КЛАСИФІКАЦІЯ СЛІДЧИХ СИТУАЦІЙ В КРИМІНАЛІСТИЧНІЙ МЕТОДИЦІ

Короткий опис

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Криміналістична концепція слідчої ситуації 13
Підрозділ 1. Сутність слідчої ситуації 13
Підрозділ 2. Слідча ситуація як криміналістична категорія 36
Підрозділ 3. Інформаційно-логічна модель слідчої ситуації 48

Розділ 2. Класифікація слідчих ситуацій 66
Підрозділ 1. Критерії (підстави) класифікації слідчих ситуацій 66
Підрозділ 2. Особливості класифікації слідчих ситуацій
в методиці розслідування злочинів 81

Розділ 3. Типізація слідчих ситуацій 94
Підрозділ 1. Проблема типового в криміналістичній методиці 94
Підрозділ 2. Особливості типізації слідчих ситуацій
в залежності від виду розслідуваних злочинів 101
Підрозділ 3. Питання розв’язання складних слідчих
ситуацій у методиці розслідування злочинів 142

Висновки 158

Літературні джерела 163
Додатки 189

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На органи досудового слідства покладено завдання швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування Закону для того, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК України). Центральне місце серед заходів по виконанню цього завдання займає розробка науково обґрунтованих засобів і методів розкриття найбільш небезпечних злочинів.
Розслідування злочинів, як динамічна процесуальна діяльність, проходить окремі стадії (Ю.М. Грошевий, В.С. Зеленецький) і є процесом переходу від первісних процесуальних ситуацій до наступних. У цьому процесі робота з доказами носить ситуаційний характер (Р.С. Бєлкін). Органам розслідування доводиться діяти в різних умовах і обставинах, що складаються під впливом особливостей злочинів, дефіциту часу і доказової інформації, специфіки відносин між суб'єктами кримінального процесу. У даному аспекті процес розслідування представляється як система слідчих ситуацій, що змінюються протягом усього періоду провадження по кримінальній справі. Виділення слідчої ситуації як об'єкта наукового дослідження обумовлено необхідністю виявлення особливостей криміналістичного підходу до вивчення процесу досудового слідства як стадії кримінального судочинства.
У криміналістиці вивчення проблеми слідчої ситуації знайшло відображення в працях таких учених як Ю.П. Алєнін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, Т.С. Волчєцька, І.Ф. Герасімов, В.Г. Гончаренко, Г.А. Густов, Л.Я. Драпкин, А.В. Дулов, В.А. Журавель, Г.Ю. Жирний, Г.О. Зорин, А.В. Іщенко, Н.І. Кліменко, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічьов, В.К. Лисиченко, В.П. Лисицин, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевіч, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, І.В. Постіка, А.Р. Ратінов, М.В. Салтєвський, М.О. Селіванов, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, О.О. Ейсман, М.П. Яблоков та ін.
Фундаментальні дослідження цієї проблеми, проведені Л.Я. Драпкіним і Т.С. Волчєцькою, спрямовані на розробку основних положень вчення про слідчі ситуації в криміналістиці. Але ці дослідження в цілому стосуються проблем класифікації і вирішення слідчих ситуацій, визначення місця слідчої ситуації в системі криміналістики, визначенню поняття і сутності ситуалогії, формуванню криміналістичного вчення про ситуалогію і ситуалогічного моделювання, розгляду даної проблеми стосовно до всіх стадій кримінального судочинства.
Традиційно слідчі ситуації здебільшого розглядалися як явище, пов'язане з провадженням окремих слідчих дій, у наукових дослідженнях, що відносяться до криміналістичної тактики. У той же час, удосконалювання процесу розслідування значною мірою залежить від підвищення ефективності методик розслідування злочинів, що мають включати у свою структуру рекомендації з подоланню складних, особливо конфліктних слідчих ситуацій, що складаються в процесі розслідування. Дослідження, які проводилися, не охоплюють у достатній мірі всі аспекти проблеми слідчої ситуації в методиці розслідування злочинів. У зв’язку з цим питання про криміналістичну природу слідчої ситуації тлумачиться неоднозначно. Слідча ситуація розглядається, наприклад, як поняття, що відноситься до криміналістичної тактики і вже в цій якості як поняття, що реалізується в криміналістичній методиці (Р.С. Бєлкін). У загальній проблемі слідчої ситуації розрізняють ситуації, що характеризують розслідування в цілому і такі, котрі виникають при проведенні окремих слідчих дій (В.Ю. Шепітько). В цій дискусії пропонується також серед інших виділяти ситуації, що характеризують стан в розслідуванні злочинів (О.Н. Колесніченко), або слідчі ситуації, що визначають обстановку етапу розслідування, у зв'язку з чим пропонується іменувати їх ситуаціями розслідування або стратегічними слідчими ситуаціями (М.П. Яблоков). Типові слідчі ситуації розглядаються також як елемент структури окремої криміналістичної методики розслідування конкретних видів злочинів (В.А. Журавель). Висловлено думку, що поняття слідчої ситуації складає важливу частину теорії криміналістичної методики розслідування (І.А. Возгрін). Ситуаційний підхід виділяється як важливий напрямок у дослідженні криміналістичної методики (Г.А. Матусовський). Зазначені позиції ведучих криміналістів, створюючи наукову базу для розробки ситуаційних положень методики розслідування злочинів, стимулюють необхідність нових досліджень на основі вивчення слідчої практики останніх років.
Актуальність теми дослідження підтверджується й тим, що проведене дисертантом узагальнення результатів опитування слідчих вказує на те, що проблема слідчих ситуацій розглядається значною більшістю з них як така, що потребує розробки рекомендацій з подолання складних слідчих ситуацій на окремих етапах досудового слідства й у цілому по кримінальній справі.
Вибір теми дисертації обумовлено важливістю дослідження слідчих ситуацій на основі наукової їх класифікації і подальшої типізації з прикінцевою метою вдосконалення методик розслідування окремих видів злочинів, розробки наукових рекомендацій з вирішення і подолання складних слідчих ситуацій.
Викладене дає підстави для висновку про те, що розробка класифікації слідчих ситуацій у криміналістичній методиці необхідна для вирішення задач удосконалювання методики в цілому, і окремих методик розслідування злочинів зокрема.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно плану наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і відповідає задачам, визначеним Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001—2005 року, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у науковій розробці класифікації слідчих ситуацій стосовно до криміналістичної методики в цілому і на цій основі здійснення типізації ситуацій з урахуванням специфіки розслідування окремих видів (груп) злочинів, визначенні наукових рекомендацій з вирішення і подолання складних слідчих ситуацій.
Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення основних завдань з:
1) аналізу основ вчення про слідчу ситуацію і криміналістичну систематику з метою їх конкретизації стосовно до методики розслідування злочинів;
2) встановлення зв'язків між сутністю і поняттям слідчої ситуації та загальними поняттями криміналістики;
3) вивчення й узагальнення практики розслідування різних видів злочинів з метою виділення й аналізу типових слідчих ситуацій;
4) з'ясування шляхом змістовного і статистичного аналізу результатів опитування й інтерв'ювання слідчих стосовно їх ставлення до сутності і поняття слідчої ситуації та її характеристики;
5) дослідження можливості використання наукових положень криміналістичної систематики в процесі впорядкування конкретних множин слідчих ситуацій;
6) здійснення групування, класифікації і типізації ознак слідчих ситуацій на основі визначених критеріїв;
7) проведення впорядкування типових слідчих ситуацій у системі методики розслідування окремих видів злочинів;
8) простеження і визначення можливостей використання правоохоронними органами криміналістичних рекомендацій про типові слідчі ситуації;
9) встановлення можливостей і напрямків використання окремих методів таких галузей знань як математика, комп'ютерні технології в процесах моделювання і розв’язання слідчих ситуацій, практичного застосування комп'ютерних систем у різних формах: базах даних, інформаційно-дорадчих системах, з метою встановлення шляхів виходу зі складних слідчих ситуацій;
10) проведення порівняльного лінгвістичного аналізу понять і термінології, пов'язаних зі слідчими ситуаціями.
Об'єктом дослідження є реальні явища процесу розслідування злочинів: слідча ситуація і криміналістичне вчення про слідчу ситуацію, яке охоплює тактичні і методичні аспекти розслідування.
Предмет наукового дослідження складають закономірності, що пояснюють природу і сутність слідчої ситуації, процеси класифікації і типізації слідчих ситуацій, обставини, що впливають на обрання оптимальних рішень у певних типових ситуаціях, засобів виходу зі складних ситуацій.
Методологія і методика дослідження. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод наукового пізнання дійсності, окремі наукові методи: системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний, соціологічний, логіко-юридичний, комп'ютерних технологій, математичної логіки. Дослідження і зроблені на його основі висновки і пропозиції базуються на сучасних наукових положеннях філософії, соціології, теорії права, криміналістики, кримінального права, кримінології, кримінального процесу, комп'ютерних та інших наук.
Підхід до розробки основних положень теми дисертаційного дослідження безпосередньо базується на загальних положеннях криміналістичної методології. У вивченні понять суміжних дисциплін використані методи загальнонаукового характеру, спеціальні методи відповідних галузей знань і спеціальних криміналістичних методів. У дослідженні застосовані сучасні методики збору інформації, її узагальнення, аналізу і статистичної обробки, а перевірка репрезентативності емпіричних даних здійснена на основі рекомендацій правової статистики. При постановці і вирішенні окремих криміналістичних питань використані відповідні методи математичних галузей знань.
Нормативно-правовою основою дисертації є Конституція України, закони України, нормативно-правові акти України, які регламентують кримінальний процес, відомчі акти правоохоронних органів, що мають значення для застосування криміналістичних рекомендацій щодо вирішення і подолання складних слідчих ситуацій.
Емпірична база дослідження. У процесі дисертаційного дослідження з метою вивчення слідчих ситуацій, що складаються в ході розслідування злочинів, було вивчено матеріали 450 кримінальних справ, зокрема про злочини проти життя і здоров'я, полової свободи особи, проти власності, у сфері господарської діяльності й ін. Дисертант брав безпосередню участь у вивченні 155 кримінальних справ про умисні вбивства, проведеному кафедрою криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в 1997 р., відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження.
Проведено анкетне опитування 200 слідчих прокуратури й оперативних працівників органів внутрішніх справ Київської, Харківської і Хмельницької областей. При інтерв'юванні виявлявся їх особистий досвід застосування наукових криміналістичних рекомендацій щодо розслідування конкретних злочинів, подолання складних слідчих ситуацій. Проведено інтерв'ювання прокурорів, що проходили підготовку в Інституті підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України (1997-1999 рр.) з метою з'ясування їх поглядів на проблему вирішення складних слідчих ситуацій. Отримані дані аналізувалися і порівнювалися з аналогічними науковими дослідженнями, що проводилися криміналістами Російської Федерації (Т.С. Волчецька, Л.Я. Драпкін), Республіки Бєларусь (М.І. Порубов, Г.О. Зорін) і ін.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації на основі вивчення слідчої практики в порівнянні з даними наукових криміналістичних досліджень: 1) обґрунтована необхідність розширення дослідження проблеми слідчих ситуацій стосовно до криміналістичної методики; 2) слідча ситуація визначена як поняття, що має значення для наукових досліджень і практичного застосування рекомендацій у вирішенні тактичних задач і досягненні кінцевих (стратегічних) цілей у розслідуванні злочинів; 3) обґрунтована необхідність спеціального дослідження поняття слідчої ситуацій як категорії криміналістичної методики; 4) розширені й апробовані можливості застосування в науковому дослідженні слідчих ситуацій окремих методів математичного моделювання, комп'ютерних технологій (положення «лінгвістичних перемінних», «нечіткої логіки»); 5) проведений порівняльний лінгвістичний аналіз україно-російсько-англо-німецькомовних термінів, що відображують понятійне значення типізації слідчих ситуацій; 6) слідча ситуація розглянута як інформаційна модель, що містить відомості про стан і обстановку розслідування; 7) здійснено класифікацію слідчих ситуацій на загальній криміналістичній тактико-методичній основі; 8) висунуто й обґрунтовано положення про взаємозв'язок процесів класифікації і типізації слідчих ситуацій; 9) визначені підстави класифікації і типізації слідчої ситуації; 10) сформульовані поняття класифікації і типізації слідчих ситуацій; 11) розроблені критерії класифікації і типізації слідчих ситуацій у залежності від особливостей виду (групи) розслідуваних злочинів; 12) визначені особливості слідчих ситуацій у залежності від виду розслідуваного злочину, етапу розслідування, процесуального положення і відносин між учасниками досудового слідства і кримінального процесу; 13) запропоновано систему заходів для подолання складних слідчих ситуацій, що охоплює методику оцінки слідчої ситуації як трудновирішуваної, виявлення й аналіз слідчих помилок і розробку плану виходу зі складних слідчих ситуацій; 14) зроблені пропозиції з підготовки програми (алгоритму) вирішення складних слідчих ситуацій і варіант такого алгоритму.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути застосовані в процесі вивчення слідчих ситуацій, при удосконаленні і розробці криміналістичних методик розслідування, у практичній діяльності. На основі дисертаційного дослідження розроблені рекомендації, які впроваджено в роботу органів податкової міліції (Акт про впровадження в роботу органів податкової міліції ДПА у Харківській області рекомендацій “Розв’язання слідчих ситуацій, ускладнених дефіцитом інформації про злочинні способи, в розслідуванні ухилень від сплати податків” (додаток 1 та 2)).
