ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ У ВІКОВОМУ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ

Короткий опис

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ПАРКУЛАБ Оксана Григорівна
УДК 159.923.2

ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ У ВІКОВОМУ
ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Карпенко Зіновія Степанівна
доктор психологічних наук,
професор

Івано-Франківськ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ І. ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У ВІКОВОМУ
ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ
1.1. Філософські джерела екзистенційної психології
1.2. Психопрактичні корені екзистенційної парадигми
1.3. Феноменологічне обгрунтування людської екзистенції
1.4. Предметний тезаурус вікового екзистенційного
консультування
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЗДІЙСНЕННЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
У ВІКОВОМУ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ
2.1. Феноменологічний аналіз у контексті дослідження
2.2. Феноменологічний аналіз досвіду переживання
себе-у-світі
2.3. Аналіз досвіду втрати стосунків у віковому
феноменологічному ракурсі
2.4. Екзистенційні чинники психологічного консультування
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ СЮЖЕТИ ВІКОВОГО
ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
3.1. Феноменологічний аналіз у дитячому екзистенційному
консультуванні
3.2. Феноменологія конфронтації зі смертю як джерело осо-
бистісного зростання в консультативному процесі
3.3. Феноменологічний аналіз психотерапевтичного впливу
у форматі вікового екзистенційного консультування
3.4. Психотехнічні прийоми актуалізації екзистенційних
уявлень особистості з феноменологічного погляду
Висновки до третього розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. У вітчизняній теорії і практиці психоло-гічного консультування екзистенційний напрям представлений дуже слабо, хоча його потреба очевидна. Так, в основі екзистенційних криз може бути смерть, перехідні періоди як в особистому житті, так і в професійній діяльності, прийняття безповоротних рішень, раптова ізоляція, пошуки сенсу життя, тобто проблеми, що перебувають у компетенції вікового екзистенційного консультування.
В Україні екзистенційна традиція більшою мірою закріпилася в літературі, мистецтві, теології, ніж у психології. Проте існують щонайменше дві причини, які зумовлюють інтерес до екзистенційної психології і психотерапії в нашій країні. Перша прагнення долучитися до руху, який вже отримав визнання у світі. Друга причина виражається думкою багатьох українських дослідників, які вважають, що домінуюче сьогодні в психології і психотерапії уявлення про людину неадекватне і не дає нам того підгрунтя, якого ми потребуємо для розвитку прикладної психології і якісних (феноме-нологічних) досліджень психологічної практики.
Серед українських науковців опора на екзистенційні та феномено-логічні ідеї простежується в парадигмі вчинку В.А.Роменця [130], суб'єкт-ному підході В.О.Татенка [147], концепціях особистісно-орієнтованого виховання І.Д.Беха [18-20], життєвого світу Т.М.Титаренко [149], потенціалу людського буття І.П.Манохи [94], аксіопсихіки й аксіогенезу З.С.Карпенко [67], екзистенційної гри В.П.Москальця [102], самоактивності М.Й.Бори-шевського [124], психології відповідальної поведінки М.В.Савчина [134], акмеологічному підході Л.Е.Орбан-Лембрик [111], герменевтичних студіях Н.В.Чепелєвої [176], психосеміотичному підході Н.Ф.Каліної [63], раціогуманістичному підході Г.О.Балла [12-13], концептуальних засадах надання психологічної допомоги О.Ф.Бондаренка [24-25], О.С.Кочаряна [37], [79-80], В.Г.Панка [110], Т.С.Яценко [196].
Західна екзистенційна філософсько-психологічна традиція представ-лена такими іменами, як Л.Бінсвангер, М.Босс, М.Бубер, Дж.Б’юджентал, М.Гайдеггер, А.Камю, С.К’єркегор, Р.Мей, Ж.-П.Сартр, П.Тілліх, В.Франкл, К.Ясперс, І.Ялом та ін. В центрі їхньої уваги перебували питання, пов’язані з висвітленням проблем аналізу екзистенції і становлення екзистенційної психології, психотерапії й консультування як філософського праксису.
У контекст екзистенційної парадигми органічно вписався феноменологічний напрям трактування людського існування, започат-кований Ф.Брентано-Штумпфом, М.Вертгеймером, Е.Гуссерлем, А.Джорджі, В.Каамом, В.Келером, К.Коффкою, М.Мерло-Понті, Е.Мінковським, В.Шаппом, Е.Штраусом та ін. З позиції феноменологічного підходу людина як об’єкт вивчення не може піддаватися типологізації, бо вона в принципі автентична, унікальна й самодостатня.
Історично склалося так, що в Україні психологічне консультування і психотерапія зазнавали дискримінації з боку влади. Для тоталітарного режиму з його орієнтацією на людину як на одиницю натовпу, зріла особистість, яка проявляє свободу в думках і вчинках, становить смертельну загрозу. Ситуація змінилася лише із середини 80-х років минулого століття, що було пов’язано з демократизацією суспільства. Тоді ж вітчизняні психологи почали освоювати нову для себе галузь консультування і психотерапію. Знайомство наших психологів із західними психотера-певтичними школами, їх методами і теоріями відбулося на початку 90-х ро-ків разом із приїздом адептів, які проводили численні семінари, конференції, тренінги, а також появою перекладів їхніх наукових праць.
