ДІЯЛЬНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ СВІТУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

ПАНТЕЛЕЙМОНОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ

УДК: 002.704.312

ДІЯЛЬНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ СВІТУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

23.00.03 – Політична культура та ідеологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
МАТВІЄНКО Віктор Михайлович,
кандидат історичних наук,
доцент

Київ - 2002

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. Концептуально-теоретичні засади, історіографія та джерельна база дослідження……....................................................................................................16
1.1. Світові інформаційні агентства як складова становлення інформаційного суспільства ………………......................……............... 16
1.2. Теоретичні підходи до вивчення найбільших інформаційних агентств світу ............................................................................................. 25
Висновки до першого розділу .................................................................. 55

РОЗДІЛ 2. Еволюція діяльності світових інформаційних агентств в умовах глобальної трансформації комунікаційних технологій ……………………... 59
2.1. Передумови сучасних закономірностей у функціонуванні найбільших інформаційних агентств світу.............................................. 60
2.2. Економічні аспекти взаємодії найбільших інформаційних агентств світу ……………………………………………................................….... 79
2.3. Форма власності найбільших інформаційних агентств як чинник сучасних змін в їх діяльності ....................................................................92
2.4. Вплив нових інформаційних технологій на еволюцію світових інформаційних агентств ............................................................................ 98
Висновки до другого розділу ................................................................. 111

РОЗДІЛ 3. Вихід найбільших інформаційних агентств на нові інформаційні ринки світу ......................................................................................................... 114
3.1. Діяльність найбільших інформаційних агентств на фінансових ринках світу ............................................................................................. 114
3.2. Участь найбільших інформаційних агентств у формуванні світових агентств телевізійних новин ...................................................................136
3.3. Діяльність світових інформаційних агентств в Україні ............... 150
Висновки до третього розділу ................................................................ 159

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………...……………. 169
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 186

ВСТУП

Сучасний розвиток світового комунікаційного простору характеризується кардинальними змінами у відносинах між учасниками світових інформаційних потоків та співвідношенні сил на глобальних інформаційних ринках. Бурхлива еволюція інформаційних технологій, політичні трансформації в країнах Центральної та Східної Європи, процеси концентрації власності та зміни в інформаційному та антимонопольному законодавстві деяких країн світу істотно вплинули і на діяльність світових інформаційних агентств.
Сьогодні найбільші інформаційні агентства світу відіграють провідну, а в деяких питаннях і виключну роль у функціонуванні глобальних комунікаційних потоків. У зв’язку з цим можна згадати, наприклад, що на долю агентств Reuters, UPI, AP та AFP ще недавно припадало більше 80% всіх новин, які щоденно розповсюджувались світовими ЗМІ. За останні 10-15 років найбільші інформаційні агентства вдало трансформували свою діяльність (шляхом диверсифікації послуг та виходу на нові ринки), ефективно використовували досягнення інформаційних і комунікаційних технологій та виступали головними акторами на світовому ринку інформації та даних різного роду, зокрема міжнародних новин, інформації про комерційні угоди, відомостей про стан справ на фінансових ринках тощо.
Разом з цим варто зазначити, що система інформаційних агентств світу існує вже більше 150 років, хоча впродовж більшої частини цього часу взагалі не робилося жодних спроб систематизовано дослідити такі риси їх діяльності, як: а) особливості співробітництва з традиційними ЗМІ; б) вихід інформаційних агентств на нові ринки послуг (зокрема, фінансові ринки світу і ринок телевізійних новин); в) особливості конкурентних відносин з іншими акторами світового ринку новин; д) зміни, зумовлені впровадженням нових інформаційних технологій тощо. Більше того, залишається відсутньою і сама парадигма досліджень, оскільки, на відміну від вивчення багатьох інших утворень, що діють в інформаційній сфері (засоби масової інформації, медіа конгломерати, певні урядові і неурядові організації), дослідженню інформаційних агентств постійно бракувало єдиного, чіткого комплексу теоретичних принципів та методів.
Актуальність теми та доцільність вивчення діяльності найбільших інформаційних агентств світу обумовлюються тим, що в сучасних умовах розбудови державності України на перший план за важливістю виходять питання, пов'язані із забезпеченням національної безпеки країни. Слабка інтегрованість України в світовий інформаційний простір, використання інформаційного вакууму України для підриву її авторитету в світі, насадження цінностей і стереотипів західного світу та інші численні інформаційні загрози її національній безпеці засвідчують: дослідження чинників, що впливають на захист і контроль національного інформаційного простору, нині, як ніколи, є вельми актуальним і значущим.
Разом з тим, в умовах глобалізації інформаційних потоків і швидкого розповсюдження нових інформаційних технологій Україна повинна адекватно реагувати і пристосовуватися до подібної трансформації суспільного життя, а отже вивчення найбільш потужних акторів на світовому ринкові збирання і поширення міжнародних новин позитивно вплине на подальшу політику України, спрямовану на збереження власної ідентичності і входження країни в світовий інформаційний простір.
У дисертації досліджено найновіші тенденції у функціонуванні найбільших інформаційних агентств світу, зокрема, їхній вихід на нові інформаційні ринки і надання нових інформаційних послуг, що може уможливити розширення обізнаності наукових кіл України з діяльністю інформаційних агентств в умовах глобальної трансформації світового інформаційного простору. Зважаючи на недостатню розробленість цієї тематики в Україні (та й світі загалом), поглиблення знань про сучасні тенденції в діяльності найбільших інформаційних агентств безсумнівно відзначається своєю актуальністю і доцільністю.
Праці зарубіжних і вітчизняних вчених, що склали теоретичну базу даного наукового дослідження, варто поділити на кілька груп. По-перше, дисертація ґрунтувалася на працях тих дослідників, які безпосередньо вивчали діяльність найбільших інформаційних агентств і зверталися до аналізу змін в соціальному контексті їхнього функціонування. Серед таких вчених варто назвати О. Бойда-Барретта (О. Boyd-Barrett), Т. Рантанен (T. Rantanen), Дж. К. Гелбрайта (J. K. Galbraith), Р. Л. Стівенсона (R.L. Stevenson), Д. Ріда (D. Read), М. Мусу (M. Musa), Р. Кліша (R. Kliesch), С. Алтермана (S. Alterman), В. Шеєра (W. Schaer), П. Путніса (P. Putnis) та А. Среберні-Мохамаді (A. Sreberni-Mohammadi). У дослідженнях згаданих вчених розглядалися такі аспекти діяльності інформаційних агентств, як: а) місце і роль інформаційних агентств світу в процесі становлення інформаційного суспільства; б) правила відбору і поширення міжнародних новин інформаційними агентствами світу; в) відносини інформаційних агентств світу з урядами країн перебування; г) участь інформаційних агентств світу у формуванні громадської думки щодо певних подій в різних сферах суспільного життя тощо. По-друге, дисертація ґрунтувалася на працях тих вчених, які розглядали діяльність інформаційних агентств як складову функціонування глобальних комунікаційних потоків, вивчали сучасні процеси концентрації і конвергенції в інформаційній сфері і досліджували вплив інформаційних агентств на формування глобального комунікаційного простору. До таких праць можна віднести дослідження К. Дейча (K. W. Deutsch) [15], Дж. Меррілла (J. Merrill) [16], Х. Мовлани (H. Mowlana) [17], К. Е. Розенгрена (Karl E. Rosengren) [18], В. М. Спаркса (Vernon M. Sparkes) [19], Р. Шварцлоза (R. A. Schwarzlose) [20] тощо. Разом з тим необхідно зазначити, що пік зацікавленості наукових кіл діяльністю інформаційних агентств світу припав ще на 80-ті роки ХХ століття (що було пов‘язане з протиборством доктрин вільного інформаційного потоку і нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку НМІКП). Зрозуміло, що висновки, зроблені згаданими вченими, певною мірою вже втратили сьогодні свою актуальність. Нині панівною тенденцією у вивченні інформаційних агентств є поєднання здобутків таких наук, як політична економія та глобалістика. Відтак, серед науковців, чиї дослідження істотно вплинули на формування теоретичної бази даного дослідження, варто назвати й таких вчених, як Юрген Вілке (Jurgen Wilke) [21], Майкл Палмер (Michael Palmer) [22], Кріс Патерсон (Chris Paterson) [23], С. А. Жифар (C. Anthony Giffard) [24] та С. Харвард (Stig Hjarvard) [25]. Окреме місце в цьому переліку посідають праці американського вченого Р.В. Десмонда (R.W. Desmond) [26], присвячені історії створення інформаційних агентств і їх діяльності впродовж перших 100-120 років свого існування, оскільки саме з‘ясування історичних закономірностей діяльності інформаційних агентств дає змогу краще зрозуміти сучасну трансформацію цих утворень.
Говорячи про найновіші західні дослідження проблем найбільших інформаційних агентств світу, особливу увагу слід звернути на збірку наукових праць, укладену О. Байд-Барреттом і Тері Рантанен (The Globalization of News, Sage Publications, 1998 рік) [27], де висвітлюється боротьба інформаційних агентств за домінування на внутрішніх ринках країн світу, вихід інформаційних агентств на світові фінансові ринки і співпраця інформаційних агентств світу з інформаційними агентствами телевізійних новин. Заслуговує також на увагу і найновіше дослідження спеціальної комісії ЮНЕСКО, присвячене початку роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет (Final Report of the Workshop on News Agencies in the Era of the Internet, UNESCO, January 28 – 31, 2001) [28]. Однак варто зазначити, що згадані праці не мають чіткої структури подання матеріалу, не завжди відзначаються вмотивованістю висновків і, як наслідок, не дають адекватного уявлення про нинішні зміни в діяльності інформаційних агентств світу.
Серед праць вітчизняних вчених окреме місце посідає доробок таких дослідників, як О.В. Зернецька [29; 30], Є.А. Макаренко [31; 32], Н.В. Костенко [33], Г.Г. Почепцов [34; 35], О.В. Литвиненко [36; 37] і В.Ф. Іванов [38; 39], праці яких охоплюють широке коло питань, пов‘язаних із загальними тенденціями функціонування світового комунікаційного простору і місцем інформаційних агентств у цьому процесі.
Перелік документів, що склали теоретичну базу дослідження, доповнюють офіційні звіти найбільших інформаційних агентств світу; документи декларативного характеру щодо подальшого розвитку послуг інформаційних агентств, використання ними нових інформаційних технологій і співробітництва зі світовими ЗМІ; інтерв‘ю і листування з найбільш впливовими дослідниками в цій сфері (передусім, з О. Байд-Барреттом, С. А. Жифаром і Тері Рантанен); а також дослідження вчених, котрі презентують деякі суміжні наукові галузі (зокрема, соціологію громадської думки, геополітику, політологію тощо).
Проблема і наукове завдання дисертації полягають у спробі з‘ясування нинішніх тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств світу, зумовлених процесами глобалізації комунікацій і формуванням світового комунікаційного простору.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження здійснене у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України” (тема № 196015204), програми науково-дослідної роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародно-правових політичних та економічних основ розбудови української держави” (тема № 97128) і в рамках науково-дослідної роботи кафедри міжнародних комунікацій та зв‘язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення та створення іміджу України у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сферах діяльності” (тема № 97131).
Метою дослідження є виокремлення сучасних тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств світу. Відповідно досягнення поставленої мети обумовило вирішення певних завдань, головними з яких були такі:
1. Розкриття організаційних змін в системі інформаційних агентств за останні 10-15 років і оцінка конкурентних відносин найбільших інформаційних агентств з іншими потужними утвореннями на інформаційних ринках світу (зокрема, ринку міжнародних новин, ринку телевізійних новин і фінансових ринках світу.
2. Відстеження еволюції найбільших інформаційних агентств світу для з‘ясування історичних та економічних передумов диверсифікації їх діяльності і причин виходу на нові ринки послуг.
3. Аналіз впливу нових інформаційних технологій (зокрема, бурхливого розвитку мережі Інтернет) на діяльність найбільших інформаційних агентств світу.
4. З‘ясування головних тенденцій діяльності інформаційних агентств, пов‘язаних з їх виходом на фінансові ринки світу.
5. Аналіз участі найбільших інформаційних агентств світу у формуванні інформаційних агентств телевізійних новин.
6. Прогнозування подальшого функціонування і розвитку інформаційних агентств у світовий системі збирання і поширення міжнародних новин.
7. Формулювання і передача до відповідних державних установ практичних рекомендацій, пов‘язаних з результатами здійсненного аналізу.
Об‘єктом дослідження є система міжнародних відносин в умовах формування глобального комунікаційного простору і появи чинників, що зумовлюють глобалізацію комунікаційних потоків і приводять до кардинальних зрушень на інформаційних ринках світу.
Предметом дослідження є функціонування найбільших інформаційних агентств світу, до складу яких протягом розглядуваного періоду входили такі утворення як агентство Reuters, агентство Associated Press (AP) та агентство Agence France-Presse (AFP). Головну увагу було приділено концепціям і принципам, на основі яких здійснюється діяльність світових інформаційних агентств в умовах глобалізації комунікацій і формування глобального комунікаційного простору; економічним принципам і основам їх діяльності; іншим внутрішньо-організаційним та зовнішнім чинникам, які зумовлюють нинішнє існування і розвиток найбільших інформаційних агентств світу.
Методи дослідження. Науковий пошук здійснювався на основі поєднання системного аналізу суспільно-політичних феноменів з низкою спеціальних наукових методів. Зокрема, здійснене дослідження ґрунтувалося на неовеберіанському підході до вивчення сфери масової комунікації, який передбачає, насамперед, аналіз раціональності у “виробництві культури” і робить акцент на питаннях організації роботи ЗМІ та інших утворень на інформаційних ринках світу і забезпеченні належного рівня їхнього професіоналізму, необхідного в умовах конкурентного середовища (зазначимо, що вибір на користь використання неовеберіанського підходу було зроблено на противагу таким двом підходам, як неомарксистський та неодюркгейміанський).
Під час опрацювання проблеми було використано здобутки і методи таких наук, як теорія масової комунікації, глобалістика і політична економія. Зокрема, для аналізу діяльності найбільших інформаційних агентств світу в умовах глобалізації комунікацій і використання ними нових інформаційних технологій найбільшого застосування набули такі загальнонаукові методи як емпірико-аналітичний та порівняльно-історичний. Оцінка конкурентних відносин інформаційних агентств на фінансових ринках світу і ринку телевізійних новин ґрунтувалася також на підставі застосування дискретного детермінованого моделювання суспільно-політичних процесів та інших сучасних якісних методів дослідження процесів, пов‘язаних зі сферою масової комунікації. Крім того, для більшої наочності аналітично отриманих результатів деякі положення дисертації були проілюстровані за допомогою окремих графічних методів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дослідження безперечно є однією з найперших спроб аналізу сучасних тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств світу в умовах глобалізації комунікацій і формування світового комунікаційного простору. На жаль, в останні роки означена проблема випала з поля зору наукових кіл України і світу, що негативно позначилося нині на стані її розробки. Більше того, висновки, зроблені першими дослідниками інформаційних ринків, вже не відображають адекватно сучасних тенденцій в діяльності найбільших інформаційних агентств, а отже результати таких досліджень потребували вдосконалення через свою застарілість. Таким чином, бурхливий розвиток мережі інформаційних агентств та зростання ступеня їхнього впливу на загальноцивілізаційний процес обумовили актуалізацію отриманих результатів дослідження теми.
Наукова новизна отриманих результатів, зокрема, обґрунтовується такими авторськими твердженнями, що виносяться на прилюдний захист:
1. Доведено, що протягом кількох останніх років найбільші інформаційні агентства світу перейшли до нової моделі діяльності, яка, зокрема, передбачає меншу залежність від урядової фінансової підтримки; запровадження нових інформаційних послуг; збільшення використання можливостей мережі Інтернет для збирання і поширення міжнародних новин; здійснення змін в системі оплати послуг, що надаються; використання більшої кількості мов для надання власних інформаційних послуг; інтеграцію текстових, відео, голосових і довідкових послуг в комбіновані інформаційні пакети; відмову від жорсткого редагування і коригування інформаційних повідомлень, отриманих з власних інформаційних джерел; подальше вдосконалення відносин з національними і регіональними інформаційними агентствами та ЗМІ.
2. Поглиблена розробка питання конкурентних відносин найбільших інформаційних агентств світу з іншими утвореннями, що вийшли на інформаційні ринки світу, дала підстави стверджувати, що протягом наступних років найбільшу конкуренцію інформаційним агентствам складатимуть медіа конгломерати та ті інформаційні ТНК, чия економічна стратегія передбачає зростання шляхом здійснення якомога ширшої диверсифікації власних інформаційних послуг.
3. Доведено, що найбільш перспективними ринками для подальшого розвитку досліджуваних інформаційних агентств є фінансові ринки світу (на яких інформаційні агентства надають дані про перебіг справ на фондових біржах, котирування різних фінансових інструментів тощо) і світовий ринок телевізійних новин (на якому найбільші інформаційні агентства здійснюють майже монопольне збирання і поширення інформаційних повідомлень і представлені такими утвореннями як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television Network (APTN)).
4. Спрогнозовано тенденції подальшої еволюції найбільших інформаційних агентств на інформаційних ринках світу, запропоновано конкретні рекомендації щодо можливих дій України, спрямованих на зміцнення співробітництва з інформаційними агентствами Reuters, AP та AFP.
Крім цього, було запропоновано нову наукову класифікацію основних концепцій, які панували у сфері дослідження інформаційних агентств протягом останніх 150 років. Дисертант сконцентрував увагу й на тих питаннях і проблемах, які до цього часу не були предметом спеціального наукового дослідження. Йдеться, передусім, про аналіз чинників, які зумовили неабияке довголіття і постійний прогрес інформаційних агентств Reuters, AP та AFP; системне вивчення головних тенденцій їхньої діяльності в останні 10-15 років; аналіз розширення системи інформаційних агентств світу за рахунок нових утворень на інформаційних ринках світу (насамперед, медіа конгломератів, що починають надавати схожі інформаційні послуги).
Суттєвий елемент новизни цього дослідження полягає в тому, що деякі висновки дисертації уточнюють окремі результати і положення, висловлені в працях попередників, а також доповнюють і розширюють існуючі наукові уявлення з таких питань, як діяльність інформаційних агентств на ринку телевізійних новин, запровадження ними нової бізнес-моделі для вдосконалення власних інформаційних послуг і виходу на нові інформаційні ринки тощо.
Для написання дисертації було використане широке коло джерел, зокрема, офіційні звіти інформаційних агентств з результатами їх економічної діяльності, офіційні сайти інформаційних агентств, результати масштабних досліджень, здійснених в рамках організації ЮНЕСКО, наукові дослідження і праці західних вчених. Деякі з таких матеріалів були вперше введені до наукового обігу.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для формування окремого напрямку державної інформаційної політики, спрямованої на захист і контроль національного інформаційного простору і подолання таких інформаційних загроз національній безпеці України, як повільність входження країни до світового інформаційного простору і брак у міжнародної спільноти об‘єктивного уявлення про події в Україні. Зокрема, адекватне уявлення про сучасні тенденції в діяльності найбільших інформаційних агентств світу допоможе здійснити такі заходи: а) вдосконалення законодавчої бази України в питаннях роботи закордонних інформаційних агентств на її території (в тому числі шляхом адекватних змін в Законі України “Про інформаційні агентства”, прийнятому Верховною Радою України 28 лютого 1995 року); б) розробка концепції відносин України з найбільшими інформаційними агентствами світу, оскільки саме ці утворення формують імідж України у світових ЗМІ; в) розробка внутрішньовідомчих інструкцій щодо взаємин урядових кіл з представництвами закордонних інформаційних агентств в Україні; г) координація дій відповідних міністерств і відомств України, вітчизняних інформаційних агентств і представників українських засобів масової інформації з метою інформаційної підтримки найбільших інформаційних агентств світу і надання їм власних матеріалів про перебіг подій в українському суспільстві; д) створення додаткових відділів з питань зв‘язків з представниками закордонних інформаційних агентств і ЗМІ при посольствах України за кордоном; є) вдосконалення роботи прес-служби Міністерства закордонних справ України з метою об‘єктивного відтворення інформації про Україну в інформаційних повідомленнях закордонних агентств.
Рекомендації, що містяться в дослідженні, можуть бути використані в поточній діяльності працівників Міністерства закордонних справ України, комітету Верхової Ради України з питань свободи слова та інформації, представниками Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, кореспондентськими пунктами Українського національного інформаційного агентства за кордоном, представниками інших інформаційних агентств України і національних засобів масової інформації.
Крім цього, практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для вдосконалення системи інформаційного забезпечення зовнішньої політики України і створення позитивного іміджу України в світі, що набуває особливої ваги з огляду на трансформаційні процеси в українському суспільстві, перехідний стан української економіки і дещо спотворене уявлення про політичні, економічні і соціальні процеси в сучасній Україні у світової спільноти.
Теоретичні матеріали дисертації можуть бути використані для підготовки та перепідготовки фахівців у таких галузях, як міжнародні відносини, глобалістика, теорія масової комунікації, міжнародна журналістика, соціологія громадської думки тощо.
Теоретичні узагальнення і висновки, зроблені в дисертації, можуть слугувати базою для підготовки підручників і навчальних посібників (із зовнішньої політики України, глобалістики, міжнародної журналістики), нормативних та спеціальних курсів лекцій для викладання в навчальних закладах ІІІ-ІV ступеня акредитації (зокрема, з міжнародних відносин та зовнішньої політики України, теорії комунікацій тощо). На основі матеріалів дисертації може бути сформований спеціальний курс лекцій “Найбільші інформаційні агентства світу”.
Висновки і основні положення дослідження можуть враховуватися при підготовці спеціальних та узагальнюючих наукових розробок із зовнішньополітичної тематики. Проблеми, сформульовані в даній праці, можуть бути темами подальших наукових досліджень.
Апробація результатів дисертації
Основні положення і результати дослідження були оприлюднені на двох міжнародних конференціях Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 квітня 2000 року і 13 жовтня 2001 року (тези доповідей опубліковано), а також на ХІ міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго “Мова і культура” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у червні 2002 року.
Крім цього, результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри міжнародних комунікацій та зв‘язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації за темою дисертації
Основні наукові положення дисертації викладені у п‘яти наукових публікаціях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Історія діяльності інформаційних агентств світу налічує близько 160 років, але впродовж більшої частини цього періоду інформаційні агентства були позбавлені належної уваги з боку наукових кіл світу. Піком зацікавленості науковців світу в діяльності інформаційних агентств можна вважати початок 80-х років ХХ століття, оскільки саме цей період характеризувався появою низки досліджень, що розглядали інформаційні агентства в рамках протиборства концепцій вільних інформаційних потоків та нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку (НМІКП). До початку 60-х років ХХ століття була відсутня сама парадигма досліджень інформаційних агентств, а в останні 35-40 років їхнє вивчення доповнилося теоріями, що розглядали інформаційні агентства в контексті функціонування глобального комунікаційного простору. Нині вивчення інформаційних агентств світу опосередковується такими чинниками: а) новітні відкриття у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, розвиток мережі Інтернет і становлення електронної торгівлі; б) процеси концентрації власності, дерегулювання антимонопольного законодавства в деяких країнах світу, широка приватизація ЗМІ і комерціалізація їх діяльності; в) глобалізація інформаційних потоків, конвергенція ЗМІ, комп‘ютерних технологій і засобів зв‘язку; г) поява нових інформаційних ринків, утворених внаслідок кардинальних політичних змін в країнах Центральної і Східної Європи тощо.
2. Сучасна система найбільших інформаційних агентств світу і надалі складається з таких утворень, як агентства Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція). Головною особливістю 90-х років можна вважати остаточне виокремлення і технологічний відрив цих утворень від решти інформаційних агентств світу. В основі виділення цих агентств лежать такі показники, як а) охоплення географічних регіонів світу; б) об‘єм новин та інших інформаційних матеріалів, що виробляються і поширюються серед менш впливових членів інформаційної ієрархії; в) кількість кореспондентів та відкритих кореспондентських пунктів; г) сталість фінансової підтримки та економічні показники діяльності тощо. В той же час світова система інформаційних агентств стала більш розгалуженою, а розподіл інформаційних агентств на світові, регіональні та національні вже не відображає всієї складності відносин між ними та особливостей їх структури і діяльності. Можна стверджувати, що на глобальних інформаційних ринках з‘явилася низка інших утворень, які також займаються збиранням і продажем міжнародних новин, мають розгалужену мережу власних кореспондентів, надають інші інформаційні послуги, а отже складають конкуренцію інформаційним агентствам та істотно впливають на їх функціонування. Зокрема, до складу цієї групи нині входять інформаційні агентства, наближені за статусом до світових (Kyodo, Xinhua, DPA, EFE, ANSA); деякі з найбільших світових газет, що підтримують власні інформаційні служби (Times, Financial Times, Le Monde, Washington Post, Wall Street Journal); деякі з телевізійних систем мовлення (CNN, BBC, ABC); інформаційні агентства телевізійних новин; фінансові інформаційні агентства (Dow Jones, Bloomberg, European Business News, Commodity News Service) і медіа конгломерати (AOL-Time Warner, Viacom, News Corporation, Walt Disney, Bertelsmann).
3. Аналіз економічної діяльності найбільших інформаційних агентств світу дає підстави виділити кілька панівних тенденцій в їхньому функціонуванні впродовж 90-х років ХХ століття. По-перше, всі найбільші інформаційні агентства відзначилися ефективною економічною політикою, закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу і вдало користувалися можливостями нових інформаційних технологій, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і оптимізувати свою діяльність. По-друге, агентство Reuters залишилось найпотужнішим інформаційним агентством світу, а його відрив від решти інформаційних агентств постійно зростав. 90-ті роки були надзвичайно продуктивним періодом для Reuters, оскільки за цей час чисті прибутки агентства зросли більше, ніж вдвічі. Для порівняння, фінансові показники діяльності агентств АР та AFP були набагато скромнішими. Більше того, через значні банківські кредити, що бралися для запровадження нових інформаційних послуг, агентство АР може наразитися на серйозну небезпеку в майбутньому, а до агентства АFР наблизилися такі європейські агентства, як DPA, EFE, British Press Association та ANSA. По-третє, діяльність найбільших інформаційних агентств у 90-х роках була пов‘язана з постійним пошуком певних конкурентних переваг перед іншими інформаційними агентствами, а запровадження нових інформаційних послуг майже завжди починалося із значних збитків. У зв‘язку з цим, звертають на себе увагу як мінімум три такі аспекти їх функціонування: а) постійний ризик щодо своєчасності і економічної доцільності запровадження нових послуг і виходу на нові ринки, б) намагання найбільших агентств встановити співробітництво з невеликими інноваційними компаніями для перевірки ефективності нових технологій в невеликих масштабах; в) “правильність вибору”, завдяки чому агентства “Великої трійки” характеризуються стійким економічним розвитком впродовж останніх 20 років.
4. Одна з характерних особливостей інформаційних агентств “Великої трійки” полягає в абсолютній відмінності форм їх власності. Інакше кажучи, становлення і перетворення агентств Reuters, Associated Press та AFP на агентства світового рівня стало результатом дії абсолютно протилежних сил, оскільки у випадку Reuters мова йде про функціонування відкритої публічної компанії з обмеженою відповідальністю, агентство АР є компанією з кооперативною формою власності, в той час як агентство AFP є, певною мірою, прикладом державного інформаційного агентства. Нинішня діяльність найбільших інформаційних агентств світу характеризується зменшенням значущості урядових зв‘язків і послабленням співпраці з урядовими структурами.
5. Використання останніх інновацій у сфері телекомунікацій, комп‘ютерних технологій, супутникового зв‘язку і нових технологій обробки інформації стало одним з чинників, які зумовили бурхливий розвиток найбільших інформаційних агентств світу в 90-ті роки і дали їм змогу зберегти свої позиції на інформаційних ринках світу. Світові інформаційні агентства самі беруть участь в наукових розробках і вдосконаленні телекомунікаційних мереж, фінансують науково-дослідницьку роботу в цій сфері і плідно співпрацюють з дослідницькими інститутами і компаніями різних країн світу. Завдяки новим інформаційним технологіям, світові інформаційні агентства не тільки спростили систему збирання і поширення міжнародних новин, а й сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин. Використання нових технологій дало можливість інформаційним агентствам добитися більшої спеціалізації своїх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядацьких аудиторій. Головною метою інвестицій світових агентств в подальше вдосконалення інформаційних технологій є збільшення швидкості збирання і опрацювання міжнародних новин, вихід на нові інформаційні ринки, зменшення витрат на збирання і поширення новин і здобуття конкурентних переваг над іншими утвореннями, що діють в цій сфері.
6. Вдале використання нових інформаційних технологій спричинило зміни у самих принципах збирання і поширення міжнародних новин. Ще декілька років тому інформаційні повідомлення найбільших агентств світу характеризувалися переважанням текстової інформації, а недостатній розвиток технологій передачі даних не давав можливості передавати текст, відеосюжети і голосові повідомлення одночасно. Використання можливостей мережі Інтернет разом із збільшеною пропускною можливістю каналів зв‘язку уможливили інтегровану передачу інформаційних повідомлень, що, у свою чергу, економить час і призводить до більш насиченого інформування клієнтів. Початок роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет взагалі викликав найбільш кардинальні зміни в їхній діяльності. Крім прямих переваг такого кроку, вихід до мережі Інтернет кардинально трансформував уявлення про найбільші інформаційні агентства як про утворення, що займаються “гуртовим” збиранням і поширенням міжнародних новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдяки цьому нововведенню, вони вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов‘язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів.
7. Використання нових інформаційних технологій сприяло вдалій диверсифікації діяльності інформаційних агентств і привело до їх виходу за межі традиційного ринку світових новин. До складу нових ринків входять, зокрема, фінансові ринки світу, глобальний ринок телевізійних новин та інформаційні ринки, утворені національними сегментами мережі Інтернет. Диверсифікація діяльності інформаційних агентств та їх вихід на нові ринки співпали з поступовим зниженням частки прибутків, отримуваних ними від збирання і поширення світових новин.
8. На фінансових ринках світу найбільш розповсюдженими послугами інформаційних агентств є наступні види діяльності: а) надання оперативної інформації про перебіг подій на фондових біржах світу, включаючи котирування цінних паперів і зміни в курсах окремих валют; б) аналітичні дослідження головних тенденцій на фінансових ринках світу; в) фінансові консультації компаніям, які лише починають свою діяльність на фінансових ринках; д) аналіз портфелів цінних паперів та фінансових можливостей окремих компаній; е) рейтингові експертизи цінних паперів та окремих компаній. Робота на фінансових ринках кардинально відрізняється від традиційної діяльності інформаційних агентств, оскільки вони не виступають в ролі творців інформаційних повідомлень, а лише координують потік біржових новин і здійснюють загальний контроль над розміщенням і технічною підтримкою встановлених відео-терміналів і комп‘ютерів. На фінансових ринках світу традиційні інформаційні агентства зіткнулися з більш жорсткою конкуренцією, порівняно з тією, що існує на ринку міжнародних новин. Нині у сфері інформаційних фінансових послуг працює близько 50 великих компаній, і їх кількість постійно зростає. Серед головних конкурентів інформаційних агентств варто відзначити такі компанії, як Bloomberg, LEXIS-NEXIS, McGraw-Hill, Bridge Information (Telerate), CDA/Weisenberger, Datastream Systems, Dow Jones, Hoover’s та SunGuard Data Systems.
9. На додаток до збирання і поширення міжнародних новин та фінансової інформації найбільші інформаційні агентства світу активно втрутились у споконвічну царину телевізійних каналів – передачу відео-сюжетів та аудіовізуальної інформації. На сьогоднішній день провідну роль в цій сфері посідають два інформаційні агентства –Reuters та Associated Press, які здійснюють діяльність на телевізійних ринках світу за допомогою таких агентств телевізійних новин, як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television News (APTN). Світовий ринок телевізійних новин характерний найбільшими розбіжностями в діяльності інформаційних агентств “Великої трійки”, оскільки можливості агентств Reuters та АР значно переважають можливості агентства AFP в цій сфері. Навіть незважаючи на появу потенційних конкурентів з числа потужних медіа конгломератів (Microsoft, General Electric, Disney, AOL - Time Warner) і окремих телевізійних каналів (CNN International, BBC), світовий ринок телевізійних новин відзначається найменшою конкуренцією для діяльності традиційних інформаційних агентств порівняно з усіма іншими ринками, на яких діють згадані утворення (традиційні ринки міжнародних новин, Інтернет, фінансові ринки світу тощо).
10. Налагодження відносин з найбільшими інформаційними агентствами світу повинно стати одним з основних завдань інформаційної політики України сьогодні, оскільки слабкість національного інформаційного простору і відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері призводять до формування негативного іміджу України у світі. В той же час, навіть незважаючи на порівняно невелику зацікавленість агентств “Великої трійки” в українських новинах, нині в Україні вже склалися умови для покращення умов співпраці українських і світових інформаційних агентств. За роки незалежності Україна створила власну систему інформаційних агентств, відзначилася збільшенням числа недержавних агентств і зробила перші кроки на шляху до створення адекватної правової бази для забезпечення поточної діяльності цих утворень. Позитивними факторами також можна вважати початок роботи українських агентств в мережі Інтернет і вдалу диверсифікацію їх інформаційних послуг. В той же час, загальний прогноз щодо ефективної діяльності українських інформаційних агентств в майбутньому є далеким від оптимістичного, оскільки відсутність чітко сформульованої державної політики щодо покращення іміджу України у світі не дозволять українським агентствам помітно збільшити свою міжнародну впливовість і зменшити їхню залежність від агентств “Великої трійки” у питанні поширення міжнародних новин.

Список використаної літератури

1. Boyd-Barrett O. International communication and globalization: contradictions and directions // in Ali Mohammadi (ed.), International communication and globalization. – London: Sage Publications, 1997. – P. 11-26.
2. Boyd-Barrett O. The Worldwide News Agencies: Development, Organization, Competition, Markets and Product. – Milton Keynes: Open University Press, 1979. – P. 833-855.
3. Rantanen T. Howard interviews Stalin. How the AP, UP and TASS smashed the international news cartel // Roy W. Howard Monographs in Journalism and Mass Communication Research, No. 3. – London: Sage Publications, 1994. – P. 346-362.
4. Rantanen T. The globalization of electronic news in the 19th century // Media, Culture, and Society, No.19:4, 1997. – P. 438-466.
5. Galbraith J. K. The technostructure and the corporation in the new Industrial state // in M. Zeitlin (ed.), American Society Inc. (2nd edn). – Chicago: Rand McNally College Publishers. – P. 202-213.
6. Stevenson Robert L. Global Communication in the Twenty-First Century. – New York and London: Longman, 1994. – 382 p.
7. Read D. The Power of News. The History of Reuters. – Oxford: Oxford University Press, 1992. – 220 p.
8. Musa M. News agencies, transnationalization and the new order // Media, Culture and Society, No. 12, 1990. – P. 325-342.
9. Musa M. from optimism to reality: an overview of third world news agencies // in P. Golding and P. Harris (eds.), Beyond Cultural Imprialism. Globalization, Communication and the New International Order. – London: Sage, 1997. – 330 p.
10. Kliesh R. A Vanishing Species: The American Newsman Abroad. – Chicago: US Overseas Press Club Directory, 1975. – 132 p.
11. Alterman S. Reuters. – Paper presented at EAPA Seminar, Athens, 27-28 May 1999. – 18 p.
12. Schaer W. Ownership of News Agencies and Conflicts of Interest. – Paper presented at EAPA Seminar, Athens, 27-28 May 1999. – 14 p.
13. Putnis P. The Integration of Reuters into the Australian Media System in the Late Nineteenth and Early Twenties Centuries. – Paper presented to the IAMCR General Assembly and Conference, Glasgow, 1998. – 24 p.
14. Sreberni-Mohammadi A. The global and the local in international communications // in J. Curran and M. Gurevitch (eds.), Mass Media and Society. – London: Edward Arnold, 1991. – P. 128-139.
15. Deutsch K. W. Shifts in the Balance of Communication Flows: A Problem of Measurement in International Relations // Public Opinion Quarterly, XX:1, Spring 1956. – P. 146.
16. Merrill J. [Ed.]. Global Journalism; Survey of International Communication. – New York: Longman, 1995. – 288 p.
17. Mowlana H. A Paradigm for Comparative Mass Media Analysis // in H.-D. Fischer and J. C. Merrill (eds.), International and Intercultural Communication. – New York: Hastings, 1976. – P. 474-484.
18. Rosengren K. E. Bias in News: Methods and Concepts // in Cleveland Wilhoit (ed.), Mass Communication Review Yearbook 1. – Beverly Hills, California: Sage Publications, 1980. – P. 146-158.
19. Sparkes Vernon M. The Flow of News Between Canada and the United States // Gazette, Vol. 55, No. 2, 1978ю – P. 260 268.
20. Schwarzlose Richard A. Trends in Newspaper Wire Service Resources 1934 66 // Journalism Quarterly, Vol. 43, No. 4, 1966. – P. 627 638.
21. Wilke J. and Rosenberger B. Importing foreign news: a case study of the German service of the Associated Press // Journalism Quarterly, Vol. 71, 1994. – P. 421-432.
22. Palmer M. and Tunstall J. Media Moguls. – London: Rutledge, 1991. – 260 p.
23. Paterson C. News Production at Worldwide Television News (WTN): An Analysis of Television News Agency Coverage of Developing Countries. – Ph.D. dissertation, University of Texas at Austin, 1996. – 610 p.
24. Giffard A. C. The Technical Information Pilot System // Journal of Development Communication, June 1994. – P. 34-44.
25. Hjarvard S. Deregulation Policies and European Media Cooperation // in Sekvens Yearbook of Film and Media Studies. – Copenhagen: University of Copenhagen, 1998. – P. 148-156.
26. Desmond R. W. The Information Process. World News Reporting To The Twentieth Century. – University of Iowa Press, 1978. – 480 p.
27. Boyd-Barrett O., Rantanen T. The Globalization of News. – New York: SAGE Publications, Thousand Oaks, 1998. – 230 p.
28. Final Report of the Workshop on News Agencies in the Era of the Internet, UNESCO, January 28 – 31, 2001. – 52 p.
29. Зернецька О.В. Глобальні трансформації систем масової комунікації. – Автореферат на здоб. ступ. д. пол. н., спец. 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку. – Київ, ІСЕМВ НАН України, 2000. – 34 с.
30. Зернецька О.В. Глобальний розвиток масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
31. Макаренко Є.А. Актуальні проблеми міжнародної інформації. – Рівне: РІС КІСУ, 2001. – 268 с.
32. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика / Л.В. Губерський, Г.Г. Почепцов (наук. ред.). – К., 2000. – 368 с.
33. Костенко Н.В. Цінності і символи в масовій комунікації: Автореферат на здоб. ступ. д. соц. н., спец. 22.00.04 / АН України. ІС. – К., 1994. – 32 с.
34. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М.: Рефл-бук, 2000. – 576 с.
35. Почепцов Г.Г. Психологические войны. – М.: Рефл-бук, 2000. – 528 с.
36. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії: Монографія. – К.: ВКФ "Сатсанга", 2000. – 220 с.
37. Литвиненко О.В. та ін. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України / О.В. Литвиненко, І.Ф. Бінько, В.М. Потіха; КНУ ім.. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – К., 1998. – 48 с.
38. Іванов В.Ф. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації / КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 1996. – 202 с.
39. Иванов В.Ф. Современная журналистика / А.З. Москаленко, А. Бастунец, Л. Березовец и др.; КУ ымени Тараса Шевченко, Институт журналистики, Европейская академия Берлина. – К., 1999. – 687 с.
40. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. – М.: Изд-во Московского университета, 1999. – С. 19-20.
41. Вартанова Е.Л. К чему ведет конвергенция СМИ? // Информационное общество, 1999, №5. – С. 11.
42. Kincaid D. L. The convergence theory and intercultural communication // in Kim Y. Y. and Gudykunst W. B. (eds.) Theories in intercultural communication. – Newbury Park, CA: Sage, 1988. – P. 280-298.
43. Пантелеймонов О.Є. Інформаційні ТНК в процесі утворення медіа конгломератів // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 21 (частина IV). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2000. – С. 31-35.
44. Пантелеймонов О. Є. Тенденції об‘єднання інформаційних ТНК в умовах глобальної трансформації комунікаційних технологій // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 27 (частина III). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 289-296.
45. Закон України “Про інформаційні агентства” // Україна: інформація і свобода слова: збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців / Упоряд. А.М. Затворний. К.: Молодь, 1997. – С. 140.
46. Boyd Barrett J. 0. The Collection of Foreign News in the National Press: Organization and Resources // in Boyd Barrett, Seymour-¬Ure and Tunstall (eds.) Studies on the Press. - MASO, 1977. - P. 7 43.
47. Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества: Толковый словарь терминов и концепций. – Москва, 1999. – С. 252.
48. Рогач О.І., Шнирков О.І. Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки: Навчальний посібник. – Київ, 1999. – С. 11.
49. Mowlana H. The integrative and functional elements of international information flow // Reports and Papers on Mass Communication. No. 99, Paris, UNESCO, 1977. – P. 12-13.
50. Mowlana H. Techno-human adaptation of international flow of information // Appendix to Reports and Papers on Mass Communication. No. 99, Paris, UNESCO, 1977. – P. 10.
51. Rosengren K. E. Communication Research: One Paradigm or Four? // in Rogers E. M. and Balle F. (eds.) Mass Communication Research in the United States and Europe. – Norwood, N.J., Ables Publishing Corporation, 1983.
52. Mowlana H. A Paradigm for Source Analysis in Events Data Research: Mass Media and the Problems of Validity // International Interactions, 2:1, 1975. – P. 33-44.
53. Levebre A. Havas: Les arcanes du pouvoir. – Paris: Bernard Grassett, 1992. – P. 69-71.
54. Hardt H. Social Theories of the Press: Early German and American Perspectives. – Beverly Hills, CA, and London: SAGE Publications, 1979. – P. 21.
55. Rantanen T. Foreign News in Imperial Russia: The Relationship between International and Russian News Agencies 1856-1914. – Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia, 1990. – Р. 46.
56. Villard O. The Associated Press // The Nation, 16 April – 23 April, 1930.
57. Cooper K. Barriers Down. – New York: Farrar and Rinehart, 1942. – P. 34.
58. Schiller H. Communication and Cultural Domination. – New York: International Arts and Sciences Press, 1976. – P. 88.
59. Schramm W. International News Wires and Third World News in Asia. A Preliminary Report. – The Center for Communication Studies, Chinese University of Hong Kong, 1978. – P. 3-7.
60. Pye L. Communications and Political Development. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1963. – P. 38-41.
61. Lerner D. The Passing of Traditional Society. – New York: Free Press, 1958. – P. 34-35.
62. Klapper J. The Effects of Television. – New York: Free Press, 1960. – 327 p.
63. The Flow of News. International Press Institute. – Zurich: IPI, 1953. – 126 p.
64. Boyd-Barrett O. J. Theory and practice: from Cuba to Vietnam // in O. Boyd-Barrett. The World-Wide News Agencies: Development, Organization, Competition, Markets and Products, PhD thesis. – Milton Keynes: Open University Press, 1979. – P. 833-855.
65. Boyd-Barrett O. and Palmer M. Le traffic des nouvelles. – Paris: Alain Moreau, 1981. – 210 p.
66. Salinas R. News agencies and the new information order // in T. Varis et al. (eds.) International News and the New Information Order. – Institute of Journalism and Mass Communication: University of Tampere, Finland, 1977. – P. 39-54.
67. Wasserman S. and Faust K. Social network analysis: Methods and applications. – New York: Cambridge University Press, 1994. – P. 14-17.
68. Barnes P. The Wire Services from Latin America // Nieman Reports, Vol. XVIII, No. 1, 1978. – P. 2-17.
69. Nordenstreng K., Varis T. Television traffic: A one-way street? – Paris, UNESCO, 1974. – P. 46-48.
70. UNESCO, The International Commission for the Study of Communication Problems. Many Voices, One World: Towards a New, More Just and More Efficient World Information and Communication Order (McBride Report). – Paris: UNESCO, Kogan Press, 1980. – 250 p.
71. Universal Declaration of Human Rights. – UN Publications, 1991. – 44 p.
72. ‘Non-Alighned News Agencies Pool’ in Mass Communication, Press Information Bureau with the Government of India // http://pib.myiris.com/refer/article.php
73. Boyd-Barrett O., Thussu K. Contra-Flow in Global News. – London: John Libbey, 1992. – 132 p.
74. Tsui L. S. An Interview with Professor Herbert Schiller // Media Development, 1991, V. XXVII. N. 1. – P. 1.
75. Real M. Super Media. A Cultural Studies Approach. – Newberry Park-And-New Delhi: SAGE Publications, 1989. – 224 p.
76. Stevenson Robert L. Remapping the News of the World // www.ibiblio.org/newsflow/results/newsmap.htm.
77. Костенко Н. В. Украина: к идентичности на символической карте мира // Виступ на п‘ятому засіданні круглого столу “Інформаційна безпека: сутність та проблеми”. – Київ, 1999. – С. 13-14.
78. Hess S. International News & Foreign Correspondents. – Washington DC: Brookings, 1996. – 412 p.
79. Merrill J. C. (ed.) Global Journalism: A Survey of the World’s Mass Media. – New York: Longman, 1983. – 330 p.
80. Wallis R., Baran S. The Known World of Broadcast News. – London: Routledge, 1990. – 220 p.
81. Elliott, P. and Golding, P. The News Media and Foreign Affairs // in Boardman, R. and Broom, A. The Management of Britain’s External Affairs, London, Macmillan, 1973. – P. 44-48.
82. Galtung J. and Ruge M. The Structure of Foreign News // Journal of Peace Research, 1965, No.1. – P. 64-90.
83. Matta Fernando R. The Latin American Concept of News // Journal of Communication, Vol. 29, Spring, No. 2., 1979.
84. Abu-Lughod I. International Affairs in the Arabic Press: A Comparative Analysis. // POQ, 1962, Vol. 26. – P. 600-612.
85. Salamore Barbara A. Reporting of External Behaviours, in the World's Press: A Comparison of Regional Sources. – Paper presented at, Annual Meeting of the International Studies Association, Washington, D.C., 19 22 Feb, 1975. – 20 p.
86. Smith R. F. On the Structure of Foreign News: A Comparison of the New York Times and the Indian White Papers // Journal of Peace Research, Vol. 6, No. 1, 1969. – P. 23 36.
87. Hochenberg J. The Flow of News Between Asia and the West // Nieman Reports, Vol.3, March 1967. – P. 312-320.
88. Schwarzlose R. Harbor News Association: The Formal Origins of the AP // Journal of Communications, 1968, Vol.45, No. 2, Summer. – P. 253-260.
89. Harris Ph. International News Media and Underdevelopment. – Center for Mass Communication Research, University of Leicester, 1983. – P. 24-28.
90. Braestrup P. Big Story: How the American Press and Television Reported and Interpreted the Crisis of 1968 in Vietnam and Washington. – Boulder, Colorado, Westview Press (2 volumes), 1977.
91. Harris Ph. News Dependence: The Case for a New World Information Order. – Final report of a study of the international news media, 1977. – P. 14-17.
92. Kruglak T. The Role and Evolution of Press Agencies in Socialist Countries // Gazette, 1975, Vol. 21, No.1. – P. 1-17.
93. Powers R. and Oppenheim J. The Failed Promise of All News Radio // Columbia Journalism Review, Vol. Ydr, No. 3, Sept/Oct. 1973. – P. 21 28.
94. Kayser J. One Week's News: Comparative Studies of Seventeen Major Dailies for a Seven Day Period. - Paris, UNESCO, 1953. – 30 p.
95. Schramm W. One Day in the World’s Press. – Stanford California, SU Press, 1960. – 58 p.
96. Hester A. The News from Latin America via a World News Agency // Gazette, Vol. XX, No. 2, 1974. – P. 82 91.
97. Schramm W. and Atwood E. L. Circulation of News in the Third World: a Study of Asia, Hong Kong. – Chinese University Press, 1981. – P. 11-18.
98. Galtung J. and Ruge M. The Structure of Foreign News // Journal of Peace Research, No. 1, 1965. – P. 64 90.
99. Roncagliolo R. Flow of News and Freedom of the Press // The Democratic Journalist, March 1979. – P. 7-11.
100. Matta F. R. The information bedazzlement of Latin America // Development Dialogue, No.2, 1976. – P. 29-42.
101. Schiller H. Freedom from the “Free Flow” // Journal of Communication, 24:1, winter 1974. – P. 110-117.
102. Clark P. and Mowlana H. Iran’s Perception of Western Europe: A Study in National and Foreign Policy Articulation // International Interactions, 4:2, 1978. – P. 99-123.
103. Said E. Covering Islam. – New York, Pantheon Books, 1981. – 310 p.
104. Halloran J. and Nightingale V. Young TV Viewers and Their Images of Foreigners: A Summary and Interpretation of a Four Nation Study. – Center for Mass Communication Research, University of Leicester, Leicester, England, 1983. – 68 p.
105. Pratt C. B. The Reportage and Image of Africa in Six US News and Opinion Magazines: A Comparative Study // Gazette, 26:1, 1980. – P. 32-45.
106. McClelland Charles. Answers to Common Questions About the World News Index and International Events Analysis. – Los Angeles, University of Southern California, July 1975. – 48 p.
107. Burgess P. M., Lawton R. W. Indicators of International Behavior: An Assessment of Events Data Research // International Studies Series, Beverly Hills, California, SAGE Publications, 1972. – 170 p.
108. Burrowes R., Hoggard G., Long R., Mowlana H., Philips W. and Richman A. Events-Interaction Analysis: Selected Bibliography of Recent Research. – American Political Science Association Annual Meeting, Chicago, September 1971. – 114 p.
109. International Association for Mass Communication Research / UNESCO. “The World of the News: The News of the World”, Final Report of the ‘Foreign Images’ study undertaken by IAMCR for UNESCO, London/Paris, 1980. – 230 p.
110. Richstad J., Anderson M. H. Crisis in International News: Policies and Prospects. – New York, Columbia University Press, 1981. – 110 p.
111. Boyd-Barrett O. The International News Agencies. – Beverly Hills, California, SAGE Publications, 1980. – 280 p.
112. Szecsko T. and Elihu Katz. Mass Media and Social Change. – London: Sage Publications, 1981. – P. 4-11.
113. Rosengren K. E. International News: Methods, Data and Theory // Journal of Peace Research, 11:2, 1974. – P. 145-156.
114. Fischer H.-D. and Merrill J. (eds.) International and Intercultural Communication. – New York: Hastings, 1976. – P. 474-484.
115. Livingston A. White. Reconsidering cultural imperialism theory // http://www.tbsjournal.com/Archives/Spring01/white.html
116. McPhail T. Inquiry in international communication // in Asante M. and Gudykunst W. (eds.) Handbook of international and intercultural communication. – Newbury Park, CA: Sage, 1989. – P. 47-66.
117. Schiller H. Communication and Cultural Domination. – New York: International Arts and Sciences Press, 1976. – P. 109-111.
118. Galtung J. A Structural Theory of Imperialism // Journal of Peace Research, 8:2, 1971. – P. 81-117.
119. Addo H. Structural Bases of International Communication // Peace Science Society, 23, 1974. – P. 81-100.
120. Buijtenhuijs R. and Baesjou R. Center and Periphery in Two African Newspapers: Testing Some Hypotheses on Cultural Dominance // Kroniek Van Africa, 33:3, 1974. – P. 243-271.
121. McKenzie B. and Overton D. International News Via Tasmanian / Australian News Media Outlets: An Analysis of Sources, Flow Biases, Weaknesses and Consequences. – Paper for the ANZAAS Congress, Brisbane, Australia, May 1981. – 26 p.
122. Meyer W. H. Structures of North-South Informational Flows: An Empirical Test of Galtung’s Theory // Journalism Quarterly, Vol.68, No.1-2 (Spring 1991). – P. 230-237.
123. Gunaratne S. Reporting the Third World in the 1970s: A Longitudinal Content Analysis of Two Australian Dailies // Gazette, 29, 1982. – P. 15-29.
124. Rachty G. Foreign News in Nine Arab Countries // Communication and Development Review, 2:2, Summer 1978. – P. 23-25.
125. Kaplan F. The Plight of Foreign News in the US Mass Media // Gazette, 25:4, 1979. – P. 233-243.
126. Semmel A. The Elite Press, The Global System, and Foreign News Attention // International Interactions, 3:4, 1977. – P. 317-328.
127. Gerbner G., Marvanyi G. The Many Worlds of the World’s Press // Journal of Communication, 27:1, Winter 1977. – P. 52-66.
128. Stevenson R. L., Cole R. Foreign News and the ‘New World Information and Communication Order Debate’ // Foreign News in Selected Countries, Part II, International Communication Agency. – Washington: US Government, 1980. – 86 p.
129. Brittner J. Mass Communication, An Introduction. – Prentice-Hall, Inc., Englewood Cliffs, New Jersey 07632. – P. 246.
130. Learner D. Towards a communications theory of modernisation // in L. Pye, ed., Communications and Political Development, 1963.
131. The Global Media//http://www.bath.ac.uk/~hssbpn/TheGlobalMedia.htm
132. McLuhan M. Understanding Media: the Extension of man. – L.: Sphere Books, 1967. – 381 p.
133. McLuhan M. & Powers B.A. The Global Village: Transformations in World Life and Meida in the 21st century. – Oxford: Oxford University Press, 1989. – 220 p.
134. King, A. (ed.) Culture, Globalisation and the World System. – London: Macmillan, 1991. – P. 120-128.
135. Lash S., and Urry J. Economies of Signs and Space. – London: Sage, 1994. – P. 23-27.
136. Hall, S. Cultural identity and diaspora // in J. Rutherford (ed.) Identity: Community, Culture, Difference. – London: Lawrence and Wishart, 1990. – P. 133.
137. Hannerz, U. Cultural Complexity. – New York: Columbia University Press, 1992. – P. 55-57.
138. Симония Н.А. Догоняющее развитие Незапада versus западной модели развития. // Мировая экономика и международные отношения, 1996, №12. – C. 5-10.
139. Солоницкий А.С. Преуспевающий Незапад и Россия перед лицом западной модели развития. // Мировая экономика и международные отношения, 1996, №12. – C. 10-13.
140. Смолян Г., Черешкин Д.С., Вершинская О.Н. Пути России к информационному обществу: предпосылки, индикаторы, проблемы, особенности. – М.: Институт системного анализа РАН, 1997.
141. Graber, Dorris A. Mass Media and American Politics. – Washington, D.C. CQ Press. – P. 375-377.
142. Gans H. J. Deciding What’s News: A Study of CBS Evening News, NBC Nightly News, Newsweek and Time. – New York: Pantheon Books, 1979. – P. 98-104.
143. Elie Abel. International Communication: A New Order? // in The Media Revolution in America & Western Europe, edited by E.M. Rogers and F. Balle. – Ablex Publishing Corp., Norwood, NY 07648. – P. 156.
144. Пахомов Ю., Кримський С., Павленко Ю. Пути и перепутья современной цивилизации. – К., Благотворительный фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук "Международный деловой центр", 1998. – 432 с.
145. Гуменюк Б., Камінський Є., Дашкевич А., Трощинський В. Геополітичне майбутнє України. – К., 1998. – C. 49-74.
146. Глобалізація і безпека розвитку. Монографія / Білорус О. Г., Лук'яненко Д.Г. та ін.; керівн. авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
147. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія /Білорус О.Г., Мацейко Ю.Г., Гончаренко А.Н. та ін. - К.: Оріяни, 2000. – 424 с.
148. Губерський Л., Москаленко А., Іванов В., Вергун В. Масова комунікація. - К.: Либідь, 1997. – 216 с.
149. Почепцов Г. Коммуникативные технологии ХХ века. – К.: Ваклер, 2000. – 352 с.
150. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія / Під ред. М.О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – 687 с.
151. Thompson, John B. The Media and Modernity. A Social Theory of the Media. – Stanford University Press. Stanford, California, 1995. – P. 151-164.
152. Desmond R.W. Windows on the World. The Information Process in a Changing Society. 1900-1920. – University of Iowa Press, 1980. – P. 190.
