ЕТИКЕТИЗАЦІЯ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ІЛЬЧЕНКО Ольга Михайлівна

УДК 81'276.6:62+811.111

Етикетизація англо-американського
наукового дискурсу

спеціальність 10.02.04 германські мови

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук

Науковий консультант
доктор філологічних наук, професор
Старикова Олена Миколаївна

Київ 2002

ЗМІСТ............................................................................................................
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.......................................................................................................
ВСТУП............................................................................................................
РОЗДІЛ І. ЕТИКЕТИЗАЦІЯ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПРОЗИ В СВІТЛІ СУЧАСНИХ ДИСКУРСИВНИХ ПІДХОДІВ.........
1.1. Мовленнєвий етикет та етикетизація.............................................
1.2. Англійська мова як lingua franca сучасної науки........................
1.3. Сучасні дискурсивні теорії та наукова проза...............................
1.3.1. Поняття дискурсивної спільноти...................................
1.3.2. Дискурсивні особливості англо-американської наукової прози.................................................................
1.4. Суспільні та прикладні аспекти дискурсу і наукова проза.........
1.5. Інтеракційна соціолінгвістика, етнокультурні підходи та аналіз наукового дискурсу.............................................................
1.6. Контрастивно-риторичні дослідження та науковий дискурс.....
ВИСНОВКИ...................................................................................................
РОЗДІЛ ІІ. НОРМАТИВНА ТЕКСТУАЛЬНА ЕТИКЕТИЗАЦІЯ
АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПРОЗИ....................................
2.1. Жанрова стратифікація англо-американського наукового дискурсу................................................................................................
2.2. Композиційна будова наукового дискурсу................................
2.3. Етикетні функції засобів лінеарності наукового дискурсу......
2.4. Посилання та подяки. Присвяти..................................................
2.5. Етикетний потенціал візуально-риторичних засобів англо-американської наукової прози......................................................
ВИСНОВКИ...................................................................................................
РОЗДІЛ ІІІ. ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНА КОМУНІКАТИВНА ЕТИКЕТИЗАЦІЯ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО НАУКОВОГО
ДИСКУРСУ.......................................................................................
3.1. Прагматичний підхід до аналізу дискурсу та етикетизація англо-американської наукової прози...........................................
3.2. Максими етикетизації англо-американського наукового
дискурсу................................................................................
3.3. Стратегії й тактики етикетизації англо-американського наукового дискурсу........................................................................
3.3.1. Зменшення” впливу на адресата........................
3.3.2. Вуалювання негативної думки............................
3.3.3. Вияв солідарності з адресатом.............................
3.3.4. Привертання уваги адресата................................
3.3.5. Полегшення декодування інформації.................
ВИСНОВКИ...................................................................................................
РОЗДIЛ ІV. МОВНІ ЗАСОБИ ЕТИКЕТИЗАЦІЇ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ...................................
4.1. Хеджінг як засіб етикетизації наукової прози: проблеми визначення та класифікації..............................................................
4.2. Етикетні функції засобів вираження апроксимації........................
4.3. Етикетний потенціал засобів вираження деперсоналізації...........
4.4.Етикетні функції засобів вираження поступки та протиставлення.................................................................................
4.5. Етикетні функції засобів вираження некатегоричного заперечення......
4.6. Етикетний потенціал модальності англо-американського наукового дискурсу..........................................................................
4.6.1. Етикетні функції засобів вираження епістемічної модальності.....................................................................
4.6.2. Етикетні функції засобів вираження волюнтативної та деонтичної модальності.............................................
4.6.3. Індикатори умови як засоби етикетизації.....................
4.6.4. Етикетні функції аксіологічних номінацій...................
4.6.4.1. Позитивні оцінки................................................
4.6.4.2. Негативні оцінки................................................
4.6.4.3.Дипломатичні оцінки..........................................
4.6.4.4. Імпліцитні оцінки: ретроспективні, проспективні, ретроспективно-проспективні...............
4.6.5. Емоційно-експресивні номінації в аспекті етикетизації......................................................................
4.7. Етикетні функції риторичних запитань та гіпофор
4.8. Порівняльно-кількісний аналіз засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу...................................................
ВИСНОВКИ...................................................................................................
РОЗДIЛ V. КУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ МОВНИХ ЗАСОБІВ ЕТИКЕТИЗАЦІЇ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ....................................................................................................
5.1.Культурна складова лінеарності англо-американської наукової прози...................................................................................................
5.2. Етикетний потенціал енантіосемії та синкретичних мовних
одиниць...........................................................................................
5.3. Культурна специфіка мовних засобів передачі (де)персоналізації
5.4. Культурні особливості мовних засобів епістемічної модальності.....................................................................................
5.5. Культурна складова оцінних номінацій........................................
5.6. Культурна специфіка емоційно-експресивних номінацій..........
5.7. Утворення ланцюжків та модуляції етикетних засобів англо-американського наукового дискурсу............................................
ВИСНОВКИ...................................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.........................
ДОДАТКИ.....................................................................................................

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку лінгвістики все частіше виникає потреба у залученні до мовознавчої парадигми даних, методів та підходів інших наук, насамперед, суміжних. Міжгалузевий підхід у наукових дослідженнях посідає важливе місце та став прикметою часу. У гуманітарних, і, зокрема, мовознавчих розвідках, такий підхід об'єктивно зумовлений актуальністю антропологічної спрямованості лінгвістичних студій, врахуванням людського фактора як чинника комунікативних процесів "людський фактор у мові VS. мовний фактор у людині" [232, с. 9]. Не менш важливими для мовознавців є зв'язки з такими науками, як культурологія, антропологія (культурна антропологія, лінгвістична антропологія) [146], психологія, філософія, літературознавство, комп'ютерологія, епістемологія, історія [137; 201; 220; 233; 243], а також соціологія науки, педагогіка, риторика. Саме такий багатобічний підхід до вивчення мовних явищ (урахування ментальних, а також соціальних та культурних факторів) властивий найперспективнішим дослідженням у царині мовознавства.
