ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ВІДНОСИН В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ ТА КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису

СІДАК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 346.62:061.1ЄС:34

ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
БАНКІВСЬКИХ ВІДНОСИН В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ ТА КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант:
д.ю.н., професор,
академік Національної академії правових наук України
Воронова Лідія Костянтинівна

Ужгород – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ….………………………………...4

ВСТУП………………………………………………………………………..6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ВІДНОСИН В ЄС
ТА КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ ……………………………..……..…23
1.1. Теоретико-методологічні аспекти фінансово-правового
регулювання банківських відносин ЄС та країн Європи ……….....…..…23
1.2. Правові засади адаптації українського фінансового
та банківського законодавства до норм ЄС……………………….…….…37
Висновки до першого розділу ……………………………………………...60

РОЗДІЛ 2
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ.
ФІНАНСОВ-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЄВРОПЕЙСЬКОГО
ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ
ВЕРХНЬОГО РІВНЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ЄС .......................63
2.1. Історико-правові аспекти створення Економічного та
валютного союзу в ЄС як базису для організації Європейської
системи центральних банків ……………………………………………….63
2.2. Фінансово-правовий статус Європейського центрального
банку: мета, завдання, принципи, структура та повноваження ……..….83
2.3. Правовий статус деяких суб’єктів банківських відносин в ЄС……105
Висновки до другого розділу………………………………………….….120

РОЗДІЛ 3
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ
СИСТЕМ КРАЇН ЄВРОПИ. ФІНАНСОВ-ПРАВОВИЙ
СТАТУС ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ КРАЇН ЄВРОПИ ……………123
3.1. Правові засади організації та функціонування банківських
систем у країнах Європи ………..………………………………………...123
3.2. Фінансово-правовий статус центральних банків країн Європи…...142
3.2.1 Правове регулювання створення центральних банків
в країнах Європи………………………………………………..……….…142
3.2.2. Правові засади організації структури та діяльності
центральних банків………………………………………………………...178
Висновки до третього розділу………………………………………….…203

РОЗДІЛ 4
ПРАВОВІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ТА НАГЛЯДУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ КРЕДИТНИХ
ІНСТИТУТІВ У ЄС ТА КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ ………...….209
4.1. Правові аспекти банківського регулювання: загальні підходи,
суб’єкти та основні напрямки……………………………………………..209
4.2. Теоретико-правові основи банківського нагляду…………...…….....222
4.2.1. Нагляд і контроль за діяльністю кредитних інститутів
у країнах Європи та ЄС: порівняльно-правовий аналіз…………………222
4.2.2. Порівняльний аналіз пруденційного та консолідованого
нагляду за діяльністю кредитних інститутів у Європейському Союзі
та Україні…………………………………………………………………....237
4.3. Правове регулювання організації та функціонування
окремих фінансових інститутів у ЄС та країнах Східної Європи.……...250
4.3.1. Правові засади організації Європейської
платіжної системи SEPA……………………………………………….…..250
4.3.2. Правові засади валютного регулювання та валютного
контролю в ЄС та країнах Східної Європи: порівняльний аналіз…...…258
4.3.3. Правове регулювання інституту гарантування вкладів………..….269
Висновки до четвертого розділу………………………………………..…279

РОЗДІЛ 5
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ
ТА ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ У ЄС ТА КРАЇНАХ СХІДНОЇ
ЄВРОПИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ….……………………………283
5.1. Правове регулювання створення, реєстрації та ліцензування
кредитних та фінансових інститутів у Європейському Союзі,
державах-членах ЄС та країнах Східної Європи .………………………283
5.1.1. Правові особливості створення та ліцензування кредитних
інститутів у ЄС та країнах Східної Європи …………………..…………284
5.1.2. Правові особливості створення та ліцензування
фінансових інститутів у ЄС та Україні ..………………………………310
5.2. Банківське регулювання діяльності кредитних інститутів
у Європейському Союзі та Україні……………………….……………...324
Висновки до п’ятого розділу…………….…………………………….….348

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 354

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………. 361

ДОДАТКИ………………………………………………………………...442

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БР – Банк Росії
ГКП – Грошово-кредитна політика.
ДЄС – Договір про створення Європейського Союзу від 7 лютого 1992 р.
ДФЄС – Договір про функціонування Європейського Союзу.
ЕВС – Економічний та валютний союз.
ЄБК – Європейський банківський комітет.
ЄБУ – Європейське банківське управління.
ЄВІ – Європейський Валютний інститут.
Єврозона – територія всіх країн-членів Євросистеми.
Євросистема – Європейська система держав-членів ЄС та третіх країн, які ввели у грошовий обіг європейську грошову одиницю євро.
ЄЕС – Європейське економічне співтовариство.
ЄІБ – Європейський інвестиційний банк.
ЄІФ – Європейський інвестиційний фонд.
ЄКПСР – Європейський комітет з питань системних ризиків.
ЄС – Європейський Союзу.
ЄСВС – Європейське співтовариство вугілля і сталі.
ЄСЦБ – Європейська система центральних банків.
ЄФК – Економічний і фінансовий комітет.
ЄЦБ – Європейський центральний банк.
КМФССПБ – Комітет з монетарної і фінансової статистики та статистики платіжного балансу
Маастрихтський договір – Договір про створення Європейського Союзу від 7 лютого 1992 р.
МОК – Механізм обмінного курсу.
НБУ – Національний банк України.
Спільноти – мається на у вазі такі три європейські спільноти: Європейське економічне співтовариство, Європейське співтовариство вугілля та сталі і Європейське співтовариство з атомної енергії,
ТНБ – транснаціональні банки.
УПС – Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами.
ЦБ – центральний банк.
Acquis communitaire – «правова спадщина» ЄС, як основна правова опора всієї інституційної системи ЄС.
European acquis – Європейське право.
EUROSTAT – Європейський статистичний уряд.
HICP – Гармонізований індекс споживчих цін.
SEPA – Єдина європейська платіжна зона.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні та політичні перетворення, що відбуваються в інтеграційній площині у країнах Європи з середини XX ст. до сьогодні, зорієнтовані на втілення в життя демократії та високих соціальних стандартів, базуючись на відкритій ринковій економіці, що функціонує на засадах державного управління і саморегулювання. Ці та інші процеси слугували базисом для створення європейського міждержавного об’єднання – Європейського Союзу, метою якого є сприяння економічному й соціальному поступові, високому рівневі зайнятості, досягненні збалансованого стабільного розвитку, зміцненні захисту прав та інтересів особи, збереженні і розвитку Союзу як простору свободи, безпеки та справедливості.
Історичний досвід України, цілі європейської інтеграції та інші важливі чинники стали визначальними при виборі зовнішньополітичного вектору України, що у свою чергу зумовило нагальну потребу в формуванні і розвитку національної правової системи на засадах інтеграції до ЄС. Слід зауважити, що Україна, бажаючи вступити до європейського економічного та валютного простору, повинна інтегрувати національну банківську систему до банківського сектору ЄС, як найбільш важливу складову економіки будь-якої країни. У цьому плані Україна взяла на себе зобов’язання вжити належних заходів для забезпечення поступової адаптації фінансового та банківського національного законодавства до норм та стандартів ЄС. Проте без глибокого аналізу правових систем Європейського Союзу та держав-членів ЄС і наукових напрацювань не можна розраховувати на належні результати. Саме тому для проведення горизонтального порівняльного аналізу фінансово-правового регулювання банківських відносин дисертант обрав широкий спектр досліджуваних суб’єктів – Європейський Союз, держави-члени ЄС та країни Східної Європи (Україна та Російська Федерація).
Досліджувана проблематика набуває особливої актуальності для України, для інших європейських країн, а також Європейського Союзу, у зв’язку з необхідністю швидкого та ефективного подолання наслідків світової економічної і фінансової кризи, – формулювання нових уніфікованих підходів і структурних змін та їх закріплення в нормативно-правових актах. Крім цього, актуальність дослідження зумовлює надзвичайно динамічний розвиток банківського законодавства в Європейському Союзі та країнах Східної Європи.
Ступінь дослідження проблем правового регулювання банківських відносин в ЄС, державах-членах ЄС та країнах Східної Європи в юридичній літературі є недостатнім.
