ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

БЕРЮХ Олег Володимирович

УДК 351.82:504.054

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ

Спеціальність 25.00.02 Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Марова Світлана Феліксівна,
доктор наук з державного
управління, професор

Донецьк – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ……….………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ВІДХОДОУТВОРЕННЯ…...10
1.1 Вплив екологічної складової на стан соціально-економічної
системи……………………….……………………………….……………….....10
1.2 Основні принципи екологічної політики: зарубіжний досвід …....29
1.3 Механізми державного управління у сфері поводження
з відходами виробництва й споживання ..…………..………………………...48
Висновки до розділу 1 …………………………………..………………62
РОЗДІЛ 2 ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ
ДО ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ……..………………………………………………………….66
2.1 Аналіз причинно-наслідкових зв'язків у системі
«суспільство – природа» ….………….…………………………………..…..…66
2.2 Концептуальні засади формування державної політики в сфері відходоутворення..................................................................................................83
2.3 Розробка індикаторів реалізації стратегії державної екологічної політики………………………………….………………………………….…..101
Висновки до розділу 2……………………………..……………….……122
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ
З ВІДХОДАМИ ………………………………………………………..…….…126
3.1 Еколого-економічний підхід до планування інновацій на основі оцінки життєвого циклу …………………………………..……………………126
3.2 Розвиток інструментів державного управління в сфері
гармонізації еколого-соціально-економічних інтересів ……………….……..141
3.3 Розвиток державних механізмів управління
відходоутворенням …………………………………………………………….159
Висновки до розділу 3 ………………………………………………….184
ВИСНОВКИ …………………………………………….……………...187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………191
Додаток А…………………………………………………………….…212
Додаток Б………………………………………………………..………213
Додаток В………………………………………………………….……214
Додаток Д…………………………………………………………….…215

ВСТУП

Актуальність дослідження. Науково-технічна революція, яка відбулася в другій половині ХХ сторіччя, призвела до небувалого розвитку продуктивних сил у багатьох країнах світу. Завдяки реалізації наукових розробок у різних галузях знань звичайні споживачі мають можливість користуватися малодоступними раніше товарами і послугами. Безперервний технологічний розвиток стимулює користувачів часто міняти цілком надійні й працездатні вироби на ще більш досконалі, а зростання попиту, в свою чергу, викликає збільшення обсягів виробництва.
Зворотним боком цього явища є непомірне споживання ресурсів, видобуток і переробка яких сполучена з відходоутворенням, виділенням коштовної орної землі під сховища побутових відходів навколо населених пунктів. Ці явища, які у початковий період мали переважно місцевий вплив, з часом набули державного і навіть міжнародного масштабу. Стала очевидною необхідність формування державної політики щодо мінімізації обсягу утворення нових та переробки накопичених раніше відходів, організації їх обліку на основі класифікації та паспортизації, контролю за місцями їх розміщення. З врахуванням сучасних вимог до управління необхідно виявити відповідні індикатори та критерії оцінки цієї діяльності.
Проблемі вибору критеріїв для кількісної оцінки ефективності процесів державного управління відходоутворенням присвячені дослідження вітчизняних і зарубіжних учених: И.О. Александрова, О.І.Амоші, А.Ф.Балацького, Н.В.Барбашової, В.П.Бобильова, Є.П.Волинкіної, Т.П.Галушкіної, Б.А.Горлицького, В.М.Кислого, Н.І.Коніщевої, В.Є.Лотоша, Л.Г.Мельника, Є.В.Мішеніна, С.Ф.Поважного, Я.Ф.Радиша, О.В.Садченко, О.М.Телиженко, А.М.Турило, С.К.Харічкова, Л. Хенси, Г.О.Черніченко та багатьох інших.
Практично всі автори акцентують увагу на провідній ролі держави у питаннях захисту навколишнього середовища в цілому та визначенні стратегічного напрямку діяльності у сфері поводження з відходами виробництва та споживання зокрема. Разом з тим аналіз досліджень у цій сфері і особливо у питанні державного регулювання процесами відходоутворення показав, що окремі напрями залишаються недостатньо розробленими. Це стосується, в першу чергу, відсутності загальновизнаних підходів до застосування стандартів і методик визначення відходоємності товарів, неоднозначності висновків при оцінці їх життєвого циклу і т. ін. Без надійної методичної основи неможливе ефективне управління процесами поводження з відходами. Саме ці обставини обумовили вибір і актуальність теми дисертаційної роботи та напрями досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за темою «Удосконалення державних механізмів екологізації економіки та суспільства» (номер державної реєстрації 0110U003044). У рамках цієї теми дисертантом досліджено проблеми реалізації державної політики у сфері відходоутворення і ресурсозбереження, удосконалено методи оцінки екологічності товарів і систем технологій, спрямовані на обґрунтування напрямів розвитку державного управління у зазначеній сфері.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-методичне обґрунтування підходів до формування державної політики у сфері поводження з відходами виробництва та споживання.
Визначена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
узагальнити методичні положення державної політики у сфері поводження з відходами виробництва та споживання;
визначити пріоритетні чинники формування державної політики у сфері відходоутворення;
удосконалити державні інструменти управління у сфері поводження з відходами на основі використання методу монозабруднювача при оцінці відходоємності товарів;
розвинути методичні підходи до застосування державних інструментів оцінки життєвого циклу (ОЖЦ) при визначенні ступеню екологічності товарів;
виявити особливості використання державних інструментів оцінки показників відходоутворення для імпортної продукції;
розробити пропозиції щодо вдосконалення державного механізму підвищення обізнаності споживачів щодо екологічності товарів;
уточнити поняття «відходоємності валового внутрішнього продукту» як базового показника при формуванні державної політики поводження з відходами.
Об’єктом дослідження є процес державного управління у сфері поводження з відходами.
Предметом дослідження є методичні і нормативні важелі державного впливу на поводження з відходами виробництва та споживання.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є методи та загальнонаукові принципи проведення наукового пошуку. Вирішення поставлених у дослідженні завдань здійснювалося із застосуванням системного підходу, структурного аналізу (при визначенні причини екологічної кризи), процесного підходу (при синтезі моделі утворення відходів), логічного моделювання (при розробці моделі оцінки екологічності імпорту), абстрактно-логічного аналізу (при аналізі термінології та положень законодавства), статистичного аналізу, методу експертної кваліметрії (для встановлення співвідношень між показниками трансформації).
Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі акти Верховної Ради України, статистичні дані Державної служби статистики України, узагальнені результати наукових досліджень, матеріали наукових періодичних видань, науково-практичних семінарів і конференцій, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, які присвячені системному вирішенню проблем у сфері поводження з відходами виробництва і споживання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв’язанні актуального наукового завдання – теоретичному обґрунтуванні шляхів удосконалення процесу формування державної політики у сфері поводження з відходами виробництва та споживання.
Основні наукові результати зводяться до наступного:
вперше:
обґрунтовано теоретико-методичний підхід до використання державних інструментів оцінки показників відходоутворення при дослідженні екологічності імпортних товарів, який полягає в інтегруванні неповних життєвих циклів імпортної продукції та експортної продукції відповідної вартості;
удосконалено:
підходи до визначення пріоритетних чинників формування державної політики у сфері відходоутворення на основі розвитку методу оцінки життєвого циклу, сутністю яких є врахування витрат енергетичних ресурсів у вигляді питомої маси екстернальних відходів в енергетичній галузі для кожного з етапів життєвого циклу товарів широкого споживання;
методичні положення державних інструментів управління у сфері поводження з відходами, відмінною рисою яких є оцінка відходоємності товарів методом монозабруднювача з використанням у якості коефіцієнтів трансформації співвідношень між ставками платежів за забруднення природи, наведеними в Податковому кодексі України;
державний механізм екологічного маркування товарів на основі визначення показника екологічності для кожного з етапів їх життєвого циклу;
дістали подальшого розвитку:
методичні положення державної політики щодо виявлення причинно-наслідкових зв'язків у сфері відходоутворення, сутністю яких є врахування можливості виникнення соціально-економічної кризи внаслідок різких змін у структурі споживання;
методичні підходи до застосування державних інструментів управління відходоутворенням на основі еколого-економічного обґрунтування меж життєвого циклу товарних груп, що відрізняються виявленням критичних етапів і виключенням з розгляду ідентичних етапів;
термінологічна база державної політики у сфері поводження з відходами на основі уведення поняття виправленого питомого показника відходоємності валового внутрішнього продукту як відношення еквівалентної кількості відходів до валового внутрішнього продукту по категоріях кінцевого споживача без врахування імпорту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні основних теоретичних і методичних положень до конкретних рекомендацій, в розробці практичного інструментарію для оцінки відходоємності товарів та технологій їх виробництва, без якого неможливий процес формування державної екологічної політики. Розроблена методична база носить достатньо універсальний характер і може застосовуватися незалежно від галузевого і регіонального аспектів для організацій будь-якої форми власності.
Розроблені при виконанні роботи підходи до вдосконалення державної політики у сфері поводження з відходами використовуються у практиці управління Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області (довідка № 237/3856 від 10.01.2013), Донецької торгово-промислової палати (довідка №1093 від 14.12.2012), комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (довідка про впровадження № 104 від 11.01.2013).
Результати дослідження використані у навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисципліни «Ресурсозбереження та утилізація відходів» (довідка №01-12/1722 від 17.12.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною роботою, в якій відображено авторський підхід до вирішення існуючих проблем формування державної політики у сфері поводження з відходами.
Наведені у дисертації наукові результати, висновки та пропозиції являють собою особисті досягнення автора. Внесок автора у роботи, що опубліковані у співавторстві, відображено у списку публікацій.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися і отримали схвалення на IV міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки» (м. Сімферополь, 3-5 червня 2011 р.), ХI міжнародній науково-практичній конференції «Економіка України: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Київ, 5 травня 2012 р.) та VIII міжнародній інтернет-конференції «Формування та розвиток економіки в сучасних умовах господарювання» (30-31 жовтня 2012 р.).
Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 12 наукових роботах (6 у фахових виданнях), з них 1 стаття у науковому журналі, 7 статей у збірниках наукових праць, 1 стаття у електронному виданні, 3 публікації в матеріалах наукових конференцій. Загальній обсяг публікацій складає 4,15 д.а., з яких авторові дисертації належить 3,85 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі результатів проведеного дослідження здійснене теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання щодо формування державної політики у сфері поводження з відходами виробництва та споживання.
Основні результати досліджень, що виконані у дисертаційній роботі, полягають у такому:
1. Структурні особливості економіки України, яка з часів домінування планової системи господарювання не змогла позбавитись вад техногенного напрямку розвитку, орієнтація на сьогоденний результат, відсутність ефективного впливу держави на ресурсоємність національного виробництва і рівень утворення відходів, недосконалість державних інструментів управління у цій сфері, недостатнє розуміння в суспільстві зв’язку між екологічними чинниками та якістю життя призвели до постійного погіршення стану навколишнього природного середовища, що негативно впливає на рівень захворюваності та тривалість життя населення. Ці обставини визначають необхідність подальшого вдосконалення механізмів державного управління у сфері поводження з відходами.
2. Узагальнено концептуальні основи державної політики у сфері поводження з відходами із застосуванням системного підходу та з урахуванням повного життєвого циклу, на основі чого доведено, що корінною причиною утворення відходів є діяльність людини в сфері виготовлення товарів широкого споживання, а кінцевою метою існування загальносвітової сукупності технологій є насичення ринку саме цими товарами. При цьому більша частина вироблених товарів і надаваних послуг у розвинених країнах обумовлена не життєво важливими потребами людини, а є результатом формування суспільства споживання, зацикленого на постійнім відновленні товарного асортименту. Аналіз причинно-наслідкових зв'язків у соціально-економічній сфері свідчить, що рішучі кроки у напрямку різкого зниження рівня та структури споживання без істотної перебудови технологічної бази хоча й сприяють мінімізації утворення відходів, але потенційно можуть призвести до виникнення економічної кризи внаслідок зупинки виробництв.
3. Виконаний в роботі аналіз чинників, які є пріоритетними при формуванні державної політики у сфері поводження з відходами, доводить, що поряд з відходоутворенням протягом життєвого циклу товарів одним з найважливіших екологічних чинників є екстернальні відходи, які генеруються в процесах видобування, переробки та споживання паливно-енергетичних ресурсів і можуть слугувати показником екологічності продукції. За приблизними оцінками, виконаними в роботі, виробництво 1 кВтг електроенергії призводить до утворення не менш 2,67 у.кг твердих відходів й розсіювання 7 МДж теплової енергії.
4. Удосконалено методичні положення державних інструментів управління відходоутворенням на основі оцінки екологічності товарів методом "монозабруднювача". Це досягається за рахунок використання у якості критерію такого комплексного показника, як питома маса відходів, які утворюються протягом повного життєвого циклу товару. При цьому з метою переходу до єдиної метрики при розрахунках показників екологічності для всіх класів небезпеки відходів уведено систему коефіцієнтів, значення яких відображають витрати, необхідні для доведення їх до стану, що відповідає, наприклад, малонебезпечним відходам (четвертому класу небезпеки). У якості критеріїв небезпеки відходів запропоновані ставки податку за розміщення відходів, що передбачені в Податковому кодексі України.
5. Розвинуто методичні підходи до застосування державних інструментів оцінки життєвого циклу шляхом обгрунтовання можливості зіставлення екологічних показників споріднених за призначенням та технологією виготовлення товарів для окремих етапів життєвого циклу. Проведення порівняльного аналізу екологічності різних за принципом дії або компонентною базою товарів однакового функціонального призначення потребує визначення обсягів утворення відходів для повного життєвого циклу. З урахуванням цього досліджено характеристики дерев’яних і металопластикових вікон. Результати досліджень показали перевагу виробів з полівінілхлориду на усіх етапах, крім утилізації, складність якої поряд з використанням невідновлюваної сировини ставить під сумнів експлуатаційні переваги полімерних виробів.
6. Виявлено особливості застосування державних інструментів оцінки показників відходоутворення при дослідженні екологічності імпортних товарів. Через численність позицій і різноманіття видів продукції практично неможливо з достатнім ступенем точності визначити обсяг відходоутворення шляхом оцінки життєвого циклу кожного із імпортних продуктів. З метою спрощення процедури такої оцінки запропоновано використовувати обсяг відходів, що доводиться на одиницю вартості виробленої в країні продукції, у якості екологічної характеристики імпортних виробів. При цьому можна говорити про деякий комбінований життєвий цикл, коли його стадії відносяться до двох різних товарів. Незалежно від властивостей конкретного товару запропонований механізм оцінки екологічності імпортної продукції припускає можливість співвідносити її показники з питомим відходоутворенням при виробництві еквівалентного за вартістю експортного товару.
7. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення державного механізму екологічного маркування товарів на основі визначення показника екологічності для кожного з етапів життєвого циклу шляхом оцінки відповідності функціональних характеристик продукції встановленим екологічним критеріям. Для кожного з товарів широкого попиту пропонується ввести екологічний паспорт – універсальну матрицю з п’яти клітинок або секторів, у яких візуалізується ступінь екологічності відповідного етапу життєвого циклу нанесенням спеціальних позначок. Зроблено висновок, що такі екологічні характеристики можуть бути нарівні з показниками якості і ціною факторами конкурентної переваги, а саме екомаркування крім інформаційної функції набуває також економічного змісту. За рахунок цього підсилюється системоутворююча функція державного управління у сфері поводження з відходами.
8. Введено поняття виправленого питомого показника відходоємності валового внутрішнього продукту, застосування якого дозволило виявити особливості відходоутворення в Україні, обумовлені технологічною нерозвиненістю економіки та необхідністю розраховуватись за імпорт будь-якого товару експортом відходоємного продукту. На кожну гривню, витрачену на імпорт товарів і послуг, доводиться не менш 0,39 у.кг відходів, що залишаються в країні. Встановлено, що через надходження імпортних продуктів харчування країна витрачає до 2,5 млрд. дол. США, що дорівнює утворенню 7,8 млн. у.т екстернальних відходів. Одним з можливих напрямів державного інвестування, який допоможе одержати певні вигоди від трансформації аграрного сектору, може стати перехід від традиційного інтенсивного аграрного виробництва до органічного методу землеробства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверихина Т.В. Экологические факторы конкурентоспособности товаров и товаропроизводителей /Т.В. Аверихина //Економічні інновації. Випуск 37: Організаційно-управлінські інновації у природокористуванні та ресурсозбереженні. Збірник наукових праць. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009. – с.5-12.
2. Александров І.О. Удосконалення законодавчої складової регіональної системи управління відходами / І.О. Александров, О.В.Половян, М.Ю.Тарасова //Экономика промышленности: Сб. науч. тр. В 2 т., т.1/НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2007. – С. 3-21.
3. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. Яковлев А.Ф. Экономика и качество окружающей природной среды. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984. – 191 с.
4. Бандорин Л.Е. Актуальные вопросы правового регулирования платы за загрязнение окружающей среды // Экологическое право. – 2003. – № 4. – С.31 - 34.
5. Барбашова Н.В. Екологічна безпека промислово-розвиненого регіону: правовий аспект: Монографія. – Донецьк, ДонДАУ, 2002. – 227с.
6. Бегак М.В. НДТ: эффективно, доступно, продуктивно. / Эко-бюллетень ИнЭкА, № 3 (134)
7. Берюх О.В. Актуальні проблеми законодавства України в сфері управління відходами /О.В.Берюх// Державні механізми управління природокористуванням: зб. наук. праць ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. – т.XVI, серія «Державне управління» , вип. 246. – С.30-35.
8. Берюх О.В. Аналіз проблеми ідентифікації забруднювача /О.В.Берюх// Формування єврологістичних систем в державному управлінні: зб. наук. праць ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. – т.XIII, серія «Державне управління» , вип. 243. – С.195-200.
9. Берюх О.В. Екологічне маркування як інструмент державного управління/ О.В.Берюх // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток». – 2011. – №5. Режим доступу http//www.dy.nayka.com.ua
10. Берюх О.В. Еколого-економічний підхід до аналізу нововведень у сфері виробництва предметів споживання / О.В.Берюх // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України: зб. наук. праць ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2011. – т.XII, серія «Економіка» , вип. 212. – С. 259-267.
11. Берюх О.В. Концептуальні основи еколого-економічної оцінки товарів / О.В.Берюх // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2011. – т.XII, серія «Економіка» , вип. 201. – С.36-44.
12. Берюх О.В. Веріфікація екологічності товарів масового споживання/ О.В.Берюх // Механізми державного управління економікою України: зб. наук. праць ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. – т.XIII, серія «Державне управління» , вип. 249. – С. 19-28.
13. Берюх О.В. Отходоемкость ВВП как характеристика экологичности импорта/ О.В.Берюх // Формування та розвиток економіки в сучасних умовах господарювання: VIII Міжнар. інтернет-конф.: тези допов. – Луцьк: ВІЕМ, 2012. – С. 28-29.
14. Берюх О.В. Проблеми застосування принципу "забруднювач платить" у сфері державного регулювання утворенням відходів / О.В.Берюх // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць ОРІДУ. – Одеса: ОРІДУ, 2012. - №4 (52). – С.48-51.
15. Бєляєва С.С. Важелі еколого-економічної політики регіонів (на прикладі поводження з відходами виробництва) // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 50 -57.
16. Бизяркина Е.Н., Кривченкова Е.М. Сертификация производства по стандартам серии ISO 1400. // Экономика природопользования. – 2005. – № 1.
17. Близнюк А.М., Коніщева Н.Й.. Стратегія формування індустрії переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного розвитку.:Сб. научн. статей. - Одесса: ОЦНТЭИ, 2001. – С.16 - 20.
18. Бобылев С.Н., Ходжаев А.Ш. Экологизация экономики и конечные результаты // Вестник Моск. Ун-та. Сер. 6. Экономика. – 2001, № 4. – С.96-108.
19. Бобылев В.П. Оценка воздействия на окружающую среду технологии производства шламосодержащих безобжиговых окатышей. // Металлургия и горнорудная промышленность .-2001. –№1. – С.114-118.
20. Боронос В. М. Еколого-економічна ефективність утилізації відходів промислових підприємств / В. М. Боронос, І. В. Марчук // Вісник СумДУ. Серія Економіка. – 2007. – № 2. – С. 5-17.
21. Боронос В. М. Порівняльні підсумки розвитку України та найрозвиненіших країн крізь призму «сталого розвитку» та «екологізації економіки» / В. М. Боронос, А. П. Іваненко // Механізм регулювання економіки. – 2007. – № 3. – С. 40–48.
22. Братчиков В.Г., Кузин А.К. Совершенствование управления промышленными отходами на Украине // Материалы международной конференции и выставки по управлению отходами Waste Tech – 99, Москва, Россия, 1999. – С. 37-39 .
23. Буркинський Б.В. и др. Природопользование: основы экономико-экологической теории/ Б.В. Буркинський, В.Н. Степанов, С.К.Харичков. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1990. – 350 с.
24. Бутрим О.В., Підкамінний І.М. Питання управління екологічною безпекою України // Регіональна економіка.– 1998.– №2.– С.116–124.
25. Бушуев В.В. Энергоэффективность и качество жизни //«Энергетическая политика». – 2002. – №4. – С. 35-44.
26. Вайцзеккер Э., Ловинс Э., Ловинс Л. Фактор Четыре. Затрат — половина, отдача – двойная. Новый доклад Римскому клубу. Перевод А. П. Заварницына и В. Д. Новикова под ред. академика Г. А. Месяца. – М.: Academia, 2000. – 400 с.
27. Веклич О.О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні / О. О. Веклич // Економіка України. – 1999. – №9.–С.65-74
28. Веклич О. О. Сучасний стан і ефективність економічного механізму екологічного регулювання / О. О. Веклич // Економіка України. – № 10. – 2003. – С. 62–70.
29. Вернадский В.И. Живое вещество и биосфера. – М.: Наука, 1994. – 360с.
30. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elibrary.ru/books/vernadsky/obl.htm. – Назва з екрану.
31. Водний кодекс України // Відомості ВР України від 13.06.1995. – 1995. – №24. – Ст.189.
32. Волик Н.Г. Еколого-економічні проблеми розвитку виробництва // Вісник академії економічних наук України. – 2002. – № 2. – С. 119-120.
33. Волик Н.Г. Рівні реалізації екологічно стійкого соціально–економічного розвитку // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 2. – С. 84-88.
34. Волошин В.С., Данилова Т.Г. Способ минимизации ресурсопотоков отходообразования доменного производства // Вісник Приазовськ. держ. техн. ун-ту: Зб. наук. пр. – Маріуполь, 2000. – Вип.9. – С. 245-248.
35. Волынкина Е.П. Комплексная система управления отходами металлургического предприятия. //Вестник Российской академии естественных наук – 2006. – Т. 6. №3. – С. 1-10.
36. Волынкина Е.П., Протопопов Е.В.. Отходы металлургического предприятия: от анализа потерь к управлению. Известия ВУЗов. Черная металлургия. - 2005. N6. – С. 72 - 76.
37. Галушкина Т.П., Харичков С.К. Экологический менеджмент в Украине: реалии и перспективы. – Одесса: Институт поблеем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. – 107 с.
38. Генсирук С.А., Нижник М.С., Мищенко В.С. Эколого-экономические аспекты природопользования. – К.: Наук.думка, 1982. – 175с.
39. Гиряева В.Н. Экологические платежи Германии. //Экологическое право. – 2002. – №5. – C.45 – 57.
40. Гончаров В.М. Промислова екологія і її економічний аспект /В.М.Гончаров, Т.В.Пащенко, Б.Т.Харьковський, Н.Л.Недодаєва, О.В.Ковшаров; За загальною ред. В.М.Гончарова. – К.: Техніка, 1996. – 160 с.
41. Горлицкий Б.А. О стратегии переработки ТБО в Украине. – Сб. научн. статей: «Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов». – Одесса, ОЦНТЭИ, 2001, – с.81- 84.
42. Горлицький Б.О., Туров В.П., Губіна В.Г. “Техногенні родовища – деякі принципові особливості та критерії визначення”. – “Геохімія та екологія”(збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України,), – Київ, 2004. – Вип. 9. – 300 с.
43. Горлова О. Е. Техногенные месторождения полезных ископаемых: Учеб. пособие / Магнитогорск: МГТУ им. Г.И. Носова, 2001. – 77 с.
44. ГОСТ 30773-2001 Межгосударственный стандарт «Ресурсосбережение. Обращение с отходами. Этапы технологического цикла». Основные положения. Принят Межгосударственным Советом по стандартизации, метрологии и сертификации (протокол № 19 от 24 мая 2001 г.).
45. Грейвс Р. Мифы Древней Греции. Пер. с англ. Под ред. и с послес. А.А.Тахо-Годи. – М.: Прогресс, 1992. – 624 с.
46. Гринів Л.С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. - Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – 240с.
47. Губанова Е.Р., Романчук Д.О., Романчук С.Е. Промышленные отходы: определение величины экстернальных издержек /Режим доступу: http://www.eco-mir.net/show/855/.
48. Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – 234с.
49. Данилишин Б. М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко та ін. – К.: ЗАТ «Нічлава», 1999. – 716 с.
50. Данилов Е.В. Современная технология утилизации сталеплавильных шлаков // Металлург, 2003. – № 6. – С.38–39.
51. Деева Н.Э. Сущность и классификация экологических рисков // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 49. – Донецьк: ДонНТУ, 2002. – С.219-229.
52. Дейлі. Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку. К.: “Інтелсфера”, 2002. – 312с.
53. Державна служба статистики України. Статистичний щорічник за 2011 рік. За редакцією Осауленка О.Г. – Київ: ТОВ «Август Трейд», 2012. – 558 с.
54. Державна служба статистики України. Україна у цифрах у 2011 році. Статистичний збірник. За редакцією Осауленка О.Г. –Київ, 2012. – 250 с.
55. Державне управління поводженням з твердими відходами: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 [Електронний ресурс] / Р.З. Берлінг; Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л., 2004. –20 с.
56. Державний класифікатор України. Класифікатор відходів ДК 005-96 (Розділи А.1 - А.20). Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації. Затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України 29.02.1996 N 89.
57. Державний комітет статистики України. Статистичний збірник “РЕГІОНИ УКРАЇНИ” – 2010. – Частина I. – За редакцією Осауленка О. Г. – Київ, 2010. – 367 с.
58. Державний комітет статистики України. Статистичний збірник “РЕГІОНИ УКРАЇНИ” – 2010. – Частина II. – За редакцією Осауленка О. Г. –Київ, 2010. – 804 с.
59. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за 2009 рік / За редакцією Осауленка О.Г. – Київ, 2010. – 566 с.
60. Державний комітет статистики України. Україна у цифрах у 2010 році. Статистичний збірник. За редакцією Осауленка О. Г. – Київ, 2011. – 252 с.
61. Доклад Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому развитию. Йоханнесбург, Южная Африка, 26 августа–4 сентября. – 2002.
62. Дорогунцов С.И., Мищенко В.С. Новые подходы к решению проблем использования минерально-сырьевых и вторичных ресурсов Украины// Новая государственная и региональная политика в области утилизации крупнотоннажных и токсичных отходов. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995. – С. 27-30.
63. ДСТУ ISO 14001:2005 «Системы менеджмента окружающей среды. Требования и руководство к применению»
64. ДСТУ ISO 14001-2004 Системы управления окружающей средой. Состав и описание элементов, руководящие указания по их применению
65. ДСТУ ISO 14004-97 Системы управления окружающей средой. Общие руководящие указания по принципам управления, системам и средствам обеспечения.
66. ДСТУ ISO 14010-97 Руководящие указания по осуществлению экологического аудита. Общие принципы.
67. ДСТУ ISO 14011-97 Руководящие указания по осуществлению экологического аудита. Процедуры аудита. Аудит систем управления окружающей средой.
68. ДСТУ ISO 14012-97 Руководящие указания по осуществлению экологического аудита. Квалификационные требования к аудиторам по экологии.
69. ДСТУ ISO 14020 – «Екологічні марковання та декларації – Загальні принципи».
70. ДСТУ ISO 14021:2002 Екологічні марковання та декларації. Екологічні самодекларації (Екологічне маркування типу II).
71. ДСТУ ISO 14024–2002 Екологічні марковання та декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи та методи.
72. ДСТУ ISO 14040:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура.
73. Екологія і природокористування: Зб. наук. праць Інституту проблем природокористування та екології НАН України. – Дніпропетровськ, 2001.
74. Еколого-економічна стратегія розвитку вугільної промисловості: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.00.06 [Електронний ресурс] / Н.Л. Недодаєва; Нац. гірн. ун-т. – Д., 2007. – 33 с.
75. Економіко-екологічні аспекти поводження з твердими побутовими відходами в Україні: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 [Електронний ресурс] / О.П. Ігнатенко; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. – К., 2004. – 19 с.
76. Економічне стимулювання підприємств у поводженні з твердими відходами (на прикладі Сірійської Арабської Республіки): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 [Електронний ресурс] / Марван Ісмаїл Слика; НАН України. Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – О., 2001. – 19 с.
77. Економічні основи використання матеріальних ресурсів (на прикладі підприємств водопровідного господарства): Автореф. дис. канд. екон. наук: Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(21) 08.10.01 [Електронний ресурс] / О.В. Харламова; Харк. держ. акад. міськ. госп-ва. – Х., 2000. – 18 с.
78. Економічні основи формування торгових механізмів екологічного захисту: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 [Електронний ресурс] С.Д. Калашник; Сум. держ. ун-т. – Суми, 2002. – 21 с.
79. Забелин С., Кортен Д., Медоуз Д., Норберг-Ходж Х., Шуберт К. Глобализация или устойчивое развитие. – М.: СоЭС, 1998. – 85 с.
80. Зайцев А.К., Похвиснев Ю.В. Характеристика экологической опасности отходов // СОЖ, 2001. – N 3. – С. 52–58.
81. Закон України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року” ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 26, ст.218 )
82. Закон України «Про охорону атмосферного повітря // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 50. - С. 678.
83. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю” від 19.09.1996// Відомості ВР України від 05.11.1996. – 1996. – №45. – Ст.238.
84. Закон України “Про екологічну експертизу” від 9.02. 1995// Відомості ВР України від 21.02.1995. – 1995. – №8. – Ст.54.
85. Закон України “Про плату за землю” від 3.07.1992// Відомості ВР України від 22.09.1992. – 1992. - №38. – Ст.560; Голос України від 23.07.1992.
86. Закон України „Про відходи”. ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 36-37, ст.242 ).
87. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради.–1991.–№41.–с.546.
88. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 10, с.107 )
89. Закон України «Про Загальнодержавну програму поводження токсичними відходами» /Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 44, ст.374.
90. Закон України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 5, ст.8 ).
91. Закон України «Про хімічні джерела струму» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 33, ст. 279).
92. Замула І.В. Облік виробничих відходів як фактор забезпечення раціонального природокористування / І.В.Замула // Вісник ЖДТУ. – № 1(47). – с. 48-50
93. Захаров В.А. Противоречия концепции техногенных месторождений //В.А. Захаров, И.И. Касилов / Наук. вісник ОДЕУ. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – 2007. – №18(55). – С.34 – 39.
94. Земельний кодекс України // Відомості ВР України від 25.01.2002. – 2002. – №3. – Ст.27.
95. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2001 році/ під ред. С.Куруленка. – Донецьк: Новый мир, 2002. – 108 с.
96. Использование полиэтиленовых пакетов – запреты и альтернативы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ekois.net/wp/?p=6596. – Назва з екрану.
97. Ігнатенко О.П. Напрямки раціонального землекористування при поводженні з твердими побутовими відходами // Землевпорядкування. - 2002. – №1. – С. 30-34.
98. Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 [Електронний ресурс] / Н.О. Хижнякова; Нац. лісотехн. ун-т України. – Л., 2005. – 19 с.
99. Кабінет Міністрів України. Постанова від 18 травня 2011 р. № 529 «Про затвердження Технічного регламенту з екологічного маркування».
100. Кабінет Міністрів України. П О С Т А Н О В А від 29 липня 2009 р. N 803 Київ (выписки) «ПОРЯДОК встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)».
101. Кадастр мінеральних вод України/ За ред. М.В.Лободи. – К., 1996. – 27с.
102. Калиниченко П.А. Защита экологических прав в законодательстве Европейского сообщества. //Экологическое право. - 2003. – №2. – С.55- 59.
103. Карпищенко А. И. Ресайклинг как резерв энергосбережения /А.И.Карпищенко, В.В.Черненко, Г.А.Боровик// Методы решения экологических проблем (Выпуск № 2): монография ; под ред. Л. Г. Мельника, В. В. Сабадаша. – Сумы: «Университетская книга», 2005. – С. 467– 476.
104. Касилов И.И. Взаимосвязь ресурсосбережения и экологических аспектов /Касилов И.И.// Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2008.- №10(128). Частина 2. – С. 264-267.
105. Кислый В.Н. К вопросу о сущности понятия «эколого-экономический ущерб». Вісник СумДУ. Серія Економіка, №1. – 2007. – Т.2. С. 43-50.
106. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предпритием: Монография. – Сумы: ВТД «Университетская книга», 2002.–232с.
107. Кнатько В.М., Кнатько М.В., Щeрбакова Е.В. Тeхнология против отходов. /Энeргия: экономика, тeхника, экология. – №12, 2001 – С. 29-35.
108. Кобушко И.Н. Экологизация этапов жизненного цикла товара в системе экологизации промышленного производства // Вісник СумДУ.– Вид-во СумДУ.–2006.– №1 (85).– С. 127-135
109. Кобушко И.Н. Эколого-экономические противоречия развития общественного производства // Вісник СумДУ.– Вид-во СумДУ.–2005.–№2(74).– С.152-156
110. Кодекс України „Про надра”. ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, №36, с.340)
111. Кожемякина Т.В. Расчет производственной составляющей экологической цены продукции металлургического производства// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наук. праць. Випуск 25. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000.– С. 38-41.
112. Конвенция по предотвращению загрязнения моря при сбросе отходов и других материалов // Международное право в документах. - М., 1982.
113. Конищева Н.И. Ресурсосбережение: экономико-экологический аспект / Н.И. Конищева, Н.А. Кушнирович, Л.В. Рожкова, Р.И. Безверхова. – К: Наукова думка, 1992. – 212 с.
114. Копейкина Н.Г. Методика оценки уровня уровня экологичности применяемых технологий/ Н.Г. Копейкина // Роль природообустройства в обеспечении устойчивого функционирования и развития экосистем. Материалы международной научно-практической конференции. – Москва, 2006.
115. Косякова И.В. Моделирование экологически безопасной производственно-хозяйственной деятельности предприятия: монография / И.В. Косякова. – Самара: Изд-во Вестн. Самар. гос. техн. ун-та, 2004. – С. 62-69.
116. Косякова И.В. Учет ассимиляционного потенциала как главной составляющей при моделировании локальной экосистемы / И.В. Косякова // Вестн. Самар. гос. техн. ун-та. Серия "Экономические науки". 2006. Вып. 38.
117. Кравців В. С. Екологічна безпека як об’єкт регіональної політики / В. С. Кравців // Регіональна економіка. – 1999. – № 1. – С. 124–135.
118. Кремер Л. Политика переработки отходов в ЕС: тенденции и перспективы // Экологическое право. – М.: Юрист, 2002, № 2. – С. 45-49.
119. Круглов В.В. Законодательство европейского сообщества в сфере охраны окружающей среды в промышленности / Экологическое право. – 2005. – № 2. – С. 19-28.
120. Кухар В. «Порядок денний на ХХІ століття» для України // Вісник НАН України. – 1998. – №8. – С. 36-38.
121. Лісовий кодекс України від 21.01.1994// Відомості ВР України від 26.04.1994. – 1994. - №17. – Ст.99; Голос України від 13.04.1994.
122. Лотоцький О. Б. Національна стратегія поводження з твердими побутовими відходами в Україні – шлях до стабільного майбутнього /О.Б.Лотоцький, Йонас Бістром// Сборник докладов международного конгресса «ЭТЕВК-2005». Экология, технология, экономика, водоснабжение, канализация. 24-27 мая, 2005 года. – Ялта, 2005. – С. 47–51.
123. Лотош В.Е. Переработка отходов природопользования. Екатеринбург: Полиграфист, 2007. – 503 с.
124. Лотош В.Е. Экология природопользования. – Екатеринбург: 2007. – 554 с.
125. Ляшко И.И., Пилюшенко В.Л. Экологический маркетинг как концепция устойчивого социально-экономического развития //Зб. наук. праць ДонДУУ, т.IV, серія „Державне управління”, вип.33 „Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 24-35.
126. Маевский В.С. Эколого-экономические проблемы недропользования в угольной промышленности Украины / В.С.Маевский, С.Ф.Смеричевский // «Природні ресурси і навколишнє середовище»: серія «Економіка», т. 8, вип. 76. – Донецьк: ДонДУУ. – 2007.
127. Майорова Л.П., Мищенко О.А. Оценка экологичности технологических процессов // Л.П. Майорова, О.А. Мищенко/ Научный вестник ТОГУ (Тихоокеанского ГУ), 2009, №2(13). – С. 111-116.
128. Медоуз Д., Рандерс И., Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя/ Пер. с англ. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2007. – 342 с.
129. Медоуз Д.Х., Медоуз Д.Л., Рандерс И. За пределами роста: Учебн. пособие. – М.: Прогрес-Пангея, 1994.
130. Межгосударственный стандарт ГОСТ 30772-2001. Ресурсо-сбережение. Обращение с отходами. Термины и определения.
131. Мельник Л.Г. Эколого-экономические основы ресурсосбережения: монография / Л. Г. Мельник , С.А. Скоков, И.Н. Сотник; под ред. И.Н.Сотник – Сумы: «Университетская книга», 2006. – 229 с.
132. Мельник Л.Г. Использование показателей эколого-экономических оценок в решении хозяйственных задач// Вісник СумДУ. Серія «Економіка», №1, Т.2. – 2007. – С.18-33.
133. Метлова Л.П. Теорія та практика поводження з відходами (на прикладі Донецької області): Монографія / НАН України. Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 2004. – 168 с.
134. Методи оцінки екологічних втрат: Монографія / За ред. Л.Г. Мельника та О.І. Карінцевої. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 288 с.)
135. МЕТОДИКА роздільного збирання побутових відходів. ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.08.2011 N 133.
136. Методичні підходи до вибору та обґрунтуванню критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України. – Дніпропетровськ: ІППЄ НАН України, 1999. – 88 с.
137. Мишенин В.Е., Семененко Б.А., Мишенина Н.В. Экономический механизм экологизации производства. – Сумы: ИПП «Мрія – 1” ЛТД, 1996. – 140 с.
138. Мищенко В.С., Горлицкий Б.А. Экономико-экологические приоритеты в решении проблем отходов//Экономика Украины. – 1995. - №3. – С.55-61
139. Микієвич М.М. Європейське право навколишнього середовища: [навчальний посібник] / М. М. Микієвич, Н. І. Андрусевич, Т. О. Будякова. – Львів, 2004. – С.52-64.
140. Мусорная эра: от рассвета до заката // Экология и общество. – . № 4(04) – 2006 г. – С.8-14.
141. Нецветаев А.Г. Экологическое право / Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права. – М., 2004. – 286 с.
142. Новак У. П. Інституційні важелі забезпечення екологізації інвестиційної політики // Сталий розвиток економіки. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – . №1 (11). – 2012. – С.162-167.
143. О контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удалением. Базельская конвенция // Собрание законодательства. –1996. – №7.
144. Організаційно-економічний механізм управління твердими відходами виробництва та споживання продовольчої продукції: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 [Електронний ресурс] / С.Г. Шунтова; НАН України. Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – О., 2006. – 19 с.
145. Пахомова Н.В. Экологический менеджмент / Н. В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. – СПб.: Питер, 2003. — 544 с: ил.
146. Пестель Э. - "За пределами роста" / М: Изд-во – Прогресс, 1988. – 272 с.
147. Петенко И.В. Прогнозирование направлений ресурсосбережения в эколого-экономической системе горного производства// Проблемы повышения эффективности производства на предприятиях различных форм собственности. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – С. 159-167.
148. Петенко И.В., Касилов И.И. К вопросу развития концепции промышленных отходов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб науч. тр. /НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2007. – С. 87-93.
149. Пілюшенко В.Л. Теоретико-методичні та практичні основи управління вторинними сировинними ресурсами з відходів на рівні регіону. Монографія /В.Л.Пілюшенко, І.В.Шкрабак, В.І.Антипов, І.І.Бритченко та ін. – Донецьк: ВІК, 2009. – 322 с.
150. Побутові відходи та їх вплив на людину [Електронний ресурс] / Екологічний проект // Режим доступу: http://www.slideshare.net/kilina/ss-5745100.
151. Поважний С.Ф. Екологічний механізм користування вугільними запасами /С.Ф.Поважний, Ф.Ю.Поклонський// «Проблеми та сучасна практика зовнішньо-економічної діяльності в умовах глобалізації та інтеграції», т.IX, вип.104. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – С. 5-14.
152. Повестка дня на XXI век. – М.: СоЭС, 1998. – 218 с.
153. Податковий кодекс України. Розділ VIII «Екологічний податок»// «Голос України» вiд 04.12.2010. – № 229 (№ 229 – 230).
154. Поляков А.В. Технология производства полиэтилена высокого давления / А.В Поляков, Ф.И. Дунтов, А.Э. Софиев, Н.Я. Тумаркин, Ю.Н. Кондратьев, Н.М. Домарева, А.Л. Гольденберг, В.М. Кобяков, В.С. Зернов. - Издательство ХИМИЯ, 1988 г. – 200 с.
155. Правове регулювання поводження з побутовими відходами в Україні: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06 [Електронний ресурс] / В.О.Юрескул; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2008. – 19 с.
156. Правове забезпечення поводження з небезпечними відходами: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06 [Електронний ресурс] / Н.О. Максіменцева; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 19 с.
157. Програма дій "Порядок денний на ХХІ століття" / Переклад з англійської: ВГО "Україна, Порядок денний на ХХІ століття". –К.: Інтелсфера. –2000. –300с.
158. Радиш Я.Ф. Шляхи мінімізації відходоутворення в Україні // Механізми державного управління економікою України: зб.наук.праць / ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. – т. XІII. – Серія «Державне управління»; вип. 249). – С. 295 – 301.
159. Рішення Ради національної безпеки та і оборони України “Про державне регулювання у сфері поводження з відходами” № 31/2010 від 15.01.2010 р.
160. Розенгарт Ю.И. Вторичные энергетические ресурсы в черной металлургии и их использование. – М.: Высшая школа, 1988. – 327с.
161. Рюмина Е.В. Анализ эколого-экономических взаимодействий. – М.: Наука, 2000.— 158с.
162. Садекова А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием. Монография. – Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2002. – 311 с.
163. Садченко Е.В. Актуальные проблемы формирования ренты в природопользовании /Економічні інновації. Випуск 37: Організаційно-управлінські інновації у природокористуванні та ресурсозбереженні. Збірник наукових праць. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009. – С.234-246.
164. Сборник удельных показателей образования отходов производства и потребления/ Государственный комитет Российской Федерации по охране окружающей среды. – Москва, 1999. [Електронний ресурс] Код доступа: www.stroyplan.ru/docs.php.
165. Сизонова І.В. Енергетичний потенціал як об’єкт аналізу використання та збереження енергії // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Серія: фінанси і кредит. - 2004. - №1. – С. 160-166.
166. Слабый В.Г. Сколько стоит утилизировать отходы упаковки? / В.Г. Слабый, В.Н. Кривошей // Упаковка. – 2012. – № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://upakjour.com.ua/ru/arhiv/jurnal_2012/3-2012.html. – Назва з екрану.
167. Смеричевский С.Ф. Вплив екологічного маркетингу на споживчі цінності / С.Ф.Смеричевский, А.В.Татаринов // Менеджер. - №2(44). – 2008. – С. 52-56.
168. Смирнова Е. Экологическая маркировка. Руководство для бизнесменов и вдумчивых покупателей. – Зеленая книга, 2012. – 128 с.
169. Смоленський І. М. Екологічний інжиніринг як системоутворююча функція менеджменту техногенно небезпечного виробництва в контексті «зелених» технологій / І. М. Смоленський, Г. С. Степанюк // Регіональна економіка. – 2006. – № 2. – С. 226–233.
170. Степанов В. Н. «Антиресурс» как новая категория комплексных экономико-экологических исследований и антикризисного управления / Степанов В.Н., Шурда К.Э. ; ИПРЭЭИ НАН Украины. – Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 2008. — 32 с.
171. Стратегия обращения с твердыми бытовыми, промышленными и опасными отходами на территории г. Донецка. – Донецк, 2003.
172. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. – 864 с.
173. Титова Т. С. Методология комплексной оценки влияния новых технологий на геоэкологическую обстановку/ С.-Петербург «Вестник ВНИИЖТ», 2005. – №5.
174. Таблиця витрати-випуск України за 2009 рік в цінах споживачів. Cтатистичний збірник /Державний комітет статистики України – Київ, 2011 – 46 с.
175. Теоретико-методичні і практичні засади управління твердими побутовими відходами високоурбонізованих промислових регіонів[текст]: монографія/ І.В.Шкрабак, В.І.Антипов, І.І.Бритченко; під. ред. В.В.Пілюшенка.-Донецьк: Технопак, ДонДУУ, 2009. –338 с.
176. Топливно-энергетический комплекс Украины: состояние, проблемы и перспективы// Институт энергетических исследований. – Киев, 2000. – 227 с.
177. Трегубчук В. М. Регіональні еколого-економічні системи і принципи переведення їх на модель сталого розвитку / В. М. Трегубчук // Зб. наук. праць. міжн. наук.-практ. конф. «Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми», 21-23 травня 1998 року, Ч 2. – Львів, 1998. – С. 11.
178. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Система еколого-економічних показників для оцінки впливу промислового підприємства на якісний стан довкілля // Металургійна і гірничорудна промисловість. – 2003. – №4.– С. 116- 119.
179. Удосконалення еколого-економічного управління відходами підприємств гірничо-металургійного комплексу: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.06 / І.І.Касилов; Донецький державний університеті управління. – Донецьк, 2010.