Гайдучок Оксана Ігорівна Новітні глобальні виклики та загрози як детермінанта трансформації геоекономічного суперництва

Короткий опис

Гайдучок Оксана Ігорівна, тимчасово не працює. Назва дисертації: «Новітні глобальні виклики та загрози як детермінанта трансформації геоекономічного суперництва». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ГАЙДУЧОК ОКСАНА ІГОРІВНА
УДК 339.986
ДИСЕРТАЦІЯ
НОВІТНІ ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА
ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЕОЕКОНОМІЧНОГО СУПЕРНИЦТВА
08.00.02 – «світове господарство і міжнародні економічні відносини»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________________О.І. Гайдучок
Науковий керівник: Ступницький Олексій Іванович
кандидат економічних наук., професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………. 15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ
«ГЕОЕКОНОМІКА» В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО
ГОСПОДАРСТВА……………………………………………………………………24
1.1. Генеза концепцій геоекономіки в умовах посилення глобальної економічної
взаємозалежності........................................................................................................... 24
1.2. Основні характеристики геоекономічного потенціалу в контексті
забезпечення економічної безпеки держави............................................................... 47
1.3. Геоекономічні полюси та центри сили в сучасному глобальному
економічному просторі ................................................................................................. 62
Висновки до розділу 1................................................................................................... 82
РОЗДІЛ 2. НОВІТНІ ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ В УМОВАХ
ЗАГОСТРЕННЯ ГЕОЕКОНОМІЧНОГО СУПЕРНИЦТВА………………………85
2.1. Геоекономічне суперництво в системі чинників глобальних економічних
ризиків ............................................................................................................................ 85
2.2. Новітні тенденції загострення геоекономічного суперництва та застосування
інструментів економічної війни................................................................................. 105
2.3. Особливості та динаміка економічного суперництва між США та Китаєм як
феномен «геополітизації» світової торгівлі.............................................................. 125
Висновки до розділу 2................................................................................................. 133
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ СТРАТЕГІЙ НА
МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ 135
3.1. Сучасні національні геоекономічні стратегії забезпечення економічної
безпеки держави .......................................................................................................... 135
3.2. Міжнародні економічні санкції як важливий інструмент геоекономічного
примусу......................................................................................................................... 154
3.3. Модель інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки України ....... 175
Висновки до розділу 3................................................................................................. 188
Висновки 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ 224

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження широкого спектру економічних, політикостратегічних, нормативно-правових відносин з точки зору загострення
геоекономічного суперництва, застосування комплексу сучасних
геоекономічних методів та інструментів економічної війни для забезпечення
національних інтересів провідних держав світу, зокрема, інструментів
економічного примусу та міжнародних економічних санкцій, дозволили
отримати наступні висновки, які мають загальнотеоретичний та науковопрактичний характер:
1. Останнім часом в умовах загострення геоекономічного суперництва
глобалізація призвела до надзвичайної взаємозалежності національних економік.
Події останніх десятиліть, а особливо останніх років, породили розуміння того,
що економічна взаємозалежність є асиметричною системою взаємозв’язків, за
якої більш сильний та агресивний учасник диктує свої умови економічних і
політичних відносин. На цьому фоні, з одного боку, зростання фінансових
ризиків та нестабільності в контексті геополітичної напруги призводить до
уповільнення економічного зростання в багатьох країнах. З іншого –
інтенсифікація виходу відтворювальних циклів за національні кордони
відбувається шляхом консолідації глобальних, регіональних і національних
ресурсів для виробництва конкурентоспроможної продукції світового рівня,
оскільки в умовах «коротких» національних відтворювальних циклів її отримати
неможливо. Наднаціональний процес відтворення відбувається паралельно із
формуванням світової геофінансової системи, яка, з одного боку, за масштабами
і механізмами функціонування є найбільш адекватною процесу глобалізації, з
іншого – самодостатньою із власними законами і зростаючим відривом від
відтворювальних процесів (віртуальні фінанси). Асиметрична взаємозалежність
призвела до пошуку нових методів мінімізації глобальних ризиків, одним з яких
є глобальна квазірента. Вона базується на пошуку шляхів отримання глобальної
вигоди використовуєчи свої геоекономічні позиції та відповідні методи
поширення глобального впливу. Крім того, геоекономічне суперництво як
191
інновація глобальної трансформації світової економіки створює інноваційне
середовище через інтернаціоналізацію знань.