Бурхливий розвиток подій нашої доби, геополітичні зміни, інтенсивність міжнародних контактів спричинили посилення інтересу до питань культури спілкування, його ефективності. Для вирішення багатьох проблем ефективності мовленнєвої комунікації лінгвісти мають звертатися до питань етикету, зокрема, досліджувати мовні аспекти етикетизації різних типів дискурсу. Праця виконана на засадах комунікативно-когнітивного підходу, функціональної лінгвістики, лінгвостилістики, прагмалінгвістики та теорії дискурсу.
Нині лінгвістичним студіям властивий перехід до нової парадигми текстолінгвістичних досліджень, а саме, до дискурсивних розвідок. Дискурсивний аналіз з’явився в лінгвістиці для позначення досліджень як письмових, так і усних текстів, власне елементів комунікації, більших ніж речення. Оскільки пізнавальний та комунікативний акти фіксуються у тексті, вся комунікація вважається нескінченним текстом, утвореним суспільством протягом усієї його історії. Тож текст є синхронною та діахронною репрезентацією мовленнєвої комунікації суспільства [130, c. 8081].
Термінологічно, поняття лінгвістика тексту”, аналіз тексту”, аналіз писемного дискурсу”, дискурсивна лінгвістика” у сучасному мовознавстві часто вживаються як практично взаємозамінні, хоча нерідко вважають, що поняття дискурс” включає у себе поняття текст”, а отже, дослідження тексту є частиною дискурсивних студій [322, c. 19, с. 80]. Незважаючи на різноманітність підходів до аналізу дискурсу, всі вони мають деякі спільні риси. Так, однією з основних рис дискурсивного аналізу є контекстуалізація семантики, яка випливає з того, що у творенні дискурсу важливу роль відіграють соціокультурні елементи. Учасники дискурсу, обираючи певні мовні засоби, керуються власними інтенціями, стратегіями їх реалізації, особливостями соціокультурного контексту, а також ураховують специфічні властивості певного типу дискурсу. Дослідження дискурсу ґрунтуються на різних засадах філософських, соціологічних, культурологічних тощо. Серед важливих проблем текстолінгвістики та дискурсивного аналізу дослідження структури й семантики тексту [170; 236]. Дискурсивний аналіз також передбачає переосмислення лексики й граматики мов [72, c. 1]. Актуальним є визначення ключових понять, пов’язаних з дискурсом, вивчення дискурсу іншомовної фахової комунікації, дослідження когнітивних та культурних аспектів тексту [142; 143; 427; 448, 480]. Із усього різноманіття можливих підходів до аналізу наукового дискурсу ми обрали дослідження категорії етикетизації.
У науковій комунікації в цілому вирішення багатьох проблем її ефективності пов’язане з урахуванням етикетних моментів, у тому числі, їх культурної специфіки. Англо-американська наукова проза є продуктом діяльності відповідної наукової дискурсивної спільноти, яка має власні цілі, механізми комунікації, а також етикет. Етикетні особливості англо-американської наукової прози відображають особливості англо-американського інтелектуального стилю, під яким розуміється етнонаціональна специфіка передачі думок на письмі в плані відбиття певних правил та особливостей побудови наукових текстів. Етикетизація є одним із найбільш складних явищ як у теоретичному плані, так і в плані практичного оволодіння англійською мовою як іноземною особливо з огляду на актуальність поліпшення ефективності наукової комунікації в контексті глобалізації комунікації у сучасному світі та пожвавлення спілкування в науковій сфері за допомогою саме англійської мови. Тож актуальність роботи зумовлюється тим фактом, що комплексне дослідження феномену етикетизації сучасного англо-американського наукового дискурсу, а саме, вивчення її лінгвістичних основ на засадах комунікативного та когнітивного підходів до аналізу мовних явищ, уявлення про мовлення як діяльність з урахуванням релевантних філософських та антропосоціологічних теорій раніше не здійснювалося. У даній роботі всебічно досліджується та розв’язується наукова проблема етикетизації англо-американського наукового дискурсу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах теми, що розробляється у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Об'єктом дослідження є сучасний писемний англо-американський науковий дискурс.
Предмет дослідження вербальні та візуально-риторичні засоби етикетизації англо-американської наукової прози.
Основною метою роботи є комплексне дослідження етикетизації наукового дискурсу з огляду на текстуальну, інтерперсональну та культурну специфіку її реалізації. З поставленої мети випливає ряд завдань.
Завдання дослідження включають:
· розробку концепції етикетизації англо-американського наукового дискурсу з позицій сучасних теорій дискурсу;
· виявлення нормативної текстуальної, інтерперсональної комунікативної та національно-культурної специфіки функціонально-комунікативної категорії етикетизації англо-американського наукового дискурсу;
· виявлення основних стратегій і тактик етикетизації та мовних засобів їх реалізації в науковому дискурсі;
· вивчення вербальних та візуально-риторичних засобів етикетизації наукового дискурсу;
· створення низки апроксимативних шкал ряду засобів передачі етикетизації з метою виявлення градуального характеру останніх;
· визначення питомої ваги різних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу.
Матеріалом дослідження є сучасна англо-американська наукова література письмові наукові тексти різних жанрів останнього десятиріччя в галузях теоретичних, теоретично-прикладних та прикладних наук 25 монографій та 235 статей.
