ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РЕГІОНАХ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Рудь Надія Терентіївна

УДК 330.341.1:338.49:332.1 (043.3)

ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РЕГІОНАХ

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних
сил і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового
ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант Герасимчук Зоряна Вікторівна, д.е.н., професор

Луцьк – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………....4
ВСТУП……………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РЕГІОНАХ………………………………...20
1.1. Теоретичні основи інноваційного розвитку регіону………………….20
1.2 . Фактори інноваційного розвитку економіки регіону ………………..46
1.3 . Сутність інноваційних процесів у регіонах…………………………...55
1.4. Моделювання взаємодії учасників інноваційного процесу регіону…………………………………………………………………………..69
Висновки до розділу 1………………………………………………………94
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНУ…………………………...97
2.1. Роль інноваційної інфраструктури у становленні регіональних інноваційних систем………………………………………………………………..97
2.2. Сутнісна характеристика інноваційної інфраструктури регіону…...116
2.3. Класифікація об’єктів інноваційної інфраструктури регіону………133
Висновки до розділу 2……………………………………………………..143
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ…....................146
3.1. Методика оцінки інноваційних процесів у регіонах………………..146
3.2. Методика оцінки рівня інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів у регіонах …..…………………………………………...........................165
Висновки до розділу 3……………………………………………………..180
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У РЕГІОНАХ УКРАЇНИ…...182
4.1. Тенденції розвитку інноваційних процесів …………………...……..182
4.2. Аналіз і оцінка асиметрії інноваційних процесів………………….....203
4.3. Рівень розвитку інноваційної інфраструктури ………………….…..222

4.4. Аналіз процесів трансферу технологій …………………........................242
Висновки до розділу 4……………………………….…………………….262
РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ………………………………………………………………………………264
5.1. Формування державної регіональної інноваційної політики………264
5.2. Обґрунтування вибору регіональної політики інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів…………...………………………………..283
5.3. Концептуальні основи формування інноваційної інфраструктури регіону …………………………………………………………………………….304
Висновки до розділу 5……………………………………………………..320
РОЗДІЛ 6. МЕХАНІЗМ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ НАУКИ ТА ВИРОБНИЦТВА………………………………….325
6.1. Обґрунтування необхідності створення центрів трансферу технологій у регіонах України………………………………………………………………...325
6.2. Фінансові механізми підтримки інноваційного бізнесу у регіонах..344
6.3. Кадрове забезпечення інноваційних процесів у регіонах………......363
6.4. Інформаційна підтримка процесів трансферу технологій у регіонах...389
Висновки до розділу 6……………………………………………………..400
ВИСНОВКИ ПО ДИСЕРТАЦІЇ………………………………………...406
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………412
ДОДАТКИ…………………………………………………………………439

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БІ – бізнес-інкубатор;
ВВП – внутрішній валовий продукт;
ВРП – внутрішній регіональний продукт;
ВНЗ – вищий навчальний заклад;
ДІП – державна інноваційна політика;
ДРІП – державна регіональна інноваційна політика;
ІТЦ – інноваційно-технологічний центр;
МІП – мале інноваційне підприємництво;
МП – мале підприємство;
МСП – малі, середні підприємства;
НДР – науково-дослідна робота;
НДДКР – науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи;
НДІ – науково-дослідний інститут;
НІС – національна інноваційна система;
НТІ – науково-технічна інформація;
НТП – науково-технічний прогрес;
ОІВ – об’єкт інтелектуальної власності;
ОПВ – об’єкт промислової власності;
РІС – регіональна інноваційна система;
РСІ – регіональна система інформації;
РМТТ – регіональна мережа трансферу технологій;
ДРІП – державна регіональна інноваційна політика;
РПІЗ – регіональна політика інфраструктурного забезпечення;
ТП – технопарк;
ТПП – торгово-промислова палата;
ЦНТЕІ – центр науково-технічної та економічної інформації;
ЦТТ – центр трансферу технологій.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Орієнтація регіонів України на розбудову інноваційної економіки вимагає обґрунтування і розробки системи підтримки та реалізації інноваційних процесів. Інноваційний розвиток регіонів обумовлює необхідність контактів і взаємодії між інноваційними суб’єктами шляхом розбудови інфраструктурного забезпечення. Розуміння обмеженості традиційних факторів економічного розвитку змушує дослідників все більше уваги приділяти інноваційним процесам у регіонах, які здатні забезпечити формування довгострокових конкурентних переваг якісного економічного зростання. За таких умов зважена політика створення та підтримки об’єктів інноваційної інфраструктури здатна стати найбільш вагомим важелем активізації інноваційних процесів у регіонах України. Усе це зумовлює необхідність теоретичного дослідження сутності та тенденцій розвитку інноваційних процесів у регіонах, їх інфраструктурного забезпечення як умови активізації інноваційного розвитку.
В економічній літературі глибоко і багатобічно досліджуються проблеми науково-технічного прогресу, формування і використання наукового і науково-технічного потенціалів, визначення соціально-економічної ефективності нововведень, вдосконалення організації і управління наукової, науково-технічної і інноваційної діяльності. Розуміння обмеженості традиційних чинників економічного розвитку змушує дослідників все більше уваги приділяти інноваційним процесам, які здатні забезпечити формування довгострокових конкурентних переваг якісного економічного зростання.
Основи методології даних питань закладені в працях Е. Денісона,
Дж. Кендрика, М. Кондратьєва, Р. Солоу, М. Туган-Барановського, Й. Шумпетера та ін. Значну увагу приділяють проблемам інноваційного розвитку такі вітчизняні вчені як: В. Александрова, Л. Антонюк, Ю. Бажал, П. Бубенко,
Б. Буркинський, А. Гальчинський, В. Геєць, З Герасимчук, Б. Кваснюк, М. Козоріз, A. Колодюк, О. Лапко, І. Новікова, І. Одотюк, Ю. Пахомов, A. Поручник, B. Савчук, В. Семиноженко, В. Соловйов, Д. Стеченко, Л. Федулова, В. Чирков, Н. Чухрай та ін. Досить широко питання інноваційного розвитку висвітлюються в роботах Р. Акоффа, М. Андерссона, І. Ансоффа, С. Глазьєва, Дж. Грейсона, В. Домбровського, П. Друкера, Н. Іванової, В. Іноземцева, Ч. Карлссона, Д. Кокуріна, В. Колосова, Б. Лундваля, Е. Менсфілда, P. Нельсона, М. Портера, Б. Санто,
С. Стерна, Б. Твісса, С. Унтера, Р. Уотермена, К. Фрімена, Г. Фетисова, Р. Фостера, Дж. Фурмана, Ю. Яковця та інших. Результати даних наукових досліджень мають велике значення для визначення теоретичних основ інноваційного розвитку економіки регіону.
Проблеми формування інноваційної інфраструктури в сучасний період висуваються в число пріоритетних інтересів багатьох українських учених. Сьогодні, на шляху до євроінтеграції, все більшу актуальність отримують дослідження інноваційної інфраструктури регіону, регіональної стратегії інноваційного розвитку економіки, підвищення конкурентоспроможності регіонів, якості життя населення в умовах відкритої економіки, оскільки економічний розвиток держави в сучасних умовах визначається рівнем розвитку її регіонів, а успіх економічних реформ країни в першу чергу залежить від динаміки показників регіонального розвитку.
Теоретичні та прикладні проблеми формування і функціонування інноваційної інфраструктури та її складових розглядаються у працях відомих вчених, серед яких можна виділити роботи Л. Безчасного, П. Бубенка, С. Валдайцева,
Н. Гончарової, О. Жилінської, Г. Калитича, М. Канаєвої, М. Крупки, А. Мазура,
Б. Маліцького, А. Мухамедьярова, Л. Нехорошевої, М. Паладія, В. Соловйова,
Д. Стеченка, Н. Фонштейн, Д. Черваньова, Т. Шотіка та інших. Серед учених, які відмічають, що одним із основних напрямів розвитку і активізації інноваційних процесів в регіонах є створення інноваційної інфраструктури, слід відмітити таких науковців як: Н. Буга, З. Герасимчук, В. Гриньов, Н. Гречановська, Н. Єміна, Т. Іващенко, М. Жук, В. Козик, Є. Монастирний, С. Ракицька, Л. Савчук,
А. Солдатов, Н. Чістякова, О. Черв’якова, І. Фаріон, Л. Федулова, Ж. Уланова та ін.
Проблеми функціонування та становлення елементів інноваційної інфраструктури досліджують вчені Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Українського інституту науково-технічної та економічної інформації, науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та інші.
