Клюцевський Володимир Іванович Механізми впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади

Короткий опис

Клюцевський Володимир Іванович, «Механізми впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади» (25.00.02 - механізми державного управління). Спецрада К 41.863.01 в Одеському регіо­нальному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові Укра­їни

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КЛЮЦЕВСЬКИЙ Володиимир Іванович
УДК 351 : 353.2
ДИСЕРТАЦІЯ МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ В МІСЦЕВИХ ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛА ДИ
25.00.02 - механізми державного управління
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело В.І. Клюцевський
Науковий керівник: ЛОПУШИНСЬКИЙ Іван Петрович, доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівник освіти України
ОДЕСА - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 23
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ В МІСЦЕВИХ ОРГАНАХ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 31
1.1. Електронний документообіг як складова електронного урядування: аналіз понять 32
1.2. Електронний документообіг як об’єкт державного управління 51
1.3. Електронний документообіг у вимірі реалізації державної політики електронного урядування 64
Висновки до розділу 1 85
РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ В МІСЦЕВИХ ОРГАНАХ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 89
2.1. Нормативно-правове забезпечення впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади: становлення і розвиток 89
2.2. Розвиток організаційного механізму електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади 105
2.3. Інноваційні технології розвитку організації електронного
документообігу в місцевих органах виконавчої влади 119
Висновки до розділу 2 136
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ В МІСЦЕВИХ ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 140
3.1. Модульно-інтеграційна модель електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади (на прикладі Херсонської області) 140
3.2. Основні напрями вдосконалення електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади 152
3.3. Практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади 167
Висновки до розділу 3 183
ВИСНОВКИ 187
194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перспективи стабільного розвитку України безпосередньо пов’язані із забезпеченням гармонійного та ефективного функціонування механізмів державного управління. Одним із дієвих засобів підвищення якості державного управління є впровадження електронного урядування та його інструментів (електронний документообіг, надання адміністративних послуг в електронному вигляді, електронні петиції тощо) у діяльність місцевих органів виконавчої влади.
Електронний документообіг є наріжним каменем електронного урядування і має значні переваги порівняно зі звичним, паперовим документообігом. Впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади зумовлено підвищенням культури діловодства, прискоренням термінів опрацювання документів, спрощенням їх пошуку та контролю за виконанням, удосконаленням механізмів узагальнення матеріалів, наданих від багатьох кореспондентів за уніфікованими електронними формами, економією коштів на тиражування та пересилання значної кількості документів тощо.
Інформаційно-аналітична діяльність органів влади, роль інформації в процесі ухвалення державноуправлінських рішень є предметом досліджень таких учених, як В. Бакуменко [1], А. Дєгтяр [2], І. Древицька [3], Д. Дубов [4], В. Князєв [5], В. Марущак [6], Ю. Машкаров [7], В. Мороз [8], Н. Нижник [9], І. Парубчак [10], Л. Приходченко [11], М. Сендзюк [12], В. Тертичка [13], В. Тронь [14] та ін.
Питання впровадження в Україні технологій електронного урядування розглядають О. Баранов [15] , О. Васильєва [16], Р. Войтович [17],
О. Голобуцький [18], В. Дрешпак [19], О. Карпенко [20], І. Клименко [21], І. Козюра [22], І. Коліушко [23], К. Линьов [24], І. Лопушинський [25], С. Попов [26], А. Семенченко [27], В. Цимбалюк [28], С. Чукут [29] та ін.
Науковими дослідженнями аспектів електронного документообігу в різних сферах управління, у тому числі на державному та регіональному рівнях, займалися такі вчені, як Н. Кунанець [30], Ю. Ковтанюк [31], О. Січова [32], М. Салтевський [33], М. Цивін 34, Н. Лиско [35]. М. Шерман, [36], Л. Філіппова [37], О. Наконечна [38], І. Ситник [39], В. Писаренко [40] та ін.
