ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ В УМОВАХ ЇХ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (теоретико-методологічні засади порівняльного аналізу)

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний лісотехнічний університет України

На правах рукопису

Кульчицький
Ярослав Володимирович

УДК 330.342: 303.725.2

ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ В УМОВАХ ЇХ
ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
(теоретико-методологічні засади
порівняльного аналізу)

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія
та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Львів – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ..............................................................................................................24
1.1. Еволюція поглядів на економічні системи у світовій
економічній думці…………..…………………….………..…………....25
1.2. Інструментарій дослідження і порівняння сучасних економічних систем……………………………………………………………………51
1.3. Теоретико-методологічні підходи до трактування
економічних систем………………………………….…………………74
Висновки до розділу 1..............................................................................93
РОЗДІЛ 2. СВІТОВИЙ ДОСВІД СТАНОВЛЕННЯ
ЕФЕКТИВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ТА
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ.............................97
2.1. Концептуально-методологічні засади становлення сучасних
економічних систем США, Німеччини і Японії……...........................98
2.2. Об'єктивні і суб'єктивні передумови становлення
економічної системи України...............................................................133
2.3. Пошук оптимальної стратегічної економічної моделі
України в умовах глобалізації:
контекст компаративістики..................................................................146
Висновки до розділу 2...........................................................................185
РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ЯК ПРІОРИТЕТНІ ДОМІНАНТИ
ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ХХІ ст………………….………………………...188
3.1. Екологізація економічних систем як об'єктивний процес
їх трансформації на зламі тисячоліть………………………………..190
3.2. Глобалізація як пріоритетний вектор трансформації
сучасних економічних систем..............................................................240
3.3. Зміна ролі держави у сучасних економічних системах
в умовах їх екологізації та глобалізації……………………..............281
Висновки до розділу 3..........................................................................306
РОЗДІЛ 4. СУЧАСНА ПАРАДИГМА ПОРІВНЯННЯ
ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЇХ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ,
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ……...........................311
4.1. Цивілізаційний підхід до порівняльного аналізу
сучасних економічних систем………………………….…………...312
4.2. Модифікація постіндустріальної парадигми порівняння
економічних систем в умовах посилення їх екологізації,
глобалізації та інтелектуалізації………..……………….….............338
4.3. Трактування сучасних економічних систем у контексті
постіндустріального парадигмального дискурсу та
становлення інформаційного, "знаннєвого" суспільства ………...360
Висновки до розділу 4.........................................................................380
РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ ПОРІВНЯЛЬНОГО
АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ З ПОЗИЦІЙ
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ…………………………………387
5.1. Типологізація економічних систем у контексті їх
порівняльного аналізу……………………………………………….389
5.2. Розвиток методології порівняльного аналізу
економічних систем в умовах посилення
їх екологізації, глобалізації та інтелектуалізації …….…................427
Висновки до розділу 5........................................................................478
ВИСНОВКИ...................................................................................................484
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................495
ДОДАТКИ......................................................................................................532

ВСТУП
Актуальність теми. Центральною проблемою економічної теорії третього тисячоліття є усебічне дослідження змісту, структури, закономірностей становлення і розвитку, особливостей сучасних економічних систем та їх порівняльний аналіз. Справді, всебічне дослідження економічних систем логічно призводить до їх порівняння, яке включає типологізацію систем на основі цілої палітри об'єктивних критеріїв. Ця актуальна і складна теоретична проблема, яка має надзвичайно важливе практичне й політичне значення, не може бути адекватно розв'язана без розробки її теоретико-методологічних аспектів. Саме від теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу сучасних економічних систем вирішальним чином залежить правильне комплексне уявлення про системи, з'ясування тенденцій їхнього розвитку, розгортання, еволюцію панівних суспільних, економічних, екологічних цінностей та інституцій, ступінь наукової обґрунтованості відповідних висновків та прогнозування подальшої трансформації економічних систем у нинішніх умовах значного посилення їх екологізації, інтелектуалізації та глобалізації.
На наш погляд, єдиним конструктивним теоретико-методологічним "ключем" до розкриття окресленої проблеми є застосування постіндустріальної парадигми, яка дає змогу виявити чинники й вектори розвитку сучасних економічних систем та вийти на об'єктивний порівняльний аналіз систем з метою пошуку оптимальних економічних моделей функціонування соціуму у ХХІ ст. У цьому контексті характерною особливістю нашого наукового дослідження є політико-економічний, порівняльний аналіз сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми, крізь призму формування інформаційного (постіндустріального за історичною суттю) суспільства та суспільства, заснованого на знаннях. Таким чином, розкриття новаторських підходів у галузі порівняльного аналізу економічних систем з теоретичних позицій постіндустріалізму є сьогодні пріоритетним напрямом економічної теорії ХХІ ст. Саме такий теоретико-методологічний підхід проходить "червоною ниткою" крізь усе наше наукове дослідження.
Ще однією нашою засадничою теоретико-методологічною позицією є опертя не лише на зарубіжну, але й на вагому вітчизняну наукову традицію у царині економічної компаративістики, без урахування якої неможливо всебічно проаналізувати сучасні економічні системи, запропонувати концепції типологізації та порівняння систем, а також обґрунтувати оптимальну стратегічну економічну модель для України. На наше переконання, економічна україніка є надійним дороговказом об'єктивного порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття в умовах посилення їх екологізації та глобалізації.
Обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу сучасних економічних систем передбачає виявлення пріоритетних домінант їх трансформації, якими у ХХІ ст. є, на наш погляд, екологізація та глобалізація. Саме ці процеси здійснюють нині вирішальний вплив на функціонування і трансформацію існуючих чи становлення нових економічних систем. Будучи тісно взаємопов'язаними між собою, вони зумовлюють ключові параметри економічних систем, визначають їхні функції. І хоча актуальність проблеми екологізації економіки не підлягає сумніву, проте більшість існуючих наукових досліджень мають або виключно економічний, прагматичний ухил, або природоохоронну спрямованість у чистому вигляді. Звідси випливає необхідність комплексного підходу до цієї проблеми на основі діалогу економічної та інших наук. Крім того, дослідження екологізації сучасних економічних систем у контексті економічної компаративістики має важливе значення для методології економічної теорії, а також політики регулювання взаємодії економічної та екологічної систем та забезпечення стійкого розвитку економічних систем в умовах посилення глобалізації.
На наш погляд, екологізація сучасних економічних систем є характерною ознакою формування інформаційного, постіндустріального суспільства. Відповідно порівняльний аналіз економічних систем крізь призму посилення їх екологізації, з урахуванням епохального переходу від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator), неодмінно повинен спиратися на постіндустріальну парадигму, яка, на наше переконання, дасть змогу забезпечити об'єктивність такого порівняльного аналізу.
Порівняльний аналіз сучасних економічних систем щільно пов'язаний з дослідженням процесів глобалізації і генезису інформаційного (постіндустріального) суспільства. У рамках такого дослідження проблеми глобалізації висвітлюються як новий контекст порівняльного аналізу економічних систем. Розкриття процесів глобалізації є насамперед можливістю по-новому підійти до порівняння економічних систем, а також концептуально збагнути, які зміни відбуваються у різних типах економічних систем і у кожній з національних економічних систем зокрема під впливом процесів глобалізації.
Незважаючи на значну актуальність проблеми порівняльних економічних систем, більшість наукових досліджень економічних систем мають емпіричний характер, спостерігається певне зниження уваги до теоретико-методологічних аспектів дослідження економічних систем, вбачається недостатня розробленість теоретичних проблем економічних систем у контексті утвердження модифікованої постіндустріальної парадигми на порозі третього тисячоліття. Особливої уваги вимагають проблеми трактування економічної системи як наукової категорії, з'ясування процесів екологізації, глобалізації та врахування цих нових контекстів при порівняльному аналізі сучасних економічних систем. Нагальним для вітчизняної економічної теорії є обґрунтування ефективної, оптимальної стратегічної моделі національної економіки України.
Як зазначалося вище, проблеми людської діяльності, економічних систем перебували у полі зору видатних українських мислителів та професійних економістів-теоретиків минулого: Г.Сковороди, М.Балудянського, І.Вернадського, М.Бунге, І.Франка, М.Туган-Барановського та ін. У середині ХХ ст. проблему порівняння економічних систем усебічно проаналізував В.Голубничий [116, C. 428-432; 391]. Пізніше комплексне дослідження економічних систем, їх порівняльний аналіз та обґрунтування перспектив здійснив Б.Гаврилишин [49; 50; 51; 52; 53; 375].