Дослідження в області розвитку та ефективного функціонування інноваційної інфраструктури регіону представляють значний інтерес і можуть мати широке практичне застосування. Питання, пов’язані з зазначеною тематикою на регіональному рівні, не знайшли достатнього відображення в наукових працях.
Недостатньо розробленими залишаються питання функціонування інноваційного процесу у регіоні, відсутні правила формування і системи взаємодії об’єктів інноваційної інфраструктури в регіоні, необхідні уточнення змісту та значення державної регіональної інноваційної політики, регіональної політики інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів, підвищення ефективності інноваційних процесів шляхом створення і розвитку інноваційної інфраструктури. Недостатнє теоретичне обґрунтування умов формування інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів у регіонах і фрагментарність практичних рекомендацій з його розвитку обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її об’єкт і предмет.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематиці таких державних та регіональних науково-дослідних програм і робіт: „Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України” (Постанова Верховної Ради України №916-ХІУ від 13 липня 1999 року), „Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” (Постанова Кабінету Міністрів України №1001 від 21 липня 2006 року), „Державній програмі прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки” (Постанова Кабінету Міністрів України №1118 від 11 вересня 2007 року); „Державній цільовій економічній програмі „Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки” (Постанова Кабінету Міністрів України №447 від 14 травня 2008 року); „Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів” (Постанова Кабінету Міністрів України №681-р від 17 червня 2009 року), „Концепції розвитку національної інноваційної системи” (Постанова Кабінету Міністрів України №680-р від 17 червня 2009 року); Проекту „Регіональна програма науково-технічного та інноваційного розвитку на 2009-2013 роки” Волинської області; науково-дослідним темам ЛНТУ „Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України” (номер державної реєстрації №0109U001209) та „Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів держави” (номер державної реєстрації № U110U002200).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо формування та функціонування інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів у регіонах. Вказана мета визначила необхідність вирішення таких завдань:
– розробити теоретичні основи функціонування інноваційних процесів у регіонах на основі дослідження теорій інноваційного розвитку, теорій регіонального розвитку та ґенези їх розвитку;
– систематизувати фактори інноваційного розвитку регіону, доповнити їх з урахуванням еволюційного розвитку економіки;
– дослідити інноваційний процес як об’єкт управління регіонального рівня та розробити модель взаємодії учасників інноваційних процесів у регіоні;
– розкрити роль інноваційної інфраструктури в регіональній інноваційній системі та обґрунтувати економічний зміст понять „регіональна інноваційна система”, „регіональна інноваційна інфраструктура”;
– окреслити цілі, завдання, принципи та функції інноваційної інфраструктури регіону;
– оцінити інноваційні процеси у регіонах в контексті формування і реалізації регіональної інноваційної політики; запропонувати підходи до оцінки інноваційної інфраструктури регіону;
– проаналізувати та оцінити асиметрію розвитку інноваційних процесів у регіонах України;
– проаналізувати рівень розвитку інноваційної інфраструктури регіонів України;
– здійснити аналіз процесів трансферу технологій у регіонах України як елемента інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів;
– виявити особливості формування державної регіональної інноваційної політики в світлі теорій регіональної економіки;
– обґрунтувати критерії вибору регіональної політики інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів;
– розробити концептуальні основи формування інноваційної інфраструктури регіону;
– обґрунтувати необхідність інтеграції науки та виробництва шляхом створення центрів трансферу технологій у регіонах;
– удосконалити фінансові механізми підтримки інноваційного бізнесу у регіонах;
– обґрунтувати доцільність використання програмно-цільового методу для забезпечення інноваційних процесів і організацій інноваційної інфраструктури у регіонах висококваліфікованими фахівцями;
– розробити механізм інформаційної підтримки процесів трансферу технологій у регіонах.
Об'єкт дослідження – інноваційні процеси у регіонах та їх інфраструктурне забезпечення.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та практичні засади інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів у регіонах та механізми його реалізації.
Методологія та методи дослідження. Методологічною основою роботи є положення регіональної економічної науки, економічної теорії, сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії інноваційного розвитку територіальних суспільних систем, формування інноваційної політики становлення і розвитку регіонів. Розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено з використанням таких методів дослідження:
– історичного, логічного узагальнення – при вивченні теоретико-методологічних аспектів, сутності інноваційних процесів в інноваційній економіці, інноваційної інфраструктури (розділ 1, п.1.1-1.2; розділ 2, п.2.1-2.2).
– системного аналізу – при встановленні умов, що визначають формування регіональної інноваційної системи, інноваційної інфраструктури, регіональної інноваційної політики (розділ 2. п.2.1-2.2; розділ 5, п.5.1);
– аналізу, синтезу, індукції, дедукції, вимірювання, порівняння, економіко-статистичного аналізу, графічного – при виявленні динаміки економічних та фінансових показників науково-інноваційної діяльності у регіонах (розділ 4, п.4.1-4.4);
– кластерного аналізу – для групування регіонів за рівнем функціонування інноваційних процесів (розділ 4, п.4.1);
– моделювання – при розробці організаційної моделі взаємодії основних учасників інноваційного процесу регіону; при побудові схем організаційного оформлення цілей інноваційної інфраструктури (розділ 1, п.1.3; розділ 5, п.5.1)
– економіко-математичного – при обґрунтуванні методики оцінки інноваційного процесу в регіоні; при дослідженні процесів асиметрії інноваційних процесів у регіонах; при розробці коефіцієнтного методу оцінки процесів трансферу технологій; при обґрунтуванні розміщення центрів трансферу технологій на території регіонів України (розділ 3, п.3.1; розділ 4, п.4.2; п.4.4, розділ 5, п.5.1);
– програмно-цільового – для розробки механізмів реалізації концепції інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів у регіонах, зокрема, удосконалення трансфертних, фінансових механізмів, кадрового та інформаційного забезпечення (розділ 6).
Інформаційна база дослідження включає законодавчі і нормативно-правові акти, інші документи органів державній влади України та її регіонів, міжнародні правові акти. Використані також статистичні матеріали розвитку економіки і науково-інноваційної сфери України та її суб’єктів, публікації в наукових виданнях і періодичному друці, монографічні і дисертаційні дослідження, Інтернет – джерела, матеріали наукових конференцій, а також результати досліджень науково-інноваційної діяльності регіонів. У роботі використані власні результати досліджень, в яких автор приймала участь в період з 2000 по 2011 рік.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, методологічних засад інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів та практичних рекомендацій, які дозволяють вирішити важливу науково-прикладну проблему підвищення інноваційної активності економіки регіонів.
Уперше:
– обґрунтовано нову парадигму інноваційного розвитку регіону, яка базується на п’яти факторах теорії економічного зростання (інвестиції, інформація, інтелект, інновація, інноваційна інфраструктура), що враховують інтелектуально-інноваційний розвиток на основі використання інформації та інвестицій при сприятливому інфраструктурному забезпеченні регіону й ефективному впливу органів влади; вказує на можливість перегрупування чинників і джерел знань для інтенсифікації інноваційних процесів та перейти від галузевого до функціонального управління науково-інноваційною діяльністю регіону з прийняттям участі у реалізації інноваційних процесів на основі застосування інфраструктурного забезпечення;
– запропоновано нелінійну тріадну модель інноваційного процесу, яка передбачає взаємодію учасників інноваційного процесу, в результаті чого нові знання створюються в усій економічній системі, що дозволить формувати регіональну політику інфраструктурного забезпечення (РПІЗ) інноваційних процесів залежно від стадій (генерація, освоєння знань, використання інновацій та активного використання інноваційної інфраструктури регіону);
– розроблено метод оцінки трансферу технологій як елемента інфраструктурного забезпечення інноваційного процесу із використанням коефіцієнтів генерування нових технологій, генерування нової продукції, ефективності патентування, ширини трансферу технологій, глибини трансферу технологій, який дозволяє оцінити процеси трансферу технологій у регіонах і обґрунтувати рішення щодо інтенсифікації трансфертних механізмів шляхом створення об’єктів інноваційної інфраструктури; запропоновано формулу для розрахунку кількості ЦТТ в регіонах України, враховуючи регіональну специфіку обсягів науково-технічних робіт на основі коефіцієнта локалізації і значення коефіцієнтів трансферу технологій для кожного регіону.