У роботі з метою дослідження вербальних та візуально-риторичних засобів етикетизації застосовуються методи дискурсивного аналізу: текстове спостереження, лексико-семантичний аналіз тексту, аналіз пресупозицій, а також метод опозицій, порівняльний метод, аналіз словникових дефініцій, опитування інформантів. Методи статистичного аналізу використовуються для порівняльно-кількісного аналізу вербальних засобів етикетизації англійської мови науки.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведений аналіз етикетизації наукового дискурсу відкриває новий напрямок досліджень підхід до етикетизації як функціонально-комунікативної категорії, що характеризує специфіку реалізації персуазивної інтенції адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації у науковому та інших типах дискурсу. Категорія етикетизації реалізується за допомогою нормативно-текстуальних та інтерперсонально-комунікативних мовних засобів, яким властива культурна специфіка. Вперше проведено комплексне вивчення категорії етикетизації та встановлено закономірності її функціонування в науковій прозі, розроблено концепцію етикетизації та визначено лінгвістичні основи текстуального та інтерперсонального аспектів етикетизації писемного англо-американського наукового дискурсу, їх культурний компонент. Окреслено специфіку сучасного англо-американського наукового дискурсу, його соціориторичних, жанрових, ідіоетнічних особливостей. Виявлено комплекс вербальних та візуально-риторичних засобів етикетизації англо-американської наукової прози, проведено порівняльно-статистичний аналіз мовних засобів етикетизації. Аналіз вербальних та візуально-риторичних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу на матеріалі мов різних наук та низки жанрів наукової прози, деякі з яких виділяються вперше, раніше не здійснювався.
Положення, що їх винесено на захист:
1. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу це функціонально-комунікативна категорія, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації з урахуванням фактора адресата. Основними засобами передачі етикетизації писемного англо-американського наукового дискурсу є нормативні текстуальні та інтерперсональні комунікативні одиниці, ряд яких є культурно специфічним. Етикетизація в англо-американській науковій прозі передається через модуляції категоричних і некатегоричних номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту з метою переконання адресата в істинності інформації та через структурування тексту. Індикаторами етикетизації англо-американського наукового дискурсу є цілий комплекс вербальних інтерперсональних і текстуальних метадискурсивних одиниць та низка невербальних візуально-риторичних засобів.
2. До засобів етикетизації англо-американської наукової прози належать, передусім, інтерперсональні мовні засоби індикатори хеджінгу: апроксиматори, засоби передачі деперсоналізації, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, епістемічної, волюнтативної й деонтичної модальності, риторичні запитання, гіпофори, оцінні номінації: експліцитні та імпліцитні позитивні, негативні, "дипломатичні" оцінки, а також емоційно-експресивні номінації. До останніх належать засоби передачі емфази, алюзія, метафора, асонанс, алітерація, персоніфікація, гумор, іронія, гра слів тощо. До текстуальних засобів етикетизації належать структурно-композиційні засоби, передусім, ті, що передають лінеарність, а також візуально-риторичні засоби графіки та кольору. Співіснування вербальних та візуально-риторичних засобів сприяє взаємному підсиленню обох компонентів етикетизації англо-американського наукового дискурсу.
3. Етикетизація писемного англо-американського наукового дискурсу реалізується за допомогою ряду стратегій: зменшення” впливу на адресата, вияву солідарності з ним, вуалювання негативної думки, привертання уваги адресата, полегшення декодування інформації.
4. Етикетна стратегія зменшення” впливу на адресата досягається через тактики зменшення категоричності, висловлення невпевненості, непрямого прохання про дозвіл адресата на дію, скромності, обережного прогнозування, створення ефекту об’єктивності”, дипломатичного ефекту”, а також через імплікації альтернативності.
Тактики реалізуються за допомогою мовних засобів передачі епістемічної та волюнтативної модальності, деперсоналізації, апроксимації, некатегоричного заперечення, поступки і протиставлення, дипломатичних” та обережних оцінних номінацій.
5. Стратегія вуалювання негативної думки реалізується за допомогою тактик створення ефекту деперсоналізованої об’єктивності”, уникнення прямого заперечення, поступового зменшення впевненості в істинності висловлювання, пом’якшення негативної оцінки, застереження, скромності, обмеження предмета і висновків дослідження. Задля цього використовуються мовні засоби вираження деперсоналізації, поступки та протиставлення, умови, апроксимації, епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, а також риторичні запитання.
6. Стратегія вияву солідарності з адресатом реалізується в етикетних тактиках залучення читача до співпраці, формування спільної думки, комплімента адресату, а також через звертання-пропозицію, звертання-наказ, імплікацію спільності поглядів/підходів, висловлення непрямої або удаваної згоди з читачем. Тактики реалізуються за допомогою мовних засобів вираження деонтичної та епістемічної модальності, інклюзивної мови (уникнення вживання займенників узагальнюючого” чоловічого роду для позначення суб’єктів чоловічого та жіночого роду), оцінних та емоційно-експресивних номінацій, маркерів поступки і протиставлення, некатегоричного заперечення.
7. Стратегія привертання уваги адресата реалізується через використання етикетних тактик структурування тексту, уточнення, наведення додаткової інформації та передається за допомогою мовних засобів лінеарності, емоційно-експресивних номінацій, апроксиматорів, маркерів поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, волюнтативної модальності, гіпофор, а також візуально-риторичних засобів.
8. Стратегія полегшення декодування інформації реалізується в тактиках компресування інформації та структурування тексту через квантування інформації шляхом експлікації логічних і функціональних зв’язків послідовності, підсумовування, уточнення, пояснення, екземпліфікації, перефразування, наведення додаткової інформації. Тактики реалізуються за допомогою мовних засобів передачі лінеарності: нумеративних конекторів, маркерів послідовності, екземпліфікації, кларифікації, додаткової інформації, уточнення, підсумовування, перефразування, а також за допомогою компресованих мовних одиниць, посилань, подяк і присвят, через використання аналогії та візуально-риторичних засобів.
