Кєтінг Олена Віталіївна. Зміни біоелектричної активності серця під впливом антрациклінів та способи їх корекції

Короткий опис

Кєтінг Олена Віталіївна. Зміни біоелектричної активності серця під впливом антрациклінів та способи їх корекції. : Дис... канд. наук: 14.01.11 2002

Кєтінг О.В. Зміни біоелектричної активності серця під впливом антрациклінів та способи їх корекції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2002
Дисертація присвячена вивченню змін біоелектричної активності серця під впливом антрациклінів та розробленню способів їх корекції. За допомогою стандартної ЕКГ спокою з розрахунком дисперсії реполяризації шлуночків та холтеровського моніторування оцінено біоелектрична активність серця при гострому та хронічному впливі антрациклінів. Проаналізовано взаємозв’язок електрокардіографічних змін зі станом вазорегулюючої функції ендотелію у хворих, які отримали малі (<550 мг/м2) та великі (>550 мг/м2) кумулятивні дози цитостатиків. Доведено, що верапаміл та пропранолол істотно зменшують тяжкість ББІМ та вираженість дисперсії реполяризації шлуночків у обстеженого контингенту хворих, причому верапаміл найбільш ефективний у пацієнтів, що отримали великі сумарні дози антрациклінів, а пропранолол малі.

На підставі вивчення змін біоелектричної активності серця під впливом різних кумулятивних доз антрациклінів розроблені способи медикаментозної корекції з диференційованим використанням верапамілу та пропранололу, що дозволяє знизити частоту і тяжість ушкоджень серця при хіміотерапії антрациклінами.
Зміни біоелектричної активності серця під впливом антрациклінових антибіотиків включають зменшення вольтажу зубців комплексу QRS, збільшення ектопічної активності і дисперсії реполяризації шлуночків за даними стандартної ЕКГ спокою, тахікардію і безбольову ішемічно значущу депресію сегмента ST за даними добового моніторування.
Під дією невеликих (менш 550 мг/м2) кумулятивних доз антрациклінів ББІМ має чіткий тахізалежний характер. В основі механізму виникнення більшості епізодів ББІМ у хворих, які отримали високі (більш 550 мг/м2) сумарні дози цитостатиків, є порушення регуляції тонусу дрібних гілок коронарних артерій.
Антрацикліни викликають порушення вазорегулюючої функції ендотелію, що виявляється недостатньою релаксацією або констрикцією плечової артерії у відповідь на прискорення кровотоку. При цьому ендотеліальна дисфункція, зумовлена застосуванням антибіотиків антрациклінового ряду, є однією з можливих причин розвитку ББІМ у обстеженій категорії пацієнтів.
В умовах експерименту вплив антрациклінових антибіотиків на міокард щурів призводить до тяжких порушень у системі коронарного кровообігу, які полягають в ушкодженні ендотелію судин, спазмі артерій, вираженому повнокров’ї вен і капілярів з виникненням діапедезних крововиливів, сладж-феномені. Ушкодження ендотелію включають його потовщення і відшарування з утворенням випинань, звужуючих просвіт судини.
Морфологічні зміни кардіоміоцитів під впливом антрациклінів коливаються від дистрофії до некрозу з формуванням ділянок дрібно- і великовогнищевого кардіосклерозу. Тяжкість указаних змін залежить від режиму введення цитостатиків і зростає в міру збільшення їх кумулятивної дози.
Верапаміл і пропранолол істотно зменшують тяжкість ББІМ і нормалізують дисперсію реполяризації шлуночків у хворих, які отримують антрациклінові антибіотики. При цьому ефективність пропранололу вище в групі пацієнтів, які отримали низькі (менше 550 мг/м2) кумулятивні дози цитостатиків, а верапамілу серед хворих з високими сумарними дозами