Удосконалено:
– понятійно-термінологічний апарат, який характеризує інноваційний процес у регіоні і його інфраструктурне забезпечення; конкретизовано сутність таких оновлених економічних категорій як „інноваційний процес у регіоні”, „інноваційна інфраструктура регіону”, „регіональна інноваційна система”, „регіональна політика інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів” у ринкових умовах господарювання й визначено їх роль у створенні інноваційної системи регіону;
– класифікаційні ознаки складових інноваційної інфраструктури регіону, які, на відміну від існуючих, розширені, а саме: за видом послуг, за функціями; за рівнем прибутковості, за позицією відносно об’єкту діяльності, за місцем в інноваційному процесі, за видом економічної діяльності, за формами організації, за формами власності, за рівнем спеціалізації та за рівнем взаємозв’язку з іншими елементами інноваційної інфраструктури, що дасть можливість використання даної класифікації при побудові, проведенні ідентифікації та моніторингу діяльності об’єктів інноваційної інфраструктури заявленим цілям;
– методичний підхід до оцінки інноваційного процесу у регіоні на основі інтегрального показника інноваційного процесу що, на відміну від існуючих, враховує стадійність інноваційного процесу (стадії генерації знань, освоєння знань, використання інновацій) та на цій основі дозволяє визначати тенденції інноваційного розвитку регіонів, виконати розподіл регіонів на інноваційні кластери, визначити регіональні асиметрії інноваційного розвитку, запропонувати критерії вибору типу державної регіональної інноваційної політики (ДРІП) та РПІЗ інноваційного процесу;
– методологічні підходи до оцінки інноваційної інфраструктури регіону, яка, на відміну від існуючих, включає в себе принципи і індикатори оцінювання і здійснюється залежно від функцій, які реалізує інноваційна інфраструктура регіону;
– підхід до вибору типу РПІЗ інноваційних процесів (формування, розвитку, нарощення, підтримки), який на відміну від існуючих, базується на врахуванні оцінки інноваційного процесу регіону та його інфраструктурного забезпечення;
– організаційний механізм створення регіональної мережі трансферу технологій (РМТТ) на основі організації регіональних центрів трансферу технологій (ЦТТ), що дозволить краще взаємодіяти ринку з науково-дослідними організаціями, сприятиме доступу підприємницьких структур та промислових підприємств до новітніх технологій, підвищить результативність науки, стимулюватиме організації-виконавці та керівників проектів уже на ранніх етапах розв’язувати проблеми їх ринкового використання.
Дістали подальший розвиток:
– підходи до оцінки дивергентності інноваційних процесів у регіонах, у яких, на відміну від існуючих, використовуються показники обсягів інноваційної продукції регіонів та ВРП, що дає можливість оцінити ефективність ДРІП та визначити проблемні регіони з низькою інноваційною активністю;
– критерії вибору ДРІП на основі використання оцінки інноваційних процесів у регіонах, що дозволяє розподілити регіони на інноваційні кластери та диференційовано підійти до вибору регіональної політики інфраструктурного забезпечення;
– побудова структурно-функціональних схем інноваційної інфраструктури регіону та її окремих елементів, що дозволило відобразити всі ресурсні потоки на вході, виявити результат реалізації процесу надання послуг, утворений на виході, а також структурувати етапи надання послуг організаціями інфраструктури, що є основою для розробки системи моніторингу і оцінки;
– механізм реалізації процесів трансферу технологій у науково-інноваційній діяльності регіонів з метою ефективної комерціалізації та використання технологій на основі визначення напрямів, завдань, видів наданих послуг, тісної співпраці ЦТТ з організаціями виконавчої та законодавчої влади шляхом формування регіональної мережі трансферу технологій (РМТТ);
– фінансове забезпечення інноваційного бізнесу у регіонах на основі його цільової орієнтації та стимулювання ефективного впровадження сучасних науково-технічних інновацій, залучення різноманітних джерел фінансування, фінансування всіх етапів життєвого циклу інновацій, яке необхідно здійснювати на конкурсних засадах та спрямувати на ефективний розвиток науково-інноваційної діяльності;
– програмно-цільовий метод підготовки фахівців для науково-інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури регіону, який передбачає розробку програм певного спрямування для підготовки фахівців, підвищення кваліфікації, перепідготовки фахівців, стажування і тренінгів на основі запропонованого методичного підходу до оцінки інтелектуального потенціалу регіонів України;
– інформаційне забезпечення інноваційних процесів у регіонах шляхом створення регіональної системи інформації (РСІ) на основі єдиних принципів роботи та інтеграції в РІС, РСТТ і в мережі більш високого порядку, дія якої спрямована на вивчення і формування попиту на інформаційні ресурси з урахуванням поетапного переходу інформаційного центру на самофінансування.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні результати і методичні підходи знайшли широке впровадження на різних рівнях управління.
Основні результати дослідження знайшли застосування при розробці автором (у складі робочих груп ) документів і проектів: „Регіональної програми науково-технічного та інноваційного розвитку на 2009-2013 роки”, „Концепції формування інноваційної інфраструктури Волинської області” (довідка №252/01-01-06 від 22.10.2011р.); „Стратегії економічного і соціального розвитку Волинської області до 2015 року” (довідка №1033/02-11 від 29.11.2011р.); у науково-дослідних темах ЛНТУ „Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України” (номер державної реєстрації №0109U001209) та „Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів держави” (номер державної реєстрації № U110U002200) (довідка №2073-20-32 від 17.11.2011р.); при розробці Програми створення наукового парку „Ужгородський національний університет” (довідка 01-19/3281 від 2.11.2011р.); при розробці програми створення наукового парку „Інноваційно-інвестиційний кластер Тернопілля” (довідка №0011 від 13.12.2011р.); при виконанні проекту „Підвищення інноваційних стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні” (Europe Aid/127694/C/SER/UA) за напрямком „Ключові політики експертів і створення потенціалу ЄС” (довідка №23 від 3.11.2011р.); в діяльності Волинської торгово-промислової палати (довідка №19-22/01-3/464 від 20.10.2011р.).
Матеріали дослідження можуть використовуватися в практичній роботі державних органів регіональної влади, організацій інфраструктури та інноваційно-активних підприємств регіонів України.
Основні положення дисертації використовуються автором при читанні курсів, зокрема „Інноваційна економіка”, „Економіка і організація інноваційної діяльності”, „Економіка організацій (підприємств)”, „Інноваційний менеджмент”, „Економіка інноваційного підприємства”, „Економічне обґрунтування наукових розробок” у Луцькому національному технічному університеті (довідка №2093-20-32 від 22.11.2011р.); при читанні курсів „Інноваційний менеджмент”, „Управління проектами”, „Маркетинг інноваційного підприємства”, „Венчурний капітал”, „Інвестиційний менеджмент”, „Регіональна економіка” у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки (довідка №2/4789 від 24.11.2011р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дисертації пройшли апробацію на університетських, регіональних, всеукраїнських і міжнародних конференціях: науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання”, 30–31 жовтня 2003р., м. Запоріжжя; 1 міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-правові засади перспектив розвитку економіки України”, 4–6 грудня 2003р., м. Хмельницький; ІХ міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы интеллектуальной собственности”, 5–9 вересня, Алушта; міжнародній науково-практичній конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”, 4–5 червня 2004р, м. Луцьк; Х1Х, ХХ, ХХІ, ХХІІ, ХХІІІ, ХХІУ, ХХУ, ХХУ1 науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу Луцького національного технічного університету,
м. Луцьк; Х міжнародній науково-практичній конференції „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, 10–17 вересня 2005р,
м. Алушта; Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія і практика управління у суспільстві знань”, 10–11 листопада 2005р., м. Львів; 1-ому міжнародному форумі співдружності незалежних країн „Международное инновационное развитие и инновационное сотрудничество: состояние, проблемы и перспективы”, 10–16 вересня 2006р., м. Алушта; Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи та пріоритети розвитку економіки України”, 26–27 жовтня 2006р., м. Луцьк; конференції „Інтелектуальна власність та інновації в контексті формування стратегії розвитку малого і середнього бізнесу”, м. Львів, 2006р.; ХІІ Международной научно-практической конференции „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, г. Скадовск, 12–15 сентября 2007г.; Второй международной конференции по социологии инноватики „Социология инноватики: социальные механизмы формирования инновационной среды”, г. Москва, 29–30 ноября 2007г; ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Ринок технологій: проблеми та шляхи вирішення”, 5–6 грудня 2007р., м. Київ; І Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки”, 26 лютого 2008р., м. Донецьк; Конференції „Бізнес-інкубатор як форма підтримки малого та середнього бізнесу в Польщі та в Україні”, 3 квітня 2008р., м. Луцьк; Міжрегіональній науково-практичній конференції „Проблеми економіки й управління у промислових регіонах”, 22–24 травня 2008р, м. Запоріжжя; Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації”, 22–24 травня 2008р., м. Хмельницький; ХІІІ Международной научно-практической конференции „Актуальные вопросы развития инновационной деятельности”, 12–16 мая 2008г., г. Алушта; Международной научно-практической конференции „Экономический рост республики Беларусь: глобализация, инновационность, устойчивость”, 20 мая 2008г., г. Минск; ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики”, 29–31 травня 2008р., м. Львів; ХІІІ Международной научно-практической конференции по инновационной деятельности „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, 12–16 мая 2008г., г. Севастополь; ІІІ науково-практичній конференції „Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи”, 27 червня 2008р., Сімферополь; Волинському інвестиційному форумі, 24 жовтня 2008р., м. Луцьк, облдержадміністрація; Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи та пріоритети розвитку економіки України”, 13–14 жовтня 2008р., м. Луцьк; У(ХІІ) Всеукраїнській науково-практичній конференції „Міжнародне науково-технічне співробітництво”, 12–13 березня 2009р., Київ; ХІУ Международной научно-практической конференции по инновационной деятельности „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики в контексте преодоления мирового финансового кризиса”, 14–19 сентября 2009г., г. Алушта; ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми економіки 2009”, 11 грудня 2009 р., м. Київ; УІ (ХУІІІ) Всеукраїнській науково-практичній конференції „Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність”, 11–23 березня 2010р., м. Київ; Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми ринкової трансформації економіки регіону” 25 березня 2010р., м. Вінниця; ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики”, 20–21 травня 2010р., м. Львів; IV Международном Форуме от науки к бизнесу „Формирование и деятельность поясов вокруг учреждений высшей школы”, 13–15 мая 2010г., Санкт-Петербург; ІУ міжнародній науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи”, 3–4 червня 2010р., м. Житомир; ХУ Международной научно-практической конференции по инновационной деятельности „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, 13–18 сентября 2010г., г. Алушта; Міжнародній конференції „Шляхи та інструменти модернізаційного прориву економіки України”, 21–22 жовтня 2010 р., м. Одеса; УІІ (ХІХ) Всеукраїнській науково-практичній конференції „Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність”, 10–11 березня 2011р., м. Київ; ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта”, 6–9 квітня 2011р., м. Харків; V Международном Форуме от науки к бизнесу „Маркетинг от науки к бизнесу и успешная коммерциализация исследований”, 11–13 мая 2011г., Санкт-Петербург; 11-ій Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній школі-семінарі „Современные проблемы науки и образования”, 29квітня–10травня 2011 р., Большая Ялта, п.г.т. Гаспра; Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми формування розвитку інноваційної інфраструктури”, 19–21 травня 2011р., м. Львів; ХУІ Международной научно-практической конференции „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, 12–17 сентября 2011г., г. Алушта; „Социально-экономическое развитие организаций и регионов Беларуси: цели, приоритеты, механизмы структурных преобразований”, 27–28 октября, 2011г., г. Витебск.
Публікації. Зміст і результати дисертації опубліковані в 70 наукових роботах, зокрема в 1 одноосібній монографії, в 3 розділах колективної монографії, 2 навчальних посібниках і 38 статтях у фахових виданнях, 26 тезах конференцій, загальним обсягом 109,3 др. арк., з яких особисто автору належить 99,5 др. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 486 сторінок. У дисертації міститься 47 таблиць (з них 11 – на окремих сторінках), 37 рисунків (з них 21 – на окремих сторінках), 8 додатків на 48 сторінках, список використаних джерел нараховує 289 найменувань на 27 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ ПО ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень вирішено важливу наукову проблему розробки теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо формування і функціонування інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів у регіонах.
Результати виконаного дисертаційного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:
1. У роботі на основі узагальнення теорій інноваційного та теорій регіонального розвитку визначено провідне місце інноваційних процесів в економіці регіонів. Застосування даних теоретичних основ забезпечить ефективність інноваційних шляхів розвитку регіонів та дасть можливість органам влади регіону сконцентрувати увагу на основних факторах економічного розвитку з метою зростання добробуту населення, визнання особливостей інноваційної політики у процесах регіонального розвитку.
2. Систематизовано фактори інноваційного розвитку регіону, доповнено їх з урахуванням сучасного стану розвитку економіки. Розроблено парадигму інноваційного розвитку регіону, яка базується на п’яти факторах (інвестиції, інформація, інтелект, інновація, інноваційна інфраструктура), що враховують інтелектуально-інноваційний розвиток на базі використання інформації та інвестицій при сприятливому інфраструктурному забезпеченні регіону і ефективній дії органів влади; це дасть можливість регіону перегрупувати чинники і джерела знання для інтенсифікації інноваційних процесів.
3. Досліджено інноваційний процес як об’єкт управління регіонального рівня та розроблено модель взаємодії учасників інноваційних процесів у регіоні. На основі узагальнення теоретичних підходів до дефініції «інноваційний процес» виділено такі основні принципи його функціонування: циклічність, наукомісткість, ієрархічність, горизонтальна і вертикальна стадійність, динамічність, ринкова орієнтація, цільова спрямованість, соціально-економічна ефективність. Запропоновано власний підхід до дефініції «інноваційний процес у регіоні», який враховує запропоновану нами тріадну модель інноваційного процесу.
Автором розроблена модель взаємодії учасників інноваційних процесів у регіонах в межах РІС. Досліджені зв’язки в даній системі: наявні і відсутні; запропоновані шляхи вдосконалення взаємодії. Встановлено, що система повинна об’єднати зусилля державних та місцевих органів влади, наукових та освітніх установ, бізнесових структур та регіональних громадських організацій, спрямованих на активізацію місцевих чинників росту за рахунок переважно інноваційного розвитку виробництва
4. Виявлено роль інноваційної інфраструктури в РІС та обґрунтовано економічний зміст понять «регіональна інноваційна система», «регіональна інноваційна інфраструктура».
На основі дослідження тлумачень дефініції «інноваційна інфраструктура» різними вченими та зроблених ними акцентів на тих чи інших важливих ознаках, розроблено структурно-функціональний підхід до змісту поняття «інноваційна інфраструктура регіону», що дозволило обґрунтувати принципи, структуру, функції, особливості та тенденції формування інноваційної інфраструктури регіону та її класифікаційні ознаки.
5. На основі порівняльного аналізу методичних підходів до оцінки інноваційних процесів у регіоні обґрунтовано застосування авторської методики. Окреслено етапи аналізу та оцінки стадій інноваційного процесу в регіоні; показано, що дана методика має базуватися на розрахунках інтегральних індексів, які відображають ресурсну та результативну складові як окремого регіону, так і всієї країни. Методика оцінки інноваційних процесів в регіонах застосована для оцінки стадій генерації, освоєння знань, використання інновацій.
6. Розроблено авторський підхід до оцінки діяльності організацій інноваційної інфраструктури залежно від виконуваних ними функцій. Запропоновано методику оцінки процесів трансферу технологій у регіонах на основі коефіцієнтного методу. Дані підходи дають можливість формувати статистику інноваційної інфраструктури, проводити її моніторинг та розробляти заходи щодо вдосконалення діяльності.
7. У роботі виявлено тенденції розвитку інноваційних процесів у регіонах України на основі дослідження інтегральних показників стадій генерації знань, освоєння знань, використання інновацій. Це дало можливість оцінити сумарний інтегральний індекс і сформувати регіони в групи інноваційних кластерів для обґрунтування вибору типів регіональної інноваційної політики.
8. Досліджено асиметрію розвитку регіонів держави на основі таких показників інноваційного розвитку: обсяги інноваційної продукції; фінансування наукової та науково-технічної діяльності; фінансування інноваційної діяльності; кількість підприємств, що впроваджують інновації; кількість поданих заявок в Департамент інтелектуальної власності; валовий регіональний продукт. Для оцінки динаміки асиметрії в розвитку регіонів автором використано зважений коефіцієнт варіації і коефіцієнт переваг, що дозволило наглядно прослідкувати диференціацію розвитку інноваційних процесів у регіонах.
9. В дисертаційному дослідженні застосовані традиційні методи (літературний, історичний, графічний, табличний) до оцінки стану інноваційної інфраструктури регіонів України; це дозволило виявити, що протягом останніх років в Україні почала формуватися інноваційна інфраструктура, яка має стати каталізатором територіально-структурних процесів у регіонах. Зокрема показано, що діяльність технопарків України не демонструє значних результатів внаслідок зміни законодавства протягом десяти років їх діяльності; відмічена діяльність центрів науково-технічної інформації, агенцій регіонального розвитку і 27 регіональних центрів з інвестицій і розвитку.
10. Обґрунтовано підхід до аналізу рівня розвитку інноваційної інфраструктури регіонів України. Для оцінки інноваційної інфраструктури запропоновано спосіб групування за видом послуг, які виконує інноваційна інфраструктура регіону: виробничо-технологічна, фінансова, кадрова, інформаційно-маркетингова. Запропоновано використовувати метод бенчмаркінгу.