9. Специфіка етикетизації англійської мови науки полягає у тенденції до поєднання та комбінування засобів передачі категоричності та некатегоричності як на рівні висловлювання, так і на рівні тексту, завдяки чому створюється ефект некатегоричного переконання в істинності висловлювання. Мовні засоби етикетизації англо-американської наукової прози мають поліпрагматичний потенціал вони можуть бути індикаторами декількох стратегій і тактик.
10. Мовним засобам етикетизації англо-американської наукової прози властива різна частота вживання. Найбільш часто, за даними статистичного аналізу, в англо-американській науковій прозі зустрічаються такі індикатори хеджінгу, як маркери епістемічної модальності та апроксимації. Відтак ідуть засоби вираження лінеарності та деперсоналізації, а також емоційно-експресивні та оцінні номінації, засоби вираження поступки й протиставлення, некатегоричного заперечення, деонтичної модальності, умови, волюнтативної модальності, гіпофори та риторичні запитання.
11. Ряд засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу є культурно специфічним, як-от: низка енантіосемічних і синкретичних мовних одиниць, засобів передачі епістемічної модальності, персоналізації, емоційно-експресивних номінацій та засобів створення лінеарності тексту. Дискурсивні модуляції мовних засобів етикетизації, утворення ланцюжків із згаданих засобів також є культурно забарвленим феноменом. Однорідні та неоднорідні дво- та багатокомпонентні ланцюжки відбивають особливості етикетної модифікації інформаційного потоку англо-американського наукового тексту. Утворення ланцюжків такого типу відіграє важливу роль в плані реалізації етноспецифічного англо-американського інтелектуального стилю, основними рисами якого є максимальна орієнтація на читача, наявність некатегоричних форм передачі персуазивності.
Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що в ньому пропонуються нові підходи до аналізу дискурсу. У праці розроблено концепцію етикетизації англо-американського наукового дискурсу як особливої функціонально-комунікативної категорії та встановлено закономірності її вияву в науковій прозі. У роботі пропонується підхід до етикетизації у сукупності інтерперсональної та текстуальної складових, які аналізуються з огляду на їх культурну специфіку, зокрема під кутом зору відповідного інтелектуального стилю, який стосується етноспецифічних особливостей наукових текстів. Засоби реалізації категорії етикетизації аналізуються з огляду на стратегії й тактики наукової комунікації. Дана праця робить внесок у розробку проблем комунікативної лінгвістики, теорії дискурсу, розширює можливості дослідження етикетизації різних типів дискурсів на матеріалі інших мов світу. Визначення лінгвістичних основ етикетизації наукової прози на засадах сучасних теорій дискурсу та міжкультурної прагматики є подальшим розвитком когнітивно-комунікативного підходу до вивчення мовних явищ.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані в курсах загальної та англійської лексикології і стилістики, зокрема, у таких розділах, як стилістика тексту, стилістичний синтаксис, стилістична семасіологія, стилістична графо-фонеміка, словотвір тощо. Ряд результатів дослідження вже було використано у педагогічній роботі, зокрема при створенні навчально-методичної літератури для студентів та аспірантів філологічних і нефілологічних спеціальностей, у курсах з наукового й технічного перекладу, порівняльної лексикології та лінгвокраїнознавства. Результати дослідження також можна застосувати у перекладацькій практиці та в лексикографічній роботі при укладанні тлумачних і синонімічних словників.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень зумовлюється опрацюванням значного корпусу сучасних англо-американських наукових текстів різних фахів та жанрів, використанням комплексної методики дослідження, в тому числі, методів статистичного аналізу. Концептуальні положення роботи ґрунтуються на критичному аналізі наукових праць з дискурсивного аналізу і текстолінгвістики, соціолінгвістики, функціональної лінгвістики, а також антропології, культурології, етнографії, філософії, математики.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 34 праці, у тому числі, монографія Етикет англомовного наукового дискурсу” та 25 статей у провідних фахових виданнях України.
Особистий внесок здобувача. З 34 наукових праць 30 написано одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були предметом доповідей та обговорювалися на таких наукових конференціях і симпозіумах: міжнародній науковій конференції IATEFL "Культурні аспекти функціонування мови", присвяченій пам'яті проф. О.М. Мороховського (Київ, 1995); міжнародній науковій конференції "Суспільствознавчі науки і відродження нації" (Луцьк, 1997); міжнародному симпозіумі "Перетинаючи кордони/перетинаючи ідеології: проблеми багатоманітності культур у 21 столітті" (1999, Ноксвіл, США); 21 міжнародному науковому симпозіумі з питань комунікації (1999, Ноксвіл, США); міжнародній науковій конференції викладачів англійської мови як іноземної TNTESOL "Зустрічаючи зміни нового тисячоліття" (квітень 1999, Мерфрісборо, США); конференції "Лінгвістика і вербальна комунікація у 21 столітті: тенденції і перспективи" (Київ, 2000); конференції "Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство" (Київ, 2000); міжнародній науковій конференції ЮНЕСКО Лінгвапакс VIII "На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур до культури миру, злагоди і співпраці" (Київ, 2000); міжвузівській науково-практичній конференції "Сучасні концепції викладання іноземних мов у середній та вищій школі" (Вінниця, 2000); конференції до 100-річчя з дня народження Н.М. Раєвської "Теорія, практика, методика перекладу: сучасні п

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дискурсивні студії у лінгвістиці є прикметою часу. Визначальною рисою сучасних поглядів на дискурсивний аналіз є контекстуалізація семантики та урахування соціокультурної специфіки, поєднання лінгвістичних й екстралінгвістичних елементів. Підходи до дискурсу як соціальної інтеракції та як структури і процесу є основними напрямами сучасних дискурсивних досліджень. На засадах комплексного підходу до аналізу дискурсу за допомогою сучасних методів лінгвістичного аналізу в дисертації вперше наводиться теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми етикетизації англо-американського наукового дискурсу. Етикетизацію писемного наукового дискурсу розглянуто як специфічну функціонально-комунікативну категорію з урахуванням культурної специфіки текстуальних та інтерперсональних засобів її вираження. Значущість дослідження етикетизації англо-американської наукової прози зумовлюється важливістю етикетної складової англійської мові науки в рецептивному та продуктивному аспектах. Роль англійської мови як lingua franca сучасної наукової дискурсивної спільноти вимагає від авторів наукових праць, які не є носіями цієї мови, але мають намір друкувати свої праці в англо-американських виданнях, враховувати дискурсивні очікування адресата: зважати на особливості етноспецифіки передачі думок на письмі та дотримуватися певних структурно-риторичних моделей англо-американської наукової прози, зокрема, враховувати етикетні модуляції категоричності та некатегоричності висловлювання, специфіку утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу тощо. У роботі наведено якісний та кількісний аналіз засобів вираження категорії етикетизації, виявлено закономірності її функціонування в англо-американській науковій прозі.
