Хворост Оксана Олексіївна. Організаційно-економічні основи врахування екологічної якості грунтів в оцінці сільськогосподарських земель

Короткий опис

Хворост Оксана Олексіївна. Організаційно-економічні основи врахування екологічної якості грунтів в оцінці сільськогосподарських земель : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Сумський національний аграрний ун-т. - Суми, 2005

Хворост О.О. Організаційно-економічні основи врахування екологічної якості ґрунтів в оцінці сільськогосподарських земель. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02. економіка сільського господарства і АПК. Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, Суми, 2005.
Дисертація присвячена теоретико-методологічним та методичним засадам вирішення проблеми формування еколого-економічного механізму врахування екологічної якості ґрунтів в оцінці земель сільськогосподарського призначення.
Доповнено методичний підхід щодо визначення економічної оцінки земель на основі багатокритеріального вибору з урахуванням показників екологічної якості.
Запропоновані методичні підходи до економічної оцінки екологічної якості земель сільськогосподарскього призначення в умовах впливу забруднення, а також визначення ступеня зниження корисності забруднених угідь.
Розроблено науково-методичні основи та рекомендації щодо управління екологічною якістю сільськогосподарських земель.

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення організаційно-економічних основ врахування екологічної якості ґрунтів на підвалинах конкретного аналізу усіх чинників для удосконалення економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення.
2. В роботі доведено, що підвищення ефективності використання землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві та як базисної основи усього природного середовища і джерела життя людини є найважливішим напрямком формування раціонального землекористування. Тому розглядати поняття екологічна якість ґрунту” потрібно комплексно як показник, що складається із екологічної стійкості, рівня родючості, показників та критеріїв екологічного стану ґрунтів.
3. З нашої точки зору, ті методики оцінки земель, що складаються на показниках багаторічної врожайності вирощуваних культур без врахування детального агрохімічного та екологічного стану не забезпечать об’єктивної оцінки земель, так як вони не враховують показники екологічної якості ґрунтів, які впливають на зниження кількості та якості врожаїв, зміни якісного стану тощо. Неврахування цієї складової при оцінці землі спонукає вкладати додаткові ресурси у вирощування на забруднених землях неякісної і навіть небезпечної продукції, тобто завищує реальну оцінку та сприяє поширенню впливу забруднення як в самому агропромисловому секторі, так і за його межами. Це обумовлює підвищення ступеня обґрунтованості врахування екологічної якості ґрунтів в економічній оцінці сільськогосподарських земель.
4. Нами поглиблено методичний підхід щодо економічної оцінки земельних ресурсів сільськогосподарського призначення на основі багатокритеріального вибору, який враховує дванадцять діагностичних ознак, що характеризують якісний стан ґрунту та коригувальні коефіцієнти на зниження оцінки внаслідок забрудненості ґрунтів.
5. В роботі екологічні чинники відображені у грошовій формі, в основу якої покладено розрахунок оцінки економічних збитків, які виникають внаслідок забруднення сільськогосподарських земель на основі збитково-затратного підходу з урахуванням фактора часу, необхідного на відновлення ґрунтів. Облік цих збитків дозволяє оцінити загальні витрати і розробити систему взаємопов’язаних заходів для підвищення раціонального використання земель.

Організаційно-економічні основи врахування екологічної якості ґрунтів в оцінці земель складаються у використанні конкретних економічних інструментів, наприклад, податків, які в конкретних умовах в залежності від набору чинників, на які потрібно впливати, перетворюються в організаційно-економічний механізм підвищення ефективності землекористування.
Рекомендовано використання здобутих результатів при визначенні економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення, розробці програм по охороні та раціональному використанню земель.