КОГНІТИВНИЙ СТИЛЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА Диссертация

Короткий опис:
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
ім. Г.С.СКОВОРОДИ
На правах рукопису
УДК 152.26 + 155.3
СКОРИНІНА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

КОГНІТИВНИЙ СТИЛЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Спеціальність: 19.00.07 - педагогічна
та вікова психологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття вченого ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
доктор психологічних наук,
доцент Хомуленко Т.Б.

Харків - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП...

4

РОЗДІЛ 1

Теоретичний аналіз досліджень когнітивного стилю та його впливу на розвиток пам’яті в молодшому шкільному віці..

13

1.1. Когнітивний стиль як психологічне явище в наукових дослідженнях...

13

1.2. Загальний стан проблеми визначення чинників розвитку пам’яті у молодших школярів.

37

Висновки до розділу

52

РОЗДІЛ 2

Порівняльне дослідження особливостей когнітивних стилів молодших школярів та показників розвитку пам’яті......

55

2.1.Обґрунтування, мета та завдання експериментального дослідження..

55

2.2.Зміст та структура експериментального дослідження..

57

2.3.Взаємозв’язок когнітивних стилів і показників пам’яті молодших школярів за традиційних умов навчання.

71

Висновки до розділу

107

РОЗДІЛ 3

Експериментальне дослідження розвитку пам’яті у молодшого школяра в залежності від особливостей когнітивного стилю в умовах інтенсивного навчання

110

3.1. Мета, завдання та структура експерименту

110

3.2.Тенденції розвитку пам’яті в залежності від когнітивного стилю особистості за умов психолого-педагогічного впливу
Висновки до розділу

171
179

Заключення..

