Ганжа Роман Олександрович Статистичне оцінювання результатів клінічних досліджень в онкології

Короткий опис

Ганжа Роман Олександрович, асистент кафедри статистики та демографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Статистичне оцінювання результатів клінічних досліджень в онкології». Шифр та назва спеціальності 08.00.10 статистика. Спецрада Д26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГАНЖА РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 311.17: 339.5: 338.46(477)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КЛІНІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ В ОНКОЛОГІЇ
08.00.10 – статистика
08 «Економічні науки»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________ Р.О. Ганжа

Науковий керівник:
Ковтун Наталія Василівна
доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри статистики та демографії
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП_________________________________________________________ 11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ ________________________________________________ 20
1.1. Онкологічні захворювання як масове явище та об’єкт
статистичного вивчення _______________________________________ 20
1.2. Статистична характеристика захворюваності на онкологію органів
репродуктивної системи в Україні_______________________________ 28
1.3. Порівняльний статистичний аналіз захворюваності на онкологію
грудної залози в Україні та у світі________________________________ 38
1.4. Система статистичних показників оцінювання ефективності
організації допомоги онкохворим ________________________________ 54
Висновки до розділу 1______________________________________________ 63
РОЗДІЛ 2. ПРОГНОЗУВАННЯ ВИЖИВАНОСТІ ЖІНОК З
МНОЖИННИМИ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ _________ 66
2.1. Статистична характеристика інформаційної бази для прогнозування
виживаності ___________________________________ 66
2.2. Статистичне моделювання виживаності жінок з множинними
злоякісними новоутвореннями ________________________________ 70
2.3. Статистичний аналіз факторів виживаності жінок з множинними
злоякісними новоутвореннями____ _____________________________ 83
Висновки до розділу 2_____________________________________________ 90
РОЗДІЛ 3. СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТИПУ
ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ ЗА ДАНИМИ МАМОГРАФІЧНОГО
ОБСТЕЖЕННЯ _________________________________________________ 94
3.1. Система статистичних показників та інформаційна база для
моделювання типу оперативного втручання_______________________ 94
3.2. Методологічні засади визначення коефіцієнту ураження як
визначального фактору типу оперативного втручання______________ 104
3.3. Статистичний аналіз факторів, що визначають тип оперативного
втручання і знижують ризики. Аналіз контрастів___________________ 123
3.4. Статистичне оцінювання економічної ефективності вибору методу
лікування онкології грудної залози на етапі діагностики_____________ 139
Висновки до розділу 3______________________________________________ 148
ВИСНОВКИ______________________________________________________ 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_____________________________ 157
ДОДАТКИ______________________________________________________ 173
11
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Онкологічні захворювання та
боротьба з ними є нагальною соціально-економічною проблемою сучасності,
вирішення якої важливе з погляду як впливу на загрозливу демографічну
ситуацію, так і покращення якості життя населення. Нині у світі налічується
понад 18 млн людей з різними формами новоутворень, 20% цих осіб
припадає на Європу. Серед жіночої популяції в усьому світі найбільш
поширеним онкологічним захворюванням є рак грудної залози (РГЗ), який
щорічно забирає понад 650 тис. життів. Зазначена проблема є особливо
актуальною для України, де за останніми даними національного канцерреєстру в 2019 р. показник захворюваності на рак грудної залози у
розрахунку на 100 тис. осіб жіночої статі становив 70,3, смертність – 27,5
(світові показники – 45,3 і 14,8 відповідно), при цьому понад 20% смертей,
спричинених РГЗ, припадає на жінок репродуктивного віку. Внаслідок цієї
хвороби поряд з прямими економічними і соціальними витратами мають
місце і непрямі втрати, пов’язані з репродуктивним здоров’ям жінок
(ненароджені діти), інвалідністю та психологічними травмами.
