КОМПАРАТИВНІ БЛОКИ У СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Короткий опис

КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЯРОВА Наталя Володимирівна

УДК 81'42+801.631.5=111

КОМПАРАТИВНІ БЛОКИ У СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних
наук, доцент
БЄЛЄХОВА Лариса
Іванівна

Київ 2003

ЗМІСТ
стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................................................................

4

ВСТУП .................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

ФОРМУВАННЯ КОМПАРАТИВНИХ БЛОКІВ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ ст. ............................................

15

1.1. Генеза компаративного блоку в поетичних текстах ...................

15

1.1.1. Гносеологічні засади введення поняття компаративний блок” ................................................................

16

1.1.2. Онтологічні передумови формування компаративних блоків ............................................................................................

25

1.1.3. Компаративний блок у світлі когнітивної
лінгвістики ...................................................................................

27

1.2. Лінгвокогнітивні механізми формування компаративних блоків в американській поезії модерну і постмодерну ......................

32

1.2.1. Види мапування та типи обмежень у формуванні
компаративних блоків .................................................................

35

1.2.2. Характер мапування без обмежень на формування
компаративних блоків .................................................................

39

Висновки до першого розділу ..............................................................

54

РОЗДІЛ 2

КОМПОЗИЦІЙНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА
КОМПАРАТИВНОГО БЛОКУ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ ст. ................................................................................

56

2.1. Композіційно-структурні типи компаративних блоків в
американській поезії .............................................................................

56

2.1.1. Компаративні блоки простого структурного типу ........

59

2.1.2. Компаративні блоки складного структурного
типу ...............................................................................................

62

2.2.3. Ускладнені компаративні блоки ......................................

70

2.2. Концептуальна структура компаративних блоків .......................

77

2.2.1. Концептуальний аналіз компаративних блоків
американської поезії ...................................................................

78

2.2.2. Особливості концептуалізації світу в американській поезії модерну й постмодерну ...................................................

106

Висновки до другого розділу ...

122

РОЗДІЛ 3

ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМПАРАТИВНИХ БЛОКІВ
В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ ст. ........................................

125

3.1. Текстотвірна функція компаративного блоку .............................

127

3.1.1. Типи особового дейксису в компаративних блока .......

133

3.1.2. Просторовий дейксис у компаративних блоках ............

138

3.1.3. Темпоральний дейксис у компаративних блоках ..........

147

3.2. Компаративний блок як світотвірний оператор ..........................

151

3.2.1. Міметична функція компаративних блоків ....................

158

3.2.2. Дієгетична функція компаративних блоків ....................

161

Висновки до третього розділу ..

166

Загальні висновки ....................................................................................

169

список використаних джерел ...........................................................

174

список ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...........................................................

189

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ..............................

