ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ОЦІНКА СТАНУ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ РЕГІОНУ (на прикладі Рівненської області)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

На правах рукопису

Коротун Сергій Ігорович

УДК: 911.2 : 502.1 + 631.62 (477.81)

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ОЦІНКА
СТАНУ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ РЕГІОНУ
(на прикладі Рівненської області)

Спеціальність 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Будз Маркіян Дмитрович,
доктор географічних наук, професор

Рівне - 2007

Зміст
Вступ.......................................................................................................... 4
Розділ 1...................................................................................................... 9
Методологічні основи еколого-географічного аналiзу ефективності меліорацій 9
1.1. Теоретичні та методологічні основи еколого-географічної оцінки 9
1.2. Еколого-географічні проблеми землеробства на осушуваних землях 21
1.3. Конструктивно-географічні засади регламентації використання земельних та водних ресурсів у сільськогосподарському виробництві регіону.............. 27
1.4. Картографічні методи дослідження........................................... 41
1.5. Статистичний аналіз економічної ефективності......................... 46
Розділ 2.................................................................................................... 50
Природні чинники заболочування території та їх трансформація в процесі осушення........................................................................................................... 50
2.1. Геологічні умови......................................................................... 50
2.2. Рельєф.......................................................................................... 53
2.3. Клімат.......................................................................................... 57
2.4. Гідрографічна мережа та її гідрологічний режим..................... 61
2.5. Підземні води.............................................................................. 70
2.6. Ґрунтовий покрив та зміна його властивостей в результаті гідромеліорацій 75
2.7. Біоценози та їх зміни в процесі осушення.................................. 85
2.8. Природне районування території.............................................. 92
Розділ 3.................................................................................................. 105
Аналіз меліорованих земель в Рівненській області та оцінка їх стану 105
3.1. Історія розвитку меліорацій на Рівненщині............................. 105
3.2. Меліоративний фонд. Методи і способи осушення................. 121
3.3. Використання меліорованих земель........................................ 127
Розділ 4.................................................................................................. 131
Конструктивно-географічний аналіз основних тендeнцій розвитку осушувальних меліорацій в Поліському регіоні України..................................................... 131
4.1. Оцінка ефективності осушувальних меліорацій на території Рівненської області 131
4.1. Ефективності використання осушених земель з урахуванням природних умов у Західному Поліссі України............................................................. 138
4.2. Урожайність головних сільськогосподарських культур на меліорованих землях 145
4.3. Технічний стан меліоративних систем Рівненської області..... 148
4.4. Просторовий аналіз екологічних наслідків гідромеліорацій. 151
Висновки................................................................................................ 156
Додатки.................................................................................................. 160

Вступ
Актуальність теми обумовлена необхідністю вдосконалення природокористування меліорованими землями Західного Полісся. У зоні Полісся широко розповсюджене осушення заболочених та перезволожених земель. Цей спосіб впливу на продуктивність сільськогосподарських угідь протягом тривалого часу визнавався економічно доцільним та розвивався значними темпами. Однак, в літературі останніх років часто зустрічаються твердження про недоцільність здійснення гідротехнічних меліорацій, їх низьку ефективність та збитковість з огляду на екологічні наслідки втручання в природне середовище.
Протягом всього періоду розвитку осушувальних меліорацій на Поліссі основні зусилля спрямовувались на підтвердження швидкої економічної віддачі меліорованого гектара. Це не дало змогу повною мірою розкрити сутність процесів, що відбуваються в навколишньому природному середовищі, передбачити наслідки втручання в екосистеми та обґрунтувати масштаби проведення меліорацій. Методика визначення ефективності осушення, яка базується лише на факті підвищення врожайності сільськогосподарських угідь, має ряд нерозв’язаних методологічних проблем, що неодноразово обговорювалось науковцями-географами. При вивченні наслідків меліоративної зміни структури і основних властивостей природних комплексів необхідно використовувати конструктивно-географічний підхід, в зв’язку з тим, що вони визначаються не тільки технічною складовою, але ж і властивістю самих ПТК зберігати первісну структуру. Технічна складова проектується і є керованою, природна виражається через стійкість і саморегуляцію геосистеми.
Найбільшою стійкістю і саморегуляцією характеризуються природні комплекси, що формуються в умовах оптимального співвідношення тепла і вологи. Керуючи цим співвідношенням, складається оптимальний режим функціонування ПТК, з високим ступенем їх саморегуляції, збереженням структурної організації і найбільшої продуктивності. Недотримання ландшафтно-екологічних принципів приводить до того, що меліорація не сприяє збереженню і розвитку властивостей саморегуляції і стійкості ПТК, а створює умови для максимальної їх експлуатації і веде до деградації природи і необхідності додаткових затрат на її відновлення.
До цього часу не проведений комплексний аналіз впливу меліорацій на навколишнє середовище та економіку регіону. Важливість та практична значимість таких досліджень і визначили напрямок та тему дисертаційної роботи. В даній дисертаційній роботі вперше проведений комплексний аналіз меліорованих земель на прикладі Рівненської області, їх вплив на складові природного середовища та економіку регіону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи були використані при виконанні кафедральних науково-дослідних робіт на тему Економіко-екологічні проблеми природокористування в Західному Поліссі України” (0106V010488) і Розробка та впровадження наукових принципів та методів оцінювання, прогнозування й оптимізації управління природно-меліоративного режиму осушуваних земель на довгостроковій основі” (0196U010670). Напрямки досліджень за темою дисертації тісно пов’язані з державною науково-технічною програмою Охорона і відтворення земельних ресурсів України”, затвердженою постановою Кабінету міністрів України № 1441 від 20 грудня 1997 року.
Мета дослідження: комплексний географічний аналіз території, що підпала під меліорацію для визначення тенденцій еколого-економічних змін і вдосконалення природокористування, в напрямку оптимізації довкілля в рамках реалізації концепції сталого розвитку аграрного комплексу України.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- визначення конструктивно-перетворюючої ролі меліорації в системі раціонального природокористування;
- визначення місця картографо-статистичного аналізу в дослідженні території, як об’єкту гідромеліорацій (щодо умов Полісся);
- виявлення закономірності розміщення меліорованих земель;
- аналіз динаміки економічних показників сільськогосподарського використання меліорованих земель в залежності від сукупності географічних факторів;
- встановлення екологічних наслідки гідромеліорацій.
- встановлення тенденцій змін еколого-економічних показників в умовах гідромеліорацій.
Об’єктом дослідження виступає територія Західного Полісся, що підпадає під активний вплив гідротехнічних меліорацій. Дослідження проводились на меліорованих землях Рівненської області.
Предмет вивчення: регіональні відмінності еколого-економічної ефективності гідромеліорацій і можливі шляхи вдосконалення природокористування.
Методи дослідження. Еколого-географічний аналіз та оцінювання території базувались на методах первинного збору та обробки інформації, статистичному, порівняльно-географічному, математичному, картографічному, систематизації та логічного узагальнення, прогнозування, розрахунково-конструктивному. В роботі використані матеріали Держуправління екології та природних ресурсів, Головного управляння статистики у Рівненській області та Рівненського облводгоспу. Загальна методологія дослідження ґрунтується на філософських та еколого-географічних ідеях та концепціях, основою серед яких є концепція збалансованого розвитку території.
Наукова новизна дослідження. Вперше проведена комплексна оцінка ефективності гідромеліорацій на території Рівненської області, проведений картографо-статистичний аналіз території області як об’єкту гідромеліорації, виявлені закономірності розміщення меліорованих земель, встановлені екологічні наслідки меліорацій та тенденції змін еколого-географічних показників в умовах гідромеліорацій. Подальший розвиток дістало питання обґрунтування конструктивно-перетворюючої ролі гідромеліорації в системі раціонального природокористування на території Західного Полісся.
Практичне значення одержаних результатів. 1. Розроблена методика комплексної оцінки конструктивно-географічного стану регіону. Районування регіону за ступенем гостроти екологічної ситуації має практичне значення для визначення пріоритетних напрямів розвитку господарства, зокрема необхідність проведення відновних (рекультиваційних) заходів та заходів по реконструкції гідромеліоративних систем на територіях із кризовою і передкризовою екологічними ситуаціями та нормування антропогенних навантажень у ландшафтних системах з конфліктною, задовільною та сприятливою екологічними ситуаціями.
2. Розроблена методика еколого-географічного картографування і створена серія еколого-географічних карт, що дає змогу оцінити еколого-меліоративно-господарський стан території.
3. Запропоновані у роботі практичні рекомендації щодо зменшення антропогенного навантаження на ландшафтні системи, які будуть використані для розробки регіональної екологічної політики.
4. Результати досліджень використовуються в навчальному процесі НУВГП під час викладання природничих і економічних дисциплін.
Основні прикладні та методичні результати дисертації можуть бути використані для аналізу антропогенної трансформації інших територій з метою визначення сучасної екологічної ситуації після їх адаптації до індивідуальних особливостей природного та господарського розвитку ландшафтних систем.
