ФУНКЦІОНАЛЬНО-МЕТАБОЛІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІО-ВАСКУЛЯРНОЇ СИСТЕМИ ЗА ДІЇ РІЗНИХ РІВНІВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

КЛЕС Оксана Володимирівна

УДК: 612.172.2.048.2:612.015.3]-084

ФУНКЦІОНАЛЬНО-МЕТАБОЛІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІО-ВАСКУЛЯРНОЇ СИСТЕМИ ЗА ДІЇ РІЗНИХ РІВНІВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.03.03 нормальна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Гжегоцький Мечислав Романович,
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України

Львів 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

4

Вступ

6

Розділ 1 ВПЛИВ ІОнізуючого випромінювання на перебіг АДАПТАЦІЙНО-КОМПЕНСАТОРНИХ процесів
(Огляд літератури)

13

1.1.

Роль функціональної активності різних систем та органів у забезпеченні перебігу пристосувальних реакцій при дії різних екстремальних чинників

13

1.2.

Загальні структурні та метаболічні наслідки дії іонізуючого випромінювання

18

1.3.

Зміни активності процесів ліпопероксидації та систем антиоксидантного захисту за дії різних доз радіації

25

1.4.

Способи підвищення неспецифічної резистентності живих систем до дії іонізуючого випромінювання

32

Розділ 2 Матеріали та методи дослідження

40

2.1.

Об’єкт та умови дослідження

40

2.2.

Методи аналізу варіабельності серцевого ритму

42

2.3.

Методи оцінки активності процесів ліпопероксидації та антиоксидантного захисту

43

2.4.

Визначення гематологічних показників та індексів крові

47

2.5.

Статистично-математичне опрацювання результатів досліджень

47

Розділ 3 Результати досліджень та їх обговорення

49

3.1.

Зміни параметрів варіабельності серцевого ритму при дії малих доз радіації (0,5 1 Гр)

49

3.2.

Вплив іонізуючого випромінювання в сумарній дозі 10 Гр на варіабельність серцевого ритму щурів

56

3.3.

Зміни процесів у системі ПОЛ-АОА в крові, міокарді та печінці за дії малих доз радіації

63

3.4.

Порівняльна характеристика параметрів вільнорадикального гомеостазу тканин серця, печінки та крові щурів за дії різних рівнів іонізуючого випромінювання

72

3.5.

Оцінка адаптивних реакцій за станом периферичної крові та гематологічними індексами в експериментальних тварин при різних дозах іонізуючого випромінювання

79

3.6.

Ефект впливу інтервального гіпоксичного тренування на активність процесів ліпопероксидації та систем антиоксидантного захисту при дії радіації в дозі 1 Гр

87

3.7.

Гематологічні показники щурів при двофракційному опроміненні в сумарній дозі 1 Гр після курсового інтервального гіпоксичного тренування

99

3.8.

Вплив фракційного опромінення після курсу гіпоксичних тренувань на варіабельність серцевого ритму

107

Узагальнення

114

Висновки

121

Список використаних джерел

123

Додатки

159

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АОА антиоксидантна активність
АОЗ антиоксидантний захист
ВСР варіабельність серцевого ритму
ГПО глутатіонпероксидаза
ДК дієнові кон’югати
ІАОА індекс антиоксидантної активності
ІГТ інтервальне гіпоксичне тренування
КТ каталаза
ЛПО ліпопероксидація
МДА малоновий діальдегід
ПГЕ пероксид-індукований гемоліз еритроцитів
ПОЛ пероксидне окиснення ліпідів
ПОЛ-АОА система пероксидне окиснення ліпідів антиоксидантна активність
ПРЕ пероксидна резистентність еритроцитів
ПСНС парасимпатична нервова система
СНС симпатична нервова система
СОД супероксиддисмутаза
ТБК тіобарбітурова кислота
ТБКАП ТБК-активні продукти
ЧСС частота серцевих скорочень
АМо амплітуда моди
CV коефіцієнт варіації (Coefficient of Variation)
IC індекс централізації (Index of Centralization)
HF високочастотні коливання (High Frequency)
LF низькочастотні хвилі (Low Frequency)
MF коливання середньої частоти (Mid Frequency)
Мо мода
MxDMn варіаційний розкид (різниця між Mx максимальним, Mn мінімальним значеннями кардіоінтервалів)
RMSSD квадратний корінь із суми квадратів різниці величин послідовних пар NN-інтервалів (Root Mean Sum Successful Devition)
SDNN стандартне відхилення NN-інтервалів (Successful Devition)
SI стрес-індекс (Stress Index)
ТР загальна спектральна потужність (Total Power)

