Каталог / Філологічні науки / германські мови
скачать файл: 
- Назва:
- Інваріантні значення і типові смисли англійських прикметників семантичного поля температурної ознаки
- Альтернативное название:
- Инвариантные значения и типичные смыслы английских прилагательных семантического поля температурного признака
- ВНЗ:
- ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
- Короткий опис:
- ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
Батрин Наталія Володимирівна
УДК 8022
Інваріантні значення і типові смисли англійських прикметників семантичного поля температурної ознаки
Спеціальність 10.02.04. германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук
Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
доцент Дудок Р.І.
Львів 2003
Зміст
Вступ 1. Концепція значення слова
1.1 Проблеми значення i поняття, значення i знаку......
1.2 Сутність значення слова
1.3 Значення і смисл. Інваріантне значення слова. Обґрунтування вибору методу семантичних опозицій
1.4 Семантичний статус прикметника.............................
Висновки до розділу..
2. Значення прикметників семантичного поля температурної ознаки.
2.1 Семантичне поле прикметників групи cold-warm..
2.2 Семантична градація прикметників.
2.3 Значення прикметників синонімічного ряду з домінантою cold.
2.4 Значення прикметників синонімічного ряду з домінантою warm
Висновки до розділу
3. Типові смисли прикметників семантичного поля температурної ознаки..
3.1 Типові смисли домінанти соld..
3.2 Типові смисли прикметників синонімічного ряду з домінантою cold.
3.3 Типові смисли домінанти warm..
3.4 Типові смисли прикметників синонімічного ряду з домінантою warm
Висновки до розділу
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки..
Вступ
Дисертаційна робота присвячена дослідженню значення слова взагалі та інваріантного значення зокрема у межах семантичного поля прикметників температурної ознаки. На основі кількісних характеристик виділено семантичне поле англійських прикметників температурної ознаки, його ядро і периферію, описано синонімічні та антонімічні зв’язки цих прикметників і функціонування їхніх типових смислів.
Актуальність дослідження випливає з необхідності у сучасній лінгвістиці відносно об’єктивного аналізу системної організації у межах синонімічних рядів прикметників як одного з угруповань лексичного складу англійської мови. Дослідження різних лексико-семантичних груп, синтагматичних і парадигматичних властивостей їхніх елементів є плідними та перспективними.
Актуальність теми зумовлена відсутністю єдиної теорії і методології вивчення значення слова, а також розбіжностями у визначенні семантичного статусу прикметника.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України (тема затверджена Вченою Радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 2/5 від 28 травня 1997 року. Тема уточнена на Вченій Раді університету, протокол № 21/12 від 27 грудня 2000 року).
Об’єктом дослідження є англійські прикметники, які утворюють ядро семантичного поля прикметників температурної ознаки (arctic, freezing, frigid, icy, cold, chill, cool, lukewarm, tepid, warm, hot, torrid).
Предметом дослідження слугують інваріантні значення, типові смисли англійських прикметників температурної ознаки та їх синонімічні зв’язки.
Матеріал дослідження базується на функціонуванні прикметників у художніх творах англійських та американських авторів (суцільна вибірка обсягом близько 28000 сторінок).
Метою роботи є висвітлення питань семантизації прикметників, виділення семантичного інваріанта прикметників температурної групи і характеристика їхніх типових смислів.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
· проаналізувати напрями вивчення значення слова;
· розрізнити інваріантне значення слова в мові та смисл у мовленні;
· виділити семантичне поле прикметників температурної ознаки, його ядро і периферію;
· визначити константні семантичні елементи досліджуваних прикметників у мові та змінні смисли у мовленні;
· встановити роль семантичного інваріанта (його семний склад) в творенні смислів прикметників температурної групи.
Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, що інваріантне значення прикметника це його незмінний, інваріантний зміст, який складається не лише з категоріальних, диференційних, і потенційних сем, але й градаційних сем. Під градаційною семою розуміємо елементарний не дискретний компонент інваріантного значення, який виконує функцію семантичної градації, характеризує градуальні відношення відповідних ознак. Виникнення нового смислу прикметника зумовлюється не сполучуваністю прикметника з новим іменником, а актуалізацією нової семи, яка є у його інваріантному значенні.
У дисертації застосовувались такі основні методи дослідження: метод семантичних опозицій, який об’єднує методи компонентного аналізу і опозицію значення смисл”. Ця методика дає змогу розмежувати стабільний інваріантний семантичний компонент і різні змінні смисли, які творяться відносно незмінним значенням. Також використано методи польового структурування з метою виділення семантичного поля, його ядра і периферії, кількісні підрахунки для характеристики синонімічних зв’язків досліджуваних прикметників та функціонування їхніх типових смислів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:
· вперше виділено та описано інваріантні значення прикметників температурної ознаки у термінах сем;
· виведені формули визначення ступеня синонімічності та антонімічності членів семантичного поля прикметників за семним складом їхніх значень;
· простежено роль інваріантного значення у творенні різних смислів прикметників семантичного поля температурної ознаки;
· уперше введено поняття градаційної семи і визначено її функціонування в утворенні смислів досліджуваних прикметників.
Теоретичне значення дослідження полягає насамперед у внескові праці до вирішення проблем значення слова, а також у вивченні синонімічних, антонімічних зв’язків лексем, явищ полісемії. Результати дослідження можуть бути використані у розв’язанні актуальних проблем семасіології, пов’язаних з інваріантністю, значенням і смислом. В ньому розкривається механізм утворення різних смислів прикметників семантичного поля температурної ознаки, виділяється інваріантне значення слова і віртуальні напрями його розвитку.
Практична цінність роботи полягає у застосовуванні її основних положень і висновків у теоретичних курсах і спецкурсах з лексикології, семасіології та лексикографії, зокрема, в процесі написання сучасних перекладних словників.
Апробація роботи. Загальний зміст і результати дисертаційного дослідження викладено у публікаціях автора, а також у доповідях на західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов Лінгводидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах” (травень, 1997), на другій західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вузів Лінгводидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах (квітень, 1999). За темою дисертації опубліковано 6 статей.
Основні положення, які виносяться на захист:
1. Прикметник не позбавлений власної семантики, в основі якої лежить категорія якості. Різні значення ад’єктивів у словникових статтях звичайно описуються залежно від опорного іменника, що фактично позбавляє їх семантичного статусу як елемента лексико-семантичної системи мови. Прикметник має власне інваріантне значення, яке складається з набору сем: категоріальних, інтегральних, диференційних, градаційних, потенційних. Інваріантне значення виконує функцію диференціації і градації на послідовно різних основах семантичної опозиції, породжуючи різні смисли у мовленні.
2. Синонімічні та антонімічні відношення між прикметниками визначаються стабільними інваріантними значеннями, а не змінними смислами. Ступені синонімічності та антонімічності можна визначити за допомогою формул, які ґрунтуються на семному складі значень прикметників.
3. Тотожність смислів визначається спільною змінною основою семантичної опозиції і тотожними семами синонімічних прикметників. Протилежність смислів визначається спільною основою семантичної опозиції і протилежними диференційними семами антонімічних прикметників.
4. Семантичне поле прикметників температурної ознаки це симетрична закрита парадигма, яка утворена за допомогою синонімічних рядів з домінантами cold і warm.
Структура дисертації складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (193 праці українських і закордонних авторів) та додатків (34 сторінки), до складу яких входять словник, 8 таблиць, 2 рисунки та глосарій лінгвістичних термінів, які використовувалися у роботі. Обсяг основного тексту дисертації 160 сторінок, загальний обсяг роботи 218 сторінок.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об’єкт і предмет дослідження, викладається гіпотеза, формулюється мета та завдання дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення, а також подається опис матеріалу і методів дослідження.
Перший розділ присвячено критичному аналізові основних напрямів у розвитку вчення про значення слова, висвітленню філософського аспекту проблеми, зокрема, зв’язку значення з поняттям та знаком, розкриттю сутності інваріантного значення слова, а також обґрунтуванню семантичного статусу прикметника.
У другому розділі розглядаються поняття семантичного поля, градації. Визначено склад семантичного поля прикметників температурної ознаки, його ядро і периферію. Проаналізовано значення прикметників, які формують ядро поля, у відомих сучасних словниках, виділено інваріантні значення прикметників у термінах елементарних стабільних одиниць змісту сем (диференційних, потенційних, градаційних). За семним складом інваріантного значення кожного із прикметників визначено коефіцієнти синонімічності та антонімічності прикметників щодо домінант cold i warm.
Основні типи смислів прикметників семантичного поля температурної ознаки розглядаються у третьому розділі. За допомогою інваріантного значення кожного із прикметників встановлено, як утворюються різні смисли, на яких основах семантичної опозиції і якими семами формуються основні типи смислів.
У загальних висновках проаналізовано результати виконаного дослідження, сформульовано його основні висновки і накреслено можливі перспективи подальших досліджень.
У додатках обсягом 34 сторінки наведено статистичні дані семантичного поля прикметників температурної ознаки та графічні зображення смислів досліджуваних прикметників, представлено значення прикметників у статтях відомих словників, розміщено таблиці сполучуваності досліджуваних прикметників з іменниками, хронологічні таблиці виникнення значень домінант cold і warm, словник сталих словосполучень іменників з прикметниками досліджуваного поля та глосарій лінгвістичних термінів, які використовувалися у дисертації.
