ДІЯЛЬНІСТЬ МІЛІЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕН

Короткий опис

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО
ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ
АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ 10

1.1. Сутність виконавчого провадження і його місце в адміністративному
процесі 10
1.2. Виконання постанов як стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення 37
1.3. Повноваження міліції щодо застосування і виконання адміністративних стягнень 56

Розділ ІІ. ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ МІЛІЦІЄЮ
ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ ОКРЕМИХ
АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ 79

2.1. Провадження щодо виконання постанов про накладення
штрафу…………………………………………….............………………79
2.2. Провадження щодо виконання постанов про позбавлення права
керування транспортними засобами 101
2.3. Провадження щодо виконання постанов про застосування
адміністративного арешту 120
2.4. Проблеми підвищення ефективності діяльності міліції щодо
виконання постанов про накладення адміністративних стягнень 137

ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161
ДОДАТКИ 193
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є вирішальною стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення, в якому практично реалізується такий важливий правовий засіб забезпечення правопорядку як адміністративна відповідальність. На стадії виконання постанов знаходить реальне втілення принцип невідворотності покарання за вчинене правопорушення. Значний обсяг діяльності щодо виконання таких постанов здійснює міліція.
В наш час зазначена ділянка правової роботи набуває особливої значущості, що обумовлено, насамперед, дуже низьким рівнем фактичного виконання накладених адміністративних стягнень. Наприклад, штраф стягується лише на 60 %. Тим самим знецінюється вся попередня діяльність правоохоронних органів, спрямована на притягнення порушника до відповідальності, підривається їх авторитет, а держава несе великі матеріальні втрати. Крім цього, останніми роками сфера дії адміністративно-деліктного законодавства значно розширилась, росте число складів адміністративних проступків, кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, як наслідок – обсяги виконавчого провадження також постійно збільшуються. Врешті решт, нові економічні відносини і правові реалії істотно впливають на практичне здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення в цілому і стадію виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, зокрема. Ставляться нові вимоги і до адміністративної діяльності міліції, пов’язаної з виконанням постанов, її організації, технології та культури. Таким чином, глибоке дослідження проблем адміністративно-правового регулювання і практичного здійснення міліцією провадження щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень набуває особливого змісту і актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 3.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджене рішенням колегії МВС України № 4КМ/2 від 28 лютого 1995 року) і Університету внутрішніх справ (п. 3 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України і практики його реалізації здійснити аналіз сутності та змісту діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень і визначити основні напрямки її удосконалення.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у сфері виконання міліцією постанов про накладення адміністративних стягнень.
Предмет дослідження складають теоретико-методологічні засади, нормативна основа та процедури діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
♦ визначаються сутність, особливості і структура адміністративного процесу;
♦ розкривається поняття виконання постанов про накладення адміністративних стягнень як самостійної стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначаються його предмет і завдання, а також місце у структурі адміністративного процесу;
♦ встановлюються етапи виконавчого провадження, розкриваються їх склад і зміст;
♦ аналізується правовий статус міліції як суб’єкта виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;
♦ характеризується діяльність міліції щодо виконання постанов про накладення окремих видів адміністративних стягнень;
♦ формулюються рекомендації щодо усунення найбільш поширених недоліків, які зустрічаються в практичній діяльності міліції щодо виконання зазначених постанов;
♦ визначаються напрямки удосконалення правового регулювання діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. В роботі також використовувались окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості адміністративного процесу і виконавчого провадження (розділ І). Для аналізу правового статусу міліції у провадженні в справах про адміністративні правопорушення (підрозділ 1.3) використано документальний аналіз, історичний та компаративний методи. За допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз основних елементів виконавчого провадження (підрозділ 1.2). Методи класифікації, групування, статистичний та соціологічного опитування застосовувалися для дослідження різноманітних питань діяльності міліції щодо виконання окремих видів адміністративних стягнень (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Компаративний, логіко-семантичний методи, документальний аналіз та соціологічного опитування використовувались для визначення напрямків удосконалення діяльності міліції щодо здійснення виконавчого провадження (підрозділ 2.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права – В.Б. Авер’янова, О.Ф.Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, О.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, Б.М. Лазарева, І.В. Мартьянова, М.Я. Маслєннікова, А.О. Нечитайленка‚ В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловського, І.В. Панової, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, В.М. Протасова, М.Я. Саввіна, Н.Г. Саліщевої, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, О.Ф. Скакун, В.С. Стефанюка, М.С. Студенікіної, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.П. Шергіна, А.Ю. Якімова, О.М. Якуби та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють предмет, завдання і процедури виконавчого провадження в Україні, а також діяльність міліції щодо його здійснення. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем удосконалення державного управління в цілому, адміністративного процесу та виконавчого провадження, зокрема. Емпіричну базу дослідження складають статистичні матеріали МВС України, які стосуються виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, матеріали практичної діяльності міліції, органів статистики Харківської області та результати соціологічного опитування 499 працівників міліції і 565 громадян.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим проблемам виконання міліцією постанов про накладення адміністративних стягнень. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення і висновки, які запропоновані здобувачем особисто і виносяться на захист. Основні з них такі:
1. Дістало подальший розвиток визначення сутності, особливостей і структури адміністративного процесу в умовах трансформації суспільних відносин в Україні.