190

ВСТУП

Загальною тенденцією сучасної лінгвістики є звернення до людського фактору в мові, коли лінгвістичні пошуки спрямовуються на вивчення мисленнєвих процесів та їхнього зв’язку з культурою, духовністю етносу. Саме тому дослідження тропів, художнього порівняння зокрема, набувають особливої ваги та вимагають нової методики аналізу. Тропеїка поетичних текстів, еволюція образотворчих засобів і способів їхнього формування й функціонування у композиції поетичних творів завжди були у фокусі уваги філологічних досліджень ХХ століття [див., напр.: 121; 122; 151; 152; 146; 80; 81; 169; 170; 171]. Розв’язання цих проблем у галузі когнітивної поетики характеризуються акцентуацією уваги на розкриття лінгвокогнітивних механізмів формування й функціонування поетичних тропів, фігур [79; 184; 185; 186; 181; 178] та домінантних одиниць віршованого мовлення [16].
У результаті дослідження еволюції поетичних форм в американській поезії було встановлено, що основні тенденції віршованого мовлення до конвергенції та дивергенції образів в образному просторі поетичних текстів привели до формування складних та ускладнених семантико-синтаксичних угрупувань [201, 84-85; 15, 7]. Такі угрупування є текстовими конструктами, що обіймають фрагменти поетичного тексту, в якому декілька поетичних тропів і фігур спаяні між собою домінантним тропом художнім порівнянням. У контексті нашої роботи названі текстові конструкти отримали назву компаративних блоків (КБ), оскільки домінантними в ньому виявляються компаративні тропи.
Різноманітність теоретичних тлумачень угруповань компаративних тропів (у нашій роботі компаративних блоків) як семантичних одиниць” [98, 16], сегментів поетичного тексту” [60, 10] викликає постійну увагу науковців до цього явища, дослідження якого не вичерпує його сутності, а лише висвітлює нові ракурси й перспективи вивчення. Все це і свідчить про актуальність вибору теми дисертації. Термінологічна невизначеність поняття компаративного блоку, відсутність його опису зумовлюють необхідність подальшого всебічного вивчення природи КБ з використанням нових методів аналізу, орієнтованих на проникнення у глибинні механізми, що скеровують формування та функціонування компаративних тропів поетичного мовлення. Актуальність зумовлена також загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд семантики номінативних одиниць з виходом у площину лінгвокогнітивних процесів, що сприяє встановленню взаємозв’язку між мовою та мисленням, з’ясуванню того, як компаративні тропи об’єктивують знання про світ у словесних формах [123; 124]. Компаративний блок у дослідженні розглядається як вербальне втілення лінгвокогнітивної операції порівняння, яка, в свою чергу, підпорядкована головному лінгвокогнітивному процесу аналогового осмислення дійсності.
З давніх часів порівняння розглядалося як мисленнєвий процес освоєння й осмислення світу людиною [див., напр.: 3, 976; 78; 97; 25; 26 та ін.]. Інтерес до порівняння зумовлений його неоднорідною суттю і неоднозначним розумінням цього явища. Дотепер не існує єдиного підходу до тлумачення поняття порівняння, яке розуміється у вузькому і широкому смислах. У вузькому значенні порівняння є образним уподібненням двох несхожих об’єктів, що належать до двох різних класів [див., напр.: 6; 135; 98; 147 та ін.]. Тобто, порівняння у вузькому смислі є граматично оформленим образним зіставленням на підставі уявної подібності [164; 37; 58; 147].
У широкому розумінні порівняння традиційно відноситься до мисленнєвої операції, результатом якої є прийом художнього порівняння (simile) або логічне порівняння (comparison), тобто розуміється в мовознавстві як явище не мови, а думки [див., напр.: 90, 381; 95, 236-283; 103, 68-81 та ін.].
Поява нової когнітивної парадигми знань дає можливість розглянути порівняння як одну з когнітивних операцій, що забезпечує формування та функціонування мовних тропів. Головним когнітивним процесом, що пояснює образність мови, нами визнається процес аналогового осмислення (analogical reasoning) дійсності, який полягає у порівнянні однієї концептосфери крізь призму іншої [79; 181; 182; 183; 180; 185 та ін]. Спільна природа процесу метафоризації і порівняння (в широкому значенні уподібнення) отримала освітлення в теорії тропів [див., напр.: 185, 195; 143, 129-221; 144, 26-52]. Процес аналогового осмислення дійсності містить у собі низку підпорядкованих йому когнітивних операцій проектування знань, опредметнених у номінативних одиницях поетичного тропу (художнього порівняння, метафори, метонімії та ін.). У межах процесу аналогового осмислення виявляються три постійних компоненти: означена і означувальна сутності й підстава або основа аналогії [див., напр.: 19, 163; 127, 46; 180, 447-451; 181, 252-276]. Термін сутність” в роботі відповідає англомовному entity” дещо, що існує самостійно і незалежно, сутність” [208, 451]. Цей термін використовується в лінгвістиці для позначення понять, які є складовими концептів та концептосфер [57; 15; 16], а також для мових одиниць [100; 145]. Когнітивна операція, яка домінуює над іншими в процесі аналогового осмислення концептуальних сутностей, приводить до появи певного концептуального тропу, який стає підґрунтям того чи іншого поетичних тропу, отримуючи у тексті відповідне словесне втілення. Човниковий хід аналізу та інтерпретації тексту (від тексту до когнітивних структур і у зворотному напрямку) уможливлює відтворення когнітивних механізмів формування поетичних тропів, а також поширює арсенал стратегій і тактик інтерпретації поетичних тропів зокрема та поетичного твору взагалі.
