ГЕОПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ АНТАРКТИЧНОГО ТУРИЗМУ

Короткий опис

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Федчук Андрій Петрович

УДК 911.3: 796.5 (919.9)

ГЕОПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ АНТАРКТИЧНОГО ТУРИЗМУ

Спеціальність 11.00.02 Економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
к.геогр.н., доц.
Бабарицька Вікторія Костянтинівна

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ...............................................................................................................

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження Антарктичного туризму......................................................................
1.1. Стан вивченості проблеми у вітчизняній та зарубіжній географії........
1.2. Розробка суспільно-географічної концепції геопросторової організації антарктичного туризму..................................................................
1.2.1. Формулювання дефініції об’єкта дослідження....................................
1.2.2. Специфіка функціональної структури антарктичного туризму.........
1.2.3. Концептуальна модель геопросторової організації об’єкта дослідження.......................................................................................................
1.3. Загальна методика і методи дослідження................................................
Висновки до розділу..........................................................................................

Розділ 2. фактори розвитку антарктичного туризму..........
2.1. Історико-географічний особливості туристського освоєння Антарктики.........................................................................................................
2.2. Туристський потенціал Антарктики.......................................................
2.3. Територіальна організація попиту і пропозиції......................................
2.4. Лімітуючі фактори....................................................................................
Висновки за розділом........................................................................................

Розділ 3. Структура і геопросторова організація Антарктичного туризму......................................................................
3.1. Функціонально-компонентна структура і динаміка турпотоків..........................................................................................................
3.1.1. Морський туризм.....................................................................................
3.1.2. Повітряний туризм .................................................................................
3.1.3. Наземний туризм.
3.2. Функціонально-просторова структура.....................................................
3.2.1. Характеристика провідного туристського коридору”.......................
3.2.2. Елементи опорного каркасу геопросторової структури антарктичного туризму.....................................................................................
3.3. Функціонально-управлінська структура..................................................
3.3.1. Напрями розвитку управлінської структури........................................
3.3.2. Практика територіального управління в Антарктиці..........................
Висновки до розділу..........................................................................................

Розділ 4. Оптимізація ТУРИСТСЬКОГО освоєння району наукових інтересів України в Антарктиці
4.1. Туристський потенціал району наукових інтересів України в Антарктиці.........................................................................................................
4.2. Розвиток міжнародного туризму у районі української антарктичної станції за 1968-2006 рр.
4.3. Удосконалення туристської політики на станції Академік Вернадський...
4.4. Розробка засад територіального управління для району наукових інтересів України в Антарктиці...
Висновки до розділу........................................................................................
Висновки.......................................................................................................
Список використаних джерел.........................................................
Додатки..........................................................................................................
Додаток А. Зведена наукометрична таблиця зарубіжних публікацій з проблематики антарктичного туризму (1991-2005 рр.).................................
Додаток Б. Загальна характеристика суден, що виконують круїзи в Антарктиці.........................................................................................................
Додаток В. Історичні місця й пам’ятки Антарктики.....................................
Додаток Г. Характеристика найбільш популярних туристських стоянок Антарктичного півострова та прилеглих островів.........................................
Додаток Д. Зведені рекомендації щодо підвищення ефективності функціонально-управлінської структури антарктичного туризму...

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні тенденції глобалізації у сфері міжнародного туризму зумовлюють активне туристсько-рекреаційне освоєння незаселених екстремальних регіонів планети. З 1991 р. туризм в Антарктиці наймасштабніша діяльність як за кількістю туристів, так і за кількістю залучених транспортних засобів. У сезоні 2006-2007 рр. Антарктику відвідало понад 35000 туристів, що у 7 разів перевищує кількість науковців і допоміжного персоналу, який працює на наукових станціях та задіяний в антарктичних експедиціях. З огляду на це, обговорення питань туризму та неурядової діяльності займає 25% робочого часу щорічних Консультативних Нарад Сторін Договору про Антарктику.
Необхідність комплексних досліджень туризму як нової комерційної діяльності в Антарктиці зумовлена: 1)масштабністю, динамікою та диверсифікацією туристської діяльності при відсутній однозначній оцінці подальших тенденцій розвитку та механізмів її регулювання; 2)міжнародно-правовими та соціально-економічними наслідками формування нового ринку міжнародного туризму; 3)потенційним екологічним (кумулятивним) впливом туристської діяльності на природне середовище антарктичного регіону, якому на міжнародному рівні надано статус природного заповідника.
Державною програмою досліджень України в Антарктиці на 2002-2010 рр. передбачено організацію вітчизняних туристських рейсів до станції Академік Вернадський та району наукових інтересів України в Антарктиці з метою забезпечення геополітичної присутності та реалізації національно-культурних інтересів у цьому регіоні. Водночас, набуття у 2004році статусу Консультативної сторони Договору про Антарктику накладає на Україну міжнародні зобов’язання, з яких випливає необхідність розробки національної туристської політики у відповідності до існуючого організаційно-правового режиму Антарктики. В основі такої політики має бути покладений суспільно-географічний підхід, зважаючи на активне впровадження у регіоні форм територіального управління. Подібні дослідження в Україні не проводилися, тому дана дисертаційна робота є новаторською суспільно-географічною розробкою, що започатковує розвиток вітчизняних (україноцентричних) науково-практичних досліджень антарктичного туризму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках Державної програми досліджень України в Антарктиці на 2002-2010 роки (розпорядження Кабінету міністрів України від 13.09.2001 р., №422-р), є складовою науково-дослідної теми Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України Дослідження на антарктичній станції Академік Вернадський” (№державної реєстрації 0104U002660). Дослідження пов’язане з навчальними планами роботи кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що знайшло відображення у спецкурсах Основи теорії географії рекреації і туризму” та Туристські ресурси світу”.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є міжнародний туризм в антарктичному регіоні, а предметом його геопросторова організація.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка суспільно-географічної концепції геопросторової організації антарктичного туризму та теоретико-методичне обґрунтування національної туристської політики в Антарктиці.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
1) визначити рівень розробленості теми на основі аналізу результатів вітчизняних та зарубіжних наукових публікацій з проблематики антарктичного туризму;
2) узагальнити та концептуально поглибити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження процесу туристського освоєння Антарктики, на основі систематизації методичних підходів розробити методику моніторингу турпотоків;
3) розкрити специфіку формування та фактори розвитку антарктичного туризму;
4) проаналізувати структуру та динаміку міжконтинентальних турпотоків і визначити функціональні особливості геопросторової організації антарктичного туризму;
5) дослідити туристський потенціал району наукових інтересів України в Антарктиці, визначити його місце й роль у процесі туристського освоєння регіону;
6) обґрунтувати стратегічні засади національної туристської політики та розробити рекомендації щодо забезпечення умов збалансованого розвитку туристської діяльності у районі наукових інтересів України в Антарктиці.
Методологія, методи досліджень, використані матеріали. Методологічною базою дисертаційного дослідження є основні положення теорії суспільної географії, ґрунтовно осмислені в працях М.Д. Пістуна [46], О.І. Шаблія [91-92], О.Г. Топчієва [63], а також наукові засади рекреаційної географії, викладені в працях В.С. Преображенського, І.Т. Твердохлебова, М.С. Фальковича, В.О. Квартальнова, М.П. Крачила, В.К. Євдокименка, О.О. Любіцевої, О.О. Бейдика та інших.
У дисертаційній роботі використано окремі положення наукових розробок теоретичного й прикладного характеру Ю.О. Вєдєніна (концепція рекреаційних стоянок [13]), М.С. Мироненка (вчення про рекреаційну сукцесію [48]), О.О. Любіцевої (концепція туристичного макрорайонування світу, окремі елементи методики структурно-процесуального регіонального аналізу [38]), В.К. Бабарицької (методичні підходи до аналізу факторів територіальної диференціації міжнародної туристської діяльності [5]), І.М.Яковенко (окремі положення моніторингу рекреаційного природокористування [96]). Серед напрацювань зарубіжних учених використано розробки Рона Невіна (методика інвентаризації антарктичних територій, які інтенсивно відвідуються туристами [153]), Памели Дейвіс (науково-практичні розробки зі шкали рекреаційних можливостей територій, адаптованої для потреб управління рекреаційною діяльністю в Антарктиці [117]) та інших.
Основним методологічним підходом в роботі є системно-структурний, який визначив застосування конкретних методів дослідження: геоситуаційного аналізу та порівняльно-географічного (для визначення модельних територій розвитку антарктичного туризму), класифікації та типології, математико-статистичного (для аналізу кількісних характеристик та виявлення кореляційних залежностей між показниками, що характеризують динаміку туристського освоєння Антарктики), картографічного моделювання (для географічної інтерпретації статистичних даних). У роботі використані також спеціальні правові методи дослідження порівняльно-правовий та метод тлумачення правових норм для дослідження нормативно-правової бази регулювання туристської діяльності в районі дії Договору про Антарктику.
Джерельною базою дослідження є архівні матеріали Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України (звіти начальників станції Академік Вернадський, 1995-2006 рр.), інформаційні та робочі документи Консультативних нарад Сторін Договору про Антарктику, а також звітна документація Міжнародної асоціації антарктичних туроператорів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше
- розроблено регіональну секторно-поясну модель геопросторової організації антарктичного туризму, у якій обґрунтовано зміщення науково-дослідницьких акцентів від традиційного зонально-широтного підходу до азонально-секторного із врахуванням міжконтинентальних суспільно-географічних зв’язків;
- обґрунтовано регіональний процес рекреаційної конверсії, що проявляється у перепрофілюванні об’єктів нетуристського призначення;
- здійснено оцінку впливу системи факторів, що зумовлюють специфіку формування і просторові відмінності функціонування антарктичного туризму;
- вивчено туристський потенціал району наукових інтересів України в Антарктиці, обґрунтовано концептуальні засади національної туристської політики;
удосконалено
- поняттєво-термінологічний апарат об’єкта дослідження, зокрема обґрунтовано уточнене визначення антарктичний туризм”, структурно-класифікаційну схему об’єкта дослідження за видами транспорту та циклами рекреаційних занять, класифікацію міжконтинентальних маршрутів, типізацію туристських стоянок;
- методику моніторингу туристських потоків, що ґрунтується на аналізі просторової диференціації структури та динаміки турпотоків;
отримали подальший розвиток
- науково-практичні розробки з територіального управління в умовах сучасного організаційно-правового режиму Антарктики.
Практичне значення одержаних результатів У роботі обґрунтовано можливість організації вітчизняних туристських подорожей до району української антарктичної станції Академік Вернадський на базі конструктивного використання релевантної географічної інформації. Окремі науково-практичні розробки дисертаційного дослідження обґрунтування необхідності надання острову Петерманн статусу території з особливим режимом управління та пропозиції щодо вдосконалення національної туристської політики в районі наукових інтересів України в Антарктиці впроваджено у роботу Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України (довідка № 272 від 20 жовтня 2006 р.). Теоретичні положення та результати дослідження використовуються у викладанні спеціалізованих курсів Основи теорії географії рекреації і туризму”, Туристські ресурси світу” на кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею. Положення, висновки та рекомендації, викладені автором у дисертаційній роботі, отримані й розроблені ним особисто на підставі всебічного вивчення результатів попередніх досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. У роботі застосовано авторський підхід до суспільно-географічного дослідження антарктичного туризму, запропоновано комплекс управлінських заходів для ефективної стратегії збалансованого розвитку туризму в районі наукових інтересів України в Антарктиці. З наукових праць, надрукованих у співавторстві, використано лише ті положення, що належать особисто автору і є його науковим доробком.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на:
· VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Проблемы и перспективы устойчивого развития туризма и сферы услуг в мире и Украине” (Донецьк, 2003);
· Міжнародній конференції молодих вчених-географів (Київ, 2004);
· ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004);
· ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 2005);
· Міжнародній науково-практичній конференції Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 2006);
· ІІ Українській антарктичній конференції Антарктичний півострів: ключовий регіон для досліджень змін у навколишньому середовищі” (Київ, 2004);
· ІІІ Міжнародній конференції Наукові дослідження в Антарктиці” (Київ, 2006);
· ювілейній науковій конференції до 50-річчя початку регулярних досліджень Антарктики російськими (радянськими) експедиціями (Санкт-Петербург, 2006);
· відкритій конференції Наукового комітету з антарктичних досліджень Антарктика в системі Землі” (Хобарт, Австралія, 2006);
· ХХХ Консультативній нараді Сторін Договору про Антарктику (Нью-Делі, Індія, 2007).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 4,5 д.а, з них 8 (1 у співавторстві) у фахових наукових виданнях обсягом 2,7 д.а.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У роботі 169 сторінок друкованого тексту основної частини, 23 рисунка, 24 таблиці; 5 додатків на 53 сторінках містять 19 рисунків, 4 таблиці (загальний обсяг роботи 247 сторінок). Список використаних джерел із 195 найменувань (з них 99 англомовні) викладено на 19 сторінках.
Автор висловлює щиру подяку за допомогу і підтримку в організації і забезпеченні дисертаційного дослідження науковому керівнику кандидатку географічних наук, доценту, Бабарицькій Вікторії Костянтинівні, колективу кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також керівництву Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України (м. Київ), без участі яких успішна робота над дисертацією була б неможливою.

Список літератури

Висновки
У дисертаційній роботі отримано обґрунтовані висновки, що вирішують важливу наукову проблему, пов’язану з розробкою суспільно-географічної концепції геопросторової організації антарктичного туризму з урахуванням сучасного міжнародно-правового режиму Антарктики. За результатами дослідження зроблено такі висновки.
1. Рекреаційне освоєння Антарктики новий суспільно-географічний процес, що відзначається чітко вираженою вибірковістю туристських потоків і елементами територіального управління. Антарктичний туризм це сегмент міжнародного виїзного сезонного туризму з спеціалізованим турпродуктом, альтернативним та інноваційним за своїм характером, кінцеве споживання якого відбувається у районі дії Договору про Антарктику. Залучення суспільно-географічного підходу дозволило розкрити особливості функціонування АТ, виявити тенденції ускладнення його просторової структури вибірковість туристських потоків, розвиток елементів територіального управління. Науково-практичні розробки конструктивного характеру з чітко вираженою географічною складовою, що забезпечує необхідну комплексність і врахування особливостей конкретних географічних об’єктів, є основою вдосконалення збалансованої регіональної туристської політики відповідно до природоохоронних принципів правової системи Договору про Антарктику.
Розроблено методику суспільно-географічного моніторингу турпотоків, яка передбачає: 1) аналіз територіальної структури попиту і пропозиції; 2) аналіз структури турпотоків за видами транспорту; 3) аналіз просторового розподілу турпотоків, виявлення конфігурації стійких маршрутів і транспортних коридорів із урахуванням міст-портів як основних каналів розподілу турпотоків; 4) аналіз поведінки туристів у місцях підвищеного туристського попиту; 5) конструктивну розробку управлінських заходів з оптимізації освоєння туристських стоянок.
2. Експорт туристських послуг забезпечують виняткова екологічна ситуація та політична стабільність регіону. Водночас туристське освоєння Антарктики проходить у специфічних умовах, пов’язаних зі значними розмірами території та екстремальністю географічного середовища. Просторова вибірковість турпотоків визначається природними атракціями, сконцентрованими у прибережній смузі, а також має антропономний характер, тобто орієнтується на систему наукових поселень та мережу історичних місць і пам’яток, що разом формують туристський потенціал географічних секторів Антарктики. Факторами, які обмежують розвиток туризму, є транспортна доступність, яка в цілому відображає властивості географічного простору, а також нормативно-правові обмеження системи Договору про Антарктику.
3. Розвиток нормативно-правової бази регулювання туристської діяльності активізує пошук нових форм співробітництва туроператорів з національними антарктичними науковими установами. Як наслідок, набуває поширення характерний для регіону процес рекреаційної конверсії перепрофілювання об’єктів не рекреаційного призначення та залучення їх до елементів туристської інфраструктури. Це розглядається як дієвий важіль у системі забезпечення збалансованого розвитку й екологічної безпеки АТ.
4. Специфіка функціонування геопросторової організації АТ характеризується формуванням регіонального секторного типу просторової структури, виділеного на основі азональних функціонально-організаційних зв’язків, виражених у туристських морських, наземних та повітряних (авіаційних) маршрутах, які розглядаються як інтеграційні форми міжконтинентально-океанічної просторової організації АТ. Особливу системоформуючу роль відіграють міста-порти Південної півкулі, які формують поліцентричний опорний каркас туристського освоєння міжконтинентальних секторів Південноамериканського, Африканського та Австрало-Новозеландського.
5. Виразниками просторової організації на локальному рівні є туристські стоянки, типізація яких відображає еволюцію туристського освоєння Антарктики. В цілому набір і територіальний розподіл рекреаційних стоянок упродовж туристичного сезону динамічний і значною мірою визначається транспортною доступністю, яка жорстко лімітована поточними метеорологічними та гідрографічними умовами, в першу чергу мінливістю льодової ситуації.
У результаті відстеження кореляційних залежностей між основними змінними антарктичного туризму (кількістю суден, пасажирів, подорожей, висадок на берег та кількістю стоянок щосезону) за останні 15 років найбільш динамічний період розвитку антарктичного туризму виявлено, що оптимальна кількість рекреаційних стоянок уже досягнута, а туристське освоєння їх здійснюється інтенсивним шляхом.
Виділені у кожному типі репрезентативні туристські стоянки доцільно розглядати як модельні території, ефективні для розробки форм територіального управління. Впровадження планів управління для окремих територій підвищеного туристського попиту з широким використанням принців зонування є ефективним управлінським заходом з огляду на міжнародний організаційно-правовий режим Антарктики.
6. Туристський потенціал району наукових інтересів України в Антарктиці, який визначається атрактивними природно-рекреаційними ресурсами, концентрацією історичних пам’яток та сучасною матеріально-технічним обладненням станції, закладає передумови для організації науково-пізнавальних турів та заняття спортивною рекреацією. Транспортна доступність туристських стоянок району поліпшується за рахунок відступання лінії суцільного льодового припаю далі на південь в результаті регіонального потепління клімату. У результаті станція Академік Вернадський замикає” з півдня ареал морських круїзів, що робить її ключовим елементом опорного каркасу туристського освоєння Антарктичного півострова, а весь досліджуваний район в цілому репрезентує базову тенденцію АТ диверсифікацією туристської діяльності на базі випереджаючого розвитку морського сегменту антарктичних подорожей.
7. Розроблені у роботі концептуальні засади національної туристської політики та конкретні шляхи її реалізації передбачають обґрунтування організації вітчизняних туристських подорожей на базі конструктивного використання релевантної географічної інформації; механізми оптимізації турпотоку безпосередньо на станції Академік Вернадський, а також розробку і практичне застосування форм територіального управління туристською діяльністю в районі наукових інтересів України в Антарктиці з урахуванням сучасного міжнародно-правового режиму Антарктики, пріоритету наукових досліджень та стратегічних інтересів України у цьому регіоні. Зокрема, запропонований у дисертаційній роботі комплекс управлінських заходів для забезпечення збалансованого розвитку туризму в районі наукових інтересів України в Антарктиці включає: 1) запровадження гнучкої системи обмежень на відвідування станції Академік Вернадський; 2) розвиток механізму взаємодії національного оператора діяльності в Антарктиці з суб’єктами туристського ринку призначення національного спостерігача на судна, що заходять у район наукових інтересів України в Антарктиці, введення до складу персоналу станції представника Національного антарктичного наукового центру для організації прийому туристів та проведення оцінки впливу туристської діяльності на природне середовище; 3) впровадження спеціального режиму управління для острова Петерманн, що інтенсивно відвідується туристами і одночасно є стратегічним науковим полігоном, а також розробку плану управління історичної пам’ятки № 62 Хатина Ворді” музею ранньої британської наукової бази першої пол. ХХ ст., догляд за яким здійснює персонал станції Академік Вернадський.
За умови виконання зазначеного комплексу заходів станція Академік Вернадський може стати додатковим об'єктом вітчизняного туристського експорту, що набуває особливого значення в умовах пошуку позабюджетного фінансування національних антарктичних наукових програм.

Список використаних джерел

1. Азар В.И., Поляков С.В. Транспорт и туризм. М.: Изд-во Транспорт”, 1972. 160 с.
2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
3. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник / А.Ю. Александрова. М.: Аспект Пресс, 2002. 470 с.
4. Антарктика: история, современность, перспективы / Шипцов А. А., Анцелевич Г. А., Ефремов В. С. и др.; Нац. агенство морск. исслед. и технол. Киев: Наукова думка, 1997. 258 с.
5. Бабарицька В.К., Любіцева О.О. Організація туризму. Навчальний посібник. Частина 1. Київ, 1998. с.25-30.
6. Бабарицька В.К., Маліновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: Навчальний посібник. К.: Альтерпрес, 2004. 388 с.
7. Бабарицька В.К., Федчук А.П. Поглиблення методологічних засад дослідження поведінкової проблематики в рекреаційній географії // Вісник Київського ун-ту. Серія: Географія. 2004. № 50. С. 32-35.
8. Басюк Д.І. Основи туризмології: Навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2005. 204 с.
9. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: Палітра”, 1998. С. 64.
10. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. 395 с.
11. Берега: Природа мира / Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лук’яновС.А. и др. М.: Мысль, 1991. С. 430-436.
12. Ван Ц., Топчієв О.Г. Теоретичні та методологічні аспекти рекреаційної географії: сучасний підхід // Український географічний журнал. 2003. №1. С. 45-49.
13. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. - М.: Изд-во Наука”, 1982. С.168-177.
14. Віденіна Н. Г., Рибячук В. П., Бондар С. Б. Характеристика впливу антарктичної станції Академік Вернадський на природне середовище (1997-1998 рр.) // Бюлетень Українського антарктичного центру. Вип. 3. С. 148-159.
15. Віденіна Н.Г. Сучасні тенденції наукових досліджень Антарктики (наукометричний аналіз) // Український антарктичний журнал. 2005. № 3. С. 162-170.
16. Говоруха Л.С. Гляциогеографическая и гляциоклиматологическая характеристика тихоокеанского побережья Земли Грейама // Бюлетень Українського антарктичного центру. Вип. 1. 1997. С. 60-66.
17. Говоруха Л.С., Грищенко В.Ф., Тимофеев В.Е. Снежные лавины северной части Берега Грейама // Бюлетень Українського антарктичного центру. Вип. 1. 1997. С. 55-59.
18. Голицын В.В. Антарктика: международно-правовой режим. М.: Междунар. отношения, 1983. С. 102-105.
19. Голицын В.В. Антарктика: тенденции развития режима. М.: Междунар. отношения, 1989. 336 с. С. 3.
20. Грищенко В.Ф., Скрыпник В.В. Айсберги северо-западной субантарктики осенью 1997 года // Бюлетень Українського антарктичного центру. Вип. 1. 1997. С. 196-201.
21. Грищенко В.Ф., Тимофеев В.Е., Клок С.В. Реакции компонентов гляциосферы на изминения климата в районе Антарктического полуострова // Український антарктичний журнал. 2005. - № 3. С. 99-107.
22. Евдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія формування, механізм реалізації). Чернівці: Прут”, 1996. 288 с.
23. Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. М.: Мысль, 1972. 263 с.
24. Ирматов М.М., Таксанов А.А. Мегатенденции международного туризма // Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых "Проблемы и перспективы устойчивого развития туризма и сферы услуг в мире и Украине" (16-17 апреля 2003 г., г. Донецк). - Донецк: ДИТБ. - 2003. С. 27-29.
25. Ігнатьєв С. Український Фарадей // Морська держава. 2004. № 1 (7). С. 22-26.
26. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни. Луцьк: Терен, 2004. 104 с.
27. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2001. 320 с. С. 282.
28. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития: Учебное пособие. М.: Советский спорт, 1998. 142 с.
29. Ковальчук І. Історико-географічний аналіз, синтез і прогнозування // Історія української географії. Тернопіль, Вип. 6, 2002. С.7-13.
30. Колодко М. Дослідження України в Антарктиці: реалії і перспективи.- Україна та глобальні процеси: географічний вимір, Том 2. Київ-Луцьк: Вежа, 2000. С. 54-57.
31. Корзун В.А. Экологические проблемы Антарктики. М., 1989. С.18,77.
32. Корт В.Г., Короткевич Е.С., Леденев В.Г. Границы Южного океана // Информационный бюллетень САЭ. 1964. № 50. С. 5-7.
33. Краковская С.В. Метеорологические рекорды и анализ температурного режима станции Фарадей Академик Вернадский // Бюлетень Українського антарктичного центру. Вип. 2. 1998. С. 64-69.
34. Крачило Н.П. География туризма. К.: Вища школа, 1987. 208 с.
35. Лившиц В.М. Рекреация и туризм // Северный Ледовитый и Южный океаны (Сер. География Мирового океана”). Л.: Наука. 1985. С. 419-422.
36. Лукин В.В., Клоков В.Д., Помелов В.Н. Система Договора об Антарктике: Правовые акты, комментарии. С.-Пб.: Гидрометеоиздат, 2002. 400 с.
37. Любіцева О.О. Напрями розвитку наукових основ географії туризму // Вісник Київського ун-ту, Серія: Географія. 2004. № 50. С. 30-32.
38. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). К.: Альтерпрес”, 2002. 436 с.
39. Максименко С.В. Туристская деятельность: международно-правовые аспекты / Одесская национальная юридическая академия. Одесса: Латстар, 2001. 175 с. С. 84-85.
40. Менеджмент туризма: Туризм и отраслевые системы: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2001. 272 с.
41. Методологические проблемы современной географии. К.: Наукова думка, 1993. С. 99-104.
42. Міліневський Г., Ковальонок С., Федчук А. Застосування ГІС-технологій в антарктичних дослідженнях українськими вченими // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С.134-136.
43. Немоляева М.Э., Ходорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. М.: Международные отношения, 1985. 176 с.
44. Паламарчук А.М. Общественно-территориальные системы: логико-математическое моделирование / АН Украины; Ин-т географи. К.: Наукова думка, 1992. 272 с.
45. Пістун М.Д., Олійник Я.Б., Балабанов Г.В. Конструктивна регіональна політика: суспільно-географічний аспект // Український географічний журнал. 2000. №1. С. 3-9.
46. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: Вища школа, 1996. 232 с.
47. Преображенский В.С., Веденин Ю.А. Уроки развития теории рекреационной географии // Изв. АН СССР, сер. геогр. 1988. № 2. С. 17-29.
48. Рекреационные системы / Под ред. Н. Мироненко, М. Бочарова - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. С.77-79.
49. Рибачук В.П., Віденіна Н.Г. Література по Антарктиці у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Бібліографічний огляд) // Бюлетень УАЦ. Вип. 3. Київ, 2000. С. 272-323.
50. Річ В. Антон Омельченко українець в Антарктиці // Рідна природа. 1996. Вип. 1. С. 41-65.
51. Северный Ледовитый и Южный океаны (Сер. География Мирового океана”). Л.: Наука, 1985. С. 419-422.
52. Слевич С.Б. Антарктика в современном мире. М.: Мысль, 1985. С. 164-177.
53. Слевич С.Б. Ледяной материк сегодня и завтра. Л.: Гидрометеоиздат, 1968. С. 214-218.
54. Слевич С.Б. Южный океан в экономической географии // Изв. ВГО. 1983. Т. 115, вып. 2. С. 126-132.
55. Слевич С.Б., Фалькович Н.С. Рекреация и туризм в Южном океане и Антарктиде // Изв. ВГО. 1987. Т.119, вып.2. С.168-174.
56. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: Навчальний посібник. Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. 264 с.
57. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства: Конспект лекцій. К., 1995. 28 с.
58. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Украинский контекст. К.: Логос, 2002. 647 с.
59. Теоретические основы рекреационной географии. М.: Наука. 1975. 224 с.
60. Теоретические проблемы рекреационной географии / Ю.А. Веденин, И.В. Зорин. М, 1989. 184 с.
61. Теория рекреационной географии (конспект монографии). М., 1988. 55 с.
62. Тимофеев В.Е. Организация метеорологических наблюдений и сравнительный анализ развития атмосферных процессов в 1996 году на антарктической станции Академик Вернадский” // Бюлетень Українського антарктичного центру. Вип. 1. 1997. С. 49-52.
63. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. Одеса: Астропринт, 2005. 632 с.
64. Трофимов А.М., Солодухо Н.М. Вопросы методологии современной географии. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1986. С.14-15.
65. Управление приключенческим туризмом: Необходимость расширения сотрудничества между сторонами // Рабочий документ РД-002 XXVII-го Консультативного совещания по Договору об Антарктике (24 мая 06 июня 2004 г., Кейптаун, ЮАР). Кейптаун, 2004. 8 с.
66. Федчук А. Антарктида на карті міжнародного туризму // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2004. № 34 (375). С. 17-19.
67. Федчук А. Геополітичне та геоекономічне значення Української антарктичної станції Академік Вернадський // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С.122-124.
68. Федчук А. П., Бейдик О. О. Експедиційні круїзи як чинник сталого розвитку екотуризму в Антарктиці // Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых "Проблемы и перспективы устойчивого развития туризма и сферы услуг в мире и Украине" (16-17 апреля 2003 г., г. Донецк). Донецк: ДИТБ. 2003. С. 192-194.
69. Федчук А. Чи має туризм в Антарктиці свою "екологічну нішу" - питання дискусійне // Рідна природа, 2003. № 3. С.61-65.
70. Федчук А.П. Яхт-клуб” на станції Академік Вернадський // Експедиція-ХХІ. 2006. - № 1(3). С. 26-27.
71. Федчук А.П. Аналіз туристської діяльності в Антарктиці: Звіт про виконання науково-дослідної роботи за договором № А/2-2004 від 27 січня 2004 р. (Етап ІІ) / Державна установа "Український антарктичний центр" МОН України. УДК 551.45; № ДР 0104U002660. Київ, 2004. С. 225-242.
72. Федчук А.П. Антарктичний туризм у зарубіжних публікаціях за 1991-2005 роки // Український антарктичний журнал. № 3. 2005. С. 171-178.
73. Федчук А.П. Геопросторова організація антарктичного туризму // Вісник Київського ун-ту. Серія: Географія. 2006. № 53. С. 46-50.
74. Федчук А.П. Динаміка туристських візитів на станції Академік Вернадський (1995-2005 рр.) // Тези ІІІ-ої Міжнародної конференції Наукові дослідження в Антарктиці” (29 травня 2 червня, м. Київ). К., 2006. С. 142.
75. Федчук А.П. Дозвільна система України на проведення діяльності в районі дії Договору про Антарктику: Звіт про виконання науково-дослідної роботи за договором № А/1-2004 від 27 січня 2004 р. (заключний, етапи І, ІІ) / Державна установа "Український антарктичний центр" МОН України. - УДК 551.45; № ДР 0104U002659. - Київ, 2004. - С. 17-21.
76. Федчук А.П. Значення географічних даних для забезпечення туристських експедицій в Антарктиці // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тез доповідей. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. С. 186-188.
77. Федчук А.П., Игнатьев С.М. Многолетняя динамика численности пингвинов дженту Pygoscelis papua (Forst.) и рост антарктического туризма в районе станции Академик Вернадский // Український антарктичний журнал. 2006. № 4-5. С.223-231.
78. Федчук А.П. Історико-географічний аналіз та сучасна компонентна структура антарктичного туризму // Економічна та соціальна географія. 2005. № 55. С. 304-311.
79. Федчук А.П. Історичні місця і пам’ятки Антарктики: класифікаційно-просторовий аналіз для потреб туризму // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники. 2006. Випуск 1 (13). С. 100-106.
80. Федчук А.П. Ковальонок С.Б. Розробка технології дешифрування даних дистанційного зондування для вивчення льодового покриву та льодовикових куполів: Звіт про виконання науково-дослідної роботи за договором № А/2-2004 від 27 січня 2004 р. (Етап ІІІ) / Державна установа "Український антарктичний центр" МОН України. УДК 551.45; № ДР 0104U002660. Київ, 2005. Додаток А. С. 34-37.
81. Федчук А.П. Оази льодяних пустель Антарктиди: осередки науки і туризму // Країна знань. 2004. № 3-4 (17). С. 42-45.
82. Федчук А.П. Общественно-географические исследования антарктического туризма: Программа и тезисы докладов научной конференции Россия в Антарктике” (12-14 апреля 2006 г., Санкт-Петербург) Санкт-Петербург, 2006. С. 219-220.
83. Федчук А.П. Розвиток міжнародного туризму в районі української станції Академік Вернадський // Географія і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. Вип. 15. С. 93-101.
84. Федчук А.П. Розробка форм територіального управління туристською діяльністю у районі наукових інтересів України в Антарктиці // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. Вінниця. С. 202-209.
85. Федчук А.П. Суспільно-географічні дослідження Антарктики // Тези міжнародної конференції молодих вчених присвяченої 170-річному ювілею Київського національного університету імені Тараса Шевченка (22-23 квітня 2004 року). К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2004. С.60-62.
86. Федчук А.П. Тенденції конструктивізму і гуманізації в сучасній географії // Збірник праць молодих науковців університету. Рівне: Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "Рівненський економіко-гуманітарний інститут" ім. акад. Степана Дем'янчука, 2003. Випуск 2. С. 229-232.
87. Федчук А.П. Теоретико-методичні засади дослідження антарктичного туризму // Географія і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. Вип. 14. С. 60-69.
88. Федчук А.П. Туристський маршрут Слов’янська Антарктика” у контексті міжнародного співробітництва України // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (29-30 вересня 2005 р., м. Луцьк) / За ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. Луцьк: РВВ Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. С. 420-422.
89. Федчук А.П. Фактори територіального розвитку антарктичного туризму // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. Вінниця, 2006. Випуск 11. С. 160-166.
90. Царик Л., Чернюк Т. Природні рекреаційні ресурси: методи оцінки та аналізу. Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. 188 с.
91. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів: Львів. нац. ун-тет ім. І. Франка, 2001. 744.
92. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 444 с. 52 іл.
93. Шарафутдинов В.Н. О смисловой нагрузке понятия туризм” // Туризм: право и экономика. 2005. - № 2 (9). С.18-23.
94. Шищенко П.Г., Любіцева О.О. Географія туризму: загальні закономірності та тенденції розвитку // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали ІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції (10-11 жовтня, 2001 р.). К.: Знання України, 2002. С. 71-76.
95. Шмагина В.В., Харичков С.К. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-экономического развития. Одесса, 2000. С.17, 24-25.
96. Яковенко И.М. Рекреационное природопользование: методология и методика исследований. Симферополь: Таврия, 2003. 335 с.
97. 1994/95 Tourism overfights of Antarctica // Information Paper IP-034 on XIX Antarctic Treaty Consultative Meeting. Seoul, 1995. 3 p.
98. 1995/96 Australian tourist overfights of Antarctica // Information Paper IP-034 on XX Antarctic Treaty Consultative Meeting. Utrecht, 1996. 6 p.
99. Accreditation scheme for antarctic tour operators // Working Paper WP-038 on XXVII Antarctic Treaty Consulting Meeting. Cape Town, 2004. 8 р.
100. An analysis of potential threats and opportunities offered by Antarctic tourism // Antarctic Treaty Meeting of Experts on Tourism and Non-Governmental Activities in Antarctica. Tromso (Norwey). 3 р.
101. Antarctic bibliography: Volume 24 / Edited by Stuard G. Hibben. Washington: Library of Congress. 1997. 523 p.
102. Antarctic Conservation Act of 1978 as amended by Antarctic Science, Tourism, and Conservation Act of 1996. Arlington (Virginia, USA): National Scientific Foundation. 2001. 385 p.
103. Antarctic meteorites // Working Paper WP-019 on XII Spetial Antarctic Treaty Consultative Meeting. Haque (Netherlands), 2000. 14 p.
104. Antarctic ship-borne tourism status and trends // Information Paper IP-090 on XXI Antarctic Treaty Consultative Meeting. Christchurch (New Zeland), 1997. 6 p.
105. Antarctic Tourism Graphics: an overview of tourism activities in the Antarctic Treaty Area // Information Paper IP-082 on XXVIII Antarctic Treaty Consultative Meeting. Stockholm, 2005. 16 p.
106. Antarctic whales and Antarctic tourism // Information Paper IP-039 on ХХІХ Antarctic Treaty Consultative Meeting. Edinburgh. 10 р.
107. An