11. Для аналізу сучасного стану трансферу технологій у регіонах України як елемента інфраструктурного забезпечення інноваційних процесів запропоновано коефіцієнти: генерації технологій, генерації нової продукції, ефективності патентування, ширини і глибини трансферу технологій. Така оцінка дає можливість порівняти регіони за рівнем трансферу технологій і включити його для оцінки інноваційного потенціалу.
12. Розкрито особливості формування ДРІП. На основі розробленого підходу до оцінки інноваційних процесів у регіонах в роботі проведено типологію регіонів за такими групами показників: генерації знань, освоєння знань, використання інновацій. Виконано розподіл регіонів на кластери з дуже високим, високим, середнім і низьким сумарним інтегральним індексом. Для кожної групи регіонів запропоновано формування регіональної інноваційної політики на основі співвідношення рівнів розвитку стадій інноваційного процесу.
13. Обґрунтовано вибір РПІЗ інноваційних процесів. На основі проведених досліджень розроблено методичний підхід до вибору РПІЗ інноваційних процесів, де критеріями вибору є рівень створення знань, трансферу знань, освоєння знань і використання інновацій. Автором розроблений диференційований підхід до вибору виду політики: для регіонів з низьким рівнем інноваційного процесу передбачено застосування регіональної політики інфраструктурного забезпечення формування інноваційного потенціалу регіону; з середнім – інфраструктурного забезпечення розвитку інноваційного потенціалу регіону; з високим – інфраструктурного забезпечення нарощення інноваційного потенціалу регіону; з дуже високим – інфраструктурного забезпечення підтримки інноваційного потенціалу регіону.
14. Сформована методологічна концепція, що розглядає об’єкти інноваційної інфраструктури як інституціональний комплекс, націлений на реалізацію конкретних функцій у рамках РІС. Запропоновано такі функції формування інноваційної інфраструктури регіону:
1) підтримка новаторів, винахідників, вчених;
2) створення малого інноваційного підприємництва;
3) комерціалізація наукових знань (трансфер технологій);
4) надання послуг інноваційному бізнесу.
Виділення функцій як методологічний прийом при розробці структурної схеми інноваційної інфраструктури дозволяє зняти обмеження в існуючих підходах, заснованих або на групуванні послуг, які надаються організаціями інфраструктури, або на участі в інноваційному процесі.
15. Обґрунтовано застосування трансферу технологій для ліквідації розривів у ланцюгу інноваційного процесу. Показано, що трансфер технологій, якщо він добре організований, успішно й інтенсивно функціонує, стає основним способом реалізації процесів взаємодії науки і виробництва. При цьому активізується цілеспрямована підприємницька діяльність, зменшується тривалість інноваційного процесу, реалізуються механізми планомірного пошуку і генерування інноваційних ідей, сприяння у їх реалізації. Запропонована методика розрахунку кількості центрів трансферу технологій на основі коефіцієнтів локалізації та трансферу технологій. Це підтверджує, що високоорганізована передача знань можлива лише за наявності розвиненої системи інфраструктурного забезпечення в регіоні.
Формування РМТТ дозволить створити єдиний міжрегіональний інформаційно-маркетинговий простір, який сприятиме становленню інноваційної економіки в регіоні, а також отриманню певної вигоди зацікавлених сторін.
16. Удосконалено фінансові механізми щодо підтримки інноваційного бізнесу, які передбачають розширення джерел фінансування за рахунок залучення державних, галузевих, корпоративних, приватних та іноземних джерел фінансування для забезпечення функціонування РІС: створення інноваційного фонду у регіонах, грантової підтримки на початкових стадіях інноваційних процесів.
17. Окреслено особливості забезпечення інноваційних процесів висококваліфікованими фахівцями. Для підвищення рівня інноваційної освіти запропоновані принципи нової концепції підготовки фахівців; завдання концепції формування системи підготовки фахівців для науково-інноваційної діяльності на різних рівнях; розроблено комплекс заходів з підготовки професійних інноваційних менеджерів в середньостроковій і короткостроковій перспективі; в рамках цільової науково-освітньої програми «Формування регіональної інноваційної системи» запропоновано розробити та випробувати різні моделі підготовки фахівців.
18. Розроблено основні принципи фінансування роботи РСІ: програмно-цільовий – фінансування здійснювати в рамках затвердженої програми інноваційного розвитку регіону; конкретизації і паритетності – фінансувати конкретні заходи або надавати конкретний обсяг послуг для клієнтів (бажано при співфінансуванні з місцевих бюджетів або частковій оплаті вартості послуг клієнтами); наступності – орієнтуватися на вже існуючі організації інноваційної інфраструктури, що мають контакти і практичний досвід роботи з компаніями і науковими організаціями.
19. Рекомендовано здійснювати поетапний перехід на самофінансування в міру активізації інноваційних процесів в регіоні і встановлення міжрегіональних зв’язків: спочатку організації, які користувалися послугами центру, стануть оплачувати частину витрат, пов’язаних з посередницькими послугами; пізніше здійснюється перехід на повне відшкодування витрат; в кінцевому варіанті, коли інфраструктура забезпечення інноваційного процесу досягне певного розвитку, вартість послуг центру буде формуватися як договірна ціна на інформаційно-посередницькі послуги.
Запропоновані заходи покликані забезпечити інтенсифікацію інноваційних процесів у регіонах України завдяки становленню і розвитку інфраструктурного забезпечення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бубенко П. Ключові моменти формування регіональних інноваційних систем в Україні / П. Бубенко, В. Гусєв // Економіка України. – 2007. – №8. – С. 33–39.
2. Фінансові механізми сталого економічного розвитку: [зб. наук. пр.]. – Харків: ХІБМ, 2007. – 570с.
3. Бубенко П.Т. Інноваційний розвиток регіонів. Монографія / П.Т. Бубенко, О.Б. Снісаренко. – Харків: Вид-во «Форт», 2009. – 160с.
4. Йохна М. А. Економіка і організація інноваційної діяльності: навч. посібн. / М. А. Йохна, В. В. Стадник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 400 с.
5. Маркс К. Капитал / К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. в 2-х изд. Т.25, ч.1. – С. 197–211.
6. Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов / М.И. Туган-Барановский. – М.: Наука, 1997. – С. 96–102.
7. Меньшиков С.М. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу / С.М. Меньшиков, Л.А. Клименко. – М.: Международные отношения, 1989. – 272 с.
8. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. Избранные сочинения / Н.Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 2002. – С. 147–154.
9. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.
10. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, процента и цикла конъюнктуры: пер. с нем. / И. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
11. Кузнец С. Современный экономический рост: результаты исследований и размышлений. Нобелевская лекция / С. Кузнец // Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России / Под ред. Ю.В. Яковца. – СПб.: Гуманистика, 2003. – 438 с.
12. Mensh G. Stalemate in Technology Innovation Overcome the Depression / G. Mensh. – Cambridge ( Massachusetts), 1979.
13. Глазьев С.Ю. Эволюция технико-экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования / С.Ю. Глазьев, Д.С. Львов, Г.Г. Фетисов. – М.: Наука, 1992. – 164 с.
14. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. / С.Ю. Глазьев. – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с.
15. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают: Пер. с англ. / Р. Фостер / Общ. ред. В.И. Данилова-Данильяна. – М.: Прогресс, 1987. – 272 с.
16. Romer P.M. Endogenous technological change / P.M. Romer // Journal of Political Economy. – 1990. – №5. – V.98. – p. 71–102.
17. Aghion P. Model of Growth through Creative Distraction / P. Aghion, P. Howitt // Econometrics. – 1992. – V.60. – P. 251–323.
18. Jones C.I. R&D – Based Models of Economic Growth / C.I. Jones // Journal of Political Economy. – 1995. – №4. – V. 103. – P. 759–784.
19. Белл Д. Третья технологическая революция и ее возможные социально-экономические последствия / Д. Белл. – М.: б.и., 1990.
20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – М.: Academia, 1999. – 246 с.
21. Хайек Ф. Смысл конкуренции (1946) / Ф. Хайек / Пер. с англ.. – М.: Изограф, 2000. – C. 112.
22. Денисон Э. Исследование различий в темпах экономического роста: Пер. с англ. / Э. Денисон. – М.: Прогресс, 1971. – 645 с.
23. Denison E.F. Trends in American Economic Growth (1929-1982). – Washington: Tre Drookings Institution, 1990.
24. Howkins J. The Creative Economy: How Heople Make Money from Ideas / J. Howkins. – London: Penguin Press, 2002. – 346 p.