Провідна роль процедури пошуку подібностей, знаходження аналогій у відношеннях між сутностями суб’єктної й об’єктної концептосфер спричиняє вживання таких споріднених поетичних тропів як метафора та художнє порівняння [185, 193; 181; 182; 143, 129-221]. Коли акцент у осмисленні явищ реальності переноситься на процедуру відтворення метонімічних зв’язків методами дедукції та індукції, у поетичному рядку реєструється такий поетичний троп, як метонімія (що є вербальним втіленням зазначеної мисленнєвої процедури), а фокус на пошуку відмінностей між складовими концептосфер суб’єкта і об’єкта пояснює появу поетичних тропів, у яких міститься зіткнення, або протилежність значень лексичних одиниць, що їх утворюють (оксюморон, антитеза). Основа аналогії є обов’язковим компонентом формування поетичного тропу у будь-якій когнітивній операції, але в моделі кожного окремого концептуального тропу має своє нове вираження. Іншими словами, модель метафори має вигляд С є О, в якій домінує когнітивна операція ототожнення сутностей суб’єкту й об’єкту, в метонімії С є частиною О, тобто домінує операція асоціативного зв’язку частини із цілим, в оксюмороні С є протилежним О, де операція пошуку відмінностей між сутностями превалює. У поетичному порівнянні модель має вигляд С є подібним до О, що не виключає тотожність декількох ознак сутностей, їх асоціативний зв’язок, а також утримує твердження про різницю між ними.
У дослідженні сформульована робоча гіпотеза про наявність концептуального родового тропу” [140, 11], материнського тропу. Цей надтроп” [79; 186, 202-251; 9, 15-32; 22, 133-152], в межах якого формуються всі концептуальні тропи, має концептуальну схему компаративного тропа (С О), де С означена сутність, О означувальна, а тире ” позначає різноманітні когнітивні операції, що діють у кожному окремому концептуальному тропі (метафоризацію, метонімізацію, оксюморонні відношення між сутностями, тощо). У контексті даної роботи концептуальна схема компаративного тропу (КСКТ) вважається універсальною для всіх компаративних тропів, оскільки у їх підґрунті лежить спільна лінгвокогнітивна операція порівняння. До компаративних тропів у сучасній лінгвістиці відносять епітет, метафору, художнє порівняння, а також гібридні тропи: метафоричне порівняння, метафоричний епітет, компаративний епітет [49; 50; 36; 37; 135]. Введення універсальної концептуальної схеми дає можливість розглядати компаративний епітет, метафору-порівняння, художнє порівняння в єдиній системі тропів та пояснити відмінності у лінгвокогнітивній природі цих тропів шляхом аналізу механізмів формування компаративних тропів в американській поезії.
Об’єктом дослідження виступають компаративні блоки у сучасних американських поетичних творах.
Предметом є лінгвокогнітивні механізми формування й функціонування компаративних блоків у віршованих текстах американської поезії модерну й постмодерну.
Концептуальна схема компаративного тропа має стійку триелементну структуру (сутність суб’єкта, об’єкта і основу порівняння) і об’єктивується в словесній тканині у компаративних блоках поетичного тексту.
На нашу думку, компаративний блок виступає в поетичному тексті у двох іпостасях:
1) як концептуальний компаративний троп (ККТ);
2) як текстовий конструкт (ТК).
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у відповідності з колективною темою Основні категорії стилістики й лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється в Київському державному лінгвістичному університеті (теми затверджені вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Основна мета дисертації полягає у виявленні закладеного в компаративних блоках лінгвокогнітивного та культурологічного потенціалу шляхом інтегрованого аналізу взаємодії мовних і когнітивних чинників формування та функціонування структурно-композиційних типів КБ.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі конкретні задачі:
• визначити мовні та позамовні чинники виникнення КБ;
• виділити та описати лінгвокогнітивні операції формування КБ у американській поезії ХХ ст.;
• виявити семантичні й синтаксичні особливості КБ та визначити їх композиційно-структурних типів;
• окреслити коло концептів, що втілюються в суб’єктній і об’єктній частинах КБ сучасної американської поезії;
• реконструювати фрагменти концептуальної картини світу американської поезії модерну та постмодерну для визначення принципів їхньої побудови;
• розкрити характер взаємодії між композиційно-структурними типами КБ і їхнім функціонуванням в англомовних поетичних текстах модерну й постмодерну.
Матеріалом цього дослідження слугували 3000 компаративних блоків, відібраних із американських поетичних творів періоду від початку ХХ століття до сьогодення (загальним обсягом 10125 сторінок) методом суцільної вибірки. Оскільки в роботі використано оригінальні видання, які не мають перекладів українською мовою, приклади супроводжуються перекладом, зробленим дисертанткою.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в дослідженні вперше розкриваються лінгвокогнітивні механізми формування та функціонування КБ в американській поезії ХХ ст. Новизною відзначається також запропонована методика концептуального аналізу компаративних блоків, опрацьована в дисертації на основі ключових положень когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики. Запропонована методика концептуального аналізу дала змогу виявити лінгвокогнітивні обмеження, що зумовлюють формування різновидів КБ; сприяла визначенню принципів побудови фрагментів концептуальних картин світу в поезії модерну та постмодерну; визначенню розходжень у функціонуванні КБ у поетичних творах названих напрямів.
Теоретичне значення роботи полягає у запропонованій концепції КБ, який розглядається у роботі як текстовий конструкт, що інтегрує концептуальний і вербальний рівні поетичного тексту. Такий підхід до розуміння гносеологічних та онтологічних властивостей КБ дає можливість виявлення специфіки міметичного та дієгетичного засобів зображення дійсності в американських поетичних текстах ХХ ст. Визначення КБ як текстового конструкта сприяє також виявленню жанрових особливостей когнітивного стилю американських поетів модерну та постмодерну.
Практичне значення роботи вбачається у можливості застосування її основних положень та висновків у курсі стилістики англійської мови (розділи: Поетичні тропи й фігури мовлення”, Інтерпретація художнього тексту”), для спецкурсів з теорії поетичного мовлення, при розробці спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи Когнітивна поетика”, Концептуальні моделі”, Концептуальна інтеграція у мові та мовленні”) та при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт із проблем інтерпретації поетичного тексту. Висновки щодо тенденцій розвитку поезії різних літературно-стильових напрямів можуть бути використані у теоретичному курсі історії зарубіжної літератури (розділ Американська поезія”).
У ході проведеного дослідження були сформульовані основні положення, що виносяться на захист:
1. Аналіз лінгвокогнітивних механізмів, що лежать в основі окремого концептуального тропу (метафори, метонімії, оксюморона), дав можливість синтезувати концептуальну компаративну схему, яка відкриває нову перспективу класифікації тропів поетичного мовлення, заснованих на порівнянні. Ця класифікація відштовхується від спільного лінгвокогнітивного походження поетичних прийомів, їхньої структурної спільності й лінгвокогнітивного процесу єдиного для базових і гібридних тропів.
2. Компаративні блоки в американській поезії ХХ ст. об’єктивують концептуальну схему компаративного тропу і є порівняльними конструкціями поетичного тексту, що містять інші тропеїчні засоби та прийоми (метафору, метонімію, оксюморон, антитезу та ін.).
3. Компаративні блоки є результатом лінгвокогнітивної операції порівняння і відбивають у словесній тканині тексту лінгвокогнітивні механізми мапування ознак, дій і ситуацій, які виокремлюються в складовій концептосфери об’єкта КБ, на ознаки, дії та ситуації, властиві складовій концептосфери суб’єкта компаративного блоку. Атрибутивне і релятивне мапування є лінгвокогнітивними операціями, що накладають обмеження на формування КБ, окреслюють шляхи проведення аналогії між концептуальними сутностями, об’єктивованими у КБ. Ситуативне та системне мапування є лінгвокогнітивними операціями, які розширюють межі проведення аналогії або знімають обмеження на порівняння сутностей, що приводить до формування КБ із більшим обсягом та більшої інтегрованості у поетичний текст.
4. Шляхом аналізу вербальної специфіки компаративних блоків визначити різні композиційно-структурні типи: від простих до ускладнених. Кожний окремий композиційно-структурний тип компаративного блоку є віддзеркаленням концептуалізації світу поетами певного літературного напряму, що безпосередньо пов’язано з еволюцією художньої свідомості й поетичного мислення.
5. Концептуальний аналіз компаративних блоків дає можливість вилучити складову частину знань про активне освоєння і осмислення світу людиною концепт, а також уможливлює виявлення найбільш уживаних концептів в американській поезії ХХ століття. Визначення базових концептуальних схем компаративних блоків сприяє опису процесу оновлення уявлень про оточуючий світ, що відбиває шляхи розвитку американського поетичного мислення ХХ ст.
6. Концептуальний аналіз компаративних блоків уможливлює виявлення понять, що підводяться під концепти, вербалізовані в суб’єктній та об’єктній частинах КБ та шляхів формування концептуальних схем (базові, які співпадають з матрицею концептуального компаративного тропа, й оновлені, що є концептуальними ланцюжками і створюють ефект плинкого розвитку аналогії, перебігу сутностей). Лінгвокогнітивний підхід до аналізу семантики КБ дає змогу розмежувати принципи побудови фрагментів концептуальних картин світу американської поезії модерну й постмодерну.
7. Формування КБ в американській поезії модерну і постмодерну характеризується ускладненням компаративних блоків у постмодерні. КБ в поезії постмодерну зазнають поширення в суб’єктній і в об’єктній частинах через лінгвокогнітивні процедури комплементації й специфікації.
8. Компаративний блок є текстотвірною частиною віршованого тексту, пов’язаною з семантикою поетичного твору. Внаслідок процесу аналогового осмислення світу, компаративний блок стає у віршованому творі координатною віссю, на якій розташовуються сутності віртуального світу відносно одна одної. Компаративний блок це текстовий конструкт, що містить інформацію про текстовий світ, та функціонує у сучасних американських віршах як світотвірний оператор, який відображає міметичний чи дієгетичний способи зображення світу.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 173 сторінки складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного із них, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, списку ілюстративних джерел.
У вступі обґрунтовуються вибір теми та її актуальність, визначаються мета та завдання роботи, розкриваються її новизна, теоретичне значення і практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі розглядаються підходи до спільної лінгвокогнітивної природи компаративних тропів, визначаються лінгвокогнітивні процеси й операції, які приводять до появи окремих поетичних тропів та скеровують формування КБ в американських поетичних текстах ХХ століття.
Другий розділ присвячений дослідженню композиційно-структурних типів компаративних блоків, їх особливостей у сучасній американській поезії модерну й постмодерну та реконструкції фрагментів концептуальних картин світу, репрезентованих ними.
У третьому розділі розглядається функціонування компаративних блоків як семантичних складових тексту та їх функціонування як текстотвірних і світотвірних операторів.
У загальних висновках наведено підсумки проведеного аналізу та окреслено перспективи подальших пошуків з даної проблематики.
Бібліографія містить 241 найменування робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, перелік використаних лексикографічних джерел та джерел ілюстративного матеріалу (25 найменувань).
Апробація роботи на науково-практичній конференції Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград 1999 року), національній конференції TESOL Ukraine Language Teaching: Classroom, Lab and Beyond” (Львів 2000), міжвузовських науково-практичних конференціях викладачів і студентів Севастопольського національного технічного університету (1997-2002).
Публікації. Положення дисертаційного дослідження освітлені в трьох статтях, виданих у вітчизняних фахових збірниках наукових праць із спеціальності, а також у матеріалах і тезах виступів на наукових конференціях.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У ракурсі лінгвокогнітивного підходу до природи тропів поетичного мовлення порівняння визначається нами як головна лінгвокогнітивна операція у процесі аналогового осмислення світу, що розкриває механізми концептуалізації світу людиною і пояснює лінгвокогнітивні операції та процедури, що зумовлюють природу таких концептуальних тропів як метафора, порівняння, метонімія, оксюморон та їх вербальне втілення в сучасному американському поетичному мовленні.
Побудова концептуальних моделей тропів, у підґрунті яких є порівняння, дає можливість введення матричної схеми концептуального компаративного тропу. Визначення єдиної лінгвокогнітивної природи всіх компаративних тропів відкриває можливість нової, заснованої на їх спільній онтології, типології тропеїчних засобів у термінах когнітивної лінгвістики.
Мовні й позамовні чинники розвитку поетичного мовлення ХХ століття зумовили появу у віршованих текстах американської поезії модерну та постмодерну різного обсягу компаративних конструкцій, у межах яких утримуються поетичні тропи, що мають тісний лексико-тематичний, синтаксичний та семантичний зв’язок.
В американському поетичному мовленні ХХ століття компаративні блоки вербалізують процесс аналогового осмислення світу творчою людиною. Вони є результатом лінгвокогнітивної операції порівняння, яка реалізується на лінгвокогнітивному рівні такими лінгвокогнітивними операціями мапування як атрибутивне, релятивне, ситуативне і системне. Перелічені лінгвокогнітивні операції впливають на формування компаративних блоків, зумовлюють накладання обмежень на порівняння концептуальних сутностей, що вербалізовані у компаративних блоках, скеровують розширення шляхів проведення аналогії або повністю знімають обмеження на порівняння складових концептосфер, об’єктивованих у компаративних блоках.
Лінгвокогнітивна операція атрибутивного мапування накладає селективні обмеження на проведення аналогії між сутностями, тобто такий вид мапування приводить до формування компаративного блоку із обмеженим обсягом (від словосполучення до поетичного рядка), у якому складові концептосфер порівнюються за спільністю ознак, якостей, характеристик, властивостей. Релятивне мапування обмежує порівняння концептуальних сутностей за спільністю відношень між ними (емоцій, станів, дій) та обумовлює формування компаративних блоків обсягом від простого речення до поетичного рядка, інколи до розміру поетичної строфи.
Лінгвокогнітивна операція мапування ситуацій, опредметнених знань про світ (які репрезентовані в компаративних блоках переважно абстрактною лексикою) розглядається нами як мапування концептосфер. Компаративні блоки, у підґрунті яких лежить ситуативне мапування, характеризуються великим обсягом (від поетичної строфи до всього поетичного твору), а також складною композиційно-структурною організацією.
Комбінований вид мапування (коли компаративний блок містить у своїй структурі внутрішнє порівняння) розширює інтерпретаційні можливості проведення аналогії між концептуальними сутностями за спільністю ознак та дій. Компаративний блок із комбінованим мапуванням у своїй основі є проявом компресії в мові, що має вираження у порушенні синтаксичних зв’язків між суб’єктом та об’єктом компаративного блоку.
Системне мапування, що обіймає всі рівні семантичного простору компаративного блоку рівень фонетичної організації, морфологічний рівень, лексико-семантичний, синтаксичний та текстовий, скеровує формування компаративних блоків із великим обсягом та підвищеною інтегрованістю у поетичний текст.
У компаративних блоках у американській поезії модерну і постмодерну виокремлюються три головних композиційно-структурних типи: прості, складні й ускладнені компаративні блоки. Аналіз структурних типів компаративних блоків дозволив виявити синтаксичні процеси розширення (адиції та специфікації) або доповнення і включення, котрі, в свою чергу, об’єктивують такі процедури лінгвокогнітивного рівня, як перспективізація та конкретизація.