- Список літератури:
- ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведене в обсязі дисертації дослідження основних напрямів вивчення значення слова, інваріантного значення в мові та смислу в мовленні дало змогу дійти таких висновків:
1. В основі відображення лежить важливе для його розуміння відношення смислу і значення. Значення слова це об’єктивне відображення системи зв’язків і відношень, які склалися в процесі історії. Поряд з ним кожне слово має смисл, під яким ми розуміємо виділення з цього значення тих сторін, які пов’язані з конкретною ситуацією. Значення відносно незмінний зміст слова у плані мови, смисл змінний зміст у мовленні.
2. Незмінне інваріантне значення слова складається з набору сем елементарних смислів, узагальнених, абстрагованих, комунікативно релевантних ознак відповідного поняття. Семи виконують функції семантичних диференційних ознак і в плані мовлення породжують відповідно різні смисли. Семи є категоріальні, інтегральні, диференційні, градаційні, потенційні. Градаційна сема це елементарний не дискретний компонент інваріантного значення, який виконує функцію семантичної градації, характеризує градуальні відношення відповідних ознак.
3. Семантичною основою прикметника є якість, суттєва визначеність предмета, внаслідок якої він є тим, чи іншим предметом. Прикметники бувають градуальними, якісно-однорідними, предметно-якісними. Досліджувані нами прикметники температурної ознаки є градуальними.
4. Семантичним полем ми називаємо множину слів, в інваріантному значенні яких є спільні семи. Семантичні поля є парадигматичного, синтагматичного, змішаного типу. Оскільки в нашому дослідженні ми основну увагу приділили проблемі значення слова, семантиці прикметника, то нас передусім цікавило семантичне поле парадигматичного типу і, зокрема, прикметників температурної ознаки. Ми визначили склад ядра цього поля, периферію. Семантичне поле температурної ознаки це закрита парадигма, яка має 1) два полюси arctic-torrid, 2) середні квантори позитивного і негативного полюсів (домінанти) cold-warm, 3) підсилення ознаки tepid lukewarm warm hot torrid, та ослаблення ознаки сool chill cold freezinig frigid icy arctic, 4) велику кількість членів, 5) ядро, якому належать прикметники arctic, freezing, frigid, icy, cold, chill, cool, lukewarm, tepid, warm, hot, torrid.
5. Семантика прикметника дозволяє досліджуваному класу слів сполучатись з надзвичайно великою кількістю іменників і породжувати багато різноманітних смислів, про що яскраво свідчать статистичні дані з Інтернету, і при цьому значення залишається інваріантним.
6. Формули визначення коефіцієнта синонімічності та антонімічності членів поля за семним складом їхніх значень k=4S:(2N+(n1+n2), де (n1+n2) - це сума сем двох слів, 2N тобто (N+N) це подвоєна загальна кількість сем, S кількість спільних сем; ka=4xSa((N1+N2)+(n1+n2), де Sa кількість сем з антонімічним значенням. За допомогою цих формул ми визначили коефіцієнти антонімічності домінант cold і warm ka(dominants)=0.89, коефіцієнти синонімічності та антонімічності членів ядра поля. Синонімічність та антонімічність прикметників визначаються на основі стабільних інваріантних значень, а не на основі змінних смислів із синтагматичного плану. Синонімічність визначається кількістю тотожних сем, а антонімічність кількістю протилежних сем у значеннях співвідносних прикметників. Запропоновані формули можна застосовувати для визначення коефіцієнтів синонімічності та антонімічності прикметників, що утворюють інші семантичні поля.
7. Основні типи смислів прикметників семантичного поля температурної ознаки утворюються внаслідок актуалізації сем інваріантних значень відповідних прикметників, зокрема, диференційних сем (наявність зовнішнього (внутрішнього) тепла) та градаційних (кількість тепла) та потенційних. Дія диференційної семи зумовлює той факт, що прикметники досліджуваної групи характеризують зовнішній світ (навколишнє середовище, явища природи, проміжки часу, приміщення тощо) та внутрішній світ людини (риси характеру, настрій, стан тощо). Функціонування смислів прикметників зумовлюється актуалізацією сем їхніх інваріантних значень, а не сполучуваністю з іменниками. Тотожність смислів визначається спільною змінною основою семантичної опозиції і тотожними семами синонімічних прикметників. Протилежність смислів визначається спільною основою семантичної опозиції і протилежними семами антонімічних прикметників.
Запропонована методика та отримані результати дають нам можливість для подальшого лінгвістичного аналізу складної філологічної проблеми значення слова. Висновки нашої роботи свідчать про те, що цю методику дослідження можна екстраполювати на інші семантичні поля. Цікавим видається дослідження утворення нових смислів на основі актуалізації диференційних, градаційних та потенційних сем. Перспективним також видається застосування формул визначення коефіцієнтів синонімічності та антонімічності членів семантичного поля за семним складом їхніх інваріантних значень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азнаурова Э.С. Коммуникативно-прагматический аспект лексического значения слова // Коммуникативные аспекты значения: Межвузовский сборник научных работ. Волгоград: ВГПИ имени А.С.Серафимовича, 1990. С.23 29.
2. Аникина А.Б. Значение и смысл художественного слова: художественная речь, публицистика / Под ред. Д.Э.Розенталя. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 200 с.
3. Апресян Ю.Д. Лексическая Семантика. - М.: Языки русской культуры, 1995. - 472 с.
4. Арбатская Е. Д., Арбатский Д.И. О лексико-семантических классах имен прилагательных русского языка // Вопросы языкознания. - 1983. - № 1. С. 52 - 65.
5. Арбатский Д.И. Толкования значения слов. Семантическое определение. Ижевск: Удмуртия, 1977. - 100 с.
6. Аристотель. Поетика. Соч. В 4-х т. - М., 1983. - Т.4. - 669 с.
7. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб.статей / П.Е.Бухаркин (науч.ред.). - С.Пб.: Изд-во Санкт-Петербург. гос. ун-та, 1999. - 444 с.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - М.: Просвещение, 1990. 300 с.
9. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высш. шк., 1959. - 351 с.
10. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований. - М., 1980. - С. 330 333.
11. Архелюк В.В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Автореф. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Київський. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. К., 1999. 20 с.
12. Ахманов А.С. Логическое учение Аристотеля. М. : Изд-во Соц. эконом. лит-ры, 1960. 314 с.
13. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов. Энцикл., 1976. 383 с.
14. Баженов Л.Б., Бирюков Б.В. Семиотика и некоторые аспекты проблемы языка и мышления // Язык и мышление. М .: Наука, 1967. С. 249 - 257.
15. Баранникова Л.И. Основные сведения о языке. - М.: Просвещение, 1982. 112 с.
16. Барт Ролан. Семиотика. Поэтика. - М.: Прогресс, 1983. 616 с.
17. Батрин Н.В. Значення прикметників синонімічного ряду з домінантою cold // Наукові записки. Мовознавство. - Тернопіль: Вид-во Терн. дер. пед. ун-ту. - 2000. -№1. -С. 85 - 90.
18. Батрин Н.В. Значення слова // Мандрівець. Тернопіль: Лілея, 1999. С. 52 - 55.
19. Батрин Н.В. Лексикографічний аспект проблеми значення слова // Лінгво-дидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах. Матеріали західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів. - Тернопіль, 1997. - С. 129 - 131.
20. Батрин Н.В. Інваріантне значення слова і смисл // Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах. Матеріали 2-ї західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів. - Тернопіль, 1999. - С.113 - 115.
21. Батрин Н.В. Семантичне поле прикметників з температурною ознакою // Наукові записки. Мовознавство. - Тернопіль: Вид-во Терн. дер. пед. ун-ту. - 2001. - №1. - С. 85 - 90.
22. Батрин Н.В. Семантикопарадигматичне поле прикметників температурної групи // Іноземномовний текст за фахом: лінгводидактичні аспекти. Львів: Світ, 1998. С.56 - 62.
23. Батрин Н.В. Значення слова і смисли // Наш голос. Цікаве мовознавство. Нью Йорк: В-во Асоціяції Українців Америки, 2003. С. 14 - 16.
24. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. - Кишинев: Изд-во Штиинца, 1973. - 372 с.
25. Бережан С.Г. Теория семантических полей и синонимия // Проблемы языкознания, Хй Международный конгресс лингвистов. - М., 1997. - C. 54 - 57.
26. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. М.: Просвещение, 1979. 416 с.
27. Беркли. Сочинения. Трактат о принципах человеческого знания. М.: Мысль, 1978. 556 с.
28. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. К.: АртЕк, 1996. 224 с.
29. Бирвиш М. Семантика // Новое в зарубежной лингвистике: Пер. с англ. И.Г.Сабуровой. - М.: Прогресс, 1981. С. 177 - 200.
30. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. Е.С.Кубряковой и В.П. Мурат. - М.: Прогресс, 1968. - 607 c.
31. Болинджер Д. Атомизация значения // Новое в зарубежной лингвистике: Пер. с англ. Э.М.Медниковой. М.: Прогресс, 1981. С. 200 - 235.
32. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. - М.: Просвещение, 1987. 159 с.
33. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. - Л.: Наука, 1984. - 133 с.
34. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. - Л.: Наука, 1978. - 175 с.
35. Босова Л.М. Исследование семантического поля beautiful: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Львовський ун-т. им. И.Франка. Львов, 1980. 23 с.
36. Бублик О.В. Синонимические ряды прилагательных со значением размер и пути их пополнения (на материале английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Львовский гос. ун-т. Л, 1991. 16 с.
37. Будагов Р.А. Филология и культура. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 303 с.
38. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. - Київ: Рад. шк., 1959. 308с.
39. Булаховський Л.А. Вибрані праці: у 5 т. - К.: Наук. думка, 1975. - Т.1. - 496 с.
40. Бурлакова В.В. О сочетаемостных свойствах прилагательных в современном английском языке // Вопросы структуры английскоо языка в синхронии и диахронии. Слово и предлжение в структурно-семантическом аспекте. Л. 1985. С. 8 - 9.
41. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. - М.: Высш. шк., 1990. 176 с.
42. Васильев Л.М. Имплицитная семантическая деривация // Актуальные проблемы лексикологии и лексикографии. - Пермь, 1972. - С. 35 - 39.
43. Вейнрейх У. Опыт семантической теории: Пер. с англ. Н.В.Перцова // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1981. С. 50 - 177.
44. Ветров А.А. Семиотика и ее основные проблемы. - М.: Политиздат, 1968. - 263 с.
45. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. - М.: Высш. шк., 1986. 639 с.
46. Виноградов.В.В. Избранные труды. Лексикология и Лексикография. - М.: Наука, 1977. - 312 с.
47. Волков А.Г. Язык как система знаков. - М.: Наука, 1966. 86 с.
48. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного М.: Наука, 1978. 200с.
49. Вольф Е.М. Варьирование в оценочных структурах // Семантическое и формальное варьирование. - М.: Наука, 1979. - С. 273 - 295.
50. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. - М.: Наука, 1985. - 228 с.
51. Выготский Л.С. Мышление и речь // Избранные психологические сочинения. - М., 1956. - С. 114 - 121.
52. Выготский Л.С. Мышление и речь: В 6 т. - М.: Педагогика, 1982. -Т.2. - 361 с.
53. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - Київ: Вища шк., 1985. - 360 с.
54. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. У 5 т. М.: Мысль, 1973. - Т.2. 629 с.
55. Головин Б.Н. Введение в языкознание. М.: Высш. шк., 1983. 231 с.
56. Гужва Ф.К. Современный русский литературный язык. - К.: Вища школа, 1978. 247 с.
57. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. Пер. с нем. под ред. Г.В.Гамишвили. - М.: Прогресс, 1984. - 397 с.
58. Горский Д.П. О проблеме значения (понимания) знаковых выражений // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С.166- 177.
59. Гурський С.О. Два типи протиставлень у семасіології // Іноземна філологія. - 1969. - № 18. - С. 3 - 13.
60. Гурський С.О. Значення и смисл слова // Іноземна філологія. - 1974. - № 34. - С. 3 - 14.
61. Деева И.М. Проявление оценочности в тексте // Коммуникативные аспекты значения: Межвузовский сборник научных работ. Волгоград: ВГПИ им. А.С. Серафимовича, 1990. С.113 - 125.
62. Дудок Р.І. Інваріантне значення та основні типи смислів прикметника (на матеріалі синонімічних рядів англійських прикметників з домінантами rough i smooth): Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.04. / Львівський ун-т ім. І.Франка. Львів, 1992. 18 с.
63. Дудок Р.І. Інваріантне значення та основні типи смислів прикметників (на матеріалі синонімічних рядів англійских прикметників з домінантами rough i smooth): Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Л, 1992. 180 с.
64. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ: KM Academia, 2000. 218 с.
65. Ерченко П.Г. Инвариантное значение слова и смысл фразеологической единицы: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Львовский гос. ун-т. Л, 1990. 16 с.
66. Жоль К.К. Язык как практическое сознание (философский анализ). К.: Выща шк., 1990. 238 с.
67. Жукова В.В. Структурно-семантический анализ группы слов с базовыми прилагательными thick, thin: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Московский гос. пед. ин-т. М., 1975. 24 с.
68. Жукова Л.К. Аспекты изучения лексико-семантической системы языка. Симферополь: Изд-во Симф. гос. ун-та, 1980. 56 с.
69. Журавлев В.К. Язык языкознание языковеды. - М.: Наука, 1991.- 208 с.
70. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. 430 с.
71. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. 248 с.
72. Звегинцев В.А. Зарубежная лингвистическая семантика последних десятилетий // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. С. 5 - 33.
73. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 336 с.
74. Зиновьева В.Л. Инвариантные значения и основные типы смыслов группы английских статистических глаголов: Авторефкад. филол. наук: 10.02.04. / Киевский гос.ун-т им. Т.Г. Шевченка. К., 1988. 24 с.
75. Илларионов С.В. Гносеологическая функция принципа инвариантности // Вопросы философии. - М., 1968, - № 12.
76. Ильченко О.М. Средства выражения предметной качественности в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Киевский ун-т. им. Т.Г.Шевченка. К., 1991. 24 с.
77. Карасик В.И. Значение слова: определение и толкование // Коммуникативные аспекты значения. Волгоград: Изд-во ВГПИ. 1990. С. 58 67.
78. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. Київ Одеса: Либідь, 1991. 280 с.
79. Катц Дж. Семантическая теория: Пер. с англ. Н.Н.Перцовой // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1981. С. 33 50.
80. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.: Наука, 1965. 110 с.
81. Кирилова В.М. Спрямованість оцінки у синонімії (на матеріалі прикметників сучасної англійської мови): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Київський держ. лінгвіст. ун-т. К., 1996. 24 с.
82. Клименко А.П., Симхович В.А. Лексикотематическая группа в структуре связного текста // Коммуникативные аспекты значения: Межвузовский сборник научных работ. Волгоград: ВГПИ им. А.С. Серафимовича, 1990. С. 90 98.
83. Клычков Г.С. Значение и полисемия слова // Законы семантического развития в языке. М.: Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС. 1961. С. 100 - 121.
84. Козлова И.Г. Градуальность качества в разных типах номинации (на материале английских прилагательных: Дис. канд. филол. наук. М., 1987.
85. Колшанский Г.В. Семантика слова в логическом аспекте мышления // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С.187 - 208.
86. Кондратов Г.Д. Словообразовательная антонимия прилагательных современного немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Минский гос. ун-т. Минск, 1990. 19 с.
87. Кочерган М.П. Слово і контекст. Львів: Вища школа, 1980. 183 c.
88. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
89. Кузнецов А.М. Структурно-семантическае параметры в лексике. М.: Наука, 1980. 160 с.
90. Кузнецова Э.В. Полисемия и ее отношение к слову и понятию мышления // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С. 208 - 214.
91. Лаккофф Дж. О порождающей семантике: Пер. с англ. Н.Н.Перцовой // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. С. 350 - 369.
92. Левицкий А.Э. Функционально-семантическое поле квалификации степени появления признака в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / КГПИИЯ. К., 1991. 17 с.
93. Левицкий В.В., Стернин И.А. Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. 192 с.
94. Левицький В.В. Сучасне розуміння структури лексичного значення // Мовознавство. 1982. №5. С. 12 - 19.
95. Леонтьев А.А. Психологическая структура значения // Семантическая структура слова. М., 1971.
96. Лесиченко Л.А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. Харків: Вид-во ХДПУ, 1993. 140 с.
97. Лесиченко Л.А. Лексикологія сучасної англійської мови. Семантична стуктура слова. Харків: Вища шк.”, 1974. - 124 с.
98. Локк Д. Избранные философские произведения: В 2 т. М.: Изд-во соц.-эконом. лит., 1960. Т.2. 731 с.
99. Локк Д. Опыт о человеческом разуме // Избр. филос. произв. В 2 т. М.: Изд-во соц.-эконом. лит., 1976. Т. 1. - 418 с.
100. Лукенчук А.В. Прикметники оцінки в сучасній англійській мові: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Львівский. ун-т. ім. І.Франка. Львів, 1993. - 16 с.
101 Маковский М.М. Теория лексической аттракции. М.: Высш. шк., 1971. 252 с.
102. Маковский М.М. Удивительный мир слов и значений. Иллюстрации и парадоксы в лексике и семантике. М.: Высш. шк., 1989. 199 с.
103. Маковский М.М. Язык миф культура. Символы жизни и жизнь символов. М.: Ин-т русского языка им. В.В.Виноградова, 1996. 330 с.
104. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. М.: Изд-во иностр. лит., 1960. 436 с.
105. Ю.С. Введение в языкознание: Учебное пособие для филол. специальностей ун-тов. М.: Высш. шк., 1987. 272 с.
106. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания. М.: Высш. шк., 1974. 202 с.
107. Мельников Г.П. Кибернетический аспект различения сознания, мышления, языка и речи мышления // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С. 232 - 243.
108. Миронова Н.А. Взаимодействие системы и среды как основа функционирования прилагательных // Функциональная семантика. С. 21 - 26.
109. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. Харків: Основа, 1993. 256 c.
110. Найда Ю.А. Процедуры анализа компонентной структуры рефереционного значения: Пер. с англ. Т.С.Зевахиной // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1983. С. 61 - 75.
111. Никитин М.В. Лексическое значение слова: структура и комбинаторика: Учебное пособие для пед. ин-тов по спец. "Иностранные языки". М.: Высш. шк., 1983. 127 с.
112. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высш. шк., 1988. 168 с.
113. Новиков Л.А. Искусство слова. М.: Педагогика, 1991. 143 с.
114. Огуй О.Д. Полісемія в синхронії, диахронії та панхронії. Системно-квантитативні аспекти полісемії в німецькій мові та мовах Європи. Чернівці: Золоті литаври, 1998. 370 с.
115. Огуй О.Д. Семантичний розвиток німецького прикметника kuhn (750-1750 pp.) // Іноземна філогія. Львів, 1989. № 94. С. 87-94 .
116. Павиленис Р.И. Проблема смысла. М.: Мысль, 1983. 286 с.
117. Панов Е.Н. Знаки. Символы. Языки. М.: Знание, 1980. 247 с.
118. Перебийніс В.С. Лексикографічне забезпечення навчального процесу з іноземної мови // Лексикографічні та методичні концепції викладання чужеземних мов у вищому технічному навчальному закладі. Львів, 1996. 90 с.
119. Петерина И.Л. Функциональный аспект атрибутивного словосочетания модели прилагательное + существительное // Семантико-семантические поля в лексике и грамматике. Львів, 1990. С. 103 - 109.
120. Петрова М.А. Русский язык. Лексика. Фонетика. Словообразование. М.: Высш. шк., 1986. 160 с.
121. Платон. Диалоги. М.: Мысль, 1986. 608 с.
122. Полковский В.П. Значение и употребление прилагательных sharp-dull, keen-blunt, acute-obtuse в современном английском языке: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Лвів, 1988. 168 с.
123. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. В 2 т. М.: Госучпедзиз РСФСР, 1958. Т. 1. 536 с.
124. Потебня А.А. Существительное. Прилагательное. Числительное. Местоимение // Из записок по русской грамматике. М., 1985. Т. 3. 286 с.
125. Потебня А.А. Слово и миф. М.: Правда, 1989. 622 с.
126. Поцелуевский Е.А. Нулевая степень качества и описание значения качественных прилагательных и некоторых сочетаний с ними // Проблемы семантики. М.: Наука, 1974. С. 52 - 61.
127. Савченко А.Н. Части речи и категории мышления // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С. 224 - 232.
128. Сазонов А.П. Категория качества и семантическая основа имени прилагательного // Проблемы лексической и категориальной семантики. Симферополь: СГУ, 1980. С. 40 - 48.
129. Седлова Л.П. Исследование лексико-семантической группы прилагательных температурного восприятия (на материале французского языка). - Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05. / Московский пед. ин-т им. Ленина. - М., 1976. - 16 с.
130. Селиверстова О.Н. Контрастивная синтаксическая семантика: Опыт описания. М.: Наука, 1990. 150 с.
131. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. К.: Вища шк., 1988. 328 с.
132. Сергеев В.Н. Новые значения старых слов. М.: Просвещение, 1987. 160 с.
133. Слюсарева Н.А. О знаковой ситуации мышления // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С. 274 - 284.
134. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. М.: Наука, 1971. 294 с.
135. Солнцев В.П. Семантические групы прилагательных в связном тексте: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Одесский гос. ун-т. Одесса, 1990. 20 с.
136. Солоненко Е.Н. Прилагательные размерности как база для вторичной номинации при выражении аксиологической оценки в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Киевский гос. ун-т. К., 1991. 17 с.
137. Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. К.: Основи, 1998. 324 с.
138. Степанов Г.В. Сущность, развитие и функции языка. М.: Наука, 1987. 220 с.
139. Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. 171 с.
140. Токарева Т.Е. Лексико-семантическая группа прилагательных, обозначающих температуру, в современном русском языке. - Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01. - АН СССР, инт русского языка. - М., 1976. -
18 с.
141. Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы (На материале английского языка). М.: Изд-во АН СССР, 1962. 287 с.
142. Философский энциклопедический словарь. - М.: ИНФРА-М, 1999. 576 с.
143. Харитончик З.А. Имена прилагательные в лексико-грамматической системе современного английского языка. Минск: Вышэйш. шк., 1986.
93 с.
144. Харченко В.К. Переносные значения слова. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. 198 с.
145. Хемп Э. Словарь американской лингвистической терминологии: Пер. с англ. М.: Изд-во иностр. лит., 1964. 240 с.
146. Цьовх О.Г. Інваріантне значення і смисл слова // Іноземна філологія. 1979. № 54. С. 55 - 63.
147. Цьовх А.Г. Антонимы в языке и речи (на материале прилагательных tight i loose) // Единицы языка в функциональном аспекте. Тула: Изд-во Тульского гос. пед. ин-та им. Л.Н.Толстого. 1991. С. 132-137.
148. Шейгал Е.И. Градация в лексической семантике: Учебное пособие к спецкурсу. Куйбышев: Изд-во Куйбышевского гос. пед. ин-та, 1990. 96с.
149. Шейгал Е.И. Контекстуальное варьирование градуальных семантических признаков // Коммуникативные аспекты значения: Межвузовский сборник научных работ. Волгоград: ВГПИ им. А.С. Серафимовича, 1990. С.49 57.
150. Шкляр Ю.Л. Семантическое согласование между компонентами атрибутивных словосочетаний типа 'прилагательное+существительное' в современном немецком языке (на материале прилагательных размера): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Минский гос.пед. ин-т ин. яз. М, 1987. 24 с.
151. Шрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагательных. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. 134 с.
152. Щур Г.С. Теории поля в лингвистике. М.: Наука, 1974. 256 с.
153. Якобсон Р. Язык и безсознательное. М.: Гнозис, 1996. 248 с.
154. Aitchison J. Linguistics: an Introduction. - Cambridge: Hodder & Stoughton, 1992. 340 p.
155. Aitchison J. The Seeds of Speech: Language Origin and Evolution. Cambridge Approaches to Linguistics. Cambridge: Cambridge University Presss, 1996. 223 p.
156. Batryn N. The Meaning of the Word // IAETFLUkraine Newsletter Issue No 11. - Kyiv: Kyiv State Linguistic Institute, 1997. P. 10 - 11.
157. Bauer L. Is a Morpheme dead? // Acta Linguistica. International Journal of Linguistics. Copenhagen: Linguistic Circle of Copenhagen, 1999. Vol. 31. P. 7 - 27.
158. Cherry C. Language and Extra Linguistic Communication // Linguistics at Large. London: Paladin, 1973. P. 265 - 289.
159. Closs Traugott E., Dasher R.B. Regularity in Semantic Change. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. 341 p.
160. Copley J. Shift of Meaning. Oxford: Oxford University Press, 1961. 66 p.
161. Cruse A. Meaning in Language. An Introduction to Semantics and Pragmatics. Oxford: Oxford University Press, 2000. 424 p.
162. Crystal D. Linguistics. 2nd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. 472 p.
163. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. 472 p.
164. Danniels P., Bright W. The World's Writing Systems // International Journal of American Linguistics. Chicago: The University of Chicago Press, 1998. Vol. 64, number 3, July. 1998. 283 p.
165. Farris P.S. Language Arts. A Process Approach. Illinois: Northern Illinois University. 1993. 160 p.
166. Garrify T. Content and Form in Speeches // American Journal of Philology. Vol. 119. Fall 1998, number 3. Baltimore: The Johns Hopkins University Press. 361 - 385 p.
167. Gennaro Ch. Meaning and Grammar: an introduction to semantics. Massachsettes: Massachusetts Institute of Technology, 2000. 573 p.
168.Goddard C. Semantic Analysis. A Practical Introduction. Oxford: Oxford University Press, 1998. 411 p.
169. Goursky E. The Idiomatic Heart of the English Language. Lviv: Vishcha Shkola”, 1975. 133 p.
170. Graddol D., Cheshire J., Swann J. Describing Language. Lviv: Open University Press, 1987. 235 p.
171. Halliday M.A.K., Rugaiva H. Language, Context and Text: Aspects of Language in a Social Semiotic Perspective. Oxford: Oxford University Press, 1990. 198 p.
172. Harder P. Syntax, Semantics and Processing: On the Nature of Constituent Order // Acta Linguistica. International Journal of Linguistics. Copenhagen : Linguistic Circle of Copenhagen, 1998. Vol. 30. 167 - 189 p.
173. Hatch E., Brown C. Vocabulary, Semantics, and Language Education. Cambridge: Cambridge University Press, 1995. 468 p.
174. Hayakawa S.I. Language in Thought and Action. London: George Allen and Unwin, 1971. 350 p.
175. Hervey S., Higgins I. Thinking Translator. London: The British Council Library, 1994. 160 p.
176. Jackendorf R. Foundations of Language. Brain, Meaning, Grammar, Evolution. Oxford: Oxford University Press, 2002. 477 p.
177. Kalita A. Interaction of the Aspects of Meaning in the Utterance Sense Interpretation // IATEFLUkraine Newsletter. K: Kyiv State Linguistic University, 1998. Issue No.12. P 8 11.
178. Matthews P.H. Morphology. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. 151 p.
179. Marcony D. Lexical competence. Language, speech, and communication. Massachusetts: A Bradford book, 1997. 206 p.
180. Lyons J. Semantics, Vol. 1. Cambridge: Cambridge University Press, 1977. 340 p.
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн