ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ КООПЕРАТИВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ В СІМЕЙНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Короткий опис

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Лесі Українки

На правах рукопису

СЕМЕНЮК АНТОНІНА АФАНАСІЇВНА

УДК 811.111’27

ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ КООПЕРАТИВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ В СІМЕЙНОМУ ДИСКУРСІ
(НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник: Олікова Марія Олександрівна
кандидат філологічних наук, професор

Луцьк 2007

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ІКП індивідуальний когнітивний простір
КБ когнітивна база
ККП колективний когнітивний простір
КС когнітивна структура
ЛКС лінгвістична когнітивна структура
СДД сімейний діалогічний дискурс
СІДД сімейний інформативний діалогічний дискурс
СПДД сімейний прескриптивний діалогічний дискурс
ФКС феноменологічна когнітивна структура

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......
ВСТУП.......

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИВЧЕННЯ КООПЕРАТИВНОГО СІМЕЙНОГО ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
1.1. Характеристика кооперативного сімейного діалогічного дискурсу......
1.2. Інформативність у кооперативному сімейному інформативному та прескриптивному типах діалогічного дискурсу.
1.3. Вплив соціолінгвістичних чинників гендер” і вік” на процес мовленнєвої взаємодії комунікантів у кооперативному сімейному діалогічному дискурсі...
1.4. Стратегії і тактики кооперативного спілкування у сімейному діалогічному дискурсі залежно від фактору адресата...
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ І ТАКТИК У СІМЕЙНОМУ ІНФОРМАТИВНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
2.1. Функціональні особливості сімейного інформативного діалогічного дискурсу.....
2.2. Кооперативна мовленнєва взаємодія комунікантів у межах симетричних стосунків.....
2.2.1. Мовне вираження стратегій і тактик чоловіків і жінок одного віку в гетерогенному інформативному діалогічному дискурсі
2.2.2. Мовні засоби екстеріоризації стратегій і тактик чоловіків та жінок одного віку в гомогенному інформативному діалогічному дискурсі......
2.3. Кооперативна мовленнєва взаємодія комунікантів у межах асиметричних стосунків у сімейному інформативному діалогічному дискурсі...........................................
2.3.1. Мовна актуалізація стратегій і тактик комунікантів різної статі й віку в гетерогенному інформативному діалогічному дискурсі.....
2.3.2. Мовне вираження стратегій і тактик чоловіків та жінок різного віку в гомогенному інформативному діалогічному дискурсі.....
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ..
РОЗДІЛ ІІІ. ГЕНДЕРНА ТА ВІКОВА МАРКОВАНІСТЬ КООПЕРАТИВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ В СІМЕЙНОМУ ПРЕСКРИПТИВНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
3.1. Функціональні особливості сімейного прескриптивного діалогічного дискурсу.....
3.2. Кооперативна мовленнєва взаємодія комунікантів у межах симетричних стосунків.
3.2.1. Мовна репрезентація стратегій і тактик чоловіків та жінок одного віку в гетерогенному прескриптивному діалогічному дискурсі.....
3.2.2. Мовні засоби вираження стратегій і тактик чоловіків і жінок одного віку в гомогенному прескриптивному діалогічному дискурсі.....
3.3. Кооперативна мовленнєва взаємодія комунікантів у межах асиметричних стосунків ..............
3.3.1. Мовні засоби екстеріоризації стратегій і тактик комунікантів різної статі й віку в гетерогенному прескриптивному діалогічному дискурсі.
3.3.2. Мовні засоби актуалізації стратегій і тактик чоловіків і жінок різного віку в гомогенному прескриптивному діалогічному дискурсі......
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ..............
ВИСНОВКИ..........
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ... СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..
СПИСОК ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ.