Особистий внесок здобувача. Вперше проведена комплексна оцінка ефективності осушувальних гідромеліорацій на території Рівненської області. Безпосередньо автором розроблені основи геоінформаційної системи меліорованих земель на прикладі меліорованих земель Рівненської області, розроблений метод комплексної оцінки географічного еколого-економіко-меліоративного стану регіону на підставі якого проведено районування території Рівненської області.
Апробація результатів дисертації. на міжнародній науковій конференції Агроландшафтні системи та їх моніторинг” (Київ, 1993), українських з’їздах географічного товариства (Київ, Львів, Луцьк), науково-практичних конференціях (Київ, Харків, Львів, Рівне, Луцьк), варіант створеної геоінформаційної системи, а саме окремі частини картографічного матеріалу, пройшли апробацію на кафедрі ГІС Університету Паула м.Чикаго (1999).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 20 статей і наукових доповідей (з них 13 одноосібних) загальним обсягом 4,4 д.а., з них у наукових журналах та збірниках наукових праць 7 (4 у фахових виданнях, що входять до переліку ВАКу України).
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота охоплює 150 сторінки тексту і складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків. Загальний обсяг дисертації 200 сторінок. У роботі наведено 19 таблиць, 29 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел складається із 250 найменувань.

Список літератури

Висновки
Осушувані землі знаходяться ще на стадії свого формування і являють собою складні і дуже високодинамічні природно-антропогенні утворення. Вони вимагають постійного контролю за своїм розвитком і повсякчасного гідротехнічного і агромеліоративного втручання з метою покращення їх гідромеліоративного режиму та зменшення негативного впливу на довкілля.
Використання земельних та водних ресурсів на території України протягом десятиріч здійснювалось методами, що базувались на широкомасштабних змінах в природних екосистемах. Серед них чільне місце займає гідромеліорація, зокрема осушення перезволожених земель.
На основі проведеного еколого-географічного аналізу основних тенденцій розвитку осушувальних меліорацій та вивчення регіональних проблем меліорованих земель Західного Полісся (на прикладі Рівненської області) дозволяє зробити наступні висновки:
1. Значення меліорацій в системі раціонального природокористування слід розуміти як цілеспрямований перетворюючий вплив на ПТК (через окремі компоненти) для більш повного задовільнення соціального-економічних і екологічних потреб людини. Еколого-економічна ефективність меліоративних робіт залежить від територіальної диференціації агроландшафтів та їх взаємодії з оточуючими природними ландшафтами.
Науково-обґрунтований розвиток меліорацій забезпечить цілеспрямовану зміну якісного стану природних комплексів, що відповідають соціально-економічним потребам суспільства, і повинен бути обов’язково направлений на збереження середовідновлювальних функцій природних систем.
2. В вивченні просторової структури меліорацій ведуча роль може належити картографо-статистичному методу аналізу території як об’єкту меліорації. Картографування системи статистичних показників, що характеризують територію, дають можливість визначити просторові кореляції між структурою меліорованих земель районів і середньообласними пропорціями, а також регіональні різниці агроекотехнічних систем.
Розроблена система картографічного забезпечення дозволяє проаналізувати структурні динамічні зміни окремих показників еколого-економічної ефективності гідромеліорацій; визначити направлення розвитку і можливий стан природокористування в процесі функціонування агроекотехнічних систем.
3. Тенденція охоплення гідромеліораціями території області, різноманітна в природничо-господарському відношенні. За нашою оцінкою, при "задовільному" технічному стані осушених земель на території Рівненської області (10-25% осушених земель потребують покращення технічного рівня та реконструкції) особливої уваги потребують меліоративні системи Млинівського, Здолбунівського, Костопільського, Березнівського та Зарічнянського районів. Середньообласна урожайність основних сільськогосподарських культур на меліорованих землях за період 1966-2006 рр. не досягла проектного рівня.
Природні фактори (геологічні, геоморфологічні, гідрогеологічні) мають вплив на кінцеві результати продукції вже на рівні окремих ділянок осушених і богарних земель. Особливо чітко вони проявляються у лісостепових районах, де спостерігається значне розмаїття природних умов. У лісовій зоні при проведені великих обсягів меліоративних робіт і відносній одноманітності природи більший вплив припадає на економічний (виробничий) фактор.
В зоні осушення України, зокрема, на території Західного Полісся, простежується помітна диференціація ефективності проведених широкомасштабних осушувальних робіт, яка відмічається на всіх рівнях - від окремих масивів, меліоративних систем і господарств до адміністративних районів. Ця обставина дозволяє використовувати наведену методику оцінки ефективності використання осушених земель з урахуванням природних умов при визначенні об’єктів першочергової реконструкції осушувальних систем, насамперед з огляду на так звану господарську доцільність” такої реконструкції (остання, до речі, витікає і з інтересів загальнодержавних: сучасна занедбаність сотень тисяч гектарів осушених площ, у меліоративне освоєння яких свого часу вкладалися величезні народні кошти, взагалі суперечить здоровому глузду і вимагає невідкладного перегляду існуючої концепції меліоративних робіт у Поліссі).
