Фурсова Олена Вікторівна. Фінансовий компонент розвитку глобальної торгівельної інтеграції

Короткий опис

Фурсова Олена Вікторівна. Фінансовий компонент розвитку глобальної торгівельної інтеграції : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 216арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 189-206

Фурсова О.В. Фінансовий компонент розвитку глобальної торгівельної інтеграції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку глобальної торгівельно-фінансової взаємодії. Аналізуються передумови, фактори і суперечливі прояви сучасних глобальних трансформацій, тенденції та фінансові особливості глобальної торгівельної взаємодії.
Розглянуто і узагальнено сучасні форми, методи, інститути та фінансові інструменти розвитку торгівельно-економічного співробітництва, що реалізуються на національному, регіонально-інтеграційному та глобальному (під егідою СОТ) рівнях.
На основі аналізу стану і перспектив розвитку зовнішньоторгівельного сектору економіки України визначено і обґрунтовано пріоритети фінансової підтримки національного експорту, розкрито міжнародно-інтеграційний потенціал реалізації національної стратегії розвитку в процесі входження України в глобальну торгівельну систему.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення фінансових механізмів розвитку глобальної торгівельної інтеграції, адаптації зовнішньоторгівельної політики України до сучасних вимог і правил СОТ з урахуванням реалій та її регіонально-інтеграційних перспектив.
Проведене дисертаційне дослідження підтвердило обумовленість ефективної міжнародної торгівельної взаємодії критеріями, механізмами і параметрами її фінансового забезпечення і дозволяє зробити наступні висновки.

Глобальні трансформації, охоплюючи політичну, економічну, соціокультурну сфери життєдіяльності націй на новітній інформаційно- технологічній основі, характеризуються всеосяжністю, динамізмом, складною внутрішньою структурою, суперечливістю, що найбільш очевидно проявляються у міжнародній економічній сфері.
Основу глобальної економіки формують взаємопов’язані ринки товарів, послуг, фінансів. Міжнародна торгівля, у канали якої спрямовується більше 30% світового валового продукту, безпосередньо пов’язана із реальним сектором економіки, однак її ефективність залежить від функціонування фінансового сектору кредитного, інвестиційного, валютного ринків.

У глобальній торгівельній системі важливу роль відіграють фінансові інструменти підтримки експорту та імпорту, які у дисертації розподілено на сім груп: експортне пряме та опосередковане субсидіювання; кредитування; страхування; міжнародні розрахунки; технічна допомога; валютне регулювання; організаційно-технічне сприяння. Функціонально і географічно диверсифіковані, вони застосовуються на корпоративному, державному і глобальному рівнях переважно інституалізованими засобами.
На національному рівні реалізується увесь арсенал форм і методів фінансування зовнішньої торгівлі, композиція та цільова направленість яких залежать від політико-економічного устрою країни, рівня економічного розвитку та ринкової самоорганізації, адміністративних та підприємницьких традицій, орієнтації стратегій розвитку. Як країни-лідери, так і ті, що займають незначні ніші на світовому ринку товарів і послуг, прагнуть, у першу чергу, розвивати національний експорт відповідними макроекономічними заходами прямого чи опосередкованого фінансового впливу.
Створення регіональних торгівельних інтеграційних угруповань знаходиться у руслі усталеної тенденції загального зниження протекціоністських заходів та бар’єрів у світовій торгівлі. Зони преференційної та вільної торгівлі, митні союзи забезпечують інтенсифікацію внутрішньоблокового обміну товарами і послугами. Разом із тим, неоднозначним є отримання всіма країнами-членами безумовних ефектів інтеграції, оскільки преференційні умови торгівлі з одними країнами при збереженні протекціоністських заходів з іншими можуть сповільнити прогресивні структурні зміни, стримати залучення нових інвестицій і менеджменту, загалом знизити національну конкурентоспроможність.
Світовий досвід свідчить про значну обумовленість торговельного співробітництва у використанні зовнішніх фінансових ресурсів, що акумулюються у міжнародних (регіональних) банках розвитку. Вони здійснюють довгострокове проектне кредитування, надають гарантії експортних кредитів, технічну допомогу для підтримки експортно-імпортних операцій. Діяльність регіональних банків розвитку каталізує інтеграційні процеси, хоча і є залежною від економічної політики країн або блоків-ініціаторів їх створення. Це, зокрема, підтвердив аналіз діяльності ЄБРР в Україні.
Масштаби і динаміка локальної торгівельної лібералізації дещо випереджають та перевищують вплив заходів, здійснюваних під егідою Світової організації торгівлі, яка на сьогодні є глобальним регулятором обміну товарами, послугами, пов’язаними з торгівлею інвестиціями. Як національні торгівельно-економічні політики, так і міжнародні регіональні інтеграційні ініціативи та угоди мають погоджуватися з вимогами і нормами СОТ і, таким чином, сприяти глобальній торгівельній стандартизації та уніфікації на засадах справедливої конкуренції.
Масштаби і динаміка українського експорту та імпорту суттєво впливають на національний економічний розвиток в умовах міжнародної відкритості, рівень якої з ряду об’єктивних і суб’єктивних причин перевищує 100%. Занадто лібералізоване державне регулювання зовнішньої торгівлі має спиратися на адаптовані до уніфікованих під егідою СОТ правила поведінки на світовому ринку із застосуванням ефективно використовуваних у світогосподарській практиці фінансових інструментів стимулювання як традиційного, так і високотехнологічного експорту.
В сучасних геополітичних і геоекономічних умовах розвитку Україні необхідно оптимізувати її міжнародно-інтеграційну політику. Пропонується реалізувати бігравітаційну модель, яка узгоджує європейський та ЄЕП вектори міжнародної регіональної інтеграції, забезпечуючи безпечний і конкурентоспроможний розвиток економіки України. При цьому, з одного боку, уможливлюється ефективне використання фінансових механізмів торгівельної інтеграції як у визначеному, так і в більш широкому форматі міжнародної взаємодії (ОЧЄС, ГУАМ, СНД), а з другого гарантується дотримання принципів, правил і норм Світової організації торгівлі.