2
6

15

30

41

48
65

68

75

75

87

95

95

110
122

127

132

132

152

160

160

176
191
197
201
223
223
224
225

ВСТУП

Дисертаційна робота проводиться у межах нового напряму вітчизняної гуманітарної науки гендерних досліджень, у центрі уваги яких лежать культурно-соціальні та мовні фактори, які визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, поведінку мовців згідно з належністю до тієї чи іншої статі, акцентують стереотипні уявлення про чоловічі та жіночі якості, а також гендерні відмінності в організації та вживанні засобів різних рівнів мови у ході мовленнєвої діяльності індивідуумів усе те, що неминуче переносить проблематику статі зі сфери біології у сферу соціального життя й культури.
Стрімкий розвиток лінгвістичної науки у напрямку системного осмислення й опису мови у кореляції з феноменом статі привів до появи нової гілки вітчизняного мовознавства лінгвістичної гендерології, або гендерної лінгвістики[50; 77], у межах якої розробляється теоретична модель гендеру, проводиться систематизація методологічних підходів до вивчення гендеру, який, поряд з іншим соціолінгвістичним чинником вік”, є важливим фактором соціальної організації комунікації загалом та мовленнєвої діяльності особистості зокрема.
Необхідність вивчення мовленнєвої поведінки комунікантів різної статі з позицій теорії мовленнєвої діяльності, інтенційно-діяльнісних категорій зумовлює інтерес до мовної особистості як центрального об’єкта лінгвістичних досліджень і неминуче переносить акценти з мовної системи на продукти комунікативної діяльності мовленнєві утворення, дискурси, які трактуються як відображення інтеракції, тобто соціально значимої взаємодії членів соціуму.
Мовна особистість трактується у сучасній лінгвістиці як трирівнева вербально-семантична, когнітивна та прагматична єдність, як сукупність мовленнєвих здібностей і характеристик особистості, що обумовлюють створення і сприйняття нею текстів, які вирізняються мірою структурно-мовної складності та глибиною й точністю відображення дійсності [74]. Поняття мовної особистості базується на соціопсихологічному прототипі модельній/референтній особистості [73; 169; 187 та ін.] та відбиває її соціопсихолінгвістичний портрет”[113].
Найбільш значимою соціальною групою у нашому суспільстві є сім’я. Усі ті процеси, які відбуваються в суспільстві, відображаються у сімейному дискурсі, що є конгломератом різних функціональних варіантів мовленнєвої поведінки, котра визначається певними соціолінгвістичними маркерами комунікації, передусім гендером і віком.
Поняття сім’я” ми трактуємо як традиційну (нуклеарну), засновану на засадах шлюбу або кровної спорідненості малу групу, члени якої пов’язані спільним побутом, взаємною допомогою й моральною відповідальністю[293,1205], або як група людей, котра складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які проживуть разом; родина, сімейство, посімейство[292], сімейство, що складається з одруженої пари й дітей, які є на утриманні у батьків, і проживають разом із ними [186, 282].
Сучасне спілкування у сім’ї є засобом формування міжособистісних стосунків. Аналіз англомовного сімейного дискурсу повністю залежить від адресантно-адресатних стосунків, які, своєю чергою, реалізуються у межах діад або адресантно-адресатних конфігурацій чоловік дружина, брат сестра, батько (вітчим) дочка, мати (мачуха) син, брат брат, сестра сестра, батько (вітчим) син, мати (мачуха) дочка.
Увага лінгвістів і досі зосереджена на раціональній аргументативній комунікативній діяльності [16; 23; 164], в той час як кооперативна мовленнєва взаємодія все-ще залишається за рамками дослідження, хоча саме мовленнєва підтримка є надзвичайно важливою й відповідає принципу комунікативного співробітництва.
Розвиваючи й поглиблюючи дослідження проблем безпосереднього спілкування, ми зосереджуємо увагу на вивченні комунікативної ситуації сімейної інтеракції і рольових стосунків у сім’ї в умовах неконфліктної взаємодії. Дослідження кооперативної мовленнєвої поведінки проводиться на основі сімейного інформативного і прескриптивного дискурсів на матеріалі діалогічних уривків з урахуванням авторських ремарок, які допомагають яскравіше відтворити й сприйняти мовленнєву ситуацію.
Сімейний діалогічний дискурс можна трактувати як особливий тип дискурсу, котрий відображає предмет дійсності сімейне спілкування, яке охоплює мовленнєву, фізичну, емоційну, інтелектуальну, підсвідому діяльність, результатом якої є вербалізований продукт, покликаний інформувати адресата чи регулювати його мовленнєву / немовленнєву поведінку за умови врахування адресантом „спільної комунікативної історії” [287, 1158] та дотримання принципів кооперації та координації.
Звернення до аналізу кооперативної мовленнєвої поведінки в сімейному дискурсі закономірно акцентує категорії гендеру й віку, що підкреслює актуальність і новизну аналізу та визначає необхідність залучення даних суміжних дисциплін з огляду на характер гендерної проблематики, її не тільки біологічно, але й соціально та культурно зумовлену специфіку.
Гендерні студії в аспекті соціолінгвістики [14], лінгвокультурології,[153;250], психолінгвістики дали змогу сформувати розуміння гендеру не тільки і не стільки як категорії соціолінгвістики, але як культурного феномену, що відображається у мові й конструюється в комунікативній взаємодії індивідів[77;166]. Отож, ми розуміємо гендерну ідентичність як самовизначення індивіда щодо соціальних, культурних, психологічних, емоційних та інших аспектів чоловічих і жіночих соціальних ролей, що стереотипно нав’язуються йому / їй лінгвокультурним соціумом за допомогою мови як основного каналу одержання соціокультурної інформації[111,3].