Англо-американська наукова проза є продуктом діяльності англо-американської наукової дискурсивної спільноти, яка має власні цілі, механізми комунікації, дискурсивні традиції, специфічний етикет і складається з низки фахових мікроспільнот.
Науковий дискурс є особливим типом інтерперсональної взаємодії адресата й адресанта, в якому адресант використовує стратегії і тактики реалізації своєї персуазивної комунікативної інтенції у формі своєрідного внутрішнього діалогу з читачем. Стратегії й тактики мають специфічний характер та індикуються за допомогою системи мовних одиниць засобів вираження текстуального та інтерперсонального метадискурсу.
Адресант наукового тексту намагається переконати адресата в істинності повідомлення за допомогою етикетних засобів, які належать до модусної складової наукового тексту. Таким чином забезпечується адекватність сприйняття тексту адресатом і власне ефективність комунікації.
Етикетизація англо-американського наукового дискурсу є специфічною функціонально-комунікативною категорією, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації. Засобами вираження цієї категорії є текстуальні та інтерперсональні одиниці. Етикетизація реалізується через використання цілого комплексу вербальних та візуально-риторичних засобів і пов’язана із взаємодією інтерперсональних комунікативних та нормативних текстуальних складових, ряд засобів передачі яких є культурно специфічним. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту з метою переконання адресата в істинності інформації на підставі об'єктивності, неупередженості, вмотивованості та через відповідне структурування тексту.
В основі реалізації етикетизації англо-американської наукової прози низка комунікативних стратегій, які, у свою чергу, складаються з ряду тактик. Основні стратегії стосуються вияву солідарності з адресатом, привертання уваги читача, зменшення” впливу на адресата, вуалювання негативної думки, полегшення декодування інформації.
За допомогою тактик зменшення категоричності, висловлення невпевненості, непрямого прохання про дозвіл адресата на дію, скромності, обережного прогнозування, імплікації альтернативності, створення "дипломатичного ефекту" та "ефекту об'єктивності" досягається зменшення” впливу на адресата, виявляється повага до нього. Негативна думка вуалюється через використання тактик створення ефекту "деперсоналізованої об'єктивності", уникнення прямого заперечення, поступового зменшення впевненості в істинності висловлювання, пом'якшення негативної оцінки, застереження, скромності, обмеження предмета та висновків наукової праці. В англо-американській науковій комунікації адресант намагається не нав’язувати власну думку адресату, надавати читачеві свободу вибору.
Вияв солідарності з адресатом реалізується через тактики залучення читача до співпраці, комплімента адресату, за допомогою звертань-наказів, звертань-пропозицій, імплікації спільності поглядів комунікантів, висловлення згоди з читачем.
Увага адресата привертається за допомогою тактик структурування дискурсу, уточнення, скромності, наведення додаткової інформації.
Полегшення декодування інформації сприяє поліпшенню комунікативного процесу і реалізується через тактики компресії та структурування тексту.
Важливою етикетною ознакою англо-американського наукового дискурсу є поєднання та комбінування зазначених стратегій і тактик.
У згаданих стратегіях і тактиках використовується низка інтерперсональних і текстуальних мовних засобів, ряду яких притаманна поліпрагматичність.
Зменшення” впливу на адресата досягається через використання апроксиматорів кількості, якості, апроксиматорів-деперсоналізаторів, генералізаторів, рестрикторів, раміфікаторів, гіпотетичних та "дипломатичних" апроксиматорів, засобів передачі епістемічної та волюнтативної модальності. Особливе значення в плані зменшення” впливу на адресата мають мовні засоби деперсоналізації, завдяки яким створюється ефект максимальної об'єктивності дослідження, нівелюється авторське я”, імплікується спільність між адресантом та адресатом, обізнаність та поінформованість адресата, надійність та валідність даних, а також гендерна рівність.
Вуалювання негативної думки досягається за допомогою вживання апроксиматорів, засобів вираження некатегоричного заперечення, епістемічної модальності. Засоби передачі поступки та протиставлення, епістемічної модальності, а також риторичні запитання зменшують категоричність висловлювання через імплікацію врахування альтернативних точок зору, різнобічного підходу до аналізу предмета. Етикетний потенціал засобів вираження умови стосується передачі некатегоричності та вуалювання негативної думки, а саме, висловлення застережень, обмежень умов реалізації (по)дії в майбутньому, обережного прогнозування, побажань.
Увага адресата до стрижневих фрагментів тексту привертається за допомогою ряду апроксиматорів, засобів епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, поступки і протиставлення, риторичних запитань та гіпофор. У науковому тексті з метою експресивності вживаються інтенсифікатори та інші маркери емфази, а також метафори, засоби гумору та іронії, які надають науковому дискурсу особливої виразності та образності, і, таким чином, привертають увагу адресата.
Вияв солідарності з адресатом імплікується через використання низки засобів передачі деперсоналізації, поступки та протиставлення, некатегоричної негації, а також епістемічної модальності, алюзії, гумору та іронії.
Полегшення декодування інформації реалізується за допомогою засобів лінеарності: нумеративних конекторів, маркерів послідовності, екземпліфікації, кларифікації, додаткової інформації, уточнення, підсумовування, перефразування, а також через використання посилань і присвят, компресованих мовних одиниць, аналогії та візуально-риторичних засобів.
Етикетні індикатори аксіологічної оцінки англо-американської наукової прози позитивні, негативні, дипломатичні”, імпліцитні або експліцитні, проспективні та/або ретроспективні можуть поєднувати позитивну та негативну оцінки одночасно, імплікувати узагальнену, всебічну оцінку та/або включати значення альтернативності. Науковій прозі притаманне етикетне зменшення категоричності оцінних номінацій, дискурсивні модуляції позитивної та негативної оцінок з тяжінням до фінальної позитивної оцінки. Специфіка етикетних оцінок англо-американської наукової прози полягає у тому, що вони індикуються здебільшого за допомогою мовних одиниць епістемічної модальності, поступки та протиставлення, апроксиматорів тощо.
Важливим засобом етикетизації англо-американської наукової прози є індикатори хеджінгу, які традиційно притаманні саме англійській мові. Згадані мовні одиниці, передусім, зменшують категоричність висловлювань, забезпечуючи м’який, ввічливий вплив на адресата з огляду на те, що менш категоричне висловлювання має більше шансів бути прийнятним для адресата. До засобів хеджінгу належать апроксиматори, засоби передачі епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, поступки та протиставлення, умови. Згадані засоби вживаються поруч із засобами деонтичної та волюнтативної модальності, емоційно-експресивними номінаціями. Емоційно-емфатичні номінації виконують важливу етикетну функцію атракції уваги адресата до істотної інформації тексту. Вони також уживаються при передачі модуляцій категоричності та некатегоричності висловлювань. Специфічною особливістю письмового англо-американського наукового дискурсу є не тільки привертання уваги адресата за допомогою використання мовних одиниць емоційно-експресивної семантики, але й своєрідні дискурсивні модуляції категоричності та некатегоричності, завдяки чому зменшується категоричність дискурсу в цілому та збільшується вплив на адресата.
Вживання засобів етикетизації зумовлюється прагматичними чинниками: потребою збереження "обличчя" комунікантів, особливостями висловлення критики, альтернативності поглядів, переданням ступеня впевненості в істинності пропозиції, специфікою висловлення авторського ставлення, бажанням виявити солідарність з адресатом, неможливістю отримання абсолютної істини, поліпшенням ефективності інформації.
Істотне значення в плані реалізації персуазивного впливу на адресата мають такі риторичні прийоми: емфаза, повтор, апорія, апофасис, атиагога, експлетив, корекціо, енумераціо, дистинкціо, ентимема, риторичне запитання, гіпофора.
Важливою етикетною рисою англо-американської письмової наукової комунікації є постійні модуляції балансування” між категоричністю та некатегоричністю номінацій, між "так" і "ні", які стосуються комунікативного модуса висловлювання, в основі якого переважна некатегоричність. Етикетні структурно-композиційні одиниці лінеарності наукового дискурсу, що позначають певну послідовність передачі інформації, (само)виправлення, пояснення, додаткову інформацію привертають увагу адресата та структурують текст, полегшуючи декодування інформації. Додаткова інформація передається і за допомогою таких структурно-композиційних елементів, як посилання, подяки та присвяти, засобами вираження яких є маркери волюнтативної модальності, (де)персоналізації, оцінні номінації.
Візуально-риторичні засоби англо-американського наукового дискурсу різноманітна графіка, колірна палітра, а також їх поєднання між собою та з власне вербальними засобами в етикетному плані стосуються полегшення сприйняття інформації адресатом і характеризуються фаховою та жанровою варіативністю. В англійській мові науки етикетні засоби візуальної риторики гармонійно співіснують із мовними засобами етикетизації.
Аналіз частоти вживання вербальних етикетних засобів англо-американської наукової прози свідчить про значущість мовних засобів передачі епістемічної модальності та апроксимації, які мають значне функціональне навантаження при реалізації переважної більшості стратегій і тактик етикетизації. Як показало дослідження, далі за частотою вживання йдуть засоби вираження лінеарності та деперсоналізації, а також емоційно-експресивні та аксіологічні номінації, за ними засоби вираження поступки й протиставлення, некатегоричного заперечення, деонтичної модальності, умови, волюнтативної модальності, гіпофори та риторичні запитання. У прикладних науках зустрічається найбільша кількість мовних засобів передачі етикетизації, у теоретичних найменша, теоретично-прикладні науки займають проміжне місце. Це зумовлюється специфікою прикладних наук, а саме, більшою потребою, порівняно з іншими типами наук, у використанні індикаторів некатегоричності з огляду на імовірну критику новітніх розробок та підходів.
Мовні засоби етикетизації англо-американської наукової прози варіюють залежно від фаху й жанру наукового тексту та позиційної локалізації у різних дискурсивних блоках наукових праць певних жанрів.
Ряд текстуальних та інтерперсональних засобів етикетизації є культурно забарвленим. До них належить низка засобів передачі лінеарності, (де)персоналізації, епістемічної модальності, а також деякі оцінні та емоційно-експресивні номінації. Культурно специфічними одиницями англо-американського наукового дискурсу є енантіосемічні мовні одиниці, які стосовно екстенсіоналу наукового дискурсу поєднують у своєму інтенсіоналі протилежні значення категоричності та некатегоричності, так” і ні”. Культурно забарвленими є і синкретичні мовні одиниці даного типу дискурсу, що поєднують два та більше елементів інтенсіоналу і виконують атрактивну, адитивну функції та/або позначають протиставлення.