Результати дослідження можуть бути використані в підготовці наукових посібників, методичних вказівок, у навчальному процесі при вивченні відповідних розділів криміналістики, навчальної дисципліни “Методика розслідування економічних злочинів”.
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, представлена й обговорена на засіданні кафедри, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Результати наукових досліджень, висновки і пропозиції доповідалися автором на науково-практичній конференції «Використання досягнень науки і техніки в боротьбі зі злочинністю». Результати дослідження з теми “Характеристика конфліктних ситуацій, що виникають у розслідуванні економічних злочинів, що вчинюються організованими злочинними групами” були повідомлені на підсумковій конференції Третього конкурсу малих грантів Харківського центра вивчення організованої злочинності.
Матеріали третього підрозділу першого розділу “Інформаційна модель слідчої ситуації” були представлені на Перший конкурс на одержання гранта по програмі малих грантів Харківського центра вивчення організованої злочинності по темі “Застосування комп'ютерних технологій при вивченні слідчих ситуацій, що виникають у розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами”. Також за матеріалами дисертації була підготовлена наукова стаття “Характеристика конфліктних ситуацій, що виникають у розслідуванні економічних злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами”, представлена на Третьому конкурсі на одержання гранта по програмі малих грантів Харківського центру вивчення організованої злочинності.
Матеріали дослідження можуть бути використані при вивченні студентами навчальної дисципліни "Криміналістика", застосовані при викладанні спеціальних курсів (“Методика розслідування економічних злочинів”), а також при керівництві науково-дослідною роботою студентів.
Публикації. За темою диссертації автором опубліковано такі роботи:
1. Веліканов С.В. Питання застосування теорії слідчої ситуації у вдосконаленні методик розслідування злочинів // Х., Вісник Академії правових наук, Право. 1997. №4 (11). С. 175—178.
2. Великанов С.В. Следственные ситуации и их классификация // Проблеми законності: Респ. межвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. Х., Нац. юрид. акад. України, 1999. Вип. 39. С. 146—151.
3. Великанов С.В. Следственная ситуация и принятие следственного решения. // Проблеми законності: Респ. межвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. Х., Нац. юрід. акад. України, 2000. Вип. 41. С. 217—222.
4. Веліканов С.В. Про можливості використання методів математичної логіки в побудові моделі слідчої ситуації // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. 2000, №1. С. 307—313.
5. Великанов С.В. Следственная ситуация и вопросы судебной экспертизы // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы (Сборник научно-практических материалов). Х., Право. 1998. С. 274—276.
6. Веліканов С.В. Слідчі ситуації і розслідування економічних злочинів //Матеріали конф. «Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю». Х., Право. 1998. С. 148—149.
7. Великанов С.В. Применение компьютерных технологий при изучении следственных ситуаций, возникающих в расследовании преступлений, совершаемых организованными преступными группами // Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності. Х., 2000. Вип. 1. С. 274-289.
Структура роботи. Загальний обсяг дисертації — 218 с. Робота складається з вступу, трьох розділів, до яких включено вісім підрозділів, списку використаних джерел (312 найменувань), додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє прийти до певних висновків теоретичного і практичного характеру.
Виходячи з цілей і задач дослідження в роботі: проведений аналіз вчення про слідчу ситуацію і криміналістичну систематику з метою їх конкретизації щодо методики розслідування злочинів; простежено зв'язки між сутністю і поняттям слідчої ситуації і загальних понять криміналістичної методики; узагальнено слідча практика з метою виділення і аналізу слідчих ситуацій, визначення їх типовості; з'ясовано шляхом змістовного і статистичного аналізу результатів опитування слідчих оцінку ними основних уявлень про поняття і зміст слідчих ситуацій; досліджено можливості використання наукових положень криміналістичної систематики, її понятійного апарата в процесі упорядкування конкретних множин слідчих ситуацій; проведено упорядкування в рамках методик розслідування окремих видів злочинів систем типових слідчих ситуацій; здійснено послідовне угруповання, класифікація і типізація ознак слідчих ситуацій на основі визначених критеріїв; простежено на базі розроблених криміналістичних систем типових слідчих ситуацій основні напрямки їх можливого використання правоохоронними органами; визначено можливості і напрямки використання окремих методів таких областей знань, як математика і кібернетика в процесах моделювання і вирішення слідчих ситуацій, практичного застосування комп'ютерних систем у різних формах: (баз даних, інформаційних систем), з метою встановлення засобів виходу зі складних слідчих ситуацій; внесено пропозиції щодо упорядкування термінології слідчих ситуацій в українській мові; проведено порівняльний аналіз понять і термінів.
До найбільш істотних висновків відносяться:
- слідча ситуація в процесі провадження у кримінальній справі на досудовому слідству є одним з актуальних і важливих об'єктів дослідження в сучасній криміналістичній методиці;
- сутність слідчої ситуації та її поняття слід розглядати як категорію криміналістичної методики, що являє собою сукупність сформованих на певному етапі умов – стану й обстановки – розслідування, сприйнятих, оцінюваних і використовуваних слідчим для вирішення тактичних задач і досягнення загальних (стратегічних) цілей розслідування.
- класифікація слідчих ситуацій являє собою рішення однієї з основних задач криміналістичної методики і розглядається як упорядкована безліч конкретних ситуацій, систематизованих на основі критеріїв, зв'язаних з криміналістичною сутністю задач розслідування, що випливають із правових основ рішення, інформаційного стану і психологічної обстановки розслідування;
- класифікацію слідчих ситуацій слід розглядати і як процедуру, і як кінцевий результат віднесення їх до певної сукупності (класу, групи, виду) ситуацій, що мають подібність за відповідними ознаками з наступною їх типізацією стосовно особливостей методик розслідування злочинів;
- розмежування особливостей слідчої ситуації тактичного характеру (стосовно окремих слідчих дій) і методичного (стратегічного) характеру, що охоплює як окремі етапи розслідування, так і провадження в справі в цілому;
- удосконалювання розслідування злочинів, ефективність вирішення слідчих задач поряд із класифікацією слідчих ситуацій з наукового і практичного погляду вимагає їх типізації стосовно до окремих методик розслідування злочинів;
- типова слідча ситуація може розглядатися в криміналістичній методиці як її науковий опис, отриманий у результаті дослідження репрезентативно оптимальної множини однорідних конкретних ситуацій, що складаються в розслідуванні певного виду злочину і типізованих на підставі заданих параметрів. Типологія слідчих ситуацій відповідно являє собою систему типових слідчих ситуацій;
- розвиток вчення про слідчі ситуації і практичну його реалізацію поряд із традиційними методами криміналістики вимагають застосування методів інших наук. Застосування такого комплексу методів дозволяє більш повно і всебічно досліджувати слідчу ситуацію як складне багатофакторне явище.