Актуальність дослідження зумовлена притаманним сучасній лінгвістиці цілісним антропоцентричним підходом до процесу комунікації, відсутністю комплексного аналізу кооперативної мовленнєвої поведінки комунікантів у сімейному діалогічному дискурсі в рамках симетричних / асиметричних стосунків, маркованих соціолінгвістичними чинниками гендер” і вік”. Особливістю цього дослідження є те, що аналіз сімейного діалогічного дискурсу проводиться у наративному режимі мовлення”, тобто аналізується діалогічний дискурс, включений в авторську оповідь.
Метою даного дослідження є виявлення мовленнєвих стратегій і тактик у кооперативному сімейному інформативному та прескриптивному типах діалогічного дискурсу, встановлення їхніх гендерних та вікових особливостей, а також аналіз лексичних, синтаксичних та стилістичних засобів вираження виділених стратегій і тактик.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань, а саме:
- виявити семантичні, прагматичні, когнітивні характеристики сімейного інформативного та прескриптивного типів діалогічного дискурсу;
- виділити марковані гендером та віком стратегії і тактики, які забезпечують кооперативну мовленнєву діяльність у сімейному інформативному та прескриптивному типах діалогічного дискурсу;
- проаналізувати мовне вираження відповідних преферентно-гендерних, преферентно-вікових та нейтральних тактик у сімейному інформативному і прескриптивному типах діалогічного дискурсу на різних рівнях мовної ієрархії;
- встановити кореляцію між типом інформації та мікроструктурою сімейного діалогічного дискурсу.
Об’єктом дослідження є кооперативний сімейний діалогічний дискурс як мисленнєво-комунікативна діяльність, яка постає як сукупність процесу і результату.
Предметом аналізу є зумовлена гендером і віком комунікантів, кооперативна мовленнєва поведінка та її екстеріоризація у сімейному інформативному й прескриптивному типах діалогічного дискурсу в сучасній англійській мові.
Матеріалом дослідження слугували 1565 мікродіалогів, вибраних з 15сучасних англійських творів, виданих за останні 2530 років, загальним обсягом 5958 друкованих сторінок, які репрезентують поведінкові характеристики чоловіків і жінок різних вікових груп. Ми виходимо з того, що художня література є відображенням мовленнєвої діяльності, властивій тій національній мовній культурі, до якої належить автор.
Методологічною основою дослідження є теорія мовленнєвої акомодації (SAT) [204], яка пропонує модель, що дає змогу пояснити складну взаємодію мови, мовленнєвої діяльності, конкретних цілей міжсуб’єктної взаємодії та забезпечує основу для аналізу закономірностей гендерної мовленнєвої поведінки різних вікових груп і наслідки такої поведінки; теорія лінгвальної регуляції гендерно диференційованої поведінки представників англомовної лінгвокультури, розроблена А.П.Мартинюк[111], функціональний підхід до вивчення мовних явищ, який інтегрує новітні доробки прагматики, когнітивної лінгвістики, зокрема лінгвокультурологічного напрямку дослідження концептів [20; 73; 112; 125; 153].
Для реалізації поставлених завдань у роботі використано низку методів і прийомів: контент-аналіз, який базується на використанні достатнього обсягу емпіричного матеріалу (1565 трансакцій) і дозволяє визначити стратегії й тактики у сімейному інформативному й прескриптивному типах діалогічного дискурсу залежно від характеристик адресанта / адресата; прагматичний аналіз, який уможливлює вивчення взаємозв’язку між стратегіями й тактиками кооперативного сімейного спілкування та мовними засобами їх екстеріоризації; метод конверсаційного аналізу як емпіричний напрям дослідження прагматики дає змогу простежити чергування реплік у діалозі, правила зміни мовленнєвого ходу, що уможливлює аналіз принципів кооперації у вказаних типах сімейного діалогічного дискурсу; трансакційний метод застосовується для аналізу міжособистісних стосунків комунікантів різного гендеру й віку з опорою на їхнє мовне вираження та урахування его-станів адресанта й адресата, що допомагає виявити взаємозв’язок і взаємовплив учасників спілкування; кількісний аналіз дає можливість визначити продуктивність нейтральних, преферентно-гендерних / вікових тактик і засобів їх реалізації у сімейному інформативному й прескриптивному типах діалогічного дискурсу.
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній уперше визначено гендерні та вікові особливості кооперативної мовленнєвої поведінки комунікантів у сімейному дискурсі з урахуванням конкретних міжрольових конфігурацій. Досліджено інформативний і регулятивний потенціали сімейного спілкування на основі визначених стратегій і тактик комунікантів, диференційованих за віком і гендером; описано й систематизовано комунікативно сприятливі мовні засоби забезпечення кооперативного взаємовпливу співрозмовників.
Теоретична значущість дослідження визначається вагомістю його результатів у розробці питань гендерної лінгвістики, лінгво- та соціопрагматики, теорії мовленнєвого впливу через розширення знань про процеси лінгвальної регуляції комунікативної поведінки особистості з огляду на її гендерні та вікові особливості. Аналіз виявлених мовленнєвих стратегій і тактик чоловіків та жінок різних вікових категорій у ситуації кооперативної мовленнєвої взаємодії у сімейному інформативному та прескриптивному типах діалогічного дискурсу сприяє збагаченню й подальшому розвитку теорії комунікації. Запропонований опис мовних засобів, що сприяють ефективності акту комунікації у сімейному діалогічному дискурсі, дав змогу дослідити кооперативну мовленнєву взаємодію у сучасній англомовній нуклеарній сім’ї у різних ситуативних контекстах.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання її положень та висновків у курсах зі стилістики англійської мови (розділи Стилістична лексикологія”, Стилістика тексту”, Стилістична семасіологія”), у спецкурсах із соціолінгвістики, гендерної лінгвістики, прагматики.