Незважаючи на досить розмаїту палітру досліджень екзистенційної та феноменологічної проблематики, завдання їх інтеграції й технологізації у форматі вікового психологічного консультування досі не розв’язане. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: Феноменологічний аналіз у віковому екзистенційному консультуванні”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану розробки колективної наукової теми кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості” (протокол № 5 від 25.12.2001 р.).
Об’єктом дослідження є вікове екзистенційне консультування як феноменологічна реальність.
Предмет дослідження становлять умови і процедури застосування феноменологічного аналізу у віковому екзистенційному консультуванні.
Мета дослідження полягає в обгрунтуванні предметного тезауруса, умов, принципів і процедур здійснення феноменологічного аналізу у віковому екзистенційному консультуванні.
Провідною гіпотезою дослідження стало припущення про те, що в процесі феноменологічного аналізу екзистенційних консультативних випадків відбувається ідентифікація, лінгво-психологічне означення і психосемантична генералізація базових структур суб’єктивного досвіду клієнта у їх зіставленні з віковими нормативами особистісного розвитку. Його ефективність визначається правильним вибором і використанням психоконсультативних засобів, методів і процедур як компонентів системної технології екзистенційного консультування.
Перевірка гіпотези дослідження та досягнення його мети передбачали розв’язання наступних завдань:
1. Розкрити парадигмальні засади застосування феноменологічного аналізу у віковому екзистенційному консультуванні.
2. З’ясувати науково-методичні особливості здійснення феноме-нологічного аналізу у віковому екзистенційному консультуванні.
3. Обгрунтувати застосування описових психотехнік (феноменоло-гічних процедур) у процесі вікового екзистенційного консультування.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали: філософські напрями екзистенціалізм і феноменологія; екзистенційно-феноменологічна гуманістична традиція у психології та психопрактиці, в тому числі холістичний, суб’єктний, діалоговий і наративний підходи у віковому екзистенційному консультуванні.
В якості конкретно-наукової методології у потрактуванні та експлікації емпіричних матеріалів використовувався прийнятий в екзистенційній психотерапії і консультуванні феноменологічний підхід (Л.Бінсвангер, М.Босс, А.Джорджі, В.Каам, Е.Спінеллі та ін.).
Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: а) теоретичні (аналіз, зіставлення, узагальнення, система-тизація); б) емпіричні (описово-розуміннєві, феноменологічні процедури, психотехнічні, зокрема слухання, фокусування, пошук альтернатив тера-певтичного впливу та резюмування).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні предметного тезауруса вікового екзистенційного консуль-тування, встановленні загальної логіки застосування феноменологічних процедур, розкритті специфіки феноменологічного аналізу типових екзистенційних сюжетів: буття-у-світі, втрати стосунків, екзистенційної тривоги; їх зв’язку з життєвими завданнями відповідного періоду особистісного розвитку.
Теоретичне значення дисертаційної праці полягає в обгрунтуванні онтологічної спорідненості екзистенційної філософії та феноменологічного методу дослідження людської екзистенції; виокремленні умов, принципів застосування й завдань феноменологічного аналізу у віковому екзистенційному консультуванні; розкритті феноменологічного змісту методів психотерапевтичного впливу.
Практичне значення здобутих результатів полягає у розповсюдженні алгоритму і процедур застосування феноменологічного аналізу на консультування різноманітних проблем вікового становлення й особистісного вибору клієнтів, методичному опрацюванні запропонованих психотехнік.
Надійність та вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечувались методологічною обгрунтованістю вихідних теоретичних засад, використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження, розуміннєвою валідацією феноменологічних описів.
Апробація роботи здійснювалася на Міжнародній науковій конференції Особистість в розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні” (Івано-Франківськ, 2000), 2-й Міжнародній конференції Екзистенційний вимір у консультуванні й психотерапії” (Бірштонас, Литва, 2002), науково-практичному семінарі Екзистенційний погляд на дитячу і підліткову психотерапію” (Бірштонас, Литва, 2002), супервізіях, під час консультативної роботи. Основні положення дисертації доповідались на щорічних звітно-наукових конференціях Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (2000 2003 рр.), обговорювались на засіданні кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, викладались автором слухачам факультету перепідготовки педагогічних кадрів Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а також на курсах підвищення кваліфікації психологів обласного Інституту післядипломної освіти в м. Івано-Франківську.