На початку ХХІ ст. вітчизняна економічна компаративістика збагатися низкою нових вагомих досліджень. Заслуговують на особливу увагу фундаментальні праці А.Чухна, у яких на сучасному теоретико-методологічному рівні, з використанням панорамного діалектичного філософського світогляду і глибокого аналізу найновіших концепцій зарубіжних та вітчизняних дослідників розглядаються згадані вище проблеми крізь призму постіндустріальної парадигми та їх значення для України [324; 325; 326; 327; 328; 329; 330; 331; 332]. Цікавими й конструктивними є теоретичні підходи та узагальнення, що містяться у колективних працях за участю А.Чухна, П.Леоненка, П.Юхименка, О.Черепніної [189; 190; 327; 330], а також ґрунтовних дослідженнях О.Веклич [38; 39; 40], Н.Гражевської [79; 80], А.Гриценка [83; 84; 85], В.Осецького [229], В.Сацика [224], С.Степаненка [274; 275], А.Філіпенка [309; 310; 311; 312; 313] та ін.
Значний внесок до теорії порівняльних економічних систем зробив фундатор Львівської наукової школи економічних систем Г.Башнянин [11; 12; 13; 14; 15; 16; 36; 348]. Конструктивністю і новаторством відзначаються теоретико-методологічні підходи львівських дослідників С.Панчишина [234; 235], І.Грабинського [77; 78], Б.Кульчицького [146; 147; 148; 149] та ін.
Загалом, проблеми економічних систем аналізували й досліджують нині такі українські економісти, як В.Базилевич, Г.Башнянин, А.Бебело, О.Бєляєв, О.Веклич, Б.Гаврилишин, А.Гальчинський, В.Геєць, І.Грабинський, Н.Гражевська, А.Гриценко, М.Згуровський, В.Кириленко, В.Кравців, Б.Кульчицький, П.Леоненко, В.Липов, Л.Лиско, І.Малий, В.Марцин, Л.Мельник, І.Михасюк, В.Осецький, С.Панчишин, Ю.Пахомов, І.Полулях, І.Помінова, Ж.Поплавська, А.Поручник, В.Сацик, С.Степаненко, І.Тивончук, Ю.Туниця, Т.Туниця, Н.Ушакова, А.Філіпенко, О.Черепніна, А.Чухно, Г.Шевченко, Б.Шевчик, П.Юхименко та ін.
Серед зарубіжних учених, які вивчали й досліджують сьогодні проблеми економічних систем необхідно назвати А.Сміта, К.Маркса, Дж.Кейнса, Ф.Гаєка, Дж.Гелбрейта, В.Ростоу, В.Ойкена, А.Оксенфельдта, П.Семюелсона, Д.Бела, Е.Тофлера, П.Грегорі, Р.Стюарта, Ф.Прайора, М.Борнстейна, А.Гікса, Т.Яноскі, Я.Корнаї, Р.Кауфмана, С.Гагарда, Р.Гілпіна, Н.Спулбера Р.Карсона, Дж.Сакса, А.Аслунда, М.Шніцера, Дж.Стіґліца, П.Хола, Д.Соскайса, С.Дьянкова, Е.Глезера, Р.Ла Порта, Ф.Лопес-де-Сіланеса, Б.Ебінгхауса, А.Шляйфера, Р.Інглегарта, М.Кастельса, Т.Сакайю, С.Роузфілда, Т.Коваліка, Г.Колодка, Б.Вінярського, Т.Качмарека, П.Залєву, В.Іноземцева, А.Колганова, О.Бузгаліна та ін.
У процесі роботи над дисертацією нами були критично проаналізовані наукові праці зарубіжних і вітчизняних фахівців, присвячені проблемам економічних систем, що підтвердило висловлені вище думки про особливу актуальність дослідження теоретико-методологічних аспектів окреслених фундаментальних проблем сучасної економічної теорії.
Крім того, хочемо наголосити, що пропоноване дисертаційне дослідження є логічним доповненням та розвитком ідей, теоретико-методологічних підходів та концепцій, обґрунтованих нами у 2-х одноосібних (індивідуальних) авторських монографіях, авторських розділах колективних монографій, посібниках, 54 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях протягом останніх 15 років.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи використано при виконанні держбюджетної теми ДБ № Н. 04–11 "Предметна сфера економічної теорії у суспільстві сталого розвитку", над якою працює міжкафедральний колектив науковців Національного лісотехнічного університету України (№ державної реєстрації 0111U002653). (Довідка № 05-278 від 26.03.2013 р.).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз теоретико-методологічних проблем порівняння економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації, формування інформаційного, "знаннєвого" (постіндустріального за історичною суттю) суспільства.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
– розкрити еволюцію теоретико-методологічних поглядів на економічні системи у світовій та українській соціально-економічній думці;
– виявити інструментарій дослідження і порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації;
– проаналізувати основні підходи до трактування економічних систем як наукової категорії;
– розкрити концептуально-теоретичні засади становлення сучасних розвинутих економічних систем та з'ясувати у порівняльній площині передумови й особливості становлення національної економічної системи України, обґрунтувати її стратегічну економічну модель;
– розкрити суть глобалізації, процес глобалізації економічних систем та глобалізаційний контекст їх порівняльного аналізу;
– з'ясувати зміст екологізації економічних систем як пріоритетної домінанти їх трансформації у третьому тисячолітті та довести особливу важливість врахування екологічних критеріїв у порівняльному аналізі економічних систем;
– розкрити зміну ролі держави у сучасних економічних системах в умовах посилення їх екологізації та глобалізації;
– з'ясувати особливості цивілізаційного підходу до порівняльного аналізу сучасних економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації;
– розкрити модифікацію та новий зміст постіндустріальної парадигми порівняння сучасних економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та інтелектуалізації та виявити щаблі порівняльного аналізу систем;
– обґрунтувати авторське трактування сучасних економічних систем крізь призму постіндустріальної парадигми їх порівняльного аналізу в умовах екологізації та глобалізації, формування інформаційного, "знаннєвого" суспільства;
– розкрити теоретико-методологічні підходи до типологізації економічних систем та обґрунтувати сучасні критерії типологізації з врахуванням посилення екологізації та глобалізації, переходу до інформаційного суспільства;
– розкрити теоретико-методологічні підходи до порівняння економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації та обґрунтувати авторську концепцію порівняльного аналізу систем з урахуванням процесів їх екологізації, глобалізації, інтелектуалізації та формування інформаційного, "знаннєвого" суспільства, як історично постіндустріального.
Об'єктом дослідження є сучасні економічні системи як складні поліструктурні системні утворення в умовах посилення їх екологізації та глобалізації.
Предметом дослідження є зміст, типи, національні особливості економічних систем, теоретико-методологічні засади порівняльного аналізу систем у сучасних умовах їх екологізації, глобалізації, інтелектуалізації, формування інформаційного, "знаннєвого" (постіндустріального) суспільства.
Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, міждисциплінарний пізнавально-методологічний інструментарій, оскільки дисертант виходив з того, що сучасні концепції порівняльного аналізу економічних систем повинні ґрунтуватися на усвідомленні об'єктивного процесу інтеграції наукового знання. У роботі наголошено, що порівняння економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації не може здійснюватися виключно з "економічних" позицій, а повинно максимально враховувати параметри екологічної, соціально-політичної, культурологічної, правової та всіх інших сфер буття соціуму. Тому для реалізації поставлених у дисертації завдань, обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу систем використано такі основні методи: діалектичний, абстрагування, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, історичний та логічний, еволюційний, теоретичного моделювання, формалізації, системного і порівняльного аналізу, сценарного підходу, табличний та графічний методи, структурного аналізу, синергетичний та ін.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали сучасні концепції теорії порівняльних економічних систем, праці вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційні матеріали, опубліковані у статистичних та періодичних виданнях України і світу, ресурси Інтернету та ін.
Наукова новизна дисертаційного дослідження. Науково аргументовані результати проведеного автором дослідження допомогли розв'язати важливу наукову проблему – обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації. Вирішення її у дисертації представлено сукупністю нових теоретичних і методологічних наукових положень, висновків та рекомендацій, наукова новизна яких полягає у наступному.