Утім, попри значний науковий інтерес фахівців до інформаційно- аналітичної діяльності органів влади, електронного урядування та впровадження електронного документообігу, багато теоретичних,
методологічних та практичних питань, особливо в умовах сучасного
швидкозмінного середовища державного управління, залишаються
невирішеними.
Виходячи з викладеного, поза увагою дослідників залишилися і є наразі актуальними важливі питання теоретико-методологічного обґрунтування
механізмів впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади в контексті розширення концепції електронного урядування.
Потреба зміни характеру й процедур електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади при відсутності його належного наукового забезпечення, об’єктивна необхідність вирішення зазначених проблем, їх практична значущість та недостатня розробленість зумовили вибір теми, цілей та завдань дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації покладено результати досліджень і розробок, отримані автором за безпосередньої участі в науково-дослідній роботі в межах ініціативних наукових досліджень кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету: «Механізми реалізації державної регіональної політики в сучасних умовах трансформації суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 01010U001836), де автором проводився аналіз вимог до систем електронного
документообігу, що запроваджуються на регіональному рівні, а також основні проблеми, які виникають на шляху запровадження таких систем (людський чинник, технологічні та інституціональні проблеми тощо); «Механізми адаптації системи публічного управління в Україні відповідно до стандартів Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0115U000862), де автором досліджено кращі вітчизняні та зарубіжні практики запровадження систем електронного документообігу на місцевому рівні, визначено основні сфери їх застосування, а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення
електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування механізмів упровадження електронного
документообігу в місцевих органах виконавчої влади, визначення пріоритетних напрямів їх розвитку, розроблення науково-практичних рекомендацій місцевим органам виконавчої влади щодо вдосконалення процесів електронного документообігу на сучасному етапі.
Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:
- проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади;
- дослідити сутність, механізми та сучасні підходи до модернізації електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади;
- охарактеризувати основне нормативно-правове забезпечення
регулювання електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади;
- визначити організаційні механізми та технологічне забезпечення електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади;
- розробити модульно-інтеграційну модель впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади на прикладі Херсонської області;
- обґрунтувати основні напрями та практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади.
Об’єкт дослідження - електронне урядування в органах виконавчої влади.
Предмет дослідження - механізми впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження проблеми є системний та комплексний підходи. Для теоретичного осмислення аспектів проблеми застосовувалися методи аналізу та синтезу (можливість упровадження досвіду зарубіжних країн до процесів, що відбуваються в сучасній Україні, дослідження історичного розвитку системи електронного документообігу, структурно-функціональне забезпечення діяльності підрозділів місцевих органів виконавчої влади, що забезпечують електронний документообіг), узагальнення (уточнення принципів впровадження електронного документообігу), історичний та логічний методи (дослідження завдань й можливості їх вирішення); порівняльно-правовий метод (аналіз нормативно-правової бази щодо електронного документообігу та порядку його впровадження в місцевих органах виконавчої влади).
Теоретичною основою дослідження є законодавча база України, що регулює питання інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади, запровадження електронного урядування та впровадження електронного документообігу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання в галузі державного управління щодо теоретико-методологічного обґрунтування механізмів впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади в контексті розширення концепцій електронного урядування, а також розроблення науково- практичних рекомендацій місцевим органам виконавчої влади щодо вдосконалення процесів електронного документообігу на сучасному етапі.
Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну, конкретизовано у таких наукових положеннях:
уперше:
- розроблено й науково обґрунтовано модульно-інтеграційну модель електронного документообігу, що включає в себе суб’єкти традиційного електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, зв’язки між ними, а також власне об’єкти електронного документообігу (документи, ресурси тощо), має можливість інтегрувати в себе додаткові модулі, що розширюють можливості систем електронного документообігу та додатково надають їм функції інших систем (надання послуг в електронному вигляді, оброблення електронних петицій, консультування з громадськістю та формування проектів управлінських рішень тощо);;
удосконалено:
- понятійно-категорійний апарат означеної мети дослідження, зокрема сформульовано авторське визначення термінів «електронний документообіг в місцевих органах виконавчої влади», «комплексний критерій оцінки ефективності електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади»;
- сутнісні ознаки організаційних механізмів електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади в частині системи запровадження принципів і підходів до створення систем електронного документообігу;
набуло подальшого розвитку:
- принципи, підходи та інструменти контролю за виконанням управлінських рішень, що лягли в основу програмно-прикладного комплексу «Єдина інформаційно-програмна система місцевих органів влади СОД-2.0»;
- підходи до встановлення основних тенденцій взаємодії органів влади різних гілок та рівнів через запровадження електронного обміну інформацією та документами;
- розуміння систематизації основних інструментів електронного урядування за сферами їх застосування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації положення, висновки та рекомендації можуть бути використаними при вдосконаленні нормативно-правової бази електронного урядування, підготовці державноуправлінських рішень з питань електронного документообігу, у навчальному процесі закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку бакалаврів і магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», а також при перепідготовці та підвищенні кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
Результати дослідження було використано:
- Херсонським обласним Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при організації навчально- методичного процесу професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Херсонської області (довідка від 22.01.2013 № 01-19/7);
- Херсонською обласною державною адміністрацією при підготовці Концепції електронного документообігу в місцевих органах влади Херсонської області (довідка від 04.04.2014 № 58-511-510/9-14/15) та при розробленні механізмів впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, що ввійшли до складу програмно-прикладного комплексу «Єдина інформаційно-програмна система місцевих органів влади СОД-2.0» (довідка про впровадження від 02.06.2014 р. № 58-511-780/9-14/15);
- Національною службою посередництва і примирення під час розроблення заходів щодо інформаційно-технічного забезпечення управлінського процесу (довідка від 12.07.2018 № 12-02/01-27/02-314);
- Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області при забезпеченні взаємодії місцевих органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства щодо надання адміністративних послуг населенню в частині електронного документообігу (довідка від 27.08.2018 № 2965/06/01¬56/18).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Висновки і рекомендації отримано та сформульовано автором особисто. Одержані здобувачем результати є достовірними та об’єктивними. Робота містить теоретичні та методичні положення і висновки, сформульовані дисертантом особисто. Використані в дисертації ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають відповідні посилання і використані лише для підкріплення ідей здобувача.
У праці, опублікованій у співавторстві з доктором наук з державного управління, професором І.П. Лопушинським особистий внесок полягає в тому, що здобувачем проведено аналіз механізмів впровадження документообігу в місцевих органах виконавчої влади, а також визначено проблеми, що виникають у цьому процесі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження було презентовано та обговорено на Всеукраїнських науково- практичних конференціях: «Державна політика щодо місцевого
самоврядування: стан, проблеми та перспективи» (м. Херсон, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015, 2018); «Електронний документ: актуальні завдання та практичне впровадження» (м. Київ, 2012); «Реформування публічного управління: теорія, практика, міжнародний досвід» (м. Одеса, 2014); «Інформаційні та інноваційні технології в ХХІ столітті» (Республіка Польща, м. Катовіце, 2018) та ін.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 20 праць, у тому числі 2 колективні монографії, 6 статей у наукових фахових виданнях України з державного управління, 2 статті в зарубіжних науково- періодичних виданнях 9 публікацій - у збірниках матеріалів науково- комунікативних заходів, 1 - в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із анотації, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 170. Робота містить 12 рисунків, 4 таблиці, додатки. Список використаних джерел налічує 227 найменувань, у тому числі 41 - іноземною мовою.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання в галузі державного управління щодо теоретико-методологічного обґрунтування механізмів впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади в контексті розширення концепцій електронного урядування, а також розроблено науково- практичні рекомендації місцевим органам виконавчої влади щодо вдосконалення процесів впровадження електронного документообігу на сучасному етапі.
1. Проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи до впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, що дає змогу стверджувати про певні відмінності у формулюванні термінів у цій галузі як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі. Саме тому автором запропоновано розуміти «електронний документообіг в місцевих органах виконавчої влади» як комплекс заходів, що здійснюється в місцевих органах виконавчої влади, на основі використання сучасних інформаційно- комунікаційних технологій щодо створення, передавання, розмножування, пошуку, поширення і контролю документів відповідно до набору процедурних правил, координації завдань між людьми та синхронізації даних. «Комплексний критерій оцінки ефективності електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади» ми розуміємо як сукупність оцінок ефективності механізмів впровадження електронного документообігу, що включають у себе їх відповідність системному підходу (аналіз процесу ЕДО, його вдосконалення, синтез нового процесу ЕДО із заданими цілями), контрольованість (можливість втручання в процес електронного документообігу на його різних стадіях із забезпеченням досягнення поставлених цілей), безперебійність та безпека даних (система повинна працювати в режимі функціонування установ та організацій, забезпечуючи виконання службовцями та посадовими особами свої обов’язків, і забезпечувати збереження даних відповідно до обраних політик безпеки), раціональність та функціональне призначення (електронний документообіг повинен забезпечувати потрібний набір функцій, маючи при цьому можливість до розширення свого функціоналу).
2. Досліджено сутність, механізми та сучасні підходи до модернізації електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади. Визначено, що органи публічної влади за своєю специфікою можуть мати вертикально- централізовані (органи центральної виконавчої влади та місцеві органи виконавчої влади) або децентралізовані (органи місцевого самоврядування) механізми державного управління. Кожен із цих органів, своєю чергою, може мати відповідні функціональну та організаційну структуру. Проведено розмежування функціональної та організаційної структури місцевих органів виконавчої влади та зроблено висновок, що функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми або елементи, а зв’язки між елементами - це потоки інформації, яка циркулює між ними з метою виконання певних функцій. Під організаційною ж розуміють структуру, елементами якої є колективи або окремі виконавці, а зв’язки між елементами - виробничі та інформаційні супідрядності (одночасні на різних основах підпорядкування різних суб’єктів одному й тому ж керуючому суб’єкту влади) та взаємодії.
Вивчено основні вимоги до впровадження механізмів впровадження електронного документообігу в діяльність місцевих органів виконавчої влади. Так, для організаційного механізму потрібна наявність розгалуженої системи зв’язків та наявність відповідної структури взаємодії, функцій забезпечення виконавського контролю, засобів мінімізації структурних змін у системі за наявності та можливості швидких змін у перерозподілі інформаційних потоків. Для інформаційного механізму необхідна наявність засобів інтеграції даних з різних джерел з можливістю їх зберігання, пошуку та вибірки інформації, можливість виконання функцій у локальному режимі, без підключення до локальних чи глобальних мереж з наступною синхронізацією, взаємозамінність та резервування технічних засобів, розширення програмно-технічних засобів. Для нормативно-правового механізму необхідним є не тільки відповідність національному законодавству, але й тій нормативно-правовій базі, що її формує власне місцевий орган виконавчої влади, виконуючи власні та/або делеговані повноваження.
Узагальнено досвід провідних держав світу з питань запровадження електронного урядування та впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади. Зазначено, що різні країни реалізують різні форми та можливості електронного документообігу, проте функціональність обов’язково поширюється на всі взаємозв’язки в державному управлінні - «уряд - уряду», «уряд - громадянам», «уряд - бізнесу». Також надається увага такій тенденції розширення функціоналу електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, як інтеграції його з системами надання адміністративних послуг в електронному вигляді або іншими інформаційними системами.
3. Доведено, що в Україні існує і діє досить розвинута нормативно- правова база забезпечення впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, що включає в себе регулювання інформаційної діяльності, підходів електронного урядування, захисту інформації і, власне, електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади. Зокрема, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів, Закон України «Про електронний цифровий підпис» визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису, в більшості випадків прирівнюючи його накладення на електронний документ з особистим підписом особи під цим документом в паперовому вигляді. Водночас, нормативно- правова база не є досконалою, проте й не є статичною, до неї постійно вносяться зміни, що її актуалізують, у тому числі й з урахуванням міжнародних регламентних документів.