Аналіз правової природи відносин, що виникають у процесі банківської діяльності, вміщено у працях учених із галузі теорії права С.С. Алексєєва, С.Н. Братуся, К. Тємнікова, Н.І. Мазутова, Р.О. Халфіної та інших. Ці дослідження присвячені проблемам предмету і методам правового регулювання, теорії правовідносин, що становить фундаментальну основу будь-якого дослідження у сфері права. Розглядаючи складну, комплексну природу банківських правовідносин, автор використав праці М.І. Піскотіна, Ю.К. Толстого та інших науковців, у яких цілеспрямовано розроблялася і обґрунтовувалася концепція комплексних галузей та інститутів.
Теоретичну базу дослідження склали праці провідних учених країн Східної Європи з галузі фінансового права – Л.К. Воронової, О.Ю. Грачової, Н.І.Хімічевої, М.В. Карасьової, М.П. Кучерявенка, Є.О. Алісова, О.П. Орлюк, Л.А. Савченко, І.Б. Заверухи, Т.А. Латковської, А.А. Нечай, Н.Ю. Єрпильової, Л.Г. Єфімової, А.О. Селіванова, П.С. Пацурківського, Ю.А. Ровінського, А.Ю. Вікуліна, Є.В. Карманова, Г.А.Тосуняна, Л.В. Брічко, А.А. Вишневського, Б.П. Адамик та інших.
Правовий аналіз організації та функціонування банківських систем деяких країн Європи, США, Японії, а також особливостей створення і діяльності відповідних інститутів здійснено у монографічних та дисертаційних дослідженнях М.М. Агаркова, а також наших сучасників: Г.А. Тосуняна, О.П. Орлюк, А.О. Селіванова, П.С. Пацурківського, Т.А. Латковської, Б.П. Адамик. Дослідженню правової природи банківських відносин присвячені праці Л.Г. Єфімової, Є.В. Карманова та інших науковців. Аналізу правового статусу суб’єктів банківських відносин, взаємовідносин центрального банку та комерційних банків, правових аспектів створення комерційних банків у контексті банківського законодавства Європейського Союзу присвячені наукові праці А.А. Вишневського, Н.Ю. Єрпильової, Л.Г. Єфімової та інших учених. Саме в їх працях знаходимо аналіз відмінностей норм ЄС від норм національного законодавства країн Східної Європи, в тому числі України.
Правове регулювання банківських відносин у країнах світу є предметом великої кількості правових досліджень науковців держав-членів ЄС та США, а саме: Б. Веслі, Г. Мосс, Е. МакНайт, К. Гоптант, Е. Вімерсег, Ц. Косіковскі, З. Ревенди, П.Крайга, П. Кларотті, Дж. Нортона, Р. Кранста, Дж. Гаана, Б. Шенкірова, А. Алессіна, А. Готові, Е. Елінгера, Ф. Алтмана, Т. Лібека, Б. Бжезінскі, А. Бліндера, Д. Беснарда, А. Словінського, М. Бакеша та багатьох інших. Аналіз фінансово-правового інституту банківського права, формулювання особливостей створення та діяльності суб’єктів верхнього рівня банківських систем, аналіз взаємовідносин центрального банку з урядом та особливості здійснення функцій центральними банками проводили Б. Веслі, Е. МакНайт, Ц. Косіковскі, З. Ревенда, П. Кларотті, А. Алессін, А. Словінський, М. Бакеш. Глибоко проаналізували фінансово-правовий статус центральних банків ЄС та країн Європи у своїх працях А. Готові, Е. Елінгер, Ф. Алтман, Т. Лібек, Б. Бжезінскі, А. Бліндер, Д. Беснард та інші вчені. Вагомий внесок у дослідження правового регулювання банківських систем Великобританії, Франції, Бельгії, Німеччини, Австрії, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Латвії та інших країн Європи внесли Р. Матушек, Л. Маліна, Р. Куклішова та інші. Дуже цінними у процесі дослідження особливостей правового статусу суб’єктів нижнього рівня банківських систем держав-членів ЄС, а також регулювання інститутів нагляду, розрахунків тощо були праці Д. Новачкової, К. Раіск, Дж. Говела, Е. Сімонса, Л. Едварда та інших.
Важливими у процесі дослідження особливостей гармонізації національних законодавств до законодавства Європейського Союзу були наукові праці зарубіжних та українських учених: П. Двожака, Д. Говарта, М. Дрдла, Д. Ткачової, Г. Сіна, Ю.М. Бисаги, В.В. Гомоная та інших.
Відзначаючи вагомий внесок наукових праць вищезазначених учених у дослідження аспектів правового регулювання банківських відносин в умовах глобалізації, разом з тим очевидним є брак комплексних досліджень у сфері інтеграції банківських систем та гармонізації банківського законодавства. Так, не здійснено порівняльно-правовий аналіз організації та функціонування банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС, України та Російської Федерації, не визначені суб’єкти банківських систем, не досліджені особливості створення і діяльності зазначених суб’єктів, а також не надана порівняльна оцінка консолідованому та пруденційному нагляду тощо. Пропонована докторська дисертація є першою спробою наукового дослідження проблем фінансово-правового регулювання банківських відносин в Європейському Союзі та країнах Східної Європи у розрізі адаптації банківського законодавства України до European acquis (на шляху до вступу України в ЄС).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційної роботи відповідає програмі наукових досліджень Ужгородського національного університету, складовими якої є програма кафедри господарського права юридичного факультету та Інституту держави і права країн Європи на тему: «Державно-правове будівництво в країнах Європи». Тема дослідження пов’язана з комплексною темою «Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст.», яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої був дисертант.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – на основі комплексного аналізу de lege latа та наукових доробків вітчизняних і зарубіжних вчених здійснити порівняльний аналіз фінансово-правового регулювання банківських відносин в Європейському Союзі та країнах Східної Європи, розробити обґрунтовані висновки і науково-практичні пропозиції (de lege ferenda) щодо вдосконалення фінансового та банківського законодавства України у контексті його адаптації до законодавства ЄС.
Комплексний підхід до реалізації поставленої мети дисертаційної роботи зумовив необхідність розв'язання низки важливих завдань:
- на підставі положень теорії права визначити поняття, предмет і методи правового регулювання відносин, що виникають у сфері організації та функціонування банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи;
- встановити загальні особливості банківського права Європейського Союзу: сформулювати визначення поняття «банківське право», визначити предмет, принципи, методи та джерела банківського права;
- узагальнити правові засади організації та функціонування банківських систем Європейського Союзу та країн Європи: принципи, особливості організаційної структури тощо;
- проаналізувати правові засади створення та діяльності суб’єктів верхнього рівня банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи (в тому числі центральних банків): мету, завдання, принципи, функції, повноваження, види операцій та організаційну структуру;
- проаналізувати взаємовідносини держави та центрального банку: дослідити взаємодію центральних банків та урядів країн Європи, розподілу прибутку тощо;
- розглянути інститут банківського нагляду в Європейському Союзі та країнах Східної Європи, а саме: пруденційний нагляд, консолідований нагляд, нагляд на індивідуальній основі;
- охарактеризувати інститут омбудсмена у банківській сфері в країнах Європи;
- дослідити правові засади створення, ліцензування та діяльності суб’єктів нижнього рівня банківської системи в Європейському Союзі та країнах Східної Європи: поняття, принципи, свободи, види операцій, форми реорганізації, особливості ліцензування тощо;
- розглянути основні засади розвитку інституту безготівкових розрахунків у Європейському Союзі, аналізуючи діяльність платіжної системи ЄС – SEPA;
- дослідити функціонування інституту гарантування вкладів у Європейському Союзі, державах-членах ЄС та Україні;
- виявити загальне й особливе в розвитку банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи, специфіки гармонізації національних законодавств до законодавства ЄС тощо.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері організації та функціонування банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи, а також створення і діяльності центральних банків та інших державних компетентних органів у сфері банківського нагляду, створення, ліцензування та діяльності кредитних інститутів, які регулюються міждержавними та національними нормативно-правовими актами (у розрізі інтеграції України в ЄС).
Предметом дослідження є правові норми, що регулюють суспільні відносини, які виникають у сфері організації і функціонування банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи, створення і діяльності суб’єктів верхнього та нижнього рівнів, а також теоретичні, методологічні та практичні проблеми фінансово-правового регулювання банківських відносин у ЄС та країнах Східної Європи тощо.
