Дружченко Тетяна Петрівна Ме­тодика диференційованого навчання англійського усного монологічного мовлення майбутніх юристів

Короткий опис

Дружченко Тетяна Петрівна, старший викладач кафе­дри сучасних європейських мов ННІ гуманітарних наук Університету державної фіскальної служби України: «Ме­тодика диференційованого навчання англійського усного монологічного мовлення майбутніх юристів» (13.00.02 - теорія та методика навчання - германські мови). Спецрада К 26.001.49 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ДРУЖЧЕНКО ТЕТЯНА ПЕТРІВНА
УДК 378.147:811.111
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО
УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
___________________ Дружченко Т. П.
Науковий керівник: Бех Петро Олексійович, кандидат філологічних наук,
доцент, професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................. 14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
АНГЛІЙСЬКОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ
ЮРИСТІВ................................................................................................................ 21
1.1. Методика диференційованого навчання іноземних мов як предмет
дослідження: теоретичний та прикладний аспекти............................................... 21
1.2. Лінгвальні та екстралінгвальні особливості усного монологічного
мовлення майбутніх юристів.................................................................................. 37
1.3. Методичні основи диференційованого навчання англійського усного
монологічного мовлення майбутніх юристів ........................................................ 52
Висновки до розділу 1..................................................................................... 71
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
АНГЛІЙСЬКОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ
ЮРИСТІВ................................................................................................................ 74
2.1. Цілі та зміст навчання майбутніх юристів .............................................. 74
англійського усного монологічного мовлення .............................................. 74
2.2. Добір мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання англійського
усного монологічного мовлення майбутніх юристів ............................................ 85
2.3. Підсистема вправ та завдань для диференційованого навчання
англійського усного монологічного мовлення майбутніх юристів.................. 1033
2.4. Лінгводидактична модель організації процесу диференційованого
навчання англійського усного монологічного мовлення майбутніх юристів ... 138
Висновки до розділу 2................................................................................. 1478
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕТНАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТОДИКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО
УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ......... 1500
13
3.1. Планування та підготовка експерименту. Розроблення критеріїв та
норм оцінювання англійського усного монологічного мовлення .................... 1500
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів експерименту ............................ 1588
3.3. Методичні рекомендації щодо диференційованого навчання
англійського усного монологічного мовлення майбутніх юристів.................. 1933
Висновки до розділу 3................................................................................. 2011
ВИСНОВКИ ................................................................................................ 2044
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.............. 2111
ДОДАТКИ ................................................................................................... 2421
ДОДАТОК А ............................................................................................... 2421
ДОДАТОК Б................................................................................................ 2465
ДОДАТОК В……………………………………………………………...…..266

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні було проведено діахронний аналіз
теоретичного та практичного аспектів проблеми упровадження
диференційованого навчання іноземної мови в цілому та усного монологічного
мовлення зокрема; досліджено стан проблеми диференційованого навчання
іноземної мови студентів спеціальності «Право» у ЗВО України;
схарактеризовано лінгвальні та екстралінгвальні особливості англійського усного
монологічного мовлення майбутніх правознавців; окреслено методичні основи;
визначено цілі та зміст навчання; розроблено підсистему вправ та завдань, а також
створено модель процесу диференційованого навчання студентів спеціальності
«Право» англійського усного монологічного мовлення; експериментально
перевірено ефективність авторської методики; розроблено методичні
рекомендації для диференційованого навчання студентів спеціальності «Право»
англійського усного монологічного мовлення.
У результаті наукового пошуку нам вдалося зробити такі висновки.
1. Визначено, що диференційоване навчання полягає в об’єднанні студентів
у типологічні групи за певними особистісними якостями (рівень навченості,
автономності, мотивація, психологічні особливості) та в адаптації умов навчання
до цих якостей. Науковцями було здійснено спроби дослідити різні моделі
організації процесу диференційованого навчання іноземної мови, проте низка
питань не зазнали системного вивчення, зокрема, поза увагою дослідників
лишаються такі напрями, як навчання аудіювання, письма, лексики, фонетики, а
також окремі аспекти проблеми навчанням говоріння. Проблема
диференційованого навчання іноземної мови студентів спеціальності «Право» так
само не зазнала ґрунтовного теоретичного дослідження та упровадження в
навчальну практику. Для аналізу навчальних програм провідних ЗВО України,
підручників та навчальних посібників, за якими здійснюється навчання майбутніх
юристів англійської мови було визначено критерії врахування рівня навченості та
врахування рівня автономності. На основі цих критеріїв було встановлено, що
принцип диференціації не відображений ні в цілях навчання іноземної мови, ні в
205
змісті – фонетичному, граматичному, лексичному, тематичному аспектах
навчання мови, відсутні різнорівневі мовні, умовно-комунікативні та
комунікативні вправи, які б враховували базовий рівень знань, навичок та вмінь
студентів. А врахування автономності студентів взагалі нівелюється у вправах та
завданнях.
2. Обґрунтовано, що студенти спеціальності «Право» повинні оволодіти
непідготовленим (у жанрах пояснення / тлумачення (власне розуміння,
тлумачення об'єкта); розгорнутої відповіді на питання викладача, повідомлення на
основі прочитаного) і підготовленим у жанрі повідомлення-презентації трьох
функціональних типів – розповідь, опис, міркування (обґрунтування та
спростування) монологічним мовленням. У навчанні монологічного мовлення
майбутніх правовиків спираємося на тріаду категорій монологічного мовлення –
кількості інформації; якості інформації; способу подачі інформації. Одиницею
організації монологічного мовлення визначено смислові фрагменти. Для
продукування монологів різних типів студенти повинні оволодіти їхніми
композиційними особливостями та лексичними і граматичними засобами, а також
метакомунікативними засобами – зовнішніми скрепами, які передають зв'язність
між змістовими та композиційними частинами висловлення.
Підготовлене монологічне мовлення визнано домінантним, оскільки воно
здатне інтегрувати фахові знання з мовленнєвими навичками та вміннями,
розвивати останні, поповнювати словниковий запас студентів, розширювати
інформаційне поле майбутнього фахівця. Студенти спеціальності «Право»
повинні навчитися складати повідомлення-презентації (до 10 хв.), які (за видом
управлінського впливу) виконують пізнавально-інформаційну та переконувальну
прагматичну функцію; предметом повідомлення яких є факти, статистичні дані,
структури правових систем, динамічні та еволюційні процеси, причиновонаслідкові зв’язки та ієрархічні моделі в правових системах України та
англомовних країн, які (за критерієм інтерактивності) є проактивними, тобто
позбавлені активної участі адресатів, проте марковані діалогізмом – постійним
апелюванням до аудиторії, приверненням уваги слухачів, переконання їх. За
206
способом подачі інформації презентації здійснюються з мультимедійними та без
мультимедійних засобів.
3. Диференційоване навчання англійського усного монологічного мовлення
майбутніх юристів здійснюється на засадах диференційованого, комунікативного
та компетентнісного підходів. Диференційоване навчання англійського
монологічного мовлення студентів спеціальності «Право» рівня вищої освіти
«бакалавр» передбачає а) утворення динамічних диференційованих відповідно до
базового рівня володіння монологічним мовленням (рівня навченості) (А2 та В1)
та рівня самостійності (високого, середнього, низького) підгруп; б) диференціацію
цілей та змісту навчання мовного та мовленнєвого матеріалу залежно від підгруп
з базовим рівнем володіння мовою; 3) інваріантність у використанні методівспособів (зокрема, методу проектів); 4) диференціацію форми організації
навчання, а саме: співвіднесення аудиторної та самостійної роботи відповідно до
визначених цілей, рівня самостійності; залежно від рівня самостійності підгрупи
диференціацію змісту (наповненості) вправ та характеру завдань.
Навчання реалізується на основі принципів індивідуалізації, інтерактивної
спрямованості, провідної ролі самостійної навчальної діяльності, професійної
спрямованості, комунікативності, ситуативності, автентичності, домінувальної
ролі вправ, диференційованого й інтегрованого навчання мовних аспектів та видів
мовленнєвої діяльності. Основним методом-системою визначено комунікативний;
методами-способами – метод вправляння та метод проектів.
4. Окреслено цільовий та змістовий компоненти методичної системи.