Особистий внесок дисертанта полягає у комплексному дослідженні стратегій і тактик у кооперативному сімейному інформативному та прескриптивному типах діалогічного дискурсу, в з’ясуванні їхнього лексико-семантичного вираження у зазначених типах сімейного дискурсу, у виявленні структури їх розгортання залежно від ініціюючого мовленнєвого акту.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в доповідях на міжнародних, регіональних, науково-практичних конференціях, наукових семінарах, а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк 2005; 2006; 2007). Результати роботи апробовані на VII Міжнародній науково-практичній конференції Досвід розробки та застосування приладо-технологічних САПР в мікроелектроніці” (Славське,2003); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень «2004»” (Дніпропетровськ, 2004); на науково-практичному семінарі Теоретичні та практичні питання сучасної прикладної лінгвістики” (Луцьк, 2004); на Міжнародній науково-дослідній конференції Проблеми прикладної лінгвістики” (Одеса, 2005); на ІV Міжвузівській конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006); на VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006); на науковій конференції Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк; Світязь,2007).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в шести наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та чотирьох тезах наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, ілюстративного матеріалу (311 найменувань), 18 додатків. Текстова частина нараховує 200 сторінок, загальний обсяг роботи становить 242 сторінки.
У вступі обґрунтовується актуальність вибору теми дисертації, визначаються мета, завдання та методи дослідження, а також об’єкт та предмет дослідження, розкривається наукова новизна роботи та її теоретичне і практичне значення, особистий внесок дисертанта, апробація і публікації з теми дослідження.
У першому розділі викладено загальні теоретичні засади дослідження сімейного діалогічного дискурсу, зокрема: проблеми тлумачення дискурсу; два основних підходи до визначення дискурсу: дискурс як текст, дискурс як комунікація, суттєвим складником якої є мовленнєва діяльність; проводиться аналіз діалогічного дискурсу. Дається визначення кооперативного сімейного діалогічного дискурсу та аналізується його трансакційна модель, визначається лінгвокогнітивний простір сімейного дискурсу. В термінах інформативності та інформаційного змісту повідомлення розмежовуються інформативний та прескриптивний типи діалогічного дискурсу, висвітлюються дистинктивні риси соціолінгвістичних чинників гендер” і вік”. Визначаються стратегії кооперативного спілкування з огляду на фактор адресата.
У другому розділі висвітлено основні характеристики інформативного діалогічного дискурсу в рамках неконфліктного сімейного спілкування. Досліджується гендерна та вікова диференціація стратегій і тактик неконфліктного інформативного діалогічного дискурсу в межах симетричних / асиметричних стосунків і вербальні та невербальні засоби їхнього вираження.
У третьому розділі охарактеризовано неконфліктний сімейний прескриптивний дискурс, гендерну та вікову диференціацію стратегій і тактик прескриптивного діалогічного дискурсу, проаналізовано його мікроструктуру. Досліджуються гендерні та вікові характеристики аргументації прескриптивного дискурсу.
У висновках підсумовуються отримані результати, формулюються висновки проведеного дослідження, а також окреслюються перспективи наукових розробок у сфері вивчення лінгвокогнітивних та соціолінгвістичних особливостей сімейного дискурсу. Описано лінгвокогнітивний простір сімейного прескриптивного та інформативного типів діалогічного дискурсу дає змогу зробити висновок про наявність типізованих форм мовленнєвої поведінки членів сім’ї (при симетричних / асиметричних стосунках), диференційованих за соціальними параметрами вік” і гендер”. Саме простір у комунікативно-когнітивній парадигмі контексту дискурсу визначає схеми комбінування і розгортання мовленнєвих ходів та подій у дискурсі.
У додатках наводяться схеми гендерної та вікової преферентності стратегій і тактик комунікантів у сімейному прескриптивному та інформативному типах діалогічного дискурсу в межах симетричних / асиметричних стосунків.
Серед перспективних напрямів дослідження слід зазначити аналіз кооперативної мовленнєвої взаємодії у юридичному, політичному, побутовому та інших типах дискурсу. Основні положення даної роботи можуть слугувати підґрунтям дослідження гендерних і вікових аспектів міжкультурної комунікації.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Англомовний кооперативний сімейний діалогічний дискурс характеризується смисловим та ідеально-змістовим аспектом соціальної взаємодії й відбувається у конкретному часовому й просторовому вимірі в рамках закритого соціуму для обміну інформацією між комунікантами за посередництвом вербального / невербального каналу зв’язку згідно з певними правилами й нормами комунікації. Кооперативна мовленнєва взаємодія у цьому дискурсі екстеріоризується на лексико-семантичному та синтаксичному рівнях мовної ієрархії.