Вперше:
– на рівні дисертаційного дослідження розкрито теоретико-методологічні засади порівняльного аналізу сучасних економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації, формування інформаційного, "знаннєвого" (постіндустріального за історичною суттю) суспільства. Наголошено, що порівняльний аналіз економічних систем у кінцевому підсумку дає змогу виявити найефективніші, соціально зорієнтовані, гуманістичні, інноваційні та "знаннєво"-творчі економічні моделі соціуму, які б відповідали викликам ХХІ ст., випереджально враховували процеси посилення екологізації, глобалізації, інтелектуалізації і гарантували повне дотримання прав і свобод людини. При цьому запропоновано авторське трактування економічної системи, яке враховує світові процеси посилення екологізації та глобалізації, а також епохальний перехід людства до інформаційного (постіндустріального), "знаннєвого" суспільства. Обґрунтовано, що економічна система – це складне біо-соціо-економічне утворення, яке присутнє у всіх галузях діяльності суспільства і, поєднуючи чинники виробництва за безпосередньої участі існуючих неформальних і формальних інституцій у певних екологічних та глобальних обставинах, забезпечує виробництво матеріальних і духовних благ, надання послуг, екологічну рівновагу та стійкий розвиток суспільства в умовах ощадливого використання відносно обмежених традиційних ресурсів та необмеженості інформації і знання. Економічна система сприяє задоволенню зростаючих потреб та гармонізації економічних інтересів громадян, забезпеченню їх прав і свобод, принципу соціальної справедливості, зміцненню держави у контексті посилення глобалізаційних процесів. Сучасна економічна система повинна бути однозначно спрямована на формування інформаційного (постіндустріального) суспільства та суспільства, заснованого на знаннях;
– обґрунтовано необхідність запровадження до категоріального апарату економічної теорії поняття "екологізація економічних систем", під яким запропоновано розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізація економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем" не тільки заповнює відповідну прогалину в економічній теорії, а й дає змогу повністю врахувати екологічний контекст порівняльного аналізу економічних систем на порозі третього тисячоліття. Водночас доведено необхідність на рівні методології економічної теорії виокремлення соціально-екологічних відносин у загальній системі суспільно-економічних відносин, що дало б змогу окреслити еколого-економічну проблематику як окремий об'єкт системного аналізу економічної теорії ХХІ ст. з усіма подальшими практичними пропозиціями щодо формування науково обґрунтованої еколого-економічної політики держави;
– обґрунтовано необхідність запровадження до категоріального апарату економічної теорії поняття "глобалізація економічних систем", під яким запропоновано розуміти процес зближення та уніфікації інституцій, що забезпечують трансформацію сучасних національних економічних систем з метою підвищення їхньої ефективності, екологічної безпеки та якості життя громадян. Поняття "глобалізація економічних систем" відображає об'єктивні процеси уніфікації інституційної бази розвитку економічних систем в умовах посилення регіональних і світових економічних зв'язків, відкритості економічних систем, вільного переміщення ідей, інформації, знань, цінностей, капіталу, праці, утвердження планетарної концепції прав людини, об'єднання зусиль національних економічних систем для вирішення планетарних (у т.ч. й екологічних) проблем в інтересах всього людства. Запропоноване поняття "глобалізація економічних систем" дає змогу максимально врахувати глобалізаційний контекст порівняльного аналізу економічних систем на порозі третього тисячоліття;
– обґрунтовано послідовність (ієрархію) парадигм дослідження еволюції та порівняння економічних систем і розкрито зміст нової модифікованої постіндустріальної парадигми порівняльного аналізу систем. Доведено, що постіндустріальна екологізаційно-глобалізаційна парадигма порівняльного аналізу економічних систем поступово трансформується у модифіковану постіндустріальну (еволюційну в своїй основі) інформаційно-інтелектуальну парадигму, що спирається на цивілізаційний підхід, яка у свою чергу неухильно переростає у нову модифіковану постіндустріальну парадигму пантеїстично-гуманістичної постекономічної інтелектуально-творчої діяльності та інформаційно-комунікативного духовного віталізму. У розвиток виявленої послідовності парадигм дослідження еволюції та порівняння економічних систем запропоновано відповідну логічну теоретико-методологічну схему порівняльного аналізу сучасних економічних систем та обґрунтовано авторську концепцію порівняння економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації, інтелектуалізації із математичною моделлю такого аналізу.
Удосконалено:
– інструментарій порівняльного аналізу сучасних економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації. Доведено, по-перше, що сам інструментарій повинен формуватися з урахуванням міждисциплінарного підходу, "стиків" наук і, відповідно, включати найрізноманітніші методи порівняння економічних систем, які б у взаємодоповненні розкривали не лише економічні параметри систем, а й увесь спектр суспільного буття, де людина має розглядатися як найвища цінність і самоціль суспільно-економічного прогресу при забезпеченні екологічно збалансованої, "зеленої економіки". По-друге, порівняльний аналіз економічних систем доцільно здійснювати на основі діалектичного синтезу еволюційної економіки (еволюційної економічної теорії) та неоінституціоналізму, що дасть змогу точніше врахувати й вивчити об'єкт дослідження. Так, при порівняльному аналізі перехідних економічних систем може дещо домінувати еволюційна складова цього синтезу, оскільки у перехідних, трансформаційних економіках часто можливі певні збурення, заперечення віджилих форм, прискорення, стрибки, біфуркації, невизначеність, непередбачуваність, нелінійність і т.п. І навпаки, при аналізі сучасних розвинутих економічних систем, для яких властиві значно більша стабільність, стійкість, відлагодженість, прогнозованість, на перший план може виступати інституційна складова вище вказаного теоретико-методологічного синтезу;
– обґрунтування тези, що теорія інформаційного (постіндустріального) суспільства фактично виконує роль глобальної методологічної парадигми. Це означає, що виявлення теоретико-методологічних засад порівняння економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації повинно здійснюватися у межах постіндустріального парадигмального дискурсу, де інформація і знання розглядаються як необмежені фактори й чинники розвитку сучасних економічних систем у контексті епохального переходу людства від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator), котра є головним критерієм цивілізаційного поступу, а її становище у суспільстві – визначальним показником порівняльного аналізу економічних систем. При цьому "людина творча" розцінює довкілля, природу як партнера і дбає про стійкий розвиток економічної системи без порушення екологічної рівноваги;
– обґрунтування тези про зміну ролі держави у сучасних економічних системах в умовах їх екологізації та глобалізації. Наголошено, що в економічній теорії утверджується ідея сильної суверенної національної держави, коли остання покликана забезпечити ефективне регулювання економіки, стабільність і передбачуваність норм і правил економічної гри, легальне входження до бізнесу, стимулювання економічного зростання, залучення іноземних інвестицій, порядок і соціальну справедливість, охорону довкілля і створення умов для формування екологічно збалансованої економіки та стійкого розвитку. В умовах переходу до інформаційного (постіндустріального) суспільства та суспільства знань сильна держава повинна надійно відстоювати національні економічні інтереси, захищати економічну та екологічну безпеку, стимулювати інноваційний розвиток, прогрес високих технологій, випереджальний розвиток освіти, науки та охорони здоров'я, конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішніх ринках, захищати національну економічну систему і суспільство від інформаційної експансії та тероризму, брати активну участь у вирішенні глобальних проблем.
Набули подальшого розвитку:
– ідея про те, що економічні системи прямо чи опосередковано визначаються усією системою культури тієї чи іншої країни, структурними елементами культури і традиціями народу, які виявляються у площині суспільно-економічних взаємин та культурі праці. Отже, "ключем" до розуміння глибинних основ національних економічних систем та їхніх змін є ціннісно-ментальні, духовні засади тих чи інших суспільств. Акцентовано на тому, що розкрита модифікація парадигм порівняльного аналізу сучасних економічних систем ґрунтується на виявленні залежності між усією системою культури чи культурною традицією, яка включає економічну й екологічну культуру, та суто економічними мотивами поведінки людини у суспільстві, її економічними потребами та інтересами, що у свою чергу щільно пов'язано з модифікацією залежності економічних та ціннісних параметрів економічних систем у сучасному постіндустріальному системологічному теоретико-методологічному дискурсі. Наголошено, що економічні інтереси окремого індивіда, спільноти, сформовані у певній культурній традиції, у кінцевому підсумку зумовлюють панівні суспільні цінності, неформальні та формальні інституції, а також конкретний тип економічної системи і вектор її трансформації;
– обґрунтування нагальної необхідності утвердження у суспільній свідомості екоцентристської системи цінностей, ідеї так званої "зеленої економіки", що повинно відображатися у відповідній економічній та екологічній політиці, спрямованій на забезпечення стійкого розвитку суспільства під впливом екологізації економічних систем. Акцентовано на особливій ролі духовних, неекономічних чинників, неформальних інституцій, економічної та екологічної культури у формуванні й розвитку сучасних економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації. Підкреслено важливість внаслідок екологізації економічних систем переосмислення та удосконалення понятійного апарату економічної теорії, який би врахував у порівняльному аналізі сучасних економічних систем екологічну парадигму, екоцентристську систему цінностей та усвідомлення довкілля, природи як рівноправного партнера людини. Дисертант виходить з наявності діалектичного взаємозв'язку між економічною теорією та екологічною економікою. При цьому збагачена сучасними концептами та постіндустріальною парадигмою економічна теорія є саме тим теоретико-методологічним фундаментом, річищем, у руслі якого виокремлюється екологічна економіка як віддзеркалення об'єктивного процесу утвердження екологічного імперативу саме в економічній теорії;
– цивілізаційний підхід до порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та інтелектуалізації, який дав змогу обґрунтувати висновок, що освіта й наука мають стати основою національної економічної та екологічної безпеки і ті країни, які вважають освіту та науку стратегічним резервом свого розвитку, матимуть профіль успішної країни третього тисячоліття. Оскільки світовий бізнес долає кордони, освіта стала ключовою детермінантою економічних показників та потенціалу національних економічних систем. При цьому якість та доступність середньої й, особливо, вищої освіти стануть у ХХІ ст. ще важливішими у визначенні того, наскільки суспільство успішно підніметься вгору по драбині виробництва з високим рівнем доданої вартості, створить передумови для стійкого економічного зростання, забезпечення конкурентоспроможності у глобальному середовищі, формування екологічно збалансованої ("зеленої") економіки;
– теоретико-методологічний підхід до типологізації економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та становлення інформаційного суспільства, згідно з яким типологізацію систем доцільно здійснювати на основі низки об'єктивних показників-критеріїв, що відображають не лише стан власне економіки країни, а й параметри усіх сфер буття соціуму та націленість системи на формування екологічно збалансованої економіки й суспільства знань. Зокрема, необхідно насамперед виокремлювати відповідні до цих процесів показники і на їхній основі вибудовувати новітню концепцію типологізації економічних систем. До таких показників-критеріїв запропоновано залучити: панівні суспільні цінності (економічні, екологічні, культурні, національні, релігійні, моральні, правові та ін.) та відповідні їм інституції; рівень екологізації економічної системи; ступінь екологічної безпеки / небезпеки; ступінь забезпечення стійкого розвитку системи; суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія"; участь у розв'язанні планетарних екологічних проблем; питома вага у забрудненні планети; ступінь глобалізації процесів інституціоналізації системи; ступінь залежності від глобальної економіки; структура участі у глобальному поділі праці; кількість ТНК на теренах системи; ступінь інтелектуалізації економічної системи; націленість системи на формування інформаційного (постіндустріального), "знаннєвого" суспільства (як узагальнюючий критерій на підставі низки часткових критеріїв) та ін.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути враховані й використані вищими органами державної влади у процесі державного будівництва та формування національної економічної системи України. Зокрема, висновки і рекомендації, зроблені дисертантом, можна використати для обґрунтування оптимальної стратегічної економічної моделі України та вибору вектора трансформації її економічної системи у ХХІ ст.
Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Національного лісотехнічного університету України при викладанні курсу "Політична економія" та магістерського спецкурсу "Екологізація економічних систем", а також на факультеті довузівської та післядипломної підготовки цього ж університету при викладанні курсу "Історія економіки та економічної думки" (Акт № 1728 про використання результатів дисертаційної роботи у навчальному процесі від 26.03.2013 р. ).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій висвітлені теоретико-методологічні підходи, що належать особисто автору. У дослідженні містяться ті положення, висновки і пропозиції, які сформулював особисто здобувач наукового ступеня. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідалися й отримали позитивну оцінку на багатьох міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях, круглих столах, зокрема, на Ювілейних читаннях до 270-річчя від дня народження Г.Сковороди (Львів, 19-20 травня 1992 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції "Основні напрями розвитку менеджменту в Україні" (Львів, 20-21 жовтня 1994 р.), двох Міжнародних наукових конференціях "Екологія, економіка і християнська мораль: українська дійсність і перспективи" (Львів, 1994 р., 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференції "Становлення національної економіки України" (Львів, 15-16 квітня 1995 р.), Міжнародній науковій конференції "Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ ст.: сучасний стан, проблеми і перспективи" (Львів, 20-21 травня 1995 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми видавничо-поліграфічного комплексу та його інфраструктур" (Львів, 17-18 жовтня 1996 р.), Міжнародній науковій конференції "Національна еліта та інтелектуальний потенціал України" (Львів, 7-8 травня 1996 р.), Міжнародних літніх економічних семестрах "Інтереко" (Трускавець, 1994, 1995, 1996 рр.), Круглому столі "Теорія і практика підприємництва: проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні" (Трускавець, 29 липня – 21 серпня 1996 р.), Восьмій науковій сесії економічної комісії НТШ (Львів, 1-31 березня 1997 р.), Міжнародній науковій конференції "Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку" (Львів, 13-14 грудня 1999 р.), Міжнародній науково-методичній конференції "Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-річчя від дня народження Сергія Подолинського)" (Львів, 19-20 травня 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні" (Львів, 25-26 березня 2005 р.), Вісімнадцятій нау

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації, що виявилося в удосконаленні та доведенні необхідності запровадження до наукового обігу низки економічних категорій, розкритті послідовності парадигм порівняння економічних систем та, зокрема, змісту нової модифікованої постіндустріальної парадигми порівняльного аналізу систем, а також обґрунтуванні авторської концепції порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та формування інформаційного, "знаннєвого" (постіндустріального за історичною суттю) суспільства. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки і пропозиції, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети. Зокрема, проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:
1. У своєму дослідженні дисертант виходить з того, що сьогодні теорія інформаційного (постіндустріального) суспільства фактично виконує роль глобальної методологічної парадигми. Тому обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняння економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації повинно здійснюватися у межах постіндустріального парадигмального дискурсу, де інформація і знання розглядаються як необмежені фактори й чинники розвитку сучасних економічних систем у контексті епохального переходу людства від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator), котра є головним критерієм цивілізаційного поступу, а становище людини у суспільстві – визначальним показником порівняльного аналізу економічних систем. При цьому "людина творча" розцінює довкілля, природу як партнера і дбає про стійкий розвиток економічної системи без порушення екологічної рівноваги.
2. Інструментарій порівняльного аналізу економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації повинен формуватися з урахуванням міждисциплінарного підходу, "стиків" наук і, відповідно, включати найрізноманітніші методи порівняння економічних систем, які б у взаємодоповненні розкривали не лише економічні параметри систем, а й увесь спектр суспільного буття, де людина має розглядатися як найвища цінність і самоціль суспільно-економічного прогресу при забезпеченні екологічно збалансованої, "зеленої економіки". Доведено, що порівняльний аналіз економічних систем доцільно здійснювати на основі діалектичного синтезу еволюційної економіки (еволюційної економічної теорії) та неоінституціоналізму.
3. У дисертації відзначено, що головний недолік "традиційних підходів" до трактування економічних систем полягає у тому, що вони не враховують націленість економічних систем на формування інформаційного, "знаннєвого" суспільства та дуже важливі процеси посилення екологізації систем у сучасних умовах глобалізації. Наголошено, що трактування й порівняльний аналіз економічних систем повинні ґрунтуватися на комплексному теоретико-методологічному дослідженні та зіставленні економічних систем у широкому сенсі, коли суспільство розглядається як нерозривна, діалектична єдність панівних цінностей (економічних, екологічних, соціальних, правових, національних, релігійних, моральних, мистецьких та ін.) та відповідних інституцій, екологічної, соціальної, політичної, правової систем, систем освіти, науки, охорони здоров'я та власне економічної системи з відповідною системою економічних відносин.
4. Аналіз об'єктивних і суб'єктивних передумов становлення сучасної національної економіки України довів, що наша країна має вагомі початкові порівняльні переваги економічного та неекономічного характеру. Водночас на рівні загальносуспільної, економічної та екологічної свідомості в Україні сьогодні необхідні перегляд часто домінуючих застарілих, регресивних норм та уявлень і утвердження державницької національної ідеї соціальної гідності та економічного зростання, рішуче подолання комплексу меншовартості українців, наукове обґрунтування сучасних амбіційних соціально-економічних устремлінь та цілей, широке залучення національної економічної еліти до консультування вітчизняного політикуму та формування інноваційної економічної політики держави. Проведений порівняльний аналіз становлення економічних систем США, Німеччини та Японії засвідчив, що має місце постійний зв'язок науки з політикумом, коли влада оточує себе відомими ученими-економістами, прислухається до їхніх ідей і на цій основі будує свою політику, яка призводить до переконливих практичних успіхів.
5. У дисертації відзначено, що порівняльний аналіз становлення економічних систем провідних країн та України, враховуючи весь хід суспільно-економічного розвитку України від часів Київської Русі і до сьогодення, який свідчить про європейськість українського світогляду, спорідненість економічної психології та культури з народами Європи, глибоку відданість християнським, демократичним цінностям, підводить до висновку про європейський вектор розвитку вітчизняної економічної системи у третьому тисячолітті.
6. Обґрунтовано нагальну необхідність утвердження у суспільній свідомості екоцентристської системи цінностей, ідеї так званої "зеленої економіки", що повинно відображатися у відповідній державній економічній та екологічній політиці, спрямованій на забезпечення стійкого розвитку суспільства під впливом екологізації економічних систем. З метою посилення уваги учених до наукового обґрунтування шляхів вирішення теперішніх і можливих у майбутньому суперечностей між функціонуванням і розвитком економічних систем та довкілля доведено важливість на рівні методології економічної теорії виокремлення соціально-екологічних відносин у загальній системі суспільно-економічних відносин, що дало б змогу окреслити еколого-економічну проблематику як окремий об'єкт системного аналізу економічної теорії ХХІ ст. з усіма подальшими практичними пропозиціями щодо формування науково обґрунтованої еколого-економічної політики держави.
7. Наголошено на ідеї про особливу роль духовних, неекономічних чинників, неформальних інституцій, економічної та екологічної культури у формуванні й розвитку сучасних економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації. Підкреслено важливість внаслідок екологізації економічних систем переосмислення та удосконалення понятійного апарату економічної теорії, який би врахував у порівняльному аналізі сучасних економічних систем екологічну парадигму, екоцентристську систему цінностей та усвідомлення довкілля, природи як рівноправного партнера людини.
8. Запропоновано авторські трактування понять "екологізація економічних систем" і "глобалізація економічних систем" та обґрунтовано необхідність їх запровадження до понятійного апарату сучасної економічної теорії. Зокрема, під "екологізацією економічних систем" пропонується розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем" не тільки заповнює відповідну прогалину в економічній теорії, а й дає змогу повністю врахувати екологічний контекст порівняльного аналізу економічних систем на порозі третього тисячоліття. Підкреслено, що "екологізація економічних систем" – це не просто екологізація економіки шляхом застосування санкцій, штрафів, обмежень і т.п., а насамперед докорінні зміни на рівні панівних екологічних та економічних суспільних цінностей, інституцій. Тільки такий складний, тривалий у часі, але, очевидно, безальтернативний підхід може забезпечити розвиток як національних, так і світової економічних систем, відповісти на виклики цивілізаційного поступу у ХХІ ст.
Під "глобалізацією економічних систем" запропоновано розуміти процес зближення та уніфікації інституцій, що забезпечують трансформацію сучасних національних економічних систем з метою підвищення їхньої ефективності, екологічної безпеки та якості життя громадян. Поняття "глобалізація економічних систем" відображає об'єктивні процеси уніфікації інституційної бази розвитку економічних систем в умовах посилення регіональних і світових економічних зв'язків, відкритості економічних систем, вільного переміщення ідей, інформації, знань, цінностей, капіталу, праці, утвердження планетарної концепції прав людини, об'єднання зусиль національних економічних систем для вирішення планетарних (у т.ч. й екологічних) проблем в інтересах всього людства. Запропоноване поняття "глобалізація економічних систем" дає змогу максимально врахувати глобалізаційний контекст порівняльного аналізу економічних систем на порозі третього тисячоліття.
9. Дисертантом обґрунтовано тезу про зміну ролі держави у сучасних економічних системах в умовах їх екологізації та глобалізації. Наголошено, що в економічній теорії утверджується ідея сильної суверенної національної держави, коли остання покликана забезпечити ефективне регулювання економіки, стабільність і передбачуваність норм і правил економічної гри, легальне входження до бізнесу, стимулювання економічного зростання, залучення іноземних інвестицій, порядок і соціальну справедливість, охорону довкілля і створення умов для формування екологічно збалансованої економіки та стійкого розвитку. В умовах переходу до інформаційного (постіндустріального) суспільства та суспільства знань сильна держава повинна надійно відстоювати національні економічні інтереси, захищати економічну та екологічну безпеку, стимулювати інноваційний розвиток, прогрес високих технологій, випереджальний розвиток освіти, науки та охорони здоров'я, конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішніх ринках, захищати національну економічну систему і суспільство від інформаційної експансії та тероризму, брати активну участь у вирішенні глобальних проблем.
10. У своєму дослідженні дисертант виходить з того, що цивілізаційний підхід до порівняльного аналізу сучасних економічних систем знаходить свій конкретизований вияв у багатьох вимірах систем, а саме соціально-економічному, екологічному, політико-правовому, духовно-ціннісному, глобалізаційному, інформаційному, "знаннєвому", особистісному та ін. Зокрема, останній з перелічених вимірів є чи не найважливішим, адже йдеться про матеріальний рівень та якість життя, права і свободи людини. Отже, цивілізаційний підхід означає усвідомлення того, що на порозі третього тисячоліття порівняння систем лише як способів організації економіки без урахування соціальних, гуманітарних, екологічних, політичних, правових, культурних, особистісних та інших параметрів функціонування суспільств є щонайменше глибоким теоретико-методологічним заблудженням. У дисертації відзначено, що цивілізаційний підхід до порівняльного аналізу економічних систем значною мірою ґрунтується на базових принципах інституціоналізму, де економічне життя суспільства, економічні відносини аналізуються й порівнюються у нерозривному взаємозв'язку з соціальною сферою, правом, мораллю, екологічною свідомістю, релігією, національними устремліннями і т.п.
11. Проаналізований цивілізаційний підхід до порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та інтелектуалізації дав змогу обґрунтувати висновок, що освіта й наука мають стати основою національної економічної та екологічної безпеки і ті країни, які вважають освіту та науку стратегічним резервом свого розвитку, матимуть профіль успішної країни третього тисячоліття. Оскільки світовий бізнес долає кордони, освіта стала ключовою детермінантою економічних показників та потенціалу національних економічних систем. При цьому якість та доступність середньої й, особливо, вищої освіти стануть у ХХІ ст. ще важливішими у визначенні того, наскільки суспільство успішно підніметься вгору по драбині виробництва з високим рівнем доданої вартості, створить передумови для стійкого економічного зростання, забезпечення конкурентоспроможності у глобальному середовищі, формування екологічно збалансованої ("зеленої") економіки.
12. Дисертант виходить з того, що епохальний перехід людства від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator), формування інформаційного (постіндустріального) суспільства та суспільства, заснованого на знаннях, зумовили наповнення новим змістом базових засад цивілізаційного підходу, що виявилося у модифікації постіндустріальної парадигми дослідження і порівняльного аналізу економічних систем. У роботі виявлено послідовність (ієрархію) парадигм дослідження еволюції та порівняння економічних систем і розкрито зміст нової модифікованої постіндустріальної парадигми порівняльного аналізу систем. Зокрема, доведено, що постіндустріальна екологізаційно-глобалізаційна парадигма порівняльного аналізу економічних систем поступово трансформується у модифіковану постіндустріальну (еволюційну в своїй основі) інформаційно-інтелектуальну парадигму, що спирається на цивілізаційний підхід, яка у свою чергу неухильно переростає у нову модифіковану постіндустріальну парадигму пантеїстично-гуманістичної постекономічної інтелектуально-творчої діяльності та інформаційно-комунікативного духовного віталізму.
13. У дисертації наголошено, що економічні системи прямо чи опосередковано визначаються усією системою культури тієї чи іншої країни, структурними елементами культури і традиціями народу, які виявляються у площині суспільно-економічних взаємин та культурі праці. Отже, "ключем" до розуміння глибинних основ національних економічних систем та їхніх змін є ціннісно-ментальні, духовні засади тих чи інших суспільств. Акцентовано на тому, що розкрита модифікація парадигм порівняльного аналізу сучасних економічних систем ґрунтується на виявленні залежності між усією системою культури чи культурною традицією, яка включає економічну й екологічну культуру, та суто економічними мотивами поведінки людини у суспільстві, її економічними потребами та інтересами, що у свою чергу щільно пов'язано з модифікацією залежності економічних та ціннісних параметрів економічних систем у сучасному постіндустріальному системологічному теоретико-методологічному дискурсі. Наголошено, що економічні інтереси окремого індивіда, спільноти, сформовані у певній культурній традиції, у кінцевому підсумку зумовлюють панівні суспільні цінності, неформальні та формальні інституції і конкретний тип економічної системи та вектор її трансформації.
14. У розвиток обґрунтованої послідовності (ієрархії) парадигм дослідження еволюції та порівняння економічних систем запропоновано логічну теоретико-методологічну схему порівняльного аналізу сучасних економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації, згідно з якою цей порівняльний аналіз відбуватиметься за певними "кроками". Наголошено, що теоретико-методологічні засади порівняльного аналізу сучасних економічних систем можуть бути формально конкретизовані у логічному ланцюжку своєрідних "кроків", на яких власне й може ґрунтуватися сам процес згаданого порівняльного аналізу.
15. У дисертації запропоновано авторське трактування економічної системи, яке враховує світові процеси посилення екологізації та глобалізації, а також епохальний перехід людства до інформаційного (постіндустріального), "знаннєвого" суспільства. Обґрунтовано, що економічна система – це складне біо-соціо-економічне утворення, яке присутнє у всіх галузях діяльності суспільства і, поєднуючи чинники виробництва за безпосередньої участі існуючих неформальних і формальних інституцій у певних екологічних та глобальних обставинах, забезпечує виробництво матеріальних і духовних благ, надання послуг, екологічну рівновагу та стійкий розвиток суспільства в умовах ощадливого використання відносно обмежених традиційних ресурсів та необмеженості інформації і знання. Економічна система сприяє задоволенню зростаючих потреб та гармонізації економічних інтересів громадян, забезпеченню їх прав і свобод, принципу соціальної справедливості, зміцненню держави у контексті посилення глобалізаційних процесів. Сучасна економічна система повинна бути однозначно спрямована на формування інформаційного (постіндустріального) суспільства та суспільства, заснованого на знаннях.
16. Посилення екологізації та глобалізації економічних систем зумовлюють об'єктивну необхідність залучення до критеріїв типологізації систем відповідних індикаторів екологізації та глобалізації, а також критеріїв інтелектуального спрямування, які б показували націленість економічних систем на формування інформаційного, "знаннєвого" суспільства. Наголошено, що лише на такій основі можна будувати новітню концепцію типологізації економічних систем. У дисертації розвинуто теоретико-методологічний підхід до типологізації систем і запропоновано, окрім традиційних (панівні форми власності на основні засоби і результати виробництва; способи досягнення макроекономічної рівноваги або співвідношення плану і ринку; особливості розподілу і перерозподілу доходів), залучити низку показників-критеріїв: 1) панівні суспільні цінності (економічні, екологічні, культурні, національні, релігійні, моральні, правові та ін.) та відповідні їм інституції; 2) рівень екологізації економічної системи; 3) ступінь екологічної безпеки / небезпеки; 4) ступінь забезпечення стійкого розвитку системи; 5) суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія"; 6) участь у розв'язанні планетарних екологічних проблем; 7) питома вага у забрудненні планети; 8) ступінь глобалізації процесів інституціоналізації системи; 9) ступінь залежності від глобальної економіки; 10) структура участі у глобальному поділі праці; 11) кількість ТНК на теренах системи; 12) ступінь інтелектуалізації економічної системи; 13) націленість системи на формування інформаційного (постіндустріального), "знаннєвого" суспільства (як узагальнюючий критерій на підставі низки часткових критеріїв) та ін.
17. Дисертант виходить з того, що порівняльний аналіз сучасних економічних систем в умовах посилення їх екологізації, інтелектуалізації та глобалізації має ґрунтуватися на новітніх теоретико-методологічних засадах, які повинні включати цивілізаційний, гуманістичний підхід, спиратися на теорію інформаційного (постіндустріального) суспільства як глобальну методологічну парадигму, якісно новий тип економічної та екологічної свідомості й культури, поліфонічне бачення економіки, довкілля, духовної, соціально-політичної, правової та інших сфер як єдиного суспільного організму, де панує нова модифікована постіндустріальна парадигма пантеїстично-гуманістичної постекономічної інтелектуально-творчої діяльності та інформаційно-комунікативного духовного віталізму, виходити з діалектичного принципу єдності загального та особливого, загальнолюдського (глобального) та національно-державного (творення національних економічних систем інноваційного типу у суверенних державах).
18. У дисертації обґрунтовано авторську концепцію порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації, інтелектуалізації, яка передбачає врахування п'ятьох основних груп критеріїв: 1) економічних; 2) соціально-культурних; 3) політико-правових; 4) екологічних; 5) інформаційно- "знаннєвих" та глобалізаційних. При цьому узагальнюючим і визначальним критерієм порівняльного аналізу систем крізь призму теорій інформаційного (постіндустріального), "знаннєвого" суспільства є людина, її становище у певній економічній системі та суспільстві. Наголошено, що такий теоретико-методологічний підхід відповідає об'єктивному розвитку цивілізації, найновішим світовим суспільно-економічним реаліям початку третього тисячоліття і дав би змогу порівняти складні й суперечливі процеси економічної еволюції як на рівні національних економічних систем, так і на рівні наднаціональних економічних системних утворень, виявити у порівняльному контексті націленість тієї чи іншої економічної системи на формування інформаційного (постіндустріального), "знаннєвого" суспільства та екологічно збалансованої ("зеленої") економіки як передумови його стійкого розвитку.
19. Запропонований дисертантом науковий підхід до обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та інтелектуалізації є подальшим кроком у розвитку теорії порівняльних економічних систем, який передбачає: 1) утвердити ідею про присутність економічної системи у всіх без винятку галузях і сферах буття суспільства; 2) звернути увагу на можливість синергетичних зрушень у економічній системі внаслідок різних комбінацій її елементів; 3) значно загострити увагу на екологічній домінанті трансформації та, відповідно, порівняння сучасних економічних систем; 4) максимально врахувати глобалізаційний контекст порівняльного аналізу економічних систем, включаючи дилему "національне – світове"; 5) врахувати у процесі порівняння систем еволюційний та неоінституційний підхід; 6) побудувати порівняльний аналіз сучасних економічних систем з урахуванням стратегії швидкого формування інформаційного (постіндустріального) суспільства та суспільства, заснованого на знаннях, поклавши в основу такого аналізу націленість тієї чи іншої економічної системи (країни) на формування постіндустріальної структури та економіки знань.
20. Акцентовано на тому, що порівняльний аналіз сучасних економічних систем у кінцевому підсумку дає змогу виявити найефективніші, соціально зорієнтовані, гуманістичні, інноваційні та "знаннєво"-творчі економічні моделі соціуму, які б відповідали викликам ХХІ ст., випереджально враховували процеси посилення екологізації, інтелектуалізації, глобалізації та гарантували повне дотримання прав і свобод людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальные проблемы охраны окружающей среды. Экономические аспекты : [ред. М.Г.Чумаченко и Л.А.Балашов]. - К.: Наукова думка, 1979. - 320 с.
2. Алєксєєв А. Складові економічного реформування в Україні / А.Алєксєєв, Ю. Архангельський // Економіка України. - 2002. - № 4. - С. 59-64.
3. Американская социологическая мысль : [тексты] / [Парсонс Т., Сорокин П., Шюц А. и др.]; [под ред. В.Добренькова]. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - 496 с.
4. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка : [навч. посіб.] : у 2 кн. - Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / [за ред. С.Панчишина і П.Островерха]. - [4-те вид., випр. і доп.]. - К.: Знання, 2006. - 723 с.
5. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія : [навч. посіб.] / В.П.Андрущенко, М.І.Михальченко. - К.: Генеза, 1996. - 372 с.
6. Аслунд А. Розбудова капіталізму. Економічні перетворення у країнах колишнього Радянського блоку / Андерс Аслунд ; [пер. з англ. Т.Андрусевич]. — К. : Дух і Літера, 2003. — 636 с.
7. Астапов К.Л. Особенности развития экономических систем в современных условиях / К.Л.Астапов // Вестник Моск. ун-та. – Сер. экономика. – 2005. – № 4. – С. 45-58.
8. Балудянський М. Про національне багатство // Українська економічна думка : [хрестоматія] / [упоряд., наук. ред. пер., авт. вступ. розд. і біогр. довід. С.М.Злупко]. - К.: Знання, 1998. - С. 68-78.
9. Бальцерович Л. Свобода і розвиток: Економіка вільного ринку / Лєшек Бальцерович; [пер. з польськ. А.Павлишин]. - Львів: Бібліотека журналу "Ї", 2000. - 332 с.
10. Бартенев С.А. Экономические теории и школы / С.А. Бартенев. - М.: БЕК, 1996. - 301 с.
11. Башнянин Г.І. Метрологічні економічні системи: вступ у загальну теорію і методологію формування економічних параметрів / Г.І. Башнянин. - Львів: Новий Світ-2000, 2005. - 1083 с.
12. Башнянин Г.І. Про періодичну матрицю економічних систем / Г.І. Башнянин. - Львів: ЛКА, 2003. - 115 с.
13. Башнянин Г.І. Ринкові економічні системи: проблеми становлення функціональної структуризації і типологізації / Г.І. Башнянин, І.М. Копич, М.П.Слюсарчик. - Львів: ЛКА, 2001. - 212 с.
14. Башнянин Г.І. Економічні системи: проблеми структуризації і типологізації / Г.І. Башнянин, І.М. Копич, Б.М. Шевчик. — Львів: Коопосвіта, 1999. — 220 с.
15. Башнянин Г.І. Товарні економічні системи і становлення ринкових структур / Г.І.Башнянин // Економічні системи: [монографія]. - Т. 2 / [за ред. проф. Г.І.Башнянина]. - Львів: ЛКА, 2011. - С. 22-71.
16. Башнянин Г.І. Українська національна ідея як підґрунтя інформаційного переоблаштування суспільства: проблеми теоретичної постановки і політичної практики / Г.І.Башнянин, П.Й.Мисловський. – Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2012. – 92 с.
17. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический поход. Избранные труды по экономической теории / Г.С. Беккер; [пер. с англ. Р.Капелюшникова]. — М. : ГУ ВШЭ, 2003. — 672 с.
18. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д. Белл; [пер. с англ.] / [под ред. В.Л.Иноземцева]. - М.: Academia, 1999. - CLXX. - 786 с.
19. Бергер П. Капіталістична революція: п'ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи / Пітер Бергер; [пер. з англ.]. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
20. Бжезинський З. Україна має прийняти правила гри / Збіґнєв Бжезинський // Поступ. - 2003. - 3-9 липня. - С. 7.
21. Бласко Г. Економічне диво чи економічна загадка? Соціальне ринкове господарство та його застосування: теорія А.Мюллер-Армака / Г.Бласко; [пер. з нім.]. - К.: Світовид, 1992. - 59 с.
22. Блауг М. Несложный урок экономической методологии // THESIS. - 2004. - Т. 2. - Вып. 4. - С. 53-59.
23. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / Марк Блауг ; [пер. з англ. І.Дзюб]. — К. : Основи, 2001. — 670 с.
24. Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют / М. Блауг ; [пер. с англ. Ю.В. Автономова]. — М.: НП "Журнал Вопросы экономики", 2004. – 416 с.
25. Бодров В. Соціальне ринкове господарство / В.Бодров, А.Кредисов, П.Леоненко. - К.: Либідь, 1995. - 128 с.
26. Бойко Є.І. Фундаментальне дослідження сучасних економічних систем / Є.І.Бойко // Регіональна економіка. - 2003. - № 2. - С. 244-246.
27. Бойко Є.І. Методологічне дослідження національних економічних систем / Є.І.Бойко, І.М.Копич, О.Ю.Носов // Регіональна економіка. - 1997. - № 1. - С. 141-145.
28. Борщук Є.М. Основи теорії стійкого розвитку еколого-економічних систем / Є.М. Борщук. - Львів: Растр-7, 2007. - 436 с.
29. Бочан І.О. Глобальна економіка : [підручник] / І.О.Бочан, І.Р.Михасюк. - К.: Знання, 2007. - 403 с.
30. Брежнєва-Єрмоленко О.В. Нова економіка як надсучасна економічна система / О.В.Брежнєва-Єрмоленко // Проблеми та перспективи становлення економіки знань: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., Ялта, 16 березня 2011 р. – Сімферополь: ЦРОНІ, 2011. – С. 37-39.
31. Брик М.В. Стежини життя / М.В. Брик. - Львів: Тріада плюс, 2009. - 116 с.
32. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV-ХVШ ст.: у 3-х т.: / Фернан Бродель; [пер. з фр. Г.Філіпчук]. - К.: Основи, 1998. - Т. 3: Час світу. - 631 с.
33. Будзан Б. Глобалізація: новий виклик менеджменту України / Б.Будзан // Дзеркало тижня. - 2002. - № 29. - 3 серпня. - С. 10.
34. Бунге М. Основи політичної економії // Українська економічна думка: [хрестоматія] / [упоряд., наук. ред. пер., авт. вступ. розд. і біогр. довід. С.М.Злупко]. - К.: Знання, 1998. - С. 141-156.
35. Ватаманюк З., Панчишин С., Ватаманюк О. Вступ до економічної теорії: [курс лекцій]. Частина 1. - Львів: "Новий Світ – 2000", 2005. - 352 с.
36. Ващишин А.М. Наукова діяльність професора Г.І.Башнянина / А.М. Ващишин. - Львів: Каменяр, 2001. - 716 с.
37. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер; [пер. з нім. О.Погорілий]. - К.: Основи, 1994. - 261 с.
38. Веклич О.А. Эколого-экономические противоречия / О.А.Веклич. - К.: Наукова думка, 1991. - 144 с.
39. Веклич О.О. "Екологічна ціна" економічного зростання України / О.О.Веклич, М.Ю.Шлапак // Економіка України. – 2012. – № 1. – С. 51-60.
40. Веклич О.О. "Екологічна ціна" економічного зростання України / О.О.Веклич, М.Ю.Шлапак // Економіка України. – 2012. – № 2. – С. 38-45.
41. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление / В.И. Вернадский. - М.: Наука, 1977. - Кн. 2. - 191 с.
42. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. - М.: Наука, 1989. - 258 с.
43. Вернадский И. Очерк теории потребностей / И.Вернадский // Злупко С.М. Економічна думка України : [навч. посіб.]. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. - С. 179-189.
44. Вернадський І. Про обмін і торгівлю / І.Вернадський // Українська економічна думка : [хрестоматія] / [упоряд., наук. ред. пер., авт. вступ. розд. і біогр. довід. С.М.Злупко]. - К.: Знання, 1998. - С. 93-103.
45. Вовканич С.Й. Соціогуманістична парадигма розвитку української ідеї: національний, інтеграційний та цивілізаційний аспекти / С.Й.Вовканич // Економічні системи: [монографія]. - Т. 2 / [за ред. проф. Г.І.Башнянина]. - Львів: ЛКА, 2011. - С. 290-320.
46. Вовканич С.Й. Соціогуманістичні засади модернізації економіки в системі реалізації української національної ідеї / С.Й.Вовканич // Регіональна економіка. – 2012. – № 2. – С. 7-22.
47. Воробйов Є.М. Економіка. Довідник старшокласника та абітурієнта / Є.М.Воробйов. - Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 400 с.
48. Гавлік Л. Німеччина "годує" усіх / Л.Гавлік // Експрес. - 2008. - 3-10 липня. - С. 7.
49. Гаврилишин Б. "Світ заговорить про українське диво!" / Б.Гаврилишин // Експрес. - 2001. - 30 серпня - 6 вересня. - С. 17.
50. Гаврилишин Б. Аналіз та оцінка ефективності України: (методика) / Б.Гаврилишин. - Мюнхен: УВУ, 1994. - 11 с.
51. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: до ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові / Б.Гаврилишин; [пер. з англ. Л.Лещенко]. - К.: Основи, 1993. - 238 c.
52. Гаврилишин Б. Чутки про корупцію в Україні дещо перебільшені / Б.Гаврилишин // Експрес. - 1997. - 16-24 серпня. - С. 4.
53. Гаврилишин Б. "Тішуся, що в Україні все аж так погано" / Б.Гаврилишин // Високий Замок. - 2012. - № 4. - 12-18 січня. - С. 8.
