КОБАЛЬ Михайло Іванович. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Короткий опис

КОБАЛЬ Михайло Іванович. Назва дисертаційної роботи: "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ"

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КОБАЛЬ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
Прим. № ____
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В
УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
(доктора філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник –
кандидат юридичних наук, доцент
Арсентьєва Олена Сергіївна
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...10
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТРУДОВИХ ПРАВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ
ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ……………………………………………………………..19
1.1 Поняття, сутність та ознаки забезпечення трудових прав державних
службовців в умовах євроінтеграції……………………………….……...……19
1.2 Особливості сучасного стану правового регулювання забезпечення
трудових прав державних службовців в умовах євроінтеграції…..……….....37
Висновки до розділу 1…………………………...…………………...………...61
РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ
ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ………..63
2.1 Поняття механізму забезпечення трудових прав державних
службовців.......…………………………………………………………………...63
2.2 Реалізація трудових прав державних службовців………….……...………85
2.3 Захист трудових прав державних службовців………….…………...……..96
Висновки до розділу 2………………………………………...…………...….107
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ
ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ………111
3.1 Проблеми забезпечення трудових прав державних службовців………..111
3.2 Зарубіжний досвід забезпечення трудових прав державних
службовців…….........……………………………………………………….…..129
Висновки до розділу 3………………………………………...…...……….....157
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...164
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...182
10
ВСТУП
Актуальність теми. Державні службовці як особи, які уповноважені
на виконання тих чи інших функцій держави та з цією метою наділені
необхідними владними повноваженнями, є незамінною та надзвичайно
важливою ланкою державного апарату, оскільки саме якість їхньої роботи
безпосередньо впливає на діяльність цього державного апарату у необхідних
суспільству та державі сферах. Необхідно чітко зауважити, що державний
службовець як особа користується тими ж конституційними та трудовими
правами, що і наймані працівники з урахуванням особливостей, визначених
законодавством. При цьому належне забезпечення трудових прав та законних
інтересів державних службовців у сфері трудового права знаходиться у
прямій залежності з якістю та стабільністю діяльності державних органів
загалом.
Особливо актуальним є дослідження забезпечення трудових прав
державних службовців в умовах євроінтеграції, за якої правові, економічні,
управлінські та інші загальні стандарти функціонування державної служби
підлягають перевірці на предмет відповідності загальноприйнятим правилам
у ЄС. Хоча саме регулювання державної служби є прерогативою
національного законодавства, однак таке регулювання та фактичний стан
організації цього інституту повинен відповідати принципам та правилам, що
прийняті у межах Європейського Союзу. Одним з важливих елементів
сукупності цих стандартів є правові основи та практика застосування норм
права щодо регулювання трудових правовідносин між державними
службовцями та відповідними державними органами, які виступають у
статусі роботодавця. Загалом дотримання трудових прав державних
службовців, особливо у частині оплати праці, що включає також у себе певні
правові гарантії, з точки зору наших партнерів з ЄС, є незамінною складовою
формування ефективної публічної адміністрації та політики щодо
дотримання основних принципів її діяльності, які визнаються на рівні ЄС.
11
Хоча Україна на даний момент не є кандидатом на вступ до ЄС, проте
між нашою державою та Союзом відбувається економічна інтеграція, за якої
поглиблюється взаємодія у комерційних та публічно-політичних сферах. У
контексті інтеграції ринків ЄС розглядає ефективну публічну адміністрацію
як таку, що здатна забезпечити рівні конкурентні умови для ведення
транскордонної господарсько-економічної діяльності. Неефективна ж
публічна адміністрація є додатковим ризиком та бар’єром для ведення
економічної діяльності, що може завдати шкоди інвесторам та іншим
суб’єктам підприємницької діяльності. Це обумовлює значну увагу з боку ЄС
до елементів забезпечення ефективної публічної адміністрації, однією з
важливих складових якого є забезпечення додержання трудових прав
державних службовців. Наведене завжди розглядається як передумова для
більш глибокої економічної та політичної співпраці.
З вищесказаного випливає, що актуальним та суспільно значимим є
дослідження забезпечення трудових прав державних службовців як з точки
зору поглиблення інтеграційних процесів з ЄС, так і з точки зору
національних інтересів, оскільки ефективна державна політка в цьому
напряму матиме позитивний вплив на усі аспекти діяльності органів
державної влади.