4. Визначено організаційні механізми впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, до яких належать механізми інформаційної підтримки таких процесів через запровадження функцій контролю за проходженням документів та виконанням рішень вищих органів, технологічної підтримки - через запровадження систем електронного документообігу з різною функціональністю та на різній архітектурно- технологічній базі.
Як організаційний механізм інформаційної підтримки на основі аналізу основних тенденцій впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади розроблено та запроваджено в діяльність Херсонської обласної державної адміністрації «Концепцію електронного документообігу в місцевих органах влади Херсонської області». У цьому документі визначено, що основними принципами створення, впровадження та функціонування СЕД у місцевих органах виконавчої влади є: єдині технічні стандарти і взаємна сумісність; конфіденційність та захист персональних даних і державних електронних інформаційних ресурсів; орієнтованість на інтереси і потреби користувачів системи; простота в користуванні програмним забезпеченням; правова основа для обміну електронною інформацією між електронними інформаційними системами та базами даних місцевих органів виконавчої влади; обґрунтованість підходів і продуктів, що використовуються в межах впроваджуваних СЕД.
Технологічною базою підтримки запровадження систем електронного документообігу можуть стати «хмарні» технології - системи надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), що можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і потребою взаємодії з провайдером послуг. Такі системи забезпечують зберігання та архівування документів (включаючи їх копії або версії, зроблені в різний час або різними користувачами), можуть надавати ресурси для проведення складних обчислень (при розрахунку сценаріїв розвитку подій або складної аналітики), забезпечують доступ до інформаційних ресурсів з різних пристроїв 24 години на добу, 7 днів на тиждень і 365 днів на рік.
5. Уперше запропоновано модульно-інтеграційну модель електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, що передбачає можливість технологічного доєднання великої кількості модулів для підвищення функціоналу системи. Ця модель є відкритою і може бути вдосконалена як з погляду взаємодії із зовнішнім середовищем - з системами електронного документообігу інших місцевих органів виконавчої влади, центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів (через відповідні технологічно-програмні шлюзи). Крім того, модель можна вдосконалювати шляхом відлагодження внутрішньої взаємодії - через додавання нових модулів, настроювання правил оброблення документів засобами вбудованої бізнес-логіки тощо. На основі запропонованої моделі, механізмів та вибору технологічного забезпечення розроблено, відлагоджено та запроваджено в діяльність Херсонської обласної державної адміністрації програмний продукт - єдину інформаційно-програмну системи місцевих органів влади СОД 2.0 (ЄІПС), яка дозволяє виконувати більшість функцій, що властиві традиційним СЕД, однак має додатковий модуль контролю та аналітики. Для поліпшення функціонування моделі та розширення функціоналу ЄПІС СОД 2.0 було запропоновано провести рекомпозицію її взаємодії із сховищем документів, що дало змогу використати в майбутньому новий функціонал, а саме: виконання уніфікованих процедур проходження, передачі й оброблення документів на основі сформованих правил бізнес-логіки; уведення в сховище документів, нагромадження і збереження документів та їх реєстраційних карток; заповнення даними структури реєстраційної картки за допомогою різних полів і пошук реєстраційних карток за будь-якими реквізитами; наскрізний контроль відповідальними особами термінів виконання документів, оповіщення виконавця і контролера про наближення термінів контролю, про невиконані в строк документи; підтримка шаблонів для створення документів; формування, перегляд і друкування аналітичних даних з можливістю відбору даних за визначеними критеріями; створення і підтримка архівних даних за попередні роки; функціонування механізму бізнес-логіки (workflow), що забезпечує автоматизоване формування шляху оброблення документа між відповідальними виконавцями місцевих органів виконавчої влади; автоматичне оброблення звернень громадян, зафіксованих на офіційному веб-сайті. Уперше запропоновано використати можливість налаштування модуля електронних петицій та громадського контролю модульно-інтеграційної моделі для проведення публічних консультацій щодо проектів рішень місцевих органів виконавчої влади. Для цього слід передбачити в ньому правила оброблення відповідних документів та використати запропоновану нами процедуру.
6. Окреслено кілька напрямків розвитку систем електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади, а саме перехід від систем електронного документообігу до корпоративних систем електронного документування; інтеграція з СЕД інформаційно-аналітичних модулів та створення ситуаційних кабінетів керівника; інтеграція з СЕД інших підсистем, наприклад, GIS чи підсистем надання адміністративних послуг, а також обґрунтовано науково-практичні рекомендації місцевим органам виконавчої влади щодо впровадження електронного документообігу. Урахування цих рекомендацій дозволить місцевим органам виконавчої влади ефективно впроваджувати електронний документообіг та уникати помилок, що виникають у таких процесах управлінської діяльності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми впровадження електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади. Перспективу дальшого дослідження вбачаємо у вивченні «цифрового місця державного службовця» відповідно до Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердженого плану заходів щодо її реалізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бакуменко В. Д. Парадигма інноваційного розвитку суспільства: сучасні концепції реформування публічного управління [Електронний ресурс] / В. Д. Бакуменко, С. А. Попов // Ефективність державного управління. - 2015. - Вип.
43. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2015_43_4
2. Дєгтяр А. О. Методологічні підходи до побудови системи інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності організації соціокультурної сфери [Електронний ресурс] / А. О. Дєгтяр // Вісник Харківської державної академії культури. Серія : Соціальні комунікації. - 2015. - Вип. 46. - С. 62-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/haksk_2015_46_9
3. Древицкая И.Ю. Основные принципы формирования системы научно-технической и экономической информации в регионе // Сб. науч. тр. “Социальный менеджмент и управление информационными ресурсами”: серия “Государственное управление”, т. II, вып. 4. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С. 220¬227.
4. Дубов Д. В. Проблеми формування державної політики щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні: у пошуках стратегічного бачення [Електронний ресурс] / Д. В. Дубов // Політологічні студії. - 2016. - Вип. 5. - С. 126-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpps_2016_5_15
5. Князєв В. М. Філософія державного управління, її сутність, особливості та проблемне поле дослідження [Електронний ресурс] / В. М. Князєв // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2014. - № 1. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2014_1_3
6. Марущак В. П. Інноваційна сутність управління у становленні та розвитку держави і економіки [Електронний ресурс] / В. П. Марущак // Форум права. - 2013. - № 3. - С. 357-362. - Режим доступу:
http: //nbuv. gov. ua/UJRN/FP_index
7. Машкаров Ю. Г. Електронне місто - інформатизація місцевого самоврядування (на прикладі м. Харкова) [Електронний ресурс] / Ю. Г. Машкаров, Д. І. Палашевський // Актуальні проблеми державного управління. -
2012. - № 1. - С. 26-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2012_1_5
8. Мороз В. М. Використання наукових методів інституціональної теорії у межах науки державного управління [Електронний ресурс] / В. М. Мороз // Актуальні проблеми державного управління. - 2012. - № 2. - С. 36-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2012_2_7
9. Нижник Н. Р. Теоретико-методологічні аспекти розробки управлінських рішень у сфері забезпечення національної безпеки [Електронний ресурс] / Н. Р. Нижник, Г. П. Ситник, В. М. Олуйко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2004. - № 4. - С. 250-258. - Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/UJRN/Unzap_2004_4_44
10. Парубчак І. О. Роль засобів масової інформації у взаємодії органів публічної влади із суспільством на засадах відкритості та прозорості [Електронний ресурс] / І. О. Парубчак // Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія : Державне управління. - 2017. - Вип. 2. - С. 239-249. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNUCZUDU_2017_2_33