ВСТУП

Актуальність теми. Широке застосування технологій, пов’язаних з використанням джерел іонізуючого випромінювання, зростання кількості людей, які працюють на підприємствах атомної енергетики і промисловості, актуалізують проблеми вивчення механізмів впливу радіаційного опромінення на організм людини. При цьому недостатньо зрозумілими та чіткими є багато ефектів радіації, в тому числі, пов’язаних з нормуванням радіаційного впливу та прогнозуванням наслідків дії різних доз радіації.
У останні роки велика увага приділяється дослідженню можливостей пострадіаційної адаптації міокарда, який традиційно вважали одним з найбільш радіорезистентних органів. Необхідність таких досліджень аргументується збільшенням захворюваності кардіоваскулярної системи, пов’язаної з віддаленими наслідками аварії на ЧАЕС, оскільки патогенез функціональних порушень серцево-судинної системи як при впливі високих рівнів іонізуючої радіації, так і ймовірність їх формування при дії малих доз радіації, не до кінця з’ясовані [24,89,135,151,333].
Дія іонізуючого випромінювання, як і вплив будь-якого іншого екстремального чинника, призводить до розвитку комплексу неспецифічних та специфічних пристосувальних реакцій організму. Це універсально виявляється в зміні активності регуляторних систем, функціонування кардіоваскулярної системи як однієї з найбільш чутливих до різної природи стресорних впливів [8,12,13,86,130]. При тривалій дії навіть малих доз радіації виникає напруження адаптаційно-компенсаторних процесів на всіх рівнях організму, що може призвести до їх виснаження [2,98]. На сьогодні інформативним способом оцінки серцево-судинного гомеостазу та гомеостазу автономної нервової системи (АНС) вважається метод варіабельності серцевого ритму (ВСР) [12,85,86,116,285]. Водночас, досліджень для оцінки стану та спрямованості адаптаційно-компенсаторних реакцій на основі вивчення ВСР при дії різних доз та потужності іонізуючого випромінювання практично не проводиться. Високу чутливість до іонізуючої радіації мають кров і кровотворні клітини, тому оцінка стану периферичної крові є адекватною для динамічного контролю за станом пострадіаційної адаптації.
Універсальною ланкою, з якою пов’язують радіаційний ефект, є система вільнорадикальних перекисних процесів [2,17,239,242]. Радіаційно зумовлена індукція процесів ліпопероксидації (ЛПО), згідно думки деяких авторів, може стати основою широкого спектру порушень метаболізму, що призводить до виникнення дезадаптивних станів з прискоренням розвитку атеросклеротичних проявів та бластомогенного ефекту [24,89,98,100]. У міокарді, попри високу резистентність цього органу до дії радіації, у зв’язку з потужним окисним метаболізмом, існує висока ймовірність індукції вільнорадикальних перекисних перетворень, що за умов виснаження антиокисних стрес-лімітуючих механізмів може виявлятися уражуючою дією.
У цілому в літературі не виявлено результатів комплексного дослідження функціонально-метаболічних змін у кардіоваскулярній системі за умов дії різних рівнів радіації та їх ролі у визначенні постстресорної адаптації. Зважаючи на універсальну здатність інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) підвищувати функціонально-метаболічний резерв організму [69,73,77,108,191-194], а також відсутність обгрунтованих показів до застосування помірних дозованих гіпоксичних впливів у радіобіології, актуальним є дослідження ефективності профілактичного використання методу за умов радіаційного опромінення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради медичного факультету № 2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 16 червня 2004 року, протокол № 8, проблемною комісією „Фізіологія людини” МОЗ та АМН України на засіданні від 18 травня 2005 року, протокол № 67. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт кафедри нормальної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ) ”Оцінка адаптаційних можливостей функціонально-метаболічних систем організму з метою покращення діагностики ранніх донозологічних станів та підвищення ефективності їх профілактики та корекції” (№ державної реєстрації 0103U002369), Дослідження критеріїв оцінки стану функціонально-метаболічних систем організму з метою виявлення їх адаптаційно-компенсаторних можливостей при зміні ендо- і екзоекологічних умов середовища” (№ державної реєстрації 0106U012661).
Мета дослідження полягала у порівняльній комплексній оцінці параметрів варіабельності серцевого ритму, гематологічних показників, особливостей вільнорадикального гомеостазу у міокарді, печінці та крові експериментальних тварин при дії різних рівнів іонізуючого випромінювання та в обґрунтуванні доцільності профілактичного застосування методу ІГТ за дії малих доз радіації.
Завдання дослідження :
1. Виявити особливості функціональної активності регуляторних систем експериментальних тварин на основі оцінки параметрів варіабельності серцевого ритму при дії малих (1 Гр) та великих (10 Гр) доз радіації.
2. Дослідити зміни стану периферичної крові та гематологічних індексів за умов впливу різних рівнів іонізуючого випромінювання.
3. Вивчити особливості змін процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) у крові, серці та печінці щурів за дії малих та великих доз радіації.
4. Проаналізувати ефект попереднього застосування ІГТ на гематологічні показники, параметри ВСР, вільнорадикального гомеостазу (системи ПОЛ-АОА) досліджуваних тканин контрольної групи щурів та дослідної серії тварин при дії радіації в дозі 1 Гр і обґрунтувати доцільність використання ІГТ за даних умов.