Дослідженню тих чи інших аспектів праці державних службовців як
суб’єктів трудового права, які виступають у статусі найманих працівників,
приділено увагу у працях багатьох науковців. Серед них: В.М. Андріїв,
А.В. Андрушко, О.С. Арсентьєва, Ю.П. Битяк, Н.Б. Болотіна,
С.Я. Вавженчук, С.В. Венедіктов, С.В. Вишновецька, Н.Д. Гетьманцева,
Ю.М. Гришина, О.Ю. Дрозд, Т.А. Занфірова, С.А. Іванов, М.І. Іншин,
М.М. Клемпарський, В.Л. Костюк, І.В. Кудрявцев, І.П. Лаврінчук,
С.С. Лукаш, А.Р. Мацюк, К.Ю. Мельник, Н.О. Мельничук, Л.Р. Наливайко,
О.М. Обушенко, М.В. Панченко, І.М. Пахомов, П.Д. Пилипенко,
С.М. Прилипко, С.Д. Порощук, Н.М. Хуторян, В.І. Щербина, О.М. Ярошенко
та інші. Науковий доробок зазначених вчених становить основу дослідження
12
праці державних службовців як предмета правового регулювання трудового
права. Однак трудові правовідносини як динамічна категорія постійно
розвиваються та змінюються. Так, зокрема з прийняттям нового Закону
України «Про державну службу» суттєво змінився підхід до регулювання та
забезпечення трудових прав державних службовців. Це зумовлює
необхідність перегляду науково-теоретичних положень щодо обраного
предмета досліджень, зокрема і з урахуванням ролі євроінтеграційних
процесів у даному напрямі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана у Східноукраїнському національному
університеті імені Володимира Даля відповідно до теми кафедри
правознавства юридичного факультету «Проблеми розвитку вітчизняного
законодавства та імплементації в Україні норм міжнародного та
європейського права», затвердженої на період з 1 січня 2013 року по 31
грудня 2016 року, Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–
2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії
правових наук України від 24 вересня 2010 pоку № 14, Переліку
перспективних напрямів кандидатських та докторських дисертацій за
юридичними спеціальностями, затвердженого постановою Президії
Національної академії правових наук України від 18 жовтня 2013 pоку №
86/11.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
розробка теоретико-практичних пропозицій та рекомендацій щодо вирішення
проблем забезпечення трудових прав державних службовців.
Для досягнення поставленої мети у дисертації необхідно, насамперед,
виконати наступні завдання:
 визначити забезпечення трудових прав державних службовців в
умовах євроінтеграції;
 дослідити особливості сучасного стану правового регулювання
забезпечення трудових прав державних службовців в умовах євроінтеграції;
13
 охарактеризувати сутність механізму забезпечення трудових прав
державних службовців;
 з’ясувати специфіку реалізації трудових прав державних службовців;
 розкрити та конкретизувати зміст захисту трудових прав державних
службовців;
 виокремити теоретико-практичні проблеми забезпечення трудових
прав державних службовців та надати пропозиції щодо їх вирішення;
 визначити шляхи запозичення зарубіжного досвіду забезпечення
трудових прав державних службовців.
Об’єктом дослідження є система суспільних відносин у сфері трудової
діяльності.
Предметом дослідження є забезпечення трудових прав державних
службовців в умовах євроінтеграції.
Методи дослідження. Положення, висновки та рекомендації, що
містяться у роботі, достатньою мірою аргументовані, науково обґрунтовані і
достовірні.
Методологічну основу наукової роботи складають як загальнонаукові,
так і спеціальні методи дослідження. Їх використання надало можливість
забезпечити повне і комплексне виконання поставлених завдань, зробити
обґрунтовані висновки, а також надати конкретні пропозиції щодо вирішення
досліджуваного питання та вдосконалення забезпечення трудових прав
державних службовців в умовах євроінтеграції. За допомого діалектичного
методу досліджено внутрішню сутність речей в процесі їх розвитку, а також
внутрішніх та зовнішніх суперечностей. Зокрема за допомогою даного
методу проаналізовано правову природу забезпечення трудових прав
державних службовців в умовах євроінтеграції (підрозділи 1.1, 1.2).