153. Голованова Г.А. Печать США в начале 90-х. – Москва, 1996. – С. 79.
154. Voulelis N. A Presentation of the Results of a Questionnaire on the Ownership Status of European News Agencies // Paper presented at EAPA Seminar, Athens, 27-28 May 1999. – P.2.
155. Emery M., Emery E. The Press and America. – 7th edition, Englewood Cliffs, New Jersey, 1992. – P. 529.
156. Reuters’ foundation and early development // http://about.reuters.com/media/tvvideo
157. History of AP Broadcast // http://apdmz.ap.org
158. The World Communication and Information Report 1999-2000. – UNESCO: Paris, 1999. – Р. 132.
159. Global News: A Two-way Street? – New York, RAI/KPMG, 1996. – 120p.
160. Зернецька О.В. Процеси і проблеми глобальної трансформації і соціалізації індустрії масової комунікації // Глобальні трансформації і стратегії розвитку. - Київ, 1998. - С. 345-346.
161. Stanley Reed, Carol Matlack. The Big Grab. Deal mania may be even hotter in Europe this year // Business Week. January 24, 2000. P. 130-131.
162. About United Press International // www.upi.com
163. How do you gather and edit the news? // www.about.reuters.com/statement3.asap
164. Investments // www.reuters.com/info/investments
165. Reuters Independence // www.about.reuters.com/info/independence
166. Reuters Financial // www.about.reuters.com/finances
167. AP Facts and Figures // www.ap.com/figures
168. The AP’s Mission // www.ap.com/mission
169. AP Broadcast News Wires // www.ap.com/wires/9903.htm
170. Everything you need to know about AP in less than two pages // www.ap.com
171. A record of excellence // www.afp.org/record
172. AFP – A Long Tradition of Newsgathering // www.afp.org/newsgathering
173. AFP – General News Wires // www.afp.org/wires/general/01
174. Regional Offices // www.afp.org
175. Summary Consolidated Balance Sheet // Reuters Group PLC Annual Review 2000. Інформація з сайту www.about.reuters.com/ar2000
176. Cunningham B. The AP Now: You Can Count on It to Be Timely, and Accurate – But Is That Enough in the Internet World? // www.corpwatch.com/issues/
177. Shutz M. Can You Believe What You Read? // posted at 9.45 a.m., PDT, September 16, 1998 at www.wired.com/news/news/technology/story.html
178. Davidson A. The Davidson Interview – Peter Job // Reuters Business Briefing, 22 July, 1997. – P. 2-3.
179. Read D. The Power of News. The History of Reuters. – Oxford: Oxford University Press, 1992. – P. 38-41.
180. De Ceuster R. Economic, Financial and Business Services in the Digital Era. – Paper presented at EAPA Seminar, Athens, 27-28 May, 1999. – P. 4-6.
181. History of AP Broadcast // www.ap.com
182. Grellet G. “Successful News Agencies” Economic Services. – Paper presented at EAPA Seminar, Athens, 27-28 May, 1999. – P. 8-12.
183. Reuters Business Briefing. 01.02.00 UK: Reuters Group PLC. – Hoover’s Company Profiles 02/2000, Hoover’s Inc., Austin, TX. – P. 4-5.
184. Reuters Group PLC Annual Review 2000. Form 20-F. // www.sec.org
185. The Membership Corporation Law, 1900 // www.congress.com/library/laws/pre/1900/m/
186. Some Key Dates // www.afp.org
187. Reuters Business Briefing. 01.02.01 UK: Reuters Group PLC. – Hoover’s Company Profiles 02/2001, Hoover’s Inc., Austin, TX. – 6 p.
188. The Reuters Trust Principles // www.about.reuters.com
189. The world news prism: changing media of international communication. – Texas books, 1992. – P. 28.
190. The AP’s Origin // www.ap.com
191. The AP’s Organization // www.ap.com
192. History of AP News // www.ap.com
193. AP Broadcast Television Services // www.ap.com
194. Reuterspace // Reuters Group PLC Annual Review 2000 published at www.sec.org
195. Fleetwood May C. Reuters in the Days of Codes and Pirates. - UK Press Gazette, 13 September 1991. – P. 2.
196. Mahoney J. The News Exchange: The Agency Dimension // EBU Review, Vol. XXVI, No. 3, 1975. - P. 32 34.
197. Оценка перспектив электронной коммерции в мире. - РОЦИТ, 1998. http://win.www.rocit.ru/rocit/nualtd11.htm
198. Carey J. Why and How? The Dark Continent of American Journalism // in Manoff R. K. and Schudson M. (eds.) Reading the News. – New York: Pantheon, 1987. – P. 74-75.
199. Mazerov M. and Lav I. A Federal “Moratorium” on Internet Commerce Taxes Would Erode State and Local Revenues and Shift Burdens to Lower-Income Households. - Center on Budget and Policy Priorities, May, 1998. Published at www.cbpp.org/512webtax.htm
200. Forrester Report: Business Trade & Technology Strategies, July 1997. // http://www.forrester.com
201. Forrester Report, People & Technology Strategies, October 1997. // http://www.forrester.com
202. Tanaka T. Possible Economic Consequences of Digital Cash. – First Monday Electronic Magazine. Published at www.firstmonday.dk/issues/issue2/digital_cash/
203. Reuters Business Briefing. 02.05.01 UK: Reuters Group PLC. – Hoover’s Company Profiles 05/2001, Hoover’s Inc., Austin, TX. – 6 p.
204. Экономика в новом информационном пространстве. – РВЛЭС, 1997. // http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/
205. Bloomberg M. Bloomberg on Bloomberg. – New York: John Wiley, 1997. – P. 24-40.
206. Briggs A. History of Broadcasting in the UK. – London, Oxford University Press, Volumes I and IL, 1961.
207. Alleyne M. D. and Wagner J. Stability and change at the ‘Big Five’ news agencies // Journalism Quarterly, 70 (1), 1993. – P. 40-50.
208. Foote J. Structure and marketing of global television news // Journal of Broadcasting and Electronic Media, 39 (1), 1995. – P. 127-133.
209. APTN Global Video Wire // www.aptn.com/80256615/pages/about+aptn
210. Warren A. The Business of International Television News // www.aptn.com/5604395888894CPL/documents/warren.htm
211. AP Online // http://apondemo.mm.ap.org
212. Behr R. L. and Iyengar S. Television news, real-world cues, and changes in the public agenda // Public Opinion Quarterly, No. 49, 1985. – P. 38-57.
213. Hjarvard S. TV news flow studies revisited // Electronic Journal of Communication, 5 (2,3), 1995. – P. 24-38.
214. Negrine R. and Papathanassopoulos S. The Internationalization of Television // European Journal of Communication, No.6, 1991. – P. 9-32.
215. Altheide D. Creating Reality: How TV News Distorts Events. – Beverly Hills, CA: Sage, 1976. – P. 7-11.
216. Tuchman G. Making News: A Study in the Construction of Reality. – New York: Free Press, 1978. – P. 130-132.
217. Altschull J. and Herbert J. Agents of Power: the Role of the News Media in Human Affairs. – New York: Longman, 1984. – 432 p.
218. McCombs M. E. The agenda setting approach // in Nimmo D. and Sanders K. (eds.) Handbook of Political Communication. – Beverly Hills: Sage, 1981. – P. 121-140.
219. Gurevitch M., Levy M. and Roeh I. The global newsroom: convergences and diversities in the globalization of television news // in Dahlgren P. and Sparks C. (eds.) Communications and Citizenship: Journalism and the Public Sphere in the New Media Age. – London: Rutledge, 1991. – P. 39-43.
220. Возіанов В. Укрінформ: в ім‘я України // Україна: інформація і свобода слова: збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців / Упоряд. А.М. Затворний. К.: Молодь, 1997. – С. 763.
221. Пліско Є. М. Українська присутність в російському інформаційному просторі: ключові проблеми // Виступ на п‘ятому засіданні круглого столу “Інформаційна безпека: сутність та проблеми”. – Київ, 1999. – С. 7-9.
222. Інформація про інформаційне агентство Інтерфакс-Україна з сайту www.interfax.kiev.ua/ukr/go
223. Інформація про інформаційне агентство УНІАН з сайту www.unian.net