ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ

Короткий опис

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

Покрова Лариса Вячеславівна

УДК 353.1

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ДУБЕНКО Світлана Дмитрівна
кандидат юридичних наук, доцент

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 4
ВСТУП.. 5

РОЗДІЛ 1. 13
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗАСАД ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ 13
1.1. Стан наукових досліджень та зміст поняття інституціональні засади формування та функціонування обласних державних адміністрацій. 13
1.2. Обласні державні адміністрації в системі органів виконавчої влади України 32
1.3. Становлення інституціональних засад формування та функціонування обласних державних адміністрацій в період розбудови незалежності України. 50
Висновки до першого розділу. 59

РОЗДІЛ 2. 61
ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ ЗМІСТОВНОЇ І ФОРМАЛЬНОЇ СКЛАДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ, ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЯВИЩА.. 61
2.1. Функції та компетенція обласної державної адміністрації 61
2.2. Структура і порядок формування ОДА.. 84
2.3. Організація діяльності структурних підрозділів ОДА.. 98
Висновки до другого розділу. 109

РОЗДІЛ 3. 112
Організаційний аспект удосконалення.. 112
формування та функціонування обласних державних адміністрацій.. 112
3.1. Реформування обласних державних адміністрацій як напрям адміністративної реформи. 112
3.2. Удосконалення структури обласних державних адміністрацій. 132
3.3. Відносини ОДА з органами місцевого самоврядування. 149
Висновки до третього розділу. 165
ВИСНОВКИ.. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 175
ДОДАТКИ.. 194

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан вітчизняної системи державного управління актуалізує ряд проблем, серед яких однією з пріоритетних є розвиток інституціональних засад формування та функціонування обласних державних адміністрацій в Україні. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлюється децентралізацію владних повноважень на користь місцевих органів влади; наявністю низки невирішених проблем щодо розподілу повноважень між місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; недосконалістю державної політики щодо управління на регіональному рівні; необхідністю всебічного вивчення і запровадження вже існуючого вітчизняного досвіду формування та функціонування обласних державних адміністрацій в Україні.
Проведення демократичних реформ в Україні передбачає оновлення всіх управлінських ланок, а відтак актуалізує необхідність визначення місця і ролі обласних державних адміністрацій, пошуку більш дієвих механізмів їх функціонування.
Звернення до вітчизняної та зарубіжної практики засвідчують, що особливе значення для ефективної управлінської діяльності має організація роботи органів державного управління, які діють у межах конкретних адміністративно-територіальних одиниць. Саме вони здійснюють управління економічним, соціально-політичним та культурним життям відповідної адміністративно-територіальної одиниці та взаємодіють від імені держави з органами місцевого самоврядування. Реалізація цих завдань можлива лише за умови, коли зміст, функціонально-організаційна структура і механізми діяльності обласних державних адміністрацій відповідатимуть вимогам розвитку суспільства в сучасних умовах.
Водночас держава намагається знайти місце обласних державних адміністрацій у побудові оновленої системи державного управління. Такий стан справ зумовлюється зовнішніми (відсутність єдиної політичної позиції в цьому питанні, розвиток громадянського суспільства й зміцнення інституту місцевого самоврядування та його вплив на обласні державні адміністрації) та внутрішніми (недосконалість ресурсного забезпечення обласних державних адміністрацій, насамперед недостатня управлінська підготовка більшості їх працівників) причинами.
Актуальність теми зумовлюється також недостатнім ступенем її наукової розробки в науці державного управління. Аналіз наукових праць таких учених, як В.Б.Авер’янов [1; 2; 3; 4; 5; 34; 56], Ю.П.Битяк [9; 10; 25], В.І.Борденюк [28], В.М.Вакуленко [31], В.О.Величко [32], І.А.Гри­цяк [44], С.Д.Дубенко [52; 120], В.М.Кампо [77], В.Ю.Керецман [78; 79; 80], А.А.Коваленко [83], І.Б.Коліуш­ко [164], О.Д.Круп­чан [96], В.С.Куйбіда [98], Ю.П.Лебединський [122], В.І.Мельниченко [33; 52; 106], Н.А.Мяло­вицька [109], Н.Р.Нижник [49; 51; 52; 113; 114], В.Ф.Погорілко [88], Н.Г.Плахотнюк [128; 129; 130], М.О.Пухтинський [157], О.І.Су­шин­ський [178; 179; 180], О.М.Соловйова [174], О.Ф.Фріцький [88] свідчить, що в основному ними вивча­лися питання статусу місцевих державних адміністрацій та їх взаємовідносин з органами місцевого самоврядування. В аспекті наукового дослідження автор зверталася також до наукових розробок А.Ф.Мельника [53], О.Ю.Оболенського [53; 116], В.М.Олуйка [51], Д.М.Павлова [125], В.М.Шаповала [189], Ю.С.Шемшученка [191; 192], які розглядали загальні проблеми функціонування виконавчої влади.
Методологія дослідження ґрунтується також на працях вітчизняних і зару­біжних учених, таких як В.Д.Бакуменко [20; 55; 61], В.Г.Бодров [26], В.Є.Воротін [39], О.С.Ігна­тенко [75], В.М.Князєв [55; 82], В.І.Луговий [91; 100], О.А.Машков [114], П.І.Надолішній [110], В.Ф.Оприш­­ко [87; 119], А.П.Рачинський [84], І.В.Розпутенко [165], В.В.Цвєтков [162; 171], О.І.Ющик [196], В.Г.Афа­насьєв [18; 19], Г.В.Атаманчук [14; 15; 16; 17], Д.Н.Бахрах [22], І.Л.Бачило [23; 24], В.А.Власов [37], В.Г.Вишняков [35; 36], М.С.Коз­лов [85], Б.М.Лазарєв [99], А.Е.Луньов [101], Ю.О.Тихоміров [184; 185], В.Е.Чиркін [188], Ц.А.Ямполь­ська [198] та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України за науковим проектом Розроблення теоретичних засад деконцентрації і децентралізації в системі виконавчої влади та механізмів збалансування повноважень і відповідальності” згідно з Комплексним науковим проектом Національної академії Державне управління та місцеве самоврядування” (№ 0103U006819 держреєстрації), у розробці якого дисертант брала без­по­середню участь.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності інституціональних засад формування й функціонування обласних державних адміністрацій і на цій основі розробці практичних рекомендацій з удосконалення функцій і структури державних адміністрацій в області.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
охарактеризувати стан наукової розробки інституціональних засад формування й функціонування обласних державних адміністрацій у вітчизняній літературі;
визначити сутність поняття інституціональні засади формування та функціонування обласних державних адміністрацій” і виділити його складові;
окреслити роль обласних державних адміністрацій у системі органів виконавчої влади та органів державної влади;
дослідити в історичному аспекті (перші роки незалежності України) становлення інституціональних засад формування обласних державних адміністрацій як передумову існуючого стану організації виконавчої влади обласного рівня;
конкретизувати виходячи з теоретичних розробок види функцій облас­них державних адміністрацій та розкрити їх зміст;
проаналізувати внутрішню організаційну структуру обласних держав­них адміністрацій у діалектичному зв’язку з функціями, що покладені на ці органи;
розкрити форми взаємодії обласних державних адміністрацій з орга­нами місцевого самоврядування обласного рівня та сформулювати пропозиції з їх удосконалення;
означити основні тенденції та наслідки впровадження реформ щодо удосконалення функціональної і організаційної структури обласних державних адміністрацій в Україні.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, що виникають у процесі інсти­туціоналізації обласних державних адміністрацій в Україні.
Предмет дослідження організація та діяльність обласних державних адмі­ністрацій як органів виконавчої влади загальної компетенції на обласному рівні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що впровадження запропонованих висновків, рекомендацій і пропозицій та аналіз особливостей, стану інституціональних засад формування й функціонування обласних державних адміністрацій сприятиме підвищенню ефективності організації виконавчої влади як на обласному рівні, так і в державі в цілому.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження. Головним із них є діалектичний метод пізнання, на основі якого розглянуті теоретичні підходи щодо інституціональних засад формування і функціонування обласних державних адміністрацій та особливостей їх діяльності. Логіко-семантичний метод дав змогу сформулювати окремі ключові категорії й поглибити понятійний апарат дослідження, визначити сутність, зміст функціонування й організацію обласних державних адміністрацій. За допомогою історико-порівняльного методу досліджувалося вітчизняне законо­давство минулих років, що стосувалося становлення інституту державних адміністрацій, статусу та структури цих органів. Дисертант застосовувала структурно-функціональний підхід для розкриття природи й особливостей функціонування такої організаційної структури, як обласні державні адміністрації. При дослідженні системи головних управлінь, відділів та управлінь обласних державних адміністрацій і їх класифікації на види було застосовано системно-структурний метод.
Для формування рекомендацій і пропозицій щодо визначення шляхів удосконалення організації обласних державних адміністрацій вико­ристо­вувалися методи моделювання, узагальнення та програмно-цільовий.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є науковою роботою, в якій здійснено теоретико-методологічне обґрунтування інституціональних засад формування та функціонування обласних державних адміністрацій в Україні. Наукові положення, що найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що в дисертаційній роботі
вперше:
запропоновано авторське визначення поняття інституціональні засади формування та функціонування обласних державних адміністрацій”;
визначено складові поняття інституціональні засади” стосовно органу виконавчої влади загальної компетенції і на цій основі окреслено можливі інституціональні складові обласних державних адміністрацій виходячи з тенденцій, що виникають у процесі здійснення конституційної та адміні­стративної реформ;
запропоновано шляхи вдосконалення функціональних і організаційних складових інституціональних засад обласних державних адміністрацій у процесі здійснення адміністративної і конституційної реформ;

удосконалено:
підходи до виявлення сутності організації й функціонування обласних державних адміністрацій шляхом розкриття природи їх окремих складових;
визначення поняття область регіон” як адміністративно-терито­ріаль­ної одиниці, що історично сформована і характеризується певним рівнем орга­ні­­за­ційного відособлення, цілісністю, економічною та соціальною самодостатністю;
теоретичні підходи щодо визначення місця та ролі обласних державних адміністрацій у системі органів влади;
теоретичні підходи щодо становлення місцевих органів влади в незалежній Україні, які зумовили сучасну модель інституювання виконавчої влади на обласному рівні;
дістали подальшого розвитку:
визначення видів функцій обласних державних адміністрацій та їх змістовного наповнення;
підходи до сутності та складових організаційної структури обласних державних адміністрацій;
пропозиції щодо вдосконалення інституційних засад формування та функціонування обласних державних адміністрацій в Україні;
положення щодо удосконалення форм взаємодії обласних державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування.
Практичне значення одержаних результатів дослідження і можли­вість їх використання в управлінській практиці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обласному рівні полягають у науковій обґрунтованості конкретних механізмів формування і функціонування облас­них державних адміністрацій, що має сприяти підвищенню ефективності вітчизняної системи державного управління.
Отримані в дослідженні результати можуть використовуватися: у навчаль­ному процесі при викладанні курсів Організаційно-правові засади дер­жавного управління”, Територіальна організація влади в Україні”; у нормо­творчій діяльності щодо вдосконалення функцій і структури обласних дер­жав­них адміністрацій, їх взаємовідносин з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; у правозастосовчій діяльності вико­ристання одержаних результатів дасть змогу покращити підготовку обласними державними адміністраціями щорічних програм соціально-еконо­мічного та культурного розвитку, а також зробити більш конструктивною взаємо­дію з органами місцевого самоврядування, зокрема в процесі обгово­рення та затвердження цих програм обласними радами. Результати дисерта­ційної роботи у формі теоретико-методичних розробок та рекомендацій упроваджені:
Управлінням по зв’язках з місцевими органами влади й органами місцевого самоврядування апарату Верховної Ради України при доопрацюванні проекту редакції нового Закону України Про місцеві державні адміністрації” (довідка від 7 грудня 2005 р. № 08/31-177);
Запорізькою обласною державною адміністрацією пропозиції при роз­­­робці проекту структури і її затвердженні (довідка від 13 квітня 2006 р. № 08-27);
Херсонською обласною державною адміністрацією в частині вдоско­на­лення структури обласних державних адміністрацій, при підготовці проекту структури і її затвердженні (довідка від 17 квітня 2006 р. № 58-523-13/2).
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та вітчизняних наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: на міжнародній науково-практичній конфе­ренції Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи в Україні” (Хмельницький, 2003); міжнародній науково-практичній конференції Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004).
Публікації.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження й узагальнення його результатів підтверджують, що поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, отримані наукові результати, які характеризуються науковою новизною, мають практичне значення, підтверджують гіпотезу дослідження.
За результатами дослідження сформульовані такі положення, висновки та рекомендації.
1. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців щодо діяльності обласних державних адміністрацій свідчить про те, що, незважаючи на значний інтерес науковців до цієї проблематики, на цей час у науковій літературі відсутні комплексні дослідження інституціональних засад формування та функціо­нування обласних державних адміністрацій. Теоретичні та концеп­туаль­ні розробки науковців присвячені лише окремим аспектам цієї пробле­матики, що визначає необхідність проведення комплексного дослідження цього питання.
Проведення конституційної та адміністративної реформ ще більше актуалізувало дослідження інституціональних засад формування та функціо­нування обласних державних адміністрацій в Україні, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
2. З’ясовано, що інституціональні засади формування та функціонування обласних державних адміністрацій це основи, які забезпечують виходячи з правових норм внутрішню організацію обласних державних адміністрацій, а також реалізацію закріплених за нею функцій і повноважень. Сутність інсти­туціональних засад органу виконавчої влади (у тому числі обласних державних адміністрацій) може бути розкрита через функціональну й організаційну складові. Функціональна складова інституціональних засад становить сукупність функцій, що покладаються на обласні державні адміністрації та реалізуються шляхом виконання закріплених за обласними державними адміністраціями повноважень. Організаційна складова включає в себе порядок утворення обласних державних адміністрацій, їх організаційну структуру та взаємовідносини з іншими органами влади.
3. Аналізуючи роль обласних державних адміністрацій у системі органів виконавчої влади, можна констатувати, що вони є її визначальною ланкою. Такий стан обласних державних адміністрацій обумовлюється: а) правовим визначенням цієї ролі, яка полягає в тому, що обласні державні адміністрації є місцевими органами загальної компетенції, які здійснюють виконавчу владу в таких адмі­ністративно-територіальних одиницях України, як області; б) їх органі­заційним статусом, що відображає проміжне місце обласних державних адміністрацій між центральними органами виконавчої влади та районними державними адмі­ністраціями; в) тим, що, будучи наділені загальними ознаками органів державної влади та спеціальними ознаками органів виконавчої влади, обласні державні адміністрації також мають свої специфічні ознаки, які дозволяють відмежувати їх від інших органів виконавчої влади; г) також тим, що в системі органів державної влади обласні державні адміністрації є одним з інституційних уособлень виконавчої гілки влади; д) наявністю певного дуалізму щодо їх формування і функціонування, оскільки, з одного боку, вони є відповідальними перед Прези­дентом України, а з другого підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів України та радам у частині здійснення делегованих їм повноважень.
4. Дослідження показало, що становлення в роки незалежності України обласних державних адміністрацій відбувалося протягом трьох періодів: березень 1992 р. червень 1994 р. перший період, під час якого здійснений перехід влади на місцях від партійних структур і контрольованих ними державних рад до місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. У цей період відбувається становлення сильної виконавчої влади на рівні областей і районів в особі державних адміністрацій, оскільки їх керівники наділялися статусом представників Президента України відповідно в областях і районах.
Слід відзначити, що з червня 1994 по червень 1995 р. було здійснено ліквідацію державних адміністрацій і передано їх повноваження радам обласного і районного рівня та їх виконкомам. Червень 1995 червень 1996р. другий період, який характеризувався відновленням обласних і районних державних адміністрацій, однак на чолі з головами адміністрацій, а не представниками Президента України. У цей період саме глава держави наділявся значними преференціями щодо визначення статусу, порядку формування і функціонування державних адміністрацій загалом і обласних державних адміністрацій зокрема.
Червень 1996 р. до сьогодні (третій період). Для нього є характерним визначення статусу, порядку формування і функціонування обласних державних адміністрацій конституційними нормами та нормами Закону України Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. Водночас, як свідчить практика реалізації положень політичних домовленостей, щодо конституційної реформи сформульованих у постанові Верховної Ради України Про політичну кризу у державі, що виникла в зв’язку з виборами Президента України”[1] від 27 листопада 2004 р., в Україні розпочався процес удосконалення організації влади на місцевому рівні, що, безумовно, позначиться і на порядку формування та функціонування обласних державних адміністрацій.
5. Реалізація статусу обласних державних адміністрацій полягає у здій­сненні ними відповідних функцій. У даному дослідженні під функціями обласної державної адміністрації розуміються складові спеціалізовані частини змісту їх діяльності, що характеризуються певною цільовою самостійністю та якісною одно­рідністю, відображають завдання цих органів і реалізуються в цілому облас­ни­ми державними адміністраціями, їх структурними підрозділами виходячи із за­кріплених за ними повноважень. Функції обласних державних адміністрацій запро­по­новано класифікувати: а) за сферами діяльності: економічні (основною з яких слід вважати бюджетну), соціальні та адміністративно-політичні; б) за пред­ме­том впливу: правозастосовча, контрольна, нормотворча та інституційно-установча.
Аналіз функцій обласних державних адміністрацій здійснено нами виходячи з другої класифікації, що дало змогу визначити сутність право­застосовчої функції як правової діяльності обласних державних адміністрацій, результатом якої є встановлення актів виконання норм права, що є обов’яз­ковими для чітко визначених суб’єктів чи діють за конкретних обставин. Сутністю контрольної функції обласних державних адміністрацій слід вважати встановлення відповідності або ж невідповідності фактичного стану діяльності об’єктів на території області тим показникам, що були встановлені державними адміністраціями чи актами вищестоящих органів. Нормотворчість як функція обласних державних адміністрацій полягає в прийнятті, зміні чи скасуванні нормативно-правових актів, тобто актів, що мають загальнообов’язковий характер на всій території області. Змістом інституційно-установчої функції в діяльності обласних державних адміністрацій є її право і можливість утворю­вати, реорганізовувати й ліквідовувати консультативно-дорадчі органи, визначати чи узгоджувати порядок взаємодії з іншими органами влади на території області та вирішувати кадрові питання.
6. З урахуванням сучасних умов взаємообумовленості функціональної і організаційної складових стосовно обласних державних адміністрацій визна­чено, що під організаційною структурою обласних державних адміністрацій слід розуміти такі структурні елементи, як керівництво, сукупність підрозділів (головних управлінь, управлінь та відділів тощо), посад у них, схему розподілу між ними функцій і повноважень, покладених на орган, і систему взаємо­відносин між цими підрозділами та посадами, а також сукупність консульта­тивно-дорадчих органів.
Виходячи з функціональної структури обласних державних адміністрацій структурні підрозділи адміністрації можуть бути класифіковані: 1) залежно від функціонального спрямування їх діяльності на ті, що здійснюють: а) управ­ління економікою; б) управління соціально-культурною сферою; в) управління у сфері адміністративно-політичної діяльності; г) допоміжну діяльність щодо керівництва і функціональних структурних підрозділів; 2) за складністю організації на головні управління, управління, відділи та сектори; 3) залежно від предметної діяльності види структурних підрозділів визначаються постановою Кабінету Міністрів України Про структуру місцевих державних адміністрацій” від 11 травня 2005 р. № 328.
7. При розгляді організаційних і правових форм взаємодії обласних державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування пропонується здійснювати удосконалення, насамперед, організаційних форм. Правові форми потребують упорядкування і законодавчого закріплення ряду питань, серед яких: процедура висловлення недовіри головам обласних державних адміністрацій, відповідальність органів місцевого самоврядування перед державою та перелік повноважень органів місцевого самоврядування, що можуть бути реалізовані ними за рахунок власних ресурсів. В основу форм взаємодії між обласними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування обласного рівня щодо розмежування повноважень між цими органами влади на обласному рівні має бути покладено правове закріплення об’єктів управління за представ­никами держави та органами місцевого самоврядування, що може бути здійснено лише за умови врахування об’єктів власності на обласному рівні.
8. Подальший інституціональний розвиток обласних державних адміні­страцій в Україні обумовлюється двома основними факторами: а) реформу­ванням адміністративно-територіального устрою; б) розмежуванням та пере­розподілом функцій виконавчої влади на місцях між державними адміні­страціями та органами місцевого самоврядування, тобто подальшою децентра­лізацією державної влади. Крім цих основних факторів, на розвиток обласних державних адміністрацій впливатиме і процес деконцентрації виконавчої влади та впровадження в діяльність органів виконавчої влади нових форм, методів і технологій у державному управлінні.
Незважаючи на факт збереження в проектах законів України[2] області як самостійної адміністративно-територіальної одиниці та обласних державних адміністрацій як місцевого органу виконавчої влади, ці ж проекти формують тенденції статусу обласних державних адміністрацій, насамперед, в аспекті його організаційної і функціональної складових.
З урахуванням положень законопроектів та проведеного науково-теоретичного аналізу вважаємо, що наслідками впровадження реформ мають стати: у функціональній структурі обласних державних адміністрацій зміщуються акценти на користь реалізації ними контрольної та прово­застосовчої функцій, а також вони мають бути наділені координаційною функцією щодо територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; організаційній структурі пропонується, по-перше, зали­шити існуючий порядок призначення голови обласної державної адміністрації та розглядати цю посаду як своєрідну посаду префекта”, тобто представника Президента України та Кабінету Міністрів України у відповідній адмі­ністративно-територіальній одиниці; по-друге, структурні підрозділи повинні утворю­ватися виходячи з оновленого змістовного наповнення функцій обласних держав­них адміністрацій та уникнення дублювання з функціями органів місцевого самоврядування.
Для удосконалення інституціональних засад формування та функціо­нування обласних державних адміністрацій в Україні запропоновано наступні практичні рекомендації:
у проекті Закону України Про Кабінет Міністрів України” дета­лізувати форми взаємовідносин між урядом і обласними державними адміністраціями з метою їх фактичного розмежування із взаємо­відносинами Президента України з обласними державними адміні­страціями, насамперед, щодо процедури призначення на посади і звільнення з посад голів обласних державних адміністрацій, порядку їх відповідальності за реалізацію урядових актів та актів глави держави;
виходячи з підготовлених проектів Закону України Про терито­ріальний устрій” та нових редакцій законів України Про місцеві державні адміністрації” та Про місцеве самоврядування”, узгодити їх положення щодо розподілу функцій та повноважень між обласними державними адміністра­ціями та виконкомами обласних рад;
удосконалити правове регулювання граничної чисельності та видатків на утримання обласних державних адміністрацій в аспекті своєчас­ності прий­няття Кабінетом Міністрів України відповідних постанов (кожен рік);
розробити механізм укладання адміністративних договорів між облас­ними державними адміністраціями та обласними радами (їх викон­комами), який би дав змогу конкретизувати напрями діяльності цих органів, питання відпо­відальності, управління власністю, розподілу ресурсів та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. 2002. № 3. С. 20-27.
2. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К.: Ін Юре, 1997. 48 с.
3. Авер’янов В.Б. Система органів виконавчої влади України: огляд консти­туційно-правових засад // Часоп. Київ. ун-ту права. 2003. № 2. С. 3-7.
4. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. Х.: Право, 1998. 52 c.
5. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. К.: Наук. думка, 1979. 150 с.
6. Административное право: Общ. и особ. ч.: Учеб. для юрид. ин-тов и фак. / Под ред. Ю.М. Козлова. М.: Юрид. лит., 1968. 575 с.
7. Административное право: Учебн. для юрид. ин-тов и фак. / Под ред. проф. А.С.Лунева. М.: Юрид. лит., 1970. 598 с.
8. Адміністративна реформа історія, очікування та перспективи // Упоряд. В.П. Тимощук. К.: Факт, 2002. 100 с.
9. Адміністративне право України: Підруч. для юрид. вузів і ф-тів / Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М.Гаращук та ін.; За ред. Ю.П.Битяка. Х.: Право, 2001. 528 с.
10. Адміністративне право України: Підруч. для юрид. вузів і ф-тів / Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М.Гаращук та ін.; За ред. Ю.П.Битяка. Х.: Право, 2000. 520 с.
11. Акт проголошення незалежності України від 24 серп. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. 1991. № 38. Ст. 502.
12. Актуальні проблеми виконання законів України Про місцеве самоврядування в Україні” та Про місцеві державні адміністрації” / За ред. В.В.Кравченка: Наук.-практ. посіб. К.: Атіка, 2003. 288 с.
13. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность / Отв. ред. В.Ф.Сиренко. К.: Наук. думка, 1993. 166 с.
14. Атаманчук Г.В. Государственное управление: Учеб. пособие. М., 2000. С. 26.
15. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления. М.: Юрид. лит., 1990. 290 с.
16. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
17. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. Изд. 2-е, дополн. М.: Омега-Л, 2004. 584 с.
18. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования). М.: Политиздат, 1973. 392 с.
19. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. М.: Политиздат, 1968. 384 с.
20. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
21. Батанов О. Концептуальні засади співвідношення функцій територіальних громад з функціями місцевих органів державної виконавчої влади // Право України. 1999. № 5. С. 25-29.
22. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. Часть общая. М.: Изд-во БЕК, 1993. 302 с.
23. Бачило И.Л. Организация советского государственного управле­ния: Правовые проблемы / Отв. ред. Б.М.Лазарев. М.: Наука, 1984. 237 с.
24. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). М.: Юрид. лит., 1976. 200 с.
25. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины. Х.: Одиссей, 1999. 224 с.
26. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 104 с.
27. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я.Сухарева, В.Д.Зорь­ки­на, В.Е.Крутских. М.: ИНФРА-М., 1998. 790 с.
28. Борденюк В. Деякі проблеми реформування інститутів публічної влади на місцях у контексті державної регіональної політики // Зб. наук. пр. УАДУ. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. Ч. 1. С. 18-25.
29. Боса Н. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування: взаємодія і протиріччя // Зб. наук. пр. УАДУ: В 2 ч. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Ч. 2. С. 29-31.
30. Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. М.: Мысль, 1971. Т. 2. 590 с.
31. Вакуленко В.М, Мамонова В.В., Шаров Ю.П. Стратегічне планування на місцевому та регіональному рівнях: Навч. посіб. У.: Патент, 2004. 198 с.
32. Величко В.О. Організаційно-правові питання діяльності місцевої державної адміністрації: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Х., 2001. 20 с.
33. Виконавча влада в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 128 с.
34. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер’я­нова. К.: Вид. Дім Ін-Юре”, 2002. 668 с.
35. Вишняков В.Г. Двойное подчинение органов управления народным хозяйством. М.: Юрид. лит., 1967. 144 с.
36. Вишняков В.Г. Структура и штаты органов советского государственного управления. М.: Наука, 1972. 278 c.
37. Власов В.А., Студеникин С.С. Советское административное право: Учеб. для юрид. ин-тов и фак. М.: Госюриздат, 1959. 535 с.
38. Воронько О. Інформація, вміння працювати з документами важ­ливі складові ефективності виконавчої влади // Вісн. УАДУ. 2002. № 4. С. 31-41.
39. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
40. Габричидзе Б.Н., Елисеев Б.П. Российское административное право: Учеб. для вузов. М.: Издат. группа Норма ИНФРА-М., 1998. 622 с.
41. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. М.: Прогресс, 1970. Т. 1. 674 с.
42. Гончаров Д.В., Гоптарева И.Б. Введение в политическую науку. М.: Юристъ, 1998. 232 с.
43. Григорьев В. Пути становления и конституционного закрепления принципа разделения государственной власти и местного самоуправления в Украине // Юрид. вест. 2001. №1. С. 84-88.
44. Грицяк І. Правові та організаційні проблеми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / АН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. К., 1993. 20 с.
45. Давыдов Р. Конституционные начала и принципы местного самоуправления в Украине // Місцеве та регіональне самоврядування України. К., 1994. Вип. 4 (9). С. 8-16.
46. Даниленко В.И. Современный политологический словарь. М.: NOTA BENE, 2000. C. 324.
47. Декларація про державний суверенітет України від 16 лип. 1990 р. // Відом. Верховної Ради УРСР. 1990. № 30. Ст. 429.
48. Делія Ю. Виконавчі органи у системі місцевого самоврядування в Україні // Правн. часоп. Дон. ун-ту. 2003. № 1 (9). С. 18.
49. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: В 2 ч. Зб. наук. пр. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Ч. 1. 224 с.
50. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. С.Г.Серьогіної. Х.: Право, 2005. 256 с.
51. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. Л.: Вид-во нац. ун-ту Львів. політехніка”, 2002. 352 с.
52. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
53. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболен­ський, А.Ю.Васіна та ін.; За ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 344 с.
54. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. К.: Факт, 2003. 384 с.
55. Державне управління: Слов.-довід. / Уклад.: В.Д.Бакуменка (кер. творч. кол.) та ін.; За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
56. Державне управління: теорія і практика / За ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б.Авер’янова. К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
57. Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самовряду­ван­ня та органів державної виконавчої влади // Право України. 2001. № 10. С. 20-24.
58. Дуда А.В. Удосконалення функцій і структури Кабінету Міністрів України в період адміністративної реформи: Автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2001. 20 с.
59. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Вид. центр Академія”, 2000. Т. 1 864 с.
60. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р.Дяківа. К.: Міжнар. Економ. Фундація, 2002. С. 704.
61. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: Монографія / За заг. ред. В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва та ін. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 172 с.
62. Єгупенко В.В., Колюка М.М. Розмежування повноважень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 4-5 груд. 2001 р. / За ред. М.І.Панова. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. 302 с.
63. Закон України про внесення змін і доповнень у Закон України Про формування місцевих органів влади і самоврядування” // Голос України. 1994. 2 лип.
64. Закон України про державну службу // Відом. Верховної Ради України. 1993. № 52. Ст. 490.
65. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170.
66. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верхов­ної Ради України. 1999. № 20. Ст. 190.
67. Закон України про місцеві ради народних депутатів, місцеве і регіо­нальне самоврядування // Відом. Верховної Ради України. 1992. № 28. Ст. 387.
68. Закон України про представника Президента України // Відом. Верховної Ради України. 1992. № 23. Ст. 387.
69. Закон України про формування місцевих органів влади і самовря­дування // Відом. Верховної Ради України. 1994. № 22. Ст. 144.
70. Закон УРСР про місцеві ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування // Відом. Верховної Ради УРСР. 1991. № 2. Ст. 5.
71. Закон України про Національний банк України // Відом. Верхов­ної Ради України. 1999. № 29. Ст. 238.
72. Исполнительная власть в Российской Федерации / Под ред. А.Ф.Ноздрачева, Ю.А.Тихомирова. М.: Изд-во БЕК, 1996. С. 6.
73. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития / И.Л.Бачило, А.А.Гришковец, И.С.Мелюхин и др.; Отв. ред. И.Л.Бачило; Ин-т государства и права Рос. АН. М.: Изд. группа Юристъ”, 1998. 432 с.
74. Исполнительный комитет местного Совета народных депутатов: Правовое положение. Основы организации деятельности. М.: Юрид. лит., 1983. 234 с.
75. Ігнатенко О.С., Рюмшин С.М. Основи місцевого самоврядування в Україні: Конспект лекцій. Ч. 1. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 68 с.
76. Ігошин І.Н. Институциональные системы и их искажения // Вестн. моск. ун-та. 2003. № 5. С. 39-40. (Сер. 12. Полит. науки).
77. Кампо В.М., Нижник Н.Р., Шльоер Б.П. Становлення нового адміністративного права України. К.: Юрид. кн., 2000. 60 с.
78. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 188 с.
79. Керецман В.Ю. Правовое регулирование взаимодействия местных госу­дарственных администраций и органов местного самоуправления на Украине // Современные проблемы государственного управления / Под общ. ред. В.Егорова, А.Быстрякова, В.Герасимова. М.: Изд-во РАГС, 2002. С. 78-84.
80. Керецман В.Ю. Проблеми формування та інституціалізації регіо­нальної політики в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. О.: ОРІДУ УАДУ, 2001. Вип. 6. С. 131-141.
81. Керецман В.Ю., Панов А.В. Правові та інституційні засади діяль­ності Карпатського єврорегіону // Актуальні проблеми державного управ­ління: Зб. наук. пр. О.: ОРІДУ НАДУ, 2004. Вип. 3 (19). С. 347-357.
82. Князєв В.М. Інтелектуальний ресурс місцевого та регіонального розвитку / Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку // За матеріали VIII Всеукр. муніцип. слухань Ресурси місцевого та регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти” / Наук. ред. М.Пухтин­ський. К.: Атіка-Н, 2003. С. 320-323.
83. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корець­кого НАН України, 2002. 512 с.
84. Коваленко С.С., Рачинський А.П. Технології розробки посадової інструкції в структурних підрозділах державних адміністрацій // Вдоскона­лення системи соціально-економічними та політичними процесами в регіоні, на прикладі півдня України: Зб. наук. пр. О., 1998. С. 303-307.
85. Козлов М.С. О функциональном распределении управленческого труда в промышленном производстве. Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1965. С. 226 с.
86. Козярик В. Делегування повноважень у державному управлінні // Віче. 2000. № 2. С. 300-306.
87. Коментар до Конституції України / Ред. кол.: В.Ф.Опришко, Л.Є.Горьовий, М.І.Корнієнко та ін. К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. 1996. 380 с.
88. Конституційне право України / За ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Ф.Погорілка. К.: Наук. думка, 1999. 736 с.
89. Конституційне право України / За ред. В.Я.Тація, Ю.М.Тодики. К.: Укр. центр Правничих Студій, 1999. С. 238.
90. Конституційний Договір між Верховною Радою України і Президентом України Про основні засади організації і функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України” від 8 черв. 1995 р. // Відом. Верховної Ради України. 1995. № 18. Ст. 133.
91. Конституція України Основний закон суспільства, держави, людини: Наук.-метод. реком. / В.І.Луговий (ред.). К.: Вид-во УАДУ, 1997. 156 с.
92. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
93. Концепція адміністративної реформи в Украї