4. Дослідження динаміки економічних показників сільськогосподарського використання меліорованих земель свідчить про нестабільність економічної ефективності як в часі так і в просторі. В області є приклади високоефективного сільськогосподарського використання земель. Але більшу частину валового збору важливих сільськогосподарських культур отримують при низький урожайності.
5. В умовах гідромеліорацій біологічна продуктивність угідь нестабільна. Екологічні наслідки гідромеліорацій залежать від ступеню урахування особливостей ПТК при виконанні комплексу організаційно-господарських заходів, які найбільш яркий прояв мають в екстремальні роки.
Здійснення комплексних меліорацій і дотримання технологічної дисципліни при проведенні будівельних і експлуатаційних робіт сприяє підвищенню якості земель, покращенню медико-гігієнічної характеристики території, забезпечує динамічну рівновагу в агроекотехнічних системах. В області є приклади пересушення заплав річок і активізація ерозійних процесів, повторного заболочування, деградація біоценозів, штучного створення осередків інфекційних захворювань. В цілому по області структура сільськогосподарських угідь на меліорованих землях не відповідає раціональним пропорціям при яких зберігаються середовідновлювальні функції природних систем.
Аналіз територіальної особливості структури сільськогосподарських угідь на осушених землях показує, що з збільшенням частки ріллі зменшується середовідновлювальні функції агроландшафту. Зростання продуктивності осушених угідь відмічається при умові, коли частка ріллі не перевищує 15%, а косовиці складають більше 60%.
6. Данні статистичного аналізу показують, що при існуючий екологічній ситуації і збереженні сучасних економічних відносин в аграрному секторі проектна урожайність сільськогосподарських культур на меліорованих землях не буде досягнута в найближчі 5-7 років. Найбільш висока еколого-економічна ефективність меліорованих земель, як правило, буде відмічатися на 3-5 рік їх сільськогосподарського використання, після приведення гідромеліоративних систем в належний стан. Особливістю меліорованих земель є їх швидке старіння.
Сучасні тенденції зміни еколого-економічних показників при умовах проведення меліорацій дозволяють зробити висновок: підйом економічної ефективності природокористування може бути забезпечений при умові покращення та урахування екологічної характеристики території з точки зору еколого-географічного підходу.
На основі проведених теоретичних дослідження та практичних розрахунків можна внести наступні пропозиції:
1. При проведенні осушувальних меліорацій втрату цінності природно-ресурсного потенціалу доцільно визначати через зміну грошової оцінки землі - основного засобу виробництва у сільському господарстві.
2. Подальший розвиток осушення має здійснюватись у напрямку вдосконалення технічного рівня гідромеліоративних систем та експлуатаційних заходів на них, при цьому мають діяти жорсткі економічні санкції за негативний вплив на навколишнє середовище та недотримання природоохоронних вимог.
3. Одним з необхідних напрямків раціонального використання земельного фонду Полісся і природокористування в цілому, є ренатуралізація меліорованих земель з метою відновлення і збагачення природних ресурсів, забезпечення і підтримання екологічної стійкості природних систем на різних ієрархічних рівнях, поповнення резервного фонду земель і територій, що охороняються (заповідників, заказників, пам’яток природи тощо).

Враховуючи критичний стан довкілля, необхідно передбачити комплекс організаційно-господарських, технологічних і агротехнічних заходів, визначити терміни та черговість їх реалізації. Обсяги робіт, їх види та послідовність мають визначатись, виходячи з об’єктивного стану земель, продуктивності землеробства, соціального значення земельних ресурсів в економічному розвитку області, а також із врахуванням матеріально-технічних і фінансових можливостей області та держави.

Список використаних джерел
1. Алексеевский В.Е. и др. Осушительные мелиорации в верхнем течении реки Припяти и их влияние на водный режим в прилегающих территорий. - Киев-Луцк: НПО УкрНИИГиМ, 1991. 83 с.
2. Алексеевский В.Е. Мелиорация земель Полесья и вопросы охраны окружающей среды. К.: Знание, 1978. С. 5-92.
3. Алексеевский В.Е., Вирвикленко Н.К., Наседкин Н.К. и др. Влияние осушительных мелиораций на режим, баланс и химический состав подземных вод Припятского Полесья // Проблемы Полесья. - К. Вып. 6. С. 121-128.