2. Удосконалено розуміння виконання постанов про накладення адміністративних стягнень як складової частини провадження в справах про адміністративні правопорушення, завершальної стадії всього провадження у справі, яка відзначається автономністю і має ряд особливостей порівняно з іншими стадіями.
3. Дістало подальший розвиток визначення виконавчого провадження, його предмета, завдань та місця в адміністративному процесі.
4. Удосконалено класифікацію етапів виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, виділено і проаналізовано п’ять таких етапів: порушення виконавчого провадження; доведення постанови до відома порушника; звернення постанови про накладення стягнення до виконання; безпосереднє виконання постанови і завершення справи.
5. Дістала подальший розвиток характеристика двох основних напрямків діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень: а) виконання постанов, винесених посадовими особами самої міліції, тобто реалізації власних постанов про накладення адміністративних стягнень; б) забезпечення виконання адміністративних стягнень, накладених іншими органами і посадовими особами (постанов суддів).
6. Удосконалено характеристику причин неефективності діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
7. Вперше обгрунтовано необхідність перегляду підходів до правового регулювання виконавчого провадження, виокремлення правового інституту виконавчого провадження.
8. Вперше сформульовано пропозиції щодо удосконалення ряду норм, якими регулюється діяльність міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження може бути використано для подальшої розробки проблем адміністративно-процесуального права;
у правотворчості – використання результатів дослідження буде сприяти удосконаленню правового регулювання діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;
у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;
у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративний процес”, “Адміністративна відповідальність” і “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” в Національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано навчальний посібник “Адміністративна відповідальність в Україні” (здобувачем розроблено підрозділ “Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень”, обсяг – 0,5 д.а.). В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях “Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування” (Суми, 2000), “Конференція ад’юнктів і слухачів магістратури” (Харків, 2001), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у навчальному посібнику “Адміністративна відповідальність в Україні”, чотирьох статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної діяльності міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Основні з них такі:
1. Виконавче провадження можна визначити як регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність державних і громадських органів, спрямовану на практичну реалізацію адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикційним органом (посадовою особою), шляхом виконання постанови, у ході якого особа, яка вчинила адміністративний проступок, перетерпіває відповідні позбавлення і обмеження особистого, морального чи майнового характеру, покликані спонукати зазначену особу в майбутньому утриматися від вчинення правопорушень.
2. В нормативно-правових актах МВС України слід закріпити обов’язок посадових осіб міліції, які здійснюють провадження в справах про адміністративні правопорушення, роз’яснювати порушникам порядок виконання винесеної постанови, зокрема, про накладення штрафу.
3. З метою підвищення ефективності виконання всіх постанов про застосування штрафу доцільно дещо спростити його порядок і за основу взяти підвищення зацікавленості самого порушника у добровільній сплаті суми штрафу. Для цього варто скоротити строк, передбачений ст. 307 КпАП України, до 5-7 днів.
4. В КпАП України доцільно передбачити можливість виплати штрафних сум у розстрочку як за добровільного порядку виконання постанови, так і у випадку примусового її виконання.