Системний метод надав змогу здійснити повне та об’єктивне дослідження
відповідного конкретно окресленого предмета, зокрема дослідити механізм
забезпечення трудових прав державних службовців в умовах євроінтеграції
14
(підрозділ 2.1, 2.2, 2.3). Для аналізу зарубіжного досвіду забезпечення
трудових прав державних службовців і визначення шляхів їх запозичення в
Україну використовувався порівняльно-правовий метод. За допомогою
логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат в означеній
сфері, зокрема визначено такі поняття: «забезпечення трудових прав
державних службовців в умовах євроінтеграції», «механізм реалізації
трудових прав державних службовців», «захист трудових прав державних
службовців» (підрозділи 1.1, 2.2, 2.3). Застосування структурно-логічного
методу та методу моделювання дозволило виділити проблеми та шляхи їх
вирішення у сфері забезпечення трудових прав державних службовців в
умовах євроінтеграції (підрозділ 3.1).
Нормативною основою роботи слугують нормативно-правові акти
національного законодавства радянського та сучасного періодів, проекти
законів й інших нормативних документів. У дисертаційній роботі також
вивчено міжнародні та зарубіжні джерела про трудові права державних
службовців.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що
дисертація є першою спробою комплексно, з використанням сучасних
методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права
дослідити специфіку забезпечення трудових прав державних службовців. За
результатами дисертаційного дослідження сформульовано авторські основні
положення, які виносяться на захист і містять елементи наукової новизни.
Основними з них є такі:
вперше:
 охарактеризовано поняття «забезпечення трудових прав державних
службовців», яке характеризується як: 1) процес створення за допомогою
правових норм та інших заходів найбільш сприятливих умов для полегшення
реалізації суб’єктивних трудових прав державними службовцями з
урахуванням особливостей даної категорії працівників, а також охорони цих
прав, гарантування їх дотримання та захисту у разі порушення; 2)
15
встановлені у правових нормах засоби суто правового, організаційного,
економічного, соціального чи іншого характеру, які створюють найбільш
сприятливі умови для полегшення реалізації суб’єктивних трудових прав
державними службовцями, а також засоби охорони, захисту у разі порушення
та гарантування цих прав; 3) діяльність уповноважених державних органів,
профспілкових організацій, самих державних службовців у різних формах
щодо охорони суб’єктивних трудових прав цих осіб, захисту у разі
порушення, а також створення найбільш сприятливих умов для реалізації цих
прав, включаючи гарантування їх дотримання; 4) фактичний результат
діяльності або процесу правового регулювання та комплексу заходів,
спрямованих на охорону та захист, гарантування дотримання, створення
сприятливих умов для реалізації суб’єктивних трудових прав державних
службовців, який характеризує стан речей у сфері дотримання цих прав;
 розкрито структуру механізму правового забезпечення трудових
прав державних службовців, яка включає такі елементи: 1) елементи, які
мають організовуюче та регламентуюче значення – це правові норми, що
закріплюють трудові права державних службовців та повноваження
посадових осіб й державних органів, уповноважених здійснювати
забезпечення трудових прав державних службовців; 2) елементи державного
примусу – передбачають можливість поновлення порушених прав
державного службовця та притягнення до відповідальності перед державою
їх порушника. Дану групу елементів становлять державні гарантії
застосування заходів державного примусу у разі порушення трудових прав
державних службовців; 3) інституційні елементи – система спеціально
створених суб’єктів, які у межах повноважень покликані забезпечувати
трудові права державних службовців, їх гарантування та захист у разі
порушення чи загрози порушення;
удосконалено:
 узагельнення основних ознак забезпечення трудових прав
державних службовців, до яких віднесено наступні: 1) спеціальне правове
16
регулювання інституційним Законом України «Про державну службу»;
2) спрямованість на досягнення мети, яка полягає у підвищенні мотивації та
продуктивності праці державних службовців; 3) одним із основних напрямів
забезпечення трудових прав є належне матеріальне та соціальне
забезпечення; 4) стабільність трудових правовідносин між державним
службовцем та його роботодавцем; 5) сукупність спеціальних процедур у
сфері трудових правовідносин, які гарантують дотримання суб’єктивних
трудових прав державних службовців, спеціальна процедура та правове
регулювання системи охорони та захисту відповідних прав;
 перелік особливостей механізму забезпечення трудових прав
державних службовців, до яких віднесено такі: 1) він є складовою частиною
механізму забезпечення прав та свобод людини і громадянина; 2) механізм
забезпечення трудових прав являє собою систему правових засобів та
заходів, які знаходяться між собою в тісній взаємодії та здійснюють взаємний
вплив; 3) мета механізму забезпечення трудових прав – цілеспрямована дія
його елементів, яка забезпечує найповніше визначення та закріплення, а
також максимально ефективну охорону та захист можливостей працівників
під час реалізації своїх здібностей до продуктивної трудової діяльності на
умовах трудового договору чи контракту; 4) із функціональної точки зору
його формують механізм реалізації, механізм охорони й механізм захисту
цих прав, а із структурної – елементи, які мають організовуюче та
регламентуюче значення, елементи державного примусу, інституційні
елементи;
дістали подальшого розвитку:
 твердження про те, що суттю забезпечення трудових прав
державних службовців є норми та процес їх реалізації відповідними
суб’єктами, які спрямовані на те, щоб державний службовець мав фактичну
змогу безперешкодно реалізувати свої суб’єктивні трудові права, а також
захистити їх у разі порушення;
17
 положення про те, що механізм реалізації трудових прав державних
службовців – це комплексний процес переходу закріплених у нормативних
актах трудових можливостей державних службовців у сферу їх дійсного
використання у процесі здійснення ними трудової діяльності;
 пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері забезпечення
трудових прав державних службовців;
 пропозиції щодо запозичення позитивного зарубіжного досвіду
забезпечення трудових прав державних службовців.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
отримані в результаті комплексного дослідження висновки і сформульовані
пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальших загальних і спеціальних
наукових досліджень теоретичних та практичних проблем механізму
забезпечення трудових прав державних службовців в умовах євроінтеграції;
– у правотворчості – при перегляді та вдосконаленні положень
чинного Кодексу законів про працю, доопрацюванні проекту Трудового
кодексу України, а також Закону України «Про державну службу»;
– у правозастосовній діяльності – результати дослідження
сприятимуть вдосконаленню практики застосування норм чинного
законодавства щодо забезпечення трудових прав державних службовців в
умовах євроінтеграції;
– у навчальному процесі – тези, положення, висновки, пропозиції,
зроблені в дисертації, можуть бути використані на наукових конференціях та
диспутах, під час вивчення таких наукових дисциплін як «Трудове право»,
«Право соціального забезпечення» у вищих юридичних закладах освіти, при
підготовці лекційних та семінарських занять, у науково-дослідній роботі
студентів, слухачів та курсантів, в процесі підготовки робочих програм та
планів, підручників, навчальної та прикладної літератури.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в
цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки доповідалися
18
дисертантом на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля, а також були
оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні
проблеми сучасного правознавства» (м. Київ, 28–29 січня 2016 р.);
«Проблеми теорії права і практики правореалізації на шляху України до ЄС»
(м. Київ,
25–26 лютого 2016 р.).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції
знайшли відображення у чотирьох статтях, опублікованих у наукових
фахових виданнях України, одній статті – у науковому виданні іншої
держави, а також у двох тезах доповідей і повідомлень на вказаних
конференціях

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукового завдання, що отримало вияв у наданих пропозиціях щодо
оптимізації забезпечення трудових прав державних службовців в умовах
євроінтеграції.
1. Забезпечення трудових прав державних службовців можна
розглядати як:
1) процес створення за допомогою правових норм та інших заходів
найбільш сприятливих умов для полегшення реалізації суб’єктивних
трудових прав державними службовцями з урахуванням особливостей даної
категорії працівників, а також охорони цих прав, гарантування їх дотримання
та захисту у разі порушення;
2) встановлені у правових нормах засоби суто правового,
організаційного, економічного, соціального чи іншого характеру, які
створюють найбільш сприятливі умови для полегшення реалізації
суб’єктивних трудових прав державними службовцями, а також засоби
охорони, захисту у разі порушення та гарантування цих прав;
3) діяльність уповноважених державних органів, профспілкових
організацій, самих державних службовців у різних формах щодо охорони
суб’єктивних трудових прав цих осіб, захисту у разі порушення, а також
створення найбільш сприятливих умов для реалізації цих прав, включаючи
гарантування їх дотримання;
4) фактичний результат діяльності або процесу правового регулювання
та комплексу заходів, спрямованих на охорону та захист, гарантування
дотримання, створення сприятливих умов для реалізації суб’єктивних
трудових прав державних службовців, який характеризує стан речей у сфері
дотримання цих прав.
2. Виділено такі основні ознаки забезпечення трудових прав державних
службовців: 1) спеціальне правове регулювання інституційним Законом
161
України «Про державну службу»; 2) спрямованість на досягнення мети, яка
полягає у підвищенні мотивації та продуктивності праці державних
службовців; 3) одним із основних напрямів забезпечення трудових прав є
належне матеріальне та соціальне забезпечення; 4) стабільність трудових
правовідносин між державним службовцем та його роботодавцем;
5) сукупність спеціальних процедур у сфері трудових правовідносин, які
гарантують дотримання суб’єктивних трудових прав державних службовців,
спеціальна процедура та правове регулювання систем охорони та захисту
відповідних прав.
3. Аналіз національного трудового законодавства та доктринальних
джерел з проблематики трудового права дозволив визначити наступні
особливості сучасного стану правового регулювання забезпечення
трудових прав державних службовців в умовах євроінтеграції: 1)
ґрунтуються на конституційно-правових нормах щодо реалізації
державними службовцями права на працю; 2) окрема процедура захисту
права на працю державних службовців в Україні; 3) закріплення на
законодавчому рівні системи оплати праці державних службовців; 4)
встановлення на законодавчому рівні чіткої системи заохочень державних
службовців; 5) забезпечення права державних службовців на відпочинок;
6) процедура захисту від безпідставного притягнення до дисциплінарної та
матеріальної відповідальності державних службовців; 7) забезпечення
права державних службовців на страйк.
4. Структуру механізму правового забезпечення трудових прав
державних службовців складають такі елементи: 1) елементи, які мають
організовуюче та регламентуюче значення, – це правові норми, які
закріплюють трудові права державних службовців та повноваження
посадових осіб і державних органів, уповноважених здійснювати
забезпечення трудових прав державних службовців; 2) елементи
державного примусу – передбачають можливість поновлення порушених
прав державного службовця та притягнення до відповідальності перед
162
державою їх порушника. Дану групу елементів становлять державні
гарантії застосування заходів державного примусу у разі порушення
трудових прав державних службовців; 3) інституційні елементи – система
спеціально створених суб’єктів, які у межах повноважень покликані
забезпечувати трудові права державних службовців, їх гарантування та
захист у разі порушення чи загрози порушення.
5. Механізм реалізації трудових прав державних службовців – це
комплексний процес переходу закріплених у нормативних актах трудових
можливостей державних службовців у сферу їх дійсного використання у
процесі здійснення ними трудової діяльності.
6. Захист трудових прав державних службовців – це сукупність засобів
впливу щодо забезпечення реалізації та відновлення порушених чи
оспорюваних прав державних службовців та компенсації завданої шкоди, що
передбачають застосування примусових засобів впливу уповноваженими
державними органами та особами.
7. Запропоновано проблеми забезпечення трудових прав державних
службовців класифікувати наступним чином:
1) законодавчі прогалини. У процесі здійснення теоретичного
дослідження елементів механізму забезпечення трудових прав державних
службовців нами встановлено, що окремі складові даної системи не
врегульовані взагалі нормами Закону України «Про державну службу» або
ж потребують чіткої систематизації. До таких проблем віднесено:
а) відсутність роз’яснення того, що являє собою захист прав державних
службовців та які існують форми цього захисту;
б) відсутність окремого переліку способів захисту трудових прав
державних службовців та їх розпорошеність в окремих главах Кодексу
законів про працю України та статтях Закону України «Про державну
службу» від 10.12.2015 № 889-VIII;
2) проблеми недосконалості правового регулювання – окремі
питання, пов’язані із державною службою, які потребують суттєвого
163
вдосконалення в інтересах розвитку досліджуваного правового інституту.
У процесі аналізу наукової літератури та вітчизняного законодавства
виділено наступні з них:
а) відсутність закріплення заборони прийняття на державну службу
членів політичних партій у переліку вимог до претендента на державну
службу;
б) відсутність закріплення вимоги щодо вільного володіння державною
мовою у переліку вимог для кандидата на посаду державного службовця;
в) відсутність закріплення вимоги щодо безперервного проживання на
території України не менше десяти років для кандидатів на посаду
державних службовців;
3) неузгодженість між актами трудового та інституційного
законодавства. Зокрема, закріплені в Законі України «Про державну службу»
від 10.12.2015 № 889-VIII такі поняття як «оплата праці», «зміна умов праці»,
«час відпочинку (відпустки)», «дисциплінарна та матеріальна
відповідальність», «безпечні умови праці», «випробування при призначенні
на посаду», «правила внутрішнього трудового розпорядку», з одного боку, є
підтвердженням сприйняття законодавцем державної служби як
самостійного виду праці, а з іншого – окремі норми Закону України «Про
державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не відповідають нормам
Кодексу законів про працю, створюючи законодавчі колізії.