У дисертації виділено:
1. Типові слідчі ситуації, загальні для всіх категорій справ;
1.1. для класу злочинів (проти особи, економічні, екологічні та ін.);
1.2. для груп злочинів (проти життя і здоров'я громадян, у сфері фінансової діяльності, у сфері охорони навколишнього середовища та ін.);
1.3. для видів злочинів (вбивства при обтяжуючих обставинах, шахрайство з фінансовими ресурсами, забруднення вод, атмосферного повітря та ін.);
1.4. для різновидів злочинів (ситуації виявлення трупа впізнаного або невпізнаного, відсутності трупа та ін.).
2. слідчі ситуації, що відносяться до окремих криміналістичних методик (щодо визначеної категорії справ), загальні для:
2.1. первинного етапу розслідування;
2.2. наступних етапів розслідування;
2.3. завершального етапу розслідування.
Інформацію про засоби подолання утруднень у випадку виникнення складних слідчих ситуацій можуть містити:
1) безпосередні джерела інформації:
а) особистий досвід;
б) узагальнений, колективний досвід, набутий при безпосередньому спілкуванні з більш досвідченими слідчими;
2) опосередковані, сформульовані на основі узагальнення й аналізу кримінальних справ і інших матеріалів слідчої (судової) практики:
а) відомчі, міжвідомчі нормативні акти і різні внутрішньовідомчі інструкції, постанови, розпорядження, накази й ін., що базуються на практиці узагальнення позитивного досвіду, аналізу недоліків;
б) методичні матеріали правоохоронних органів;
в) наукові узагальнення (шляхом дослідження кримінальних справ, експертних проваджень, актів ревізії, аудита);
г) включене наукове спостереження (при спільній роботі науковця зі слідчим).
3) комп'ютерне моделювання ходу розслідування. Таке джерело припускає формування з максимально можливим ступенем наближення до реальних умов сукупності ознак деякої слідчої ситуації (моделі) із закладеними варіантами її розвитку.
Можливим засобом вирішення виникаючих складних (конфліктних, проблемних) слідчих ситуацій, що виникають, є застосування комп'ютерних технологій Комп'ютеризація процесу планування розслідування особливо актуальна при розслідуванні економічних злочинів, злочинів, вчинених організованими злочинними групами й інших, якщо більшість справ даної категорії є, як правило: 1) складними (дефіцит інформації); 2) багатоепізодними; 3) розслідуваними декількома слідчими (групою слідчих, слідчо-оперативними групами).
Ідея застосування інформаційної системи полягає в тому, що на основі отриманої від користувача (слідчого) інформації про конкретну ситуацію можна висувати (на основі типових) робочі слідчі версії, виводити з них можливі наслідки, визначати послідовність упорядкованих наборів криміналістичних прийомів і процесуальних дій (операцій, комбінацій і т.п.) і пропонувати їх як пораду слідчому, як інформацію, що може бути використана для ухвалення рішення в справі.
Використання комп'ютерних технологій при розслідуванні злочинів сьогодні можливо в таких основних напрямках:
1. Для інформаційно-технічного забезпечення діяльності правоохоронних органів із виявлення і розслідування злочинів шляхом:
а) використання на законних підставах в оперативно-розшуковій діяльності з метою одержання оперативних даних про обставини, що ускладнюють ситуацію розслідування;
б) використання слідчим при вивченні слідів злочинної діяльності (доказів), якщо необхідно, спеціальних знань в області економіки, бухгалтерської справи, комп'ютерних технологій, обчислювальної техніки та ін.;
2. У безпосередній діяльності, пов'язаній з подоланням слідчих ситуацій:
а) для профілактики складних, проблемних слідчих ситуацій;
б) при вирішенні складних — проблемних, конфліктних слідчих ситуацій, що виникли;
в) для підтримки процесу прийняття рішень — допомоги: в оцінці ситуацій; у пошуку й аналізі аналогічних ситуацій; у пошуку можливих рішень для виходу зі складних ситуацій, що сформувалися; у прогнозуванні наслідків реалізації слідчого рішення;
г) у плануванні розслідування складних багатоепізодних злочинів з численними складними ситуаціями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдумаджидов А. Б. Типичные следственные ситуации на первоначальном этапе расследования // Проблемы первоначального этапа расследования: Сб. науч. тр.—Ташкент: Изд-во Ташкент. ВШ МВД СССР, 1986.—С. 10—15.
2. Айвазян С.А., Бежаева С.И., Староверов О.В., Классификация многомерных наблюдений. - М.: Издательство "Статистика", 1974. - 240 с.
3. Алексеев П. В. Предмет, структура и функции диалектического материализма.—2-е изд.—М.: Изд-во МГУ, 1983.—343 с.
4. Аленин Ю. П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика. —Одесса: Юрид. ин-т ОГУ, 1996.—267 с.
5. Англо-русский словарь В.К. Мюллера
6. Андреев И. Д. Необходимое и случайное.—М.: Знание, 1958.—40с.
7. Андреев И. Д. О методах научного познания.—М.: Наука, 1964.—184 с.
8. Андреев И. Д. Проблемы логики и методологии познания.—М.: Наука, 1972.—320с.
9. Андреев И. Д. Теория как форма организации научного знания.—М.: Наука, 1979.—303с.
10. Антипов В. П. Планирование расследования в проблемных ситуациях //Вопросы борьбы с преступностью. Вып. № 34.—М.: Юрид. лит., 1981. —С. 72- 82.
11. Баев О.Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии и криминалистические средства их предупреждения и разрешения. Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Л., 1985.
12. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. - Днепропетровск, 1992. —142 с.
13. Балугина Т, С. Проблема следственных ситуаций в криминалистической литературе//Правоведение.—1983.—№ 1.—С. 81.
14. Бахин В. П. Понятие и виды следственнных ситуаций // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений. — К.: Вища школа, 1988. — С. 15-24.
15. Бахин В. П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования.—К.: Лыбидь, 1991. —142 с.
16. Бахин В. П., Батюк О. В. Задачи криминалистики в условиях формирования рыночной экономики // Актуальные проблемы расследования и предупреждения преступлений в условиях перехода к рыночной экономике: Сб. науч. ст. / Под ред. В. К. Гавло.—Барнаул: Изд-во Алтайск. гос. ун-та, 1993.—С. 27-29.
17. Белкин P.С. Курс криминалистики. Т.3. М., 1997. — 480 с.
18. Белкин Р. С Курс советской криминалистики. Т. 2: Частные криминалистические теории. — М : Акад. МВД СССР, 1978.—410 с.
19. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории.—М.: Юрид. лит., 1987.—272 с.
20. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории—к практике.—М.: Юрид. лит., 1988. — 304 с.
21. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3-х т. Т. 1: Общая теория криминалистики.—М.: Юристь, 1997. —408 с.
22. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3-х т. Т. 2: Частные криминалистические теории.—М.: Юристь, 1997.—464 с.
23. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3-х т. Т. 3: Криминалистичесюй средства, приемы и рекомендации.—М. : Юристь, 1997.—480 с.
24. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Т. 1: Общая теория советской криминалистики. — М. : Акад. МВД СССР, 1977.—340 с.
25. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Т. 3: Криминалистические средства, приёмы и рекомендации.—М.: Акад. МВД СССР, 1979.—406 с.
26. Белкин Р. С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. — М.: ВШ МВД СССР, 1970. —130 с.
27. Белкин Р. С. Общая теория советской криминалистики. — Саратов: Изд-во Саратов, ун-та, 1986. —397 с.
28. Белкин Р. С. Совершенствование понятия предмета криминалистики// Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Cfi. науч. тр. / Редкол. Клочков В. В. (отв. ред.).—М.: РИО ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1988.—С. 24-32.
29. Белкин Р. С., Винберг А. И. Криминалистика: Общетеоретические проблемы. — М : Юрид. лит., 1973.—264 с.
30. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА ИНФРА-М), 2001.
31. Беляков К. И. Совершенствование информационного обеспечения расследования преступлений на базе АИЛС (автоматизированных информации онно-логических систем): Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12. 00. 09 / Укр. акад. внут. дел.—К., 1993.—23с.
32. Бердичевский Ф. Ю. О предмете и понятийном аппарате криминалистики // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. № 24. —М. : Юрид. лит. 1976.—С. 131-149.
33. Бердичевский Ф.Ю. Основные вопросы расследования преступных нарушений медицинским персоналом профессиональных обязанностей: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. М., 1966.
34. Бестужев-Лада И. В., Варыгин В. Н., Малахов В. А, Моделирование социологических исследованиях.—М.: Наука, 1978.—103 с.
35. Бешелев С. Д., Гурович Ф. Т. Экспертные оценки.—М.: Наука, 1973. — 176с.
36. Біленчук П. Д. Криміналістичне дослідження обвинувачуваного. — К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995.—128 с.
37. Біленчук П. Д., Зубань М. А. Комп'ютерні злочини: соціально-правові і кримінолого-криміналістичні аспекти: Навчальний посібник.—К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994.—72 с.
38. Блауберг И. В., Юдин Э. Т. Становление и сущность системного подхода.—М. : Наука, 1973.—270 с.
39. Богинский В. Е. Рефлексивное управление при допросе: Учебное пособие.—Харьков: Юрид. ин-т, 1983.—41 с.
40. Божкова Н.Р. Использование виктимологических данных при расследовании преступлений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук Саратов 1987.
41. Большая советская энциклопедия. М., 1975. Т. 11.
42. Большой Англо-русский словарь в 2-х томах. М. Русский язык. 1987.
43. Борисов В. І. Діяльність науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності АПрН України по виконанню у 1997 р. Комплексної цільової програми боротьбі зі злочинністю на 1996-2000 роки // Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю: Матер, наук. -прак. конф. 19 листопада 1997 р., м. Харків.—Харків: Право, 1988.—С. 4-9.
44. Бояров В.И. Убийства, совершаемые в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования). Харьков 1998.
45. Булулуков О.Ю. Методика расследования убийств при отсутствии трупа. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук Х 1997.
46. Бышевский Ю. В., Марцев А. И. Криминалистическая характеристика личности вора: Учебное пособие.—Омск: РИО Омск. высш. шк. милиции, 1973.—41 с.
47. Вагнер Г. Основы исследования операций. Т. 1. М.: Мир, 1972
48. Васильев А. Н., ЯблоковН. П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. —М.: Изд-во МГУ, 1984. —144 с.
49. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения). М. 1976.
50. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений. - М. 1957.
51. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. М., 1984.
52. Васильев В.Л. Юридическая психология. Санкт-Петербург, 2000.
53. Васильев В.Л. Юридическая психология. СПб., 1998.
54. Великанов С.В. Про можливості використання методів математичної логіки в побудові моделі слідчої ситуації // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України №1, Запоріжжя, 2000.
55. Великанов С.В. Следственная ситуация и принятие следственного решения // Проблеми законності: Респ. межвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. Х., Нац. Юр. акад. України, 2000. Вип. 41.
56. Вертузаєв М., Попов А. Запобігання комп'ютерним злочинам та їх розслідування // Право України.—1998.—№1.—С. 101 —103.
57. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. М. 1958.
58. Возгрин И.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в системе частных методик расследования // Следственная ситуация. М., 1985. С. 69
59. Возгрин В.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Курс лекций. СПб, 1993. Ч. III.
60. Возгрин В.А. О структуре методик расследования отдельных видов преступлений // Вопросы теории и практики борьбы с преступностью. Л., 1974.
61. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва. Х., 2000. С. 176-177.
62. Волобуев А.Ф. Следственая тактика и ее взаимосвязь с методикой расследования преступлений. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Х. 1984.
63. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография / Под ред. проф. Н.П. Яблокова. Москва; Калининград, 1997.
64. Волчецкая Т.С. Ситуационное моделирование в расследовании преступлений. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. М., 1991.
65. Волчецкая Т.С., Яблоков Н.П. Предпосылки формирования криминалистической ситуалогии // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11. Право. 1997. №3.
66. Гавло В. К. Проблемы изучения механизма корыстно-хозяйственных преступлений в условиях перехода Российской Федерации к рыночным отношениям // Актуальные проблемы расследования и предупреждения преступлений в условиях перехода к рыночной экономике: Сб. науч. ст. / Под ред. В. К. Гавло. — Барнаул: Изд-во Алтайск. гос. ун-та, 1993.—С. 8 —13.
67. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. — Томск: Изд-во TГУ 1985.—190с.
68. Гавло В.К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. М., 1973.
69. Гавло В.К. Проблемы теории и практика криминалистической методики расследования преступлений. Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук М., 1988.
70. Гаврилов О. А. Математические методы и модели в социально-правовом исследовании. — М.: Наука, 1980. — 184 с.
71. Гаврилов О. А. Математические модели в юридической науке // Методологические проблемы советской юридической науки.—М.: Наука, 1980. —С. 260—278.
72. Галаган В.И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук К., 1992.
73. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Т. 1. М. 1970.
74. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. Свердловск, 1975. С. 171
75. Герасимов И. Ф. Следственные ситуации на первоначальном этапе расследования преступлений // Соц. законность.—1977.—№ 7.—С. 60-65.
76. Герасимов И. Ф. Учение о раскрытии преступлений в системе криминалистики // Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Сб. науч. тр. / Редкол. Клочков В. В. (отв. ред). — М. : РИО ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1988. — С 73-75.
77. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики в методике расследования // Методика расследования преступлений. М. , 1976.
78. Герчиков В. И. Об одной процедуре построения типологии в социологических исследованиях. - Социол. исслед., 1977, № 2
79. Глушков В. М., Иванов В. В., Яненко В. М. Моделирование развивающихся систем. — М.: Наука, 1983. — 350 с.
80. Глушков В. М. Введение в АСУ. К.: Техніка, 1974.
81. Голованов В. Н. Законы в системе научного знания. — М.: Мысль. 1970. —231 с.
82. Голунский С. А., Шавер Б. М. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений.—М.: Ин-т права АН СССР, 1939. — 372 с.
83. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (Методологические вопросы).—К.: Выща школа, 1980.—160 с.
84. Городиський О.М. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування злочинів, повязаних з приховуванням валютних цінностей. Автореферат дис. … канд. юрид. наук. Х. 1998.
85. Горский Г. Ф. Научные основы организации и деятельности следственного аппарата в СССР.—Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1970.—208 с.
86. Горфан К.Л., Комков Н.И., Миндели Л.Э. Планирование и управление научными исследованиями. М.: Наука, 1971.
87. Горяинов К.К. Расследование приобретения или сбыта имущества, заведомо добытого преступным путем // Расследование преступлений в сфере экономики. Руководство для следователей. Спарк. Москва. 1999.
88. Грешков А.А. Как принять наилучшее решение в реальных условиях . М.: Радио и связь, 1991.
89. Густов Г. А. К разработке криминалистической теории преступления // Правоведение.—1983. — № 3.—С. 88-92.
90. Давыденко Л.М. Криминологическая классификация преступлений. Вопросы борьбы с преступностью. Вып.41. - М.: Юрид. лит. — 1984.
91. Дворкин А.И. Расследование преступлений, связанных с наркотическими средствами и психотропными веществами. Руководство для следователей. Москва, ИНФРА-М, 1997.
92. Демидов Б.А. Методы военно-экономического анализа.- Харьков.: ВИРТА, 1984.
93. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистический анализ): Научно-практическое пособие. Х., 1999.
94. Джонсон P., Каст Ф., Розенцвейг Д. Системы и руководство. М.: Сов. радио, 1971.
95. Драпкин Л. Я. Криминалистические аспекты борьбы с организованной преступностью // Актуальные проблемы регулирования общественных отношений в условиях перехода к рыночной экономике: Сб. науч. ст. / Ал-тайск. гос. ун-т.—Барнаул, 1991. — С. 121-129.
96. Драпкин Л. Я. Основы криминалистической теории следственнных ситуаций: Автореф дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка.—М., 1987.—45 с.
97. Драпкин Л.Я. Общая характеристика следственных ситуаций. // Следственная ситуация. М., 1985.
98. Драпкин Л.Я. Понятие и классификация следственных ситуаций. // Следственная ситуация и расрытие преступлений. Науч. труды Свердловск. юрид. ин-та. Свердловск, 1975. ВШ. 41. С. 43.
99. Драпкин Л.Я. Основы теории следственных ситуаций. Свердловск, изд-во Урал. ун-та, 1987. 168 с.
100. Дубовик О. Л. Принятие решения в механизме преступного поведения и индивидуальная профилактика преступлений.—М.: Юрид. лит., 1977. — 184с.
101. Дюбищев А. А. Проблемы систематики. - В кн.: Проблемы эволюции. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1968, т. 1.
102. Жеребкин В.Е. Логіка. К., 2000.
103. Жирный Г.Е. Расследование хищений в системе общественного питания: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук Х., 1986. — 21 с.
104. Жуков А. М. Предупредительная деятельность следователя по уголовному делу. — Саратов: Изд-во Саратов, юрид. ин-та, 1990.—103 с.
105. Журавель В. А. Допрос потерпевшего при виктимном поведении // Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. межвед. науч. -метод, сб. / Киев, ун-т. Вып. № 26. — К.: Выща школа, 1983. — С. 46 -51.
106. Журавель В. А. К вопросу о правомерности и допустимости тактических приёмов допроса // Проблемы государства и права: Темат. сб. науч. тр. -К.:УМКВО, 1992. —С. 131-135.
107. Журавель В. А. О структуре частной криминалистической методики // Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. межвед. науч. -метод, сб. Вып. № 47.—К.: Лыбидь, 1995.—С. 62-67.
108. Журавель В.А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики отдельных видов преступлений. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харьков. 1983. — 21 с.
109. Журавель В.А. Теорія та методологія криміналістичного прогнозування: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук, Х., 1999. — 43 с.
110. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений: Пер. с англ. М.: Мир, 1976. С. 7-20.
111. Заде Л.А. Основы нового подхода к анализу сложных систем и процессов принятия решений; в сб. "Математика сегодня", М: "Знание", 1974.
112. Заславская Т. И., Мучник И. Б. Об одном методе классификации объектов в социологии. - Социол. исслед., 1974.
113. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. 1. Концеп-гуальные основы.—Харьков: Основа, 1994. — 321 с.
114. Зелинский А.Ф. О криминологической классификации преступлений (( Проблемы социалистической законности... - Харьков, 1978.
115. Зорин Г. А. Проблемы применения специальных логико-психологических методов при подготовке и проведении следственных действий: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка.—М., 1991.—46 с.
116. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. Мн., 2000. С. 230.
117. Зуйков Г. Г Криминалистическое учение о способе совершения преступления // Соц. законность. — 1971.—№ 11. — С. 14-19.
118. Зуйков Г. Г. Криминалистическое понятие способа совершения преступления.—Тр. ВШ МВД СССР. № 15.—М., 1976.—С. 71-76.
119. Зуйков Г. Г. Применение математической логики ЭВМ для решения криминалистических задач на основе «модус операнди» // Правовая кибернетика: Сб. ст. / Редкол.: Шляхов А. Р. (отв. ред.) и др.—М.: Наука, 1973.—С. 54-68.
120. Ієрусалимов І. О. Інформаційне забеспечення використання науково-технічних досягнень у розслідуванні злочинів: Автореф. дис.... канд. юрцд. наук: 12. 00. 09 / Нац. акад. внутр. справ України.—К., 1998. —16 с.
121. Іщенко А. В. Методологічні та організаційні проблеми розвитку криміналістичних наукових досліджень: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук.: 12. 00. 09 /Укр. акад. внутр. справ.—К., 1996.—37 с.
122. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістики. Монографія. — Київ: НВТ “Правник” — НАВСУ, 1997. — 98 с.
123. Іщенко А. В. Проблеми розвитку наукових досліджень у галузі судової експертизи.—К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995. —150 с.
124. Каган М. С. Системное рассмотрение основных способов группировки // Философские и социологические исследования. Л.: ЛГУ, 1977.
125. Камоцкий А.Б.. Методика расследования хищений, совершаемых в научно-исследовательских и проектных организациях (по материалам Украинской ССР. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук Киев. - 1988. — 21 с.
126. Каракозова Э. В. Математические модели в научном исследовании общественных явлений и процесов // Проблема методологии социального познания: Межвуз. сб. науч. тр. / Ленингр. гос. ун-т. Под ред. В. А. Штоффа.— Л., 1985. —С. 116-124.
127. Карпович В Н. Проблема, гипотеза, закон. — Новосибирск: Наука, 1980. —176с.
128. Кедров Б. М. Диалектический путь теоретического синтеза современного естественно научного знания // Синтез современного научного знания — М.: Наука, 1973. —С. 10-24.
129. Кедров Б. М. История науки и принципы её исследования // К вопросу философии.—1971.—№9. —С. 76-84.
130. Кедров Б. М. Проблемы логики и методологии науки: Избр. тр. / АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники.—М.: Наука, 1990. —345 с.
131. Кирсанов З. И. Система общей теории криминалистики. —М.: Акад. МВД РФ, 1992. —172с.
132. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. М.: Сов. радио, 1974.
133. Клименко Н.І., Перкін В.І. Тактичні операції у типових ситуаціях розслідування розбійних нападів // Вісник Дніпропетровського держуніверситету № 2, 1995.
134. Клочков В. В. Объект, предмет и система советской криминалистики // Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Сб. науч. тр. / Редкол.. Клочков В. В. (отв. ред.).—М.: РИО ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1988. — С. 7-21.
135. Клочков В.В. Проблемы теории следственной ситуации // Следственная ситуация. М., 1985.
136. Князев В.А. Проблемы тактических операций в методике расследования хищений государственного или общественного имущества. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Х., 1986.
137. Козиходжаев Ж.Х Особенности расследования хищений в заготовительных организациях при закупке продукции сельского хозяйства / По материалам республики Узбекистан: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. К., 1992.
138. Козюбра Н. И. Понятие и структура методологии юридической науки // Методологические проблемы юридической науки: Сб. науч. тр. / АН УССР. Ин-т гос-ва и права.—К.: Наук, думка, 1990.—С. 5-19.
139. Кокориков В.А. Расследование хищений на предприятиях местной промышленности. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук Х. 1990.
140. Колесниченко А. Н Парфенков С. В. Способ хищения (понятие и сущность) // Криминалистика и судебная экспертиза: Рес. межвед. науч.-метод, сб. / Киев, ун-т Вып. № 27. —К.: Выща школа., 1983.—С. 6-10.
141. Колесниченко А. Н., Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учебное пособие.—Харьков: Юрид. ин-т, 1985.—93 с.
142. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений: Автореф. ... дис. д-ра юрид. наук. Х., 1967.
143. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Текст лекций. - Х. 1976.
144. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. Харьков. 1985.
145. Колл. авторов. Сущность и явление К. 1987.
146. Коновалова В. Е, Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. Учебное пособие.—X.: Гриф, 1997.—256 с.
147. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. - Харьков: Консум, 2000.
148. Коновалова В. Е. О роли логики в построении следственных версий //Уч. зап. Харьков, юрид. ин-та. Вып 16.—Харьков, 1962.—С. 105-110.
149. Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя.—К.: РИО МВД УССР, 1973. —122 с.
150. Коновалова В. Е. Правовая психология: Учебное пособие —Харьков: Основа, 1990. —198 с.
151. Коновалова В. Е., СербуловА. М. Следственная тактика: принципы и функции.—К.: РИО МВД УССР, 1983.—132 с.
152. Копнин П. В. Гнесеологические и логические основы науки М — Мысль, 1974. —568с.
153. Копнин П. В. Переход от вероятного знания к достоверному // Логика научного исследования.— М.: Наука, 1965.—С. 184-189.
154. Копнин П. Философия в век науки и техники // Лит. газ.—1968. — 11 дек.
155. Корноухов В.Е. Основные положения методики расследования отдельных видов преступлений // Материалы научной конференции. Красноярск, 1972.
156. Корухов Ю. Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. Научно-практическое пособие.—М.: Изд. группа НОРМА — ИНФРА-М., 1998. —288 с.
157. Корухов. Ю.Г. Криминалистическая диагностика // Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской федерации, профессора Р.С. Белкина - М.: Издательская группа НОРМА ИНФРА-М, 1999.
158. Котюк І.І. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України № 8, К. 2000. — С. 112-115.
159. Котюк І.І. Світоглядні принципи в системі засобів пізнання у сфері судочинства. // Вісник КНУ ім. Т. Шевченко, Серія Право, 2001, вип. 42. — С. 73-79.
160. Котюк І.І. Філософічні, логічні та криміналістичні основи ідентифікації // Вісник КНУ ім. Т. Шевченко, Серія Право, 2000, вип. 39. — С. 73-79.
161. Кофман А.А. Введение в теорию нечетких множеств. М. Радио и связь 1982.
162. Краснобаев Ю. И. Понятие предмета советской криминалистики (История и современное состояние проблемы): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 09 / Акад. МВД СССР—М., 1976.—23 с.
163. Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко. Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского.—М.: Политиздат, 1985.—431 с
164. Криминалистика / Под ред. д-ра юрид наук, проф. В.А. Образцова. - М.: Юристъ, 1997. - 760 с.
165. Криминалистика Под ред. проф. В.А. Образцова, М., 1995.
166. Криминалистика социалистических стран: Учебник / Под ред. В.Я. Колдина.—М.: Юрид. лит., 1986. —509 с.
167. Криминалистика. Учебник для вузов / Под ред. проф. Н.П. Яблокова. М. 1995.
168. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С. Белкина. - М.: Издательская группа Норма-Инфра-М, 1999. - 990 с.
169. Криминалистика: Учебник / Под ред. В. А. Образцова. —М.: Юристъ, 1995.—592с.
170. Криминалистика: Учебник / Под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я Драп-кина.—М.: Высш. школа, 1994. — 528 с.
171. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н. П. Яблокова. —М.: Изд-во ЬЕК, 1995.—708с.
172. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова. — М.: Юрид. лит., 1968. —695 с.
173. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р. С. Белкина. — М.: Юрид. шт., 1986. —544с.
174. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т. А. Седовой, А. А. Эксархо-пуло. — СПб.: Изд-во ЛГУ, 1995. —518 с.
175. Криминалистика: Учебник для юрид. вузов МВД СССР / Под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова.— 1т.—М.: ВШ МВД СССР, 1969. —376 с.
176. Криминалистика: Учебник для юридических школ.—Изд. 2-е / Под ред. Б. М. Шавера, А. И. Винберга.—М.: Госюриздат, 1949. — 312 с.
177. Криминалистика: Учебник. В 3-х т. Т. 1: История, общая и частные Іеории / Под ред. Р. С. Белкина, В. Г. Коломацкого, И. М. Лузгина.—М.: Акад. МВД РФ, 1995.—280с.
178. Криминалистика: Учебное пособие для юридических вузов / Под ред А. В. Дулова.—Минск: Экоперспектива, 1996.—415 с.
179. Криминалистический словарь. — 2-е изд., перер. и расш. — М.: Юрид. лит., 1993. — 77 с.
180. Криміналістика Підр. для вузів. За ред. акад. П.Д. Біленчука. К., Право. 1998.
181. Криміналістика. Кримніналістична тактика і методика розслідування злочинів. Підручник для юридичних вузів і фак. За ред. проф. В.Ю. Шепітько. Харків: Право. 1998. - 376 с.: іл. 21.
182. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделировани: Учебное пособие.—М.: Изд. группа «ФОРУМ- ИНФРА-М» 1998.—216с.
183. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. — М.: Наука, 1982.—287с.
184. Кудрявцев В. Н., КазимирчукВ. Л. Современная социология права.-— М.: Юристь, 1995.—297 с.
185. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М., 1972.
186. Кудряшов В.К. Расследование преступных нарушений профессиональных обязанностей медицинскими работниками (комплексное кримналистическое, уголовно-процессуальное и уголовно-правовое исследование) Автореф. дис. ... канд. юрид. наук, Ленинград 1981.
187. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / Укр. акад. внутр. справ.—К., 1996.—36 с.
188. Куклин В.В. Особенности расследования хищений драгоценных металлов, применяемых в промышленном производстве. М. 1988.
189. Кушниренко С. П. Криминалистическая характеристика и типовые программы расследования хищений чужого имущества путём мошенничества с использованием лжепредприятий: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 09 / Санкт-Петерб. гос. ун-т.—СПб., 1996.—20 с.
190. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация: Юрид. литература, 1970.
191. Лисенко В.В. Розслідування ухилень від сплати податків. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук Х. 1997.
192. Лисицин В.П. Расследование хищений государственного или общественного имущества // Советская криминалистика: методика расследования отдельных видов преступлений. - К. - 1988.
193. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике//Криминалистика и судебная экспертиза, 1988, № 36.
194. Лопухин М. М. ПАТТЕРН—метод планирования и прогнозирования научных работ.—М.: Сов. радио, 1971. —159 с.
195. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования.—М.: Юрид. лит., 1973.—216 с.
196. Лузгин И. М. Моделирование при расследовании преступлений.— М.: Юрид. лит., 1981. —152 с.
197. Лузгин И. М. Развитие представлений о закономерностях, изучаемых криминалистикой // Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Сб. науч. тр. / Редкол.: Клочков В. В. (отв. ред.).—М.: РИО ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1988.—С. 44-49.
198. Лукашевич В Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования.—К.: Укр. акад. внутр. дел, 1993. —194 с.
199. Лукашевич В. Г. Интеграция современного научного знания и тенденции построения частных криминалистических теорий // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами: Сб. науч. тр.—К.: Укр. акад. внутр. дел, 1992.—С. 6-17.
200. Лукашевич В. Г. Основы теории профессионального общения следователя: Автореф дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / Укр. акад. внутр. дел.— К., 1993.—44с.
201. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий (допрос, очная ставка, предъявление для опознания, проверка показаний на месте): Учебное пособие.—К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1989.—88с.
202. Лукашевич В.Г. Основы теории профессионального общения следователя. Автореф. дисс. … докт. юрид. наук. — К., 1993.
203. Лысенко В.В. Расследование уклонений от уплаты налогов, совершенных должностными лицами организаций, предприятий, учреждений, Консум Харьков, 1997.
204. Марков Б. В. Проверяемость знания в социальных науках // Проблемы методологии социального познания: Межвуз сб. / Ленингр. гос. ун-т.—Л.: Изд-во ЛГУ, 1985.—С. 82-87.
205. Матусовский Г. А. Вопросы совершенствования системы криминалистики // Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Сб. науч. тр. / Редкол.: В. В. Клочков (отв. ред.). — М.: РИО ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1988.—С. 82-84.
206. Матусовский Г. А. Криминалистика в системе научных знаний.— Харьков: Выща школа, 1976. — ИЗ с.
207. Матусовский Г. А. Криминалистика в системе юридических наук и её межнаучные связи: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / Всесо-юз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности.—М., 1980. —31 с.
208. Матусовский Г. А. Уголовная политика в сфере собственности и проблемы методики расследования экономических преступлений // Актуальные проблемы расследования и предупреждения преступлений в условиях перехода к рыночной экономике: Сб. науч. сб. / Под ред. В. К. Гавло. — Барнаул: Изд-во Алтайск. гос. ун-та, 1993. — С. 6-8.
209. Матусовский Г.А. Финансовые преступления (формирование криминалистических методик). Организованная преступность и коррупция. Исследования, обзоры, информация. Социально-правовой альманах, выпуск 2. Екатеринбург: ИИТЦ: "Зеркало-Урал". 2000.
210. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. - Харьков: Консум, 1999.
211. Матусовський Г.А. Криміналістика в системі наукових знань Харків. Вища Школа 1976.
212. Методология права. Общие проблемы и отраслевые особенности / Уч. зап. Тарт. гос. ун-та. Вып.. 806.—Тарту, 1988.—284 с.
213. Мешков В. М. Криминалистическое учение о временных связях и отношениях при расследовании преступлений: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / Акад. МВД РФ.—М., 1995.—40 с.
214. Митричев. В. С. Теория советской криминалистики (дискуссионная постановка вопроса о так н