Метою диференційованого навчання англійського усного монологічного
мовлення студентів спеціальності «Право» визначено забезпечення оптимальних
умов для досягнення кожним студентом максимальних індивідуальних
результатів у продукуванні підготовлених та непідготовлених монологів усіх
трьох функціональних типів мовлення, використовуючи вербальні засоби
комунікації, відповідно до вихідних умінь та рівня самостійності (на рівнях В1 та
В2). Зміст навчання складають матеріальний, ідеальний та процесуальнодіяльнісний компоненти, які охоплюють декларативні фахові знання, лінгвістичні
207
знання, мовленнєві навички та вміння продукувати усне монологічне
підготовлене та непідготовлене мовлення.
Здійснено добір навчального матеріалу. Визначено одиниці добору: мовні
одиниці (фонетичні, лексичні, граматичні), надфразові єдності, цілісні тексти. На
основі критеріїв ступеня трудності, відповідності потребам спілкування,
нормативності було здійснено добір звукових одиниць, комбінацій звуків,
акцентуаційний та ритміко-інтонаційних моделей. На основі критеріїв урахування
рідної мови, професійно-практичної цінності та необхідності, комунікативної
цінності, тематичності, стройової здатності було здійснено добір лексичних
одиниць (окремих слів) та фразеологічних одиниць (зрощення, єдності, сполуки) у
поєднанні форми, змісту та функції. Добір граматичних форм та конструкцій
відбувався на основі критеріїв функціональності (мовленнєвої спрямованості),
урахування рідної мови (зіставності). На основі критерію урахування рівня
навченості студентів було здійснено диференціацію фонетичного, граматичного
та лексичного матеріалу серед студентів дифпідгруп з рівнями А2 та В1.
Для добору надфразових єдностей визначено критерії функціональності,
інформативності, професійної спрямованості, автентичності, врахування рівня
мовної та професійної підготовки студентів, новизни інформації. Для студентів з
рівнем навченості А2 було дібрано надфразові єдності, які містять вказівні
займенники, неповні речення, синоніми, парентетичні внесення, приєднувальні
слова, композиційні маркери, узгодженні часових форм присудків; для студентів з
рівнем навченості В1 було дібрано надфразові єдності, які містять композиційні
маркери, узгодження часових форм присудків.
Добір цілісних текстів здійснено на основі критеріїв цілісності,
автентичності, професійної спрямованості, інформативності, актуальності та
значущості, врахування рівня мовної та професійної підготовки студентів. Було
дібрано усні та писемні фахові тексти та диференційовано їх за рівнем навченості,
тобто мовно-мовленнєвої готовності до сприйняття.
5. Розроблено підсистему вправ та завдань, яка реалізується у три етапи –
дотекстовий, текстово-репродуктивний, продуктивний за допомогою спеціально
208
розроблених вправ і завдань, які диференціюються у групах з різним рівнем
самостійності за такими критеріями: участь викладача, ступінь автономності
студентів у вирішенні завдань та доборі додаткових джерел.
На дотекстовому етапі студенти виконують лексичні, граматичні та
фонетичні вправи. Лексичні вправи: для студентів з низькою самостійністю –
умовно-комунікативні лексичні вправи з використанням готового лексичного
матеріалу в якості опор (використання заданих лексичних одиниць); для студентів
з середньою самостійністю – умовно-комунікативні вправи на самостійний добір
лексичних одиниць (використання очікуваних лексичних одиниць); для студентів
з високою самостійністю – умовно-комунікативні вправи на моделювання
надфразових єдностей на основі ключових лексем-опор (вільне використання
лексичних одиниць, синонімічних / антонімічних рядів).
Граматичні вправи: для студентів з низькою самостійністю – умовнокомунікативні, під постійним контролем викладача, у супроводі постійного
(необхідного) аналізу студентами та викладачем виучуваних граматичних явищ;
для студентів з середньою самостійністю – умовно-комунікативні вправи, які
виконуються самостійно, під частковим контролем викладача, у супроводі аналізу
студентами та викладачем тих граматичних явищ, у яких допущено помилки; для
студентів з високою самостійністю – умовно-комунікативні, контроль яких
здійснюється за допомогою ключів, частковий контроль викладачем (аналіз та
пояснення збоку викладача робляться у вкрай необхідних ситуаціях).