При загальній гармонізуючій макростратегії кооперативної мовленнєвої поведінки мікростратегії в сімейному інформативному й прескриптивному типах діалогічного дискурсу з огляду на їх основні функції різняться. Диктальна мікростратегія притаманна сімейному інформативному, а регулятивна прескриптивному типам діалогічного дискурсу.
Конкретними алгоритмами досягнення взаєморозуміння, взаємопідтримки та неконфліктного спонукання до дії є відповідні тактики, марковані соціолінгвістичними параметрами гендер” і вік”. Гендер” і вік” як складні дискурсивні соціокультурні та психологічні феномени є сутністю соціокультурних норм стереотипів поведінки, що актуалізується у преферентно-гендерних або преферентно-вікових тактиках, у яких віддзеркалюються загальнолюдські когнітивні концепти та варіативні гендерні та вікові нашарування. Нейтральними тактиками в рамках симетричних / асиметричних стосунків в англомовному сімейному інформативному та прескриптивному типах діалогічного дискурсу є повтор і звертання, що вказує на їхню універсальність у досягненні комунікативної інтенції мовця.
У сімейному інформативному діалогічному дискурсі в умовах симетричних стосунків виявлено три преферентно-гендерних тактики: дві фемінінних (посилання на авторитет, спонукання до надання інформації) й одна маскулінна тактика (моніторинг). За нашими матеріалами, усімейному прескриптивному діалогічному дискурсі існує сім преферентно-гендерних тактик: чотири фемінінних і три маскулінних. Іронія, пом’якшення, пропозиція, часткова згода / незгода притаманні лише жіночому мовленню, а прохання, моніторинг, переривання простежуються лише у мовленні чоловіків.
В обох типах англомовного сімейного дискурсу серед преферентно-гендерних тактик кількість маскулінних є меншою порівняно з фемінінними, проте вони є ефективнішими, оскільки актуалізують чоловіче соціальне й комунікативне домінування. Удвічі більша кількість преферентно-вікових тактик у мовленні старших за віком комунікантів у сімейному інформативному діалогічному дискурсі та їхня кількісна перевага на одну тактику в сімейному прескриптивному діалогічному дискурсі вказує на вищий комунікативний статус представників категорії дорослі/батьки.
У сімейному інформативному діалогічному дискурсі кількість, перелік, лексико-семантичне вираження нейтральних тактик, маркованих і гендером, і віком, збігається (шість), за винятком тактики опозиції та риторичної тактики. Тактика опозиції є нейтрально-гендерною і представлена антонімами на лексичному рівні, частковими паралельними конструкціями з акцентом на заперечній частці not на синтаксичному. Риторична тактика є нейтрально-віковою і реалізується спеціальними, розділовими та загальними запитаннями як повної предикації, так й еліптичними.
Кількість нейтральних тактик у сімейному прескриптивному діалогічному дискурсі збігається (вісім), але їх перелік істотно відрізняється, за винятком тактик обіцянки, відмови, повтору, звертання, які є маркованими і гендером, і віком. Прохання, посилання на авторитет, умова, переривання є лише нейтрально-віковими. Нейтрально-гендерними тактиками є заперечення, риторична, генералізація, опозиція, обіцянка, відмова. Тактика обіцянки незалежно від гендеру й віку виражена дієсловом із семою обіцянки (promise). Тактика відмови, маркована гендером, виражається як експліцитно (дієсловом із заперечною часткою not, дієсловом hate, прислівником never, так і імпліцитно (конструкцією I’d rather + inf.). Маркована віком, тактика відмови виражається суб’єктивною / об’єктивною модальністю.
Основними мовними засобами вираження нейтральних і преферентно-гендерних / вікових тактик у сімейному інформативному діалогічному дискурсі є прямі мовленнєві акти, лексичний повтор, часткові паралельні конструкції, власні імена, квантифікатори, субстантивовані прикметники. Усімейному прескриптивному діалогічному дискурсі мовлення комунікантів різного гендеру та віку характеризується мінімальним використанням прямих мовленнєвих актів, перевага надається непрямим.
У фемінінному мовленні представників різного віку сімейної ієрархії широко використовуються емоційно забарвлені імена, модальні дієслова, які позначають об’єктивну / суб’єктивну модальність, модальні слова, квантативні детермінанти. Умаскулінному мовленні, незалежно від віку, простежується вживання збірних іменників, антонімів, вказівних займенників, модальних дієслів. Основними прийомами впливу на адресата є різного роду повтори й протиставлення. Використання лексичних і стилістичних прийомів (іронія, антономазія, епанафора) у мовленні комунікантів різного віку й статі зведено до мінімуму.
Основною мікроструктурою англомовного сімейного інформативного діалогічного дискурсу є така: запит інформації адресантом → інформація адресата. Вона може мати різні альтернативи розширення залежно від характеру інформації: інформація з коментарем до неї, інформація з обґрунтуванням, нова інформація, інформація з поясненням, нова інформація з поясненням, респонсивна інформація, інформація із спонуканням до дії. Інформація із спонуканням до дії притаманна лише представникам старшого віку, що забезпечує батькам регулювання мовленнєвої / немовленнєвої діяльності дітей в обох типах сімейного діалогічного дискурсу.
Аналіз англомовного сімейного прескриптивного діалогічного дискурсу показав, що як адресант, так і адресат можуть виступати в ролі прескриптора чи виконавця, що відображається у його мікроструктурі, яка має такий вигляд: прескрипція → згода / відмова. Цьому типу дискурсу притаманні два різновиди прескрипції: чиста прескрипція і прескрипція з аргументацією. Преферентність різновиду прескрипції і мікроструктури сімейного прескриптивного діалогічного дискурсу залежить від вікових і гендерних характеристик комунікантів у кожній конкретній діаді.
Адресат в англомовному сімейному дискурсі реалізується на трьох рівнях: 1) сімейно-ієрархічному, 2) індивідуально-особистісному, 3)соціальному. Оскільки в рамках сімейного діалогічного дискурсу ієрархія стосунків проявляється у фіксованості соціальних ролей комунікантів з їх віковими та гендерними характеристиками, то у межах симетричних стосунків адресату притаманні ті ж самі соціальні ролі, вікові характеристики та цінності, що й адресантові. Увипадку асиметричних стосунків основним диференціюючим параметром є вік співрозмовників.
Соціолінгвістичний чинник гендер” визначає добір стратегій і тактик комунікантів у межах симетричних стосунків у зазначених типах сімейного діалогічного дискурсу в сучасній англійській мові. При асиметричних стосунках домінує вік, який взаємодіє з гендером у гетерогенних діадах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Ю.Б. Мужское и женское начало в британской паремии // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2002. №567. С.282289.
2. Азнаурова Э. С. Прагматика текстов различных функциональных стилей // Общественно-политический и научный текст как предмет обучения иностранным языкам. М.: Наука, 1987. 200 с.
3. Аллен Дж. Ф., Перро Р. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании // Новое в зарубеж. лингвистике. М., 1986. Вып. ХVII. 332 c.
4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: Стилистика декодирования: Учеб. пособ. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
5. Арутюнова Н.Д. Диалогическая модальность и явление цитации // Человеческий фактор в языке: Коммуникация, модальность, дейксис. М., 1992. С. 53.
6. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое в зарубеж. лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 343.
7. Бакушева Е.М. Социолингвистический анализ речевого поведения мужчин и женщин (на материале французского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.05. М., 1995. 197 с.
8. Баранов А.Н., Крейдлин Г.Е. Иллокутивное вынуждение в структуре диалога // Вопр. языкознания. 1992. № 2. С. 8499.
9. Баранов А.Н. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростовн/Д, 1993. 182 с.
10. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 423с.
11. Бахтин М.М. Человек в мире слова / Рос. открытый ун-т РОУ. М., 1995.−140 с.
12. Безменова Н.А. Оптимизация речевого воздействия. М.: Наука, 1990. 237 с.
13. Безуглая Л.Р., Бондаренко С.В., Донець П.М. та ін. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Під заг. ред. Шевченко І.С.: Монографія. Харків: Константа, 2005.356с.
14. Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика. М.: РГГУ, 2001. 439 с.
15. Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы. М.: Международ. отн-ния, 1980. 318с.
16. Бєлова А.Д. Лінгвістичні аспекти аргументації. К., 1997. 298 с.
17. Беляева Е.И. Грамматика и прагматика побуждения: английский язык. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1992. 168 с.
18. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Под ред. Ю.С. Степанова. М., 1974.С. 104114.
19. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: перевод с английского. Минск: Прамеб, 1992. 384 с.
20. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
21. Бехта І.А. Дискурс наратора в англійській прозі. К.: Грамота, 2004. 304с.
22. Библер В.С. Мышление как творчество. М.: Политиздат, 1975. 339 с.
23. Бігарі А.А. Дискурс сучасної англомовної сім’ї: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2006. 20 с.
24. Бисималиева М.К. О понятиях текст” и дискурс”// Філол. науки. 1999. № 2. С. 78-85.
25. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В2-х т. / Под ред. А.В. Петровского. М.: Педагогика, 1979. 399 с.
26. Богданов В. В. Молчание как нулевой речевой акт и его роль в вербальной коммуникации // Язик. общение и его единицы. Калинин: КГУ, 1986. С.1218.
27. Богданов В.В. Текст и текстовое сообщение. СПб.: СПГУ, 1993. 171 с.
28. Божович Е.Д. Развитие речевой компетенции школьников: проблемы и подходы // Вопр. психологии. 1997. № 1. С. 3344.
29. Бондаренко Я.Г. Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-когнітивний аспект: Дис. канд. філол.. наук: 10.02.04. К., 2002. 249 с.
30. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця ХХ століття: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 214 с.
31. Борисова И.Н. Дискурсивные стратегии в разговорном диалоге // Русская разговорная речь как явление городской культуры. Екатеринбург: Урал. гос. ун-т им. А.М. Горького, 1996.С.21-48.
32. Бырдина Г.В. Динамичная структура русской диалогической речи: Учеб. пособ. / Г.В. Бырдина. Тверь: Тв. ГУ, 1992. 84 с.
33. Бюлер К. Теория языка // История языкознания XIXXX веков в очерках и извлечениях / Под ред. В.А. Звегинцева. М.: Просвещение, 1965. Ч. 2. С.22-28.
34. Вежбицкая А. Метатекст в тексте // Новое в зарубеж. лингвистике. М.: Прогресс, 1978. Вып. 8. С. 402421.
35. Верхоланцева Н.Ф. Из наблюдений над использованием просторечной лексики мужчинами/женщинами носителями русского литературного языка // Живое слово в русской речи Прикамья. Пермь, 1989. С. 8389.
36. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. К.: Рад. шк., 1976. Розд. І.269 с.
37. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. М.: Наука, 1993. 167 с.
38. Витгенштейн Л. Философские работы. М., 1994. Ч. 1. С. 142149.
39. Волошинов В.Н. Марксизм и философия языка // Вопросы философии. 1993. № 1. С. 270.
40. Воробьёва О.П. К вопросу о таксономии адресата художественного текста // Текст и его категориальные признаки: Сб. науч. тр. К.: Изд-во КГПИИЯ, 1989. С. 39-46.
41. Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованости художественного текста (одноязычная и межязычная коммуникация): Дис.д-ра филол. наук. М., 1997. 382 с.
42. Выготский Л. С. Психологические исследования М., 1934. 324 с.
43. Выготский Л. С. Проблема возрастной периодизации детского развития // Вопр. психологии. 1972. № 2. С. 114123.
44. Выготский Л. С. Мышление и речь // Собрание сочинений: В 6-ти т. М.: Педагогика, 1982. T. 3. 368 с.
45. Галапчук О.М. Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в сучасній англійській мові: Дискурс. канд.. філол.. наук. 10.02.04. Харків, 2000. 197 с.
46. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 140 с.
47. Гвоздeв О.М. Вопросы изучения детской речи. М.: Просвещение, 1961. 471.
48. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Речевая коммуникация. М.: Инфра, 2001. 272с.
49. Горелов И.Н. Проблемы функционального базиса речи в онтогенезе. Челябинск: Изд-во Челябин. у-та, 1974. 116 с.
50. Горошко Е. И. Гендерная проблематика в языкознании. Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учеб. пос. Харьков; СПб., 2001(а). С.509.
51. Горошко Е.И. Интерактивная модель свободного ассоциативного эксперимента. Харьков; М.: Каравелла, 2001(б). 320 с.
52. Гусeва Л.П. Номинативно-прагматические свойства высказываний со значением самоутверждения в речи детей и подростков: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 1987. 195 с.
53. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика, 1972. 178 с.
54. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
55. Демьянков В.З. Англо-русские термины по прикладной лингвистике и автоматической переработке текста. Методы анализа текста. М.: Всесоюз. центр переводов ГКНТ и АН СССР, 1982 (а). Вып. 2. 228 с.
56. Демьянков В.З. Конвенции, правила и стратегии общения (интепретирующий подход к аргументации) // Изд-во АН СССР. Сер. лит. и яз. 1982 (б). Т.41. № 4. С. 327337.
57. Дискурс іноземномовної комунікації: Монографія / Під ред. проф. К.Я.Кусько. Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2001. 495 с.
58. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. Проблемы семиосоциопсихологии. М., 1984. С. 57.
59. Дудоладова О.В. Динамика языковой репрезентации гендера в английском публицистическом дискурсе (вторая половина XX начало XXI века): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Харьков, 2003. 199 с.
60. Дымарский М. Я. Проблемы текстообразования и худо­жественный текст (на материале русской прозы ХІХХХ вв.). М.: Эдиториал УРСС, 2001. 328 с.
61. Емурсуїнова Г.І. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04/ Київ. нац. ун-т. К., 2003. 19 с.
62. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. М.: Изд-во МГУ, 1976. 305 с.
63. Звегинцев В.А. О цельнооформленности единиц текста // Изд-во АН СССР. Сер. Лит. и яз. 1980. Т. 39. № 1. С. 1356 .
64. Зильберт Б.А. Социопсихолингвистические исследования текстов радио, телевидения, газеты / Под ред. академика А.Г. Костомарова. Саратов: Сарат. ун-т, 1986. С. 78.
65. Золотова Г.А., Онипенко Н.К., Сидорова М.Ю. Коммуникативная грамматика русского языка. М., 1998. 528 с.
66. Зыкова И.В. Способы конструирования гендера в английской фразеологии. М.: Эдиториал УРРС, 2003. 232 с.
67. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи: Дис. док. филол. наук. Омск, 1999. 385 с.
68. Ишмуратов А. Т. Логико-когнитивньїй анализ онтологии дискурса // Рациональность и семиотика дискурса. К., 1994. С. 171176.
69. Йокояма О.Б. Когнитивная модель дискурса и русский порядок слов. М.: Языки славянской культуры, 2005. 424 с.
70. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. М.: Политиздат, 1988. 315 с.
71. Карабан В.І. Переклад з української мови на англійську. Вінниця: Нова кн., 2003. С. 372380.
72. Карабан В.И. Сложные речевые единицы: прагматика английских асиндетических полипредикативных образований. К.: Вища шк., 1989(а). 131 с.
73. Карасик В.И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002 477 с.
74. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 262 с.
75. Карпчук Н.П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Х., 2005. 217 с.
76. Кирилина А.В. Развитие гендерных исследований в лингвистике // Филол. науки. 1998. № 2. С. 5158.
77. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. М.: Ин-т социологии РАН, 1999. 180 с.
78. Кирилина А.В. Новый этап развития отечественной лингвистической гендерологии // Гендерные исследования и гендерное образование в высшей школе: Матер. международ. науч. конф. Иваново, 2526 июня 2002: В 2-хч. Ч. ІІ. История, социология, язык, культура. Иваново: Иван. гос. ун-т, 2002. С.238242.
79. Киричук Л. М. Прагматичні особливості категорії оцінки у рекламному тексті (на матеріалі реклами журналу Time”): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1999. 204 с.
80. Клепикова И.А. Валентность и структура диалогического текста: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1995. 16 с.
81. Клюев Е.В. Речевая коммуникация: Учеб. пос. для ун-в и вузов. М.: ПРИОР, 1998. 224 с.
82. Кобякова І.К. Соціолінгвістичні витоки мовотворчої функції // Вісник Сум. держ. ун-у. Сер. Філол. науки. Суми, 2006. № 3(87). С. 183188.
83. Кожина М.Н. Диалогичность письменной научной речи как проявление социальной сущности языка // Методика и лингвистика. / Отв. ред. М.Я.Цвилинг. М.: Наука, 1981. С. 187214.
84. Козачишина О.Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англійських художніх текстів (на матеріалі американської прози XX сторіччя): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. лінгвіст. ун-т. К., 2003. 20 с.
85. Колесникова М.С. Гендерные асимметрии и стереотипы в лингвострановедческих словарях // Тр. Международ. конф. Гендер: язык, культура, коммуникация” М.: МГЛУ, 2001. С. 112-221.
86. Кон И.С. Сексуальная культура в России: клубничка на берёзке. М.: ОГИ, 1997. 464 с.
87. Конрад Р. Вопросительные предложения как косвенные речевые акты // Новое в зарубеж. лингвистике. М., 1985. Вып. 16. С. 349384.
88. Кох В. А. Предварительный набросок дискурсивного анали­за семантического типа // Новое в зарубеж. лингвистике. М.: Прогресс, 1978. Вып. VIII. С. 149172.
89. Красних В.В. Виртуальная реальность и реальная виртуальность? Человек. Сознание. Коммуникация: Монография. М.: Диалог МГУ, 1998. 352 с.
90. Красних В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций. М.: ИТДГК Гнозис”, 2001. 270 с.
91. Кривий А. Дискурсивний аналіз сучасного мовознавства // Дискурс іноземномовної комунікації: концептуальні питання. Теорія та практика: Монографія / Ред. К. Кусько. Л.: Вид-во Льв. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2001. 495 с.
92. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности // АН СССР, Инс-т языкознания / Отв. редактор Б.Л. Серебренников. М.: Наука, 1986.158 с.
93. Кубрякова Е.С. Введение // Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи / Отв. ред. Е.С. Кубрякова. М.: Наука, 1991. С. 420.
94. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
95. Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространства и дискурса // Материалы. науч. конф. Категоризация мира: пространство и время”. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1997. С. 1526.
96. Кусько К.Я. Фреймова вербалізація країнознавчого дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. 2001. № 5. С. 117121.
97. Кухаренко В.А. Интепретация текста. М.: Просвещение, 1988. 192 с.
98. Лагутин В.И Проблемы анализа художественного диалога (Кпрагмалингвистической теории драмы). Кишинев: Штиинца,1991.99с.
99. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: Учебник. М.: Смысл, 1999.287 с.
100. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1972. 541 с.
101. Лосев А.Ф. Философия имени. М.: Изд-во МГУ, 1990. 270 с.
102. Лотман Ю.М. Культура как коллективный интеллект и проблемы искусственного разума. М.: Прогресс, 1977. 18 с.
103. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.: Изд-во МГУ, 1979. 182 с.
104. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М., 2003(а). 276 с.
105. Макаров М.Л., Жуков И.В. Критический анализ дискурса в начале ХХI века // Материалы международ. конф., посв. 60-летию ф-та ин. яз. Тверь: Тв. ГУ, 2003(б). Ч. 2. С. 89102.
106. Маліновський Е.Ф. Когнітивні, прагматичні та стилістичні характеристики простого контактного повтору в англомовному дискурсі: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Х., 2006. 20с.
107. Малишевская Д.Ч. Базовые концепты культуры в свете гендерного подхода (на примере оппозиции мужчина/женщина” // Фразеология в контенксте культуры. М.: Ин-т языкознания РАН, 1999. С. 180184.
108. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. М.: Прогресс, 1990. 365 с.
109. Маркова А.К. Периодизация речевого развития // Вопр. психологии. 1973. № 6 // Soviet Psychology. С. 96106.
110. Мартынюк А. П., Землянский П.Н. Отражение мужских и женских стереотипов английского языка в рекламе // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Зб. наук. пр. Харків: Константа, 1996(б) С. 116118.
111. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. Харків: Константа, 2004. 292 с.
112. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: Учеб. пособие / В.А. Маслова. Мн.: ТетраСистемс, 2004. 256 с.
113. Мизецкая В.Я. Коммуникативно-речевая организация персонажной системы в драматургическом тексте. О.: Черноморье, 1992. 150 с.
114. Минский М. Фреймы для представления знаний. М.: Энергия, 1979. 152 с.
115. Моісеєнко О.Ю. Дискурсно-прагматичні особливості дитячого мовлення (на матеріалі суч. англ.. мови): Автореф. дис. канд.. філол.. наук: 10.02.04. К., 1999. 20 с.
116. Негневицкая Е.И., Шахнарович А.М. Язык и дети. М.: Наука, 1981. 111с.
117. Никульшина Т.Н. Информационная стратегия в побудительном дискурсе (на материале англ. яз.): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1998. 190 с.
118. Олікова М. Лінгвістична поведінка підлітків // Науковий вісник Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Луцьк: Вежа, 1991. №3.С.151−153.
119. Олікова М. Гендерні прислів’я в сучасній англійській мові // Науковий вісник Волин. держ. і ун-ту м. Лесі Українки. Філологічні науки. Луцьк: Вежа, 2001. № 13. С. 1215.
120. Основы теории коммуникации: Учебник / Под ред. проф. М.А. Василикос. М.: Гардарики, 2005. 615 с.
121. Петренко В.Ф. Проблемы эффективности речевого воздействия в аспекте психолингвистики // Оптимизация речевого воздействия. М: Наука, 1990. С. 1831.
122. Пихтовникова Л.С. Информативность текста и стиль // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2004. № 635. С. 142144.
123. Піщікова К.В. Стратегії домінування в аргументативному дискурсі: гендерний аналіз (на матеріалі сучасної англійської мови): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Х., 2003. 20 с.
124. Полонский А.В. Категориальная и функциональная сущность адресатности: на мат. русс. яз. Дис. д-ра филол. наук. 10.02.01. Белгород, 1999. 451с.