ІСТОРИКО-ОНОМАСІОЛОГІЧНЕ ТА КОГНІТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕФІКСАЛЬНИХ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

ужгородський Національний Університет

На правах рукопису

Сакал Тетяна Миколаївна

УДК 811.111’373.43: 811.111’373.611

Історико-ономасіологічне та когнітивне дослідження префіксальних неологізмів у англійській мові

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Полюжин Михайло Михайлович,
доктор філологічних наук,
професор

Ужгород 2004

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................ ............................4
Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади
дослідження .................................................................................................15
1.1. Проблема нового слова в лексикології та лексикографії............................15
1.1.1. Утворення нових слів як прояв динаміки мовної системи.............15
1.1.2. Природа й типологія нових слів.......................................................20
1.1.3. Принципи лексикографічної репрезентації неологізмів у
словниках нових слів..................................................................................30
1.1.4 Когнітивні передумови утворення нових слів.................................36
1.1.5 Фактори усталеності неологізмів у системі мови............................45
1.2. Особливості історико-ономасіологічного та когнітивного підходів
до аналізу префіксальних новоутворень.............................................................51
1.2.1. Принципи історико-ономасіологічних досліджень у словотворі.....................................................................................................51
1.2.2. Система префіксації в сучасній англійській мові...........................56
1.2.3. Формування семантичної структури префіксального
похідного.....................................................................................................60
Висновки до розділу 1...65
Розділ 2. Історико-ономасіологічний та когнітивний аспекти префіксальних неологізмів у 20-90-х рр. XX століття.............................................................................................................68
2.1. Префіксальні ономасіологічні категорії як особливий
концептуальний простір.......................................................................................68
2.2. Методика історико-ономасіологічного аналізу префіксальних
неологізмів.............................................................................................................73
2.3. Розвиток префіксальних ономасіологічних категорій у 2090-х рр.
XX століття............................................................................................................76
2.3.1. Ономасіологічна категорія локативності........... .............................76
2.3.2. Ономасіологічна категорія ранговості..............................................91
2.3.3. Ономасіологічна категорія фазовості...............................................92
2.3.4. Ономасіологічна категорія соціативності.......................................105
2.3.5. Ономасіологічна категорія каузативності.......................................113
2.3.6. Ономасіологічна категорія контрарності........................................116
2.3.7. Ономасіологічна категорія заперечення.........................................123
2.3.8. Ономасіологічна категорія оцінності..............................................131
2.3.9. Ономасіологічна категорія партитивності......................................142
2.3.10. Ономасіологічна категорія квантитативності...............................147
2.4. Когнітивно-ономасіологічне моделювання
семантики префіксального похідного...................................................................151
2.5. Типи фреймів події та їхня роль в організації когнітивної структури префіксальних неологізмів....................................................................................165
Висновки до розділу 2.......171
висновки...........................................................................................................174
Список використаних джерел..........................................................179
Список використаних лексикографічних джерел...........214
ДОДАТок..............................................................................................................216

Вступ

Умовою існування будь-якої мови як основного засобу комунікації є безперервне поповнення новими одиницями поряд із відмиранням застарілих елементів на всіх рівнях її системи. Еволюційні процеси діють у першу чергу на лексико-семантичному рівні, оскільки саме лексика безпосередньо відображає об’єктивну дійсність та процеси пізнання її людиною. Адаптаційна здатність мови до відображення нових фрагментів досвіду, набутого у процесі когнітивної діяльності людини, відображається насамперед у розвитку словникового складу, бо саме слово є центральною одиницею мови [12; 209, с. 130].
Як відомо, словниковий склад англійської мови значно поповнився за ХХ століття, причому темпи збагачення лексики постійно зростають [88, с. 3]. Дослідження особливостей розвитку словникового складу неможливе без звернення до вивчення динаміки окремих номінативних механізмів, що слугують засобом ословлювання” фрагментів досвіду людини. Прослідкувати тенденції розвитку лексико-семантичного рівня мови дозволяє системний опис лексичних новоутворень із застосуванням теоретичного апарату історичної ономасіології. Необхідність вивчення нових слів в історичному плані випливає з того, що сам неологізм є явищем історичним, оскільки кожне новоутворення, яке входить у систему мови, проходить різні стадії у процесі свого розвитку. Разом із тим, нові лексичні форми викликають активізацію відповідних морфологічних та дериваційних процесів, що веде до кількісних та якісних трансформацій у межах усього номінативного механізму. Звернення до історичних аспектів префіксальних неологізмів, які ввійшли у вжиток упродовж відносно короткого (порівняно з темпами розвитку мови) періоду часу, зумовлене необхідністю дослідження нових, прискорених тенденцій у розвитку словникового складу, що є результатом багатовікового процесу еволюції мови. Крім того, історичний підхід до вивчення лексичних новоутворень дає змогу пролити світло на важливу та ще до кінця не вирішену проблему питання про фактори, які впливають на ступінь усталеності лексичних одиниць у системі мови. Ці проблеми набувають особливого значення у дослідженнях, що ґрунтуються на засадах динамічної синхронії [1, с. 20].