Істотною культурно специфічною ознакою англо-американського наукового дискурсу є надзвичайно широка градуальна варіативність модусної передачі впевненості адресанта в істинності диктума за допомогою номінацій некатегоричності висловлювань та емфатичних категоричних маркерів за ступенем інтенсивності вияву ознаки.
Важливою особливістю англо-американської наукової прози є утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації. Такі ланцюжки можуть бути дво- та багатокомпонентними, однорідними та неоднорідними. В англо-американському науковому дискурсі переважають багатокомпонентні неоднорідні ланцюжки, що відбиває специфіку етикетної модифікації інформаційного потоку наукового тексту в плані модуляцій категоричності та некатегоричності номінацій. В англо-американській науковій прозі переважають індикатори зниження категоричності, що свідчить про етикетне тяжіння до некатегоричності.
Англо-американському науковому дискурсу властиві складні випадки вживання цілої низки засобів передачі епістемічної модальності та їх поєднання з іншими етикетними елементами. Такі ланцюжки, а також низка енантіосемічних та синкретичних мовних одиниць, культурно забарвлених засобів лінеарності, персоналізації, епістемічної модальності та емоційно-експресивної номінації становлять значні когнітивні складності при опануванні англо-американського наукового дискурсу тими, для кого англійська мова не є рідною.
Етикетизація наукового дискурсу набуває специфічного вираження і є явищем комплексним, структурно складним та виходить за межі лише одного висловлювання. Дослідження показало, що етикетні номінації, а також етикетні модуляції категоричності й некатегоричності спостерігаються на різних рівнях мовної структури слова, словосполучення, речення й тексту.
Національно-культурні особливості передачі наукової інформації, зокрема характерні риси етикетизації англо-американського наукового дискурсу відбиваються в англо-американському інтелектуальному стилі, під яким розуміється етноспецифіка писемної передачі думок у мові науки згідно з певними правилами та законами побудови наукових текстів різних жанрів. Англо-американський інтелектуальний стиль є різновидом "саксонського" інтелектуального стилю і характеризується лінеарністю, чіткою структурованістю, етикетною модуляцією категоричності та некатегоричності висловлювань з тяжінням до некатегоричності, толерантністю і демократичністю, аргументованістю, непрямою персуазивністю, значною орієнтацією на адресата.
Розробка проблематики наукового дискурсу становить значний теоретичний та практичний інтерес. У теоретичному плані, вивчення наукового дискурсу збагачує загальну теорію дискурсу, робить внесок до його типології, а в практичному сприяє випрацюванню методичних порад при викладанні мов для спеціальних цілей, курсів з комунікації, зокрема, наукової та професійної.

Дослідження етикетизації англо-американського наукового дискурсу є перспективними як у синхронії, так і в діахронії, наприклад, в аспекті історичного розвитку, а також з огляду на особливості авторського стилю та проблеми стереотипності, що може бути темою окремих мовознавчих розвідок. Вивчення етикетизації окреслює нові ракурси аналізу мовленнєвого етикету в плані його інтерперсональних комунікативних і текстуальних структурно-композиційних аспектів з урахуванням соціокультурних складових мовних засобів етикетизації в різних типах дискурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Полевая природа частей речи (на материале числительных) // Вопросы теории частей речи. На материале языков различных типов. Л.: Наука. 1968. С. 98106.
2. Акуленко В.В. Функциональное описание языка и вопросы изучения функционально-семантических полей // Романские и германские языки. Функциональный и лингвометодический аспекты описания. К.: Наукова думка. 1985. С. 516.
3. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка // Категория количества в современных европейских языках. К.: Наукова думка. 1990. С. 740.
4. Алпатов В.М. Категории вежливости в современном японском языке. М.: Наука, 1973. 110 с.
5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М., Наука, 1974. 367 с.
6. Апресян В.Ю. Уступительность в языке и слова со значением уступки // Вопросы языкознания. 1999. № 5. С. 2444.
7. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. М.: Просвещение, 1989. 254 с.
8. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Высшая школа, 1986. 295 с.
9. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка // Проблемы структурной лингвистики. 1982. М.: Наука. 1984. С. 53.
10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
11. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия. 1990. С. 136137.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Школа "Языки русской культуры", 1999. 896 с.
13. Байбурин А.К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения. Л.: Наука, 1985. С. 721.
14. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика: Пер. с франц. / Сост., общ. ред. и вступ. статья Г.К.Косикова. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
15. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 444 c.
16. Безменова Н. Очерки по теории и истории риторики. М.: Наука, 1991. 215 с.
17. Белова А.Д. Функционально-семантическое поле пассива в аспекте его взимодействия с другими полями (на материале английского языка): Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск. гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. К., 1988. 25 с.
18. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Астрея, 1997. 310 с.
19. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб.наук.праць. К.: Логос, 1999. С. 98 103.
20. Бєлова А.Д. Класифікуючі конектори в англійському тексті // Іноземна філологія. Вип. 111. 1999. С. 103108.
21. Белодед О.Р. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности высказывания благодарности (на материале современного английского языка): Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск. гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. К., 1990. 25 с.
22. Беляева Е.И. Эпистемическая модальность в английском и русском языках // Контрастивная грамматика: Сб. науч. тр. Калинин: Калининский гос. ун- т. 1984. С. 3340.
23. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
24. Беньяминова В.Н. Жанры английской научной речи (композиционно-речевые формы). К.: Наукова думка, 1988. 122 с.
25. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. К.: Рідна мова, 1998. 475 с.
26. Богданов В.В. Коммуниканты // Вестник Харьковского университета. Человек и речевая деятельность. 1989. № 339. С. 710.
27. Богин Г.И. Типология понимания текста. Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 1986. 86 с.
28. Болдырев Н.Н. Диалектика отражения мира в языке // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. 2000. Вип. 3А. К.: Вид.центр КДЛУ. С. 179183.
29. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. М.: Наука, 1983. 212 с.
30. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 133 с.
31. Бондарко А.В. Понятия "семантическая категория", "функционально-семантическое поле" и "категориальная ситуация" в аспекте сопоставительных исследований // Методы сопоставительного изучения языков. М.: Наука. 1988. С. 1219.
32. Брандес К.А. Лінгвотекстові особливості мовленнєвого жанру «художнє есе» (на матеріалі есеїстики С.Моема): Автореф.дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1996. 21 с.
33. Бромлей Ю.В., Подольный Р.Г. Создано человечеством. М.: Изд-во полит. л-ры, 1984. 272 с.
34. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 918 ст. : Автореф.дис... д-ра філол. наук : 10.02.05/ Київськ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1999. 36 с.
35. Бурвикова Н.Д. К проблеме экспрессивности учебного текста // Лингвострановедение и текст: сб. ст. / Сост. Е.М.Верещагин, В.Г. Костомаров. М.: Русский язык. 1987. С. 113117.
36. Васильева В.В. В поисках механизма понимания текста // Вестник Омского университета. 1998. № 3. С. 6568.
37. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 133152.
38. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Изд-во МГУ, 1973. 232 c.
39. Воловик А.В. О некоторых особенностях английского речевого поведения // Этнопсихолингвистика. М.: Наука. 1988. 192 с.
40. Виноградов В.В. О категории модальности и модальных словах в русском языке // Виноградов В.В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М. 1975. С. 5387.
41. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 237 с.
42. Вольф Е.М. К вопросу о классификаторах признаков // Филологические науки. 1982. № 2. С. 3238.
43. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 226 с.
44. Вольф Е.М. Метафора и оценка // Метафора в языке и тексте. М.: Наука.1988. С. 52 65.
45. Воробьева М.Б. Особенности реализации оценочных значений в научном тексте // Научная литература. Язык, стиль, жанры. М.: Наука. 1985. С. 4756.
46. Воробьева М.Б. Французский научный язык. Структуры. Прагматика. Л.: Наука, 1991. 124 с.
47. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
48. Гак В.Г. О сопоставительной стилистике // Методы сопоставительного изучения языков. М.: Наука. 1988. С. 4853.
49. Гак В.Г. Cравнительная типология французского и русского языков. М.: Просвещение, 1989. 288 с.
50. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 25. Контрастивная лингвистика. 1989. С. 517.
51. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.
52. Гвишиани Н.Б. Язык научного общения: вопросы методологии. М.: Высшая школа, 1986. 280 с.
53. Гетьман З.О. Текстовий аналіз композиційного стандарту іспанського діалогічного мовлення. К.: Київськ. університет, 1994. 96 c.
54. Гетьман З.О. Лінгвістична модель іспанського діалогічного мовлення: принципи граматичної побудови діалогічного тексту: Автореферерат дис... д-ра філол. наук 10.02.05 / Київськ. ун- т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1996. 48 с.
55. Глушко М.М. Язык английской научной прозы: Автореферат дис... д-ра филол.наук 10.02.19 / МГУ М., 1982. 30 с.
56. Гольдин В.Е. Речь и этикет. М.: Просвещение, 1983. 109 c.
57. Головченко Н.Ю. Лексико-реляционное отрицание в современном английском языке: Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск.
ун-т им. Т.Г.Шевченко. К., 1991. 22 с.
58. Гордон Е.М., Крылова И.П. Грамматика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1980. 335 с.
59. Гречко В.К. Конструкции со значением возможности в немецкой научной речи // Научная литература. Язык, стиль, жанры. М.: Наука. 1985.
С. 168187.
60. Гречко В.К. Прагматика научно-технического текста (на материале немецкого языка) // Конф. «Функциональные и семантические корреляции языковых единиц» (Киев 1990): Тезисы докл. К.: КГУ им. Т.Г. Шевченко. 1990. С. 172173.
61. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 184 c.
62. Гуревич В.В. О «субъективном» компоненте языковой семантики // Вопросы языкознания. 1998. № 1. С. 2735.
63. Дежё Л. Некоторые замечания о роли приложения типологии к контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 25. Контрастивная лингвистика. 1989. С. 179186.
64. Дейк Т.А., ван Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
65. Дейк Т.А., ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс. 1988. С. 153211.
66. Демьянков В.З. Лингвистическая интерпретация текста: универсальные и национальные (идиоэтнические) стратегии // Язык и культура: Факты и ценности: к 70-летию Юрия Сергеевича Степанова / Отв. ред. Е.С.Кубрякова, Т.Е. Янко. М.: Языки славянской культуры, 2001.
С. 309323.
67. Дмитровская М.А. Знание и мнение: образ мира, образ человека // Логический анализ языка. Знание и мнение: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова. М.: Наука. 1988. С. 618.
68. Дридзе Т.М. Понятие и метод установления содержательной структуры текста применительно к учебному тексту // Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. К.: Вища школа (изд-во при КГУ) . 1979. С. 9299.
69. Дюбуа Ж., Мэнге Ф., Эделин Ф. Общая риторика: Пер. с франц. Е.Э.Разлоговой, Б.П. Нарумова. М.: Прогресс, 1986. 392 c.
70. Ермакова Н.В. Контрастивный анализ английских и русских наречий, выражающих эмоции // Контрастивная грамматика: Сб. науч. тр. Калинин: Калининский гос. ун-т. 1984. С. 4149.
71. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Иностр. лит., 1958. 404 с.
72. Єфименко В.А. Дискурсивна характеристика потоку свідомості в англійській мові: Автореф.дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1997. 16 с.
73. Жалагина Т.А. Динамизм развития коммуникативного фокуса // Язык, дискурс и личность: Межвуз. сб. науч. тр. Тверь: ТГУ. 1990. С. 99 104.
74.