25. Floride R. The Rise of the Creative Class / R. Floride. – New York: Basic Books, 2002. – 240 p.
26. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы: Пер. с англ. М.: Экономика, 1992. – 332с.
27. Друкер П. Посткапиталистическое общество: новая постиндустриальная волна на Западе. – М.: Academia, 1999. – 412 с
28. Soloy Robert M. Growth theory an exposition / Robert M. Soloy.– Oxford: Clarendon Press, 1971. – 109 p.
29. Солоу Р. Технические изменения и функции общественного производства / Р. Солоу. – М.: Экономика, 1991. – 375 с.
30. Freeman Ch. Technical change and unemployment – technology and public policy / Ch. Freeman. - South Wales (Australia), 1977.
31. Freeman C. Technology Policy and Economic Performance: Lesson for Japan / Freeman C. – London; New York: Printer. – 1987. – 268 p.
32. Dosi G. Industrial transformation / G. Dosi. – L.: Printer, 1984.
33. Глазьев С.Ю. Экономическая теория экономического развития / С.Ю. Глазьев. – М.: Наука, 1990.
34. Федулова Л.І. Економіка знань: підр. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л.І. Федулова. – К.: Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2009. – 600 с.
35. Україна у вимірі економіки знань / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: «Основа», 2006. – 592 с.
36. Lundvall B.-A. National Systems of Innovation. Towards а Theory of Innovation and Interactive Learning / B.-A. Lundvall. – London: Pinter Publishers, 1992.
37. Nelson R., ed. National Innovation Systems: A Comparative Analysis / R. Nelson, ed. – N.Y.: Oxford University Press, 1993.
38. Freeman C. The National System of Innovation’ in Historical Perspective / C. Freeman // Cambridge Journal of Economics. – 1995. – 19. – P. 5–24.
39. Edquist C., ed. Systems of Innovation: Technologies, Institutions and Organizations / C. Edquist, ed. – London: Pinter, 1997.
40. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник / Л.І. Федулова. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.
41. Макконелл К.Р. Экономика: принципы, проблемы и политика. Т. 2. / К.Р. Макконелл, С.Л. Брю. – М.: Республика, 1992. – 339 с.
42. Герасимчук З.В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика: монографія / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська Н.Т. – Луцьк: «Надстир’я», 2008. – 245с.
43. Матусяк К. Децентралізація інноваційної політики – роль бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів / К. Матусяк // Матеріали міжн. конф. «Наука, інновації та регіональний розвиток». – Львів: Вид.-поліграф. відділ ЛвЦНТЕІ, 2005. – 23–25 травня. – 257 с.
44. Бландиньер Ж.П. Реиндустриализация России: насколько пригоден европейский опыт / Ж.П. Бландиньер // Экономист. – 2005. – №5. – С. 35–45.
45. Гриньов Б.В. Проблеми формування інноваційної системи в Україні / Б.В. Гриньов, П.Т. Бубенко, В.А. Гусєв // Економіка і прогнозування. – 2004. – №3. – С. 127–138.
46. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер / пер. с англ.; под ред. и с предисл. В.Д. Щетинина. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.
47. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит / Сер. «Классика экономической мысли»; Кн.2, гл.3. – М.: ЗАО «Издательство Экономика», 2000. – 456 с.
48. Санто Б. Сила инновационного развития / Б. Санто // Инновации. – 2004. – №2 (69). – С. 5–15.
49. Нехорошева Л.Н. Инновационные процессы в условиях формирования «новой экономики»: проблемы и перспективы (на примере стран ЕС и Беларуси) / Л.Н. Нехорошева // Материалы Х межд. научно-практ. конф. по инновационной деятельности „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”. – Киев–Симферополь–Алушта: 2005. – 10–17 сентября – С. 14–21.
50. Економічний розвиток України. Інституціональне та ресурсне забезпечення: монографія / О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М. Тригобчук та ін. – К.: Об’єднаний інститут економіки НАН України, 2005. – 540 с.
51. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П.. Соловьев. – К.: Феникс, 2006. – 560 с
52. Герасимчук В.Г. Науково-технічні фактори сталого економічного розвитку: роль інформаційно-комунікаційних технологій у інноваційному процесі / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко, Т.В. Сакалош // Сб. материалов ХІІ Межд. научно-практ. конф. «Проблемы и перспективы 12–15 сентября инновационного развития экономики». – К.: СПД Цудзинович Т.И., 2008. – 12–15 сентября. – С. 72–76.
53. Солоу Р.М. Перспективы развития теории роста / Р.М. Солоу // МЭ и МО. – 1996. – №8. – С. 28.
54. Костюк В.Н. Специфика экономики, основанной на знаниях / В.Н. Костюк // Общественные науки и современность. – 2004. – №4. – С. 134–144.
55. Березовець Л.В. Розвиток соціального капіталу / Л.В. Березовець. – [Електронний ресурс]: URL: www.isu.org.ua.
56. Шевчук О.Б. Економіка, заснована на знаннях: соціально-економічні тенденції / О.Б. Шевчук // Економіка і прогнозування. – 2005. – №3. – С. 7–18.
57. Варич Ю.М. Визначальні чинники постіндустріального розвитку економіки / Ю.М. Варич // Проблеми науки. – 2008. – №2. – С. 29–32.
58. Товстых Л.Е. Новая инновационная сфера в экономике третьего тысячелетия и новые задачи / Л.Е. Товстых // Инновации. – 2003 – №6(63). – С. 39–45.
59. Плетнев К.И. Научно-техническое и инновационное развитие и его территориальные аспекты / К.И. Плетнев, Е.В. Смышляев // Инновации. –№3(113). – 2008. – С. 76–80.
60. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4.06.2002 р. №40-ІУ.17 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №36. – Ст. 266.
61. Рудь Н. Т. Инновационный процесс как объект исследования / Н. Т. Рудь // Наука и инновации. – 2008. – №12(70). – С. 40 – 43.
62. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності /
І.А. Павленко. – К.: КНЕУ, 2004. – 204 с.
63. Инновационный менеджмент: Учеб. для вузов / Под. ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 327 с.
64. Баранов О.Г. Інноваційний процес як об’єкт державного регулювання / О.Г. Баранов // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №6(36). – С. 172 – 178.
65. Власова А.М. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. / А.М. Власова, Н.В. Краснокутська. – К.: КНЕУ, 2003. – 502 с.
66. Цигилик І.І. та ін. Економіка й організація інноваційної діяльності: Навч. посібник / І.І. Цигилик та ін. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.
67. Mедынский В.Г. Инновационное предпринимательство: учеб. пособие / В.Г. Mедынский, Л.Г. Скамай. – М.: ЮНИТИ. – ДАНА, 2003. – 352 с.
68. Чухрай Н. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві: Підручник. / Н. Чухрай, Р. Патора. – К.: КОНДОР, 2006. – 398с.
69. Управление инновациями: В 3 кн. Кн.1. Основы организации инновационных процессов: учеб. пособие / А.А. Харин, И.Л. Коленский; Под. ред. Ю.В. Шленова. – М.: Высш. шк., 2003. – 252 с.
70. Шингур М.В. Проблеми активізації інноваційної діяльності промислових підприємств України / М.В. Шингур // Теоретичні та прикладні питання економіки: [зб. наук. пр.]. – 2003. – Випуск 2. – С. 320-326.
71. Мендрул А.Г. Формы и приоритеты инновационного процесса в контексте государственного регулирования / А.Г. Мендрул // Инновации. – 2007. – №08(106). – С. 57 – 59.
72. Жиц Г.И. Проблема развития инновационного комплекса региона / Г.И. Жиц // Инновации. – 2003. – №9 (66). – С. 24–27.
73. Гапоненко А.Л. Инновационная деятельность: показатели и методы осуществления / А.Л. Гапоненко // Инновации. – 2011. – №1 (147). – С. 26–30.
74. Hall P. Innovation, Economics and Evolution: theoretical perspectives on changing technology in economic systems / P. Hall. – Wiltshire: Redwood books, Trowbridge, 1994. Гунин В.И и др. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров „Управление развитием организации”. Модуль 7 / В.И. Гунин и др. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 328 с.
75. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Ю.П. Морозов, А.И. Гаврилов, А.Г. Городнов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 286 с.
76. Парсаданян С. А. Инновационная деятельность: организация, технологии, проектирование / С.А. Парсаданян, В.К. Потемкин. – СПб.: ИРЭ РАН, 2001. – 234 с.
77. Ресурсы инноваций: организационный, финансовый, административный: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. проф. И.Н. Николаевой. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 345с.
78. Бажал Ю.М. Економічна теорія економічних змін: Навч. посібник / Ю.М. Бажал. – К.: Заповіт, 1996. – 220 с.
