Карелова Галина Андріївна. Кримінальна відповідальність в правових позиціях Конституційного Суду України

Короткий опис

Карелова Галина Андріївна. Кримінальна відповідальність в правових позиціях Конституційного Суду України.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2015.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КАРЕЛОВА ГАЛИНА АНДРІЇВНА

УДК 343.22:342.565.2(477)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
В ПРАВОВИХ ПОЗИЦІЯХ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Дзюба Володимир Трохимович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2014
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...…….4
ВСТУП…………………………………………………..………………….......5
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА І КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ПРАВОВИХ ПОЗИЦІЙ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ…………………………………………………………………..…….......15
1.1. Загальна характеристика, юридична природа і правове значення правових позицій Конституційного Суду України………………………………..15
1.2. Правові позиції Конституційного Суду України в системі джерел кримінального права……..………………………….…..…………………………..41
1.3. Значення практики Європейського суду з прав людини для правових позицій Конституційного Суду України з питань кримінальної відповідальності………………………………………………………..……………54
Висновки до розділу 1………………………………………………………..71
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЩОДО РОЗУМІННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ…………………….74
2.1. Питання кримінальної відповідальності в теорії кримінального права……………………………………………….....……………………………....74
2.2. Окремі нормативні орієнтири щодо розуміння кримінальної відповідальності в правовій системі України………………………...………........91
Висновки до розділу 2……………………………………………..………..107
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ КРИМІНАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, ТА ЇХ ВПЛИВ НА НОРМОТВОРЧУ І ПРАВОЗАСТОСОВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ…….....109
3.1. Правові позиції Конституційного Суду України, які безпосередньо стосуються кримінальної відповідальності….………..………………………….109
3.2. Правові позиції Конституційного Суду України, які опосередковано стосуються кримінальної відповідальності………………………..……………..147
3.3. Вплив правових позицій Конституційного Суду України з питань кримінальної відповідальності на нормотворчу та правозастосовну діяльність………………………………………………………..………………….167
Висновки до розділу 3……………………………………………………....188
ВИСНОВКИ…………………………………………..…………………......194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….………………..199
ДОДАТКИ………………..………………………………………………….262

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСУ– Верховний Суд України
ЄКПЛ – Європейська комісія з прав людини
ЄСПЛ – Європейський суд з прав людини
Закон № 1483 – Закон України „Про внесення змін до Кримінального,
Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“
від 22 лютого 2000 року № 1483–ІІІ
КАС – Кодекс адміністративного судочинства
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
Конвенція – Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини
1950 року
КК України – Кримінальний кодекс України
КК РФ – Кримінальний кодекс Російської Федерації
КВК РФ – Кримінально-виконавчий кодекс Російської Федерації
КПК України 1960 року – Кримінально-процесуальний кодекс України
1960 року
КПК України 2012 року – Кримінальний процесуальний кодекс України
2012 року
КСУ, Суд – Конституційний Суд України
КС РФ – Конституційний Суд Російської Федерації
ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи
ФКС ФРН – Федеральний Конституційний Суд Федеративної Республіки Німеччина
ВСТУП
Актуальність теми. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні – суттєво впливає на розвиток кримінального права, вирішуючи питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і даючи офіційне тлумачення Конституції України та законів України й захищаючи конституційні права та свободи людини і громадянина. У рішеннях КСУ з питань кримінального права формулюються важливі правові позиції, які збагачують положення закону про кримінальну відповідальність і забезпечують реалізацію принципу верховенства Конституції України в системі національного законодавства. У правових позиціях КСУ вирішуються важливі для науки кримінального права питання, до яких, зокрема, належать ті, що пов’язані з розумінням кримінальної відповідальності, її ознак, видів та форм. Враховуючи те, що в Кримінальному кодексі України 2001 року вони безпосередньо не регулюються, а чітке та однозначне розуміння закону про кримінальну відповідальність є основою правильного його застосування, питання кримінальної відповідальності в правових позиціях КСУ потребують комплексного дослідження.
Теоретичною основою дослідження стали праці українських
вчених-криміналістів щодо джерел кримінального права, підстав кримінальної відповідальності, диференціації кримінальної відповідальності, форм її реалізації, а саме: П.П. Андрушка, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, В.К. Грищука, І.І. Давидович, А.О. Данилевського, В.Т. Дзюби, О.О. Дудорова, О.М. Костенка, І.В. Красницького, В.М. Куца, П.С. Матишевського, М.І. Мельника,
В.О. Навроцького, М.І. Панова, Ю.А. Пономаренка, П.П. Сердюка, В.П. Тихого, Є.В. Фесенка, П.Л. Фріса, М.І. Хавронюка, С.Д. Шапченка, С.С. Яценка, а також іноземних – Н.А. Вінсента, А.В. Єлінського, А.Е. Жалінського, Н.О. Лопашенко, О.В. Лошенкової, В.Б. Малиніна, А.В. Наумова, К.В. Ображієва, О.І. Рарога, Дж.С. Фернандеса, О.О. Чистякова, О.І. Чучаєва; щодо гармонізації кримінального права з практикою Європейського Суду з прав людини –
В.О. Гацелюка, П.В. Волосюка, Ю.Б. Хім’яка та ін. Значний внесок у дослідження з теорії права, конституційного права стосовно правової природи актів КСУ зробили такі вітчизняні вчені як: В.Д. Бринцев, М.І. Козюбра,
Н.М. Пархоменко, П.М. Рабінович, А.О. Селіванов, І.Д. Сліденко,
М.В. Тесленко, В.М. Шаповал, С.В. Шевчук, В.І. Шишкін, та зарубіжні –
М.В. Вітрук, В.О. Кряжкова, В.В. Лазарєв та ін.