4. Алексеевский В.Е., Наседкин И.Ю., Корсунская И.Б. Формирование мелиоративной обстановки на осушаемых землях, ее оценка и контроль. - В кн. обеспечение экологической надежности мелиоративных объектов./ Под. ред. Б.П. Карука. К.: Урожай, 1987. С. 117-121.
5. Алексеевский В.Е., Рябцева Г.П. К оценке сложившейся экологической ситуации на осушаемых землях // Материалы конференции «Эколого-экономические принципы эффективного использования мелиорированных земель». - Мн: 2000. С. 30-32.
6. Алексеевский В.Е., Скрипник О.В., Рябцева Г.П. и др. Оценка и контроль изменений в природных комплексах под влиянием осушения. К: УкрНИИГиМ, 1992. 255 с.
7. Алексеевский В.Е., Цыбко В.А. Гидрогеолого-мелиоративное районирование - основа разработки природоохранных мероприятий при осушительных мелиорациях // обеспечение экологической надежности мелиоративных объектов./ Под. ред. Б.П. Карука. - К.: Урожай. 1987. С.73-112.
8. Балабанов Г.В., Давыдчук В.С. Комплексный географический подход к проблеме рационального природопользования // Географические аспекты рационального природопользования: Материалы научной конференции/ Отв.ред. В.И.Галицкий - К. Наукова думка 1987. С. 33-36
9. Балашев Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьмичев А.И. и др. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. - К.: Наук.думка, 1982. 290 с.
10. Балашев Л.С., Сипайлова Л.М., Соломаха В.А., Шеляг-Сосенко Ю.Р. Типология лугов Украины и их рациональное использование. - К.: Наук.думка, 1988. 240 с.
11. Барановський В.А. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території України на основі картографічного моделювання (теорія, методика, практика): Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 31 с.
12. Баранский Н.Н. Учет природной среды в экономической географии // Баранский Н.Н. Избранный труды: Становление Советской экономической географии/ Редкол. В.А.Анучин и др. М. Мысль 1980. С. 72-95.
13. Бастраков В.Г. Оценка и прогноз противоэрозионной устойчивости склоновых земель: Методическое пособие. Брянск, 1983. 45 с.
14. Безусяк А.В. Обоснование параметров дренажных трубопроводов для подпочвенного увлажнения: Автореф. дис. ... канд. техн. наук: спец. 06.01.02. К., 1986. 24 с.
15. Бельгибаев М.Б., Долгилевич М.И. О предельно-допустимой величине эрозии почв.// Тр.ВНИАЛМИ.-1970.-Вып.1. С. 9-18.
16. Берлянт А.М. Картографические методы исследования М. Изд-во МГУ 1977. 255 с.
17. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М. Мысль 1986. 240 с.
18. Близняк Е.В., Поляков Б.В. Инженерная гидрология. М.: Госстройиздат, 1939. 200 с.
19. Бобровский А.Л. Обоснование закрытого дренажа в сочетании с глубоким рыхлением для условий западных районов УССР: Автореф. дис. ... канд. техн. наук: 06.01.02. К., 1986. 19 с.
20. Богуцкий А.Б., Геренчук К.И., Демедюк Н.С. Состояние и задачи изучения антропогена западных областей Украины. В кн. Материалы по четвертичному периоду Украины. Киев, "Наукова думка", 1974
21. Будз М.Д, Корбутяк М.В., Коротун И.Н. и др. Географические проблемы осушительных мелиораций на Украине // Физ. география и геоморфология. - К.: Вища школа, 1987. - Вып. 34. С. 68-77.
22. Будз М.Д. Влияние осушения на режим грунтовых вод Красновольской осушительной системы: Отчет. - Ровно, УИИВХ, 1978. 74 с.
23. Будз М.Д. Влияние осушения на режим грунтовых вод на землях осушительной системы в верховьях р.Стоход: Отчет. - Ровно, УИИВХ, 1979. 81 с.
24. Будз М.Д., Комиссарчук А.А., Шабельникова З.А. Изучение гидрогеолого-мелиоративного режима осушаемых земель Западного региона УССР СВЧ-радиометрией. - Ровно: УИИВХ, 1979. 134 с.
25. Будз М.Д., Корбутяк М.В., Коротун И.Н. и др. Географические проблемы осушительных мелиораций на Украине // Физ.география и геоморфология. Вып.34. - К.: Выща школа, 1987. С. 68-77.
26. Булавко А.Г. Влияние осушения болот на элементы водного баланса рек Белорусского Полесья.-М.: Гидрометеоиздат, 1961. 151 С.