5. На основі комплексного аналізу отриманих результатів обґрунтувати критерії для визначення ступеня напруження та типу процесів пострадіаційної адаптації за дії різних доз іонізуючого випромінювання.
Об’єкт дослідження: механізми пристосувально-компенсаторних процесів у щурів за дії різних рівнів іонізуючого випромінювання.
Предмет дослідження: параметри варіабельності серцевого ритму, стан периферійної крові та гематологічні індекси, показники активності процесів ліпопероксидації (ЛПО), потужності антиоксидантного захисту у крові, серці та печінці експериментальних тварин при впливі малих та великих доз радіації, а також попереднього застосування методу ІГТ за дії малих доз радіації.
Методи дослідження. Поставлені завдання вирішувалися в умовах експерименту на статево зрілих щурах-самцях з використанням сучасних фізіологічних, біохімічних методик, математично-статистичних методів.
Аналіз варіабельності серцевого ритму здійснювали із використанням методів спектрального, статистичного аналізу, кореляційної ритмографії та варіаційної пульсометрії. Досліджували стан периферійної крові та проводили розрахунок гематологічних індексів. Для оцінки параметрів вільнорадикального гомеостазу проводили спектрофотометричне визначення в крові, гомогенатах тканин серця та печінки вмісту продуктів ліпопероксидації (ЛПО) ТБК-активних продуктів (ТБК-АП), дієнових кон’югатів (ДК); стан системи антиоксидантного захисту оцінювали за активністю основних ферментів протиокисної дії супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГПО), каталази (КТ), за загальною антиоксидантною активністю (ІАОА), рівнем пероксидіндукованого гемолізу еритроцитів (ПГЕ). Для аналізу стану окисно-відновних процесів визначали концентрації та співвідношення молочної та піровиноградної кислот у крові, тканинах серця і печінки. Здійснено статистичний аналіз одержаних результатів з використанням програми STATISTICA.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено порівняльний аналіз варіабельності серцевого ритму в щурів за дії різних доз радіації. Встановлено, що вплив першої фракції опромінення (0,5 Гр і 5 Гр) зумовлює помірну активацію симпатичних і парасимпатичних впливів. За дії іонізуючого випромінювання в сумарних дозах 1 Гр і 10 Гр зафіксовано зниження тонусу парасимпатичної нервової системи при активації симпатичної нервової системи, і ці зміни більш істотно виражені під впливом великої дози.
На основі співставлення стану периферичної крові та гематологічних індексів встановлено, що дія різних рівнів іонізуючого випромінювання виявляється розвитком неповноцінної адаптації при різному ступені зниження вмісту лейкоцитів та індексу адаптації. Найбільш інформативними за цих умов виявились зміни таких гематологічних індексів як гранулоцитарний-агранулоцитарний, лімфоцитарно-гранулоцитарний, індекс співвідношення нейтрофілів та лімфоцитів, індекс співвідношення лімфоцитів та моноцитів.
Вперше проведено порівняльний аналіз функціонально-метаболічної активності у крові, тканинах міокарду та печінки за умов дії різних рівнів іонізуючого випромінювання. Параметри вільнорадикального гомеостазу (ступінь вираженості зсувів у системі ПОЛ-АОА) свідчать про специфічний характер змін у досліджуваних органах, який головним чином виявлявся у мірі інтенсифікації процесів ліпопероксидації і особливостях антиоксидантного захисту. Ефект дії великих доз радіації у всіх досліджуваних органах однотипно виражався пригніченням активності основних ензимів протиокисної дії. Доведено, що попереднє, щодо дії малих доз радіації, застосування методу ІГТ виявляється органоспецифічною мобілізацією системи антиоксидантного захисту у всіх тварин, забезпечуючи вищий фон та ефективність пристосувальних реакцій у всіх досліджуваних органах відносно дії іонізуючого випромінювання. За показниками лейкограми встановлено, що ефект курсового ІГТ виявляється в розвитку фізіологічної адаптаційної реакції за типом підвищеної активації, на фоні якої при опроміненні у малій дозі розвивається неповноцінна адаптація з високим рівнем реактивності. Доведено, що помірна активація парасимпатичної нервової системи, зумовлена попереднім застосуванням методу ІГТ, запобігає дезадаптації, виявленій при дії малих доз радіації. Отримані результати розширюють уявлення про механізми перебігу пристосувальних реакцій за дії різних рівнів іонізуючого випромінювання та сприятимуть розвитку важливих напрямків нормальної фізіології адаптаційної та екологічної.
Практичне значення одержаних результатів. Досліджувані параметри можуть бути використані у медико-біологічних дослідженнях як адекватні критерії для оцінки типу адаптаційних реакцій. Отримані результати досліджень стосовно попереднього застосування курсу ІГТ при дії малих доз радіації можуть слугувати основою при розробці патогенетично обґрунтованих профілактично-лікувальних і реабілітаційних заходів для пацієнтів з патологією кардіоваскулярної системи; осіб, що працюють на підприємствах, пов’язаних з використанням джерел іонізуючого випромінювання. Матеріали дисертації можуть використовуватися як наукова та методологічна основа в пошуках та розробці критеріїв оцінки міри уражуючого впливу радіації, якості компенсаторних процесів, вибору засобів профілактики та корекції за умов дії іонізуючого випромінювання. Результати дисертаційної роботи впроваджені у науково-дослідну роботу Центральної науково-дослідної лабораторії ЛНМУ (додаток А); навчальний лекційний курс кафедр нормальної фізіології: Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (додаток Б), Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (додаток В), Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (додаток Д), Івано-Франківського медичного університету (додаток Е). На основі одержаних даних розроблено Спосіб оцінки функціонального стану експериментальних тварин на основі аналізу варіабельності серцевого ритму”/ М.Р. Гжегоцький, Є.В. Сторчун, Л.В. Паніна, С.М. Ковальчук, О.В Клес, О.І. Терлецька, Ю.С.Петришин, О.Г Мисаковець /UA/; (Пат. № 29596 від 25.01.08, Бюл. № 2.) (додаток Ж)).