2. Наслідком загострення геоекономічного суперництва є зростання
значення феномену «геоекономіка». В умовах глобалізації саме геоекономічні
підходи дозволяють реалізовувати господарчу функцію держави з урахуванням
стратегічних інтересів та забезпечення економічної конкурентоспроможності у
новому міжнародному середовищі. Зі зростанням геоекономіки, зростає
значення зовнішньоекономічних чинників, таких як: високий рівень зовнішнього
боргу, відтік фінансів, наростання економічної та технологічної залежності,
низька конкурентоспроможність товарів, загроза прямої військової агресії та
інших. Одним із підходів російської школи геоекономіки щодо швидкого
реагування на зміни в геоекономічному просторі є побудова геоекономічного
атласу, який надає можливість інтерпретувати простір в об’ємнів формі та на
основі потужної інформаційної бази приймати геоекономічні рішення. У зв’язку
з цим кожній державі необхідно розробляти власну стратегію розвитку з
пріоритетними геоекономічними напрямами.
3. Рушійними силами геоекономіки є прискорене зростання третього
(сфера послуг – фінансова і логістична інфраструктурі, освіта, охорона здоров’я
і т.п.) і четвертого (сфера високих технологій та інформаційне обслуговування)
секторів світового господарства, послаблення інструментів державного
контролю в умовах розширення діяльності інтеграційних угруповань у межах
переходу від «ринок-держава» до «держави-один світовий ринок». Це
призводить до трактування тенденції до транснаціонального об’єднання як лише
перерозподілу економічної влади між державами і регіонами, що мотивує
зворотню тенденцію до зростання часткового контролю економіки з боку
держави. Географічний імператив (органічний зв'язок економіки і простору) та
«економічна міць з її інструментарієм» та геоекономічними колізіями у
глобальному контексті визначають як структурність просторової локалізації
політики, нову типологію міжнародного поділу праці, так і стратегію зростання
національної конкурентоспроможності держави у взаємозв’язку із принципами
192
глобального управління. Доведено, що відносна економічна самостійність країн,
що розвиваються, наразі визначається наступною особливістю: якщо раніше їх
«цикл» залежав від «циклу» промислово розвинених держав, то сьогодні він
перетворився у незалежний, а у динаміці економічного зростання
спостерігаються елементи унікальності. Взаємозалежність національних
економік зумовила високу чутливість країн до зовнішніх загроз. Будь-яке
негативне втручання у діяльність однієї країни може призвести до каскадного
ефекту для всіх учасників означених відносин. Наприклад, аналіз торговельної
війни США-Китай засвідчив, що у цьому процесі негативний ефект отримали
також країни, які глибоко інтегровані у мережі співробітництва США та Китаю.
В умовах глобалізації, можливість вести у межах конкурентної боротьби
геоекономічну війну або протистояти іноземній геоекономічної війні стає
важливою умовою економічної спроможності держави, визначаючи її місце у
світовій економічній та політичній ієрархії.
4. Отримані за допомогою удосконаленої моделі кількісного оцінювання
економічної безпеки України в умовах геоекономічного суперництва результати
свідчать, що інтегральний рівень економічної безпеки суттєво нижче порогового
рівня. Разом з тим, протягом досліджуваного періоду спостерігається позитивна
тенденція зростання інтегрального показника економічної безпеки, що є
ознакою часткового відновлення рівня економічної безпеки України. При аналізі
економічної безпеки України, необхідно акцентувати увагу на таких показниках
як індекс відкритості економіки, рівень тіньової економіки та рівень корупції,
які залишаються незадовільними. Основою для геополітичної стратегії України
може бути економічне співробітництво з США та ЄС у сфері міжнародної
безпеки. Реалізація геоекономічних інтересів України можлива лише на основі
розвитку національної економіки. Основними завданнями країни, щодо
забезпечення економічної безпеки є, насамперед, оцінка зовнішніх економічних
загроз та можливостей, проведення серйозних реформ та формування адекватної
геоекономічної стратегії.
5. У новій реальності міжнародні економічні інструменти, особливо
193
санкції, користуються все більшою популярністю, як невід’ємна складова
сучасної зовнішньої політики. Оцінюючи роль міжнародних економічних
санкцій важливо зазначити, що навіть у тих випадках, коли вони не дають
бажаного результату, санкції є необхідним стримуючим фактором та негативно
впливають на позиції та репутацію порушника на міжнародній арені. Водночас,
ефективність застосування міжнародних санкцій доволі низька. Багатосторонні
санкції є більш ефективними, ніж односторонні, але погодження позицій країнпартнерів є більш складним. Таким чином, не ставлячи під сумнів необхідність
існування самого інституту міжнародних санкцій, можна стверджувати, що
основне завдання наразі полягає у підвищенні їх ефективності.
6. Сучасні напрями розвитку глобальної економіки і формування
геоекономічних полюсів та світових центрів сили вказують на те, що важелі
глобального впливу зосереджені в руках небагатьох провідних держав.
Суперництво між державами в епоху зростання значення геоекономіки все
більше буде спричинятися пошуками ринків, а не національних ресурсів. Якщо у
кінці ХХ ст. світова економіка була площиною функціонування суверенних
держав, то у ХХІ ст. вона перетворилася у автономний «персонаж», що оперує
на територіях національних держав. Ця еклектична реальність є більш складною
у своїх проявах (особливо з точки зору інтернаціоналізації виробничих і
торговельних трансакцій) та пов’язана із кардинальними зрушеннями у
структурі звичних методів проекції влади. Протиріччя у формах господарювання
у контексті суперництва основних центрів світової економіки, фінансові
конфлікти та соціальні колізії, ускладнюють взаємовідносини між
регіональними угрупованнями, впливають на формування типології
світогосподарських зв’язків, досягнення стратегічних горизонтів, що
визначаються геоекономічним суперництвом. У межах глобальної (проте, не
універсальної) економіки утворюються контури її нових спеціалізованих
сегментів (регіональних просторів), внутрішня структура яких об’єднана
загальними алгоритмами господарської практики, національними стратегічними
програмами і економічними інтересами. КНР використовує ці засоби для
194
створення асиметричних інвестиційних і торгівельних відносин з низкою держав
як форму політичного тиску. На прикладі нової «системи координат» у
відносинах КНР-США визначений взаємозв’язок між новими центрами сили і
провідними акторами національно-державних систем, які на відміну від
адміністративно-державних, трансформувалися у «пріоритетний суверенітет»
зони національних інтересів та регіональної безпеки. При цьому система
взаємовідносин суттєво відмінна від принципів організації міжнародної системи
відносин за умов багаторівневого суперництва в отриманні надприбутку і у
вигляді різноманітних форм геоекономічних рентних платежів (латентні, неявні,
інноваційні, технологічні та їх модифікації).
7. Світова економіка знаходиться на перехідній стадії від тотальної
глобалізації до багатополярності, і з означеним напрямом розвитку пов’язані
геополітичні ризики (від регіональних конфліктів до світових). Хоча з точки
зору розподілу військової могутності світове господарство є багатополярним,
однак впродовж останніх років дана тенденція лише посилюється. США
залишаються найбільш могутньою державою, але Китай прагне змінити
правила, якими керується міжнародна система, для зменшення
євроатлантичного впливу на глобальну економіку. Сучасне геоекономічне
суперництво між США та Китаєм характеризується чітким використанням
економічних інструментів для досягнення стратегічних цілей. Це протистояння є
своєрідним оскільки на відміну від часів холодної війни, коли США та СРСР
були відносно економічно незалежними один від одного, наразі Китай та США
глибоко економічно інтегровані один з одним та багатьма іншими державам.
Міжнародний економічний порядок та стратегічне середовище вимагають від
держав все більше орієнтуватися на безпекові питання, захист своїх
конкурентних позицій, мобілізацію власних ресурсів для захисту своїх інтересів
та відведення загроз. Ігнорування державами можливостей, які виникають від
взаємозалежності і фокусування на ризиках, пов’язаних із захистом
національних виробників негативно впливає на розробку ефективних форм
геоекономічних стратегій для забезпечення геоекономічних інтересів.