Публікації. Зміст та результати роботи відображено в 6 одноосібних фахових публікаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, що нараховує 221 найменування, з них 25 - іноземними мовами і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 197 сторінках. Робота містить 3 таблиці.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Екзистенційна психологія та її прикладна гілка вікове екзистенційне консультування базуються на філософській позиції, за якою первинною онтологічною даністю визнається буття людини у світі, конституйованому первісною злитістю суб’єкта і об’єкта, внаслідок чого принцип каузальності втрачає свою універсальність, поступаючись принципу холізму як цілісному телеологічному зв’язку явищ, що перебувають в життєвому світі суб’єкта.
2. Феноменологічний простір людської екзистенції представлений інтенціональним змістом свідомості суб’єкта, чуттєвим референтом якої є безпосередній досвід переживання, а рефлексивним особистісні цінності.
3. Предметом вікового екзистенційного консультування є проблеми: життя і смерті; свободи, відповідальності і вибору; спілкування, любові і самотності; сенсу і абсурдності існування.
4. Постульовано, що вікове екзистенційне консультування є індивідуальне, з власної ініціативи, орієнтоване на рішення психологічне консультування, що здійснюється в парадигмальному полі екзистенціалізму і передбачає узгодження особистісного проекту життєздійснення клієнта з нормативними критеріями вікового розвитку особистості.
5. Феноменологічний аналіз є різновидом описових (якісних, розуміннєвих) досліджень, метою якого є ідентифікація базових структур суб’єктивного досвіду духовних інтенцій та особистісних смислів. Найважливішими завданнями феноменологічного аналізу у віковому екзистенційному консультуванні є визначення позиції клієнта в темпоральному (життєвий шлях) і просторовому (життєвий світ) вимірах, характеристика модусу існування, валідація феноменологічних описів.
6. У дисертаційному дослідженні апробовано алгоритм феноменологічного аналізу А.Джорджі щодо низки консультативних випадків: 1) схоплення смислу цілого; 2) виокремлення смислових одиниць в структурі цілісного феномену буття клієнта; 3) переклад природної мови клієнта на психологічну мову опису даного феномену; 4) синтез перетворених смислових одиниць в узагальнене твердження про досвід переживання.
7. Наведені в дисертаційній праці зразки феноменологічного аналізу фрагментів консультативної практики стосуються ключових екзистенційних проблем: конфронтації зі смертю, втрати значущих стосунків, пошуків автентичного модусу існування, ейдетичного моделювання життєвих цілей, формування життєздатного аутонаративу та ін.
8. Процес феноменологічного аналізу тематично різноманітних екзистенційних консультативних випадків відбувається за узагальненим алгоритмом: ідентифікація, лінгво-психологічне означення і психосематична генералізація базових структур суб’єктивного досвіду клієнта у їх зіставленні з віковими нормативами особистісного розвитку.
Перспективні лінії досліджень екзистенційно-феноменологічної проблематики вікового психологічного консультування пов’язані з можливістю ширшого застосування герменевтичних процедур (інтерпре-тація, перефразування, перевірка, уточнення та ін.), запозичень із психосе-мантичного і психосеміотичного підходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. Екатеринбург: Деловая книга; М.: Издательский центр «АСАДЕМІА», 1995. 224 с.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов. Екатеринбург: Деловая книга, 1999. 624 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Категория субъекта в современной психологии // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань (20-22 грудня 1994 р.) В 2-х т. Т. 1. К., 1994. С. 4 10.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
5. Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла. Самара: Издательский Дом БАХРАМ М”, 2000. 336 с.
6. Адлер А. Индивидуальная психология // История зарубежной психологии (30-60-е гг. ХХ в.) Под ред. П.Я.Гальперина, А.Н.Ждан. М: Изд-во Моск. ун-та. 1986. С. 130 140.
7. Адлер А. Наука жить: Пер. с англ. и нем. К.: Port-Royal, 1997. 288 с.
8. Айви А.Е., Айви М.Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: практическое руководство. М.: Психологический колледж, 1999. 487 с.
9. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. Изд. 2-е. М.: Независимая фирма «Класс», 2000. 208 с.
10. Анцыферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования // Психологический журнал. 1992. Т.13. № 5. С.12 25.
11. Асмолов А.Г. ХХІ век: психология в век психологии // Вопросы психологии. 1999. № 1. С . 3 12.
12. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. 1997. Т. 18. № 5. С. 7 18.
13. Балл Г.О. Особистісна свобода і гуманізація освіти // Практична психологія і соціальна робота. 2001. № 1. С. 2 5.
14. Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники. Ежегодник 19841985. М.: Наука, 1986. С. 80 160.
15. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
16. Белянин В.П. Введние в психолингвистику. М.: ЧеРо, 1999. 128 с.
17. Бердяев Н.А. Духовное состояние современного мира // Философия творчества, культуры и искусства. М.: Книга, 1994. С. 485 498.
18. Бех І. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості // Початкова школа. 2001. № 12. С. 32 34.
19. Бех І.Д. Категорія ставлення” в контексті розвитку образу Я” особистості // Педагогіка і психологія. 1997. № 3. С. 9 21.
20. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202 с.
