланках масовокомунікаційного процесу.
Кінець ХХ століття початок ХХІ ознаменувався вдосконаленням уже існуючих на той час інформаційних технологій інтелектуальних і технічних засобів для створення, передавання, сприймання інформації та реагування на неї. Тому початок ХХІ століття можна назвати мультимедійним: завдяки новим технічним винаходам побутові пристрої передавання повідомлень масової інформації до споживача, зокрема повідомлень телебачення, радіомереж та глобальної мережі Інтернет (радіоприймач, телевізор, комп’ютер, ePhone), стали досконалішими за будовою та інтегративними за механізмом функціонування. Іншою домінантою новітнього процесу масової комунікації стала інтерактивність участь пересічного громадянина, людини професійно не залученої до виробничого процесу створення та передавання інформації, у всіх етапах нового типу комунікативного акту за допомогою пристроїв побутового користування комп’ютера, стаціонарного або мобільного телефону тощо (наприклад, прямий ефір на радіо або телебаченні, конференція в режимі реального часу в Інтернет тощо).
Масова комунікація має багато функцій, але насамперед вона забезпечує формування соціальної пам’яті та соціальної взаємодії. Соціальний досвід і знання людей формуються передусім завдяки двом головним чинникам: наявності безпосередніх соціальних контактів та опосередкованого сприйняття подій і явищ через повідомлення ЗМК. Традиційно в межах ЗМК виокремлюють або вживають синонімічно прикладний термін засоби масової інформації (ЗМІ), які поділяють на друковані газети, журнали, бюлетені, вісники тощо та аудіовізуальні радіомовлення, телебачення, мережа Інтернет [295, c.15; 43, c. 23; 122, c. 11]. Проте в нашому дослідженні нам видається доцільним розуміти ЗМІ як «засоби масової комунікації (виділення наше. Н.Р.), тобто систему зі зворотним зв’язком, один з істотних інститутів соціального управління» [172, c. 73] з огляду на такі вищезазначені сучасні ознаки МК, як інтегративність та інтерактивність, і тому, досліджуючи, зокрема, дискурс аудіо-візуальних ЗМІ, вживати на їх узагальнене позначення термін електронні засоби масової комунікації, а на позначення їхнього інформаційного продукту або інформаційного матеріалу тексти масової інформації (МІ) або повідомлення / матеріали електронних засобів масової комунікації.
Удосконалення та активізація діяльності електронних ЗМК на початку ХХІ століття спричинили відчутні зміни в житті світового співтовариства, насамперед у соціальній, політичній економічній та культурній сферах. У цьому контексті основними ознаками новітнього інформаційного суспільства можна вважати: 1) формування відкритого та апріорі рівнодоступного світового інформаційного простору, що має сприяти поглибленню процесів інформаційної та економічної інтеграції країн і народів; 2) динамічний та ефективний розвиток з наступним політичним, економічним та світоглядним домінуванням тих країн, що досягли найбільших успіхів у царині застосування нових інформаційних технологій, включаючи ЗМК; 3) зростання частки інформаційних та комунікативних технологій, продуктів та послуг у ВВП розвинутих країн і світової економіки загалом; 4) задоволення попиту суспільства на інформаційні продукти та послуги на межі кількісного перенасичення [28; 249; 152; 180; 296; 54; 91; 189; 181; 93].
Однак, без сумніву, перелічені вище ознаки інформаційного суспільства є лише зовнішніми наслідками тих глибинних процесів, які відбуваються у ментальності окремих індивідів, і відповідно народів і країн у результаті споживання інформаційних продуктів електронних ЗМК. Мова йде про функціонування так званої «інфосфери» [79, c. 14] або інформаційної оболонки Землі (за аналогією до відомого терміна В. Вернадського «ноосфера», яким він позначав сферу розуму). Термін «інфосфера» об’єднує «усю сукупність інформаційних процесів, у результаті яких створюється інформаційний континуум, своєрідна інформаційна оболонка Землі <> найвдаліше визначає той інформаційний шар, який створюється та підтримується ЗМІ і складається з нескінченної множинності щоденно вироблюваних і розповсюджуваних медіа-текстів» [там само]. Науковці, які застосовують у своїх дослідженнях концепцію інфосфери, вважають, що в її межах можна якнайкраще зрозуміти особливості організації інформаційного простору, закони руху інформаційних потоків, а також відтворити цілісну інформаційну картину світу в динаміці. Особливу роль у формуванні інфосфери сьогодні, на нашу думку, виконує глобальна мережа Інтернет, що завдяки своїй інтерактивній будові апріорі об’єднала світ у єдиний віртуальний простір, який з огляду на це метафорично називають всесвітньою павутиною, чи кіберпростором [323].
Інфосфера виконує конститутивну функцію, що зумовлено здатністю текстів масової інформації моделювати особисту та суспільну систему оцінок і пріоритетів та формувати громадську думку, тобто здійснювати вплив на масову аудиторію для досягнення певної мети. Переважна більшість дослідників ЗМК (Г. Почепцов [193], С. Кара-Мурза [101], Г.Яворська [274], М. Володіна [42; 43], М. Назаров [172], К.Серажим [220], О. Дмитрук [77], О. Покальчук [189] та ін.) вбачають її насамперед в ідеологічному впливі й маніпулюванні свідомістю.
Цю, на наш погляд, негативну тенденцію посилюють такі ринкові явища останніх десятиріч, як концентрація індустрії масової комунікації злиття компаній-власників ЗМК з іншими компаніями цієї сфери, що призводить до послаблення конкуренції в галузі [296, c. 1461] та утворення медіа-корпорацій, які, купуючи або об’єднуючись з компаніями, що безпосередньо не належать до індустрії МК, завдяки диверсифікації діяльності зменшують свої фінансові ризики та збільшують прибутки [180, c.55]. За цими економічними наслідками монополізму криються значно негативніші політичні наслідки, а саме інфократія контроль володарів інформації над політичними та іншими суспільно важливими процесами в окремій країні та у світовому співтоваристві загалом. Певна група власників або ж одноосібний юридичний чи фактичний власник набувають статусу «медіа-олігархів», чи, евфемістично, «медіа-магнатів» [169, c. 5354; 93; 99; 106; 260] (наприклад, у різні часи: Роберт Максвелл, Велика Британія; Сільвіо Берлусконі, Італія; Тед Тернер, Руперт Мердок, США; Віктор Пінчук, Україна; Борис Березовський, Росія) осіб, які мають безпосередній визначальний вплив на творчу роботу редакційних колективів і через посередництво ЗМК здійснюють формування інфосфери, у тому числі її вербальної складової.
М.Назаров називає ці явища «культурним» або «медіа імперіалізмом» чи «теорією залежного розвитку», в результаті яких динаміка інформаційного простору країни спричиняє такі суспільні зміни: 1) зміцнення соціальної, економічної, політичної та культурної залежності; 2) руйнування національної ідентичності; 3) створення психологічної атмосфери (в тому числі, за допомогою реклами) миттєвого споживання або досягнення мети, нехтуючи можливими ризиками, здоров’ям, майбутніми перспективами [172, c.79-80]. У цьому контексті М. Назаров згадує про поняття «нового світового інформаційного порядку» [172, c. 80-81], яке в 1978 році було включене в офіційно прийняті документи Генеральної Асамблеї ООН і Генеральної конференції ЮНЕСКО.
З огляду на важливість розуміння процесів створення та розповсюдження повідомлень ЗМК, які значною мірою впливають на їхнє вербальне оформлення, а також необхідність при вивченні ЗМК врахування широкого контексту політичного, економічного, культурного, ми розглядаємо інтерактивне функціонування сучасних електронних засобів масової комунікації загалом та Інтернет-видань зокрема, як дискурс електронних засобів масової комунікації. В основу нашого розуміння дискурсу ми поклали класичне визначення Т. ван Дейка, який тлумачить дискурс як багатоаспектне комунікативне явище, що є складною єдністю мовної форми, значення і дії [69, с. 121]. При цьому, за ван Дейком, соціальний контекст, інформація про учасників комунікації, знання процесу продукування та сприйняття текстів мають важливе значення.
Наприкінці ХХ на початку ХХІ століття у зв’язку з геополітичними змінами на карті світу (розпад СРСР і внутрішні війни на колишніх його територіях, війни на Балканах та Близькому Сході, останні військові вторгнення до Афганістану та Іраку тощо) та їх наслідками (становлення нових незалежних держав, перерозподіл сфер впливу між основними геополітичними країнами-гравцями) особливо актуалізувався важливий внутрішній концепт інформаційної сфери країн незалежно від їх економічного або політичного розвитку, а саме свобода слова тобто забезпечення в ЗМК вільного висловлювання, об’єктивної розповіді про внутрішнє життя країни та міжнародні події, надання громадянам країни безперешкодного доступу до інформаційних ресурсів.
Дотримання свободи слова стало мірилом розвитку демократії в будь-якій державі, важливою складовою її репутації, «лакмусовим папірцем» на відповідність заявленим пріоритетам гарантування прав і свобод у суспільстві [131, 83, 259], а тому, окрім відповідної законодавчої бази, предметом контролю з боку недержавних і наддержавних органів та інституцій, громадських організацій, незалежних медіа-спілок та антиглобалізаційних рухів, наприклад Моніторингового комітету ПАРЄ, організації «Репортери без кордонів», Венеціанської комісії тощо.
Інший аспект проблеми дотримання свободи слова це провадження збалансованої державної мовної політики в електронних ЗМК, насамперед, для радіомовлення та телебачення, яка б забезпечила об’єктивне пропорційне використання в ефірному мовленні як державної мови, так і мов національних меншин країни [316]. Що ж до мережі Інтернет, то вона меншою мірою підпадає під державне регулювання і завдяки своїй відкритості має значно більше можливостей для залучення різних мов до процесу створення інформаційного продукту для масового користувача.
Саме Інтернет-видання стали важливим джерелом інформації під час непересічних суспільно-політичних подій під час президентських виборів 2004 року в Україні, що увійшли у світову історію під назвою «Помаранчева революція». У процесі розгортання Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» переважно через вербальну складову формувалися цінності та переконання, а також поповнювався особистий тезаурус багатьох учасників цього дискурсу, що одночасно були активними учасниками самих подій Помаранчевої революції.
Тож можна зробити висновок, що активна участь лінгвістів у вивченні різних аспектів функціонування інфосфери [252; 79; 80; 30; 317; 278; 279; 122; 186; 192, 123-127; 130] є надзвичайно важливою, оскільки за результатами їхніх досліджень матеріалів ЗМК можна змоделювати національно-мовну, а відтак і концептуальну картину світу, визначити мовні засоби реалізації комунікативних стратегій з будь-якою локутивною метою, а також запропонувати рекомендації для збалансованої мовної політики держави в галузі ЗМК.
Актуальність обраної теми пов’язана з необхідністю комплексного лінгвістичного дослідження дискурсу електронних засобів масової комунікації, зокрема Інтернет-дискурсу в інформаційному суспільстві, з’ясування тих мовних та позамовних чинників, які найбільшою мірою впливають на формування сучасного глобалізованого мовно-інформаційного простору як мовно-інформаційної моделі реальності, розкриття механізмів формування нових концептів, що відповідним чином відображається у свідомості мовців суб’єктів сучасного інтерактивного дискурсу ЗМК.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами: дисертаційне дослідження здійснено в межах затвердженої Міністерством освіти і науки України теми «Актуальні проблеми філології» (02БФ044-01), яка розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дисертаційного дослідження здійснення комплексного багатоаспектного аналізу дискурсу електронних ЗМК у контексті динамічності семантичних полів мови в інформаційному суспільстві. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) обґрунтувати об’єктно-предметні параметри дисертаційного дослідження, вмотивувати вибір робочих понять, дослідницьких методів і прийомів, запропонувавши відповідний алгоритм аналізу дискурсивного матеріалу;
2) з’ясувати особливості розвитку теорії масової комунікації у ХХ на початку ХІ століття;
3) здійснити аналіз структури та функцій електронних ЗМК в інформаційному суспільстві, виявивши особливості перебігу нового типу інтерактивного комунікативного акту, опосередкованого сучасними електронними ЗМК;
4) з’ясувати роль мовної політики та мовного планування в електронних ЗМК як позамовних чинників розвитку мови в інформаційному суспільстві;
5) на підставі проаналізованих масово-комунікаційних процесів і відповідного текстового матеріалу електронних ЗМК та з урахуванням різних аспектів вивчення ЗМК змоделювати дискурс електронних ЗМК як об’єкт власне лінгвістичного дослідження;
6) дослідити мовні та позамовні чинники породження та функціонування дискурсу електронних ЗМК в інформаційному суспільстві;
7) проаналізувати вербальну складову Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» за критерієм діахронічної стійкості та виявити реалізацію динамічності семантичних полів мови в Інтернет-дискурсі «Помаранчева революція»;
8) дослідити структуру мовної особистості автора суспільно-політичного Інтернет-видання як суб’єкта дискурсу електронних ЗМК;
9) дослідити особливості формування і структуру нового-суспільно-політичного національно-маркованого атрибутивного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ» / «ОРАНЖЕВЫЙ» / «ORANGE»;
10) провести спрямований асоціативний експеримент серед читачів Інтернет-видань «Українська Правда», «Полит.Ру», «Guardian Unlimited» як адресатів Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» з метою з’ясування їхнього національно-специфічного розуміння концептосфери концептів «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ» / «ORANGE».
Об’єктом дисертаційного дослідження є загальний дискурс електронних засобів комунікації як частина мовно-інформаційного простору, а також окремі національні дискурси електронних ЗМК, опосередковані Інтернет-виданнями трьох країн Європи України, Російської Федерації та Великої Британії, що являють собою єдність вербального та невербального компонентів і формуються під впливом низки позамовних факторів, передусім соціально-політичних. Тематично основну увагу зосереджено на Інтернет-дискурсі важливих в історії України подій листопада 2004 січня 2005, що отримали назву «Помаранчева революція». Він представлений відповідним сегментом українськомовних, російськомовних та англійськомовних текстів-публікацій трьох суспільно-політичних Інтернет-видань: «Українська Правда» (www.pravda.com.ua, Україна), «Полит.Ру» (www.polit.ru, Російська Федерація), «Guardian Unlimited» (www.guardian.co.uk, Велика Британія).
Предметом дослідження виступають внутрішньомовні та позамовні чинники породження і функціонування загального дискурсу електронних ЗМК та окремого видового дискурсу, зокрема Інтернет-дискурсу в контексті його впливу на формування національно-мовної картини світу соціуму та окремого індивіда на прикладі Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція».
Матеріал дослідження. Загалом до аналізу нами було залучено 674 Інтернет-публікації (сукупним обсягом близько 825 тис. знаків) з них 285 українськомовних з «Української Правди», 198 російськомовних з «Полит.Ру», 191 англійськомовна з «Guardian Unlimited». Неоднакова кількість текстових одиниць з кожного веб-сайта є об’єктивною, оскільки для українського засобу масової комунікації Помаранчева революція була центральною подією висвітлення, у той час як для російського і британського важливою міжнародною. Асоціативний експеримент проводився за допомогою електронної пошти (e-mail), на повідомлення якої відгукнулося 247 респондентів з України, Росії та Великої Британії.
Методи дослідження. В основу дослідження покладено метод дискурс-аналізу, застосований з метою моделювання предметного поля Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція», встановлення основних учасників комунікації та визначення позамовних факторів розгортання дискурсу. Здійснення аналізу дискурсу відбувається в руслі принципово нового рівня дослідження мови, коли до поля зору лінгвістики включено проблеми природи знання та світорозуміння людини [140, с. 479; 25, с. 36-37], а основним дослідницьким завданням є не опис, а пояснення світоглядних процесів. У роботі також використовується зіставний метод для з’ясування відмінностей між фрагментами трьох національних медіа-картин світу.
Наукова новизна. На основі комплексного лінгвістичного аналізу структури і функцій електронних ЗМК в інформаційному суспільстві вперше з’ясовано взаємодію мовних та позамовних чинників у породженні Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» як мовно-інформаційного феномену, розкрито особливості динаміки формування нового національно-маркованого атрибутивного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ» / «ОРАНЖЕВЫЙ» / «ОRANGE», вербалізованого у текстах електронних суспільно-політичних видань України, Російської Федерації та Великої Британії та мовних матеріалах учасників спрямованого асоціативного експерименту із зазначених країн.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що проаналізовані в ньому новітні наукові концепції щодо особливостей функціонування мови в інформаційному суспільстві, розглянуті напрями та підходи у лінгвістичному дослідженні матеріалів ЗМК, визначені особливості застосування дискурс-аналізу в дослідженні електронних ЗМК, зокрема Інтернет-видань, а також виявлена динаміка мовних змін, відбитих в Інтернет-дискурсі, можуть бути внеском у комунікативну лінгвістику, слугуючи алгоритмом дослідження дискурсу електронних ЗМК на матеріалі інших мовно-інформаційних просторів.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх у викладацькій практиці (курси з загального мовознавства, теорії масової комунікації, соціолінгвістики, лінгвістичної теорії тексту, комунікативної лінгвістики) не тільки для філ

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Здійснене комплексне дослідження дискурсу електронних засобів масової комунікації та Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція», зокрема в інформаційному суспільстві, дає підстави зробити такі висновки:

1. В інформаційному суспільстві засоби масової комунікації відіграють надзвичайно важливу роль: вони творять спільний для всіх його членів мовно-інформаційний простір інфосферу, яку ще можна назвати інформаційною оболонкою Землі. Діяльність електронних ЗМК у цьому процесі є визначальною адже завдяки новітнім технологіям вони здатні не тільки оперативно і найбільш повно забезпечити інформацію про будь-яку суспільно значиму подію, а й одночасно досягти наймасовішої аудиторії. Кодування цієї інформації здійснюється передусім за допомогою мови комунікативно зорієнтованої знакової системи, яка забезпечує акти відправлення, передавання та отримання повідомлень ЗМК, що містять знання про навколишню дійсність.
2. Дослідження масової комунікації веде свій початок ще з античних часів: класична риторика вивчала тодішнє публічне мовлення, яке в Стародавній Греції було центром життя громадянина полісу. Зараз процеси масової комунікації, у тому числі й опосередковані електронними ЗМК, вивчають фахівці з різних технічних та гуманітарних наук, зокрема й мовознавці. Адже одним з основних джерел досліджень сфери масової комунікації залишаються тексти масової інформації. Їх вербальна складова (її семантика, структура, частотність та інші параметри) дає об’єктивну кількісну та якісну інформацію про сутність комунікативного процесу в певний хронологічний період.
3. В інформаційному суспільстві електронні ЗМК виконують такі функції: на суспільному рівні інформаційну, інтерпретаційну, узгоджувальну, передачі цінностей, рекреативну, мобілізаційну; на рівні індивіда пізнавально-інформаційну, особистої ідентифікації, інтеграції в соціум, дозвілля та ескапізму. Вербальні засоби для створення повідомлень, за допомогою яких реалізуються ці функції, добирає насамперед автор повідомлення (журналіст) відповідно до своїх когнітивних моделей свідомості та фонових знань. У цьому контексті автора повідомлення (журналіста) можна розглядати як своєрідний тип мовної особистості медіа-особистість з певною мовною та комунікативною компетенцією.
4. В основі дискурсивної діяльності новітніх електронних ЗМК радіо, телебачення та Інтернету лежить інтерактивний комунікативний акт між адресантом-ЗМК та адресатом-аудиторією. Його перебіг є таким: Відправник (адресант) → Кодування → Повідомлення → Канали передавання → Одержувач (адресат) → Декодування → Відгук (експліцитний = зворотний зв'язок /відкладений) ↔. Аудиторія може реагувати на повідомлення ЗМК експліцитно (у формі дзвінка, паперового чи електронного листа до редакції, висловлення власної думки в інтерактивних частинах Інтернет-видання тощо) чи імпліцитно (через зміну або виникнення певних емоцій, ціннісних установок, світоглядних стереотипів), що в майбутньому може реалізуватися у формі конкретних мотивованих дій, а також у запозиченні до свого індивідуального тезаурусу нових лексем, фразеологізмів, засвоєнні нових відтінків зафіксованих раніше у відповідних словниках лексичних значень. Відгук такого типу прийнято називати «відкладеним».