Незважаючи на те, що проблема входження нового слова в узус неодноразово була предметом дослідження у різних мовах, в тому числі й англійській [40; 78; 89; 94; 149; 180; 239; 313], звернення до неї в руслі нового теоретичного підходу зумовлюється постійним удосконаленням форм і методів наукового пізнання, що відбувається в межах сучасних лінгвістичних парадигм. У центрі уваги останніх є розгляд мовних одиниць з урахуванням того, які структури знання людини вони репрезентують і які ментальні процеси покладено в основу мовної номінації [17; 50; 51; 66; 103; 114; 125; 161; 174; 175; 179; 194; 214; 249; 259]. Звідси антропоцентричний підхід до вивчення мовних явищ розглядає словотвірні процеси як продукт лінгвокреативної діяльності людини, що є результатом складних когнітивних процесів [139; 312; 323; 331; 332]. Вивчення структур знань, притаманних певним мовним структурам, неможливе без звернення до даних інших наук, таких як логіка, фізіологія, психологія та антропологія. На перетині мовознавства з іншими дисциплінами виникла когнітивна лінгвістика новий лінгвістичний напрям, у центрі уваги якого знаходиться мова як когнітивний механізм, задіяний у репрезентації (кодуванні) та передаванні інформації [209, с. 130]. Когнітивна лінгвістика запропонувала якісно новий погляд на природу категорій, відображених у мовній семантиці. У цьому зв’язку особливої ваги й актуальності набуває вивчення когнітивних основ номінації та проблема представлення нового знання у мові.
Дослідження когнітивних основ утворення нових слів є, крім того, одним із аспектів комплексного аналізу еволюції мови і має велике гносеологічне та онтологічне значення. Методологічний апарат когнітивної лінгвістики дозволяє пояснити структуру і значення лексичних новоутворень під кутом зору процесів сприймання світу, концептуалізації та категоризації, що входять у поняття терміна когніція”.
Когнітивний підхід у поєднанні з історико-ономасіологічним уможливлює комплексний розгляд процесів репрезентації (кодування) нових знань, притаманних лексичним одиницям як когнітивним структурам. Емпіричні дані історичної ономасіології дозволяють з’ясувати, які фрагменти дійсності відображені у нових лексичних одиницях того чи іншого періоду, а застосування методів концептуального моделювання дає змогу простежити, як саме відбувається фіксація фрагментів діяльнісного досвіду людини у похідних одиницях, які когнітивні процеси передують безпосередньому називанню предметів і явищ дійсності, що зумовлює вибір тих чи інших елементів лексичної системи для вираження певних концептів. Синтез історичного та когнітивного підходів до вивчення неологізмів дозволяє виявити комплекс факторів, що впливають на процеси утворення та розвиток нових слів.
Сказане вище визначає актуальність нашого дослідження, яка полягає у необхідності проведення комплексного аналізу та системного опису мовних засобів і способів фіксації інновацій у межах префіксального способу словотворення з позицій історико-ономасіологічного та когнітивного підходів. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісне уявлення про шляхи розвитку префіксальних неологічних моделей в тому вигляді, в якому вони проявляються в рамках кожної з ономасіологічних категорій за період 20-90-х років ХХ століття. Вивчення особливостей утворення нових слів окремо взятого способу словотворення з точки зору входження у систему мови залишається актуальним також у зв’язку з тим, що лексичний фонд мови є відкритим і постійно поповнюється новими одиницями.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Дослідження мовних контактів та ономасіологічних категорій у мовах різних систем”, яка розробляється на кафедрі англійської філології Ужгородського національного університету (тема затверджена Вченою радою УжНУ, протокол № 2 від 7 лютого 1997 року, № держ. реєстр. 1916V003262).
НАУКОВА Новизна роботи полягає у тому, що ономасіологічні та когнітивні особливості префіксальних похідних в історичному плані не були предметом окремого наукового пошуку на матеріалі неологізмів зазначеного періоду. Проблема стійкості лексичних новоутворень уперше досліджується нами не на одному часовому зрізі, а в плані динамічної синхронії, що дозволяє простежити як долю кожної окремо взятої інновації, її моделі, так і найбільш загальні тенденції, що притаманні префіксальному способу словотворення за вказаний період розвитку англійської мови. У роботі вперше показана активність неологізмів у тому вигляді, в якому вони проявляються в межах префіксальної інновації. Нами вперше здійснено спробу вивчення питань формування та перетворення когнітивних структур у ході соціально-історичного розвитку мови з точки зору їхнього закріплення за елементами лексичної системи.
Метою дослідження є проведення комплексного аналізу й системного синхронно-динамічного опису префіксальних неологізмів англійської мови, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття, з точки зору їхньої інноваційної активності, стійкості, категоріальної належності та когнітивно-ономасіологічного моделювання.
Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань, що з неї випливають:
· на основі словників нових слів минулого століття проаналізувати весь набір префіксальних неологізмів цього періоду, які належать до тієї чи іншої ономасіологічної категорії;
· виявити ті з них, що закріпилися у системі англійської мови в зазначений період;
· з’ясувати специфіку позамовної реальності в тому вигляді, в якому вона відображена в префіксальних неологізмах трьох часових зрізів;
· установити типологію факторів, що впливають на закріплення префіксальних інновацій у системі англійської мови;
· дослідити особливості реалізації префіксальних ономасіологічних категорій засобами неологізмів та визначити номенклатуру структурно-семантичних моделей, що активізуються у межах неологічного мовного простору;
· охарактеризувати шляхи розвитку та динаміку кожної префіксальної ономасіологічної категорії на основі порівняння окремих синхронних зрізів упродовж усього досліджуваного періоду;
· описати префіксальний номінативний простір у плані динамічної синхронії та показати, якими шляхами проходить ускладнення номінативних процесів, що є результатом категоризуючої діяльності людини;
· окреслити набір нових семантичних компонентів, напрямки та концептуальні основи розвитку смислової структури префіксальних морфем, притаманних категоріям номінативного простору;
· застосувати когнітивний підхід до опису словотвірного моделювання префіксальних інновацій;
· виокремити прототипні форми представлення нових знань засобами префіксальних неологізмів сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження є суцільна вибірка, що складається з 1540 префіксальних неологізмів, виділених із словників нових слів англійської мови за 2090-і роки XX століття (Barnhart Cl.L. Steinmetz S. Barnhart R.K. A Dictionary of New English. 1963 1972; Barnhart Cl.L. Steinmetz S. Barnhart R.K. The Second Barnhart Dictionary of New English; Barnhart R.K. Steinmetz S. Barnhart Cl.L. The Third Barnhart Dictionary of New English; Berg P.C. A Dictionary of New Words in English; The Macquarie Dictionary of New Words; 9000 Words: A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary; The Oxford Dictionary of New Words. A popular guide to words in the news; 6000 words. A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary та ін.). У відборі використано інвентар префіксів сучасної англійської мови, запропонований М.М. Полюжиним у його докторському дослідженні [204]. Вибраний період зумовлений наявністю лексикографічних джерел, які дозволяють із граничною точністю встановити дату появи того чи іншого новоутворення з метою дослідження подальшої його долі (закріплення у системі мови або вихід із мовного вжитку). Крім того, досліджуваний період характеризується найвищою неологічною активністю англомовного суспільства і тому дозволяє простежити тенденції розвитку лінгвокреативної діяльності людини у межах одного способу словотворення, результатом якої є збагачення мови як системи.
об’єктом наукового аналізу в роботі є сукупність префіксальних неологізмів та їхніх моделей, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття. Предметом вивчення є інноваційні ономасіологічні та когнітивні характеристики префіксальних похідних, що проявляються в різних ономасіологічних категоріях.
Мета, завдання роботи та зібраний фактологічний матеріал зумовили вибір конкретних методів дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи:
· індуктивний метод, який визначає напрям пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації;
· словотвірний та ономасіологічний аналіз префіксальних новоутворень для встановлення типів структурно-семантичних моделей, на основі яких вони утворюються;
· методи компонентного та багатоступеневого дефініційного аналізу для віднесення інновацій до тієї чи іншої ономасіологічної категорії;
· метод синхронної реконструкції дериваційного акту, що дає змогу виявити словотвірні значення префіксальних моделей неологізмів;
· синхроннодинамічний метод із застосуванням елементів кількісних підрахунків, який уможливлює визначення загальних тенденцій розвитку префіксального способу словотворення упродовж досліджуваного періоду;
· дескриптивний метод, за допомогою якого був описаний номінативний простір англійських префіксальних неологізмів ХХ століття;
· метод фреймового моделювання словотвірного значення префіксальних моделей, який дав змогу виявити шляхи реалізації універсальних структур категоризації досвіду людини засобами префіксальних новоутворень.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження зумовлюється тим внеском, який воно робить у подальше вивчення неології з точки зору теорії номінації та когнітивної лінгвістики. Проведений нами опис номінативного простору префіксального способу словотворення в історико-ономасіологічному плані спрямований на поглиблене вивчення системності англійського словотворення взагалі та структурно-семантичних особливостей, що випливають із різночасової фіксації префіксальних новоутворень у лексикографічних джерелах зокрема, а також на подальший розвиток неологічної теорії з точки зору сучасних лінгвістичних парадигм. Отримані дані дають змогу продемонструвати специфіку та тенденції синхронної динаміки, притаманної для окремо взятого способу словотворення в англійській мові за останнє століття. Особливо важливим для виявлення загальних закономірностей мовної категоризації є обґрунтування когнітивних принципів організації префіксальних ономасіологічних категорій. Теоретичне значення для розвитку когнітивної семантики префіксальних неологізмів має також проведення концептуального аналізу словотвірного значення, що сприяє створенню метамови для його опису.