21. Бинсвангер Л. Бытие-в-мире: Пер с англ. М.: КСП+; СПб.: Ювента, 1999. 300 с.
22. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование социального взаимодействия // Сб.статей под ред. В.В.Петрова. М.: Прогресс, 1987. С. 97 112.
23. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К: Укртехпрес, 1997. 216 с.
24. Бондаренко А.Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посібник для студ. вузів. Х.: Фоліо, 1996. 237 с.
25. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. Реконструкция предмета (психосемантический подход): Автореф. дис д-ра психол. наук: 19.00.01 / Киев. гос. ун-т им.Т.Г. Шевченко. К., 1992. 39 с.
26. Боришевський М. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. - № 3. С. 26 33.
27. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психололгии. 1990. - № 6. С. 9 17.
28. Братусь Б.С. О месте художественной литературы в построении научной психологии личности // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1985. № 2. С. 54 61.
29. Братченко С. Конференция по проблемам экзистенциально-гуманистического подхода в психотерапии // Вопросы психологии. 1997. № 3. С. 147 150.
30. Братченко С.Л. Концепция личности: М. Бахтин и психология // М.М.Бахтин и философская культура ХХ в. Ч.1. СПб., 1991. С. 66 75.
31. Братченко С.Л. Экзистенциальная психология глубинного общения: уроки Джеймса Бюджентала. М.: Смысл, 2001. 197 с.
32. Братченко С.Л. Экзистенциально-гуманистический подход в психологии и терапии // Психологическая газета. 1997. № 1. С.7.
33. Брусенко О.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в умовах екзистенційної кризи: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський нац. ун-т ім.Т.Г. Шевченка. К., 2000. 20 с.
34. Бубер М. Два образа веры: Пер с нем. / Под ред. П.С. Гуревича, С.Я. Левин, С.В. Лезова. М.: Республика, 1995. 464 с.
35. Бубер М. Проблема человека. Перспективы // Лабиринты одиночества. М.: Политиздат, 1989. С. 88 97.
36. Будницька О.А. Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у психотравмуючій ситуації: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський нац. ун.-т ім.Т.Г. Шевченка. К., 2001. 17 с.
37. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. К.: Ника Центр; М.: Алатейя, 1999. 200 с.
38. Бурменская Т.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. М.: Академический проект, 1990. 245 с.
39. Бъюдженталь Д. Наука быть живым: Диалоги между терапевтом и пациентами в гуманистической терапии: Пер с англ. М.: Независимая фирма «Класс», 1998. 336 с.
40. Бъюдженталь Дж. Искусство психотерапевта: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 304.
41. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис: анализ критических ситуаций // Психологический журнал. 1995. Т. 16. № 3. С. 90 101.
42. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). М.: Изд-во МГУ, 1984. 200 с.
43. Василюк Ф.Е. Психотехнический анализ психотерапевтического процесса // Вопросы психологии. 1998. - № 6. С. 40 43.
44. Вовк А. Психокорекційна робота з екзистенційно-фрустрованими особами // Педагогіка і психологія освіти. 2001. № 4. С. 118 125.
45. Воронков В.В. Слово как ничто и бытие: (Опыт феноменологического анализа внутренней структуры слова) // Философские науки. 2002. № 3. С. 44 59.
46. Всемирная энциклопедия: Философия. М., 2001. 1312 с.
47. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования. М.: Лабиринт, 1996. 240 с.
48. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 3: Философия духа. М., 1956. 367 с.
49. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 207 с.
50. Головко Б.А. Проблема людини в екзистенцалізмі // Головко Б.А. Філософська антропологія. К.: Наукова думка, 1997. С. 70 139.
51. Горностай П.П., Васьковская С.В Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наукова думка, 1995. 128 с.
52. Грабська І.А., Нємчина М.Г. Его-ідентичність: підхід до дослідження можливостей розвитку та адаптації особистості // Вісник Київського нац. ун-ту ім.Т.Г. Шевченка: Соціологія. Психологія. Педагогіка. 2002. Вип. 11. С. 27 30.
53. Гулыга А. Шеллинг. М.: Политиздат, 1982. 192 с.
54. Гуманістична психологія: Антологія: Навчальний посібник для студ.вузів у 3-х т. / Упор. й наук. редактори Р. Трач, Г. Балл. К.: Університетське вид-во Пульсари, 2001. Т. 3: Екзистенційно-гуманістична психологія. С. 246 252.
55. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна філософія. Течія і напрями. К.: Ваклер, 1996. С. 31 60.
56. Дружинин В.Н. Варианты жизни. М.: Независимая фирма «Класс», 2002. 190 с.
57. Журавлев И.В., Тхостов А.И. Феномен отчуждения: стратегия концепции и исследования // Психологический журнал. 2002. № 5. С. 42 49.
58. Загадка человеческого понимания / Под общ. ред. А.А. Яковлева; Сост. В.П. Филатов. М.: Политиздат, 1991. 165 с.
59. Заманский В.В. Экзистенциальный тип художественного сознания в ХХ веке // Наука о литературе в ХХ веке: (История, методология, литератерный процесс). М., 2001. С. 194 212.
60. Знаков В.В., Павлюченко Е.А. Самопознание субъекта // Психология человеческого бытия // Психологический журнал. 2002. № 1. С. 31 42.
61. Иванов Д.И. Символические формы репрезентации детско-родительских отношений: глубинно-психологические аспекты // Наука і освіта. Спец.випуск. наук. праць з актуальних питань психоаналітики. 2001. № 4. С. 24 27.
62. Іванченко Р.Г. Адекватність розуміння і ясність тексту. К.: Знання, 1991. 148 с.
63. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. М.: Рефлбук; К.: Ваклер, 1997. 272 с.
64. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов. М.: Политиздат, 1989. С. 222 318.
65. Камю А. Миф о Сизифе. Бунтарь: Пер. с фр. Мн.: ООО Попурри”, 2000. 544 с.
66. Камю А. Творчество и свобода: Сб.: Пер. с фр. М.: Радуга, 1990. 156 с.
67. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: ТОВ Міжнар.фін.агенція”, 1998. 216 с.
68. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. К.: РУТА, 2001. 160 с.
69. Карпенко З.С. Психокорекція розвитку дитини. Івано-Франківськ, 1994. 132 с.
70. Кемпински А. Экзистенциальная психотерапия: Пер с польс. М.: Совершенство, 1998. 320 с.
71. Кісарчук З.Г. Особливості розвитку практичної психології на сучасному етапі // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 3. С. 10 12.
72. Киселев Г.И. «Кризис нашего времени» как проблема человека // Вопросы философии. № 1, 1999. С. 27 32.
73. Киссель М.А. Философская эволюция Ж.-П.Сартра. Л.:Лениздат, 1976. 239 с.
74. Кляйн М. Зависть и благодарность: Исследование бессознательных источников. СПб.: Ювента. 1997. 196 с.
75. Колпачников В.В. Общее введение в индивидуальное психологическое консультирование // Вопросы психологии. 1998. № 6. С. 35 40.
76. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
77. Копьев А.Ф. Между свободой и необходимостью: к методологии краткосрочного психологического консультирования // Вопросы психологии. 1996. № 4. С. 44 54.
78. Копьев А.Ф. Психологическое консультирование: опыт диалогической интерпретации // Вопросы психологии. 1990. № 3. С. 17 25.
79. Кочарян А.С., Жидко М.Е., Терещенко Н.Н. Процессуальная психотерапия: основные положения // Вісник Харків. ун-ту. Серія психологія. 2002. Ч. 2. № 550. С. 129 136.
80. Кочарян А.С., Халайла А. Механизмы психотерапии // Вісник Харків. ун-ту. Серія психологія. 2002. № 576. С. 91 97.
81. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования: Пер. с лит. М.: Академический проект, 1999. 240 с.
82. Коханенко Л. Проблема самогубства: погляди І. Сікорського та сучасні досліди // Практична психол. та соціальна робота. 2002. № 3. С. 25 29.
83. Крипнер С., Карвало Р. Проблема метода в гуманистической психологи // Психологический журнал. 1993. № 2. С. 113 126.
84. Къеркегор С. Или или // Антология мировой философии. Т. 3. М: Наука, 1971. С. 28 42.
85. Къеркегор С. Страх и трепет: Пер. с дат. М.: Республика, 1993. 158 с.
86. Лебединська І.В. Культурна криза як екзистенційний проект // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб.статей (АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології) / Редкол.: С.Д.Максименко, М.М. Слюсаревський та ін. К.: ТОВ Видавництво Сталь”. 2000. Вип. 4 (7). С. 11 16.
87. Леонтьев Д.А. Значение и личностный смысл: две стороны одной медали // Психологический журнал. 1996. Т. 17. № 5. С. 19 30.
88. Леонтьев Д.А. Личность: человек в мире и мир в человеке // Вопросы психологии. 1989. № 3. С. 11 21.
89. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке самодетерминации личности // Психологический журнал. 2000. № 1. С. 15 26.
90. Леонтьев Д.А. О предмете экзистенциальной психологии // 1-ая Всероссийская научно-практическая конференция по экзистенциальной психологии: Материалы сообщ. / Под ред. Д.А. Леонтьева, Е.С. Мазур, А.И. Сосланда. М.: Смысл, 2001. С. 3 6.
91. Леонтьев Д.А. Что такое экзистенциальная психология? // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 1997. С. 40 54.
92. Летуновский В.В., Есельсон С.Б. Экзистенциализм в психологии // Экзистенциальная традиция: философия, психология, психотерапия // Журнал Ассоциации консультирования и восточно-европейской терапии. 2002. Вып 1(1). C. 91 116.
93. Лэйнг Р. Я и другие: Пер. с англ. М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. 304 с.
94. Маноха И.П. Человек и потенциал его бытия. К.: Изд-во Стимул, 1995. 256 с.
95. Марсель Г. Трагическая мудрость философии. Избранные работы. М.: Искусство, 1993. 198 с.
96. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. М.: Смысл, 1999. С.425
97. Маслоу А. По направление к психологии бытия: Пер с англ. М.: ЭКСМА-Пресс, 2002. 272 с.
98. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. М.: Рефлбук; К.: Ваклер, 1997. 304 с.
99. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия. СПб.: Ювента, Наука, 2001. 590 с.
100. Мачинський О.В. До проблеми ідентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2000. № 7. С. 28 31.
101. Мечников И.И. Собрание сочинений. Т. 13. М.: Книга 360 с.
102. Москалець В.П. Психологічний зміст духовності і духовність мистецтва // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. 1 част., Ш розділ. К., 1994. С. 284 286.
103. Мэй Р. Проблема тревоги: Пер. с англ. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001, - 432 с.
104. Мэй Р. Искусство психологического консультирования: Пер с англ. М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001. 256 с.
105. Мэй Р. Мужество творить: Очерк психологии творчества: Пер. с англ. Львов: Инициатива; М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. 128 с.
106. Никифоров А.Л. Лингвистические изменения состояния сознания. Л., 1986. 168 с.
107. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования: Пер с англ. Спб: Питер, 2000. 464 с.
108. Овсянецька Л.П. Ціннісні орієнтації як фактор життєдіяльності розвитку особистості // Зб.наук. праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай, 1998. Вип. 2. Ч. 1. С. 66 71.
109. Олишевский С.Е. Гуманистическая психология и феноменологический подход // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 1997. С. 55 66.
110. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 1992. - 536 с.
111. Орбан Л.Э. Становление личности: Монография. М.: РАУ, 1992. 108 с.
112. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. К.: Академвидав, 2003. 448 с.
113. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. М.: ТЦ «Сфера», 2000. 448 с.
114. Папуш М. Психотехника экзистенциального выбора. М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. 535 с.
115. Паркулаб О.Г. Психотерапевтичний альянс у практиці екзистенційного консультування // Зб.наук.праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ.: Плай, 2002. Вип. 7. Ч. 1. С. 276 284.
116. Паркулаб О.Г. Характеритсика лінгво-експресивних компонентів герменевтичної ситуації екзистенціального консультування // Зб.наук.праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ.: Плай, 2001. Вип. 6. Ч. 2. С. 139 147.
117. Паркулаб О.Г. Філософські засади екзистенціальної психології // Вісник Харків. ун-ту. Серія психологія. 2002. Ч.2. № 550. С.240 - 248.
118. Паркулаб О.Г. Історико-психологічні лики екзистенційної парадигми // Вісник Харків. ун-ту. Серія психологія. 2002. № 576. С. 147 150.
119. Паркулаб О.Г. Людина як екзистенційно-психологічний феномен // Актіальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К.: Нора-Друк, 2003. Вип. 23. С. 271 280.
120. Перлз Ф., Гудмен П., Хефферлин Р. Практикум по гештальттерапии: Пер. с англ. Спб: Петербург-ХХІ век, 1995. 448 с.
121. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: СИНТО, 1993. 192 с.
122. Психология личности: Словарь-справочник / Под ред. П.П.Горностая, Т.М. Титаренко. К.: РУТА, 2001. 320 с.
123. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д.Карвасарского. СПб.: Питер Ком, 1998. 752 с.
124. Психологія самоактивності учнів у виховному процесі: Навч.-метод.посібник / За ред. М.Й. Боришевського. К.: ІЗМН, 1998. 192 с.
125. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод.посібник / Ред.рада: В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова та ін. К., 1996. 792 с.
126. Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. М.: Медиум, 1995. 416 с.
127. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. М.: Изд. Группа «Прогресс», «Универс», 1994. 480 с.
128. Роджерс К. Клиент-центрированная терапия: Пер. с англ. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997. 240 с.
129. Роджерс К.Р. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы: Монография.: Пер. с англ. / Ред. И.Гришпун, С. Бобко, В. Ряшина. М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. 464 с.
130. Роменець В.А. Історія психології Х1Х початку ХХ століття. К.: Вища школа, 1993. 568 с.
131. Роменець В.А. Психологія творчості: Навчальний посібник. 2-е вид., доп. К.: Либідь, 2001. 208 с.
132. Рубинштейн С.Л. Человек и мир // Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1973. С. 253 381.
133. Рыбаченко В.Ф. Экзистенциальное понимание свободной индивидуальности // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань (20-22 грудня 1994 р.): В 2-х т. Т. 1. К., 1994. С. 79 85.
134. Савчин М. Динаміка мотивацтї відповідальної поведінки особистості // Педагогіка і психологія. 1996. № 4. С. 39 49.
135. Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения. СПб.: Ювента, 2001. 590 с.
136. Сартр Ж.П. Первичное отношение к другому: любовь, язык, мазохизм // Проблемы человека в западной философии. М., 1988. С. 190 249.
137. Сартр Ж.П. Что такое литература? Слова Мн.: ООО "Попурри", 1999. 448 с.
138. Сартр Ж.П. Экзистенциализм это гуманизм // Сумерки богов. М.: Политиздат, 1989. С. 319 344.
139. Словарь практического психолога // Сост. С.Ю. Головин. Мн.: Харвест, 1998. 800 с.
140. Соколова Е.Т., Бурлакова Н.С. К обоснованию метода диалогического анализа случая // Вопросы психологии. 1997. № 2. С. 61 76.
141. Сорокин П. Кризис нашего времени // Человек, цивилизация, общество. М.: Медиум, 1992. С. 427 432.
142. Спиркин А.Г. Философия: учебник. М.: Гардарики, 2000. 816 с.
143. Теодоропулос И. Феномен боли и нестабильные формы воспитания: (Экзистенциально-социологический анализ) // Вопросы психологии. М., 2002. - № 4. С. 170 177.
144. Тиллих П. Избранное: Теология культуры: Пер. с англ. М.: Юрист, 1995. 479 с.
145. Тиллих П. Мужество быть / Социально-политическое измерение христианства. Избранные теологические тексты ХХ века. М., 1994. С. 129 136.
146. Тиллих П. Систематическая теология: В 2-х т. М.; СПб: Университетская книга, 2000. 463 с.
147. Татенко В.А. Психология в субъективном измерении: Монография. К.: Видавничий центр «Просвіта», 1996. 404 с.
148. Татенко В.А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы // Психологический журнал. 1995. Т. 16. № 3. С. 23 34.
149. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. К.: Либідь, 2003. 376 с.
150. Титаренко Т.С. Жизненный мир личности: этапы становления // Философская и социологическая мысль. 1991. № 1. С. 49 58.
151. Тихонравов Ю.В. Экзистенциальная психология. М.: ЗАО «Бизнес-школа Интел-Синтез», 1998. 238 с.
152. Трач Р. Вповні функціонуюча особа: психологічний ідеал // Сучасність. 1996. № 6. С. 127 132.
153. Улановский А.М. Феноменологическая и экзистенциальная установка в психотерапии // 1-ая Всерос. науч-практ. конф. по экзистенциальной психологии: Материалы сообщ. / Под ред. Д.А. Леонтьева, Е.С. Мазур, А.И. Сосланда. М.: Смысл. 2001. С. 95 97.
154. Флоренская Т.А. Диалог в практической психологии. Наука о душе. М.: Владос, 2001. 208 с.
155. Франкл В. Воля к смыслу: Пер с англ. М.: Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. 368 с.
156. Франкл В. Психотерапия на практике: Пер. с нем. СПб.: Ювента, 1999. 256 с.
157. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник: Пер. с англ. и нем. М.: Прогресс, 1987. 236 с.
158. Франкл В.Э. Основы логотерапии. Психотерапия и религия: Пер. с нем. СПб.: Речь, 2000. 286 с.
159. Франк С.Л. Духовные основы общества. М.: Республика, 1992. 511 с.
160. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. М.: Наука, 1989. 456 с.
161. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб.произведений / Сост. науч. ред. авт. вступ. ст. М.Г. Ярошевский. М.: Просвещение, 1990. 448 с.
162. Фрейд З. Психология Я и защитные механизмы. М.: Педагогика, 1993. 144 с.
163. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2001. 728 с.
164. Фридман Дж., Комби Дж. Конструирование иных реальностей: Истории и рассказы как терапия: Пер. с англ. М.: Независимая фирма «Класс», 2001. 368 с.
165. Фромм Э. Бегство от свободы: Пер. с англ. М.: Издательская группа «Прогресс», 1995. 256 с.
166. Фромм Э. Душа человека. М.: Республика, 1992. 430 с.
167. Фромм Э. Искусство любви: Пер. с англ. Мн.: Коллегиум, 1990. 253 с.
168. Хомич Г.О. До проблеми гуманізації підготовки практичних психологів // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. статей. Серія педагогіка і психологія. Ч.2.- К.: Педпреса, 2000. С.209 213.
169. Хайдеггер и время: [О творческом наследии немецкого философа М.Хайдеггера; 1889-1976] // Вестник Моск. ун-та. Сер. 4. Философия. 1990. № 4. С. 60 73.
170. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии // Время и бытие: Пер. с нем. М.: Республика, 1993. С. 351 364.
171. Халимова Н.А. Индивидуальное психологическое консультирование в системе высшего профессионального образования: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.13 (Российская акад. гос. службы при Президенте Российской Федерации). М., 2001 20 с.
172. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж / За ред. Н.Хамітова. К.: Наукова думка, 2000. 271 с.
173. Холл К., Линдсей Г. Экзистенциальная психология // Теории личности: Пер. с англ. М.: ЭКСМО-Пресс, 1999. C. 257 288.
174. Хюбшер А. Мыслители нашего времени. М: Политиздат, 1962. 180 с.
175. Церковный А.А. Особенности экзистенциальной психотерапии клиентов, принадлежащих к различным религиозным конфессиям // Вісник Харків. ун-ту. Серія психологія. 2002. Ч. 2. № 550. С. 302 306.
176. Чепелева Н.В. Психологическая герменевтика наука о понимании // Практическая психология и социальная работа. 2001. № 3. С. 6 10.
177. Черногорцева Г.В. Сущность человека в философии экзистенциализма (по работам М.Хайдеггера и А.Камю): Автореф. дис. канд. филос. наук: 09.00.11 (МГУ им.М.В.Ломоносова). М., 2001. 24 с.
178. Шестов Л. Киргегард и экзистенциальная философия. М.: Политиздат, 1992. 140 с.
179. Швалб Ю.М., Даничева О.В. Одиночество свойство личности // Швалб Ю.М., Даничева Одиночество социально-психологическая проблема. К., 1991. С. 173 181.
180. Швалб Ю.М. Психологические модели целеполагания. К.: Стилос, 1997. 240 с.
181. Штангль А.Язык тела. Познание людей в профессиональной и обыденной жизни. М.: Наука, 1988. 148 с
182. Швейцер А. Культура и этика: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1973. 343 с.
183. Щедровицкий Г.И. Лингвистика, психолингвистика, теория речевой деятельности // Теория речевой деятельности. М., 1968. С.18 26.
184. Экзистенциальная психология / Под ред. Р.Мея // Экзистенция / Под ред. Р.Мея, Э.Энджела, Г.Элленбергера: Пер. с англ. М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001. 624 с.
185. Екзистенціалізм // Читанка з історії філософії. 46 кн. Кн.6. К.: Наукова думка, 1993. С. 83 145.
186. Екзистенційний аналіз // Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. К., 2001. С. 756 780.
187. Элленбергер Г. Клиническое введение в психиатрическую феноменологию и экзистенциальный анализ // Экзистенция / Под. ред. Р.Мея, Э.Энджела, Г.Элленбергера: Пер. с англ. М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001. С. 201 237.
188. Юм Д. Сочинения. Т.1- 2. М.: Мысль, 1966. Т. 1. 280 с.
189. Юнг К.Г. Божественный ребенок: Аналитическая психология и воспитание: Сб. произведений / Сост. и авт. пред. П.С. Гуревич М.: «Олимп», ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1997. 400 с.
190. Ялом И. Когда Ницше плакал: Пер. с англ. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 416 с.
191. Ялом И. Лечение от любви и другие психотерапевтические новеллы: Пер. с англ. М.: Незвисимая фирма Класс”, 2001. 288 c.
192. Ялом И. Теория и практика групповой психотерапии: Пер. с англ. 5-е изд. СПб.: Питер, 2000. 640 с.
193. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия: Пер. с англ. М.: Независимая фирма «Класс», 1999. 576 с.
194. Ярошевский М.Г. Идеи Б.М.Теплова о переживании как феномене культуры // Вопросы психологии. 1997. № 4. С. 63 75.
195. Ясперс К. Цель свобода: [Отрывки из книги немецкого философа «Истоки истории и ее цель»] // Новое время. 1990. №№ 5, 6. С. 34 37, 40 46.
196. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч.посібник. К.: Либідь, 1996. 264 с.
197. Boss M. Psychoanalysis and Daseinanalysis. N.Y.: Basic Books, 1963. 380 Р.
198. Bugental J.F.T. Introduction to the papers at the First Invitational Conference on Humanistic Psychology // Journ. of Humanistic Psychology. 1965. V. 5. № 2. P.180 181.
199. Child I.L. Humanistic psychology and the research tradition: their several virtues. - N.Y.: John Wiley & Sons, 1973. 246 Р.
200. Collen A. Advancing human science // Saybrook Review. 1990. № 8. P. 17 39.
201. Collen A. Introduction to the papers at the Invitational Conference on Humanistic Psychology // Human Science Research: An important Focus for the Next Century. 1997. P. 6 15.
202. De Carvalho R.J. James F.T. Bugental: portrait of a humanistic psychologist // Journ. of Humanistic Psychology. - 1996. V. 36. № 4. P.4256.
203. Deltuva A. Is Phenomenological Psychology a renewal in practical psychological research? // Introduction to the papers at the Invitational Conference on Humanistic Psychology. 1997. P. 60 62.
204. Giorgi A. Psychology as a human science: A Phenomenologically Based Approach. N.Y.: Harper and Row. 1970. 134 Р.
205. Giorgi A. Sketch of the psychological phenomenological method // Phenomenology and Psychological Research / Ed. By A. Giorgi. Pittsburg.: Sagnesne University Press. 1985. P. 8 22.
206. Giorgi A. Status of qualitative research in the human sciences: a limited interdisciplinary and international perspective. Methods // Journal for Human Science. 1986. № 1. &nda