5. В інформаційному суспільстві мова є одним із ресурсів влади, можливості та засоби якої активно використовуються нею для формування цінностей і переконань у членів соціуму. При цьому під владою розуміється як політична влада з боку державних органів, так і економічна влада з боку власників ЗМК, що вкупі визначають світоглядні орієнтири в мовно-інформаційному просторі. Тому питання збалансування інформації, мови, влади та фінансових потоків набуває в сучасному світі надзвичайної ваги. Провідну роль у вирішенні цієї проблеми з лінгвістичної точки зору виконують мовна політика та мовне планування, які провадяться як на рівні держави, так і на рівні конкретного ЗМК. Мовна політика може бути відкритою і прихованою, а також спрямованою на зміну мови, підтримку мови, або збагачення мови. Активне функціонування будь-якої мови в електронних ЗМК є запорукою її подальшого розвитку і збереження у контексті процесів глобалізації, яка відбувається нині у світових інформаційних потоках (домінування світових мов-лідерів).
6. Вербальну складову електронних ЗМК на сьогодні недостатньо характеризувати в межах певного функціонального стилю, наприклад, публіцистичного, адже вона формується під впливом низки як власне мовних, так і позамовних чинників. Тому видається доцільним використовувати поняття «мови засобів масової комунікації» як окремого надстилістичного феномену і нового різновиду мови, який в умовах інформаційного суспільства найбільше впливає на систему загальнонаціональних мов та виявляє тенденції, що означуються у розвитку цієї системи. З метою кращого вивчення цих змін ґрунтовні мовознавчі дослідження матеріалів електронних ЗМК можуть здійснюватись у руслі самостійної дисципліни медіа-лінгвістики як підгалузі комунікативної лінгвістики.
7. Одним з найефективніших методів дослідження матеріалів електронних ЗМК слід вважати дискурс-аналіз, оскільки категорія дискурсу повною мірою відбиває інтерактивну сутність та соціальний характер комунікації, опосередкованої електронними ЗМК: складну внутрішню структуру, особливості процесів створення та передавання повідомлень і рецепції їх аудиторією, а також дає змогу врахувати роль мовної політики та мовного планування.
8. Фахівці в галузі журналістики вважають, що діяльність будь-якого ЗМК базується на так званих 5 W: Who, What, When, Where & Why відповідно «хто?», «що?», «коли?», «де?» й «навіщо?». У науковій термінології вищезазначені 5 W найкраще змоделювати в категорії дискурсу засобів масової комунікації, де під дискурсом розуміється складне комунікативне явище, що включає соціальний контекст, інформацію про учасників комунікації, знання процесу виробництва й сприйняття текстів. Дискурс електронних ЗМК, формуючи медіа-картину світу як фрагмент мовно-інформаційного простору в кожній окремій країні, активно реалізує найновіші технічні та спеціальні власне мовні засоби з метою концептуального впливу на індивідуальну та масову свідомість, що неминуче відбивається у мовній картині світу адресантів.
9. Досліджуваний Інтернет-дискурс «Помаранчева революція» представлено у прагматичній категорії макрофреймів як широких понятійних структур, що створюють певну відповідність реаліям дійсності у свідомості індивідів. Префікс «макро» означає, що вони узагальнили сукупність окремих фреймів. Щоб глибше дослідити особливості цих ментальних моделей, було запроваджено іншу одиницю когнітивного впорядкування знань про дійсність, а саме файл, що складається зі слова-номіната та актуалізованих ним слів-асоціатів. Така асоціативна система допомагає у певний момент розгортання дискурсу залучити потрібний фрагмент тезаурусу мовної особистості для опису ситуації за ключовим словом, наприклад: «Українська Правда»: макрофрейм «Акції протесту опозиції»/ макрофайл «Акції протесту українського народу проти фальсифікацій виборів владою»; «Полит.Ру»: макрофрейм «Політична криза» / макрофайл «Украина на пороге войны»; «Guardian Unlimited»: макрофрейм «Боротьба за демократичні цінності» / макрофайл «Struggle of Yushchenko’s supporters for democratic values».
10. Глобальна мережа Інтернет впливає на когнітивну систему реципієнта, представляючи певні концепти, «моделі світу», котрі співвідносяться з «моделями світу» адресатів споживачів інформаційних продуктів, але не обов’язково повторюють їх. У досліджених суспільно-політичних Інтернет-виданнях, де головна увага приділена змісту повідомлення, а не його невербальному оформленню, провідними маркерами фреймів, макрофреймів або макрофайлів є актуалізовані одиниці лексико-семантичної системи мови. Це пояснюється здатністю лексеми розширювати, абстрагувати або змінювати своє значення в контексті комунікативної ситуації. В Інтернет-публікаціях ці одиниці часто технічно об’єднуються між собою інтерактивними посиланнями (hyperlinks), виходячи за межі свого видання, і тому в лінгвокогнітивному плані їх можна співвіднести з вузлами знань, перехрестями розуміння, що формують фрейми та фонові концептуальні центри у процесі сприйняття інформації.
