ЕКОЛОГО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІКСОДОВИХ КЛІЩОВИХ БОРЕЛІОЗІВ У ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ РЕГІОНІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ

На правах рукопису

СЕМЕНИШИН ОКСАНА БОГДАНІВНА

УДК 616-02-036:616.981.717/477

ЕКОЛОГО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІКСОДОВИХ КЛІЩОВИХ БОРЕЛІОЗІВ У ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ РЕГІОНІ

14.02.02 епідеміологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Білецька Галина Вацлавівна
кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник

Львів 2009

З М І С Т
Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

14

1.1

Сучасний стан вивчення проблеми ІКБ

14

1.1.1

Біологічні властивості та екологія збудників ІКБ

14

1.1.2

Епідеміологічні та клінічні особливості ІКБ

21

1.2

Лабораторна діагностика іксодових кліщових бореліозів

29

1.3

Кліматичні та фауністичні умови західного регіону України

33

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

39

РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ОСЕРЕДКІВ ІКБ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

46

3.1

Оцінка фауни дрібних ссавців для визначення епідемічно значимих видів

46

3.2

Результати серологічного дослідження дрібних ссавців

54

3.3

Оцінка фауни іксодових кліщів (Ixodidae) для
визначення епідемічно значимих видів

57

3.4

Природна зараженість іксодових кліщів B. burgdorferi s. l.

64

3.5

Характеристика колективного імунітету населення
західного регіону України щодо ІКБ

70

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ІКБ

79

4.1

Прояви епідемічного процесу ІКБ

79

4.2

Основні клінічні прояви ІКБ у хворих

89

РОЗДІЛ 5. РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЗА СТУПЕНЕМ ЕПІДЕМІЧНОГО РИЗИКУ ЩОДО ІКБ

101

РОЗДІЛ 6. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ТА ІНСТРУКТИВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕПІДНАГЛЯДУ ЗА ІКБ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

110

РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

117

ВИСНОВКИ

132

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

134

ВСТУП

Серед інфекцій, які обіймають стабільно високе рангове положення у структурі інфекційної патології та наносять значні медико-соціальні та економічні збитки, найбільш актуальними на Євразійському континенті є іксодові кліщові бореліози (ІКБ) або хвороба Лайма (ХЛ).
Іксодові кліщові бореліози (Лайм-бореліоз, Lyme disease - англ., la maladie de Lyme - франц., Die Lyme-Krankheit - нім.) це класичні природноосередкові трансмісивні інфекції, збудниками яких є спірохети роду Borrelia burgdorferi s.l., а переносниками іксодові кліщі. ІКБ мультисистемні захворювання, характеризуються поліморфізмом клінічних проявів, серед яких основними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, часто перебігають у маніфестній та латентній формах, мають схильність до рецидивів і хронічного перебігу [1, 2, 3].
Сьогодні встановлено антигенний поліморфізм збудників, що дозволило виділити 11 видів борелій, які викликають групу самостійних захворювань іксодових кліщових бореліозів”. Ця термінологія знайшла своє відображення у документах ВООЗ і, поряд з назвою хвороба Лайма”, визнається загальноприйнятою [3, 4, 5].
Актуальність теми. На сучасному етапі іксодові кліщові бореліози є актуальною світовою проблемою, що обумовлено повсюдною поширеністю, високим рівнем захворюваності, поліморфізмом клінічних проявів, важкістю клінічного перебігу, частотою (від 3 % до 60 %) формування хронічного перебігу з наступною інвалідизацією [1, 3, 6].

ІКБ зустрічаються на всіх континентах, крім Антарктиди [1, 3]. У США щорічно реєструється від 12 до 17 тис. випадків ІКБ, а інтенсивний показник захворюваності на Лайм-бореліоз у ендемічних районах сягає 500 випадків на 100 тис. населення [7, 8]. В Європі відомості про ІКБ з’явились лише у 80-х рр. минулого століття [9-11], в даний час щорічно діагностується понад 50 тис. випадків цієї інфекції, причому у Фінляндії, Швеції, Словенії, Австрії та Німеччині інтенсивний показник захворюваності становить 70-130 випадків на 100 тис. населення [3, 12, 13]. У Росії кількість випадків лише за період 1992-1998 рр. зросла у чотири рази [14], і у теперішній час досягає 12-40 тисяч щорічно [15]. Середній показник захворюваності на ІКБ в окремих регіонах Росії (Томська область) становить 59,4-76,6 на 100 тис. населення [16].
В Україні, незважаючи на 20-річну історію вивчення у світі, ІКБ все ще залишаються у числі нових” нозологій, яким приділяється надто мало уваги. Попередні результати вивчення ІКБ у нашій країні у 1989-1993 рр. [17, 18] та постійне зростання захворюваності населення [19] свідчить про те, що багато аспектів даної проблеми залишаються невирішеними. Відомості про ландшафтну приуроченість природних осередків і ступінь епідемічного неблагополуччя територій до наших досліджень взагалі були відсутніми, не були вивчені умови та активність циркуляції збудників в осередках, існували лише поодинокі дані про епідеміологічні особливості та клінічні прояви цього захворювання [20-22]. Після введення офіційної реєстрації ІКБ у 2000 році, вивченням цієї проблеми в Україні займаються як установи санітарно-епідеміологічної служби та лікувальної мережі, так і заклади освіти та науки. Зокрема, важливе значення для вивчення поширеності природних осередків ІКБ мають дослідження з
видового складу та природної зараженості іксодових кліщів та дрібних ссавців бореліями [23-26], серологічного моніторингу серед населення, вивчення епідеміологічних особливостей захворювання [27, 28] та клінічних проявів цієї інфекції [29-32], проведені на окремих територіях. Своєчасним та актуальним є також налагодження лабораторної діагностики із використанням стандартизованих підходів [33-36]. Без вирішення цих питань успішне виявлення, діагностика, лікування та профілактика цього захворювання в нашій країні є неможливими.
Для оцінки проблеми ІКБ в Україні була обрана територія західних областей (далі західного регіону України), яка розташована у трьох ландшафтно-географічних зонах: Українському Поліссі (мішаних лісів), Волино-Подільській височині (лісостеповій) та Українських Карпатах. Ця територія вирізняється серед інших різноманітністю клімато-географічних, біотичних характеристик та гетерогенністю всіх компонентів паразитарної системи, що створює передумови для поширення багатьох природноосередкових захворювань, у тому числі й ІКБ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у лабораторії трансмісивних вірусних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України відповідно до НДР:
1. Вивчити поширеність хвороби Лайма в Україні і розробити систему діагностичних та профілактичних заходів” (1995-1999 рр., № держреєстрації 0195U025271).
2. Вивчити поширеність та клініко-епідеміологічні особливості асоційованих з кліщами інфекцій (бореліоз Лайма, кліщовий енцефаліт, гранулоцитарний ерліхіоз) в Україні та розробити методи

їх диференційної діагностики, лікування і профілактики” (2000-2003 рр., № держреєстрації 0199 U 004495).
3. Вивчити етіологічну структуру і епідемічний потенціал поєднаних вогнищ іксодових кліщових бореліозів і кліщового енцефаліту в Україні та розробити відповідні протиепідемічні заходи (2004-2007 рр., № держреєстрації 0103U002243).
Мета роботи виявлення особливостей поширення природних осередків ІКБ на території західного регіону України та їх еколого-епідеміологічна характеристика.
Для виконання поставленої мети вирішувались наступні завдання:
1. Визначити види іксодових кліщів і дрібних ссавців потенційних переносників та резервуарів збудників ІКБ.
2. На підставі сероепідеміологічного моніторингу визначити поширеність ІКБ у західному регіоні України.
3. Дослідити прояви епідемічного процесу ІКБ (рівень захворюваності, сезонність, обставини інфікування, вікові та гендерні характеристики).
4. Визначити основні клінічні прояви ІКБ у хворих.
5. Оцінити епідемічну ситуацію з ІКБ в умовах західного регіону України за визначеними параметрами, здійснити районування території за цими показниками для обґрунтування диференційованого підходу до профілактики бореліозів у системі санітарно-епідеміологічного нагляду.
6. Розробити науково-методичні та інструктивні матеріали із врахуванням одержаних результатів для організації та вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за ІКБ.
Об’єкт дослідження: епідемічний процес іксодових кліщових бореліозів.
Предмет дослідження: дрібні ссавці (мишоподібні гризуни), іксодові кліщі; хворі з підозрою на ІКБ, здорове населення та люди з груп професійного ризику.
Методи дослідження: епідеміологічний, зоолого-паразитологічний, мікробіологічний, серологічний, статистичний.
Наукова новизна роботи:
1. У результаті виконання роботи виявлено нові дані про ендемічні природні осередки ІКБ на території західного регіону України, надано їх комплексну еколого-епідеміологічну характеристику і визначені критерії епідемічного ризику в різних ландшафтних зонах.
2. Вперше виявлено, що коло потенційних резервуарів збудників ІКБ в Україні містить 5 видів дрібних ссавців (Clethrionomys glareolus Sch., Microtus arvalis Pal., Аpodemus agrarius Pal., Mus musculus L., Apodemus flavicollis Mart.) та 2 видів іксодових кліщів (I. ricinus L. та D. reticulatus Sch.) і визначений рівень їх природної зараженості B. burgdorferi s. l.
3. Вперше показано, що (29,11±1,31) % здорового населення та (45,75±2,61) % осіб з груп професійного ризику є серопозитивними до збудників іксодових кліщових бореліозів. Між зараженістю I. ricinus бореліями та рівнем серопозитивності населення встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок (р=0,83±0,11) у Прикарпатті та середньої сили (р=0,54±0,25) у зоні Українського Полісся.
4. Вперше визначені параметри епідемічного ризику щодо ІКБ і на основі їх відмінностей здійснено районування регіону. Показано, що переважна частина населення регіону проживає у зонах високого та помірного епідемічного ризику.
5. Виявлені основні клініко-епідеміологічні особливості іксодових кліщових бореліозів у регіоні: великий відсоток ((29,79±2,98) %)

безеритемних форм, розвиток у (7,06±1,60) % хворих мікст-інфекції іксодові кліщові бореліози-кліщовий енцефаліт”, значна частка ((14,89±2,32) %) випадків інфікування людей на території міст, перевага ((61,70±3,17) %) у структурі хворих на ІКБ осіб працездатного (31-60 років) віку, тривалий (6-7 місяців) епідемічний сезон, клінічна маніфестація (3,83±1,26) % випадків іксодових кліщових бореліозів у зимовий період. Показано, що у хворих на ІКБ найчастіше спостерігаються ураження опорно-рухового апарату ((67,8±4,30) %) та нервової системи ((55,09±4,57) %).
Практичне значення одержаних результатів:
1. Визначені показники потенційної небезпеки природних осередків ІКБ сприяли розробці напрямів, об’єму та способів профілактики інфекції в країні. Диференційний підхід до профілактики ІКБ особливо актуальний з огляду на численність кліщів і щорічне збільшення кількості людей, які прибувають для відпочинку у західний регіон України.
2. Проведене районування території західного регіону за ступенем епідемічного ризику щодо ІКБ дозволило санітарно-епідеміологічній службі раціонально організувати заходи із захисту населення та попередження цього захворювання.
3. Розробка та впровадження науково-методичних та інструктивних матеріалів із врахуванням виявлених еколого-епідеміологічних особливостей і клінічних проявів ІКБ (1 методичних рекомендацій, 6 інформаційних листів, 3 інформаційних повідомлень для керівників та для працівників ЛПУ та СЕС і 3 пам’яток для населення) сприяли оптимізації системи епіднагляду за ними.
4. Матеріали дисертації використані в учбовому процесі кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім.

Данила Галицького, біологічного факультету Запорізького державного університету та курсів підвищення кваліфікації Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Основний обсяг досліджень автор виконала особисто: відібрала та проаналізовала наукову літературу з цієї проблеми; взяла участь у 16-ти експедиційних виїздах із збору іксодових кліщів та відлову дрібних ссавців; провела всі мікробіологічні та серологічні дослідження зібраного матеріалу (кліщів, дрібних ссавців, сироваток крові людей); здійснила аналіз й узагальнення даних, їх статистичну обробку.
Автор провела ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на іксодові кліщові бореліози в регіоні за період 2000-2007 рр., визначила динаміку, інтенсивність епідемічного процесу, встановила епідеміологічні особливості захворювання в регіоні; проаналізувала клінічні прояви іксодових кліщових бореліозів у хворих та провела картування території регіону за ступенем епідемічного ризику щодо ІКБ. Взяла активну участь у розробці інструктивно-методичних матеріалів для налагодження постійного моніторингу природних осередків ІКБ.
Апробація роботи. Матеріали дисертації представлені на ХIV з’їзді Товариства епідеміологів, паразитологів, мікробіологів (Полтава, 2005 р.), на науково-практичних конференціях з міжнародною участю Актуальні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2006, 2007 pр.), нараді-семінарі з актуальних питань епідеміології і профілактики зооантропонозних інфекційних хвороб та режиму безпеки у лабораторіях державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (Дніпропетровськ, 2006 р.), нараді-семінарі з актуальних проблем особливо небезпечних інфекційних хвороб та біологічної безпеки, Одеса, 2007 р.) Х