Характерною рисою компаративних блоків поезії постмодерну можна вважати синтаксичні процеси розширення й ускладнення (включення), що ведуть до очевидного руйнування синтаксичних зв’язків та, як наслідок, відкривають безліч перспектив для індивідуальної інтерпретації поетичного твору.
Концептуальний аналіз компаративних блоків дає можливість вилучити інваріантну одиницю знань про освоєння і осмислення людиною реальності концепт. Вилучення найбільш поширених концептів, вербалізованих у суб’єктній і об’єктній частинах компаративних блоків сучасної американської поезії модерну і постмодерну, уможливлює: визначення принципу побудови фрагментів концептуальних картин світів суб’єктної (майже завжди поняття реальності) і об’єктної частин (уявна сутність) компаративного блоку; визначення тенденції розвитку американського поетичного мислення до вираження гармонійного існування людини у Всесвіті.
Концептуальний аналіз компаративних блоків крізь призму лінгвокогнітивної операції порівняння, дозволяє змоделювати базові концептуальні схеми, що є інваріантними лінгвокогнітивними структурами, відповідно до яких виявляються оновлені концептуальні схеми, що вербалізуються у компаративних блоках сучасної американської поезії модерну і постмодерну.
Концептуальні схеми компаративних блоків поезії модерну переважно є базовими і в цьому літературно-стильовому напрямі зазнають тільки нового словесного наповнення. Компаративні блоки як актуалізовані концептуальні схеми в поетичному тексті модерну мають вигляд колажних фрагментів із локальною тематичною обмеженістю, підпорядкованими єдиному естетичному завданню тексту.
На відміну від американської поезії модерну, концептуальні схеми компаративних блоків поезії постмодерну характеризуються оновленням, що вербалізується в компаративних блоках сутностями, які інколи належать до однієї концептосфери.
Концептуальні схеми компаративних блоків поезії американського постмодерну в поетичному творі накладаються одна на одну, створюючи ефект перебігу концептуальних сутностей, і мають вигляд концептуальних ланцюжків, які у поетичному тексті втілюються в ускладнених компаративних блоках.
Виявлення домінуючої групи концептів, втілених у компаративних блоках, дає можливість реконструювати фрагмент концептуальної картини світу американської поезії ХХ ст. в цілому, а також двох її напрямів модерну і постмодерну. Фрагмент концептуальної картини світу американської поезії модерну характеризується як побудований за принципом антропоцентризму, тобто центром такого віддзеркалення реальності виступає людина та її життєдіяльність. Фрагмент концептуальної картини світу американської поезії постмодерну постає децентрованим відображенням світу, побудованим за принципом універсалізму або антропокосмізму, у якому людина виступає рівноправною складовою світобудови.
Компаративні блоки в сучасній американській поезії модерну і постмодерну відіграють роль будівельного матеріалу, використання якого скеровує конструювання простору поетичного твору, ментального світу поетичного тексту, певного образу-в-пам’яті поетичної реальності.
Компаративні блоки в сучасних американських віршованих текстах забезпечують композиційну зв’язаність, виступаючи в поетичних творах віссю координат, на якій розташовуються сутності поетичної квазіреальності. Особові дейктичні маркери у словесній тканині компаративних блоків окреслюють центри полів адресанта, адресата та третьої особи, про яку йдеться. Крім особового центру координат поетичних текстів, компаративні блоки містять також вказівку на простір, визначаючи локуси поетичного тексту, встановлюючи відстань між реаліями поетичного світу відносно одна одної та відносно просторового центру. Компаративні блоки як вмісти темпоральних вказівок, визначають поетичний час, встановлюють час подій поетичного варіанту реальності. Виокремлення дейктичних зсувів у словесній тканині компаративних блоків уможливлює окреслення шляхів народження віршованого тексту, а також припускає прокладання траєкторії осмислення та інтерпретації окремого компаративного блоку та поетичного твору в цілому.
Компаративні блоки в сучасній американській поезії модерну й постмодерну є світотвірним оператором, який обумовлює збіг, накладання, зіткнення реального і поетичного світів, а також конструює поетичний універсум.
Простий композиційно-структурний тип компаративного блоку будує поетичний світ, який відповідає законам логіки реального світу, а тому сприймається як умовно тотожний чи приблизно подібний і є результатом міметичного зображення реальності, оскільки обумовлює сприйняття поетичного тексту як історії-істини.
Складний компаративний блок із розширеною суб’єктною частиною обумовлює зіткнення поетичного і реального світів через ірреальність і суперечливість зіставлення сутностей. У таких компаративних блоках дієгетичний спосіб зображення навколишнього світу має прояв у осмисленні таких фрагментів тексту як історій-вигадок, індивідуально-авторських паралелей, що мають безліч шляхів інтерпретації.
Загальним для компаративних блоків із складною та ускладненою об’єктною частиною вважається їхній потенціал до створення поетичного універсуму. Відповідність одній сутності суб’єкту компаративного блоку кількості сутностей (або включеного в неї окремого зіставлення) обумовлює велику кількість інтерпретаційних можливостей, що є характерною рисою дієгетичного способу зображення світу.