27. Булдей В.В., Вознюк С. Т. Осушительные мелиорации и охрана природы - Львов: Вища школа, 1987. С. 12-89.
28. Булдей В.Р. Гидромелиоративное строительство и охрана окружающей среды. - К.: Будівельник, 1980.- 107 с.
29. Булдей В.Р. О влиянии мелиоративных работ в Полесской низменности на водные ресурсы Днепра // Водные ресурсы. - 1978. №6. С. 142-155.
30. Булдей В.Р., Вознюк С. Т. Осушительные мелиорации и охрана природы. - Львов: Выща школа. Изд-во при Львовском ун-те, 1987. 154 с.
31. Булигін С.Ю. Типовий проект екологічно збалансованого високо­продуктивного агроландшафту // Агрохімія і ґрунтознавство. 2002. - Спец. Вип. до VI з’їзду УТҐА, Книга 3. С.20-22.
32. Буркинський Б.В., Ковальова Н.Г. Економічні проблеми природокористування. Рос. мовою. К.: Наукова думка, 1995.- 142 с.
33. Ваховский А.П. Режим грунтовых вод осушенных земель Западного Полесья // Материалы межведомственного совещания по мелиоративной гидрогеологии. М.: Наука. 1972. Вып.2. С. 166-169.
34. Веденiчев П.Ф., Трегобчук В.М. Iнтенсифiкацiя сiльського господарства i охорона природи. К.: Урожай, 1989. 224с.
35. Великанов М.А. Гидрология суши. - Л.: Гидрометеоиздат, 1964. 585 с.
36. Веремеєнко С. І. Еволюція і управління продуктивністю ґрунтів Полісся України. - Луцьк: Надстир’я, 1997. - 314 С.
37. Вернадский В.И. О газовом обмене земной коры: Избр. соч. т.5. - М.:1960. С. 27-267.
38. Вернардер Н.Б. Агрогрунтові райони Українського Полісся. - В кн.: Агрохімія і грунтознавство. - К.: Урожай, 1969. - №12. 176 с.
39. Вернардер Н.Б. К вопросу о районировании Украинского Полесья // Труды УкрНИИ почвоведения. - 1959, т.4. С. 124
40. Видина А.А. Методические вопросы полевого крупномасштабного ландшафтного картографирования // Ландшафтоведение. М.: 1963. С. 102-128.
41. Вирвикаленко Н.К., Наседкин И.Ю., Корсунская И.Б. Гидрогеологическое обоснование зон влияния осушения при проектировании мелиоративных систем // Обеспечение экологической надежности мелиоративных объектов. - К.: Урожай, 1987. 224 с.
42. Висока віддача осушених земель / С.М. Кухарчук, В.І. Галючка, В.Ф. Максименко; За ред. М.Г. Цюпи. - К.: Урожай, 1989. 78 с.
43. Водне господарство України / за ред. А.В. Яцика, В.М. Хорева. К.: Гекнеза, 2000. 456 с.
44. Водный режим и охрана осушаемых территорий / В.Е.Алексеевский, Н.К.Вирвикленко, Н.И.Иванушкина и др. К.: Урожай, 1989. - 223с.
45. Воейков Л.И. Климат Полесья // Приложение к Очерку работ Западной экспедиции по осушению болот”. - СПб., 1899.
46. Вознюк С. , Мошинський В., Вознюк Н. Парниковий ефект можна контролювати (за матеріалами Варшавського міжнародного семінару) // Водне господарство України. 2001. - № 3-4. С. 2-7.
47. Вознюк С. Т., Клименко М.О., Лико Д.В. Ґрунтові ресурси Західного Полісся України та проблеми їх використання // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир’я, 1998.- С. 30-34.
48. Вознюк С. Т., Крыштоф Ф.Г., Половицкий И.Я., Рубиншейн М.И. Использование результатов анализов почв в целях повышения их плодородия и определения потребности в мелиорациях. - К.: УМК ВО, 1988. 167 с.
49. Вознюк С. Т., Кузьмич П.К., Волкова Л.А. Агромелиоративные приемы обработки дерново-подзолистых почв Украинского Полесья // Гидротехника и мелиорация. - 1979. - №1. С. 210.
50. Вознюк С. Т., Кузьмич П.К., Крыштоф В.Г. и др. Мелиоративное почвоведение с основами гидрологии. - Львов: Вища школа, 1984 - 264 С.
51. Волкова Л.А. Изменение гидравлической проводимости почв под воздействием агромелиоративных приемов ее обработки // Тезисы докладов Всесоюзного совещания-семинара «Краевые задачи теории фильтрации». - Ровно, 1979. ч.2. С.54-57.
52. Воробьев С. А., Буров Д.И., Туликов А.М. Земледелие. - М.: Колос, 1977.- 505 с.
53. Геренчук К.І. Волинська височина.- В кн.: Фізико-географічне районування УРСР. Вид-во Київ.ун-та, 1968. С. 155-165
54. Геренчук К.І. Ландшафти західних областей УРСР, питання їх використання, охорони і перетворення.- У кн.: Охорона природи західних областей УРСР. Вид-во Львів.ун-ту, 1966. 214 с.
55. Гидрологическая роль болот и влияние их осушения на водный режим / Сост. Г.Н.Барановская, И.Г.Пиковская. - Мн.: УНИИ-КИВР, 1977. 153 с.
56. Гидрофизические исследования при мелиорации переувлажненных земель /И.Л.Калюжный, К.К.Павлова, С. А.Лавров. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 259 с.
57. Гирусов Э.В. Система "общество-природа": проблемы социальной экологии.-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.
58. Гімбаржевський В.Р., Мостовий Н.М. Прискоренне окультурення осушених земель. - К.: Урожай, 1990. 181 с.
59. Голиков А.П. Об использовании карт статистических поверхностей в пространственном анализе (на примере водохозяйственных расчетов) // Вестник Московского ун-та. Серия 5 География. 1988. №2. С. 64-68
60. Голованов А.И., Балан А.Г., Ермакова В.Е., Ефимов И.Т. Мелиоративное земледелие. М.: Агропромиздат, 1986. 328 С.
61. Голубев И.Ф. Почвоведение с основами геоботаники. - М.: Колос, 1970 - С. 201-437.
62. Гончаров С.М., Коротун С.І. Гідромеліоративні системи: геоморфологічні показники // Водне господарство України. К., 1997. Спецвипуск. С.29-33.
63. Гончаров С.М., Коротун С.І. До питання обґрунтування необхідності реконструкції меліоративних систем // Дидактичне і комп’ютерне забезпечення екологічної освіти: Зб. тез допов. Рівне, 1996. С.42-43.
64. Гончаров С.М., Коротун С.І. До питання про використання геоморфологічних показників для оцінки стану гідромеліоративних систем // Проблеми ринкової економіки України: Матер. наук.-практ. конф. Рівне: Вид-во УДАВГ, 1997. - С.45-47.
65. Гордийчук А.С. Эффективность почвозащитного земледелия на торфяных почвах Западного Полесья УССР // Мелиорация и водное хозяйство. - М.: 1988. - Вып.12. - С. 8-11.
66. Гордин И.В., Марков П.П. Замкнутые системы аграрно-промышленного водопользования. - М.: Агропромиздат, 1991. 272 с.
67. Гордійчук А.С. Деякі економіко-екологічні проблеми аграрного природокористування на осушених землях // Проблеми ринкової економіки України. Матеріали наук-практичної конференції. Рівне.- 1997. С. 31-33.
68. Горев Л.Н., Закревский Д.В., Пелешенко В.И. Особенности формирования химического состава природных вод на мелиорируемых землях Украинской ССР // Сб. Географические проблемы мелиорации земель УССР: Сб. науч. тр. К.: Наукова думка, 1987. С. 150-155.
69. Горев Л.Н., Пелешенко В.И., Кирничный В.В. Методика оптимизации природной среды обитания. - К.: Либідь, 1992. 528 с.
70. Гридасов В.Ф. Агрогидрологические свойства осушаемых земель. - Л.: Гидрометеоиздат, 1991. 174 с.
71. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224с.
72. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. - К.: Лікей, 1995. 233 с.
73. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-екологический анализ в мелиоративном природопользовании. - К.: Либідь, 1993. 225 с.
74. Гурин В.А., Гаць П.И. Совершенствование приемов эксплуатации гидромелиоративных систем УССР: Отчет о НИР. - Ровно: УИИВХ, 1985. 126 с.
75. Дейвисон М. Многомерное шкалирование. М: Финансы и статистика, 1988. 254 с.
76. Дербинян Г.А. Зависимость водопроницаемости почвогрунтов от их свойств // Метеорология и гидрология. М.: Гидрометеоиздат, 1975. - С. 100-101.
77. Децик Т.А. Изменение водного режима сосняков на водозборах осушеных сельхозугодий Полесья // Антропогенные изменения, охрана растительности болот и прилегающих территорий. - Мн.: Наука и техника, 1981. - С. 152-155.
78. Докучаев В.В. К вопросу об осушении болот вообще и в частности об осушении Полесья, 1875, Соч., т.1. - М.; Л.: Изд. АН СССР, 1949. 493 с.
79. Докучаев В.В. Учение о зонах природы. Горизонтальные и вертикальные почвенные зоны / Избр. соч. т.3. - М.: 1949. С. 50-280.
80. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області за 2002 р. - Рівне; Державне управління екологічної безпеки в Рівненській області, 2002. 224 с.
81. Дорофеев А.А. О влиянии осушительных сооружений на биогеоценозы прилегающих территорий // Вопросы оптимизации растительного покрова Верхневолжья. - Калинин: Изд-во Калинин. Ун-та, 1981. - С. 64-69.
82. Дубах А.Д. Гидрология болот. - Л.: Гидрометеоиздат, 1944. 228 с.
83. Дьяков В.Н. Агролесомелиорации в системе земледелия на склонах - М.: Россельхозиздат, 1987. 108 с.
84. Екологічні і водогосподарські умови в долині річки Прип’ять на території Рівненської області / Під ред. В.М.Терещенка, Ю.А.Тарасенка, В.Є.Алек­сє­євського. К.: Укрводприрода, 2001. 32 с.
85. Жердев В.Н. Мониторинг земель: контролируемые параметры почвенно-гидрологического режима бассейна р.Дон: Автореф. докт. С. -х.-н. - Курск: 1995. 34 с.
86. Жилинский И.И. Очерк работ Западной экспедиции по осушению болот (1873-1898). СПб: Изд-во Мин-ва земледелия, 1899. 724 с.
87. Жуков В.М., Сербенюк С. М., Дикунов В.С. Математико-картографическое моделирование в географии / Под ред. Г.А.Салищева. М.: Мысль 1980. 224 с.
88. Зайдельман Ф.Р. Режим и условия мелиорации заболоченых почв. М.: Колос, 1975. 309 с.
89. Зайдельман Ф.Р. Эколого-мелиоративное почвоведение гумидных ландшафтов. - М.: Агропромиздат, 1991. 320 с.
90. Зайко С. М., Санько П.М., Башкевич Л.Ф. Влияние осушительной мелиорации на смежные болотные масивы // Антропогенные изменения, охрана растительности болот и прилегающих территорий. - Мн.: Наука и техника, 1981. С. 140-155.
91. Залесский И.И. и др. Отчет по геолого-экологическим исследованиям для изучения техногенного загрязнения окружающей среды в г.Черновцах за 1989-1991 гг. // Фонды Ровенской ГРЭ. Ровно: Ров. ГРЭ, 1991. 214с.
92. Запольский И.А. Влияние мелиораций на водный баланс Украинского Полесья. - К.: Наукова думка, 1991. - С. 166-168.
93. Земельні ресурси України / За ред. В.В. Медведєва, Т.М. Лактіонової. К.: Аграрна наука, 1998. 148 С.
94. Зубец В.М. Реконструкция гидромелиоративных систем. - Мн.: Урожай, 1966. 187 с.
95. Зузанский Н.Б., Кутовый С. С., Лазаренко А.Н. Исследования влияния осушительных мелиораций на водность рек Украины // Водные ресурсы.- 1987. №1. С. 23-26.
96. Ивицкий А.И. О предельных и оптимальных нормах осушения болот // Гидротехника и мелиорация. - 1962. - №2. - С. 68.
97. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации: Акад.наук УССР. Ин-т ботаники им. Н.П.Холодного / Отв.редактор В.К.Мякушко. - К.: Наукова думка, 1982. 180 с.
98. Израэль Ю.А. Комплексный анализ окружающей среды. Подходы к определению допустимых нагрузок на окружающую среду и обоснование мониторинга // Всесторонний анализ окружающей природной среды: Труды 1-го советско-американского симпозиума. - Л.: Гидрометеоиздат, 1975. С.34-41.
99. Израэль Ю.А. Концепция мониторинга состояния биосферы // Мониторинг состояния окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. - С. 10-16.
100. Инструкция (методика) по определению экономической эффективности капитальных вложений в орошение и осушение земель и обводнение пастбищ. - М., 1992. 112 с.
101. Исаченко А.Г. Географические аспекты взаимодействия природы и общества и перспективы интеграции в географии // Известия из ВГО. 1987. Т.119, № 1. 1987 С. 3-13.
102. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища за 1992-1993 роки.// Вип.13.-К.: Геопрогноз, 1994.-159с.
103. Історія міст і сіл УРСР. Рівненська область. К., 1973. 412с.
104. Канівець В.І. Життя ґрунту. К.: Аграрна наука, 2001. 131 С.
105. Каркуциев Г.Н. Гидрологические аспекты осушительных мелиораций. - К.: Наукова думка, 1982. 158 с.
106. Картографические исследования природопользования (Теория и практ