11. До цього переліку ментальних структур слід додати провідний маркер Інтернету лексії, тобто інформаційні блоки, які об’єднують у собі інтерактивні текстові фрагменти із самостійним значенням і можливостями подальшої навігації. У фрагменті електронного тексту лексію можна визначити візуально завдяки швидкому зоровому виділенню ключового слова, висловлювання, речення. В дослідженому Інтернет-дискурсі певні групи лексем, наприклад аксіологічно марковані суспільно-політичні поняття та реалії (споконвічна мрія, фальшування, провал влади; силовой сценарий, региональные элиты, западные добродетели; turmoil, electoral crisis, democratic choice), хронофакти (транзитний сервер, помаранчевий натовп, «Ющенко наш президент!»; оранжевый шабаш, Северодонецк, Всеукраинский съезд органов местного самоуправления, Ющенковщина и Януковщина, уполномоченный ОБСЕ по Украине Лех Валенса, «третий тур» украинских выборов; orange revolution, blue and white rebellion, west-leaning candidate Viktor Yushchenko) слід визначити як лінгвокогнітивні маркери лексій. Інтерактивний характер гіпертексту забезпечує індивідуалізований характер семантики дискурсу (виражений в ієрархії семантичних пропозицій), у який вступає користувач глобальної мережі адресант ЗМК.
12. Діяльність глобальної мережі Інтернет на технічному рівні реалізується в творенні так званої віртуальної реальності, на концептуальному творенні фрагмента інфосфери як інформаційної оболонки Землі, на вербальному творенні фрагмента медіа-картини світу з якою корелює національно-мовна картина світу. Коли Інтернет розглядається як частина тематичного ЗМК-дискурсу, в центрі його постає мовна особистість (журналіст/медіа-особистість), яка формує повідомлення на основі наявної у неї концептуальної та національно-мовної картин світу, локалізованої в суб’єктивному тезаурусі.
13. У структурі мовної особистості журналіста як суб’єкта та активного комунікатора Інтернет-дискурсу «Помаранчева революція» поряд з мовною та комунікативною компетенціями на перший план виходять дискурсні можливості, тобто здатність розгортати повноцінний із семантичної і прагматичної точки зору дискурс. Для проаналізованих Інтернет-видань було виділено дві стратегії побудови дискурсу медіа-особистістю: 1) репрезентаційна; 2) наративно-аналітична. Репрезентаційна стратегія полягала в переважно описовому зображенні подій. Локутивною метою застосування такої стратегії було інформування громадськості про основний перебіг подій «Помаранчевої революції» та пов’язаних з нею подій, ретрансляція ключових, обов’язково аксіологічно маркованих висловлювань провідних учасників суспільно-політичного дискурсу в цей період. Наративно-аналітична стратегія полягала в творенні або коригуванні медіа-картини світу через інтерпретацію фактів і подій шляхом їх класифікації та впорядкування на основі суб’єктивно-авторської оцінки мовної особистості журналіста. Реалізація цієї стратегії відбулась завдяки використанню низки риторичних прийомів, цілого репертуару мовленнєвих актів, а також емоційно-образної лексики, метафор, апеляції до прецедентних феноменів тощо.
14. У результаті дискурсивної діяльності електронних ЗМК забезпечується динаміка мови, а значить її розвиток, наслідком чого стає розширення традиційної семантики слів (за рахунок аксіологічної маркованості та емоційної конотації), поповнення концептуального поля традиційних концептів політичного дискурсу, формування нових концептів, таких як, наприклад, атрибутивний національно-маркований концепт «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE». Зокрема, домінантами поняттєвої парадигми цього концепту, які формують його концептуальне поле, в сукупному проаналізованому Інтернет-дискурсі «Помаранчева революція» є такі поняття: «корпоративно-протестна символіка», «революція», «прибічники Віктора Ющенка».
15. Спрямований асоціативний експеримент, проведений серед читачів досліджуваних Інтернет-видань з метою з’ясування ступеня сприйняття ними дискурсу «Помаранчева революція», показав, що під час подій «Помаранчевої революції» повідомлення мережі Інтернет стали важливим мовно-інформаційним фактором впливу на свідомість респондентів. Також за результатами експерименту було зроблено висновок, що поняттєве поле досліджуваного концепту «ПОМАРАНЧЕВИЙ»/ «ОРАНЖЕВЫЙ»/ «ORANGE», яке загалом включало матеріальні реалії, конкретних суб’єктів відповідних дій тощо, розширилось за рахунок асоціативних рядів, запропонованих респондентами, і доповнилось поняттями індивідуальних позитивних, негативних чи нейтральних станів, емоцій і цінностей.
16. «Помаранчева революція» стала важливою подією в житті України, яка, без сумніву, визначила хід розвитку нашої держави на наступні десятиріччя. Відповідно, ЗМК-дискурс «Помаранчева революція», зокрема й Інтернет-дискурс, продовжують своє розгортання відповідно до подальшого розвитку суспільно-політичних подій, що дає достатню перспективу для нових студій із проблематики даного дисертаційного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова О.В. Язык средств массовой информации как часть коллективного пространства общества / О. В. Александрова // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: учеб. пособие. М. : Изд-во МГУ, 2003. С. 8999.
2. Александрова О. В. Соотношение устной и письменной речи и язык СМИ / О. В. Александрова // Язык средств массовой информации: уч. пособие по специализии. М. : Издво Моск. унта, 2004. Ч. 2. С. 160174.
3. Алпатов В.М. Об антропоцентричном и системоцентричном подходах к языку / В. М. Алпатов // Вопросы языкознания. 1993. № 3. С.1526.
4. Алюшина И. В. Гипертекст как средство активизации познавательной деятельности студентов / И. В. Алюшина // Лингвистические и экстралингвистические проблемы межкультурной коммуникации: материалы научн. регион. конф. Ставрополь : СГУ, 2000. С.2021.
5. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету та програмування / [ред.упоряд. Г. І. Артеменко]. Вид. 1. К. : Вид. дім «СофтПрес», 2005. 552 с.
6. Аннушкин В. И. Стиль речи СМИ стиль жизни общества / В.И. Аннушкин // Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования. М. : МГУ, 2001. С. 57.
7. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Сов. Энциклопедия, 1990. С. 136137.
8. Арутюнова Н. Д. Пропозиция, факт, событие (опыт концептуального анализа) / Н. Д. Арутюнова // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. М., 1981. Т. 46, № 6. С. 546629.
9. Арутюнова Н. Д. Речевой акт / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Сов. Энциклопедия, 1990. С. 412413.
10.Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давыдовна Арутюнова. [2-е изд., испр.]. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с.
11.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. М. : Искусство, 1979. 423 c.
12.Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики: [монографія] / Флорій Сергійович Бацевич. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 281 с.
13.Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Флорій Сергійович Бацевич. К. : Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.
14.Безгула Л.Р. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Безгула Л.Р., Бондаренко Є.В., Донець Л.М. ; під. загальн. ред. Шевченко І. С. Харків : Константа, 2005. 356 с.
15.Безпаленко А. М. Зауваження стосовно «семантичного трикутника» (або І.Павлов у компанії Фреге, Огдена з Річардсом та Сосюра?) / А.М. Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. Вип. 18, кн. 1. C. 2528.
16. Безпаленко А. М. Концепт «виховання» у лінгвістичному висвітленні, або С. В. Семчинський як вихователь / А. М. Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу. К. : Київський університет, 2007. Вип. 21, ч.1. C. 4349.
17.Безпаленко А.М. Явище суміжності як психофізіологічний фактор мовних змін / А.М. Безпаленко // Українське мовознавство. К. : Київський університет, 2007. Вип. 37. C. 7581.
18.Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Даниел Белл // Новая технологическая волна на Западе. М. : Прогресс, 1986. С. 330342.
19.Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации / Алла Дмитриевна Белова. К. : КНУ, 1997. 312 с.
20.Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Эрик Берн. М. : ФАИР-ПРЕСС, 2001. 480 с.
21.Бехта І. Гіпертекст альтернативна модель конвенційного тексту у постмодерністську епоху / Ірина Бехта // Мовні і концептуальні картини світу. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 11, кн. 1. С.3841.
22.Блакар Р. М. Язык как инструмент социальной власти / Р.М. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия : статьи М. : Прогресс, 1987. С. 88125.
23.Богданов В. Коммуникативная компетенция и коммуникативное лідерство / Вадим Богданов // Язык, дискурс и личность: межвуз. сб. науч. трудов. Тверь: Б. и., 1990. С. 2631.
24.Богданова Т. Н. Англо-русские языковые контакты и роль СМИ / Т. Н. Богданова // Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования. М. : МГУ, 2001. С. 9193.
25.Бондаренко Є. В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини / Є. В. Бондаренко // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : під. загальн. ред. І. С. Шевченко Харків : Константа, 2005. C. 3664.
26.Брутян Г. А. Язык и картина мира / Г. А. Брутян // Философские науки. 1971. №1. С.68.
27. Брызгунова Е.А. Связь внутренних законов языка с нормой устной и письменной речи / Е.А. Брызгунова // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: учеб. пособие. М. : Изд-во МГУ, 2003. С. 189198.
28.Ваганова О.В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: дис. ... канд. політ. наук : 23.00.03 / Ольга Вікторівна Ваганова. К., 2002. 210 с.
29.Василенко А. М. Аспекти міфологічної свідомості та їх відтворення у вербальному дискурсі / А. М. Василенко // Сіверянський літопис. Чернігів, 2001. № 6. С.5659.
30. Васильев А.Д. Слово в телеэфире: Очерки новейшего словоупотребления / Васильев А. Д. М. : Флинта: Наука, 2003. 244 с.
31. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / Анна Вежбицкая. М. : Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
32.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая ; [пер. с англ. А.Д. Шмелева ; под ред. Т.В. Булыгиной]. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
33. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая ; пер. с англ. А.Д. Шмелева. М. : Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
34. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание /Анна Вежбицкая. М. : Русские словари, 1996. 416 с.
35.Векшин Г. В. Язык идеологии и идеологический стиль / Г. В. Векшин // Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования. М. : МГУ, 2001. С. 9496.
36.Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 / [уклад. і головн. ред. Бусел В.Т.]. Ірпінь : Перун, 2001. 1440с.
37.Величковский Б. М. Современная когнитивная психология / Величковский Б. М. М. : МГУ, 1982. 336 с.
38. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / Веселовский А. Н. М. : Высш. шк., 1989. 406 с.
39.Виноградова В.Н.Стилистические средства словообразования / В.Н. Виноградов // Стилистические исследования (на материале современного русского языка) ; ред. В.Д. Левин. М. : Наука, 1972. С. 175244.
40. Винокур Т.Г. О содержании некоторых стилистических понятий / Т.Г. Винокур // Стилистические исследования (на материале современного русского языка) ; ред. В.Д. Левин. М. : Наука, 1972. С. 7 26.
41. Вказівки продюсерам Бі-Бі-Сі. К. : К.І.С., 1998. 288 с.
42.Володина М.Н. Язык СМИ основное средство воздействия на массовое сознание / М.Н. Володина // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: учеб. пособие. М. : Издво МГУ, 2003. С. 931.
43.Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С.Г.Воркачев // Филологические науки. 2001. №1. С. 6472.
44.Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт / Воркачев С.Г. М. : ИТДГК «Гнозис», 2004. 236 с.
45.Воробьев В. В. Языковая личность и национальная идея / В.В.Воробьев // Народное образование. 1998. №5. С. 2530.
46.Воробьев В. В. Прагматические аспекты лингвокультурологии / В. В. Воробьев // Социопрагматика и преподавание иностранных языков : сб. науч. тр. М. : МГИМО, 1997. С. 2329.
47.Гадамер Г.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Гадамер Г.-Г. ; [пер. с нем.; общ. ред. Б.Н. Бессонова]. М. : Прогресс, 1988. 704 с.
48.Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Гадамер Г.Г. ; [пер. с нем., послесл. В. С. Малахова; коммент. В. С. Малахова и В.В.Бибихина]. М. : Искусство, 1991. 368 с.
49.Галицька О. Б. Сучасний німецькомовний науковий дискурс з лінгвістичної проблематики : основні характеристики та фреймова організація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / О.Б. Галицька К., 2008. 20 с.
50.Гамперц Дж. Типы языковых обществ / Джон Гамперц // Новое в лингвистике. М. : Прогресс, 1975. С. 182198. Вып. 7. Социолингвистика.
51.Гапченко О. А. Методи дослідження гендерного концепту в мовознавстві / О.А. Гапченко // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. Вип.16, кн. 1. С.6873.
52.Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования / Гаспаров Б.М. М. : Новое литературное обозрение, 1996. 360 с.
53.Германов В.Г. Вплив засобів масової інформації на підсвідомість: дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / Володимир Григорович Германов. К., 2003. 174 с.
54.Гол Дж. Онлайнова журналістика / Джим Гол ; [пер. з англ. К.Булкін]. К. : К.І.С., 2005. 344 с.
55.Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: [монографія] / Голубовская И. А. К. : Издательско-полиграф. центр «Киевский ун-т», 2002. 239 с.
56.Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / Голубовська І. О. К. : Логос, 2004. 284 с.
57.Горобець В. Й. З історії назв кольорів в українській мові / В.Й.Горобець // Культура слова: респ. міжвід. зб. 1977. Вип. 12. С. 5664.
58.ГородоцькаН. Інтернет по-українськи: для молодих і перспективних / Настя Городоцька // Україна молода. 2003. 16 січн. №8 (2058). С. 11.
59.Грабовський С. Легендарний колір [Електронний ресурс] / Сергій Грабовський // Українська правда. 2004. 7 грудня. Режим доступу до статті:
http://pravda.com.ua/news_print/2004/12/7/14587.htm
60.Григорьева О.Н. Публицистический стиль в системе функциональных разновидностей языка / О.Н. Григорьева // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: учеб. пособие. М. : Изд-во МГУ, 2003. С. 167180.
61.Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации / Гудков Д. Б. М. : ИТДГК «Гнозис», 2003. 375 с.
62.Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм Гумбольдт ; [пер. с нем.]. М. : Прогресс, 1984. 397 с.
63.Давиденко Е. А. К вопросу о концепте «цвета»: синий и голубой как компоненты национально-культурной картины мира / Е.А.Давиденко // Мова і культура: наук. щоріч. журн. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2003. С. 350360.
64.Данилюк С.С. Cтруктурні та функціональні особливості англомовних електронних текстів (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів) : дис. канд. філол. наук : 10.02.04 / Сергій Семенович Данилюк. К., 2007. 262 с.
65.Дацюк С. Виртуальная реальность [Электронный ресурс] / Сергей Дацюк. Сетевой проектный журнал. Режим доступа к журн. :
http://www.uis.kiev.ua/~_xyz/vr_enc.html
66. Дацюк С. Ноу-хау виртуальных технологий [Электронный ресурс] // Сергей Дацюк. Сетевой проектный журнал. Режим доступа к журн. :
http://www.uis.kiev.ua/~_xyz/vir_tech.rus.html
67.Девтеров И. В. Философский анализ феномена интерактивной научной деятельности в INTERNET (феноменологический, эвристический и прагматический аспекты) : дис. канд. философ. наук : 09.00.00 / Девтеров Илья Владимирович. К., 2000. 188 с.
68.Дейк Т.А. ван. Принципы критического анализа дискурса / Дейк Т. А. ван ; пер. с англ. ; перевод и лингвистика текста. М. : ВЦП, 1994. С. 169217.
69.ДейкТ.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк Т.А. ван / [пер. с англ.]. М. : Прогресс, 1989. 312 с.
70. Демьянков В.З Интерпретация политического дискурса в СМИ / В.З.Демьянков // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: учеб. пособие. М. : Изд-во МГУ, 2003. С. 116133.
71.Демьянков В.З. Англо-русские термины по прикладной лингвистике и автоматической обработке текста / В. З. Демьянков // Тетради новых терминов. 1982. № 39. С.7561
72.Демьянков В.З. Семиотика событийности в СМИ