Інтернаціональному Симпозіумі Інфекції, що передаються кліщами” (Веймар Німеччина, 2009 р.). Результати виконання дисертаційної роботи щорічно доповідались на засіданні Вченої медичної ради Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, серед них 4 належить особисто автору, решта у співавторстві.
Серед основних:
- у виданнях, затверджених ВАК України 7
- у іноземних виданнях 2
Результати дисертаційних досліджень використані при підготовці 13 методично-інструктивних документів.
Впровадження результатів дослідження. У ході досліджень для практичної охорони здоров’я підготовлені та впроваджені інформаційно-методичні документи: Методичні рекомендації з епідеміології, діагностики та профілактики іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма) в Україні (МР 9.3.1-114 2005), затверджені Наказом МОЗ України № 218 від 16.05.2005 р., 6 інформаційних листів з діагностики і профілактики ІКБ: Експрес-діагностика і профілактика іксодових кліщових бореліозів (хвороби Лайма)” (№ 14-2000, Київ, 2000); Метод виявлення збудника хвороби Лайма в іксодових кліщах” (№ 152-2002, Київ, 2002); Екстрена профілактика хвороби Лайма” (№ 65-2004, Київ, 2002); ”Спосіб лабораторної діагностики Лайм-бореліозу” (№ 165-2005, Київ, 2005); Результати вивчення іксодових кліщових бореліозів у Львівській області” (№ 707 від 15.11.2006, Львів, 2006); Результати вивчення іксодових кліщових бореліозів у Волинській області” (№ 707 від 15.11.2006, Львів, 2006), 3 інформаційні повідомлення для керівників та працівників ЛПУ та СЕС Хвороба Лайма”

Волинської, Закарпатської та Львівської областей та 3 пам’ятки для населення цих областей.
Матеріали дисертації використані при розробці Наказів обласних управлінь охорони здоров’я та обласних СЕС Львівської, Волинської та Закарпатської областей.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено актуальну наукову задачу виявлено особливості поширення та структури природних осередків іксодових кліщових бореліозів на території західного регіону України та надано їх еколого-епідеміологічну характеристику. Розроблено науково-методичні та інструктивні матеріали для вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за іксодовими кліщовими бореліозами, що має важливе практичне значення.
1. Основним переносником збудників іксодових кліщових бореліозів у регіоні є європейський лісовий кліщ I. ricinus L., природна зараженість якого бореліями складає у середньому (9,74±0,54) %, а середній та вище середнього рівень індивідуальної зараженості характерний для (66,7±0,03) % кліщів. На території регіону у поліських та лісостепових ландшафтах існують полівекторні природні осередки, у яких в циркуляцію B. burgdorferi s. l., крім I. ricinus L., залучені D. reticulatus Sch. Коло потенційних резервуарів збудників іксодових кліщових бореліозів містить 5 фонових видів мишоподібних гризунів: Clethrionomys glareolus Sch., Microtus arvalis Pal., Аpodemus agrarius Pal., Mus musculus L., Apodemus flavicollis Mart.
2. Третина ((29,11±1,31) %) здорового населення та (45,75±2,61) % осіб з груп професійного ризику є серопозитивними до збудників іксодових кліщових бореліозів. Між зараженістю I. ricinus бореліями та рівнем серопозитивності населення існує сильний прямий кореляційний зв’язок (р=0,83±0,11) у Прикарпатті та прямий кореляційний зв’язок середньої сили (р=0,54±0,25) у зоні Українського Полісся.
3. Епідемічна ситуація з іксодових кліщових бореліозів у західному регіоні України є несприятливою. Середньобагаторічний інтенсивний показник захворюваності населення на іксодові кліщові бореліози складає 0,39±0,07 на 100 тис. населення, перевищуючи у окремі роки (2000-2001) загальнодержавний у 1,2-2,1 рази та має тенденцію до зростання. Основними епідеміологічними особливостями іксодових кліщових бореліозів у регіоні є: значна частка ((14,89±2,32) %) у структурі хворих осіб, що інфікувались на території міст та міського населення ((68,08±3,04) %); перевага ((60,42±3,19) %) у структурі хворих на іксодові кліщові бореліози осіб активного віку (31-60 років); тривалий (6-7 місяців) епідемічний сезон, пов’язаний з періодом активності двох видів переносників; виявлення (3,83±1,26) % нових випадків іксодових кліщових бореліозів у зимовий період; розвиток у (7,06±1,60) % хворих мікст-інфекції іксодові кліщові бореліози-кліщовий енцефаліт”.
4. Особливостями клінічного перебігу іксодових кліщових бореліозів у регіоні є велика частка ((29,79±2,98) %) безеритемних форм із найчастішим ураженнями опорно-рухового апарату ((67,8±4,30) %) та нервової системи ((55,09±4,57) %).
5. На території регіону існують зони високого, помірного та низького епідемічного ризику щодо іксодових кліщових бореліозів. Переважна частина населення регіону проживає у зонах високого та помірного ризику (Українське Полісся, Лісостеп, Прикарпаття).
6. Впровадження розроблених на основі комплексних еколого-епідеміологічних досліджень науково-методичних та інструктивних матеріалів сприяло вдосконаленню системи епідеміологічного нагляду за іксодовими кліщовими бореліозами, що полягає у налагодженні постійного моніторингу природних осередків, зростанні ефективності лабораторної діагностики та профілактики ІКБ, підвищенні рівня знань медичних працівників про ІКБ та вдосконаленні санітарно-освітньої роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Steere A. C. The emerging of Lyme disease / A. C. Steere, J. Coburn, L. Glickstein // J. Clin. Invest. 2004. V. 11, № 8. P. 10931101.