Фонетичні вправи: для студентів з низькою самостійністю –
некомунікативні, виконання яких відбувається в аудиторії або лінгафонному
кабінеті та проходить під постійним контролем викладача; для студентів з
середньою самостійністю – некомунікативні, виконання яких відбувається в
аудиторії або лінгафонному кабінеті, самостійно студентами (за зразком
викладача), з використанням взаємоконтролю та контролю з боку викладача; для
студентів з високою самостійністю – некомунікативні, виконуються в аудиторії
або лінгафонному кабінеті, самостійно (за інструкцією), з використанням
взаємоконтролю, рефлексії, контролю з боку викладача (за потреби).
209
На текстово-репродуктивному етапі студенти виконують підготовчі до
переказу завдання, а також виголошують перекази.
Для студентів з низькою самостійністю здійснюється постійний контроль:
викладач на кожному етапі роботи над переказом ставить конкретні завдання
перед студентами та відразу перевіряє якість їх виконання, коригує дії студентів.
Для студентів з середнім рівнем самостійності викладач ставить завдання,
подає алгоритми дій, необхідних для їх виконання, завдання мають комплексний
характер; викладач контролює лише розуміння змісту прочитаного, аналітичну
роботу, переказ цілісного тексту.
Для студентів з високим рівнем самостійності викладач ставить завдання,
показує алгоритм дій; студенти виконують перекази з творчими завданнями,
контроль взаємоконтроль, рефлексія лише на завершальному етапі
(безпосередній переказ тексту).
На продуктивному етапі студенти виконують проекти, характер яких
залежить від рівня самостійності: студенти з низьким рівнем самостійності –
репродуктивні проекти, студенти з середнім рівнем самостійності – компіляційні
проекти, з високим рівнем – конструкторські.
Фінальною стадією роботи над переказом є дискусія, покликана розвивати
уміння непідготовленого мовлення: у групах з низьким рівнем самостійності
відбувається дискусія по змісту тексту, з використанням інформації з тексту за
моделлю: питання – вербальні опори – невербальні опори; у групах з середнім
рівнем самостійності - дискусія по змісту тексту, з використанням інформації з
тексту, а також наведення даних з інших джерел за моделлю: питання –
невербальні опори; у групах з високим рівнем самостійності – дискусія по змісту
тексту (використання частково інформації з тексту без опор, а також наведення
даних з інших джерел, нестандартне вирішення проблеми).
Лінгводидактична модель організації процесу диференційованого навчання
монологічного мовлення студентів спеціальності «Право» охоплює низку
компонентів, які зазнають диференціації з урахуванням рівня навченості
студентів та рівня самостійності: цілі, зміст, суб’єкти, об’єкти, методи, форми
210
організації навчання, засоби навчання, форми контролю, очікуваний результат.
Модель складається з 11 мікромодулів, кожен з яких охоплює 16 годин (8 годин
аудиторної та 8 годин самостійної роботи) і реалізується у три етапи –
дотекстовий, текстово-репродуктивний, продуктивний.
6. Для перевірки якості авторської методики булопроведеноприродний
горизонтально-вертикальний експеримент, у ході якого було доведено гіпотезу,
що статистично підтверджена якісна динаміка у формуванні умінь монологічного
мовлення студентів спеціальності «Право» англійського усного монологічного
мовлення спостерігається за умови створення мобільних диференційованих груп
за критеріями базового рівня володіння мовою та рівня самостійності
(автономності), диференціації цілей та змісту навчання, функціональних типів
монологів, видів вправ і завдань та способів їх виконання, а також ступеня
самостійності їх виконання, дотримання етапності процесу навчання.
Достовірність результатів експерименту була доведена за допомогою
статистичного методу Манна-Уїтні.
На основі проведеного експерименту сформульовано методичні
рекомендації щодо організації диференційованого навчання майбутніх правовиків
англійського усного монологічного мовлення. Авторську методику
рекомендовано реалізовувати у чотири етапи: діагностичний (виявлення рівня
навченості та самостійності студентів), планувальний (постановка цілей навчання,
визначення змісту та розроблення навчальних матеріалів відповідно до рівня
навченості та рівня автономності), навчальний (безпосередня реалізація просу
навчання студентів: упровадження підсистеми диференційованих вправ і завдань),
підсумковий (виявлення динаміки змін у якості умінь монологічного мовлення та
автономності студентів, а також переведення їх до інших груп / підгруп).
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів
досліджуваної проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в
розробленні методики навчання мовних аспектів та інших видів мовленнєвої
діяльності студентів ЗВО (а також учнів середньої школи) на основі інших
критеріїв їх диференціації