Зважаючи на те, що сучасна медицина здатна вилікувати злоякісні
пухлини майже всіх локалізацій, діагностовані на ранніх стадіях, роль
профілактики у боротьбі з РГЗ є домінуючою, а її заходи здатні врятувати
тисячі життів, підвищити продуктивність праці, зменшити витрати на
медичну допомогу тощо. Саме тому одним з індикаторів третьої
національної Цілі сталого розвитку «Міцне здоров’я і благополуччя»,
відповідно до ухваленого ООН «Порядку денного 2030», визнано зменшення
кількості смертей від раку грудної залози у віці 30–59 років до 20,0 осіб на
100 тис. жінок відповідного віку у 2025 р. і до 18,3 осіб – у 2030 р. (індикатор
3.4.3, цільові значення за міжнародними стандартами).
12
Досягнення зазначених цільових показників вимагає розробки та
реалізації нових підходів до діагностики, лікування та профілактики
злоякісних новоутворень. У клінічних дослідженнях для порівняння
ефективності різних медичних технологій лікування застосовують термін
«виживаність». Вона є критерієм оцінювання якості проведеної у цьому
напрямі роботи, її статистичне оцінювання якої базується на даних клінічних
досліджень, а саме, спеціально організованих вибіркових спостережень за
перебігом процесу захворювання та результатами лікування. Вдосконалення
методології та статистико-аналітичного інструментарію такого оцінювання
має важливе як теоретичне, так і практичне значення.
Теоретичні, методологічні та практичні складові інформаційноаналітичного забезпечення клінічних досліджень у системі охорони здоров’я
впродовж тривалого періоду часу перебувають у полі зору багатьох
зарубіжних і вітчизняних учених. Вагомий внесок у розвиток клінічних
досліджень, зокрема в онкології, зробили зарубіжні вчені: Е. Вагнер,
С. Гланц, Т. Гринхальх, Р. Флетчер, С. Флетчер, Т. Хакулинен та багато
інших. Соціально-економічні та демографічні проблеми захворюваності та
тривалості життя жіночої популяції висвітлювали у своїх працях О. Гладун,
О. Грішнова, І. Курило, Е. Лібанова, Ю. Лазебник, З. Пальян, Н. Рингач, В.
Саріогло та ін.
Методичні питання використання сучасних статистичних методів в
аналізі результатів клінічних досліджень локалізації РГЗ висвітлили у своїх
працях вітчизняні вчені та фахівці-практики: П. Бабіч, О. Гойко,
І. Голованова, Н. Ковтун, С. Лапач, О. Мінцер, І. Мотузюк, С. Мохначов,
М. Скакун, А. Хоменко та ін.
Завдяки розвитку науки та медичних технологій з’являються новітні
методики діагностики і способи лікування хворих з онкологічною
патологією грудної залози. Необхідність удосконалення методичних
підходів до оцінювання виживаності хворих на РГЗ та статистичного
13
обґрунтування вибору кращої технології лікування з погляду насамперед
допомоги хворому, а також зважаючи на її соціально-економічну
ефективність зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її логіку та
структуру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Теоретичні та практичні розробки, покладені в основу дисертації,
виконувалися на кафедрі статистики та демографії економічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка як частина
науково-дослідних робіт за комплексною держбюджетною темою 16КФ040-
13 «Методологічні засади статистичного оцінювання соціальноекономічного розвитку України в умовах євроінтеграції», у рамках якої
автором здійснено дослідження «Розробка методологічних та практичних
питань побудови прогнозів виживаності хворих на онкологію жінок
репродуктивного віку».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
удосконалення методологічних засад статистичного оцінювання факторів,
що прогнозовано впливають на виживаність жінок із множинними
злоякісними новоутвореннями, а також моделювання вибору оптимального
типу оперативного втручання, спрямованого на забезпечення належної
якості та зростання тривалості життя жінок, хворих на рак грудної залози, за
результатами клінічних досліджень.
Задля досягнення поставленої мети було визначено та вирішено такі
завдання:
− дослідити захворюваність на злоякісні новоутворення як масове
явище та об’єкт статистичного вивчення;
− схарактеризувати рівень та ступінь поширення онкологічної
захворюваності органів репродуктивної системи в Україні;
− здійснити порівняльний статистичний аналіз захворюваності на рак
грудної залози в Україні та у світі;
14
− висвітлити соціально-економічні аспекти лікування хворих на рак
грудної залози в сучасних умовах на основі узагальнення досвіду
застосування статистико-аналітичного інструментарію доказової медицини
в лікуванні РГЗ та розширити систему статистичних показників оцінювання
ефективності організації допомоги онкохворим;
− сформувати інформаційну базу для прогнозування виживаності за
результатами клінічних досліджень та надати їй статистичну
характеристику;
− адаптувати модель Кокса для прогнозування виживаності хворих на
рак грудної залози за наявності у них метахронних або синхронних
онкологічних процесів;
− на основі логістичної регресії обґрунтувати методичні засади
ідентифікації та оцінювання важливості факторів, що впливають на
виживаність хворих на рак грудної залози, та ймовірності виникнення
рецидивів;
− сформувати систему інформаційно-аналітичного забезпечення
моделювання типу оперативного втручання за результатами мамографічного
обстеження;
− розробити методологічні засади визначення коефіцієнта ураження
як визначального фактора при виборі типу оперативного втручання;
− дослідити особливості застосування моделі пробіт-регресії у
процесі вибору оптимального типу оперативного втручання за результатами
мамографічного обстеження, на основі якої провести статистичний аналіз
факторів, що визначають тип оперативного втручання і знижують ризики;
− удосконалити методологічний підхід до статистичного оцінювання
економічної ефективності обраного методу лікування онкології грудної
залози на етапі діагностики та визначити економічний ефект від
15
застосування одномоментних реконструктивних операцій порівняно з
радикальним підходом.
Об'єктом дослідження є процеси, що характеризують захворюваність
жінок на рак грудної залози на етапі діагностики, впродовж лікування та під
час постопераційного супроводження, які визначають якість і тривалість
життя хворих.
Предметом дослідження є статистико-аналітичний інструментарій
вивчення закономірностей і факторів, які впливають на виживаність жінок,
хворих на рак грудної залози, у тому числі з множинними злоякісними
новоутвореннями, та визначають якість і тривалість життя цих жінок у
майбутньому.
Методи дослідження базуються на фундаментальних положеннях і
методологічних засадах сучасної доказової статистики та статистики
охорони здоров’я. У процесі дослідження для розв’язання конкретних
завдань використані загальнонаукові методи пізнання: для характеристики
рівня та ступінь поширення онкологічної захворюваності як масового явища
та об’єкту статистичного вивчення застосовано діалектичний метод,
системного підходу, узагальнення, динаміки, структури, та порівняння;
статистичний аналіз виживаності та факторів, що визначають тип
оперативного втручання і знижують ризики застосовувалися методи
статистичного моделювання; задля ідентифікації та оцінювання важливості
факторів, що впливають на виживаність хворих та ймовірність виникнення
рецидивів, був використаний метод регресійного аналізу та перевірки
статистичних гіпотез; табличний і графічний методи був використаний для
візуалізації результатів аналізу. Адекватність отриманих результатів
забезпечена використанням системи статистичних критеріїв. Поєднання
різних методів аналізу сприяло узагальненню отриманих результатів та
формулюванню науково обґрунтованих висновків щодо статистичного
оцінювання результатів клінічних досліджень раку грудної залози.
16
Усі розрахунки зроблені в середовищі SAS, для яких автором розроблені
унікальні програми.
Інформаційною базою дослідження є дані Національного інституту
раку в межах рандомізованого контрольованого відкритого дослідження
2032 пацієнток за період 2008–2015 рр. Використані офіційна статистична
інформація Державної служби статистики та Міністерства охорони здоров’я
України, дані Національного канцер-реєстру та Міжнародної агенції з
вивчення раку (International Agency for Research on Cancer, IARC), наукові
праці зарубіжних і вітчизняних учених, матеріали періодичних видань та
міжнародних конференцій, інтернет-ресурси, результати наукових
досліджень автора.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розв’язанні
наукового завдання щодо удосконалення методологічних засад
статистичного оцінювання результатів клінічних досліджень в частині
ефективної діагностики та лікування хворих на рак грудної залози,
прогнозування їх виживаності, обґрунтування оптимальної методики
оперативного втручання, орієнтованої на забезпечення належної якості та
зростання тривалості життя жінок, та визначення економічної ефективності
від вибору методу оптимального лікування.
Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, що
характеризують наукову новизну дисертаційної роботи й особистий внесок
автора, є такі:
уперше:
‒ запропоновано статистико-методологічний підхід до визначення
типу операції при лікуванні раку грудної залози за результатами мамографії,
в основі якого лежить коефіцієнт ураження області грудної залози, що в
комбінації з іншими характеристиками надав можливість побудувати модель
вибору оптимального типу оперативного втручання;
удосконалено:
17
‒ інформаційно-аналітичний інструментарій дослідження
виживаності жінок у частині врахування фактора наявності у них
метахронних або синхронних онкологічних процесів, що дозволило
здійснити порівняльний аналіз ризиків та оцінити наслідки їх прояву в
контексті виживаності;
‒ аналітичні підходи до використання регресії Кокса на основі її
імплементації для прогнозування виживаності жінок, хворих на рак грудної
залози з множинними злоякісними новоутвореннями, що надало можливість
на основі порівняльного аналізу моделей визначити невипадкові фактори та
оцінити їхній вплив на виживаність;
‒ статистичні підходи до ідентифікації та оцінювання вагомості
факторів, що впливають на виживаність хворих на рак грудної залози, на
основі логістичної регресії та відношення шансів задля визначення
ймовірності виникнення рецидивів;
набули подальшого розвитку:
‒ методологічні засади статистичного оцінювання результатів
клінічних досліджень у частині адаптації існуючого статистичного
інструментарію до потреб прийняття стратегічних рішень при виборі
оптимального типу оперативного втручання, що дає можливість розробити
індивідуальну тактику лікування хворих на рак грудної залози, яка визначає
якість і тривалість їх життя у майбутньому;
‒ система статистичних показників оцінювання економічної
ефективності в частині доповнення показниками економічної ефективності
вибору методу лікування, що дало змогу на основі багатокомпонентного
порівняльного аналізу визначити економічний ефект від застосування
одномоментних органозберігаючих операцій та оцінити економію від
їхнього застосування в масштабах України на перспективу;
‒ статистичний інструментарій ранньої і доклінічної діагностики
раку грудної залози (мамографічний скринінг) на основі включення
18
коефіцієнта ураження як коваріати при розробці моделі вибору типу
оперативного втручання для обґрунтування оптимальної лікувальної
тактики, що надає клінічній медицині потужні інструменти діагностики і
лікування, які впливають на подовження тривалості життя і забезпечують
кращу якість життя у майбутньому.
Практичне значення отриманих результатів. Основні висновки та
рекомендації дисертації мають практичну цінність, оскільки є основою для
обґрунтування типу оперативного втручання за результатами
мамографічного обстеження, що сприятиме підвищенню ефективності
лікування хворих на рак грудної залози, подовженню тривалості життя та
покращенню його якісних характеристик, а в кінцевому підсумку –
підвищенню ефективності онкологічної допомоги населенню в Україні.
Науково-практичні висновки та пропозиції, отримані у дисертаційній
роботі, використано спеціалістами Національного інституту раку при
визначенні оптимального типу оперативного втручання за даними
мамографічного обстеження хворих на рак грудної залози (довідка від
03.12.2019 р.). Результати досліджень впроваджені у навчальний процес
Київського національного університету імені Тараса Шевченка при
викладанні навчальних дисциплін «Статистичні аналітичні системи» та
«Біометрична статистика» (довідка № 013/626 від 24.12.2019 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно
виконаним науковим дослідженням. Усі наукові положення, висновки та
рекомендації, що висвітлені в роботі та виносяться на захист, отримані
автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві,
використані лише ті ідеї та положення, які є результатом самостійної роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні й методичні
положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на
міжнародних і національних науково-практичних конференціях: XXV
International Conference “Problems of Decision Making under Uncertainties”
19
(Східниця, 2015 р.); XXVII International Conference “Problems of Decision
Making under Uncertainties” (Тбілісі-Батумі, Грузія, 2016 р.); The 12th professor
Aleksander Zelias International Conference on “Modelling and Forecasting of
socio-economic phenomena” (Закопане, Польща, 2018 р.); International
Scientific-Practical Conference “Problems and achievements of modern science”
(Корк, Iрландія, 2019 р.); Міжнародний форум ЕFBM 2019 «Глобальні
економічні виклики та можливості у цифрову епоху» (Київ, 2019 р.); XVII
Міжнародна науково-практична конференція з нагоди Дня працівників
статистики «Нові джерела та методи поширення даних у статистиці» (Київ,
2019 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи
опубліковано у 12 наукових працях загальним обсягом 6,0 друк. арк., у тому
числі: 4 статті у наукових фахових виданнях, з них 1 в іноземному науковому
виданні, 2 статті в інших наукових виданнях та 6 публікацій у матеріалах
міжнародних науково-практичних конференцій. Обсяг публікацій, які
відображають основний зміст дисертації і належать особисто авторові,
становить 4,3 друк. арк.
Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (159
найменувань на 16 сторінках) та 3 додатків (на 18 сторінках). Загальний зміст
дисертації викладено на 190 сторінках друкованого тексту, основний зміст –
на 156 сторінках. Робота містить 58 таблиць та 16 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретично-практичне узагальнення та
запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в
удосконаленні методологічних засад статистичного оцінювання результатів
клінічних досліджень з метою розроблення статистичної моделі виживаності
жінок з множинними злоякісними новоутвореннями, ідентифікації факторів,
які прогнозовано впливають на тривалість періоду дожиття, а також
моделювання оптимального типу оперативного втручання за результатами
мамографічного обстеження, що спрямовано на підвищення якості та
продовження тривалості життя жінок, хворих на рак грудної залози.
Отримані науково-практичні результати свідчать про досягнення
поставленої мети та дають підстави для таких висновків:
1. Встановлено, що захворюваність населення на злоякісні
новоутворення в Україні та світі як об’єкт статистичного дослідження має
масовий характер і являє собою актуальну проблему сучасного людства. Це
масове явище характеризується стрімкою динамікою, високим рівнем
смертності, складністю діагностики на ранніх стадіях, а також високими
витратами, пов’язаними з лікуванням. Розроблення специфічного
статистичного інструментарію дослідження перебігу процесу поширення
захворюваності населення на злоякісні новоутворення надає можливість
здійснювати своєчасне діагностування та надання ефективної медичної
допомоги, спрямованої на підвищення виживаності хворих, забезпечення
належної якості життя у постлікувальний період та зниження загальних
витрат на лікування як держави, так і домогосподарств.
2. З’ясовано, що менш ніж на 30 років (1993–2019 рр.) рівень
захворюваності жінок на рак органів репродуктивної системи в Україні зріс
з 4 тисяч зареєстрованих випадків на рік до 30 тис., що супроводжувалося
154
погіршенням вікової структури. Частота первинної захворюваності на рак
грудної залози в середньому щороку зростала на 14%, репродуктивних
органів – на 7,7%. Втім, найбільша кількість уперше виявлених випадків
злоякісних новоутворень стосується саме грудної залози, ця локалізація
займає 22% у загальній структурі онкологічних захворювань і 48,5% серед
захворювань репродуктивної системи жінок. Тому питання вчасної
діагностики і вибору оптимального лікування є запорукою вирішення низки
соціально-демографічних проблем у майбутньому.
3. За результатами ретроспективного аналізу тенденцій захворюваності
на рак грудної залози у світі встановлено, що за два останні десятиріччя
рівень захворюваності на РГЗ зріс на 30%. Однак, незважаючи на
діагностування понад 2 млн нових випадків РГЗ у світі щороку, смертність
хворих на рак грудної залози не зростає завдяки покращанню діагностики і
застосуванню інноваційних методів лікування.
4. Визначено, що для оцінювання системи організації допомоги
онкохворим слід застосовувати дві групи показників: а) загальні, які являють
собою зведені дані демографічної, соціально-економічної та медичної
статистики і можуть бути використані для загальної характеристики
захворюваності, визначення прямих і непрямих втрат населення, витрат на
лікування тощо; б) показники ефективності, які можна отримати тільки за
результатами клінічних досліджень, і саме вони є основою для моделювання
виживаності та визначення прямого й непрямого економічного ефекту від
вибору методу лікування.
5. На основі сформованої інформаційної бази, що характеризує хворих
на множинні злоякісні новоутворення, адаптовано модель регресії Кокса, яка
була покладена в основу прогнозування виживаності жінок, хворих на рак
грудної залози, за наявністю у них синхронних або метахронних процесів. За
результатами моделювання виявлено найбільш істотні фактори, які
прогнозовано впливають на виживаність: вид множинного процесу
155
(наявність синхронних або метахронних процесів); наявність рецидивів
та/або метастазів; вид та комбінація лікування; стадія захворювання.
6. У результаті порівняльного аналізу моделей зроблено низку
статистико-аналітичних висновків, що зумовлюють розбіжності у
виживаності жінок, хворих на рак грудної залози:
– доведено, що синхронний рак характеризується більшою агресивністю
і практично у 13 разів знижує виживаність, порівняно з метахронним
процесом;
– виявлено, що незалежно від типу раку хіміотерапія значно підвищує
виживаність пацієнтів, водночас провокує (супроводжує) появу рецидивів та
метастазів, які, своєю чергою, за її наявності виникають у 10 разів частіше;
– доведено істотну розбіжність у виживаності жінок з першою і третьою
стадіями раку: шанси вижити за першої стадії практично у 12 разів вищі.
Водночас різниця у виживаності жінок з другою і третьою стадіями РГЗ не
така значна і складає тільки 1,6 раза. Отже, вже друга стадія несе небезпеку
зниження виживаності, що підтверджує висновок про критичну важливість
профілактичних заходів, які дозволять виявляти захворювання на ранніх
стадіях формування;
– встановлено, що сучасна методика проведення операції порівняно зі
стандартною в 2,2 раза зменшує ризик виникнення рецидивів і метастазів, а
органозберігаючі операції при множинних онкологічних процесах – утричі.
Це, своєю чергою, дає підстави стверджувати, що застосування інноваційних
технологій позитивно впливає на імовірність дожиття і знижує ризики
смертності.
7. На базі розробленого інформаційно-аналітичного забезпечення
моделювання типу оперативного втручання запропоновано додатковий
показник – коефіцієнт ураження, який за розмірами ураженої області грудної
залози в комбінації з іншими антропометричними характеристикам
пацієнток характеризує стан захворювання в момент дослідження. У
156
результаті включення цього показника до моделі вибору методу лікування
доведено, що коефіцієнт ураження невипадково впливає на вибір того чи
іншого типу оперативного втручання.
8. Побудовано статистичну модель, що дає можливість здійснити
прогнозування типу оперативного втручання за показниками істотних
характеристик мамографічного дослідження. Серед таких характеристик –
наявність «доріжки», стадія захворювання, коефіцієнт ураження. Розрахунки
довели, що для всіх факторів регресійні коефіцієнти виявилися від’ємними;
це, своєю чергою, свідчить, що за наявності тієї чи іншої характеристики у
пацієнтки зростає імовірність мастектомії як типу оперативного втручання.
9. Порівняння вартості оперативного втручання з урахуванням різних
складових дало змогу дійти висновку, що радикальне втручання є більш
затратною операцією, оскільки вимагає значних витрат у постопераційному
пролонгованому періоді. Крім того, воно призводить до зниження якості
життя і негативно впливає на психіку жінки, що напряму пов’язано з
виживаністю. З цієї позиції попередня діагностика з подальшими
персоналізованими рекомендаціями щодо доцільності проведення того чи
іншого виду лікування або оперативного втручання є досить важливим
фактором детермінації соціально-економічних наслідків захворювання на
рак грудної залози, які не тільки напряму впливають на виживаність
пацієнток (що врешті-решт відбивається на демографічній ситуації у країні
впродовж багатьох років), а і визначають якість життя жіночого населення
на довготривалу перспективу..