79. Попович А.С. Национальная инновационная система – новое понимание динамики науки, технологий и инноваций или модный терминологический фетиш / А.С. Попович // Сб. матер. ХІІ Межд. научно-практ. конф. «Проблемы и перспективы инновационного развития экономики». – К.: СПД Цудзинович Т.И., 2008. – 12-15 сентября. – С.155–159.
80. Shavinina L. The International Handbook of Innovation. / L. Shavinina. - Elsevier, Canada, 2003. – P. 1208. – [Електронний ресурс]: http://www.elsevier. com./inca/publications/store/6/6/6/1/9/8/
81. Кузнецова И.С. Развитие национальных инновационных систем: элементарная, линейная, сетевая модели / И.С. Кузнецова // Инновации. – 2007. - №8(106). – С. 53–56.
82. Национальные инновационные системы в России и ЕС / Под ред. В.В. Иванова, Н.И. Ивановой, Й. Розебума, Х. Хайсберса. – М.: ЦИПРАН РАН, 2006. – 280 с.
83. Roy R. The Changing Nature of the Innovation Process / R. Roy // Technovation. – 1993. – v.13. – Iss.1.
84. Круп’як Т.П. Інноваційний процес: аналіз у рамках теорії інформаційної економіки / Т.П. Круп’як // Науково-технічна інформація. – 2006. – №3. – С. 25 – 29.
85. Федулова Л.І. Теорія та практика формування інноваційної стратегії корпоративних структур / Л.І. Федулова, О.А. Фомова. – Хмельницький: ХНУ, 2009. – 239 с.
86. Ahrweiler P. A Comparative Framework for Analysing Innovation Networks / P Ahrweiler. – SEIN: Working Paper, October 2000. – 57 с.
87. Castells M. The Rise of the Network Society / M. Castells. – Maldon Mass. and Oxford: Blackwell Publishers, 1997. – 14 с.
88. Зинов В.Г. Менеджмент инноваций: Кадровое обеспечение. – М.: Дело, 2005. – 496с.
89. Авдейчик О. Модельный ряд инновационной деятельности / О. Авдейчик, В. Лиопо, В. Струк // Наука и инновации – 2008. – №4(62). – С. 48–52.
90. Федулова Л.І. Підходи до формування дієвої інноваційної стратегії України / Л.І. Федулова, І.А. Шовкун // Наука та інновації. – 2009. – т.5. – №3. – С. 5–15.
91. Михайловська О. «Європейський парадокс» інноваційного розвитку: уроки для України / О. Михайловська // Економіка України. – 2006. – №9. – С. 80–85.
92. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку / Д.М. Стеченко. – К.: Вища шк., 2002. – 254с.
93. Рудь Н.Т. Моделювання інноваційних процесів регіону / Рудь Н.Т. // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – Серія «Проблеми економіки та управління». – 2010. – №684. – С. 52–59.
94. Дежина Н. «Тройная спираль» в инновационной системе России / Н. Дежина, В. Киселева // Вопросы экономики. – 2007. – №12. – С.123–135.
95. Коновалов О.В. Актуальні проблеми активізації інноваційної діяльності в Донецькому регіоні / О.В. Коновалов // Матер. ХІУ Межд. научно-практ. конф. по инновационной деятельности «Проблемы и перспективы инновационного развития экономики в контексте преодоления мирового финансового кризиса». – Киев – Симферополь – Алушта: типография ФЛП Бражникова Н.А., 2009. – 14–19 сентября. – С. 364–367.
96. Длинные волны НТП и социально-экономическое развитие / С.Ю. Глазьев, Г.И. Микерин, П.Н. Тесля и др. – Новосибирск: Наука, Сибирское отделение РАН, 1991. – 223 с.
97. Макаренко И. Эволюционная экономика. Новый взгляд на проблемы экономической трансформации / И. Макаренко // Деловая Украина. – 2001. – № 7(834). – С. 3.
98. Макаренко И. Агрессивное новшество / И. Макаренко // ММ. Деньги и технологии. – 2000. – май-июнь. – С. 22–25.
99. Ashauer David. Is Public Expenditure Productive? / D. Ashauer // Journal of Monetary Economics. – 2000. – Vol.23. – P. 177–200.
100. Ashauer David. Does Public Capital Crowd out Private Capital? / D. Ashauer // Journal of Monetary Economics. – 2000. – Vol.23. – P. 171–177.
101. Дітер Біль. Інфраструктура як інструмент політики національного та регіонального розвитку Європейського Союзу та України / Д. Біль // Україна на шляху до Європи / За ред. Л. Хоффманна, Ф. Мьюллерс. – К.: Видавництво “Фенікс”. – 2001. – С. 106–131.
102. World Bank: World Development Report 1994: Infrastructure for Development. New York. – [Електронний ресурс]: http: //www.worldbank.org.by.
103. Оболенский В. Технологическое соперничество на мировом рынке / В. Оболенский // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №7. – С. 3–12.
104. Научно-техническая политика зарубежных стран: В 3-х т. – Т. ІІ. Развитые капиталистические страны / А.Н. Шлепаков, В.А. Колыбанов, Л.А. Лещенко. – К.: Наук. думка, 1987. – 295 с.
105. Денисюк В. Розвиток інноваційних територіальних структур як важливої складової Української інноваційної системи / В. Денисюк // Економічний часопис. – 2003. – №7–8. – С. 43–47.
106. Гусєв В. Державна інноваційна політика у форматі національної інноваційної системи / В. Гусєв // Вісник Української академії державного управління. – 2003. – №2. – С. 102–108.
107. Демченко В.В. Проблеми формування інституційного середовища інноваційного розвитку регіонів / В.В. Демченко // Регіональна економіка. – 2007. – №2. – С.59–70.
108. Бубенко П.Т. Шляхи створення і розгортання регіональних інноваційних систем в Україні / П.Т. Бубенко // Економічні науки: [зб. наук. пр.]. – Серія «Регіональна економіка». – Випуск 5(17). – Ч. 1. – Луцьк, ЛНТУ, 2008.– С. 74–102.
109. Кравченко О.М. Координаційний центр як основний елемент інноваційної інфраструктури області / О.М. Кравченко. – [Електронний ресурс]: file://localhost/H:/4.05.11/67461.doc.htm.
110. Дуцяк І.С. Роль регіональних наукових центрів у формуванні інноваційної інфраструктури / І.С. Дуцяк, І.Г. Батюк // Матеріали міжнар. конф. «Наука, інновації та регіональний розвиток». – Львів: Вид.-поліграф. відділ ЛьвівЦНТЕІ, 2005. – 23–25-го травня. – С. 180.
111. Створення сприятливих умов для розвитку інноваційних підприємств України на основі регіональних механізмів // Інформ. матеріали конф. – Львів: Вид.-поліграф. відділ ЛьвівЦНТЕІ, 2005. – 5–7 жовтня. – С. 119.
112. Яремко Л. Регіональна інноваційна система / Л. Яремко // Регіональна економіка. – 2006. – №3. – С. 103–112.
113. Брикова І.В. Венчурне фінансування як ключовий механізм комерціалізації інновацій в межах регіональної інноваційної системи / І.В. Брикова. – [Електронний ресурс]: //www.kneu.kiev.ua/data/upload/publication /main/ua/124 /venchurne_finans.
114. Концепція розвитку регіональної інноваційної системи. – Житомир, 2007. – [Електронний ресурс]: // www.zhitomir-region.gov.ua
115. Коюда В.О. Концептуальні аспекти формування регіональної інноваційної системи / В.О. Коюда, Т.І. Мазко // Проблеми науки. – 2009. – №8. – С.8–14.
116. Чернышев А.С. Формирование инновационной инфраструктуры в регионах России / А.С. Чернышев // Инновации. – 2008. – №3(113). – С.83–86.
117. Проект «Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», схвалений 17. 06. 2009 року.
118. Бутенко О.І., Лазарєва Є.В. Інфраструктурні компоненти інноваційної моделі розвитку / О.І. Бутенко, Є.В. Лазарєва // Економіка і прогнозування. – 2008. – №3. – С.69–81.
119. Шеруин Э.Б. Путь кремниевой долины / Э.Б. Шеруин; Пер. с англ. М. Пановой. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзиткнига». – 2004. – 206с.
120. Емельянов С. Стратегия развития науки и технологии в США в ХХІ веке / С. Емельянов // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – №1. – С. 19–24.
121. Шелюбская Н. Новые направления инновационной политики ЕС / Н. Шелюбская // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – №4. – С. 63–68.
122. Соболев В.М. Формирование рыночной инфраструктуры в переходной экономике индустриального типа: общие черты и особенности в Украине / В.М. Соболев. – Харьков: Бизнес-информ, 1999. – 304 с.
123. Канаєва М.О. Формування інноваційної інфраструктури в Україні: дис. на здобуття наук. ст. к.е.н. / М.О. Канаєва. – К.: б.в., 2006. – 226 с.
124. Барило В.С. Государственная финансовая поддержка развития инфраструктуры как одного из элементов национальной инновационной системы / В.С. Барило // Економіка, фінанси, право. – 2006. – №7. – С.3–8.
125. Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008-2012 роки», затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів від 6 червня 2007 р. №381–р // Офіційний вісник України. – 2007. – №43. – С. 65-68.
126. Бутирська І.В. Інфраструктурне забезпечення регіонального розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення: Монографія / І.В. Бутирська – Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. – 238с.
127. Канин В.Г. Финансирование капиталовложений в развитие инфраструктуры / В.Г. Канин. – М.: б.и., 1987. – 21 с.
128. Витренко Н.М. Социальная инфраструктура: содержание и методология оценки / Н.М. Витренко // Региональные проблемы развития социальной и производственной инфраструктуры: [сб. науч. труд.] – К: СОПС АН УССР, 1990. – С.5-23
129. Бузько И.Р. Экономический риск (методы анализа, оценки и ограничения) / И.Р. Бузько. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. – 33 с.
130. Инновационный процесс в странах развитого капитализма / Под ред. И.Е. Рудаковой. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 144 с.
131. Нехорошева Л.Н. Научно-техническое развитие и рынок (регулирование, венчурная деятельность, инфраструктура) / Л.Н. Нехорошева. – Минск: БГЭУ, 1996. – 212 с.
132. Курзіна С. Аспекти формування інноваційної інфраструктури в Україні / С. Курзіна // Інтелектуальна власність. – 2001. – №11. – С.27–29.
133. Підмогильний М.В. Розвиток регіональної інноваційної інфраструктури / М.В. Підмогильний, О.П. Зінченко, В.П. Ільчук, О.С. Власенко. – К.: НДІСЕП, 2003. – 85 с.
134. Шингур М.В. Теоретичні засади формування інноваційної інфраструктури / М.В. Шингур // Вісник Київ. нац. університету ім. Т. Шевченка [зб. наук. пр.]. – Серія «Економіка». – 2003. – Вип. 66–67. – С. 29 – 32.
135. Жилінська О.І. Розвиток інноваційної інфраструктури / О.І. Жилянська, Д.В. Чеберкус // Фінанси України. – 2005. – №7. – С. 57 – 67.
136. Канаєва М.О. Використання системного підходу при організації інноваційного процесу / М.О. Канаєва // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №1(56). – С. 56–61.
137. Чабан В.Г. Проблеми розвитку інноваційної інфраструктури / В.Г. Чабан // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №6(61). – С. 92–96.
138. Якубовський М. Інфраструктура - фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості / М. Якубовський, В. Щукін // Економіка України. – 2007. – №2. – С. 27–38.
139. Захарченко В.И. Инновационная система региона / В.И. Захарченко, Н.Н. Меркулов. – Одесса: Наука и техника, 2005. – 116 с.
140. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент / В.Ф. Гринев. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.
141. Уланова Ж. Ю. Теоретические основы формирования и развития инновационной структуры / Ж. Ю. Уланова. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2004. – 123 с.
142. Монастырный Е.А. Структурно-функциональная модель подсистемы «Инфраструктура» в региональной инновационной системе / Е.А. Монастырный, Н.О. Чистякова // Инновации. – 2007. – №6(104). – С. 58–65.
143. Емина Н. В. Инфраструктурное обеспечение инновационного развития на примере регионов Приволжского федерального округа: автореферат дис. на степень канд. эконом. наук / Н. В. Емина. – Казань: б.и., 2002. – 20 с.
144. Балакирева О.В. Оценка и планирование развития инновационного потенциала региона с использованием балансовых моделей: дис. к-та экон. наук / О.В. Балакирева. – Ростов-на-Дону: б.и., 2005. – 126 с.
145. Каленская Н.В. Особенности формирования инфраструктуры инноваций на уровне региона / Н.В. Каленская. – Вестник ТИСБИ. – 2005. – № 1. – С. 48–55.
146. Рыгалин Д.Б. Управление развитием высокотехнологичных кластеров на основе инновационно-технологических центров: дис. к-та экон. наук / Д.Б. Рыгалин. – М.: б.и., 2004. – 142 с.
147. Черв’якова О.В. Модель державного регулювання діяльності інноваційної інфраструктури на регіональному рівні /О.В. Черв’якова // Державне управління і розвиток. – [Електронний ресурс]: http://www.dy.nayka.com.ua/index/php?operation=1&iid=27.
148. Ковтун О.А. Створення інноваційної інфраструктури як елемент державного регулювання процесу модернізації промислових підприємств в Україні / О.А. Ковтун // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №24. – С.80 – 84.
149. Кучеренко Р.А. Стан та перспективи розвитку інноваційної інфраструктури в Україні / Р.А. Кучеренко // Економічний часопис – ХХІ. – 2010. – №3-4. – С.23 –27.
150. Шотік Т.М. Принципи побудови інноваційної інфраструктури національного господарства / Т.М. Шотік // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №10. – С.25 – 31
151. Шуст О.А. Напрями формування інноваційної інфраструктури в АПК / О.А. Шуст // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №8. – С.89 – 96.
152. Козик В. Проблеми функціонування регіональної інноваційної інфраструктури ( на прикладі Львівської області) / В. Козик, М. Жураковська // Галицький економічний вісник. – 2010. – №1(26). – С.19 – 25.
153. Свєшнікова Н.М. Інноваційна інфраструктура як складова сталого економічного розвитку економіки Донецького регіону / Н.М. Свєшнікова, В.І. Сілаєв. – [Електронний ресурс]:http://www.confcontact.com/2009reform
/2_sveshnik.htm.
154. Фаріон І. Регіональні аспекти розвитку інноваційної інфраструктури / І. Фаріон, Л. Савчук // Економічний аналіз. – 2010. – Випуск 5. – С.375 – 379.
155. Стеченко Д.М., Тимошенко Н.Ю. Становлення інноваційної інфраструктури України у контексті глобалізації / Економічний вісник: [зб. наук. пр.]. – Серія «Інноваційно-інвестиційні процеси». – Випуск 6. – К: НТУУ «КПІ», 2009.– С. 400–405.
156. Федірко О.А. Інститути технологічного трансферу як головна ланка національних інноваційних систем / О.А. Федірко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №12(66). – С.138 – 150.
157. Митропан С.О. Інноваційні структури сучасної економіки / С.О. Митропан // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3. – С.68 – 73.
158. Тульчинська С.О. Роль науково-технологічних парків у розвитку інноваційних процесів / С.О. Тульчинська // Проблеми науки. – 2008. – №10. – С.13 – 17.
159. Федулова Л.І. Проблеми формування технологічної інфраструктури як складової НІС / Л.І. Федулова // Тези доп. міжн. науково-практичної конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури». – Львів: Вид-во нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2011. – 19-21 травня. – С.103–105.
160. Рудь Н.Т. Кластерний підхід до розвитку інноваційної інфраструктури регіону / Н.Т. Рудь // Тези доп. міжн. науково-практичної конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури», 2011р., м. Львів. – Львів: Вид-во нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2011. – 19–21 травня. – С.171–173.
161. Рудь Н.Т. Механізм регіонального розвитку на базі формування інноваційного кластера технопарку / Н.Т. Рудь, О.І. Мартиняк // Економічні науки: [зб. наук. пр.]. – Серія «Регіональна економіка». – Випуск 8(31). – Ч. 2. – Луцьк: ЛНТУ, 2011.– С. 142–155.
162. Жук М.В. Інфраструктурне забезпечення інноваційного процесу в Україні / М.В. Жук, О.М. Бородіна // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8(86). – С.66 – 70.
163. Гречановская И.Г. Инновационная инфраструктура как фактор активизации инновационных процессов / И.Г. Гречановская, С.О. Ракицкая // Науч. труды ДонНТУ. – Серия экономическая. – 2004. – выпуск 76. – С.10 – 17.
164. Федулова Л.І. Проблемність регіонів: особливості регіональної політики в умовах нової економіки / Л.І. Федулова, Н.Ю. Буга // Регіональна економіка. – 2008. – №3. – С.31–41.
165. Тюльков Г.И. Инфраструктура инновационной сферы Томской области / Г.И. Тюльков, А.Б. Пушкаренко // Инновации. – 2006. – №8(95). – С. 75 – 82.
166. Управління інноваційними процесами в регіонах: монографія / За наук. ред. д-ра екон