Гичко Юлія Володимирівна Формування емоційної компетентності майбутніх психологів засобами коуч-технологій

Короткий опис

Гичко Юлія Володимирівна, аспірантка Уманського державного
педагогічного університету імені Павла Тичини, тема дисертації:
«Формування емоційної компетентності майбутніх психологів засобами
коуч-технологій», (053 Психологія). Спеціалізована вчена рада
ДФ 74.053.022 в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини

Міністерство освіти і науки України
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ГИЧКО ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК [159.942:005.336.2]:[378.018.8:159-051]]:378.147](043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАСОБАМИ КОУЧ-ТЕХНОЛОГІЙ
05 Соціальні та поведінкові науки
053 Психологія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Ю. В. Гичко
Науковий керівник - Вахоцька Ірина Олександрівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Уманського державного педагогічного університету імені Павл Тичини
Умань - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 23
РОЗДІЛ 1. ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 29
1.1. Емоційна компетентність особистості у психологічному
дискурсі 29
1.2. Емоційна компетентність у структурі професійної підготовки
майбутнього психолога 52
1.3 Емоційна компетентність у структурі професійної компетентності
психолога 59
Висновки за розділом 71
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ.... 73
2.1. Потенціал коучингу у формуванні емоційної компетентності
майбутнього психолога 73
2.2. Програма, організація та методи емпіричного дослідження.
Характеристика вибірки обстежуваних 102
2.3. Критерії оцінки та показники рівня сформованості емоційної
компетентності у майбутніх психологів 107
Висновки за розділом 139
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ 142
3.1. Психолого-педагогічна модель формування емоційної
компетентності майбутнього психолога 142
3.2. Розробка та обгрунтування авторської програми формування емоційної компетентності майбутніх психологів на засадах використання
технологій коучингу 153
3.3. Аналіз та інтерпретація результатів авторської програми 163
Висновки за розділом 179
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 187
ДОДАТКИ 199

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Автором здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми емоційної компетеності у психології. Встановлено, що емоційна компетентність - це готовність і здатність людини гнучко управляти емоційними реакціями як власними, так і інших людей, адекватно ситуаціям та умовам, що змінюються. Згідно із концепцією компетентнісного підходу кожен вид професійної діяльності вимагає наявності певних компетенцій, що забезпечують ефективну реалізацію саме цієї професійної діяльності суб’єктом праці. У контексті досліджуваної проблематики емоційна компетентність психолога полягає у його усвідомленій готовності до реалізації емоційних компетенцій, необхідних для ефективного здійснення професійної діяльності та вирішення соціальних завдань. Емоційна компетентність майбутніх психологів - це інтегративне динамічне утворення, яке активізує їх здатність глибоко усвідомлювати особливості своїх емоційних станів, емоцій та почуттів інших, а також здійснювати цілеспрямований вплив на них у процесі комунікації та навчальної діяльності.
2. Обгрунтовано потенціал коучингу у формуванні емоційної компетентності майбутніх психологів. У широкому розумінні коучинг розглядається нами як спосіб розвитку здобувачів вищої освіти з метою підвищення ефективності навчання і реалізації їхнього потенціалу до здійснення професійної кар’єри у повній мірі. Коучинг прийнято розглядати як розвивальну діяльність, а не як діяльність, спрямовану на виправлення недоліків у роботі. Зазначені аспекти дозволяють охарактеризувати коучинг як комплексну технологію роботи фахівця, що містить прийоми, способи впливу на майбутнього психолога, засоби реалізації підтримки, а також результати взаємодії. Виходячи з узагальненої схеми коучингу, варто визначити його засобом досягнення поставлених у нашій роботі цілей, де коучинг може виступати як метод (як складова частина авторської програми, поряд з достатньо традиційними способами і прийомами), форми (особливостей організації групової та індивідуальної роботи), засоби реалізації поставлених завдань. Технологічність коучингу проявляється у досягненні стійких показників оптимізації розвитку майбутніх психологів, а також результатів їхньої роботи.
3. Емпіричним шляхом встановлено, що переважна більшість майбутніх психологів характеризується середнім рівнем розвитку емоційної компетентності, що передбачає недостатню розвиненість деяких її складових. Найбільш сформованим конструктом досліджуваної особистісної властивості є соціальна чуйність, тобто усвідомлення емоцій та почуттів оточуючих, вміння їм співпереживати. Найменш розвиненим складником визначено управлінські відносини, а саме навички налагоджувати комунікацію з партнером по спілкуванню, яка сприяє покращенню емоційного стану та ефективності виконуваної діяльності.
Завдяки аналізу показників інтеркореляційної матриці ми дійшли до висновку, що найсуттєвіший вплив на емоційну компетентність майбутніх психологів здійснюють такі її складові як самосвідомість, самоконтроль та соціальна чуйність. Найслабша кореляція виявлена між «емоційною компетентністю» і «ретроспективною рефлексією», «перспективною рефлексією» та «мотивацією до успіху». Тому, за нашою позицією, варто зосередити увагу на розвитку рефлексивного мислення досліджуваних, а також спрямовувати їхні зусилля на самостійне здобуття необхідних знань, вмінь та навичок, які сприятимуть розвитку їхньої емоційної компетентно сті.
4. За результатами констатувального експерименту розроблено та обґрунтовано психолого-педагогічну модель формування емоційної компетентності майбутнього психолога, на основі якої було побудовано логіку формувального експерименту. Психолого-педагогічна модель формування емоційної компетентності майбутніх психологів у нормативному плані конструює цілісний процес за основними його компонентами: цільовим (мета та завдання), методологічним (наукові підходи, принципи навчання), операційно-змістовим (етапи реалізації), критеріально-оцінювальним (компоненти, критерії, рівні), технологічним та результативним.
5. Розроблено та обґрунтувано авторську програму формування емоційної компетентності майбутнього психолога. За підсумками експериментальної перевірки її ефективності можна зробити наступні висновки. Коучинг формування емоційної компетентності дозволяє допомогти здобувачеві вищої освіти побачити самого себе в розрізі вузького погляду на проблему; позначити додаткові перспективи; увійти в різні перспективи; зробити вибір; скласти план, орієнтований на конкретну ситуацію; сприйняти план всерйоз і взяти на себе відповідальність; діяти відповідно до плану. Реалізація технології коучингу в процесі експерименту дозволяє сформувати такі елементи емоційної компетентності майбутнього менеджера як самосвідомість, самоконтроль, емоційну чуйність, управління відносинами. Дані елементи визначають інтегральні показники - внутрішні і зовнішні компоненти емоційної компетентності.
Авторська технологія формування емоційної компетентності майбутнього психолога у процесі коучингу містить вступну сесію коучингу (знайомство, визначення стратегії і перспектив); демонстрацію навичок, аналіз і пошук нових ресурсів (коуч-сесії - особисті та групові); завершальну сесію коучингу (план дій, відповідальні, система мотіваціонних заходів, необхідні ресурси і т. д.). Процес коучингу базується на вихідних передумовах розвитку і саморозвитку людини. Потенційно в кожному суб'єкті знаходяться відповіді практично на всі питання і можливі варіанти вирішення проблем, що виникаютью Викладач-коуч не дає готових порад і рекомендацій, а допомагає здобувачеві вищої освіти знайти власні рішення актуальних питань.
В основі коучингу як технології покладено інтерактивне спілкування, полілог і дискусія. Перевагою коучингу в процесі формування емоційної компетентності стає його безпосередній і негайний результат. Він розцінюється як проміжний, однак для підготовки фахівця є важливим, оскільки створює необхідну мотиваційну основу для подальшого професійного та особистісного розвитку.
Особливі вимоги пред’являються до викладача в процесі коучингу: об'єктивація вирішуваних питань в процесі взаємодії зі здобувачем вищої освіти; встановлення довірливих і партнерських (рівноправних) взаємовідносин, що дозволяють знімати бар’єри у взаємодії і полегшувати процес вирішення поставлених перед майбутнім фахівцем завдань; досвід і професіоналізм викладача повинні забезпечувати синергетичний ефект впливу на здобувача вищої освіти. Володіючи перевагами суміжних технологій, запозичених з психології, коучинг визначає позитивні траєкторії розвитку на основі установки реалізації і самореалізації здобувача вищої освіти.
Підсумовуючи результати формувального експерименту, можемо стверджувати, що розвиваючи компоненти професійної рефлексії можна досягти високого рівня її розвитку, а це, в свою чергу, стимулюватиме професійний саморозвиток майбутніх психологів. Таким чином, професійна рефлексія є ефективним механізмом формування емоційної компетентності майбутніх психологів.
Представлене дослідження не претендує на повноту і завершеність вирішення зазначеної проблеми. Подальшими напрямками дослідження можуть стати питання психологічного супроводу професійної підготовки та фасилітації особистісного розвитку майбутнього психолога, а також застосування викладачами закладів вищої освіти, які готують фахівців за психологічним напрямком коучингових технологій у своїй професійній діяльності.