5. До осіб, що не мають постійного місця проживання та роботи і допустили порушення громадського порядку і антиалкогольного законодавства, застосувати стягнення у вигляді штрафу частіш за все неможливо, тому найбільш ефективним заходом впливу в цих випадках було б застосування громадських робіт.
6. В наш час назріла необхідність у запровадженні спеціальної норми, яка передбачала б відповідальність за ухилення від обов’язку сплати штрафу, тому, доцільно доповнити КпАП новою статтею такого змісту: “У випадку ухилення порушника від сплати штрафу районний (міський) суд (суддя) за поданням державного виконавця, юрисдикційного органу (посадової особи) вправі замінити невиплачену суму штрафу стягненням штрафу у подвійному розмірі, виправними роботами або адміністративним арештом на строк до 15 діб”.
7. Доцільно було б скоротити строк давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до 1 місяця.
8. Статтю 301 КпАП України необхідно доповнити частиною 3 такого змісту:
“Перебіг строку давності переривається, якщо особа, притягнута до адміністративної відповідальності, ухиляється від виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Відлік строку давності поновлюється з дня виявлення цієї особи”.
9. Існуючі строки позбавлення спеціального права, на думку дисертанта, дуже великі і їх слід зменшити (до 1, 2, 3, 6 місяців чи, максимум, року).
10. Статтю 30 КпАП доцільно доповнити частиною 2 такого змісту: “Особа позбавляється права керування транспортним засобом тієї ж категорії, яким керувала під час вчинення правопорушення, або всіма видами транспортних засобів”.
11. Слід законодавчо закріпити правові заходи, що гарантували б виконання постанов про накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, з цією метою доповнити КпАП спеціальною статтею “Наслідки ухилення від виконання стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами”, сформулювавши її таким чином: “У випадку ухилення особи від виконання стягнення у вигляді позбавлення права керування районний (міський) суд (суддя) може накласти на порушника штраф з оплатним вилученням транспортного засобу або без такого”.
12. Для індивідуальних транспортних засобів, водії яких керували ними в стані сп’яніння чи будучи позбавленими права керування або без права керування взагалі, доцільно запровадити державні номерні знаки спеціальної серії.
13. З метою уточнення підстав та порядку скорочення строку позбавлення права керування ст. 320 КпАП доцільно доповнити таким положенням: “а для власників особистого транспорту, що тимчасово не працюють, які займаються підприємницькою діяльністю, членів невеликих підприємств, інвалідів – за клопотанням загальних зборів мешканців багатоквартирних будинків, зборів членів житлових кооперативів за місцем постійного проживання даних осіб чи за клопотанням інших громадських організацій, членами якої вони є”.
14. Доцільно, на думку дисертанта, запровадити відповідальність за порушення режиму відбування адміністративного арешту, особливо – за втечу особи з місця роботи чи утримання; злісну непокору законному розпорядженню працівника спецприймальника, пов’язаному з виконанням даного виду стягнення. З цією метою ст. 327 КпАП України, можна доповнити частиною 4 такого змісту: “За порушення особою режиму відбування арешту суд (суддя), який виніс постанову, може додати до призначеного строку адміністративного арешту до 5 діб”. Можна було б також не зараховувати до строку виконання зазначеного стягнення час ухилення порушника від роботи або самовільного залишення місця відбування арешту.
15. Враховуючи демократичні зміни в житті суспільства, конституційне визнання України правовою, соціальною державою, варто було б пом’якшити існуючий режим відбування адміністративного арешту, який в наш час мало відрізняється від режиму відбування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, а часом є навіть жорсткішим. Пом’якшення могли б стосуватися, наприклад, надання права на користування літературою, телебаченням, відвідувань рідних, листування, передачі, харчування тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.– Ст. 141.
2. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38. – Ст. 502.
3. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
4. Про правонаступництво України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
5. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.
6. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37 – 38. – Ст. 189.
7. Виправно-трудовий кодекс України // Кодекси України: В 3-х кн. – К., Юрінком Інтер. – 1998. – Кн. 1.
8. Кодекс законів про працю // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – додаток до №50. – Ст. 375.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 52. – Ст.1122.
10. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.
11. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
12. Кодекс про шлюб та сім’ю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1969. – Додаток до № 26. - Ст. 204.
13. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. –№ 16. – Ст. 203.