Практична цінність роботи полягає у виявленні номінативної структури й семантики префіксальних неологізмів, що дає змогу застосувати отримані результати дослідження у лексикографічній практиці. Запропонована нами методика аналізу префіксального ономасіологічного простору може знайти застосування при вивченні неологізмів, утворених за допомогою інших способів словотворення та в різних мовах. Практична цінність дисертації полягає також у тому, що її результати можуть бути використані при викладанні таких дисциплін: лексикологія сучасної англійської мови (розділи: словотворення, семантика, етимологія”), історія англійської мови (розділ розвиток лексичного складу”), стилістика сучасної англійської мови (розділ лексичні стилістичні засоби”) та теорія і практика перекладу (розділ лексикологічний аспект перекладу”). Деякі висновки й положення роботи можуть знайти застосування при читанні курсів за вибором, проведенні спецсемінарів, написанні методичних розробок, посібників і підручників для проведення практичних занять із англійської мови, у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів.
Вирішення поставлених у роботі завдань зумовило зміст роботи та дозволило сформулювати положення, що виносяться на захист:
1. Виникнення префіксальних неологізмів у англійській мові ХХ століття є особливим проявом динаміки її лексичного складу, процесів, які характеризуються не тільки акумуляцією нових лексем, але й різним часовим відрізком їх закріплення в лексикографічних джерелах. Вони є свідченням того, що акти номінативної діяльності людини ґрунтуються на системі концептуальних категорій та схем мислення, які виникають у свідомості людини у процесі її активної взаємодії з реальним світом.
2. Розвиток префіксальної інновації від моменту її утворення до закріплення у системі мови або виходу з ужитку постає як комплексний процес, зумовлений сукупністю факторів структурного, когнітивного та прагматичного характеру. Утворення нового похідного слова відбувається на ґрунті певних знань про закономірності поєднання у ньому різних квантів інформації. Одиницею такої структури знань виступає словотвірна модель схематизоване уявлення про правила організації певної суми знань, закріплених за словотвірною основою та формантом.
3. Ономасіологічний підхід до аналізу семантики префіксального похідного дозволяє розглядати утворення його словотвірної структури як проекцію тих зв’язків, які людина виявляє спочатку не між знаками, а між предметами і явищами навколишнього світу, і які вона фіксує та закріплює в акті називання. Кожне префіксальне новоутворення постає результатом узагальнено-розумової діяльності людини, спрямованої на перетворення фактів дійсності у форму мовних одиниць. Когнітивна структура префіксального новоутворення визначається категоріальною належністю префікса та основи, однак вирішальну роль відіграє саме значення префікса, яке модифікує семантику основи.
4. Префіксальний неологічний простір сучасної англійської мови репрезентований десятьма ономасіологічними категоріями, які по-різному представлені у межах синхронних зрізів та на часовій осі. Найхарактернішими для префіксального номінативного простору впродовж досліджуваного періоду є ономасіологічні категорії оцінності, контрарності, заперечення та фазовості. Менш властиві префіксальному способу словотворення ономасіологічні категорії ранговості, каузативності та партитивності. Особливого поширення префіксальні неологічні утворення набули в 195070-і роки, хоча далеко не всі вони однаковою мірою прижилися в межах тих чи інших ономасіологічних категорій. Розвиток останніх відбувається за рахунок формування нових значень у смисловій структурі префіксальних морфем.
5. Порівняння сукупності англійських префіксальних новоутворень певного часового зрізу з тією їхньою частиною, яка закріпилася в системі мови, дає вагому підставу для тверджень про те, що стійкість префіксального неологізму в системі мови визначається сукупністю характеристик його моделі. Тенденцію до закріплення у системі мови виявляють інновації, утворені за моделями середнього рівня продуктивності.
6. Когнітивно-ономасіологічне моделювання семантики префіксальних неологізмів свідчить про те, що всі вони характеризуються єдиною прототипною структурою відображення досвіду людини в межах префіксального способу словотворення, концептуальною основою якого виступає категорія локативності. Для всіх префіксальних неологізмів існує прототип моделі локалізація”, яка по-різному трансформується у межах ономасіологічних категорій.
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження були викладені на засіданнях кафедри англійської філології (19992004 рр.) та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології УжНУ. Авторка брала участь у роботі Міжнародних наукових конференцій: ”Когнітивні та комунікативні аспекти англійської мови” (Черкаси, 1719 травня 1999 р.), Іноземна філологія на межі тисячоліть: тенденції та перспективи” (Харків, 17-18 квітня 2000 р.), Міжмовні та міжлітературні контакти: теорія і практика” (Ужгород, 25-26 вересня 2000 р.), Лінгвістична і вербальна комунікація у ХХІ столітті: тенденції і перспективи (Київ, 1617 травня 2001 р.), Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 3-4 червня 2002 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та 3 матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатка.
У вступі визначено місце роботи серед інших досліджень когнітивно-ономасіологічного напряму, викладена актуальність обраної проблематики, розкрита значущість наукової проблеми, висвітлене теоретичне та практичне значення дисертації, описана методика дослідження, накреслені мета й завдання, що з неї випливають, розкрита наукова новизна, сформульовані основні положення, які виносяться на захист.
У розділі 1 Теоретичні та методологічні засади дослідження” здійснено аналітичний огляд наукової літератури з теми, яка покладена в основу вихідних теоретичних положень дисертації, розглядаються фундаментальні проблеми неології, зокрема визначення та класифікація неологізмів, особливості фіксації лексичних новоутворень у словниках нових слів. Виникнення та розвиток неологізмів розглядається як процес, зумовлений лінгво-когнітивними факторами. Сформульовані також принципи історико-ономасіологічних досліджень у словотворі, обґрунтовуються підстави для поєднання історико-ономасіологічного та когнітивного підходів до вивчення префіксальних неологізмів.
розділ 2 Історико-ономасіологічний та когнітивний аспекти префіксальних неологізмів у 2090-х рр. XX століття” присвячено особливостям розвитку префіксальних ономасіологічних категорій за вказаний період та характеру концептуальної організації прототипних префіксальних моделей. На основі порівняння трьох часових зрізів упродовж проаналізованого періоду виявлено особливості розвитку кожної з десяти префіксальних ономасіологічних категорій. Із застосуванням методики когнітивно-ономасіологічного моделювання вивчені структури представлення знань у префіксальних неологізмах цього періоду.
у Висновках підводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальших пошуків у сфері обраної проблематики.

ДОДАТОК уміщує таблицю та рисунки, що ілюструють особливості реалізації префіксальних ономасіологічних категорій засобами неологізмів ХХ століття.

Список літератури

висновки

Дисертація входить до числа робіт, що виконуються в межах сучасних когнітивно-номінативних студій, в центрі уваги яких знаходяться питання про особливості лінгвокреативної та пізнавальної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишнього середовища, способи і шляхи його відображення за допомогою мовних одиниць різних типів. Тому очевидною є зацікавленість, передусім, у вивченні цілого комплексу проблем, що стосуються номінативного потенціалу нового слова, його здатності фіксувати та зберігати у свідомості людини певний осмислений нею фрагмент реального світу. Інакше кажучи, наше дослідження сприятиме вирішенню таких актуальних проблем лінгвістики, як виявлення специфіки лінгвокреативної діяльності людини та особливостей репрезентації вербалізованих знань, що закріплюються у колективній мовній картині світу.
Проведене комплексне дослідження активності префіксального способу словотворення на матеріалі неологізмів, що ввійшли у мовний ужиток упродовж ХХ століття, з усією переконливістю показало, що в англійській мові цього періоду утворення префіксальних інновацій зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому, та необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, осмислені у мовній картині світу. Остання, як ми намагалися показати, характеризується комплексом змін, зумовлених сукупністю екстралінгвальних факторів. Акти номінативної діяльності людини ґрунтуються на системі концептуальних категорій та схем мислення, що виникають у свідомості людини у процесі її активної взаємодії з реальним світом.
Історико-ономасіологічний та когнітивний аналіз префіксальних неологізмів дав змогу виявити шляхи та закономірності динаміки системи префіксації та префіксального способу словотворення в англійській мові. У процесі діахронно-синхронного вивчення неологізмів було виявлено, що динаміка префіксального способу словотворення постає як така, що постійно адаптується до адекватного відображення змін у навколишньому середовищі. Глибинною причиною такого розвитку префіксального способу словотворення в часі є зміни в когнітивних структурах свідомості людини. Утворення нового похідного слова відбувається на ґрунті певних знань про закономірності поєднання у ньому різних квантів інформації. Одиницею такої структури знань виступає словотвірна модель схематизоване уявлення про правила організації певної суми квантів інформації, закріплених за словотвірною основою та формантом.
Дослідження значної кількості префіксальних неологізмів ХХ століття дає підставу для тверджень про те, що префіксальний неологічний простір репрезентований десятьма ономасіологічними категоріями, які по-різному функціонують у межах синхронних зрізів та на часовій осі. Інваріантними щодо свого статусу у межах префіксального номінативного простору є ономасіологічні категорії оцінності, контрарності, заперечення та фазовості, що складають його ядро, а також категорії партитивності, каузативності та ранговості, які перебувають на периферії. Ономасіологічні категорії локативності, соціативності та квантитативності характеризуються змінним рівнем актуалізації у системі префіксації сучасної англійської мови. Розвиток префіксальних ономасіологічних категорій відбувається за рахунок формування нових значень у смисловій структурі префіксальних морфем. Нові значення префіксів, що виникають у межах ономасіологічних категорій фазовості, соціативності, контрарності, заперечення, оцінності та партитивності, свідчать про тісні асоціативні зв’язки між категоріями, які репрезентують префіксальний номінативний простір.
Вивчення складу префіксальних новоутворень різних періодів ХХ століття показало, що темпи динаміки префіксальної системи характеризуються неоднаковою інтенсивністю на різних етапах розвитку мови. Пік продуктивності префіксації у якісному та кількісному відношеннях припадає на 5070-і рр. ХХ століття. Після цього активність префіксального способу словотворення у межах основного лексичного фонду англійської мови дещо спадає, зміщуючи префіксальні інноваційні процеси на периферію неологічного номінативного простору, що пояснюється взаємодією з іншими мовними підсистемами.
Порівняння актуальної лексики певного періоду та тієї її частини, що закріпилася в основному словниковому фонді, дозволило представити розвиток новоутворення від моменту його появи до моменту закріплення у мові як особливий неологічний процес, зумовлений сукупністю факторів різного характеру. У процесі свого розвитку нове слово проходить декілька стадій; однією з причин, які впливають на стійкість / нестійкість новоутворення в мовній системі є комплекс факторів лінгвістичного та когнітивного порядку. Стійкість неологізму в системі мови зумовлюється особливостями його представлення у ментальному лексиконі. У цьому зв‘язку на передній план виступають не самі похідні одиниці, а їхні угруповання у ментальному лексиконі моделі. Входження / невходження неологізму до основного лексичного фонду мови залежить від властивостей моделі, за якою він побудований.
Однією з релевантних характеристик, що зумовлюють остаточну конвенціоналізацію нового слова, є продуктивність моделі, за якою воно утворюється. Кожне префіксальне новоутворення окремо взятого періоду вказує на актуальність того чи іншого концепту в когнітивній діяльності людини. Найбільш сприятливою умовою для входження неологізму в систему мови є середній ступінь продуктивності моделі, за якою він утворюється. Очевидно, що для того, щоб той чи інший тип концепту закріпився у мові, повинен встановитися певний стан рівноваги між його актуальністю та потребою існування у вигляді окремої мовної одиниці. Словотвірні моделі на різних етапах свого існування можуть змінювати свою активність, що веде до зміни ступеня закріпленості похідних. Як правило, активність моделі та рівень стійкості похідних, утворених за її зразком, характеризуються відношенням зворотної залежності: чим більше одиниць утворюються за тією чи іншою моделлю, тим менший їхній відсоток закріплюється у мові. Динаміка словотвірних засобів у межах префіксального способу словотворення зумовлюється також належністю їх до певних ономасіологічних категорій. Найвищою мобільністю на часовій осі з огляду на інвентарний склад ономасіологічних предикатів та їхніх моделей характеризується категорія локативності.
У ході когнітивного дослідження префіксальних неологізмів було виявлено, що префіксальні моделі характеризуються єдиною прототипною структурою, що може реалізуватися в різних модифікаціях залежно від їхнього концептуального наповнення. Аналіз словотвірних моделей за допомогою фреймової семантики показав, що префіксальні неологізми концентруються навколо певного концептуального ядра, яке складається з різних типів фреймів. Прототипом у префіксальному номінативному просторі виступає категорія локативності, яка слугує базою для утворення структур знань, представлених різними типами фреймів. Найскладніша концептуальна структура притаманна ономасіологічній категорії оцінності. Отже, поєднання історико-ономасіологічного та когнітивного підходів дало змогу здійснити комплексний аналіз нових явищ у межах одного способу словотворення.
Отримані результати дослідження префіксальних неологізмів у англійській мові ХХ століття, на нашу думку, допоможуть уточненню та розширенню інформації про способи концептуальної організації вербалізованих знань і шляхи їхнього закріплення у колективній мовній картині світу носіїв мови. Отримані у процесі дослідження дані сприятимуть розвитку неології як одного з розділів теорії номінації та словотвору, оскільки вперше проведений у дисертації опис динаміки префіксального способу словотворення упродовж одного століття є, на наш погляд, певним внеском у вивчення будови сучасного англійського лексикону, виявлення особливостей, що випливають із наступності мовних змін, та зумовлені розвитком концептуальної системи людини.
Практичною цінністю дисертації є те, що викладені в ній результати можуть бути використані в лексикографічній практиці при укладанні словників нових слів, тлумачних словників та тезаурусів на основі принципів актуальності концептів, які відображають предмети і явища навколишнього світу і ведуть до формування мовної картини світу людини. Проведене у роботі дослідження може також слугувати матеріалом для написання сучасних науково обґрунтованих текстів: курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт і при розробці вправ для підручників з різних розділів лексикології, історії та стилістики англійської мови.
Запропонована в дисертації методика наукового аналізу може бути використана для вивчення когнітивних структур, що вербалізуються та зберігаються за допомогою інших способів словотворення. Вона також може бути використана при дослідженні збагачення лексичного складу інших мов. Перспективним є також дослідження когнітивного та прагматичного потенціалу префіксальних ономасіологічних категорій на матеріалі текстів з метою відтворення дискурсних особливостей концептуалізації індивідуального знання у мові засобами різних типів та способів словотворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адмони В.Г. Развитие структуры предложения в период формирования немецкого национального языка. Л.: Наука, 1966. 214 с.
2. Алейников П.А. Природа первых компонентов производных в английской научной лексике: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1978. 25 с.
3. Андреева Т.В. Роль прилагательных в пополнении словарного состава современного английского языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1981. 19 с.
4. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2003. 268 с.
5. Антоненко Н.В. Значение префикса в свете прототипической семантики // Когнитивные аспекты языковой категоризации / Сб. науч. тр. Рязань, 2000. С. 44-47.
6. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Семиотика и информатика. 1986. Вып. 28. С. 29-50.
7. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни языка // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1984. С. 5-23.
8. Арутюнова Н.Д. типы языковых значений. Оценка, событие, факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
9. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд., испр. М.: Языки русской культуры, 1999. 869 с.
10. Архипов И.К. О словообразовательной категории // Общие проблемы строения и организации языковых категорий: Материалы научной конференции 23-25 апреля 1998 года. М., 1998. С. 19-22.
11. Архипов И.К. Человеческий фактор в языке: Учебно-методическое пособие (материалы к спецкурсу). Санкт-Петербург: Невский институт языка и культуры, 2001. 110 с.
12. Архипов И.К. Почему слово центральная единица языка // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Посвящается Е.С. Кубряковой. МоскваВоронеж: ИЯ РАН, Воронежский государственный университет, 2002. С. 36-44.
13. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607 с.
14. Багумян О.В. Текстова ситуація Соціальний захист”: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі різностильових англомовних текстів): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 2003. 24 с.
15. Базарова Б.Б. Концептуальный анализ частицы in- в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1999. 19 с.
16. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностр. л-ры, 1955. 416 с.
17. Бардіна Н.В. Енергеально-конфігуративне моделювання мови: до розв’язання проблеми антропоцентричного методу лінгвістичних досліджень: Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України. Київ, 1999. 39 с.
18. Беляева Е.П. Прототипическая база семантики английских глаголов: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. / Российский государственный педагогический университет имени А.И. Герцена. Санкт-Петербург, 2001. 18 с.
19. Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (Когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова): Автореф. дис... докт. филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 36 с.
20. Белова С.В. Лінгвостатистичні характеристики антонімів просторово-часового континууму в текстах художньої прози (на матеріалі іменників і прислівників сучасної англійської мови): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 2000. 20 с.
21. Белозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2003. 19 с.
22. Березинский В.П. Семантические неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 132-146.
23. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний гендерний аспекти: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2003. 39 с.
24. Биховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів (70-ті роки) // Мовознавство. 1988. № 6. С. 57-63.
25. Быховец Н.Н. Лексические заимствования среди английских неологизмов // Языковые ситуации и взаимодействие языков. К.: Наукова думка, 1989. С. 133-146.
26. Болдырев Н.Н. Функциональная категоризация глагола и динамика глагольного значения // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). М.: РАН Ин-т языкознания, 1997. С. 16-18.
27. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. 123 с.
28. Болдырев Н.Н. Теоретические аспекты функциональной категоризации глагола // Моделирование процессов функциональной категоризации глагола. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. С. 5-46.
29. Болдырев Н.Н. Структура и принципы формирования оценочных категорий // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Посвящается Е.С. Кубряковой. МоскваВоронеж: ИЯ РАН, Воронежский государственный университет, 2002. С. 103-114.
30. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. М.: Наука, 1983. 212 с.
31. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 136 с.
32. Бородина М.А. Гак В.Г. К типологии и методике историко-семантических исследований. Л.: Наука, 1979. 232 с.
33. Бородянський І.А., Пономаренко І.О., Секірін В.П. Неологізми в мові американської та англійської технічної літератури. К.: «Знання», 1974. 18 с.
34. Боярская Е.Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантичных существительных современного английского языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Калининград, 1999. 20 с.
35. Булавин Н.М. Семантическая структура неологизмов-существительных в британском и американском вариантах английского языка. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1969. 18 с.
36. Буслаев Ф. Историческая грамматика русского языка. М.: Катковъ и К, 1863. 373 с.
37. Вежбицка А. Из книги «Семантические примитивы». Введение // Семиотика. - М.: Радуга, 1983. С. 225-252.
38. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Отв. ред. М. А. Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
39. Волков С.С., Сенько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов / Отв. ред. Н.З. котелова. Л.: Наука, 1983. С. 43-57.
40. Волошин Ю.К. Новообразования и собственно неологизмы современного английского языка (опыт дифференциации новых слов): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1971. 20 с.
41. Вольвачева И. Г. Обогащение словарного состава английского языка путем калькирования немецких лексических единиц // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Мат-лы докл. Междунар. науч. конф., Минск, 16-17 мая 2002 г.: В 3 ч. Мн.: МГЛУ, 2002. Ч. 1. С. 140-141.
42. Воробьева Ю.А. Когнитивно-прагматический аспект новой лексики искусствоведения (на материале английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 2003. 25 с.
43. Габинская О.А. О языковом и речевом статусе неологизмов // Проблемы ономасиологии. Курск, 1975. т. 46. № 2. С. 157-165.
44. Гак В.Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов / Отв. ред. Н.З. котелова. Л.: Наука, 1978. С. 37-52.
45. Гак В.Г. Эволюция способов номинации в свете соотношения внешних и внутренних стимулов в развитии языка // II Всесоюзная научная конференция по теоретическим вопросам языкознания «Диалектика развития языка»: Тез. докл. М., 1980. С. 19-29.
46. Гак В.Г. О плюрализме в лингвистических теориях // Филологические науки, 1997. №6. С. 60-69.
47. Гальперин И. Р. Информативность единиц языка. М.: Высшая школа, 1974. 173 с.
48. Ганич Д.І. Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
49. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 5-11.
50. Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 2000. 19 с.
51. Гнаповська Л.В. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні характеристики англійських антропонімів германського походження: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 1999. 19 с.
52. Голик С.В. Особливості функціонування префіксальної номінації у сучасній англійській мові: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001. 20 с.
53. Головин Б.Н. Общее языкознание. М., 1966. 260 с.
54. Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, КНЛУ, 2002. 18 с.
55. Грин Дж. Введение // Green J. Dictionary of New Words. M.: Beчe. Персей, 1996. С. V-X.
56. Грицьків А.В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001. 20 с.
57. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: Структура та семантичні характеристики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 1999. 18 с.
58. Давыденко Л.Н. Лексические и синтаксические средства выражения начала и конца глагольного действия в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1982. 22 с.
59. Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2003. 19 с.
60. Демусяк М.А. Принцип аналогии в современном английском именном суффиксальном словообразовании: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. Ордена Тр. Красного Знамени обл. пед. ин-т им. Н.К. Крупской. М., 1982. 15 с.
61. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 17-33.
62. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца ХХ века: Сб. статей. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. С. 239-320.
63. Дубенец Э.М. Лингвистические изменения в современном английском языке. Спецкурс . М.: «Глосса-Пресс», 2003. 256 с.
64. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 2001. 20 с.
65. Духанина И.В. Изменения семантики префиксов при переходе слов из литературной сферы в терминологическую: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.19 / Московский гос. медико-стоматологический ун-т. М., 2001. 23 с.
66. Евстигнеева М.В. внутренняя форма слова в гносеологическом аспекте (на материале английских наименований птиц): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Самарский государственный педагогический университет. Самара, 1998. 18 с.
67. Егорова Т.А. Роль префиксации как способа словообразования в английском языке в историческом освещении: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1949. 25 с.
68. Ельцова Л.Ф. Некоторые особенности выражения свойств категории пространства (на материале анатомических терминосочетаний) // От слова к тексту: Материалы докладов Международной научной конференции. Минск, 13-14 ноября 2000 г. Ч. 1. Минск, 2000. С. 147-150.
69. Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2003. 21 с.
70. Еремкина Т.Т. Аббревиация и аналогия // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Квітень 2000 р. Харків: Константа, 2000. С. 82-83.
71. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 404 с.
72. Єнікеєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 1999. 17 с.
73. Жаботинская С.А. Части речи и распаковка смыслов семантического континуума бытия // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). М.: РАН. Ин-т языкознания, 1997. С. 25-31.
74. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных направлений когнитивной лингвистики // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Посвящается Е. С. Кубряковой. МоскваВоронеж: ИЯ РАН, Воронежский государственный университет, 2002. С. 115-123.
75. Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 5-11.
76. Заботкина В.И. Образование новых предикатных лексико-семантических вариантов существительных современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Калининград, 1979. 20 с.
77. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка: Уч. пособие для институтов и факультетов иностранных языков. М.: Высшая школа, 1989. 126 с.
78. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова (на материале английского языка): Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 37 с.
79. Заботкина В.И. Изменения в концептуальной картине мира в аспекте когнитивно-прагматического подхода к языковым явлениям // Категоризация мира: пространство и время. Материалы научной конференции. М.: Изд-во Диалог МГУ, 1997. С. 55-59.
80. Заботкина В.И. Конвенциональность vs креативность в лексиконе (когнитивно-дискурсивный подход) // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Посвящается Е. С. Кубряковой. МоскваВоронеж: ИЯ РАН, Воронежский государственный университет, 2002. С. 123-130.
81. Заботкина В.И., Олдырева Л. П. Соотношение прагматических, риторических и когнитивных аспектов образования нового слова // Когнитивные и коммуникативные аспекты английской лексики: Сб. науч. тр. М., 1990. Вып. 357. С. 84-91.
82. Задорожний Б.М. Що таке розвиток і вдосконалення мови // Іноземна філологія. Вип. 109. Львів: Світ, 1996. С. 3-8.
83. Залевская А.А. Индивидуальное знание. Специфика и принципы функционирования. Тверь: Изд-во ТГУ, 1992. 136 с.
84. Залевская А.А. Психолингвистика: пути, итоги, перспективы // ВЯ 1998. № 6. С. 81-94.
85. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2001. 19 с.
86. Затуловская С.Н. Отрицательные префиксы в английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1978. 19 с.
87. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 8090 років ХХ століття. Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997. 396 с.
88. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. 431 с.
89. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті 90-ті роки ХХ століття: Дис... д-ра філол. наук. Запоріжжя, 1999. 403 с.
90. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. 243 с.
91. Зацный Ю.А. Развитие общества и обогащение словарного состава современного английского языка // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Квітень 2000. Харків: Константа, 2000. С. 91-92.
92. Зеленская Е.П. Каузальные связи в английском сложноподчиненном предложении: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1984. 24 с.
93. Ибрагимходжаев И. Сложение как способ образования новых и окказиональных слов в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1979. 21 с.
94. Иванов А.Н. Пополнение словарного состава современного английского языка (опыт лексикологического и социолингвистического анализа): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1971. 21 с.
95. Иванов А.Н. Лексическая номинация как деятельность // Функционирование и развитие лексической системы английского языка: Сб. науч.тр. МГ