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною темою, провела всі серії експериментальних досліджень, проаналізувала отримані результати, провела їх статистичне опрацювання та оформила у вигляді таблиць і рисунків, підготувала до друку наукові публікації. Планування основних напрямів досліджень, обговорення їх результатів, формулювання висновків, практичних рекомендацій у вигляді впроваджень та деклараційного патенту на корисну модель здійснено за участі наукового керівника д.мед.н., проф., чл.-коресп. АМН України М. Р. Гжегоцького. Весь обсяг досліджень проведено на базі кафедри нормальної фізіології ЛНМУ імені Данила Галицького.
Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на засіданні кафедри нормальної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 11 січня 2008 року, протокол № 5. Основні положення дисертації викладені на: І З’їзді фізіологів СНД (Сочі, Дагомис, 2005); XVII з’їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, присвяченому 125-річчю з дня народження академіка О. О. Богомольця (Чернівці, 2006); І Європейському Конгресі „Anti-Aging Medicine” і 16 Конгресі „Menopause Andropause Anti-Aging” (Відень, Австрія, 2006); всеукраїнській науково-практичній конференції „Довкілля і здоров’я” (Тернопіль, 2007).
Публікації. Результати дисертації представлені у 13 публікаціях, з них: 7 статей у фахових наукових виданнях (6 рекомендованих ВАК України, 1 в українському науковому часописі), 1 патент України на корисну модель, 5 тез у матеріалах конференцій та з’їздів (з них 3 у зарубіжному виданні).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети та завдань, вирішене актуальне наукове завдання, пов’язане із дослідженням механізмів постстресорної адаптації при дії різних рівнів іонізуючого випромінювання на основі аналізу функціональної активності регуляторних систем організму, гематологічних параметрів крові, рівня ліпопероксидації, потужності антиоксидантного захисту в серці, печінці та крові, а також із обґрунтуванням можливості підвищення адаптивного резерву організму за дії малих доз радіації шляхом попереднього застосування методу інтервального гіпоксичного тренування.
1. Ефект двофракційного опромінення в сумарній дозі 1 Гр виявлявся збільшенням частоти серцевих скорочень, стрес-індексу, амплітуди моди, що свідчить про посилення симпатичної активності, а також зниженням, щодо контролю і першої фракції опромінення, параметрів, що характеризують тонус парасимпатичної нервової системи (SDNN, CV, TP).
2. При дії радіації в сумарній дозі 10 Гр встановлено більш виражене, порівняно з опроміненням у дозі 1 Гр, зниження вагусного впливу (SDNN на 24 %, CV 42 %, ТР 33 %, порівняно з контролем) при аритмічності серцевих скорочень та вищому ступені симпатикотонії, що є ознакою дезадаптації і несприятливого прогнозу.
3. У ранні періоди після першої фракції опромінення як у дозі 0,5 Гр, так і 5 Гр виявлено помірну активацію симпатичної і парасимпатичної ланок автономної нервової системи, що є свідченням неспецифічної реакції організму на стрес, індукований опроміненням.
4. У ранні періоди після фракційного опромінення тварин у загальній дозі 1 Гр зафіксована активація пероксидних процесів у тканинах міокарда, печінки та крові щурів. За цих умов встановлено достовірне зростання активності каталази у всіх досліджуваних тканинах. У міокарді антиоксидантний захист, головним чином, забезпечується за рахунок активації глутатіонпероксидази. У тканині печінки за цих умов відмічено зростання активності всіх досліджуваних ферментів антиоксидантної дії.
5. Вплив іонізуючого випромінювання в дозі 10 Гр виявлявся вищою інтенсивністю процесів пероксидного окиснення ліпідів як стосовно контролю, так і проти ефекту малої дози радіації. Встановлено пропорційне до дози опромінення зниження резистентності еритроцитарних мембран до пероксидного гемолізу. Несприятливий фон компенсаторних процесів за дії радіації у дозі 10 Гр зумовлений високим ступенем пригнічення активності ферментів антиокисної дії.
6. На основі аналізу стану периферичної крові та гематологічних індексів встановлено, що дія іонізуючого випромінювання у дозах 1 Гр і 10 Гр спричиняла розвиток неповноцінної адаптації при більш вираженому зниженні вмісту лейкоцитів та індексу адаптації за дії високої дози. Зміни таких гематологічних індексів як гранулоцитарно-агранулоцитарний, лімфоцитарно-гранулоцитарний, індекс співвідношення нейтрофілів та лімфоцитів, індекс співвідношення лімфоцитів та моноцитів були залежними від дози радіації і виявились найбільш інформативними за цих умов.
7. Ефект 10-денного курсу інтервального гіпоксичного тренування виявлявся підвищенням антиоксидантного захисту у досліджуваних тканинах, розвитком адаптаційної реакції за типом підвищеної активації, збільшенням тонусу парасимпатичної нервової системи.
8. Попереднє застосування методу інтервального гіпоксичного тренування при впливі радіації у дозі 1 Гр запобігає дезадаптаційним процесам та покращує перебіг пристосувально-компенсаторних процесів у всіх досліджуваних органах при оптимізації рівня активності регуляторних систем.

Список використаних джерел

1. Абакумова Ю.В. Физиологическое и патологическое свободнорадикальное окисление: сущность, методика распознавания, теоретическое и практическое значение // Врачевание и его методология: Сб. науч. тр. Саратов, 1996. С. 33.
2. Абрамова Л.П., Бобильова О.О., Симонова Л.І. Стан про- та антиоксидантної ланок гомеостазу в ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у віддалений період // Укр. радіолог.журнал. 2005. № 13. С. 73-78.
3. Авдоніна О.В. Адаптаційний стан серцево-судинної системи пацієнтів з гострим одонтогенним болем // Галицький лікарський вісник. 2004. Т.11, № 3. С. 10-12.
4. Адаптация к периодическому действию гипоксии и гипероксии. Повышение резистентности мембранных структур печени и мозга при различных видах адаптации к изменению уровня кислорода / Т.Г.Сазонтова, А.Г.Жукова, Т.А.Зенина, Е.Н.Ткачук, И.В.Эренбург, Ю.В.Архипенко // Hyp. Med. J. 2003. Т. 11, № 1 2. С. 2-8.
5. Алесенко А.В. Роль липидов и продуктов перекисного окисления в биосинтезе и функциональной активности ДНК // Биохимия липидов и их роль в обмене веществ. Москва: Наука, 1981. С. 3-16.
6. Алесина М.Ю. Формирование радиобиологических эффектов при хроническом внутреннем и внешнем облучении экспериментальных животных в малых дозах // Internat. J. Radiation Medicine. 1999. Vol. 2, № 2. С. 92-99.
7. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем (методические рекомендации) / Р.М.Баевский, Г.Г.Иванов, Л.В.Чирейкин и др. // Вестник аритмологии. 2001. № 24. С. 65-87.
8. Анализ вегетативной регуляции сердечного ритма на различных этапах индивидуального развития человека / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, Т.В. Шатило, Е.В. Короткая // Физиология человека. 1991. № 2. C. 31-40.
9. Анализ механизмов адаптивного ответа на молекулярном, клеточном и организменном уровнях / Н.И. Рябченко, Т.В. Кондрашова, М.М. Антощина и др. // Радиационная биология. Радиоэкология. 2001. Т. 41, № 5. С. 639.
10. Анаэробное образование сукцината и облегчение его окисления. Возможные механизмы адаптации клетки к кислородному голоданию / Е.И.Маевский, Е.В.Гришина, А.С.Розенфельд, А.М.Зякун, И.М.Верещагина, М.Н.Кондрашова // Российский биомедицинский журнал. 2000. Т. 1. С. 32-36.
11. Анненкова С.В., Дворецкий А.И., Барабой В.А., Орел В.Э., Дзятковская Н.Н. Триболюминесценция крови и клеточных елементов головного мозга крыс при воздействии рентгеновского облучения в дозах, вызывающих костномозговой, кишечный и церебральный синдромы // Радиобиология. 1992. Т.32, вып.2. С.244-246.
12. Баевский P.M., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. М.: Медицина, 1997. 235 с.
13. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М.: Медицина, 1979. 298 с.
14. Бажан К.В. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи в осіб, які зазнали впливу екстремальних факторів // Лікарська справа. 1998. № 8. С. 47-50.
15. Бандажевський Ю.И., Нестеренко В.Б.,Рудак Э.А. Медицинские и биологические еффекты от инкорпоративного 137Сs в радиорезистентных тканях человека // Международный журнал радиационной медицины. 2001. Т.3, № 1-2. С.158.
16. Барабой В.А., Олійник С.А., Хмєлєвський Ю.В. Стан антиоксидантної сиcтеми за дії іонізуючої радіації у низьких дозах та низької інтенсивності // Український біохімічний журнал. 1994. Т.66, № 4. С. 46-50.
17. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. Киев, 1997. 220 с.
18. Барабой В.А., Шестакова О.М., Ятченко О.О. Біорегулятори адаптогени: можливості протипроменевого застосування // Фармац. журн. 1998. № 3. С. 30-35.
19. Березовський В.А. Роль індивідуальності в реакції на гіпоксію // Фізіол. журн. 1975. Т. 21, № 3. С. 371-376.
20. Биленко М.В. Ишемические и реперфузионные повреждения органов (молекулярные механизмы, пути предупреждения и лечения). М.: Медицина, 1989. 368 с.
21. Бобров В.О., Авдонина О.В., Боброва О.В. Значення гематологічних індексів у стратифікації груп ризику серцево-судинних подій // Укр. мед. часопи. 2007. Т. 1, ! 57. С. 93 96.
22. Бузунов В.А., Страпко Н.П., Пирогова Е.А., Краснікова Л.И., Войчулене Ю.С. Епидемиология неопухолевых заболеваний у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЕС // Международный журнал радиационной медицины. 2001. Т. 3, № 1-2. С. 169-170.
23. Бурлакова Е.Б., Михайлов В.Ф., Мазурик В.К. Система окислительно-восстановительного гомеостаза при радиационно-индуцируемой нестабильности генома // Радиационная биология. Радиоэкология. 2001. Т. 41, № 5. С. 489-499.
24. Бычковская И.Б., Степанов Р.П., Федорцева Р.В. Детерминирование последствия действия излучения в малых дозах. Особые долгоживущие клеточные эффекты в ендотелии кровеносных сосудов. Мед. радиол. и радиац. безопасность.- 2000. Т. 45, № 1. С. 26-35.
25. Вадзюк С.Н., Денефіль О.В., Папінко І.Я. Особливості автономної регуляції серцевої діяльності при різних типах погоди // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2003. № 1. С. 79.