14. Про автомобільний транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105.
15. Про аварійно-рятувальні служби: Закон України // Урядовий кур’єр. - 2000. - 12 січня.
16. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
17. Про біженців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 90.
18. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 266.
19. Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 411.
20. Про власність: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
21. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності у вигляді штрафу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №6. – Ст. 49.
22. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України // Урядовий Кур’єр. – 2001. – № 89.
23. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2001. - № 79.
24. Про вибори Президента України: Закон Ураїни // Звід законів України. – 2001. – № 6. – Ст.431.
25. Про виконавче провадження: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
26. Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 444.
27. Про громадянство України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
28. Про державну виконавчу службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст.243.
29. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. - Ст. 50.
30. Про Державну податкову службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15.– Ст. 84.
31. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
32. Про державну статистику в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 43. - Ст. 608; Урядовий кур’єр. - 2000. - 13 грудня.
33. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 94.
34. Про державний кордон України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 2. – Ст. 5.
35. Про дорожній рух: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
36. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. - Ст. 51.
37. Про застосування кримінальних покарань та адміністративних стягнень у вигляді штрафу: Закон України. – 1992. – №35. – Ст. 50.
38. Про звернення громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.
39. Про Конституційний Суд України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
40. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
41. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
42. Про місцеві державні адміністрації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. Ст. 190.
43. Про об’єднання громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
44. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
45. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
46. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст.399.
47. Про пожежну безпеку: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
48. Про правовий режим воєнного стану: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 224.
49. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 24. – Ст. 176.
50. Про правовий статус іноземців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 24. – Ст. 446.
51. Про Президента Української РСР: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 446.
52. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
53. Про прикордонні війська України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 2. – Ст. 7.
54. Про статус народного депутата України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №16. – Ст. 18.
55. Про транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
56. Державна програма боротьби із злочинністю: Затверджена постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 30 липня.
57. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №30. – Ст. 426.
58. Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 38.– Ст. 502.
59. Про порядок тимчасової дії на території України актів законодавства Союзу РСР: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46.– Ст. 621.
60. Положення про паспорт громадянина України: Затверджено постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 37.– Ст. 545.
61. Про порядок носіння, зберігання і застосування вогнепальної зброї: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 181.
62. Про невідкладні заходи щодо боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27.– Ст. 285.
63. Комплексна цільова програма боротьби із злочинністю на 1996 – 2000р.: Затверджена Указом Президента України від 17.09.96р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 19 вересня. – С. 3-4.
64. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України // Урядовий кур’єр. - 1998. - 25 липня.
65. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади України: Указ Президента України // Урядовий кур’єр. - 1999. - 17 грудня.
66. Про Положення про порядок здійснення помилування: Указ Президента України // Урядовий кур’єр. - 2000. - 26 квітня.
67. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України // Офіційний Вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 234.
68. Про спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Розпорядження Президента України // Урядовий кур’єр. – 1993. – № 29-30.
69. Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ.: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 // Офіційний Вісник України. – 1997. – № 16. – Ст. 52.
70. Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами.: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 // Збірник Постанов Уряду. – 1993. – № 10. – Ст. 211. (Зі змінами від 18.10.99 р. // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 42. Ст. 2096.)
71. Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України // Збірник Постанов Уряду України. – 1994. – № 1. – Ст. 24.
72. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України // Збірник Постанов Уряду України. – 1993. – № 1. - Ст. 17; 1994. – № 6. – Ст. 161; 1995. – № 18. - Ст. 197.
73. Правила дорожнього руху.: Затверджені постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 р. № 1306 // Правила дорожного движения. “КОБЗА”,“КРЕДО”. – Киев. – 2002. – 63 с.
74. Положення про спеціальний приймальник при органі внутрішніх справ для утримання осіб, підданих адміністративному арешту: Затверджено наказом міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 1992 року за № 522.
75. Про порядок видання обов’язкових постанов та про накладення за їх порушення стягнень у адміністративному порядку: Декрет ВУЦВК та РНК від 27.06.1922р. // Зібрання законодавства УРСР – 1922. – №36. – Ст. 553.
76. Інструкція по організації провадження у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху: Затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року № 91.
77. Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів: Затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18.
78. Інструкція про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї: Затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 травня 1993 р. № 314.
79. Інструкція про порядок прийому іспитів, оформлення та видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, що стосуються экзаменаційної роботи: Затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 червня 1993 року за № 394.
80. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2001 № 185.
81. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР: Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 року № 49 // ЗП УРСР. – 1991. – №4. – Ст.27; Офіційний Вісник України. – 1997. – 11 серпня.
82. Типові рекомендації щодо поліпшення взаємовідносин міліції з учасниками дорожнього руху та власниками транспортних засобів: Додаток до наказу МВС України від 30 червня 1998 р. № 482.
83. Авер’янов В.Б. Актуальні завдання реформування адміністративного права // Право України. – 1999. – № 8. – С. 8-11.
84. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К.: Ін. Юре, 1997. – 48 с.
85. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно–функциональный аспект). – К., 1985. – 146 с.
86. Авер’янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. – 2000. – № 7. – С. 6-8.
87. Аверьянов В.Б. Социальная природа и особенности социалистических государственно-управленческих отношений // Методологические проблемы юридической науки. – К., 1990.
88. Авер’янов В.Б., Денисов В.Н., Сіренко В.Ф. Законодавство: проблеми ефективності. – К.: Наукова думка, 1995.
89. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Харків: Право, 1998. – 37 с.
90. Агапов А.Б. Учебник административного права. – М.: Городец, 1999. – 558 с.
91. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Х.: Ун-т внутр. справ, 2001. – 112 с.
92. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник/ Відп. ред. Я.Ю.Кондратьев, І.П.Голосніченко. – К.: Укр. академ. внутрішніх справ, 1995. - 177 с.
93. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. – Х. : Ун-т внутр. справ, “Еспада”, 2000. – 368 с.
94. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України в першій половині 2000 року: Аналітично-статистичний збірник. К., 2000.
95. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая: Учебник / ІІод ред. А.П. Коренева. – М.: МВСМ МВД Российской федерации, 1996. – 364 с.
96. Административная ответственность в СССР/ ІІод ред. В.М. Манохина и Ю.С. Адушкина. – Саратов: Саратов. ун-т, 1988. – 168 с.
97. Адміністративна процедура та контроль за діяльністю адміністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії та Албанії. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – 236 с.
98. Административная, уголовная ответственность за правонарушения в сфере торговли, услуг, быта (по состоянию на 3 мая 2000 г.) / Сост. Санина Е.И., Санина А.К. – Х.: Маранд, 2000. – 176 с.
99. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
100. Адмистративное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л. Л. Попова. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 223 с.
101. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (по материалам “Лазаревских чтений”) // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 5-32.
102. Административное право России. Особенная часть: Учебник для вузов / Отв. ред. Д.Н.Бахрах. – М.: БЕК, 1997. – 330 с.
103. Адмистративное право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1967. – 493 с.
104. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М.Козлова, Л.Л.Попова. – М.: Юристъ, 1999. – 728 с.
105. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2–х т. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т.І. – 360 с.
106. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2–х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т.2. - 360 с.
107. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – 222 с.
108. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999. – 712 с.
109. Алёхин А.П., Кармолицкий А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996. – 640 с.
110. Алёхин А.П. Административная ответственность на транспорте. – М.: Юрид. лит., 1967. – 112 с.
111. Англо-русский полный юридический словарь. 35 тысяч слов и устойчивых словосочетаний. Состав. А.С. Мамулян. Первое издание. – М.: “Рэббит”, 1993. – 400 с.
112. Анджиєвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення. – Київ: Політвидат України, 1987. – 107 с.
113. Андреев Е.М., Бертуш С.И., Зубов И.Н. и др. Исполнение административных взысканий органами внутренних дел. Учебное пособие. – М., – 1990. – 72 с.
114. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади України. – К., 1999. – 46 с.
115. Аникин С.Б. Проблемы и перспективы административной юрисдикции органов внутренних дел Российской Федерации: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1996.
116. Арбузкин А.М., Бирюков М.Н., Зубов И.Н. и др. Административная ответственность за нарушения общественного порядка: Законодательство и практика его применения органами внутренних дел. – М., 1990.
117. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 167 с.
118. Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 4-15.
119. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352с.
120. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
121. Бандурка О. М. Основи управління в органах внyтрiшнix справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків: “Основа”, 1996. – 398 с.
122. Бандурка А. М., Севастьянов В.П. Правовое положение осужденных к лишению свооды. – Харьков: Основа, Ун-т внутр. дел, 1997. – 242 с.
123. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навч. Посібник. – Харків: Вид-во НУВС, 2001. – 220 с.
124. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
125. Бандурка О. М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції // Дис. … канд. юрид. наук. – X., 1994. – 152 с.
126. Басов С.Л. Исполнительное производство по делам об административных правонарушениях в сфере охраны общественного порядка (по материалам деятельности милиции). Автореф. Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1991. – 21 с.
127. Бaxpax Д.Н. Административная ответственность. – Пермь: Кн. изд-во, 1966. – 193 с.
128. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР: Учеб. пособие. – Свердловск: Урал. ун-т, 1989. – 204 с.
129. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов.– М.: Изд-во БЕК, 1996. – 368 с.
130. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 59-64.
131. Бахрах Д.Н. Законодательство об административной ответственности – Пермь, 1969. – С. 313.
132. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. – Пермь. – 1978. – 99с.
133. Бахрах Д.Н., Лурье О. Правовые последствия неисполнения административного наказания // Советская юстиция. – 1979. – № 14. – С. 20-21.
134. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях. – М.: Знание, 1989. – 96 с.
135. Безсмертний Є.O. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 1997. – 20 с.
136. Безсмертний O.K., Гуменюк В.А. Деякі проблеми удосконалення законодавства, що регулює дозвільну систему // Матеріали науково-практичної конференції “Концепція розвитку законодавства України до 2005 року”. – Київ, 1996.– С. 121–124.
137. Бельский К.С. О принципах административного права (выступление на “Лазаревских чтениях”) // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 7-8.
138. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: конспект лекцій. – Харків: НЮАУ ім. Я. Мудрого, 1996. – 160 с.
139. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
140. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Консп. лекцій. – Харків: 1994. – 44 с.
141. Бондаренко Г.П. Административная ответственность в СССР. – Львов: Вища школа, 1975. – 175 с.
142. Бондарь Н.С. Должностное лицо – административно-правовой статус // Правоведение. – 1987. – № 4. – С. 56-60.
143. Бровкин С.А. Правила дорожного движения в США. – Л., 1990.–135 с.
144. Васильева Г.В., Студеникина М.С. Законодательство об административных правонарушениях (Словарь-справочник). – М.: Знание, 1986. – 128 с.
145. Васильев Р.Ф. Акты управления. – М.: МГУ, 1987. – 140 с.
146. Ващенко С.В. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі торговельної діяльності: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 1999. – 185 с.
147. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. Посібник / за заг. Ред. Петкова В.П. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2000. – 72с.
148. Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. – М.: Юридическая литература, 1975. – 192 с.
149. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. – М., Юрид. лит., 1981. – 183 с.
150. Веремеенко И.И., Колонтаевский Ф.Е. Проблемы административной практики в сфере обеспечения общественного порядка, совершенствование организации и деятельности милиции общественной безопасности. – М., – 1995. – 84 с.
151. Волович В.Ф. Проблемы теории административного процесса // Актуальные вопросы правоведения в современный период. – Томск: Томский ун-т, 1995. – С. 11-14.
152. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР. (Государственное и материально-правовое исследование). – Воронеж: Воронежский ун-т, 1970. – 252 с.
153. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР. Процессуальное регулирование. – Воронеж: Воронежский ун-т, 1976. – 198 с.
154. Ганич Д.И., Олейник И.С. Русско-украинский и украинско-русский словарь. – К.: Рад. шк., 1984. – 463 с.
155. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посібник. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – 55 с.
156. Гаращук В.М. Сутність, принципи та гарантії законності // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. Тацій В.Я. – Х.: НЮАУ, 2000. – Вип. 42. – С.106-112.
157. Герасименко Є. До питання про адміністративну юрисдикцію в Україні // Науковий вісник Чернівецького Університету. Випуск 75. Правознавство. – 2000. – С. 74-77.
158. Герасименко Є. Суб’єкт адміністративного проступку // Право України. – 1999. – №4. – С. 41-44.
159. Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення // Право України. – 1998. – № 7. – С. 80-86.
160. Гнетов А.Т. Производство в административных комиссиях при исполнительных комитетах районных и городских Советов депутатов трудящихся: Дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 1965.
161. Головченко В.В., Ковальський В.С. Юридична термінологія: довідник. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.
162. Голосниченко И.П. Организация служб милиции, осуществляющих административную деятельность: Учебное пособие.— К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1984. – 96 с.
163. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К., 1995. – 78 с.
164. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит, 1972.– 258 с.
165. Государственное управление и административное право / Под ред. Ю. М. Козлова – М., 1978.
166. Гуляев А.П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования. – М.: Юрид. лит., 1976. – 144 с.
167. Гуменюк В.А. Адміністративно-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи / Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Х., 1999. – 17 с.
168. Гусейнов С.А. Компетенция государственной автомобильной инспекции МВД РФ: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1996.
169. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник для студентов юрид. вузов и ф-тов. – Изд. 4-е, перераб., доп. – М.: Изд-во Зерцало, 1998. – 416 с.
170. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Хрестоматия. – 3-е изд., перераб., доп. – М: ЗЕРЦАЛО, 1999. – 400 с.
171. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь. – Изд. 2-, переработ. и доп. – М.: Русский язык, 1976. – 1096 с.
172. Дворкін Р. Серйозний погляд на права / Пер. з англ. – К.: Основи, 2000. – 520 с.
173. Демин А.А. Административная юстиция и административный процесс в странах Латинской Америки // Государственно-правовые проблемы стран Латинской Америки. – М.: Университет дружбы народов, 1988. – С. 42–53.
174. Демин А.А. Административный процесс в развивающихся странах. – М.: Университет дружбы народов, 1987. – 85 с.
175. Демин А.А. Теория административного процесса: соотношение материального и процессуального права// Правовая наука и реформа юридического образования – Воронеж, 1996. – Вып. 6. – С. 94-114.
176. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
177. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 1999. – 265 с.
178. Державний контроль у сфері виконавчої влади: Наук. доповідь / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Ін-т держ. і права НАН України, 2000. – 60 с.
179. Джагупов Г.В. Вплив розміру штрафу на забезпечення його стягнення // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 15. – С. 36-39.
180. Джагупов Г.В. Деякі питання виконання органами внутрішніх справ постанов про накладення адміністративних стягнень // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. праць. Вип. 1. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1996. – С. 42-44.
181. Джагупов Г.В. Деякі проблеми виконання постанов про позбавлення спеціального права // Українське адміністративне право: Збірник наукових праць. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД: Ініціатива, 2000. – С.93-94.
182. Джагупов Г.В. Проблеми провадження в справах по виконанню постанов про накладення штрафу // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. праць. Вип. 2. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 149-151.
183. Джагупов Г.В. Сучасні проблеми застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 16. – С. 168-173.
184. Джагупов Г.В. Сучасні проблеми стягнення адміністративного штрафу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. – С. 121-125.
185. Додин Е.В. Понятие и виды оснований административной ответственности // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка. – Киев, 1982. – С. 23-30.
186. Додин Е.В. Исполнение постановлений о наложении административных взысканий.: Учеб. пособие – Одесса: Юридическая литература, АО БАХВА, 1999. – 68 с.
187. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. Нижник Н.Р. – К.: Ін Юре, 1999. – 244 с.
188. Дугенец А.С. Процессуальные сроки в производстве по делам об административных правонарушениях: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1995. – 22 с.
189. Дымченко В.И. Административная ответственность предприятий и организаций: Учеб. пособие. – Владивосток, 1985. – 83 с.
190. Дьяченко А.В. Особенности состава корыстного административного правонарушения // Проблемы совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях: Сб. науч. тр. – К.: УМК ВО, 1992. – С. 59-63.
191. Евдокимова Т.Г., Маховикова Г.А. Краткий словарь делового человека. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 128 с.
192. Егупенко В.В. Наши водители сегодня не готовы к либерализации правил дорожного движения // Вечерний Харьков. 2001. 13 октября.
193. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.
194. Еропкин Е.В., Попов Л.Л., Шергин А.П. О применении штрафов за нарушение общесвенного порядка // Советское государство и право. – 1971. – №7. – С.40 – 47.
195. Жеруолис И.А. Судопроизводство по административным делам // Советское государство и право. – 1970. – № 2. – С. 107-111.
196. Жулеев В., Короткова Т. Штраф на месте. Какова его эффективность? // Социалистическая законность. – 1970. – №9. – С.71.
197. Забалуева М.Ф. Административная ответственность должностных лиц аппарата государственного управления: Дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1987.
198. Законодательство Украины о борьбе с преступностью: Сб. нормативных актов. – Изд. 2-е, доп., по состоянию на 1 марта 1999 г. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 256 с.
199. Законодательство Украины о предпринимательстве (по состоянию на 15 марта 2000 г.). – Х.: ООО “Одиссей”, 2000. – 416 с.
200. Застрожная С.К. Советский административный процесс: Учеб. пособие. – Воронеж: Воронеж. ун-т, 1985. – 100 с.
201. Збірник нормативних актів та законів, що регламентують торговельну діяльність. – Х.: Факт, 1997. – 240 с.
202. Зброя: придбання, зберігання, використання: Зб. нормативних актів/ Уклад.: Мацко А.С., Бойко І.В. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 304 с.
203. Зивс С.Л. Источники права – М.: Наука, 1981. – 240 с.
204. Зоммерман К.-П., Старилов Ю.Н. Административное судопроизводство (юстиция) в Германии: история развития и основные черты // Государство и право. – 1999. – № 7. – С.70-77.
205. Зубов И.Н. О совершенствовании административного процессуального производства в органах внутренних дел. Проблемы административной ответственности на современном этапе. М., 1993.
206. Инкис А. Как повысить эффективность административного наказания // Законность. – 1997. - № 11. – С. 25-26.
207. Иванов В.А. Советский административный юрисдикционный процесс // Государство и право. – 1980. – № 6. – С. 30-37.
208. Кинчене Л.В. Исполнение органами внутренних дел постановлений о наложении административных взысканий: Дис. … канд. юрид.наук. – М., 1999. – 159 с.
209. Клюшниченко А.П. Административная ответственность за проступки, подведомственные органам внутренних дел. – К.: КВШ МВД, 1975. – 167с.
210. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб. Пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87с.
211. Клюшниченко А.П. Производство по делам о мелком хулиганстве. – К., 1970. – 149 с.
212. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. – Киев: Вища школа, 1979. – 230 с.
213. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. – 3-є вид. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
214. Коваль Л.В. Яким бути адміністративному кодексу України // Право України. – 1993. - № 3. – С. 24-25.
215. Коваль Л.В., Герасименко Є. Проблеми нормотворчості у сфері адміністративних правопорушень // Право України. – 1992. – № 3. – С. 20-22.
216. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно- практический комментарий) / Под общ. ред. А.С. Васильева. – Х.: ООО “Одиссей”, 2000. – 1008 с.
217. Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами: Станом на 1 січня 2001р. / Відп. Ред. Е.Ф. Демський. – К.: Юринком Інтер, 2001. – 1088 с.
218. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Научн.-практ. Коммент. / Анджиевский В.С. и др. – К., – 1991. – 623 с.
219. Козлов Ю.М. Административное правоотношение. - М.: Юрид. лит., 1976. – 184 с.
220. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1967. – 160 с.
221. Коліушко І. Адміністративна реформа в Україні // Право України. 1998.– № 2. – С.10-14.
222. Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права // Право України. – 2001. – № 5. – С. 30-34.
223. Коломоєць Т.О. Щодо ефективності адміністративних штрафів // Право України. – 2001. - № 2. – С. 84-87.
224. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення: Дис. … канд. юрид. наук. – Запоріжжя, 1999. – 200 с.
225. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України: Монографія. – Запоріжжя: Верже, 2000.–241с.
226. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 733 с.
227. Комзюк А.Т. Административная ответственность за правонарушения в сельском хозяйстве: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Харьковский юрид. ин-т им. Ф.Э.Дзержинского. – Харьков 1990. – 224 с.
228. Комзюк А.Т. Проблеми систематизації і класифікації заходів адміністративного примусу, що застосовуються міліцією // Вісник юридичного інституту. 1999. – № 2. – С. 63-68.
229. Комзюк А.Т. Деякі проблеми реформування законодавства про а