Методи дослідження. Беручи до уваги поставлені завдання дослідження, його об’єкт та предмет, автор у своїй дисертаційній роботі застосував різні методи дослідження.
Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових та спеціальних методологічних принципів пізнання соціально-правових явищ.
Методологічними засадами дисертаційного дослідження стали такі наукові методи, як: діалектико-матеріалістичний, системний, формально-логічний, порівняльно-правовий, спеціально-юридичний, історико-правовий та функціональний.
За допомогою діалектично-матеріалістичного методу дисертант розглянув суспільні явища та соціальні процеси, їх взаємозв’язок та єдність, розвиток і взаємний вплив, а також дослідив зміст і правові форми банківської діяльності та проблеми, що виникають у процесі її здійснення (підрозділи 1.1., 1.2., 2.2., 2.3., 3.1.,3.2., 5.1., 5.2.).
Системний метод (підхід) використаний автором для правового аналізу банківських відносин у статиці та динаміці, їх взаємозв’язку та взаємозумовленості відповідно до сучасного етапу економічного розвитку і в залежності від умов та факторів фінансового клімату, а також встановлення взаємозв’язку і розмежування сфери фінансово-правового і адміністративно-правового регулювання банківських відносин. За допомогою системного методу не тільки методично проаналізовані основні аспекти організації банківських систем, створення, ліцензування та діяльності суб’єктів банківських відносин Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи, але і визначений їх взаємозв’язок, встановлені засади їх правовідносин (підрозділи 1.1., 2.2., 3.1., 3.2., 5.1.).
Завдяки методу логічного аналізу вивчалася модель відносин між суб’єктами банківських систем, сформулювалися визначення основних понять банківського законодавства, а саме: «банківська система», «банківський нагляд», «банк», «кредитний інститут», «фінансовий інститут», визначилися основні ознаки банківських відносин (державне управління та саморегуляція), були встановлені основні засади організації банківської системи та її суб’єктів. Логічний метод зумовив не тільки послідовність у проведенні дослідження, але і надав змогу дійти до цілого ряду висновків та розробити de lege ferenda щодо вдосконалення правового регулювання банківських відносин за зразком країн Європи та ЄС (підрозділи 1.2., 3.2., 4.1., 4.2., 5.1.1., 5.1.2.).
Порівняльно-правовий метод слугував автору базисом проведення горизонтального та вертикального порівняльного аналізу норм, інститутів, суб’єктів тощо, що дозволило встановити відмінності в організації та функціонуванні банківських систем, окреслити особливості створення та діяльності суб’єктів верхнього та нижнього рівнів банківських систем, проаналізувати правові засади гармонізації банківського законодавства в Європейському Союзі та державах-членах ЄС з метою визначення ряду проблем, які необхідно вирішити Україні в банківській сфері на шляху до інтеграції в ЄС (підрозділи 1.1., 1.2., 3.1., 3.2.1., 3.2.2., 5.1.1.).
Спеціально-юридичний метод ліг в основу встановлення змісту фінансово-правових норм та інститутів, проведення аналізу банківських правовідносин, окреслення основних підходів до нормотворчого процесу в Україні у розрізі його адаптації до норм та стандартів ЄС (підрозділи 1.1., 1.2., 3.1., 3.2., 5.1.).
Історико-правовий метод сприяв дослідженню історичних та правових етапів створення, розвитку і функціонування економічного та валютного союзу Європейського Союзу, а також у цій площині етапів формування та функціонування банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС та країн Східної Європи (2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 4.3.3.).
Функціональний метод допоміг виявити правові засади та основні властивості адаптації, визначити особливості процесів гармонізації національних банківського та фінансового законодавств країн Європи до норм та стандартів Європейського Союзу (підрозділи 1.2., 3.1., 3.2., 4.1., 4.2., 5.1., 5.2.).
Теоретичні висновки дисертації ґрунтуються на основі на de lege lata і гносеологічному підході дослідження наукових доробок права та економіки у фінансовій та банківській сферах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень в українській фінансово-правовій науці, в якому комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки досліджено проблеми організації та функціонування банківських систем Європейського Союзу, держав-членів ЄС і країн Східної Європи. У результаті здійсненого дослідження отримано низку наукових положень та висновків, що містять наукову новизну та виносяться на захист:
уперше:
- запропоновано закріпити у ст. 99 Конституції України поряд із встановленою основною функцією основну мету центрального банку – забезпечення цінової стабільності (подібно до ЄЦБ та центральних банків більшості держав-членів ЄС);
- обґрунтовано доцільність запровадження «інституту омбудсмена у банківській сфері» при Асоціації банків України та при кожній банківській установі подібно до країн Європи (Німеччини, Австрії, Італії, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини та ін.), завданням якого став би контроль за дотриманням банками прав клієнтів;
- встановлено відмінності між правовим регулюванням діяльності суб’єктів нижнього рівня банківських систем Європейського Союзу та України, зокрема щодо понятійного апарату, процедури ліцензування діяльності кредитних інститутів, видів здійснюваних операцій тощо; запропоновано адаптувати ці питання до норм Директиви № 2006/48/ЄС;
- доведено необхідність проведення систематизації банківського законодавства у формі консолідації щодо правового регулювання організації та функціонування банківської системи України, в цьому розрізі запропонована структура законодавчого акту.
Отримали подальшого розвитку:
- основні напрями та засади розвитку національного фінансового та банківського законодавства на підставі досвіду держав-членів ЄС, а саме: а) лібералізація ведення банківської діяльності; б) посилення заходів щодо забезпечення стабільності банківської системи;
- ідея щодо розмежування функцій та повноважень центрального банку України між кількома органами за зразком країн Європи, які сформували складну дворівневу банківську систему, де верхній рівень формує не тільки центральний банк, але й інші державні фінансові інститути. Це забезпечує вищу якість державного регулювання банківською системою за рахунок дії принципу «стримування та противаг» в управлінні банківською системою країни. Йдеться про розподіл повноважень Національного банку України між двома державними органами, зокрема: Державною комісією з контролю та нагляду за діяльністю кредитних та фінансових інститутів і Національним банком України;
- позиція щодо розширення переліку документів, які подаються банками до НБУ для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій в Україні подібно до кредитних інститутів у Європейському Союзі, відповідно до норм Директиви № 2006/48/ЄС та Директиви № 2004/109/ЄС, згідно з принципом взаємності;
- пропозиції з реформування інституту гарантування вкладів, зокрема запропоновано внести відповідні зміни до Закону України «Про Національний банк України» [199] та Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» [201] щодо розширення кола суб’єктів, строків повернення Фондом депозитів вкладникам неплатоспроможного банку, визначення розмірів гарантованих вкладів, введення додатково до Фонду гарантування вкладів нового забезпечення – страхування тощо.
Удосконалено:
- визначення поняття «банк» та «банківська система» у Законі України «Про банки та банківську діяльність»;
- підхід до аналізу принципу незалежності центрального банку України;
- механізми взаємодії між урядом та центральним банком, зокрема запропоновано взаємне інформування щодо прийнятих рішень та обов’язковості погодження центральним банком усіх нормативно-правових актів уряду в грошово-кредитній та валютній сферах;
- положення про організаційну структуру Національного банку України, а саме: збільшити строк перебування на посаді Голови НБУ до 7 років, Голова центрального банку повинен бути головою Ради НБУ тощо.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається актуальністю і новизною проблем, які розглядаються в ньому, а також шляхів їх вирішення.
Матеріали дисертаційного дослідження використані у таких сферах:
- у правотворчій діяльності – для вдосконалення банківського та фінансового законодавства у сфері правового регулювання організації та функціонування банківської системи, в розрізі адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу на шляху до вступу в ЄС (довідка про впровадження результатів наукових досліджень № 22/22/1-1-4 від 27.01.2011 р.);
- у правозастосовній діяльності – для покращення практичної діяльності комерційного банку (акт впровадження в діяльність ПАТ «Промінвестбанк України» від 1.12.2010 р.);
- у науково-дослідній роботі – для подальшої розробки та вирішення проблем організації й функціонування банківської системи України;
- у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін та при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників із курсів «Фінансове право» та «Банківське законодавство», а також керуючи дипломними і магістерськими роботами у державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» (акт впровадження в діяльність ВДНЗ «Ужгородський національний університет» від 21.01.2011 р.).
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає також у тому, що теоретичні положення та висновки, які становлять наукову новизну роботи, подані автором у конкретних рекомендаціях і пропозиціях щодо адаптації законодавства України до норм ЄС.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем особисто, всі результати цієї роботи, сформульовані в ній висновки, положення та рекомендації обґрунтовані на основі особистих наукових досліджень дисертанта і мають повністю самостійний характер. В індивідуальній монографії та наукових статтях викладено всі концептуальні положення дисертації. Під час колегіальної підготовки наукових статей, навчальних посібників та підручника співавтори допомогли дисертанту в пошуку та аналізі емпіричного матеріалу, водночас теоретичні положення і висновки даних робіт були розроблені дисертантом самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертації опубліковані в монографії, брошурах, статтях у часописах, перелік яких затверджено ВАК України, тезах і виступах на міжнародних та вітчизняних науково-практичних конференціях (у Словаччині, Росії та Україні), навчально-методичних посібниках та інших виданнях. Окремі положення дисертаційного дослідження обговорювалися на X регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (5-6 лютого 2004 р., юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка); Міжнародному круглому столі представників наукових та ділових кіл: «Україна-ЄС: досвід Центральноєвропейських країн щодо євроінтеграційних процесів» (11 травня 2005 р., Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородський національний університет); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» (листопад 2007 р., Науково-дослідний інститут фінансового права, Державна податкова адміністрація України, Національний університет державної податкової служби України, Академія правових наук України); II Міжнародній науково-практичній конференції «Правовая политика Российской Федерации в условиях современного социально-экономического развития» (12-13 жовтня 2007 г., Ростовский державний економічний університет); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Права людини у сучасному світі» (10 грудня 2007 р., Закарпатський інститут ім. А. Волошина МАУП); Міжнародній науковій конференції «Дипломатична служба держави-члена ЄС в процесі європейської інтеграції» (14-15 травня 2008 р., факультет міжнародних відносин Економічного університету в м. Братислава, Словацька Республіка); Міжнародній науково-практичній конференції «Національні пріоритети України в контексті атлантичної та європейської інтеграції» (6 листопада 2008 р., Ужгородський національний університет, Інститут державного управління та регіонального розвитку, факультет міжнародних відносин); Підсумковій конференції професорсько-викладацького складу кафедри господарського права Ужгородського національного університету (15 квітня 2009 р., юридичний факультет Ужгородського національного університету); Міжнародній науково-практичній конференції: «Інституційні та нормотворчі аспекти адаптації національних законодавств до норм та стандартів ЄС» (9 травня 2009 р., Ужгородський національний університет, юридичний факультет, Інститут держави і права країн Європи, Науковий центр європейських досліджень); Міжнародній науково-практичній конференції: «Система фінансового права» (27 28 травня 2009 р., Одеська національна юридична академія, Науково-дослідний інститут фінансового права, Державна податкова адміністрація України); Міжнародному науково-практичному круглому столі: «Україна-ЄС: правові, політичні, соціальні та економічні аспекти інтеграції» (26 червня 2009 р., Ужгородський національний університет, юридичний факультет, Інститут держави і права країн Європи, факультет міжнародних відносин, Науковий центр європейських досліджень); Х Міжнародній науковій конференції «Актуальні питання світової економіки та політики» (3-4 грудня 2009 р., факультет міжнародних відносин Економічного університету в м. Братислава, Словацька Республіка); Міжнародній науково-практичній конференції «Право як об’єднувач Європи: теорія та практика» (21-23 жовтня 2010 р., юридичний факультет Університету імені Я.А.Коменського в м. Братислава, Словацька Республіка); ХІ Міжнародній науковій конференції «Міжнародні відносини 2010: актуальні питання світової економіки та політики» (2-3 грудня 2010 р., факультет міжнародних відносин Економічного університету в м. Братислава, Словацька Республіка).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 45 наукових публікаціях, серед яких одна одноосібна монографія (загальним обсягом 27,8 ум. друк. арк.), 27 статей у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та зарубіжних наукових виданнях (Росії та Литви); 13 публікацій, серед яких статті, надруковані в наукових журналах, матеріали і тези науково-практичних конференцій, семінарів та засідань тематичних круглих столів, а також три навчальні посібники та один підручник з грифом Міністерства освіти і науки України (у співавторстві).
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмету та об’єкту дисертаційного дослідження, з метою повного, ґрунтовного та системного аналізу всіх поставлених проблем, структура роботи включає вступ, п’ять розділів, які поділено на дванадцять підрозділів (окремі з них складаються із пунктів), висновки, список використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 468 сторінок, основний текст – 360 сторінок. Список використаних джерел нараховує 887 найменувань та займає 81 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Перспектива інтеграції до Європейського Союзу та становлення України як демократичної, соціальної, правової та економічно розвинутої держави об’єктивно вимагає руху шляхом адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.
Порівняльно-правовий аналіз наукового доробку світових та українських науковців, de lege lata та досвід правозастосування дозволили автору сформулювати висновки щодо особливостей правового регулювання банківських відносин в ЄС, державах-членах ЄС, країнах Східної Європи та розробити de lege ferenda щодо удосконалення правового регулювання банківських відносин в Україні у контексті адаптації українського законодавства до European acquis:
1. Банківське право ЄС – це сукупність міжнародних, наднаціональних та національних правових норм, які регулюють відносини у сфері організації й функціонування банківської системи Європейського Союзу та Європейської системи центральних банків, створення і діяльність Європейського центрального банку та інших суб’єктів верхнього рівня, а також створення, ліцензування, діяльності, реорганізації та ліквідації кредитних і фінансових інститутів (суб’єктів нижнього рівня банківської системи).
2. З метою допуску українських кредитних інститутів на фінансові ринки ЄС слід виконати наступні завдання: а) імплементувати принципи та стандарти здійснення банківського пруденційного та консолідованого нагляду за діяльністю кредитних інститутів; б) укласти міждержавні договори про проведення нагляду за діяльністю кредитних інститутів, що здійснюють транснаціональну діяльність; в) лібералізувати правове регулювання створення, ліцензування та діяльності кредитних інститутів (відокремлених структурних підрозділів зарубіжних банків) в Україні.
3. Внести доповнення до ст. 2 Закон України «Про банки та банківську діяльність» щодо закріплення авторського визначення терміну «банківська система». А саме: банківська система – це законодавчо закріплена, структурована сукупність суб’єктів верхнього рівня (центрального банку та інших уповноважених державних фінансових органів), а також нижнього рівнів (кредитних інститутів), діяльність яких скерована на досягнення мети та виконання завдань, згідно із засадами та принципами, закріпленими в нормативно-правових актах держави.
4. Досвід низки Європейських держав засвідчує ефективність складної дворівневої банківської системи, де перший рівень займає не лише центральний банк, але й інші державні фінансові інститути. Це забезпечує вищу якість державного регулювання банківською системою за рахунок дії принципу «стримування та противаг» в управлінні банківської системи країни. Йдеться про розподіл повноважень Національного банку України між двома державними органами, зокрема Державною комісією з контролю та нагляду за діяльністю кредитних та фінансових інститутів і Національним банком України. Дотримуючись логіки українського законодавства, повноваження щодо проведення грошово-кредитної політики країни з метою забезпечення цінової стабільності залишити за НБУ.
5. Внести доповнення до ст. 99 Конституції України поряд із встановленою основною функцією основну мету Національного банку України – забезпечення цінової стабільності (подібно до ЄЦБ та центральних банків більшості держав-членів Європейського Союзу);
6. Внести доповнення до Закону України «Про Національний банк України» щодо основних завдань НБУ (за зразком центральних банків країн Європи), а саме: а) забезпечення цінової стабільності; б) забезпечення стабільності функціонування банківської системи; в) забезпечення стабільності національної грошової одиниці; г) забезпечення ефективного та безперервного функціонування системи розрахунків; д) стимулювання розвитку національної економіки; е) забезпечення стабільності національного ринку; є) створення сприятливого інвестиційного клімату; ж) сприяння і спрощення міжнародної економічної співпраці та інші.
7. З метою стимулювання та покращення взаємодії центрального банку з урядом слід закріпити в Законах України «Про Національний банк України» та «Про Кабінет Міністрів України» наступні доповнення: а) зобов’язати НБУ та уряд інформувати один одного про кожне прийняте рішення; б) зобов’язати Уряд погоджувати з НБУ законопроекти, які врегульовують кредитну та фінансову сферу; в) зобов’язати Кабінет Міністрів України погоджувати з НБУ економічні та фінансові заходи, що впливають на досягнення мети, належне виконання завдань та функцій центрального банку.
8. З метою підняття ефективності роботи органів центрального банку, внести наступні зміни до Закону України «Про Національний банк України» щодо формування керівних органів НБУ: а) збільшити строк повноважень голови НБУ з 5 до 7 років; б) голова НБУ є за посадою головою Ради центрального банку; в) змінити статус членів Ради НБУ, зокрема перевести їх до постійно діючих працівників (з основним місцем роботи в центральному банку) із встановленням заробітної плати та наданням їм статусу державного службовця.
9. Внести до Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки та банківську діяльність» доповнення щодо введення фінансово-правових інститутів пруденційного та консолідованого наглядів.
10. Поняття «кредитна установа» та «фінансова установа», які закріплені у банківському законодавстві України, не є тотожними поняттями «кредитний інститут» та «фінансовий інститут», що закріплені в законодавстві ЄС, як щодо змісту, так і щодо переліку повноважень. Нетотожність визначень однакових понять, закріплених в законодавствах ЄС та України, призводить до їх неправильного застосування та хибних тлумачень. Автор вважає доречним змінити загальний підхід щодо визначення компетенції кредитного і фінансового інституту, зокрема кредитній установі надати ширше змістове навантаження у порівнянні з фінансовою установою, що випливає із банківського законодавства Європейського Союзу.
11. З метою підготовки системи права України до взаємного допуску кредитних інститутів до своїх ринків, враховуючи принципи взаємності та єдиної ліцензії, здійснити імплементацію норм Додатку І Директиви № 2006/48/ЄС до Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо переліку операцій та послуг, які мають право здійснювати кредитні та фінансові інститути. Пропонуємо ввести такі нові операції: 1) випуск і обслуговування засобів оплати (наприклад кредитних карток, дорожніх чеків і банківських тратт); 2) торгівля за власний рахунок або за рахунок клієнтів у : а) ринкових грошових документах (чеках, депозитних сертифікатах і т. ін.); б) іноземній валюті; в) фінансових ф’ючерсах і опціонах; г) документах, пов’язаних з відсотковою ставкою і обмінним курсом; д) цінних паперах на пред’явника; 3) грошове брокерство; 4) управління портфельними активами і консультування; 5) зберігання і управління цінними паперами; 6) послуги з надання інформації про позичальників.
12. З метою встановлення однакових вимог щодо ліцензування банківської діяльності в Україні та Європейському Союзі, керуючись принципом єдиної ліцензії, слід імплементувати норми Директиви № 2006/48/ЄС та Директиви 2004/109/ЄС до Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо: 1) розширення переліку документів, які подаються до НБУ для отримання ліцензії, зокрема додатково надати: а) програму діяльності (операційної програми кредитного інституту), яка встановлюватиме, серед іншого види комерційної діяльності; б) інформацію про наявність здорового корпоративного управління (інформацію щодо ідентичності власників акцій або членів, прямих або представників (фізичних або юридичних осіб), які володіють кваліфікованими пакетами акцій, та/або інформацію щодо обсягів таких пакетів акцій, згідно з Директивою № 2006/48/ЄС та Директивою № 2004/109/ЄС; в) розділення власних фондів кредитного інституту; г) визначення правил управління кредитного інституту, зокрема з приводу управління ризиками; д) організаційну структуру з чітко визначеними, прозорими і послідовними межами відповідальності; е) ефективні процеси виявлення і управління ризиками, які загрожують чи можуть загрожувати кредитному інституту; є) моніторинг ризиків і повідомлення про них; ж) адекватний механізм внутрішнього контролю, зокрема належні процедури управління і ведення обліку; 2) прийняття рішення про надання чи відмову в наданні ліцензії здійснюється центральним банком у шестимісячний термін з моменту отримання повного пакету документів.
13. З метою забезпечення стабільного функціонування банківської системи України у сфері гарантування вкладів на зразок країн-членів ЄС, особливо в умовах фінансової кризи, внести відповідні зміни до Законів України «Про Національний банк України» та «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»: а) розширити коло суб’єктів Фонду гарантування вкладів, тобто гарантувати повернення вкладів (депозитів) не тільки фізичним, але і юридичним особам; б) повернення депозитів вкладникам неплатоспроможного банку протягом 30 календарних днів з моменту опублікування оголошення про відкриття провадження у справі; в) з метою стимулювання вивчення фінансового стану банків вкладниками та понесення вкладником певних негативних наслідків за неналежний ним вибір банку слід змінити принциповий підхід до державної системи гарантування вкладів, а саме: Фонд гарантування вкладів повинен гарантувати повернення 90 % суми депозиту вкладнику незалежно від суми вкладу, адаптуючи норми українського законодавства до норм ЄС; д) з метою розширення механізму забезпечення повернення вкладів (депозитів) в Україні за зразком ЄС ввести додатково до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб новий правовий інститут – інститут страхування вкладів, в якому банківські установи страхуватимуть ризики неповернення вкладів на користь вкладників.
14. З метою розширення контролю за діяльністю банківських установ внести до Закону України «Про банки та банківську діяльність» інститут омбудсмена у банківській сфері при Асоціації банків України та при кожному банку подібно до країн Європи (Німеччини, Австрії, Італії, Польщі, Угорщини,Чехії, Словаччини тощо). Завданням цього інституту повинно стати посилення позиції клієнта у стосунках з банківською установою та вирішення конфліктів досудовим шляхом, а також щорічне інформування громадськості про стан фінансової системи у розрізі дотримання кредитними та фінансовими інститутами банківського законодавства у газетах «Голос України» та «Урядовий Кур’єр» (один раз в рік) і щоквартальне інформування органу банківського нагляду держави про зазначені порушення та їх розгляд. На посаду омбудсмена у фінансовій сфері повинна обирати Верховна Рада України при Асоціації банків України із числа політико-економічних фігур суспільства, а на посади омбудсмена у банках повинен призначати уповноважений орган з нагляду в країні (центральний банк).
15. Слід визнати, що в сфері банківського законодавства в країнах Європи до сьогодні не пройшла кодифікація, яка регулює питання банківських відносин. В Україні доречно провести систематизацію банківського законодавства у формі консолідації. Наведене дозволяє консолідувати переважну більшість правових норм, що регламентують питання державного управління банківської системи України в єдиний закон «Про банківську систему України». Структуру закону слід визначити наступним чином: Преамбула; Розділ 1. Організація та функціонування банківської системи України: цілі, завдання, принципи, функції; Розділ 2. Суб’єкти банківської системи; Розділ 3. Органи, які здійснюють управління банківською системою, та їх компетенція; Розділ 4. Засади взаємодії органів державної влади, що здійснюють управління банківською системою; Розділ 5. Механізми та інструменти управління банківською системою; Розділ 6. Органи нагляду та їх компетенція; Заключні положення.

CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абалкин А.И. Банковская система России / А.И. Абалкин. – М. : Дека, 1995. – 763 с.
2. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В.Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1979. – 152 с.
3. Агарков М.М. Основы банкового права: Курс лекций. Учение о ценных бумагах / М.М. Агарков. - М.: БЕК, 1994. – 350 с.
4. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика : навчальний посібник / Б.П. Адамик. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. – 278 с.
5. Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент грошово-кредитного регулювання / Б.П. Адамик // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 37-42.
6. Административное право Украины / [ под общ. ред. С.В. Кивалова ]. –Х.: Одиссей, 2005. – 880 с.
7. Адміністративне право України / [ за ред. Ю.П. Битяка ]. – Х., 2000. – 520 с.
8. Адміністративне право України. Академічний курс : Підручник: у двох томах: Том 1. Загальна частина / [ за ред. В.Б. Авер’янова ]. – К.: Юридична думка, 2004. – 583 с.
9. Акімова І. Україна на шляху до Європи / [ І. Акімова, Д. Біль, Г. Брюкер, Ф. Вінценц, Б. Гаврилишин ; за ред. Л. Хоффманн, Ф. Мьоллерс ]. – К. : Фенікс, 2001. – 343с.
10. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит.: Навчально-методичний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. / М.М. Александрова, С.О. Маслова. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336 с.
11. Алексеев С.С. Общая теория права : Курс в 2-х томах. – Т. 1. / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
12. Алексеев С.С. Право собственности. Проблемы теории / С.С. Алексеев.– М.: Норма, 2007. – 240 с.
13. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – Х. : БЕК. – 1994. – 224 с.
14. Алексеева Д.Г. Банковское право : Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. / Д.Г. Алексеева, С.В. Пыхтин, Е.Г. Хоменко. – М.: Юристъ, 2005. – 525 с.
15. Алексеєнко М.Д. Капітал банку : питання теорії і практики: Монографія / М.Д. Алексеєнко. – К. : КНЕУ, 2002. – 276 с.
16. Алексєєнко М.Д. Формування статутного капіталу банку / М.Д. Алексєєнко, Л.М. Алексєєнко // Банківська справа. – 2005. – № 4. – С. 109-115.
17. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации: Учебник / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М. : Зерцало, 1997. – 672 с.
18. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине: Монография / Е.А. Алисов. – Х.: Консум, 1998. – 142 с.
19. Алисов Е.А. Финансовое право: Учеб. пособ. / Е.А. Алисов. – Харьков: Эспада, 1999. – 240 с.
20. Алісов Є.О. Теоретичні проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні / Алисов Є.А. – Х.: Фоліо, 2004. – 288 с.
21. Андронов О. Критерії ефективності валютної політики в Україні / О. Андронов, А. Даниленко // Закон і бізнес. – 2002. – № 41. – С. 31.
22. Аникин А.В. Защита банковских вкладчиков. Российские проблемы в свете мирового опыта / А.В. Аникин. – М. : Дело, 1997. – 144 с.
23. Анисимов Л.Н. Международно-правовые средства противодействия легализации незаконных доходов / Л.Н. Анисимов // Право й политика. – 2001. – № 7. – С. 75-85.
24. Антропцева И.О. Правовой статус Банка России: финансово-правовой аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.14. - административное право, финансовое право, информационное право. / И.О. Антропцева. – М. : РГБ, 2006. – 20 с.
25. Аржевітін С.М. Етапи створення банківської системи України / С.М. Аржевітін // Вісник НБУ. – 1997. – № 3. – С. 35-37.
26. Аржевітін С.М. Трансформування грошово-кредитних відносин у сучасній економіці України: Монографія / С.М. Аржевітін. – К. : Майстерня книги, 2010. – 384 с.
27. Арсланбекова А.З. Правовая природа ответственности, применяемой к нарушителям банковского законодательства / А.З. Арсланбекова // Банковское право. – 2006. – № 2. – С. 33-37.
28. Артемов Н.М. Валютные ограничения / Н.М. Артемов. – М. : ООО «Профобразование», 2001. – 103 с.
29. Ашмарина Е.М. Структура финансового права РФ на современном этапе / Е.М. Ашмарина // Государство и право. – 2004. – № 9. – С. 89-96.
30. Базельська угода щодо капіталу: міжнародне зближення вимірів капіталу і стандартів капіталу // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.liga.net – Назва з екрану.
31. Базельський конкордат: принципи нагляду за підрозділами іноземних банків // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.liga.net – Назва з екрану.
32. Балабанов И.Т. Банки и банковское дело / И.Т. Балабанов. – СПб.: Питер, 2001. – 252 с.
33. Банки и банковские операции / [под ред. Е.Ф. Жукова]. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 380 с.
34. Банки и банковское дело / [под ред. И.Т. Балабанова]. – СПб. : Питер, 2003. – 304 с.
35. Банки и небанковские кредитные организации и их операции / [ под ред. Е.Ф. Жукова ]. – М. : Вузовский учебник, 2005. – 491 с.
36. Банківська енциклопедія / [ за ред. А.М. Мороза ]. – К. : Ельтон, 1993. – 333 с.
37. Банківське право України: Навч. посібник / [ А.М. Жуков, А.Ю. Іоффе, В.Л. Кротюк, В.В. Пасічник, А.О. Селіванов та ін. ; за заг. ред. А.О. Селіванова ]. – К. : Ін Юре, 2000. – 384 с.
38. Банківське право України: Навч. посіб. / Ю.М. Бисага, М.В. Сідак, Е.Й. Гайніш, С.В. Сідак – Ужгород : Ліра, 2007. – 422 с.
39. Банківське право: українське та європейське. Навчальний посібник / [ П.Д. Біленчук, О.Г. Диннік, І.О. Лютий, О.В. Скороход; за ред. П.Д. Біленчука ]. – К. : Атіка, 1999. – 400 с.
40. Банківський нагляд. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.І. Грушко, С.М. Лаптєв, С. Любунь, К.Є. Раєвський. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 262 с.
41. Банківський нагляд: Навч. посіб. / В.І. Міщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва. – К. : Знання, 2004. – 406 с.
42. Банківські операції: Підручник / [ А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за ред. д.е.н., проф. А.М. Мороза ]. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : КНЕУ, 2002. – 476 с.
43. Банковский надзор и аудит: Учебное пособие / [ под. ред. И.Д. Мамоновой ]. – М. : ИНФРА-М, 1995. – 112 с.
44. Банковский портфель – 2 / [ отв. ред. Ю.И. Коробов, Ю.Б. Рубин, В.И. Солдаткин ]. – М. : Соминтэк, 1994. – 752 с.
45. Банковское дело – 2-е издание / [ под. ред. О.И. Лаврушина ]. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 101 с.
46. Банковское дело / [ под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой ]. – М. : Финансы и статистика, 1995. – 480 с.
47. Банковское дело / [ под ред. Е.Ф. Жукова, Н.Д. Эриашвили ]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Единство, 2006. – 575 с.
48. Банковское дело / [ под ред. О.И. Лаврушина ]. – М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. – 432 с.
49. Банковское дело / [ под ред. Ю.А. Бабичевой ]. – М.: Экономика, 1999. – 397 с.
50. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник / [ А.Ю. Викулин, Г.А. Тосунян, А.М. Экмалян; под общ. ред. Б.Н. Топорнин ]. – М.: Юристъ, 1999. – 448с.
51. Банковское право: Учеб. пособие / [ oтв. ред. А.А. Травкин ]. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2005. – 459 с.
52. Баринов Э.А. Банки капиталитических стран и их операции / Э.А. Баринов, В.М. Пятненков. – М. : Финансы и статистика, 1981. – 246 с.
53. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка / Л.Г. Батракова. – М. : Логос, 1999. – С. 256.
54. Батурина О.В. Создание экономического и валютного союза – новая ступень европейской интеграции / О.В. Батурина // Деньги и кредит. – 1998. – № 11.– С. 33 – 41.
55. Безклубий І.А. Банківські правочини: Монографія / І.А. Безклубий. – К.: Видавничий дім «Ін юре». – 2007. – 456 с.
56. Безрукова І. Захист банківських депозитів в Україні та за кордоном: основні проблеми та шляхи їх вирішення / І. Безрукова // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.law.com./12dsk – Назва з екрану.
57. Бекерская Д.А. Финансовое право в ХХІ веке: основные проблемы и пути развития / Д.А. Бекерская // Финансовое право. – 2005. – № 1. – С. 2-3.
58. Белов В.А. Банковское право России: теория, законодательство, практика: Юридические очерки / В.А. Белов. – М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. – 359 с.
59. Бельский К.С. Финансовое право: наука, история, библиография / К.С. Бельский. – М. : Юрист, 1995. – 208 с.
60. Бельский К.С. Эмиссионное право как институт финансового права / К.С. Бельский // Государство и право. – 2006. – № 5. – С. 48-55.
61. Береславська О. Курсова стабільність і макроекономічні досягнення в Україні / О.Береславська // Вісник НБУ. – 2004. – № 2. – С. 18–21.
62. Билык О.О. Конституционный характер политики Банка России как объекта государственно-правового регулирования / О.О. Билык // Банковское право. – 2006. – № 4. – С. 14-17.
63. Бицька Н.З. До питання про оцінку фінансової стійкості комерційних банків / Н.З. Бицька, А.М. Чирка // Фінанси України. – 1997. – N 6. – С. 43-47.
64. Білич І. Основні завдання та функції Бундесбанку як інтегруючого елементу Європейської системи центральних банків / І. Білич // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С. 19-21.
65. Блауберг И.В. Системный подход в современной науке / И.В. Блауберг, В.Н. Садовский, Э.Г. Юдин // Проблемы методологии системного исследования. – М. : Мысль, 1970.
66. Близнюк О. Юридичні особливості діяльності НБУ з управління грошовим обігом / О. Близнюк // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 119-122.
67. Бобровник С.В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / С.В. Бобровник, О.Л. Богінич. – К.: Наукова думка, 1994. – 124 с.
68. Брокер К. Банківська система Німеччини: можлива модель для майбутніх членів Євросоюзу / К. Брокер // Банки та банківська система. – 2006. – № 2. – С. 11-19.
69. Брокер К.Ф. Структура німецьких установ, що спеціалізуються на наданні фінансових послуг / К.Ф. Брокер // Банки та банківська система. – 2006. – № 3. – С. 25-32.
70. Бэкер А. Банк Англии и его взаимоотношения с правительством / А. Бэкер // Бизнес и банки. – 1999. – № 6. – С. 96-97.
71. Василенко С. Європейський вибір України / С. Василенко. – О. : "ВидавІнформ" ОНМА, 2003. – 212 с.
72. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А.М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
73. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – 4-те вид., перероб. і доп. / О.В. Васюренко. – К. : Знання, 2004. – 324 с.
74. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посіб. / О.В. Васюренко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.
75. Введение в банковское дело: Учеб. пособ. / [ общ. ред. проф. Г. Асхауер ]. – М. : Научная книга, 1996. – 629 с.
76. Вешкин Ю.Г. Банковские системы зарубежных стран: Курс лекций / Ю.Г. Вешкин, Г.Л. Авагян. – М. : Экономистъ, 2004. – 400 с.
77. Вєтрова І.В. Конституційні основи поняття і змісту грошово-кредитної політики і їх розвиток у законодавстві України / І.В. Вєтрова // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2005. – № 33. – С. 168-173.
78. Вєтрова І.В. Національний банк як суб’єкт грошово-кредитної політики / І.В. Вєтрова // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2006. – № 34. – С. 335-340.
79. Винницкий Д.В. Категория „финансовая деятельность государства” в науке российского финансового права / Д.В. Винницкий // Государство и право. – 2003. – № 2. – С. 17-27.
80. Винницкий Д.В. Финансовое право в современных условиях: традиции и инновации / Д.В. Винницкий // Финансовое право. – 2006. – № 8. – С. 8-16.
81. Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза: Учебное пособие / А.А. Вишневский. – М. : «Статут», 2000. – 388 с.
82. Вишневский А.А. Банковское право Англии. / А.А. Вишневский. – М. : Статут. 2000. – 300 с.
83. Вишновецький В.М. Система фінансового права України в умовах переходу до ринкової економіки : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / В.М. Вишновецький. – Чернівці, 2001. – 22 с.
84. Вітлінський В.В. Кредитний ризик комерційного банку : Навч. посіб. / [ В.В. Вітлінський., О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко, за ред. В.В. Вітлінського ]. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. – 251 с.
85. Вовчак О.Д. Роль банків в економіці України / О.Д. Вовчак // Фінанси України. – 1999. – № 10. – С. 100-108.
86. Воронова Л.К. До питання про систему фінансового права / Л.К. Воронова // Вісник Академії правових наук України. – 1994. – № 2. – С. 75-82.
87. Воронова Л.К. Правовое регулирование кредитно-расчётных отношений в народном хозяйстве / Л.К. Воронова. – К.: «Вища школа». 1988. – 216 с.
88. Воронова Л.К. Про вдосконалення фінансового законодавства : матеріали міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». Чернівці, 13-16 черв. 1996 р. / Л.К.Воронова – Чернівці: Рута, 1996. – Вип. 1. – С. 16-24.
89. Воронова Л.К. Финансовое право Украины : Учебное пособие / Л.К. Воронова, Н.П. Кучерявенко. – Х. : Одиссей, 2004. – 168 с.
90. Воронова Л.К. Фінансове право України : Підручник / Л.К. Воронова. – К. : Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
91. Востриков П. Регулирование деятельности иностранного банковского капитала за рубежом / П. Востриков // Хозяйство и право. – 1995. – № 8. – С. 115-120.
92. Гавальда К. Банковское право: Учреждения, счета, операции, услуги / К. Гавальда, Ж. Стуфле. – М.: АО "Финстатинформ", 1996. – 566 с.
93. Гальчинський А.С. Теорія грошей : Навч. посібник / А.С. Гальчинський. – [ 4-е вид. ]. – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 411 с.
94. Гальчинський О. Найвищий пріоритет – грошова стабільність / О. Гальчинський // Вісник Національного банку України. – 2001. – № 5. – С. 2–5.
95. Гальчинський О. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи / О. Гальчинський // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 7 – С. 9–12.
96. Гафаров Р. Государственно-правовое регулирование банковской деятельности в субъектах Росийской Федерации: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. / Российская академия гос. службы при Президенте РФ / Р.Гафаров. – М., 1996. – 29 с.
97. Гейвандов Я.А. Государственное регулирование денежной и кредитной сферы в России (некоторые проблемы и перспективы) / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 2001. – № 11. – С. 38-48.
98. Гейвандов Я.А. Денежная эмиссия в России как важнейшее направление единой государственной денежно-кредитной политики / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 2004. – № 5. – С. 46-55.
99. Гейвандов Я.А. Какой Центральний банк нужен Российской Федерации? / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 1998. – № 8 – С. 13-24.
100. Гейвандов Я.А. Основы правового регулирования банковской системы в Российской Федерации / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 1997. – № 6. – С. 84-91.
101. Гейвандов Я.А. Особенности правового регулирования банковской системы Соединенного Королевства / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 2001. – № 9. – С. 69-78.
102. Гейвандов Я.А. Правовое положение Центрального банка Российской Федерации / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 1997. – № 11. – С. 75-81.
103. Гейвандов Я.А. Правовые проблемы банковского регулирования в России / Я. А. Гейвандов // Банковское право. – 2000. – № 2. – С. 12.
104. Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, организация, функции, полномочия / Я.А. Гейвандов. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1997. – 208 с.
105. Гейвандов Я.А. Этико-правовые проблемы банковской деятельности в Российской Федерации / Я.А. Гейвандов // Государство и право. – 2001. – № 3. – С. 61-68.
106. Гетьманцев Д.О. Банківське право України / Д.О. Гетьманцев, Н.Г. Шукліна. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.
107. Гикиш Л.В. Финансы : Учеб. пособие. – 3-е изд., стереотип / Л.В. Гикиш. – К. : МАУП, 2001. – 96 с.
108. Глазьев С. Центральный банк России: цена „независимости” / С. Глазьев, А. Диянский // Российский экономический журнал. – 2001. – № 5-6. – С. 3-8.
109. Глушко А. Конституционно-правовой статус центральных банков / А.В. Глушко // Финансовое право. – 2006. – № 5. – С. 30-31.
110. Глушко А.В. Финансово-правовой статус центральных банков зарубежных стран: сравнительно-правовой анализ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.14. – административное право, финансовое право, информационное право. / А.В.Глушко. – М., 2008. – 20 с.
111. Глушко А.В. Финансово-правовой статус центральных банков зарубежных стран: сравнительно-правовой анализ : диссертация ... канд. юрид. наук : 12.00.14 – административное право, финансовое право, информационное право / А.В. Глушко. – Москва, 2008. – 214 с.
112. Гогин А.А. О некоторых проблемах банковского законодательства / А.А. Гогин // Банковское право. – 2006. – № 4. – С. 36-39.
113. Годме П.М. Финансовое право / [ П.М. Годме ; пер. с фр. д.ю.н., проф. Р.О. Халфина ] – М.: Прогресс, 1978. – 430 с.
114. Голикова Ю.С. Банк Росии: организация деятельности / Ю.С. Голикова, М.А. Хохленкова. – М.: ООО Издательско-Консалтинговая Компания „ДеКА”, 2000. – 704 с.
115. Гончаренко В. Кредитні спілки і кооперативні банки та особливості їх розвитку в Україні / В. Гончаренко // Вісник Національного банку України. – 2000. – № 1. – С. 47-53.
116. Голикова Ю.С. Банк России: организация деятельности / Ю.С. Голикова, М.А. Ховленкова. – М.: ООО Издательско-Консалтинговая Компания «ДеКА», 2000. – 704 с.
117. Горбунова О.Н. Финансовый мониторинг и проблемы финансового права / О.Н. Горбунова // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 42-49.
118. Горячек І. Ключові принципи ефективного банківського нагляду / І. Горячек // Вісник НБУ. – 1999. – № 5. – С. 35-36.
119. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003 р. – № 11. – Ст. 462.
120. Грачева Е.Ю. Финансовое право России: Учебник / Е.Ю. Грачева, Н.А. Куфакова, С.Ш. Пепеляев. – М., 1995. – 485 c.
121. Грачева М.В. Банковская система в развитых странах: некоторые проблемы цифровых технологий / М.В. Грачева. – М. : Ось-89, 2006. – 96 с.
122. Грудзевич Я. Зміни організаційної структури Німецького федерального банку після створення Європейського центрального банку / Я. Грудзевич // Регіональна економіка. – 2003. – № 1. – С. 166-171.
123. Грудзевич Я. Розвиток інституційної основи грошово-кредитної політики в Україні / Я. Грудзевич // Вісник НБУ. – 2006. – № 6. – С. 27.
124. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року // Відомості Верховної Ради України вiд 27.04.1993 - 1993 р., № 17, стаття 184.
125. Демченко Н. Банк Франції: методичні підходи до прогнозування готівкового обігу / Н. Демченко // Вісник НБУ. – 1999. – № 8. – С. 61-62.
126. Денежное обращение и кредит капиталистических стран: Учебник / [под ред. Л.Н. Красавиной]. – М. : Финансы, 1977. – 344 с.
127. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов / [Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, А.В. Печникова и др.; под ред. акад. РАЕН Е.Ф. Жукова]. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 600 с.
128. Дзюбик С.Д. Антиінфляційна політика / С.Д. Дзюбик. – К. : УАДУ при Президентові України, 1996. – 74 с.
129. Дзюблюк О. Теоретичні аспекти визначення сутності банку і змісту банківської діяльності / О. Дзюблюк // Банківська справа. – 2001. – № 6. – С. 5-11.
130. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин в умовах ринкового реформування економіки / О.Дзюблюк. – К.: Поліграфкнига, 2000. – 512 с.
131. Дзюблюк О.В. Структурні аспекти вдосконалення банківської системи України / О.В. Дзюблюк // Фінанси України. – 1999. – № 1. – С. 11-18.
132. Директива 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради "Про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства" від 13 грудня 1999 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_240 – Назва з екрану.
133. Директива 2001/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про реорганізацію та ліквідацію кредитних установ" від 4 квітня 2001 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_179 – Назва з екрану.
134. Директива 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму від 26 жовтня 2005 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_774 – Назва з екрану.
135. Директива 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, що вносить зміни до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і припиняє дію Директиви Ради 84/253/ЄЕС 17 травня 2006 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_844 – Назва з екрану.
136. Директива 94/19/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Щодо схем гарантування депозитів" від 30 травня 1994 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_275 – Назва з екрану.
137. Директива 97/5/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Щодо транскордонних переказів" від 27 січня 1997 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_276 – Назва з екрану.
138. Директива 98/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу "Про незворотність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків по цінних паперах" від 19 травня 1998 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_455 – Назва з екрану.
139. Директива Європейського центрального банку № 2002/777 від 26 вересня 2002 року «Про мінімальні стандарти Європейського центрального банку і національних центральних банків при здійсненні операцій валютної політики, операцій обміну валютних активів ЄЦБ і управління валютними резервами ЄЦБ» // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_35134 – Назва з екрану.
140. Директива Комісії 95/67/ЄС, якою вносяться технічні зміни до Директиви Ради 89/647/ЄЕС про коефіцієнт платоспроможності кредитних установ відносно визначення "багатонаціональні банки розвитку" від 15 грудня 1995 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_489 – Назва з екрану.
141. Директива Ради 86/635/ЄЕС "Щодо річних звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ" від 8 грудня 1986 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_270 – Назва з екрану.
142. Директива Ради 89/647/ЄЕС "Щодо індексу платоспроможності кредитних установ" від 18 грудня 1989 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_354 – Назва з екрану.
143. Директива Ради 91/308/ЕЕС від 10 червня 1991 р. про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання грошей // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.liga.net – Назва з екрану.
144. Директива Ради 92/121/ЕЕС від 21 грудня 1992 р. про моніторинг і контроль великих ризиків кредитних інститутів // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.liga.net – Назва з екрану.
145. Директива Ради 92/30/ЕЕС від 6 квітня 1992 р. про нагляд за кредитними інститутами на консолідованій основі // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.liga.net – Назва з екрану.
146. Діяльність банку в умовах ринкової економіки / Г.О. Швиданенко, С.П. Мішта, І.А. Колесников, М.С. Рудь. – К. : МП «Екопрод», 1996. – 164 с.
147. Довгань Ж. Банківський капітал: суть і значення / Ж. Довгань // Вісник НБУ. – 1998. – № 7. – С. 18-20.
148. Договор о Европейском Союзе. – М.: Право, 1994. – 246 с.
149. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / [ Э.Дж. Долан ; пер. с англ. В. Лукашевич и др. ; под общ. ред. В. Лукашевича, М. Ярцева ]. – СПб. : АОЗТ «Санкт-Петербург оркестр», 1994. – 496 с.
150. Долгов С.И. Единая валюта стран Європейского союза – евро: проблемы и перспективы / С.И. Долгов // Деньги и кредит.– 1998. – № 7. – С. 24-31.
151. Донченко Л.О. Шляхи зміцнення банківської системи України / Л.О. Донченко // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 2. – C. 81-89.
152. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект / С.В.Дорохин. – М. : Волтерс Клівер, 2006. – 136 с.
153. Досвід країн Центральної Європи у здійсненні економічних реформ: ідеї та рекомендації для України: Зб. ст. / [ А. Блінов; пер. з англ. О. Болячевська ]. – К. : МЦПД, 2005. – 43 с.
154. Дружинин Д.Н. Валютное право : Учебно-методический комплекс / Д.Н. Дружинин. – Ростов-на-Дону : Ростовская государственная экономическая академия, 1999. – 32 с.
155. Европейское право : Учебник для вузов / [ под общ. ред. д.ю.н., проф. Л.М. Энтина ]. – М.: Норма, 2004. – 720 с.
156. Единая европейская валюта (ЕВРО): механизм образования и функционирования: Учеб. пособие / В.И. Колесников, Б.А. Еремин, Л.П. Давиденко, Е.В. Пухтенкова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та экономики и финансов, 1999. – 54 с.
157. Економічна інтеграція України в Європейський Союз: Наук. рек. / [ уклад Роланд... Айзен ]. – Т.: Економічна думка, 2003. – 185 с.
158. Емельянов А.С. Финансовое право : Учебное пособие / А.С. Емельянов. – М. : Былина, 2002. – 368 с.
159. Ерицян А.В. Пруденциальное регулирование и пруденциальный надзор / А.В. Ерицян // Бизнес и банки. – 2000. – № 45. – С. 96-97.
160. Ерпылева Н. Международное банковское право: механизм правового регулирования банковской деятельности / Н.Ерпылева // Государство и право. – 1996. – № 12. – С. 89-98.
161. Ерпылева Н. Механизм правового регулирования банковской деятельности / Н. Ерпылева // Хоз-во и право. – 1998. – № 3. – С. 62-71.
162. Ерпылева Н.Ю. Европейское банковское право: механизм правового регулирования банковской деятельности / Н.Ю. Ерпылева // Государство и право. – 1998. – №3. – С. 71-81.
163. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право : Генезис, природа, основные категории и механизмы регулирования операций банков : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03. / Н.Ю.Ерпылева. – М., 2004. – 504 c.
164. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: Учеб. пособие / Н.Ю. Ерпылева. – М.: Дело, 2004. – 480 с.
165. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: Учебн. пособие. / Н.Ю. Ерпылева. – М.: Форум – Инфра-М. – 1998. – 261 с.
166. Ерпылева Н.Ю. Правовое регулирование банковской деятельности в Европейском Союзе: законодательство и практика его применения / Н.Ю. Ерпылева // Адвокат. – 1998. – № 5. – С. 93-102.
167. Ерпылева Н.Ю. Правовой статус Европейского Центрального банка / Н.Ю. Ерпылева // Государство и право. – 2003. – № 12. – С. 6