54. Галиця І. Державне регулювання в умовах ринкових відносин / І.Галиця // Економіка України. - 2002. - № 6. - С. 52-58.
55. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє / А.Гальчинський. - К.: Основи, 1999. - 220 с.
56. Гальчинський А.С. Основи економічних знань : [навч. посіб.] / А.С.Гальчинський, П.С.Єщенко, Ю.І.Палкін. - К.: Вища школа, 1998. - 544 с.
57. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії : [навч. посіб.] / А.С.Гальчинський, П.С.Єщенко, Ю.І.Палкін. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.
58. Гальчинський А. Економічна наука: проблеми методологічного оновлення / А.Гальчинський // Економіка України. - 2007. - № 3. - С. 4-13.
59. Гальчинський А.С. Економічна методологія. Логіка оновлення : [курс лекцій] / А.С.Гальчинський. – К.: АДЕФ, 2010. – 572 с.
60. Гвортні Дж. Що кожен має знати про економіку та добробут / Дж.Гвортні, Р.Страуп; [пер. з англ. І.Дзюб]. - К.: Ін-т демократії ім. Пилипа Орлика, 1999. - 134 с.
61. Гегель Г. Энциклопедия философских наук / Г.Гегель; [пер. с нем. А.Ярового]. - М.: Наука, 1974. - Т. 1. - С. 375-388.
62. Геєць В. Нестабільність та економічне зростання / В.Геєць. - Х.: Фарт, 2000. - 432 с.
63. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. - 2000. - № 1. - С. 4-11.
64. Геєць В.М. та ін. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи). Ін-т екон. прогнозування / [за ред. акад. НАН України В.Гейця]. - К.: Логос, 1999. - 500 с.
65. Гейлбронер Р. Економіка для всіх / Р.Гейлбронер, Л.Туроу; [пер. з англ. І.Дзюб]. - Львів: Просвіта, 1995. - 272 с.
66. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества / Джон Гелбрейт; [пер. с англ.]. - М.: Прогресс, 1976. - 406 с.
67. Геоекономічні сценарії розвитку і Україна : [монографія] / М.З.Згуровський, Ю.М.Пахомов, А.С.Філіпенко та ін. – К.: ВЦ "Академія", 2010. – 328 с. (Серія "Монограф").
68. Герет Т.М. Етика бізнесу / Т.М.Герет, Р.Дж.Клоноскі; [пер. з англ. О.Ватаманюк]. - К.: Основи, 1999. - 214 с.
69. Гіденс Е. Соціологія / Ентоні Гіденс; [пер. з англ. І.Дзюб]. - К.: Основи, 1999. - 735 с.
70. Глобалистика: Международный междисциплинарный энциклопедический словарь / [гл. ред.: И.И.Мазур, А.Н.Чумаков]. — М. - СПб. - Н.-Й.: ИЦ "ЕЛИМА", ИД "Питер", 2006. — 1160 с.
71. Глобальні зміни світу – 2025. Доповідь Національної розвідувальної ради США [пер. з англ. М.Комарницький, Л.Креховецька, Г.Лелів, І.Нетреба, Х.Тимочко]. – Львів: Літопис, 2010. – 188 с.
72. Гнатенко П.І. Український національний характер / П.І.Гнатенко. - К.: ДОК-К, 1997. - 247 с.
73. Голубець М.А. Середовищезнавство (інвайронментологія) / М.А.Голубець. – Львів: Компанія "Манускрипт", 2010. – 176 с.
74. Голубка С. "Економічна система" М.А.Балудянського. - Львів: Світ, 1998. - 228 с.
75. Горкіна Л. До обґрунтування суспільно-економічних перетворень в Україні в 1917-1920 рр. // Економіка України. - 1993. - № 5. - С. 74-82.
76. Горкіна Л. Михайло Іванович Туган-Барановський – мислитель, вчений, громадянин / Передмова // Туган-Барановський М.І. Політична економія. Курс популярний. - К.: Наукова думка, 1994. - С. 3-55.
77. Грабинський І.М. Еколого-економічна система України: порівняльний аналіз / І.М.Грабинський. - Львів: НТШ, 1997. - 240 с.
78. Грабинський І.М. Сучасні економічні системи : [навч. посіб.] / І.М.Грабинський. - Львів: Інтереко, 1997. - 176 c.
79. Гражевська Н.І. Економічні системи епохи глобальних змін / Н.І.Гражевська. - К.: Знання, 2008. - 431 с.
80. Гражевська Н.І. Еволюція сучасних економічних систем : [навч. посіб.] / Н.І.Гражевська. - К.: Знання, 2011. - 286 с.
81. Гринин Л.Е. Производительные силы и исторический прогресс / Л.Е. Гринин. – М.: ТЕИС, 2000. – 266 с.
82. Гринів Л.С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії / Л.С.Гринів. - Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. - 240 с.
83. Гриценко А. Про логіку та структуру курсу економічної теорії / А.Гриценко // Ринкова економіка: проблеми викладання і вивчення в Україні: матеріали міжнар. літнього екон. семестру "Інтереко". - Львів: Інтереко, 1993. - С. 56-58.
84. Гриценко А. Сумісно-розділені відносини: праця, власність і влада / А.Гриценко // Економіка України. - 2003. - № 3. - С. 50-58.
85. Гриценко А.А. Політична економія: актуалізація проблематики, методологічний потенціал і сполученість з інституціоналізмом / А.А.Гриценко // Економічна теорія. – 2012. – № 1. – С. 5-20.
86. Давимука С. Політичні режими сучасності та перехід до демократії / С.Давимука. - Львів: ІРД НАН України, 1999. - 168 с.
87. Давимука С.А. Соціально-економічна думка: регіональний зріз / С.А.Давимука, Ю.А.Кужелюк. - Львів: ІРД НАН України, 1999. - 88 с.
88. Данилишин Б.М. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений / Б.М.Данилишин, Л.Б.Шостак. - К.: СОПС НАН Украины, 1999. - 367 с.
89. Де Грееф Г. Социальная экономия / Гильом де Грееф; [пер. с фр.]. - М., 1904. - 176 с.
90. Дейнека А.М. Лісове господарство: еколого-економічні засади розвитку / А.М.Дейнека. – К.: Знання, 2009. – 350 с.
91. Дейнека А. Ідеї Вернадського допоможуть подолати економічну кризу і оновитися / А.Дейнека // Високий Замок. – 2012. – 3-5 лютого. – С. 5.
92. Деребо С. Две модели экологии / С.Деребо, В.Ясвин // Человек. - 1998. - № 1. - С. 34-40.
93. Деятельность: теории, методология, проблемы / [составитель И.Т.Касавин]. - М.: Политиздат, 1990. - 366 с. (Над чем работают, о чем спорят философы).
94. Дзюбик С. Основи економічної теорії : [навч. посіб.] / С.Дзюбик, О.Ривак. - К.: Основи, 1994. - 336 с.
95. Докладніше див. ресурси Інтернету: http: // www.cato.org; http: // www.heritage.org; http: // www.freetheworld.com.
96. Дорогунцов С. Державне регулювання техногенно-екологічної безпеки в регіонах України / С.Дорогунцов, А.Федорищева // Економіка України. - 2002. - № 4. - С. 70-77.
97. Дубович І.А. Країнознавчий словник-довідник / І.А.Дубович. - [5-те вид., перероб. і доп.]. - К.: Знання, 2008. - 839 с.
98. Економіка України: десять років реформ / [за ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина]. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. - 496 с.
99. Економічні системи : [монографія]. - Т. 1 / [за ред. проф. Г.І.Башнянина]. - Львів: ЛКА, 2006. - 484 с.
100. Економічні системи : [монографія]. - Т. 2 / [за ред. проф. Г.І.Башнянина]. - Львів: ЛКА, 2011. - 496 с.
101. Економічна теорія: вступ, макроекономіка, мікроекономіка : [навч. посіб.] / [за ред. З.Г.Ватаманюка та О.З.Ватаманюка]. - Львів: "Інтелект-Захід", 2008. - 540 с.
102. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка : [навч. посіб.] / [за ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина]. - К.: Альтернативи, 2001. - 716 с.
103. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка : [навч. посіб.] / [за ред. З.Г.Ватаманюка та С.М.Панчишина]. - 2-ге вид., доп. - Львів: Інтереко, 1998. - 708 с.
104. Економічна теорія: політекономія : [підручник] / [за ред. В.Д.Базилевича]. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
105. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальн