Гродецька Тетяна Миколаївна. Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці

Короткий опис

Гродецька Тетяна Миколаївна. Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці : Дис... канд. наук: 08.01.01 2003

Гродецька Тетяна Миколаївна. Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія”.
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2002.
У роботі на основі системного економічного аналізу питань функціонування споживчого ринку розроблено комплексне теоретичне дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці, дано його уточнене визначення. Розкривається сутність видових трансформаційних змін споживчого ринку, визначається його структура, характеризуються компоненти цієї структури. Розглянуто основні види споживчих ринків, охарактеризовано основні деформації споживчого ринку в перехідній економіці. Встановлені особливості особистого споживання в перехідній економіці. В роботі виявлено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку, аргументована оптимальна модель державного регулювання споживчого ринку та запропоновано засоби вдосконалення захисту прав споживачів в Україні. Дослідження має досить різнобічну розробку цілого ряду нових методологічних проблем, які відкривають перспективу для подальшого аналізу.

На основі проведеного дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці зроблено такі висновки.

Споживчий ринок як складна соціально-економічна система відіграє провідну роль в становленні, розвитку та реалізації економічних інтересів суб’єктів економічної системи, здійснює вплив на формування загальноекономічних пропорцій. Попит та пропонування на споживчому ринку є кількісними формами прояву економічних інтересів суб’єктів. Отже, споживчий ринок визначено як систему економічних відносин, яка виражає прямі та зворотні зв’язки суб’єктів господарської діяльності щодо руху споживчих товарів (послуг) та реалізує їх економічні інтереси.
Системна трансформація економіки не вирішила проблеми множинності споживчих ринків, а тільки змінила сутність та співвідношення елементів вказаної можності. Результатом проведеного аналізу різних видів і типів споживчих ринків, властивих перехідній економіці, є наступна класифікація: за суб’єктами господарювання державні та приватні; за територіальною ознакою національні, регіональні, міські, сільські; за ступенем легалізації легальні, „сірі”, „чорні”; за соціальною ознакою (ступенем доступності благ різним верствам населення) виділено споживчі ринки, придбання товарів та послуг на яких доступне дуже багатим верствам населення, заможним, середньому класу, малозабезпеченим верствам населення, доступно бідним.
Вплив світоглядних змін на індивідуальну поведінку споживачів породжує перехід від масового ринку до формування мікроринків та ніш, посилює процес індивідуалізації, самовираження й конструювання своєї самоідентичності через споживання товарів-„символів” як форми спілкування з оточуючими. На наш погляд, в перехідній економіці особисте споживання це багатомірний процес не тільки задоволення базових природних потреб за допомогою разового або довготривалого використання товарів (послуг), а й процес самовираження, виробництва символів, за допомогою яких людина передає суспільству інформацію про себе.

Трансформаційні зрушення, які відбуваються в економіці, докорінно змінили споживчий ринок. Відбулися значні динамічні зміни в насиченості споживчого ринку (відхід від товарного дефіциту, зростання долі послуг); з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки значно змінилася структура споживчого ринку з’явилася велика кількість ринків принципово нових товарів та послуг, зросла частка продукції приватних підприємств та багатьох видів імпортованої продукції на ринку, відбулися значні зміни масштабів та характеру тінізації споживчого ринку (перехід від тіньового розподілу благ до відкритої реалізації товарів тіньового походження).
За період трансформації відбулося значне поглиблення соціальної диференціації населення, що спричинило виникнення залежності змін у рівні та структурі споживання від соціального статусу. Так, для населення з низькими та середніми доходами відбулося скорочення рівня особистого споживання, в структурі споживчих витрат постійно зростає частка продуктів харчування, при цьому рівень споживання майже всіх продуктів харчування значно нижчий від раціональної норми на перший план виходить задоволення базових людських потреб як способу виживання за рахунок зменшення соціальних та культурних потреб; для високодохідних груп населення й багатих збільшення споживання благ, цінність яких зумовлена глибинними смислами, високою інтелектуалоємкістю, створенням нового іміджу, наявністю відомих торгових марок тощо.
Особливості трансформації економічного механізму регулювання споживчого ринку визначаються його вихідними диспропорціями: формуванням однобічної галузевої структури; об’єднанням з метою зменшення об’єктів управління однакових за профілем діяльності підприємств, що привело до надмонополізованості споживчого ринку; постійною наявністю товарного дефіциту, що викликало виникнення двосекторного споживчого ринку офіційного та тіньового. У цілому, споживчий ринок в умовах перехідної економіки зазнав ряд позитивних змін, хоча можна спостерігати й негативні тенденції, що проявляються у таких деформаціях споживчого ринку: розбалансованості пропозиції споживчих благ та платоспроможного попиту населення за обсягом та структурою, асортиментом та якістю; наявності значних цінових диспропорцій; зростанні частки торгівлі товарами тіньового походження та розширенні сфери надання тіньових послуг.
Розвиток ринкових відносин призводить до того, що внутрішні суперечності ринкової системи не можуть бути розв'язані без участі держави. Оскільки економіка як система суспільних відносин функціонує одночасно з розвитком держави, остання стає суб'єктом організації раціонального відтворення всього господарського життя та узгодження і реалізації різноманітних економічних інтересів суспільства в цілому. У сучасних умовах держава може виступати як фактор, що компенсує слабкості формуючогося ринкового господарства. На підставі цього виявлено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку: підвищення купівельної спроможності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва; регулювання цін на соціально-значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілізованої конкуренції в рамках культури підприємництва; зменшення регіональної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків.
Проблема захисту прав споживачів порушує інтереси кожної людини й в значній мірі має соціальний характер, тому саме держава покликана зіграти найважливішу регулюючу роль в цій сфері споживчого ринку. Однак механізм економіко-правового регулювання захисту споживачів поки що лишається недостатньо ефективним. Тому необхідна подальша активізація державного впливу на споживчий ринок в частині захисту споживачів, яка, на нашу думку, потребує здійснення взаємопов’язаного комплексу заходів: впровадження системи екологічної безпеки споживача екологічного маркування продукції згідно світового досвіду з метою недопущення на споживчий ринок України неякісних продуктів харчування (генетично змінених продуктів, забруднених токсичними хімічними сполученнями, біологічними компонентами або мікроорганізмами); розвиток споживчої культури та освіти населення; посилення контролю за додержанням прав споживачів, а також над виробниками за додержанням заявлених показників безпеки та якості товарів; оновлення норм та стандартів якості товарів та послуг.