180

Список використаних літературних джерел
Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. Розвиток суспільства все більше стає залежним від інформаційної насиченості людської діяльності. Саме інформаційні технології сьогодні стають гарантом ефективного державотворення, якості людського життя. Це обумовлює зростання вимог до людини, її інтелектуальних здібностей, сформованості пізнавальних процесів. Особливу увагу педагогів і психологів привертає розвиток пізнавальної сфери дітей молодшого шкільного віку як періоду, коли закладаються основи ефективної пізнавальної діяльності на все подальше життя.
Державні освітні програми (Державна національна програма Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні), інші законодавчі документи, що визначають стан і тенденції розвитку системи освіти, вимагають від науковців більш грунтовного дослідження чинників психічного розвитку школярів.
Серед напрямів, що визнаються найбільш актуальними, особливе місце займає проблема когнітивних стилів. Саме когнітивний стиль як певна стратегія мислення розглядається багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими в якості одного з найважливіших чинників становлення інтелекту людини, визначає індивідуальні особливості процесу пізнання та розумової діяльності (О.Г.Асмолов, С.Є.Аш, Г.Віткін, Р.Н.Гарднер, Е.О.Клімов, Г.Клейн, В.Колга, Т.М.Лисянська, В.С.Мерлін, Е.Л.Носенко, М.А.Холодна та ін.). На сьогодні можна вважати, що завдання виділення та опису стильових особливостей індивідуального процесу пізнання розроблені досить повно. Вченими виділено значну кількість окремих когнітивних стилів, доведено їх якісну своєрідність і нетотожність, створено грунтовну діагностичну базу. Активно розробляється педагогічний аспект проблеми - створення педагогічних технологій, що дозволяють здійснювати індивідуальний підхід до дітей з різними пізнавальними стратегіями, що обумовлюються стильовими особливостями мислення.
У той же час залишається ціла низка актуальних проблем, які ще не отримали свого наукового обгрунтування. Так, остаточно не вирішено, чи є когнітивні стилі стійкими ознаками мислення в ранньому дитячому віці, чи їх формування залежить від особливостей організації навчання. Адже більшість дослідників спрямовують свої зусилля на виявлення стильових особливостей мислення дорослої людини, тоді як період виникнення і закріплення певних когнітивних стратегій поки що досліджений явно недостатньо.
Ще одним важливим науковим напрямом є виявлення взаємосполучень окремих когнітивно-стильових особливостей, виникнення певних когнітивно-стильових комплексів. Адже різноманітні стилі, що виділено дослідниками, не є взаємовиключними, ортогональними. В однієї і тієї ж людини водночас можуть бути наявними ознаки різних стилів, що породжує нові проблеми, і перш за все: яким чином з окремих ознак створюється індивідуальний стильовий ансамбль, його якісні і кількісні характеристики.
Нарешті, серед проблем, що є дуже актуальними і водночас найменш дослідженими, слід вказати на відсутність ґрунтовних розробок стосовно впливу, що надає той чи інший стиль на розвиток пізнавальної сфери людини. Проведений теоретичний аналіз довів, що більшість дослідників скоріше гіпотетично стверджує, ніж детально досліджує існування зв’язку між індивідуальними когнітивними стилями, розвитком і функціонуванням інших психічних процесів. А це, в свою чергу, суттєво гальмує тенденції індивідуалізації навчання, використання природних механізмів розвитку психіки дитини з метою забезпечення найбільш сприятливих умов подальшого розвитку.
Тому одним з важливих завдань сьогодні слід вважати дослідження впливу, що надають певні когнітивні стилі на розвиток інших психічних функцій взагалі і перш за все пам’яті як основи процесу засвоєння знань. Саме пам’ять, як відомо, виконує продуктивну роль у здійсненні всіх інших форм психічної діяльності людини, накопичуючи і зберігаючи набутий досвід і забезпечуючи можливість його подальшого використання.
Пам’ять як особливий пізнавальний процес досліджувалася багатьма вченими як у загальнопсихологічному аспекті, так і в генезисі розвитку (природного - під впливом вікових змін та педагогічно керованого). Це перш за все роботи таких вчених, як Ф.Барлетт, П.П.Блонський, С.П.Бочарова, Л.В.Занков, О.В.Землянська, П.І.Зінченко, Г.С.Костюк, В.Я.Ляудіс, С.Л.Рубінштейн, А.О.Смірнов, Т.Б.Хомуленко та ін. Переконливо доведено, що молодший шкільний вік є таким, що відіграє важливе значення в становленні основних форм пам’яті. Разом з тим характер взаємозалежності між когнітивним стилем та розвитком пам’яті поки що залишається невизначеним. Вирішення відповідної проблеми, з нашої точки зору, надасть можливість поглибити наукові погляди щодо процесів розвитку мислення і пам’яті, розвитку пізнавальної сфери взагалі.
Виходячи з безумовної актуальності відповідних питань, їх теоретичної і практичної значущості, тему нашого дослідження визначено в такому формулюванні: Когнітивний стиль як чинник розвитку пам’яті молодшого школяра”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри психології Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди Визначення психологічних харакетристик пізнавальної активності школярів та студентів” р/р №.0187U007122.
Об’єкт дослідження - когнітивні механізми розвитку пізнавальної сфери в молодшому шкільному віці.
Предмет дослідження - характер впливу когнітивного стилю молодшого школяра на розвиток пізнавальних процесів на приклад пам’яті.
Мета дослідження - визначення впливу когнітивного стилю на розвиток пам’яті у молодшому шкільному віці, перевірка стійкості тенденцій її розвитку за традиційних та експериментальних умов навчання.
Гіпотеза дослідження. Виходячи зі спільної природи механізмів мислення та пам’яті (єдина інформаційна основа, взаємозумовленість інтелектуальних та мнемічних процесів в онтогенезі) цілком логічно зробити такі припущення:
· когнітивний стиль як стійка індивідуальна стратегія пізнання надає помітного впливу на структуру і тенденції перебігу мнемічних процесів;
· детермінуючими чинниками особливостей мнемічного розвитку можуть виступати як певні первинні когнітивні стилі, так і їх сполучення (стильові ансамблі);
· взаємозв’язок когнітивних особливостей і тенденцій розвитку мнемічних процесів має вияв вже у молодшому шкільному віці, є стійким і не залежить від умов навчання.
Перевірка гіпотези дослідження та досягнення поставленої мети відбувались в процесі виконання таких завдань:
1. Теоретичний аналіз стану розробленості проблеми когнітивних стилів в сучасній психології (основні теоретичні підходи, визначення сутності та структури поняття когнітивні стилі”, основні види когнітивних стилів, вплив когнітивних стилів на інші пізнавальні процеси, в тому числі мнемічні).
2. Визначення комплексу методів дослідження когнітивних стилів та особливостей розвитку мнемічних процесів у молодших школярів.
3. Експериментальне доведення впливу, що надається когнітивними стилями на особливості розвитку пам’яті у молодшому шкільному віці.
4. Перевірка стійкості виявлених тенденцій за змінних умов навчання.
5. Розробка рекомендацій стосовно урахування особливостей індивідуального стилю та його впливу на мнемічний розвиток в індивідуальній психолого-педагогічній роботі з молодшими школярами.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали принципи системного підходу та особливості їх реалізації стосовно психологічних об’єктів (Б.Г.Ананьєв, П.К.Анохін, Л.І.Анциферова, Л.М.Веккер, Д.Н.Завалішина, С.Д.Максименко, К.К.Платонов, В.А.Семиченко), засоби системного аналізу структури та генезису мнемічної сфери людини (С.П.Бочарова, С.А.Ізюмова, П.І.Зінченко, В.Я.Ляудіс, Т.Б.Хомуленко), концептуальні положення теорій психічного розвитку та розвивального навчання (В.С.Біблер, Н.М.Бібік, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, Л.В.Занков, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, Ю.І.Машбиць), погляди зарубіжних когнітивних психологів на природу пізнавальних стратегій людини (А.Адлер, Г.Віткін, Г.Гарднер, Г.Клаус, К.Яспрес, А.Ясперс) та надбачння вітчизняних дослідників стосовно стильових особливостей інтелектуальної діяльності (Е.Л.Носенко, М.А.Холодна).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс психологічних методів: теоретичний аналіз (визначення стану дослідження проблеми), теоретичне моделювання (розробка моделей первинних та сполучних стилів), спостереження, бесіда (виявлення особливостей навчальної діяльності дітей з різними когнітивними стилями), констатуючий експеримент (з’ясування розподілу дітей за когнітивними стилями: виявлення особливостей розвитку мнемічних процесів), формуючий експеримент (використання інтенсивних методів психічного розвитку для перевірки стійкості виявлення зв’язків та тенденцій), методи математичної статистики. Діагностування особливостей когнітивної сфери молодших школярів відбувалося за методиками: когнітивний стиль Диференційованість поля” - за тестом Г.Віткіна Замасковані фігури”, стиль Тип реагування” - за методикою, розробленою на основі тесту на ідентифікацію Д.Кагана (адаптована для дітей молодшого шкільного віку). Вивчення особливостей пам’яті молодших школярів відбувалося на основі методик Природне вивчення тексту”, Вивчення довільного запам’ятовування”, Вивчення мимовільного запам’ятовування”.
Експериментальна робота проводилася на базі середніх шкіл №26 та №105 м.Харкова. У дослідженні брали участь 300 учнів 3-4-х класів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено спробу визначення когнітивного стилю як чинника розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці; вперше вивчено характер впливу когнітивних стилів (на прикладі стилів рефлексивність” і поленезалежність”) на функціонування та розвиток пам’яті молодших школярів; виявлено наукове підґрунтя для індивідуальної роботи з молодшими школярами на основі врахування індивідуальних когнітивних стилів та їх впливу на розвиток пам’яті.
Теоретичне значення роботи полягає у систематизації, розширенні та поглибленні знань про сутність та індивідуальні форми когнітивної організації процесу пізнання, пізнавальні стратегії, обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні ролі когнітивних стилів у розвиткові мнемічних процесів, у розширенні та деталізації наукових уявлень про функціональні механізми та генезис розвитку пам’яті; у розкритті подальших можливостей індивідуалізації розвитку молодших школярів з урахуванням особливостей когнітивних стилів.
Практичне значення дослідження полягає у вдосконаленні способів діагностики когнітивних стилів у молодшому шкільному віці, у визначенні рекомендацій педагогам та шкільним психологам щодо форм роботи з розвитку мнемічних процесів, індивідуалізації процесу навчання молодших школярів з урахуванням особливостей когнітивних стилів та тенденцій розвитку пам’яті.
Особистий внесок автора. Одержані автором положення про взаємозв’язок когнітивного стилю та пам’яті є самостійним внеском у розроблення проблеми розвитку пізнавальних процесів в онтогенезі. Матеріали досліджень опубліковані у фахових наукових виданнях без співавторства.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися розглядом проблеми на методологічному рівні, багатоаспектністю теоретичного аналізу, послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, використанням комплексу методик, адекватних предмету дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних та широкою експериментальною базою, сполученням якісного і кількісного аналізу отриманих даних із застосуванням валідних методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на Другій міжнародній науково-практичній конференції Проблеми розробки та втілення в практику модульної системи професійного навчання” (2001р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 190-ій річниці ХДПУ Сучасні освітні технології” (2000р.), звітних наукових конференціях Харківського державного педагогічного університету (1998 - 2000 рр.), а також засіданнях кафедри психології та вченої ради ХДПУ.
Впровадження в практику результатів дослідження. Обгрунтований у дослідженні підхід і отримані результати закладено в основу авторських теоретико-практичних спецкурсів Психодіагностика когнітивного стилю” та Розвиток пам’яті в молодшому шкільному віці”, які викладаються в навчальному процесі ХДПУ на педагогічному та психологічному факультетах.
Розроблена система розвивальних завдань пройшла апробацію та впровадження в практику роботи вчителів і шкільних психологів середніх шкіл №26 та №105 м.Харкова.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено в 6 наукових одноосібних публікаціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох глав, заключення і бібліографії. Вступ містить визначення актуальності, вихідні позиції і структуру дослідження. Обґрунтовується шлях дослідження, формулюється його гіпотеза, мета, завдання і методи дослідження. У першому розділі здійснено аналіз розробки проблеми в психолого-педагогічній і методичній вітчизняній і зарубіжній літературі. Виділяються маловивчені аспекти проблеми. У другому розділі описується суть дослідницьких методик і результати констатуючого дослідження. У третьому розділі описується організація другого етапу експерименту і його результати. Заключення містить аналіз результатів, висновки і практичні рекомендації для педагогів та шкільних психологів. Бібліографія містить 202 назви, з них 26 іноземною мовою, робота містить два додатки. Кількісні дані представлені у 26 таблицях і 8 малюнках. Загальний обсяг дисертації 211 сторінок, основна частина складає 185 сторінок.

Список літератури:
ЗАКЛЮЧЕННЯ

У даний час дослідження когнітивних стилів і впливу їх на найрізноманітніші сторони поведінки є одним з перспективних напрямів вивчення індивідуальних особливостей особистості.
В усіх існуючих підходах до поняття когнітивного стилю фіксується віднесеність його до пізнавальних процесів та переробки інформації. У більшості визначень стилі інтерпретуються як індивідуальні, індивідуально-своєрідні особливості набуття досвіду; відзначається диференціально-психологічна точка зору. Когнітивним стилям атрибутуються такі риси, як стабільність, стійкість, консистентність (постійність, узгодженість), в тому числі вікова. Когнітивні стилі за визначенням розглядаються як формальні або формально-динамічні характеристики діяльності, її спосіб, форма, стратегія, операціональний склад (власне стиль”), на відміну від змісту діяльності, рівня здібностей. Стиль характеризує діяльність не з рівневого, а з процесуального боку. Тому стилі категоризуються також як уподобання, атитюди, диспозиції, установки, переважні способи, манера діяти.
У більшості досліджень констатується відносна кросситуативність та незалежність від характеру вирішуваних задач (точніше, придатність для вирішення різних завдань). Інших автори наполягають на віднесеності когнітивного стилю лише до вирішення пізнавальних завдань. Фіксується придатність стилю до вирішення проблем, концептуалізації життєвого досвіду особи, організації процесів, тобто спрямовуючий і керівний характер стилю як такого. Констатується також, що стиль лежить або може лежати в основі формування стратегії пізнавальної
діяльності.
Ми виходили з такого визначення: когнітивний стиль являє собою сукупність або систему стабільних індивідуальних (індивідуально-типологічних) уподобань щодо операційного складу прийомів отримання та структурування психологічного досвіду.
Стиль описується біполярним конструктом, що термінологічно виглядає як пара протилежних категорій. У бінарній назві стилю фіксується також той момент, що це - певний континуум, деяка шкала з полюсами від максимальної вираженості певної якості до мінімального її прояву (тобто максимальним виявом протилежної).
У сучасних дослідженнях когнітивних стилів можна відзначити кілька тенденцій. Поряд з виділенням багатьох стилів важливою стала тенденція до пошуку зв’язків того чи іншого стилю з іншими психологічними властивостями. Причому діахронічно акцент у вивченні когнітивних стилів зміщується з чисто” психометричних в бік особистісних і соціально-психологічних властивостей. Інша тенденція - це прагнення до узагальнення одержаних даних. Метою досліджень першого напряму булл встановлення взаємокореляцій різних стилів, а подальшим етапом стала побудова моделей, в яких можна помітити спробу узагальненого опису самих стилів та конструювання типологій.
Окреме коло питань, які є важливими для визначення функції і своєрідності когнітивного стилю в системі психіки, складають питання зв’язку особливостей когнітивного стилю з її розвитком взагалі і з пам’яттю особливо. Оскільки характер такого зв’язку найбільш наочно спостерігається в молодшому шкільному віці, тому важливим колом теоретичних питань нашого дослідження буде характеристика пам’яті та аналіз чинників її розвитку.
Виходячи з теоретичного аналізу досліджень пам’яті в молодшому шкільному віці, можна дійти до таких висновків.
У більшості робіт, присвячених дослідженню пам’яті молодших школярів, стверджується, що в цьому віці пам’ять істотно змінюється в бік більшої продуктивності, опосередкованості, логічності, контрольованості. Функціональні механізми пам’яті знаходяться на завершальному етапі розвитку, а операційні і регулятивні механізми починають активно розвиватись у вигляді збагачення внутрішніми засобами запам’ятовування і розгалуження системи самоконтролю. Це свідчить про активний розвиток пам’яті у молодшому шкільному віці.
В результаті проведеного нами теоретичному аналізу можна зафіксувати, що в дослідженнях, присвячених пізнавальній сфері особистості, ряд вчених виділяють когнітивний стиль як один із важливих чинників становлення інтелекту дитини.
Більшість з них скоріше декларують, ніж детально аналізують і досліджують існування зв’язку між особливостями когнітивного стилю та своєрідністю становлення і функціонування пам’яті.
Але в роботах вчених недостатня увага приділялась визначенню взаємозалежності між когнітивним стилем та розвитком пам’яті. Вирішенню цієї проблеми присвячена експериментальна частина нашої роботи.
Проведені емпіричні дослідження когнітивних стилів диференційованість поля” і тип реагування” дало можливість виділити 4 групи досліджуваних: поленезалежні імпульсивні; поленезалежні-рефлексивні; полезалежні-імпульсивні; полезалежні-рефлексивні.
В кожній когнітивно-стильовій групі продемонстровані її відмінні особливості розвитку пам'яті.
Проведений теоретичний аналіз, одержані в дослідженні експериментальні дані та підсумки їх осмислення з позицій висунутих гіпотез, поставлених завдань дозволили сформулювати ряд висновків.
1. Індивідуальна своєрідність перебігу процесів пам’яті та розвитку системи пам’яті в цілому проявляється у учнів молодшого шкільного віку в залежності від особливостей їх когнітивного стилю.
2. Когнітивні стилі як фактори є однією із функціональних основ розвитку пам’яті, що забезпечують мимовільну саморегуляцію пізнавальних процесів.
3. У молодших школярів когнітивний стиль сформоване закріплене утворення, не залежне від статі досліджуваних , від місця навчання та від рівня розвитку пам’яті.
4. Для кожної з чотирьох груп досліджуваних, класифікованих по КС диференційованість поля” і тип реагування”, виявлено специфічні особливості розвитку пам'яті.
- Для групи поленезалежних-рефлексивних найвищі значення відмічаються показником самоконтроль запам’ятовування;
- У поленезалежних імпульсивних осіб переважають показники довільного запам'ятовування;
- У групі полезалежних-імпульсивних не позначено значущего домінування якого-небудь показника пам'яті.
- У групі полезалежних-рефлексивних домінуючим є мимовільне запам'ятовування. Його рівень перевищував рівні самоконтролю запам'ятовування і довільного запам'ятовування.
5. Когнітивний стиль рефлексивність” у поєднанні із когнітивним стилем поленезалежність” є таким чинником становлення пам’яті в молодшому шкільному віці, що позитивно впливає на його перебіг.
6. Урахування взаємозв’язків між особливостями когнітивного стилю та особливостями розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці має значний розвивальний потенціал. Тому, виявляється доцільним застосування знань про такі зв’язки в корекційній практиці роботи шкільного психолога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров В.Н. Проблема диагностики импульсивности как фактора индивидуальных различий в зарубежной психологии // Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психологии. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - С. 34-42.
2. Азаров Н.Н. Стиль действования: рефлексивность импульсивность // Вопросы психологии. 1982. №3. С.121-126.
3. Аллахвердов В.М. Когнитивные стили в контурах процесса познания // Когнитивные стили. - Таллин: ЭИНЛ, 1986. -С.17-20.
4. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - М.: Наука, 1977. - 380 с.
5. Андросюк В.Г. Психологические особенности понимания научного текста учащимися: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01. - К., 1980. 16с.
6. Анохин П.К. Принципиальные вопросы функциональных систем // Принципы системной организации функций. М.: Наука, 1973. С.37-52.
7. Антонов В.А. Информация: восприятие и понимание. К.: Наукова думка, 1988. 184с.
8. Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности // Вопросы психологии. - 1978. - №1. - С.37-50.
9. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 106с.
10. Асмолов А.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров. - Москва-Воронеж: МОДЭК, 1996. - 256 с.
11. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 96 с.
12. Асмолов А.Г. Когнитивный стиль личности как средство развития проблемно-конфликтных ситуаций // Когнитивные стили. - Таллин: ЭИНЛ, 1986. - С.21-23.
13. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: Фортуна-пресс, 1998. 464с.
14. Барлетт Ф. Психика человека в труде и игре. М.: Прогресс, 1959.- 178c.
15. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Світ навколо тебе: Підручник для другого класу чотирьохрічної початкової школи. К.: Радянська школа, 1991. 110с.
16. Бібік Н.М.Формування пізнавальних інтересів молодшого школяра. - К.: Радянська школа, 1999. - 212с.
17. Блонский П.П. Основные предположения генетической теории памяти // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. М.: МГУ, 1979. С.145-155.
18. Боговарова Е.И. Как самостоятельно овладеть приемами активного рационального чтения. К.: КГПИ, 1990. 56с.
19. Бологова Е.И., Либин А.В. О проявлении когнитивного стиля в проектировании деятельности будущего учителя // Психологические условия формирования личности будущего учителя. М., 1988. C. 133-142.
20. Большунов Я.В. Воспроизведение семантически неравно
значных частей связного текста // Вопросы психологии. 1977. №2. С.114-120.
21. Большунов Я.В. К характеристике структуры произвольного воспроизведения // Вопросы психологии. 1978. №3. С.37-44.
22. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Тернополь: Астон, 1997. - 344с.
23. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Тернополь: Астон, 1997. 352с.
24. Бочарова С.П. Память как процесс переработки информации. Автореф. дис док. психол. наук: 19.00.01. - Л., 1976. 32с.
25. Бочарова С.П. Память учеников и ценность учебной информации // Радянська школа. 1973. №11. С. 22-26.
26. Бочарова С.П. Системный подход к изучению мнемических процессов // Исследование памяти. М.: Наука, 1990. С.7-20.
27. Бочарова С.П., Хомуленко Т.Б. Развитие познавательной активности и логической памяти младших школьников в процессе работы с текстом // Материалы VII съезда общества психологов СССР «Психологические проблемы обучения». М.: АН СССР, 1989. С.104-105.
28. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Автореф. дис докт. психол. наук: К., 1992. 32 с.
29. Боришевский М.И. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів: Посібник для вчителя. К.: Радянськка школа, 1980. - 110с.
30. Боришевський М.И. Психологія самовиховання учнів у виховному процесі. К.: ІЗМН, 1999. - 234с.
31. Брангье Ж.-К. Беседы с Ж. Пиаже. М.: Учпедгиз, 1977. - 254с.
32. Бретт Д. Жила-была девочка, похожая на тебя: Психотерапевтические истории для детей: Пер. с англ. Г.А.Павлова. М.: Класс, 1996. 224с.
33. Брунер Дж. Психология познания.: Пер. с англ. - М.: Прогресс,1977. - 422с.
34. Веклинець Л.М. Структура і походження сучасної психологічної термінології: Автореф. дис канд. психол. наук: / К., 1997. 16с.
35. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: Прогресс, 1982. - с.336.
36. Виглсуорт М.Ф. Вилли и его друзья: Руководство по созданию метафор для развития у ребенка чувства собственного достоинства: Пер. с англ. Л.Миникеса. Воронеж: Модек, 1995. 216с.
37. Викат М., Колга В. Звучание времени и зримое пространство в когнитивных стилях // Когнитивные стили. - Таллин: ЭИНЛ, 1986. - С.82-86.
38. Вудвортс Р. Экспериментальная психология.: Сокр. пер. с англ. - М.: Инлитиздат, 1950. - 798 с.
39. Выготский Л.С. Мышление и речь: Собр. cоч. Т.2 М.: Наука, 1984.
40. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте: Сбор. соч. т.2. М.: Педагогика, 1982. С.381-395.
41. Гальперин П.Я. К исследованию интеллектуального развития ребенка // Вопросы психологии. 1969. №1. С.15-25.
42. Гальперин П.Я. Краткие замечания о произвольной и непроизвольной памяти // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Харьков: ХГУ, 1970. С.45-46.
43. Гальперин П.Я. Экспериментальное формирование внимания. М.: МГУ, 1974. 30с.
44. Гарднер Г. Индивидуальный подход в образовании развивает многообразие. Новая трактовка умственных способностей // Перспективы. - 1998.- Т.27.- №3. - С.7-24.
45. Гельман Э.Г., Холодная М.А., Демидова Л.Н. Психологическая основа конструирования учебной информации (проблема интеллектоемких технологий преподавания) // Психологический журнал. 1993. Т.14. №6. С.35-45.
46. Герасимова Н.И. Роль рефлексии в процессах обновления сознания. // Проблемы психологии творчества. Гродно, Прогресс. - 1990. Ч.2. С.105-107.
47. Гнедова Н.М. Самоконтроль в мнемических процессах у дошкольников: развитие логической памяти у детей. // Развитие логической памяти у детей / Под ред. А.А.Смирнова. М.: Просвещение, 1976. С.56-71.
48. Грановская Р.М., Березная И.Я. Запоминание и узнавание фигур. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. - 96с.
49. Гуревич К.М. Тесты интеллекта в психологии // Вопросы психологии. - 1980. - № 2. - С.51-64.
50. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Функциональная структура действия. М.: МГУ, 1982. 208с.
51. Давыдов В.В. Психическое развитие в младшем школьном возрасте // Возрастная и педагогическая психология. - М.: Наука, 1973. - 108с.
52. Дорфман Л.Я. Эмоциональный стиль как проблема интегрального исследования индивидуальности // Индивидуальность человека: Условия проявления и развития. - Пермь: Б.и, - 1988. - С. 71-72.
53. Дубровина И.В. Практическая психология образования. - М.: Изд-во МГУ, 1998. - 198с.
54. Дунчев В.Н., Палей И.М. Когнитивный стиль и дивергентное мышление // Когнитивные стили. - Таллин: ЭИНЛ, 1986. - С. 86-91
55. Егорова М.С. Особенности социализации, влияющие на формирование когнитивного стиля // Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - С. 78-84
56. Егорова М.С. Проблема зависимости-независимости от поля и возможности ее исследования в генетике поведения // Вопросы психологии. - 1981. - № 1. - С.39-45.
57. Егорова М.С. Генотип и среда в вариативности когнитивных функций // Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - С.181-236.
58. Завалишина Д.Н. Системный анализ мышления // Психологический журнал. 1983. №3. С.3-11.
59. Заика Е.В. Методические рекомендации по исследованию памяти. Харьков: ХГУ, 1990. - 324с.
60. Заика Е.В. Как научится учиться легко. Харьков: ХГУ, 1990. - 64с.
61. Заика Е.В. К вопросу об онтогенетическом исследовании функциональной структуры кратковременной памяти // Вестник Харьковского университета. Сер. «Психология познавательных процессов». Харьков: Вища школа, 1982. Вып.15. - № 224. - С.38-41.
62. Заика Е.В. Экспериментальная психология памяти: основные методики и результаты исследований: Учебн. пособие. Харьков: ХГУ, 1992. 364с.
63. Занков Л.В. Память. М.: Учпедгиз, 1949. 176с.
64. Зелинский А.Б. Диагностика индивидуальных особенностей музыкальной памяти: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1986. 16с.
65. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. 562с.
66. Иванова Е.Ф. Психологические закономерности взаимосвязи мышления и памяти: Автореф. дис докт. психол. наук: 19.00.01. Харьков, 1992. 32с.
67. Иванова Е.Ф. Психология мышления и памяти: Учебное пособие. Харьков: ХГУ, 1990. 80с.
68. Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в логической памяти // Вопросы психологии. 1983. №3. С.112-117.
69. Идашкин Ю.В. К вопросу о непроизвольном запоминании // Вопросы психологии. 1959. №2. С.83-93.
70. Изюмова С.А. Мнемические способности и усвоение знаний в школе // Вопросы психологии. 1986. №3. С.56-69.
71. Изюмова С.А. Природа мнемических способностей и дифференциация обучения. М.: Наука, 1995. 370с.
72. Изюмова С.А. Уровни памяти человека и их психологические характеристики // Вопросы психологии. 1984. №6. С.68-73.
73. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти. К.: Ніка-центр, 2000. 208с.
74. Карамушка Л.М. Попередження та подолання конфліктів в установах середньої освіти. К.: Ніка-центр, 1994. - 50с.
75. Карпова А.К. О структуре стиля индивидуального развития личности в стадии ранней взрослости // Индивидуальность человека: Условия проявления и развития. - Пермь: Б.и., 1988. - С.33-35.
76. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения. М., Педагогика, 1987. 178с.
77. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1969. - 278 с.
78. Козлова И.Н. Личность как система конструктов // Системные исследования. - М.: Изд-во МГУ, 1976. - С.128-149.
79. Колга В. Возможные миры когнитивных стилей // Когнитивные стили. - Таллин: ЭИНЛ. - 1986. - С. 32-37.
80. Колга В. и др. Семинар по когнитивным стилям // Вопросы. психологии. - 1986. - № 5. - С.187-188.
81. Коломинский Н.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1988. 190с.
82. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-педагогічний аспект). М.: СІП РІА, 2000. 120с.
83. Корж Н.Н. Изучение динамики мнемических процессов // Психологический журнал.1981. т.2. №5. С.100-105.
84. Корнилова Т.В., Парамей .Г.В. Подходы к изучению когнитивных стилей: 20 лет спустя // Вопросы психологии. - 1989. - №6. С. 140-147.
85. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304с.
86. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і розвиток особистості. К: Вища школа, 1989. 438с.
87. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1977. - 261с.
88. Красильщиков Д.И. Реминисценции в воспроизведении // Ученые записки Ленинградского педагогического. института. 1940. Т.34. С.271-340.
89. Крутій О.М. Психологічні умови ефективності педагогічної діяльності // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. - 1999 - № 9. - С.29-33.
90. Леви В. Нестандартный ребенок СПб.: Питер, 1993. - 348с.
91. Леви В. Искусство быть другим. СПб: Питер, 1993. - 286с.
92. Леонтьев А.Н. Развитие памяти. М.: Учпедгиз, 1931. 428с.
93. Либин А.В., Парилис С.Є. Стилевые характиристики индивидуальности // Методологические и теоретические проблемы современной психологии. М.: Просвещение, 1988. С. 119-129.
94. Лисянська Т.М. Довідник з психології та педагогіки.—К.: НДПУ ім. Драгоманова, 2000. - 264с.
95. Лисянська Т.М. Онтологія мислення як знаряддя розвитку націй і держави // Українська еліта та її роль у державотворенні. Київ, Освіта, 2000. В.1. - С.24-36.
96. Лурия А.Р. Курс общей психологии. Психология памяти. М.: МГУ, 1970. - 346с.
97. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. Т.2. М.: Наука, 1974. 311с.
98. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444с.
99. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. 1975. №2. С.31-45.
100. Ломов Б.Ф. Особенности познавательных процессов в условиях общения // Психологический журнал. 1980. Т.1. №5. С.26-42.
101. Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности. М.: Наука, 1980. 280с.
102. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. М.: МГУ, 1976. 256с.
103. Ляудис В.Я. Память как хронотопическая основа личностной самоорганизации // Вестник Московского университета. Сер. «Психология». - 1991. №4. С.25-33.
104. Ляудис В.Я. Психологические проблемы развития памяти // Исследование памяти / Под ред. Н.Н.Корж. М.: Наука, 1990. С.20-45.
105. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка, 1998. - 298с.
106. Машбиць Ю.І. основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів. - К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка, 1997. - 264с.
107. Мальцева К.П. Развитие памяти школьника. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 32с.
108. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, 1986. - 254с.
109. Никифоров Г.С. Теоретические вопросы самоконтроля // Психологический журнал. 1985. №5. С.19-31.
110. Носенко Е.Л. Експериментальна психологія. Університетський курс. К.: Академія, 2000. 250с.
111. Носенко Е.Л. Пам’ять та емоційний стан. Дніпропетровськ: ДДУ,1996. 258с.
112. Палей И.М., Магун В.С. Психологические характеристики личности и предпосылки ее социальных потенциалов // Социальная психология. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1978. - С.90-105.
113. Палей И.А. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. - 1982. - №1. - С.118-126.
114. Палей И.А. Соотношение эмоциональных и когнитивных характеристик индивидуальности и их ЭЭГ-корреляты: Автореф. дис.канд. психол. наук: 19.00.01. - М., 1983. - 21с.
115. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 208с.
116. Пиаже Ж., Инельдер Б. Генезис элементарных логических структур. М.: Иностранная литература, 1963. 448с.
117. Платонов К.К. Проблемы способностей. - М.: Наука, 1972. - 312 с.
118. Платон К.Н. Особенности восприятия подростками сверстников и взрослых в зависимости от когнитивной сложности личности: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07. - М., 1984. - 19с.
119. Поляни М. Личностное знание. М.: прогресс, 1986. С.22-56.
120. Психологические проблемы индивидуальности. // Научные сообщения к семинару-совещанию молодых ученых, Ленинград, 14-17 мая 1984 г. - М.: ЛГУ, 1984. - 272с.
121. Подгорецкая Н.А. Изучение приемов логического мышления у взрослых. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 149с.
122. Развитие логической памяти у детей / Под ред. А.А.Смирнова. М.: Просвещение, 1976. 240с.
123. Решетова Т.В. Влияние когнитивного стиля на взаимоотношения врача и больного // Психологический журнал. - 1990. - т. 11. - №1. - С.124-130.
124. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - 147с.
125. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. -