Необхідність дослідження питань кримінальної відповідальності
в правових позиціях єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні обумовлена як недостатнім науковим доробком, так і значимістю їх вирішення у контексті розвитку вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність на засадах Конституції України, положення якої тлумачить (інтерпретує) та втілює у рішеннях і висновках КСУ. До того ж відсутні дисертаційні дослідження про проблемні питання кримінальної відповідальності у правових позиціях КСУ. Наведені аргументи свідчать про безсумнівну актуальність дослідження.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у здійсненні комплексного наукового дослідження питань кримінальної відповідальності у правових позиціях КСУ та розробці на цій основі науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення окремих положень національного законодавства, перш за все КК України, та практики їх застосування.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі задачі:
– дати загальну характеристику правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності, здійснити їх систематизацію;
– визначити місце правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності в системі кримінального права України;
– розглянути основні засади щодо розуміння кримінальної відповідальності в теорії кримінального права і визначити власну позицію щодо найбільш актуальних її проблем;
– з’ясувати значення практики ЄСПЛ для правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності;
– дослідити конкретні правові позиції КСУ з питань кримінальної відповідальності в межах здійсненої систематизації;
– з’ясувати вплив правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності на вдосконалення законодавства з цих питань та правозастосовну практику;
– сформулювати на основі проведеного дослідження теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на розвиток науки кримінального права та вдосконалення законодавства України з питань кримінальної відповідальності.
Об’єктом дослідження є кримінальна відповідальність, якої прямо чи опосередковано стосуються норми конституційного, кримінального, кримінально-процесуального права України, рішення КСУ, ЄСПЛ, окремі теоретичні положення.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність в правових позиціях КСУ.
Методи дослідження. Методи дослідження репрезентовані системою загальнонаукових і спеціально-наукових методів, які обрані відповідно до теми, мети, задач, об’єкта і предмета дослідження. У роботі використовувалися, зокрема, такі методи: діалектичний, як метод наукового пізнання реально існуючих явищ, що є підґрунтям для використання інших методів (всі розділи дисертації); порівняльно-правовий – з метою порівняльно-правового аналізу правових позицій КСУ, ЄСПЛ та конституційних судів окремих іноземних держав з питань кримінальної відповідальності (підрозділи 3.1, 3.2);
історико-правовий – при дослідженні загальної характеристики, юридичної природи і правового значення правових позицій КСУ, а також їх місця в системі джерел вітчизняного кримінального права (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3);
логіко-семантичний, який дав змогу провести поглиблене дослідження понятійного апарату (підрозділи 2.1, 2.2); узагальнення – для формування, на основі вже існуючих у спеціальній літературі позицій, поглядів і думок, нових пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність (Висновки); догматичний, який сприяв виявленню та дослідженню можливостей удосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність (підрозділ 3.3); статистичний – для дослідження даних судової практики КСУ, ЄСПЛ та конституційних судів окремих іноземних держав з питань кримінальної відповідальності (підрозділи 3.1, 3.2); структурно-функціональний, який забезпечив комплексне дослідження питань кримінальної відповідальності в правових позиціях КСУ (розділ 3).
Науково-теоретичну основу дослідження становлять праці українських та зарубіжних учених із загальної теорії права, кримінального, конституційного, міжнародного публічного, кримінального процесуального права та кримінології.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, рішення КСУ, рішення ЄСПЛ та конституційних судів окремих іноземних країн з питань кримінальної відповідальності; міжнародно-правові акти, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; національне законодавство про кримінальну відповідальність, кримінально-процесуальне законодавство та інші нормативно-правові акти України, кримінальне законодавство окремих зарубіжних країн.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали судової практики КСУ, ЄСПЛ та конституційних судів окремих зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією з перших наукових робіт, у якій комплексно, з урахуванням досягнень правової науки досліджено проблемні питання кримінальної відповідальності у правових позиціях КСУ, що мають значення для науки, правозастосовної практики та вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність. Наукова новизна дослідження відображена в таких основних положеннях:
уперше:
– наведено авторське визначення правової позиції КСУ як відносно самостійної характеристики окремого нормативного положення, яка вносить елемент визначеності у його правовий зміст та є обов’язковою в межах правової системи України;
– визначені основні різновиди правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності; ними, на думку дисертанта, є: а) правові позиції КСУ, що безпосередньо стосуються кримінальної відповідальності; вони певним чином характеризують зміст кримінальної відповідальності як відносно самостійного правового явища, а також особливості його реального існування в правовій системі України та взаємодію з іншими її компонентами; б) правові позиції КСУ, що стосуються кримінальної відповідальності опосередковано; вони можуть характеризувати вплив на кримінальну відповідальність інших компонентів правової системи України, в тому числі і норм інших галузей права;
– з’ясовано місце правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності в системі кримінального права України: а) правові позиції, сформульовані в резолютивній частині рішення КСУ, якими відповідні положення закону України про кримінальну відповідальність визнаються такими, що відповідають Конституції України, слід вважати особливими „позитивними“ джерелами кримінального права України; б) правові позиції, сформульовані в резолютивній частині рішення КСУ, якими відповідні положення закону України про кримінальну відповідальність визнаються такими, що не відповідають Конституції України, слід вважати „негативними“ джерелами кримінального права України; в) правові позиції, в яких дається офіційне тлумачення відповідних положень Конституції України та законів України, слід визнавати особливими „позитивними“ джерелами кримінального права України, в тому числі і опосередкованими;
– зроблено висновок, що в правових позиціях КСУ словосполучення „кримінальна відповідальність“ застосовується в двох аспектах; в одних йдеться про так звану потенційну кримінальну відповідальність, а в інших – про традиційну ретроспективну кримінальну відповідальність;
– запропоновано на нормативному рівні закріпити значення правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності для кримінально-правової регламентації; пропонується, зокрема, нова редакція статей 4, 5 КК України
(див. Висновки);
удосконалено:
– окремі положення щодо врахування правових позицій ЄСПЛ з питань кримінальної відповідальності у рішеннях КСУ;
– обґрунтування щодо неприйнятності існування двох правових позицій КСУ, які виключають одна одну;
– обґрунтування доцільності запровадження механізму перегляду КСУ своїх правових позицій, у тому числі і з питань кримінальної відповідальності відповідно до динамічного підходу у теорії тлумачення права;
набули подальшого розвитку:
– пропозиції про необхідність більш конкретизованого обґрунтування підстав для відмови у відкритті конституційного провадження в ухвалах КСУ у справах з питань кримінальної відповідальності;
– положення щодо юридичної природи і кримінально-правового значення правових позицій, викладених в окремій думці судді КСУ в рішенні з питань кримінальної відповідальності, а саме: такі правові позиції слід вважати частиною кримінально-правової доктрини і вони можуть бути теоретичним орієнтиром для правозастосовної практики;
– пропозиції щодо особливостей реформування законодавства про кримінальну відповідальність у зв’язку з можливим введенням інституту кримінальних проступків;
– положення стосовно удосконалення механізму контролю щодо реалізації правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в процесі дослідження положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій діяльності – для подальшого вивчення проблем, пов’язаних з питаннями кримінальної відповідальності в правових позиціях КСУ;
б) законотворчому процесі – для удосконалення норм законодавства України про кримінальну відповідальність з врахуванням правових позицій КСУ (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 14 січня 2015 року № 04–18/12/18 – Додаток А);
в) правозастосовній діяльності – при застосуванні положень закону про кримінальну відповідальність (Акт впровадження Конституційного Суду України від 12 листопада 2014 року № 4–4/1–16/2140 – Додаток Б);
г) навчальному процесі кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка під час викладання навчальних дисциплін „Кримінальне право“, „Актуальні проблеми кримінального права України“, спецкурсу „Джерела кримінального права“, підготовки навчальних посібників і робочих навчальних програм та інших навчально-методичних матеріалів до цих дисциплін (Акт впровадження від
29 жовтня 2014 року Додаток В).
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, схвалена її членами і рекомендована до захисту. Основні положення, висновки й рекомендації наукового дослідження були оприлюднені на: Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання державотворення в Україні“ (м. Київ, 21 квітня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України“, (м. Луганськ, 20–21 травня 2011 року); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права“ (м. Луганськ, 19–20 квітня 2012 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність“ (м. Харків, 11–12 жовтня 2012 року);
ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики“, присвяченій 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року); Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми вітчизняного права“ в рамках V читань пам’яті В.М. Корецького (м. Дніпропетровськ, 23–24 листопада 2012 року); Міжнародній науково-практичній конференції „VIII Прибузькі юридичні читання“ на тему: „Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект“ (м. Миколаїв, 23–24 листопада 2012 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Законодавство України: недоліки, проблеми систематизації та перспективи розвитку“ (м. Херсон, Херсонський державний університет, 1–2 березня 2013 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Верховенство права та правова держава“ (м. Ужгород,
18–19 травня 2013 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року: кримінально-правові та процесуальні аспекти: тези доповідей та повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції“ (м. Львів, 19–20 вересня 2013 року), Міжнародній науково-практичній конференції „Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв’язків“ (м. Харків, 9–10 жовтня 2014 року);
V (ювілейній) Всеукраїнській науково-практичній конференції „Людина і держава – плебсологічний вимір“ (м. Київ, 26 жовтня 2012 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Політика в сфері боротьби зі злочинністю“
(м. Івано-Франківськ, 1–2 березня 2013 року); науково-практичній конференції „Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції в Україні“
(м. Харків, 19 квітня 2013 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Питання боротьби зі злочинністю: міжнародний підхід“ (м. Санкт-Петербург, юридичний факультет СПбДУ, 29–30 червня 2011 року); VII Російському конгресі кримінального права „Сучасна кримінальна політика: пошук оптимальної моделі“ (м. Москва, Московський державний університетім. М.В. Ломоносова, 31 травня – 1 червня 2012 року); IX Міжнародній науково-практичній конференції „Право як основа сучасного суспільства“ (м. Москва, науковий журнал „Юридические науки“ та наукове видавництво „Спутник +“, 25 грудня 2012 року); Х Міжнародній науково-практичній конференції „Кримінальне право: стратегія розвитку в ХХІ ст.“ (м. Москва, Московський державний юридичний університет ім. О.Є. Кутафіна (МДЮА), 24–25 січня 2013 року); Міжнародній заочній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми взаємозв’язку кримінального права та процесу“ (м. Уфа, Інститут права БашДУ, 17–18 квітня 2013 року); Х Міжнародній науково-практичній конференції „Татищівські читання: актуальні проблеми науки та практики“(м. Тольятті, Волзький університет ім. В.М. Татищева, 18–21 квітня 2013 року); VIII Міжнародному теоретичному семінарі на тему „Істина в кримінальному праві“ (м. Москва, Академія Генеральної прокуратури РФ спільно з Російською правовою академією Мін’юста РФ, 29 травня 2013 року); VIII Російському Конгресі кримінального права „Проблеми кодифікації кримінального закону: історія, сучасність, майбутнє (присвячено 200-річчю проекту Кримінального Уложення 1813 року)“ (м. Москва, Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, 30–31 травня 2013 року); 1st International scientific conference „European Applied Sciences: modern approaches in scientific researches“ (Німеччина, м. Штутгард, грудень 2013 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Кримінальне право: стратегія розвитку в ХХІ ст.“ (м. Москва, Московський державний юридичний університет ім. О.Є. Кутафіна (МДЮА), 30–31 січня 2014 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Судова система: питання теорії та історії, судова практика“ (м. Великий Новгород,8–9 квітня 2014 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Кримінальне право в епоху фінансово-економічних змін“ (м. Москва, Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, 29–30 травня2014 року).
Публікації. Основні положення й висновки дисертації відображені
у 35 наукових публікаціях, з яких 10 – у наукових вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях (у Казахстані, Німеччині, Польщі, Росії) та 25 – у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 313 сторінок, з них 198 – основного тексту, 61 – список використаних джерел та 54 сторінки додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало в комплексному дослідженні питань кримінальної відповідальності в правових позиціях Конституційного Суду України та формулюванні теоретичних положень і практичних рекомендацій, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для теорії та правозастосовної практики, зокрема:
1. Сформульовано сучасне науково обґрунтоване визначення правової позиції КСУ як відносно самостійної характеристики окремого нормативного положення, яка вносить елемент визначеності у його правовий зміст та є обов’язковою в межах правової системи України. За своєю юридичною природою правові позиції КСУ є так званими правоположеннями – особливими елементами змісту права, які системно пов’язані з відповідними нормативними положеннями і надають останнім певної правової визначеності. Обґрунтовано, що предметом правових позицій КСУ з питань кримінальної відповідальності є ті нормативні положення, які прямо чи опосередковано стосуються того виду юридичної відповідальності, що втілює в собі кримінально-правову форму реагування держави на злочин.
Визначено основні різновиди правових позиції КСУ з питань кримінальної відповідальності: а) правові позиції КСУ, що безпосередньо стосуються кримінальної відповідальності, вони певним чином характеризують зміст кримінальної відповідальності як відносно самостійного правового явища, а також особливості його реального існування в правовій системі України та взаємодію з іншими її компонентами; б) правові позиції КСУ, що стосуються кримінальної відповідальності опосередковано, вони можуть характеризувати вплив на кримінальну відповідальність інших компонентів правової системи України, в тому числі і норм інших галузей права.
2. Доведено, що правові позиції КСУ з питань кримінальної відповідальності займають в системі кримінального права України особливе місце. Обстоюється позиція, відповідно до якої: а) правові позиції КСУ, сформульовані в резолютивній частині рішення, якими відповідні положення, що стосуються кримінальної відповідальності, визнаються такими, що відповідають Конституції України, слід вважати особливими „позитивними“ джерелами кримінального права України; б) правові позиції КСУ, сформульовані в резолютивній частині рішення, якими відповідні положення, що стосуються кримінальної відповідальності, визнаються такими, що не відповідають Конституції України, потрібно вважати особливими „негативними“ джерелами кримінального права України; в) правові позиції КСУ, в яких дається офіційне тлумачення відповідних положень Конституції України та законів України, що стосуються кримінальної відповідальності, слід визнавати особливими „позитивними“ джерелами кримінального права України, в тому числі і так званими опосередкованими.
3. При визначенні основних засад щодо розуміння кримінальної відповідальності в теорії кримінального права поділяється позиція тих науковців, які розрізняють так звану потенційну кримінальну відповідальність та традиційну ретроспективну кримінальну відповідальність. Такий поділ фактично проводиться і КСУ – в окремих його правових позиціях словосполучення „кримінальна відповідальність“ застосовується в різних значеннях. Наприклад, у визначальній правовій позиції Рішення КСУ від
19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі йдеться про так звану потенційну кримінальну відповідальність („Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом’якшують відповідальність особи“). Натомість одна з важливих правових позицій Рішення КСУ від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/1999 у справі про депутатську недоторканність вочевидь стосується традиційної ретроспективної кримінальної відповідальності („Кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду“).
4. Зроблено висновок, що конституційне судочинство в демократичних країнах виступає ефективним засобом адаптації національних правових систем до європейських стандартів правового захисту. В силу обов’язковості рішень КСУ його правові позиції, сформульовані з урахуванням практики ЄСПЛ, сприяють імплементації цієї практики у вітчизняну. Використовуючи практику ЄСПЛ, КСУ орієнтує законодавця, правозастосовні органи України, а також приватних осіб на врахування європейських правових принципів та цінностей при вдосконаленні національного законодавства про кримінальну відповідальність.
5. Установлено найбільш значущі правові позиції, що безпосередньо стосуються кримінальної відповідальності, сформульовані у Рішенні КСУ від
27 жовтня 1999 року № 9-рп/1999 у справі про депутатську недоторканність. Важливими як в теоретичному, так і в практичному плані є такі її характеристики: 1) це особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин; 2) особливий елемент у механізмі кримінально-правового реагування держави щодо особи, яка вчинила злочин;
3) офіційна оцінка відповідним державним органом поведінки особи як злочинної; 4) форма реалізації державою правоохоронних норм, яка в підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду; 5) кримінальна відповідальність може мати не лише форму покарання, а й виражатися у засудженні особи умовно чи з відстрочкою виконання вироку, або зводитися тільки до осуду особи, яка вчинила злочин;
6) кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Серед правових позицій КСУ, які стосуються кримінальної відповідальності опосередковано, досить актуальними є ті, що сформульовані у рішеннях КСУ від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі, від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України.
Водночас, на думку дисертанта, окремі правові позиції двох рішень КСУ щодо смертної кари перебувають у прямій суперечності між собою. Така ситуація при здійсненні конституційної юрисдикції є вочевидь неприйнятною, тому необхідно внести зміни до Закону України „Про Конституційний Суд України“, які б передбачали можливість її вирішення.
6. Доведено, що правові позиції КСУ з питань кримінальної відповідальності формують методологічну основу для кримінально-правової регламентації, визначають межі дискреційних повноважень законодавця і сприяють вдосконаленню кримінально-правової політики з урахуванням соціально-історичного контексту. Саме тому в рамках кримінального права особливу увагу має бути приділено дотриманню конституційних положень, що закріплюють принципи законності, справедливості, пріоритету прав і свобод громадян, як вищої цінності, та недопустимості їх довільного обмеження.
У діяльності КСУ має передбачати наслідки реалізації своїх правових позицій з питань кримінальної відповідальності (прогностична функція), насамперед, з точки зору фундаментальних конституційних положень, які стосуються конституційного ладу, суверенітету держави, прав та свобод людини.
7. За результатами проведеного дослідження запропоновано внести такі зміни і доповнення до Конституції України та КК України:
1) Статтю 58 Конституції України викласти у такій редакції:
„Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Зворотну дію в часі мають також ті закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність особи у зв’язку з втратою чинності окремими їх положеннями, визнаними рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення“.
2) Частину другу статті 152 Конституції України доповнити новим реченням такого змісту:
„Після втрати чинності законами, іншими правовими актами або їх окремими положеннями у зв’язку з їх неконституційністю вони перестають бути частиною національного законодавства України і за жодних умов не підлягають застосуванню органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами“.
3) Частину другу статті 4 КК України викласти у такій редакції:
„Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час учинення цього діяння. Таким законом може бути і закон про кримінальну відповідальність, який зазнав змін у зв’язку з втратою чинності окремими його положеннями, визнаними рішенням Конституційного Суду України неконституційними“.
4) У статті 5 КК України:
частину першу доповнити новим реченням такого змісту:
„Таким законом може бути і закон про кримінальну відповідальність, який зазнав змін у зв’язку з втратою чинності окремими його положеннями, визнаними рішенням Конституційного Суду України неконституційними“;
частину четверту викласти у такій редакції:
„З декількох нових законів про кримінальну відповідальність, які пом’якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи порівняно із законом про кримінальну відповідальність, що діяв під час учинення діяння, зворотну дію в часі має той закон, який пом’якшує кримінальну відповідальність або в інший спосіб поліпшує становище особи найсприятливішим для неї чином“.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові акти
1. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (набула чинності 3 січня 1955 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_154.
2. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від
12 серпня 1949 року (набула чинності 3 січня 1955 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_153.
3. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України, 2008. – № 93. – Ст. 3103.
4. Закон про зміни до законодавства про Верховний суд Королівства Норвегії 1926 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www. domstol.no.
5. Закон України „Про амністію в 2011 році“ від 8 липня 2011 року
№ 3680–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 14. – ст. 90.
6. Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини“ від 23 лютого 2006 року № 3477–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
7. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення“ від 7 квітня
2011 року № 3207–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 41. –
Ст. 414. – С. 1791.
8. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики“ від 14 травня 2013 року № 224–VІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 11. –
Ст. 132. – С. 706.
9. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про застосування амністії в Україні“ та інших законодавчих актів України“
від 2 червня 2011 року № 3465–VI // Відомості Верховної Ради України. –
2011. – № 51. – Ст. 580. – С. 2155.
10. Закон України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності“ від 15 квітня 2008 року № 270–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 24. – Ст. 236. – С. 640.
11. Закон України „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“ від 22 лютого
2000 року № 1483–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 17. –
Ст. 123.
12. Закон України „Про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України“ від 22 грудня 2006 року № 527–V // Відомості Верховної Ради
України. – 2007. – № 11. – Ст. 96. – С. 504.
13. Закон України „Про державну прикордонну службу України
від 3 квітня 2003 року № 661–ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. –
№ 27. – Ст. 208.
14. Закон України про засади запобігання і протидії корупції від 7 квітня 2011 року № 3206–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. –
Ст. 404. – С. 1750.
15. Закон України „Про Конституційний Суд України“ від 16 жовтня
1996 року № 422/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –
№ 49. – Ст. 272.
16. Закон України „Про контррозвідувальну діяльність“ від 26 грудня 2002 року № 374–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. –
Ст. 89.
17. Закон України „Про міжнародні договори України“ від 29 червня
2004 року № 1906–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. –
Ст. 540.
18. Закон України „Про міліцію“ від 20 грудня 1990 року № 565–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20. – С. 95.
19. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю“ від 30 червня 1993 року № 3341–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
20. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність“ від 18 лютого 1992 року № 2135–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. –
Ст. 303.
21. Закон України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року
№ 1697–VII // Відомості Верховної Ради. – 2015. – № 2–3. – Ст. 12. – С. 54.
22. Закон України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції“ від 17 липня 1997 року № 475/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
23. Закон України „Про ратифікацію Протоколу № 6 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, який стосується скасування смертної кари, 1983 року“ від 22 лютого 2000 року № 1484–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 13. – Ст. 111.
24. Закон України „Про Службу безпеки України“ від 25 березня
1992 року № 2229–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
25. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35. – Ст. 446. –
С. 1358.
26. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 18 грудня 1984 року № 8073–X // Відомості Верховної Ради УРСР – 1984. – № 51. –
Ст. 1122.
27. Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 року (набула чинності 15 лютого 1955 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_155.
28. Конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту від 14 травня 1954 року (набула чинності 6 липня 1957 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_157.
29. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
від 4 листопада 1950 року // Офіційний вісник України, 2006. – № 32. – С. 270.
30. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання від 10 грудня 1984 року (набула чинності 26 червня 1987 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
31. Конституція Люксембургу. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://worldconstitutions.ru/?p=146.
32. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96–ВР із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
33. Конституція Франції. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lawers-ssu.narod.ru/subjects/constzs/france.htm.
34. Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 14.
35. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
36. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року № 1001–05 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
37. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9–10. – Ст. 88. –
С. 474.
38. Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього від 30 листопада 1973 року (набула чинності 18 липня 1976 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_149.
39. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року // Юридичний вісник України. – 2004. – 12. – № 49.
40. Органічний закон Королівства Іспанії „Про Конституційний
трибунал“ – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.codices.coe.int; http:// www.boe.es.
41. Резолюція 1984/50 Економічної і Соціальної Ради ООН від 25 травня 1984 року „Заходи, що гарантують захист прав тих,
хто засуджений до смертної кари“. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_226.
42. Указ Президента України „Про Положення про порядок здійснення помилування“ від 16 вересня 2010 року № 902/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – 27 вересня. – № 71. – Ст. 2554. – С. 10.

Судова практика
43. Висновок Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року
№ 3-в/2001 у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=8763.
44. Окрема думка судді Конституційного Суду України Вознюка В.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Гулеватого Олександра Івановича про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України
960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій)
від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9724.
45. Окрема думка судді Конституційного Суду України Вознюка В.Д. стосовно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року
№ 15-рп/2004. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9869.
46. Окрема думка судді Конституційного Суду України Вознюка В.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9341.
47. Окрема думка судді Конституційного Суду Іващенка В.І. стосовно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року
№ 15-рп/2004. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9870.
48. Окрема думка судді Конституційного Суду України Козюбри М.І. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)
від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9323.
49. Окрема думка судді Конституційного Суду Козюбри М.І. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9342.
50. Окрема думка судді Конституційного Суду Козюбри М.І. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 року № 4-рп/2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9384.
51. Окрема думка судді Конституційного Суду України Савенка М.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9322.
52. Окрема думка судді Конституційного Суду України Скоморохи В.Є. стосовно Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=122247.
53. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання“ від 10 грудня 2004 року № 18 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0018700-04.
54. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя“ від 22 лютого 1991 року № 1 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-91.
55. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя“ від 1 листопада 1996 року № 9 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96.
56. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина“ від 30 травня 1997 року № 7. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-97.
57. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации по делу о проверке конституционности положения статьи 199 Уголовного кодекса Российской Федерации в связи с жалобами граждан П.Н. Белецкого,
Г.А. Никовой, Р.В. Рукавишникова, В.Л. Соколовского и Н.И. Таланова от
27 мая 2003 года № 9–П // Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. – 2003. – № 4. – С. 24–32.
58. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации по делу о проверке конституционности положения части первой статьи 188 Уголовного кодекса Российской Федерации в связи с жалобой гражданки
М.А. Асламазян от 27 мая 2008 года № 8–П // Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. – 2008. – № 4. – С. 4–12.
59. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Барановський проти Польщі“ від 28 березня 2000 року : комюніке Секретаря Суду // Практика Європейського Суду з прав людини : Рішення. Коментарі. – 2000. – № 2. –
С. 62–65.
60. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Єлоєв проти України“ від 6 листопада 2008 року // Офіційний вісник України. – 2009. –
№ 37. – С. 205–213.
61. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Загородній проти України“ від 24 лютого 2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. –
№ 35. – С. 151–158.
62. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Луценко проти України“ від 18 грудня 2008 року // Офіційний вісник України. – 2009. – № 89. – С. 164–172.
63. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Новік проти України“ від 18 грудня 2008 року // Офіційний вісник України. – 2009. – № 62. – С. 83–85.
64. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Cірик проти України“ від 31 березня 2011 року // Офіційний вісник України. – 2013. – № 5. –
С. 236–244.
65. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Скоппола проти Італії“ від 17 вересня 2009 року // Європейський суд з прав людини. Судова практика. – К. : Редакція журналу „Право України“, 2014. – Вип. 3. : Стаття 6 ЄКПЛ : Право на справедливий суд. – Кн. 1 : Загальні принципи і стандарти застосування статті 6 ЄКПЛ, ч. 2. – С. 534–597.
66. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Солдатенко проти України“ від 23 жовтня 2008 року // Офіційний вісник України. – 2010. –
№ 25. – С. 212–237.
67. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Сьорінг проти Сполученого Королівства“ // Европейский Суд по правам человека : избранные решения : В 2 томах. – Т. 1. – М. : Норма, 2000. – С. 637–658.
68. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Тейксейра де Кастро проти Португалії“ від 9 червня 1998 року // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 5. – С. 35–40.
69. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Ткачов проти України“ від 13 грудня 2007 року. – – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_335.
70. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Шабельник проти України“ від 19 лютого 2009 року // Офіційний вісник України. – 2009. –
№ 84. – С. 63–70.
71. Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Яременко проти України“ // Офіційний вісник України. – 2009. – № 2. – С. 434–444.
72. Рішення Конституційного Суду Боснії і Герцеговини від 30 березня 2007 року № АР–1785/06. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccbh.ba/.
73. Рішення Конституційного Суду Литовської Республіки від 10 червня 2003 року у справі щодо Закону про застосування кримінальної санкції. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lrkt.lt/.
74. Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь від
12 листопада 2001 року № 3-129/2001. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kc.gov.by/.
75. Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь від 21 жовтня 2003 року № Р–160/20031. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kc.gov.by/.
76. Рішення Конституційного Суду Республіки Молдова від 11 січня
2001 року № 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.constcourt.md/.
77. Рішення Конституційного Суду Португальської Республіки від
8 лютого 1994 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tribunalconstitucional.pt/tc/home.html.
78. Рішення Конституційного Суду Російської Федерації від 15 липня 1999 року № 11–П. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ksrf.ru/ru/Pages/default.aspx.
79. Рішення Конституційного Суду Російської Федерації від 1 жовтня 1993 року № 81-р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ksrf.ru/ru/Pages/default.aspx.
80. Рішення Конституційного Суду Румунії № 197/2003. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.ccr.ro/.
81. Рішення Конституційного Суду Турецької Республіки від 16 червня 2004 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.anayasa.gov.tr/.
82. Рішення Конституційного Суду Угорщини від 5 березня 1992 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mkab.hu/.
83. Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 20 грудня 2007 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.usud.hr/.
84. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року
№ 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9320.
85. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року
№ 9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9339.
86. Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року
№ 11-рп/99 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 190-1 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання (справа про смертну кару). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9346.
87. Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року
№ 6-рп/2000 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9354.
88. Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року
№ 13-рп/2000 у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9370.
89. Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року
№ 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа про податки). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9391.
90. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року
№ 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9735.
91. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року
№ 18-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина Гулеватого Олександра Івановича про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій). – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9495.
92. Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року
№ 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9851.
93. Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року
№ 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина Касьяненка Бориса Павловича щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально- процесуального кодексу України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9932.
94. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року
№ 15-рп/2008 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 1, частини першої статті 7, статей 8, 9, 10, частини четвертої статті 14, статті 17, частини першої статті 20, частини третьої статті 29 Закону України „Про прокуратуру“ (справа про повноваження прокуратури відповідно до пункту 9 розділу XV „Перехідні положення“ Конституції України). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=19398.
95. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року
№ 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=73758.
96. Рішення Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року
№ 1-рп/2011 у справі у справі за конституційним поданням Верховного Суду України та за конституційним зверненням громадянина Савчука Миколи Миколайовича про офіційне тлумачення положень Кримінального кодексу України 1960 року із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“ від 22 лютого 2000 року № 1483–ІІІ, щодо їх дії в часі у взаємозв’язку із положеннями статті 8, частини першої статті 58, пункту 22 частини першої статті (справа про заміну смертної кари довічним позбавленням волі). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=129744.
97. Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року
№ 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=160045.
98. Рішення Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року
№ 10-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки „працівник правоохоронного органу“ до працівника державної виконавчої служби). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=174455.
99. Рішення Федерального Конституційного Суду Федеративної Республіки Німеччина від 8 листопада 2006 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bundesverfassungsgericht.de/DE/Homepage/homepage_node.html.
100. Case of Hummatov v. Azerbaijan. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cmiskp.echr.coe.int.

Спеціальна література
101. Абдуллаєв Ф. Вплив прецеденту Європейського суду на конституційне правосуддя в Азербайджані / Ф. Абдуллаєв / Вісник Конституційного Суду України. – 2005. – № 6. – С. 90–91.
102. Авакьян С.А. Нормативное значение решений конституционных судов / С.А. Авакьян // Вестник Московского университета. – 2004. – № 4. – М. : Изд-во Моск. ун-та. – С. 25–40.
103. Алексеев С.С. Проблемы теории права : курс лекций. – в 2 т. /
С.С. Алексеев. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1972. – Т. 1: Основные вопросы общей теории социалистического права / науч. ред. Р.К. Русинов ; отв. за вып. В.М. Семенов. – 396 с.
104. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М. : БЕК, 1994. – 220 с.
105. Андрушко П.П. Джерела кримінального права України: поняття,
види / П.П. Андрушко // Адвокат. – 2011.  № 6. – С. 7–20.
106. Андрушко П.П. Джерела кримінального права України: поняття,
види / П.П. Андрушко // Адвокат. – 2011.  № 7. – С. 13–22.
107. Андрушко П.П. Джерела кримінального права України: поняття,
види / П.П. Андрушко // Адвокат. – 2011. – № 8. – С. 10–22.
108. Андрушко П.П. Джерела кримінального права України: поняття,
види / П.П. Андрушко // Право України. – 2011. – № 9. – С. 25–41.
109. Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність: поняття, види та диференціація / П.П. Андрушко // Правова відповідальність: доктрина та практика застосування: матеріали Міжнар. наук.-практ. круглого столу, 2 червня
2011 року. – К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2011. – С. 89–92.
110. Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність: поняття, види та диференціація / П.П. Андрушко // Про українське право : часопис кафедри теорії та історії держа¬ви та права КНУ ім. Т. Шевченка / за ред. І. Безклубого. – К., 2010. – Число V : Правова відповідальність. – С. 240–253.
111. Андрушко П.П. Международно-правовые договоры и практика Европейского суда по правам человека как источники уголовного права и их применение в судебной практике / П.П. Андрушко // Научные основы уголовного права и процессы глобализации : материалы V российского конгресса уголовного права (27 – 28 мая 2010 года). – М. : Проспект. – 2010. –
С. 18 – 26.
112. Андрушко П.П. Перевищення влади або службових повноважень: проблеми доктринального та правозастосовного тлумачення, форми, розмежування із суміжними складами злочинів / П.П. Андрушко // Адвокат. – 2013. – № 12. – С. 3–16.
113. Андрушко П.П. Проблемні питання кримінально-правової кваліфікації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності / П.П. Андрушко // Адвокат. – 2014. – № 6. – С. 8–23.
114. Андрушко П.П. Реформа українського антикорупційного законодавства у світлі міжнародно-правових зобов’язань України : монографія /
Петро Петрович Андрушко. – К. : Атіка, 2012. – 332 с.
115. Андрушко П.П. Щодо конституційності окремих норм Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за посягання на виборчі права громадян та їх право брати участь у референдумі / П.П. Андрушко // Наука і практика. – 2011. – № 1. – С. 14–25.
116. Андрушко П.П. Щодо конституційно