26. Вадзюк С.Н., Папінко І.Я. Особливості вегетативного гомеостазу при різних типах погоди за даними математичного аналізу серцевого ритму // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2001. № 2 (14). С. 96-100.
27. Верхогляд И.Н., Цудзевич Б.А., Кудряшов Ю.Б. Содержание некоторых продуктов перекисного окисления липидов, свободных жирных кислот и активность каталазы в ряде органов и тканей крыс // Радиобиология. 1991. Т.31, вып.5. С. 668-672.
28. Вивільнення неідентифікованих речовин мітохондріального походження показник відкриття мітохондріальної пори серця щурів / В.Ф.Сагач, Г.Л.Вавілова, О.В.Рудик, Н.А.Струтинська // Фізіол. журн. 2003. Т. 49, № 5. С. 3-12.
29. Вікові особливості реакції кардіореспіраторної системи на гіпоксію / О.В.Коркушко, А.В.Писарук, В.Ю.Лишневська та ін. // Фізіол. журн. 2005. Т.51, № 6. С. 11 - 17.
30. Владимиров Ю.А. Свободнорадикальное оисление липидов и физические свойства липидного слоя биологических мембран // Биофизика. 1987. Т.32, вып.5. С. 830-844.
31. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы и антиоксиданты // Вестник РАМН. 1998. № 7. С. 43-51.
32. Власова И.Г., Агаджанян Н.А. Адаптация к гипоксии на клеточно-тканевом уровне // Hyp. Med. J. 1995. Т. 3, № 2. С. 6-10.
33. Влияние адаптации к высокогорью на состояние электрической стабильности сердца и перекисного окисления липидов при катехоламиновом кардионекрозе у крыс / Г.А.Захаров, Ч.А.Убашева, И.К.Мищенко, Г.И.Горохова // Фізіол. журн. 2004. Т.50, № 3. С. 79-84.
34. Влияние интервальной гипоксической тренировки на кислородтранспортную функцию крови при острой гипобарической гипоксии у здоровых испытуемых / Жу Жао Ньян, Ву Кси Фень, Хуанг Пенг Гуо, А.М.Цветкова, П.В.Гриценко, Н.В.Гуляева, Е.Н.Ткачук // Hyp. Med. J. 1997. № 3. С. 11-12.
35. Влияние интервальной гипоксической тренировки на реакцию кардиореспираторной системы при физической нагрузке / М.Буртчер, А.М.Цветкова., Е.Н.Ткачук, Г.Браухле, Г.Миттербауэр, Н.В.Гуляева, В.Кофлер // Hyp. Med. J. 1997. № 3. С. 13-14.
36. Влияние интервальной нормобарической гипоксии на перекисное окисление липидов, фильтруемость эритроцитов и антиоксидантную систему крови / А.О.Кумерова, В.И.Петухов, А.Г.Леце, А.А.Силова, А.П.Шкестерс, З.Э.Липсберга, В.Р.Рийман // Hyp. Med. J. 1995. Т. 3, № 3. С. 15-17.
37. Внутриклеточный окислительный стресс и апоптоз / Н.К.Зенсков, Е.Б.Меньшикова, Н.Н. Вольский и др. // Успехи соврем. биологии. 1999. № 5. С. 440-442.
38. Возрастные особенности функции эндотелия и микроциркуляции при гипоксическом стрессе / О.В. Коркушко., Э.О. Асанов., А.В. Писарчук., В.П. Чижов., Н.Д. Чеботарев // Кровообіг та гемостаз. 2007. № 2. С. 15-19.
39. Войціцький В.М., Хижняк С.В., Кисіль О.О., Прохорова А.О., Курашов А.В., Кучеренко М.Є. Багатофакторний аналіз комбінованої дії іонізуючого випромінювання та іонів кадмію на організм // Український радіологічний журнал. 2005. № 13. С. 575-581.
40. Вплив гіпоксичних тренувань на чутливість феніларсиноксидіндукованого відкриття мітохондріальної пори в серці щурів / Г.Л.Вавілова, Т.В.Серебровська, О.В.Рудик та ін. // Фізіол. журн. 2005. Т.51, № 4. С. 3-12.
41. Вплив інтервального гіпоксичного тренування на показники адаптації щурів до гіпоксії навантаження / Б.Л.Гавенаускас, І.М.Маньковська, В.І.Носар та ін. // Фізіол. журн. 2004. Т.50, № 6. С. 32-42.
42. Вплив інтервального гіпоксичного тренування на стан системи перекисне окислення ліпідів антиоксидантна активність та зміни ультраструктур тканин печінки щурів / Л.І.Кобилінська, М.Р.Гжегоцький, О.І.Терлецька та ін. // Біологія тварин. 2001. № 4. С.149-156.
43. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение содержание гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаб. дело. 1983. № 3. С. 33-35.
44. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. Изд. Рост. унив. Ростов-на-Дону, 1977. 128 с.
45. Гацко Г.Г., Мажуль Л.М., Шаблинская О.В. и др. Влияние ионизирующего излучения на перекисное окисление липидов в крови крыс // Радиобиология. 1990. Т.30, вып. 3. С. 413-415.
46. Гжегоцький М.Р. Концептуальна модель профілактичної медицини з позицій фізіології людини // Журн. АМН України. 2003. Т. 9, № 2. С. 312-324.
47. Гжегоцький М.Р., Ковальчук С.М., Паніна Л.В., Терлецька О.І., Мисаковець О.Г. Метод визначення пероксидної резистентності еритроцитів та його інформативність за фізіологічних умов та при інтоксикації організму // Експерим. та клін. фізіологія та біохімія. 2004. № 3. С. 58-64.
48. Гжегоцький М.Р., Коник У.В., Козак Л.П., Ковалишин В.І. Вплив олії амаранту, інтервального гіпоксичного тренування на ультраструктурні та метаболічні зміни у печінці при дії фтору і малих доз радіації // Фізіол. журн.. 2006. Т. 52, № 3. С. 90-98.
49. Гипоксия и индивидуальные особенности реактивности / Березовский В.А. Бойко К.А., Клименко К.С. Киев: Наукова думка, 1978. 214 с.
50. Гипоксия и оксид азота / И.Ю. Малышев, Е.А. Монастырская, Б.В.Смирин, Е.Б.Манухина // Вестн. Рос. АМН. 2000. № 9. C. 44-48.
51. Глазачев О.С., Дудник Е.Н. Оценка кардиореспираторных взаимоотношений у человека при остром дозированном гипоксическом воздействии // Материалы Третьей Рос. конф. „Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция” (Москва, 7-9 октября 2002 г.). М., 2002. С. 38-39.
52. Горанчук В.В., Сапова Н.И., Иванов А.О. Гипокситерапия. СПб., 2003. 536 с.
53. Гостра ішемія реперфузія міокарда: роль системи оксиду азоту / О.О.Мойбенко, М.Я.Юзьків, Л.В.Тумановська, А.В.Коцюба // Фізіол. журн. 2004. Т.50, № 2. С. 34-42.
54. Граевская Б.М., Золотарева Н.Н. О механизмах, определяющих течение и исход воздействия ионизирующей радиации на организм // Радиобиология. 1991. Т. 31, вып. 5. С. 747-753.
55. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Розробка методики вичленення радіаційної компоненти та аналіз захворюваності серед різних когорт населення, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях // Международный журнал радиационной медицины. 2001. Т. 3, № 1-2. С. 181.
56. Гуляева Н.В., Ткачук Е.Н. Антиоксидантные эффекты интервальной гипоксической тренировки // Hyp. Med. J. 1997. № 3. С. 18.
57. Давыдов В.В. Пути образования эндогенного малоната в печени крыс // Укр. биохим. журн. 1993. Т. 65, № 2. С. 85-88.
58. Даниленко І.І., Рибалко С.Л., Курик М.В., Чайковська Т.Л., Дядюн С.Т., Ковальчук Л.І. Деякі критерії оцінки стану здоров’я населення, що мешкає на територіях, забруднених радіонуклідами // Международный журнал радиационной медицины. 2001. Т. 3, № 1-2. С. 184.
59. Даренская Н.Г., Короткевич А.О., Наносова Т.А. Возможности прогнозирования индивидуальной тяжести поражения при лучевых воздействиях в сверхлетальных дозах // Радиац. Биология. Радиоэкология. 2001. Т. 41, № 2. С 177-183.
60. Дегтярьова Л.В. Патогістологічна характеристика слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при пептичній виразці кишки у ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії // Український радіологічний журнал. 2000. Т.8, № 3. С. 257-261.
61. Деркач М.П., Гумецький Р.Я., Чабан М.Є. Курс варіаційної статистики. Київ: Вища школа, 1997. 206 с.
62. Древаль В.И. Изменения липидного компонента плазматических мембран тимоцитов при воздействии ионизирующих излучений // Радиобиология. 1993. Т. 33, вып. 1. - С. 45-48.
63. Дьячкова Г.И., Глазачев О.С., Дудник Е.Н. Изменение паттерна сердечного ритма под влиянием дозированной гипоксической нагрузки в зависимости от исходного уровня устойчивости к гипоксии // Hyp. Med. J. 2000. Т. 8, № 1 2. С. 12-16.
64. Ендогенно-гіпоксичне дихання: теорія і практика / за ред. проф. Ходоровського Г.І. Чернівці: 2006. 144 с.
65. Журавлев А.И. Развитие идей Б.Н. Тарусов о роли цепных процессов в биологии // Биоантиокислители в регуляции метаболизма в норме и патологии. Москва: Наука, 1982. С.3-36.
66. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах / Ендокринологія. 2003. Т.8, № 1. С. 142-143.
67. Западнюк И.П., Захария Е.А. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. К.: Вища школа, 1983. 383 с.
68. Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. Львів: БаК, 2005. 280 с.
69. Зміни судинної мікроциркуляції під впливом курсу інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у людей похилого віку з ішемічною хворобою серця / О.В. Коркушко., В.Б. Шатило., В.Ю. Лишневська., В.О. Іщук., В.П. Чижова., Г.В. Дужак., В.В. Сліпченко // Кровообіг та гемостаз. 2006. № 3. С.13-19.
70. Изменение реологических свойств крови и осмотической резистентности эритроцитов при активации свободнорадикальных процессов / Е.В.Ройтман, И.И.Дементьева, О.А.Азизова и др. // Клин. лаб. диагностика. 2001. № 3. С. 42-43.
71. Івашкевич О.А., Кочнєва О.М., Чумак А.А., Богданович Л.В. Про значення гіпоксичного фактора в адаптації до дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС // Лікар. Справа. 1994. № 9-12. С. 46-50.
72. Інтервальні гіпоксичні тренування та L-аргінін як засоби корекції енергозабезпечення міокарда за умов гострої гіпоксії / Н.М.Кургалюк, Т.В.Серебровська, В.І.Носар, Є.Е.Колеснікова та ін. // Укр. біохім. журн. 2002. Т. 74, № 1. С. 82-87.
73. Іщук В.О., Шатило В.Б. Рекомендації щодо застосування інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у пацієнтів літнього віку з ішемічною хворобою серця // Кровообіг та гемостаз. 2007. № 1. С. 49-53.
74. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. Т. 1. Мн.: Беларусь, 2001. 495 с.
75. Караш Ю.М., Стрелков Р.Б., Чижов А.Я. Нормобарическая гипоксия в лечении, профилактике и реабилитации. М.: Медицина, 1988. 352 с.
76. Кобилінська Л.І., Тимочко М.Ф. Роль прооксидантно антиоксидантного балансу в адаптаційних процесах організму // Експ. фізіологія та біохім. 2000. № 4. С. 52-58.
77. Коваленко Е.А. Гипоксическая тренировка в медицине // Hypoxia Medical J. 1993. N. 1. С. 3-5.
78. Коггл Д. Биологические эффекты радиации. М.: Энергоатомиздат, 1986. 184 с.
79. Козак Л.П., Терлецька О.І., Ковальчук С.М. Роль окисного метаболізму у формуванні адаптаційного ефекту за умов впливу етанолу та коригуючої дії імпульсного гіпоксичного тренування // Фізіол. журн. 2002. Т. 48, № 6. С. 73-78.
80. Козырева Е.В., Гроздов С.Н. Действие ионизирующей радиации на суспензию митохондрий в разных метаболических состояниях // Радиобиология. 1979. Т. 19, вып. 1. С. 74-79.
81. Козырева Е.В., Елисеенко М.Н., Яншин М.Н., Тихомиров М.В. АДФ как один из возможных регуляторов восстановительных процессов в клетке организма после облучения // Радиобиология. 1977. Т. 17, вып. 5. С. 733-738.
82. Коломийцева И.К. Радиационная биохимия мембранных липидов. Москва: Наука, 1989. 181 с.
83. Колчинская А.З. Механизмы действия интервальной гипоксической тренировки // Hyp. Med. J. 1993. Т. 1, № 1. С. 5-8.
84. Кондрашова М.Н., Григоренко Е.В. Защита от стресса на уровне митохондрий // Пущино: НУБИ АН СССР, 1981. 15 с.
85. Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю. Возрастные и патологические изменения суточной вариабельности сердечного ритма // Вестник аритмологии. 1999. № 14. C. 30-33.
86. Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. Барорефлекторная регуляция сердечно-сосудистой системы при старении // Кровообіг та гемостаз. 2004. №2-3. С. 5-18.
87. Коркушко О.В., Ярошенко Ю.Т. Функциональные резервы системы гемодинамики в различные возрастные периоды // Кровообіг та гемостаз. 2005. № 3-4. С. 35-48.
88. Королюк М.А. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. 1988. № 1. С. 16-19.
89. Корытько С.С., Близнюк А.И., Сиволобова Л.А. Особености течения и диагностики ишемической болезни серца у ликвидаторов // Междунар. журнал радиац. медицины. 2001. Т. 3, № 1-2. С. 215-216.
90. Косенко М.М., Аклеев А.В., Старцев Н.В., Дегтева М.О. Эпидемиологический анализ отдаленных канцерогенных последствий хронического облучения Урала // International J. of Radiation Medicine. 1999. 2 (2). P. 34-41.
91. Костенко Т.А. Сердечно-сосудистые нарушения у детей и подростков в отдаленный период после аварии на ЧАЕС // Междунар. журнал радиац. медицины. 2001. Т. 3, № 1-2. С. 216.
92. Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина // Вопр. мед. химии. 1990. № 2. С. 88-91.
93. Кузин А.М. Вторичные биогенные излучения лучи жизни. Пущино, 1997. 37 с.
94. Кузин А.М. Структурно-метаболическая теория в радиобиологии. Москва: Наука, 1986. 284 с.
95. Кузнецов М.Р., Кошкин В.М., Комов К.В. Современные аспекты диагностики, профилактики и лечения реперфузионного синдрома // Ангиология и сосудистая хирургия. 2006. Т. 12, № 1. С. 133-139.
96. Кундиев Ю.И., Кальниш В.В., Нагорная А.М. Роль стресса в формировании здоровья населения: структурный анализ // Журн. АМН України. 2002. Т. 8, № 2. С. 335-345.
97. Кургалюк Н.М., Ткаченко Г.М. Функціональний стан мітохондрій міокарда щурів за адаптації до інтервальної гіпоксії під впливом L-аргініну // Укр. біохім. журн. 2004. Т.76, № 3. С. 79-84.
98. Кутузова А.Б., Лелюк В.Г., Гуськова А.К. Состояние сердца у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения // Мед радиология и радиац. безопасность. 2002. № 3. С. 66-77.
99. Лебкова Н.П. Современные представления о внутриклеточных механизмах обеспечения энергетического гомеостаза в норме и при патологии // Вестник Рос. АН. 2000. № 9. С. 16-21.
100. Лебкова Н.П. Ультраструктурные изменения в кровеносных капиллярах миокарда крыс при локальном облучении области серца // Архив патологии. 1976. Т. 38, № 1. С. 33-41.
101. Легеза В.И. Ликвидаторы последствий аварии на Чернобыльской АЭС 10 лет спустя // Терапевт. архив. 1998. 1. С. 77-79.
102. Лукьянова Л.Д. Современные представления о биоэнергетических механизмах адаптаии к гипоксии // Hyp. Med. J. 2002. Т. 10, № 3 4. С. 30-43.
103. Лямина Н.П., Пилявский Б.Г. Интервальная гипоксическая тренировка в терапии нарушений ритма сердца у больных нейроциркуляторной дистонией // Hyp. Med. J. 1995. Т. 3, № 1. С. 18-19.
104. Макарова Е.В, Чернов В.И, Минин С.М, Лишманов Ю.Б. Радионуклидная диагностика нарушений метаболических процесов в миокарде при ишемической болезни серца // Медицынская радиология и радиационная безопасность. 2005. Т. 50, № 3. С.53-61.
105. Манухина Е.Б., Малышев И.Ю., Архипенко Ю.В. Оксид азота в сердечно-сосудистой системе: роль в адаптационной защите // Вестн. Рос. АМН. 2000. № 4. С. 16-21.
106. Марков Х.М. Оксид азота и сердечно-сосудистая система // Успехи физиол. наук. 2001. Т. 32, № 3. С. 49-65.
107. Мартынюк В.Б., Ковальчук С.М., Тимочко М.Ф., Панасюк Е.Н. Индекс антиокислительной активности биологического материала // Лаб. дело. 1991. № 3. С. 19-22.
108. Меерсон Ф.З. Адаптация к периодической гипоксии: механизмы и защитные эффекты // Hyp. Med. J. 1993. Т. 1, № 3. С. 2-7.
109.