2.

Коренберг Э. И. Болезнь Лайма / Э. И. Коренберг // Эпидемиол. и инфекц. болезни 1993. № 2. С. 4853.

3.

Gratz N. Трансмиссивные инфекционные заболевания в Европе. Их распространение и влияние на общественное здравоохранение [Електронний ресурс] / N. Gratz // WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2005. Режим доступу : http://www.euro.who.int/pubrequest

4.

Коренберг Э. И. Инфекции группы Лайм боррелиоза иксодовые клещевые боррелиозы в России / Э. И. Коренберг // Мед паразитол. и паразитарные болезни. 1996. № 3. С. 1418.

5.

Report of WHO Worcshop on Lyme Borreliosis Diagnosis and Surveillance [Електронний ресурс] // Warshaw, 1995. Режим доступу : http://www.who.int/zoonoses/resources/borreliosis/en/index.html

6.

Проблемы клещевых боррелиозов : сборник научных трудов / под редакцией проф. Э. И. Коренберга. М., 1993. 184 с.

7.

CDC Lyme disease - United States, 20032005 [Електронний ресурс] / MMWR Morbidity and Mortality Weekly Report (2007). № 56 (23). Р. 573-576. Режим доступу : http://www.cdc.gov/mmwr/preview/ mmwrhtml/ mm5623a1.htm.

8.

Lyme disease trends Dutchess County, New York, 1992-2000 / C. C. Chow, A. S. Evans, C. M. Noonan-Toly [et al.] // Mount Sinai J. Med. 2003. № 3. Р. 207213.

9.

Magnarelli L. A. The etiologic agent of Lyme disease in deer flies, hourse flies, and mosquitoes / L. A. Magnarelli, J. F. Anderson, A. G. Barbour // J. Infect. Dis. 1986. № 154. P. 355358.

10.

Magnarelli L. A. Experimental infections of mosquitoes with Borrelia burgdorferi, hte etiologic agent of Lyme disease / L. A. Magnarelli, J. E. Freier, J. F. Anderson // J. Infect. Disease. 1987. V. 156, № 4. P. 694695.

11.

Lyme disease: a tick borne spirochetosis / W. Burgdorfer, A. G. Barbour, S. Hayes [et al.] // Acta Trop. 1982. V. 216. P. 317319.

12.

A co-operation project for communicable disease control in Northern Europe. Epidata on Lyme borreliosis [Електронний ресурс] // Epinorth, 2003. Режим доступу : http://www.epinorth.org.

13.

Dervakova M. Association of the genetic variability within the Borrelia burgdorferi sensu lato with the ecology, epidemiology of Lyme borreliosis in Europe / M. Dervakova, D. Lencakova // Ann. Agric. Med. 2005. № 12. Р. 165172.

14.

Ананьева Л. П. Лайм-боррелиоз, или иксодовые клещевые боррелиозы. 1 часть: этиология, клиника, диагностика / Л. П. Ананьева // Инфекции и антимикробная терапия. 2002. T. 4, № 6. С. 2442.

15.

Наумов Р. Л. Пораженность населения боррелиями и заболеваемость болезнью Лайма / Р. Л. Наумов, И. С. Васильева // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 2005. № 2. С. 4042.

16.

ПЦР-диагностика клинических случаев боррелиозов и риккетсиозов / Л. С. Карань, Н. А. Рудникова, Т. В. Булгакова [и др.] // Генодиагностика инфекционных болезней: 5-я Всероссийская научно-практическая конференция, 1921 октября 2004 г. : сборник трудов под ред. ак. РАМН В.И.Покровского. М. : Медицина для всех, 2004. Т. II. С. 3537.

17.

Небогаткін І. В. Епідеміологія та епізоотологія хвороби Лайма в Україні / І. В. Небогаткін, Н. М. Семенова // Укр. наук.-мед. Молодіжний журнал. 1994. № 1. С. 6163.

18.

Акимов И. А. Итоги изучения иксодовых клещей (Ixodidae, Acarina) и болезни Лайма на Украине / И. А. Акимов, И. В. Небогаткин / Вирусные, риккетсиозные и бактериальные инфекции, переносимые клещами : тезисы докладов Международной научной конференции, 24-26 ноября 1996 г. Иркутск, 1996. С. 87 88.

19.

Актуальні питання епідеміології іксодових кліщових бореліозів (хвороби Лайма) в Україні / Л. С. Некрасова, В. М. Світа, Ю. О. Новохатній [та ін.] // Актуальні проблеми профілактики особливо небезпечних інфекцій та біологічної безпеки: матеріали наради-семінара, 18-20 вересня 2007 р. Одеса, 2007. С. 2223.

20.

Виноград І. А. Лайм-бореліоз у західному регіоні України / І. А. Виноград, Г. В. Білецька, І. М. Лозинський // Важливі зоонози: матеріали наук-практ. конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 13-14 травня 1999 р. Тернопіль : Укрмедкнига, 1999. С. 1314.

21.

Виноград І. А. Перші результати вивчення ІКБ (хвороба Лайма) в Україні / І. А. Виноград, Г. В. Білецька, І. М. Лозинський // Актуальні проблеми теоретичної і прикладної епідеміології : матеріали ювілейної конференції, присвяченої 60-річчю кафедри епідеміології і медичної паразитології Харківського інституту вдосконалення лікарів, Харків, 1997. Харків, 1997. С. 110113.

22.

Савчак В. І. Хвороба Лайма (бореліоз) / В. І. Савчак, Ю. М. Андрейчин // Лікарська справа. Київ: Здоров’я. 1998. № 6. С.134136.

23.

К вопросу об изучении новых природноочаговых инфекций в Харьковской области / Л. В. Ткаченко, В. А. Нагло, В. А. Гриненко, В. Е. Кульшин // матеріали науково-практичної конференції з питань особливо небезпечних інфекцій, біологічної безпеки та протидії біологічному тероризму, присвяченої 50-річчю створення відділів особливо небезпечних інфекцій, 21-23 вересня 2005. Одеса : Чорномор’я, 2005. С. 9596.

24.

Итоги 20-летнего изучения иксодовых клещей из территории Крыма в отделе ООИ Крымской республиканской СЭС / И. Л. Эвстафьев, Н. Н.Товпинец, Б. Н. Леженцев [и др.] // матеріали науково-практичної конференції з питань особливо небезпечних інфекцій, біологічної безпеки та протидії біологічному тероризму, присвяченої 50-річчю створення відділів особливо небезпечних інфекцій, 21-23 вересня 2005. Одеса : Чорномор’я, 2005. С. 183184.

25.

Нікіфорова О. В. Видовий склад, роповсюдження і заходи боротьби з іксодовими кліщами (Ixodidae) у Харківській області : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.11 Ветеринарна мікробіологія та вірусологія” / О. В. Нікіфорова. Харків, 2007. 20 с.

26.

Актуальні питаня епідеміологічного нагляду за іксодовими кліщовими бореліозами на сучасному етапі в Донецькій області / І. І. Сошенко, Г. М. Коломійцева, Є. В. Смирнова [та ін.] // Актуальні проблеми профілактики особливо небезпечних інфекцій та біологічної безпеки: матеріали наради-семінара, 18-20 вересня 2007 р. Одеса, 2007. С. 119120.

27.

Эпидемиологические особенности ИКБ на современном этапе в Донецкой области / В. И. Денисенко, М. А. Кушнарев, А. И. Белаш, Е. В. Смирнова [и др.] // матеріали науково-практичної конференції з питань особливо небезпечних інфекцій, біологічної безпеки та протидії біологічному тероризму, присвяченої 50-річчю створення відділів особливо небезпечних інфекцій, 21-23 вересня 2005. Одеса : Чорномор’я, 2005. С. 178179.

28.

Виноград Н. О. Популяційний імунітет населення Закарпатської області щодо іксодового кліщового бореліозу / Н. О. Виноград, З. П. Василишин // матеріали наради-семінара з актуальних питань епідеміології і профілактики зооантропонозних, природно-вогнищевих інфекційних хвороб та режиму безпеки у бактері-ологічних лабораторіях, 19-20 грудня 2006 р. Дніпропетровськ, 2006. С. 27-29.

29.

Зінчук О. М. Актуальні питання клініки, діагностики та лікування
нейробореліозу / О. М. Зінчук // Іфeкційні хвороби. 2004. № 1. С. 5964.

30.

Зінчук О. М. Особливості ураження серця при Лайм-бореліозі / О. М. Зінчук // Сучасні інфекції. 2006. № 1-2. С.8690.

31.

Зінчук О. М. Лайм-бореліоз. Клініко-епідеміологічні аспекти / О. М. Зінчук // Інфекційні хвороби. 2007. № 4. С. 511.

32.

Циркуляція збудника та клініка іксодового кліщового бореліозу на Прикарпатті / Б. М. Дикий, Т. О. Нікіфорова, М. А. Бойко [та ін.] // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни : матеріали науково-практичної конференції, приуроченої до Дня науки, 29-30 травня 2008 р. Львів, 2008. Вип. 6. С. 300304.

33.

Білецька Г. В. Імунолабораторні дослідження за іксодовими кліщовими бореліозами в Україні / Г. В. Білецька, Л. В. Третьякова // Актуальні проблеми профілактики особливо небезпечних інфекцій та біологічної безпеки: матеріали наради-семінара, 18-20 вересня 2007 р. Одеса, 2007. С. 2830.

34.

Білецька Г. В. Методи імунолабораторної діагностики хвороби Лайма / Г. В. Білецька, Л. В. Третьякова // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни : матеріали науково-практичної конференції, приуроченої до Дня науки, 16-17 травня, 2007 р. Львів, 2007. Вип. 5. С. 39397.

35.

Виноград Н. О. Оптимизация роботы лабораторной сети в системе индикации возбудителей особо опасных инфекций / Н. О. Виноград, Л. П. Козак, З. П. Василишин // Итоги и перспективы обеспечения эпидемического благополучия населения Российской федерации : тезиси докладов IX съезда Всероссийского научно-практического объединения эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. Москва, 2007. С. 69.

36.

Василишин З. П. Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту та іксодового кліщового бореліозу серед населення ендемічних територій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 03.00.06 Вірусологія” / З. П. Василишин. Київ, 2008. 24 с.

37.

Characteristic of DNA spirochete of the Lyme disease causes / G. P. Schmid, A. G. Steiger-walt, S. E. Lonson. [et al.] // J. Clin. Microbiol. 1984. V. 20, № 2. Р. 155158.

38.

Lindgren E. T. Lyme borreliosis in Europe: influences of climate and climate change, epidemiology, ecology and adaptation measures: [Електронний ресурс] / E. T. Lindgren, T. G. Jaenson // World Health Organization. Copenhagen, 2006. 34 р. Режим доступу : http:// www.euro.who.int.

39.

Шишова Т. В. Особенности мирового распространения возбудителей иксодовых клещевых боррелиозов / Т. В. Шишова, С. Р. Шляпина // Клещевые боррелиозы : материалы научно-практ. конф., 19-21 ноября 2002 г. [под ред. Э. И. Коренберга, Н. А. Забродина]. Ижевск : Издательство ООО «Ижтехносервис», 2002. С. 319322.

40.

Baranton G. Delineation of Borrelia burgdorferi sensu stricto, Borrelia garinii sp.nov., and group VS116 associated with Lyme borreliosis / G. Baranton, D. Postic, G. I. Saint // Intern. J. Syst. Bact. 1992. V. 42, № 3 Р. 378383.

41.

Barbour A.G. Isolation and cultivation of Lyme disease spirochetes / A. G. Barbour // Yale. J. Biol. Med. 1984. Vol. 57. P. 521525.

42.

Host association of Borrelia burgdorferi sensu lato - the key role of host complement / K. Kurtenbach, S. De Michelis, S. Etti [et al.] // Trends in Microbiology. 2002. № 2. Р. 7479.

43.

Манзенюк И. Н. Клещевые боррелиозы (болезнь Лайма) / И. Н. Манзенюк, О. Ю. Манзенюк. Кольцово, 2005. 85 с.

44.

Длина Borrelia burgdorferi s.s. и ее изменчивость / Р. Л. Наумов, И. С. Васильева, А. В. Штанников, С. И. Евсегнеев // Мед. паразитология и паразитарные болезни. 2002. № 2. С. 3843.

45.

Генетическая характеристика патогенных боррелий группы А14S, изолированных на Украине / В. В. Нефедова, Э. И. Коренберг, Ю. В. Андрийчук [ и др.] // ЖМЭИ. 2005. № 4. С. 2327.

46.

Relationships of a novel Lyme disease spirochete, Borrelia spielmani sp. nov., with its hosts in Central Europe / D. Richter, D. B. Schlee, R. Allgower, F. R. Matuschka // Appl. Environ. Microbiol. 2004. № 70 (11). Р. 64146419.

47.

Characteristics of erythema migrans in Borrelia afzelii and Borrelia garinii infections / S. A. Carlsson, H. Granlund, C. Jansson [et al.] // Scand. J. Infect. Dis. 2003. Vol. 35, № 1. P. 3133.

48.

Genetic Variability within Borrelia burgdorferi Sensu Lato Genospecies Established by PCR-Sing Strand Conformation Polymorphism Analys of the rrfA-rrfB Intergenic Spacer in Ixodes ricinus Ticks from the Czech Republic / M. Derdakova, L. Beati, B. Pet’ko [et al.] // Appl. Environ. Microbiol. 2003. V.69, № 1. Р. 509516.

49.

Генетическая характеристика изолятов Borrelia afzelii одного из основных возбудителей иксодовых клещевых боррелиозов на территории России и сопредельных стран / И. А. Фадеева, В. В. Нефедова, Э. И. Коренберг, Н. Б. Горелова // Генодиагностика инфекционных болезней: 5-я Всероссийская научно-практическая конференция, 1921 октября 2004 г. : сборник трудов под ред. ак. РАМН В. И. Покровского. М. : Медицина для всех, 2004. Т. II, С. 131132.

50.

Three major Lyme Borrelia genospecies (Borrelia burgdorferi s.s., B. afzelii and B.garinii) identified by PCR in cerebrospinal fluid from patients with neuroborreliosis in Sweden / K. Ornstein, J. Berglund, S. Bergstrom. [et al.] // Scand. J. Infect. Dis. 2002. № 5. Р. 341346.

51.

Steere A. C. Lyme disease / A. C. Steere // The New England Journal of Medicine. 2001. № 345. Р. 115125.

52.

Burgdorferi W. Lyme disease: ten years after discovery of the etiologic agent,
Borrelia burgdorferi / W. Burgdorferi // J. For the Clinical and Tretment of Infections. 1991. V. 19. P. 6166.

53.

Genotypic and ptenotypic characterisation of Borrelia burgdorferi sensu lato strains isolated from human blood / E. Ruzic-Sabljic, M. Arnez, S. Lotric-Furlan [et al.] // J. Med. Microbiol. 2001. № 10. P. 896901.

54.

Лобзин Ю. В. Лайм-боррелиоз (иксодовые клещевые боррелиозы) / Лобзин Ю. В., Усков А. Н., Козлов С. С. С-Петербург : Фолиант, 2000. 156 с.

55.

Малый В. П. Системный клещевой боррелиоз (болезнь Лайма) / В. П. Малый // Сучасні інфекції. 2001. № 3. С. 92105.

56.

Результати вивчення іксодових кліщових бореліозів в Україні / І. А. Виноград, Г. В. Білецька, О. Б. Семенишин, І. М. Лозинський // Сучасні інфекції. 2001. № 3. С. 4552.

57.

Eisen L. The roles of birds, lizards, and rodents as hosts for the western black-legged tick Ixodes pacificus / L. Eisen, R. J. Eisen, R. S. Lane // J. Vector Ecol. 2004. № 29(2). Р. 295308.

58.

Резервуарные хозяева и переносчики боррелий возбудителей иксодовых клещевых боррелиозов в России / Э. И. Коренберг, Н. Б. Горелова, Д. Постик [ и др.] // ЖМЭИ. 1997. № 6. С. 3638.

59.

Birds disperse ixodid (Acari: Ixodidae) and borrelia burgdorferi-infected ticks in Canada / J. D. Scott, R. Fernando, S. N. Banerjee [et al.] / J. Med. Entomol. 2001. V. 38, № 4. Р. 493500.

60.

Association of Borrelia afzelii with rodents in Europe / K. Hanincová, S. M. Schäfer, S. Etti [et al.] // Parasitology. 2003. № 126. Р. 120.

61.

Immunoglobulin G antibodies to Borrelia burgdorferi in game animal and small mammals in eastern Slovakia / M. Travnicek, A. Stefancikova, D. Nadzamova [et al.] // Rev. Sci. Tech. 2003. № 3. P. 1035-1041.

62.

Richter D. Modulatory effect of cattle on risk for lyme disease / D. Richter, F. R. Matuschka // Emerg. Infect. Dis. 2006. № 12. Р. 19191923.

63.

Zarkov I. S. The Lyme disease: Results of a serological study in sheep, cows and dogs in Bulgaria / I. S. Zarkov, M. M. Marinov // Rev. med. vet. 2003. V. 154, № 5. P. 363366.

64.

Stone E. G. Antibody testing and Lyme disease risk / E. G. Stone, E. H. Lacombe, P. W. Rand // Emerg. Infect. Dis. 2005. № 11(5). Р. 722724.

65.

The importance of dogs in eco-epidemiology of Lyme borreliosis: A review / M. Bhide, M. Travnicek, J. Curlik, A. Stefancikova // Vet. Мed. 2004. V. 49. № 4. P. 135142.

66.

A PCR-based survey of arthropod-transmitted infections in UK and Irish dogs and cats / S. E. Shaw, M. J. Kenny, A. L. Larga [et al.] // Res. Vet. Sci. 2002. № 72. Р. 35.

67.