У подальшій роботі вважаємо доцільним розглянути компаративний блок як текстотвірний та світотвірний оператор у ракурсі теорії перспектив (vantage theory) як ділянку тексту, що окреслює стратегії та тактики інтерпретації поетичного тексту. Перспективним вважається визначення компаративного блоку як емоційного фокусу поетичного твору, що містить лексико-семантичні маркери емоційного стану, а також, як відправної точки перекладу поетичного твору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алпатов В.М. История лингвистических учений: Учебное пособие (Studia Philologica). М.: Языки русской культуры, 1998. 368 с.
2. Алісеєнко О.М. Особливості художнього простору та часу в романі А.Мердок The Nice and the Good” Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04./ Дніпр. держ. ун-т. Дніпропетровськ, 2001. 18 с.
3. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.
4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 304 с.
5. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1981. Т. 4, № 4. С. 356 367.
6. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык // Вопросы языкознания. 1987. №3. С. 3 19.
7. Арутюнова Н. Д. Образ (опыт концептуального анализа) // Референция и проблемы текстообразования. М.: Наука. 1988. C. 18 24.
8. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // Res Philologica. Филологические исследования. М., Л. : Наука. 1990. C. 71 89.
9. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 15 32.
10. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
11. Ауэрбах Э. Мимесис: Изображение действительности в западноевропейской культуре: Пер. с нем. М: Прогресс, 1976. 558 с.
12. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с франц. М.: Прогресс, 1994. 615 с.
13. Белехова Л.И. Сочетаемость элементарных предложений в составе сложных в современном английском языке. Дисканд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1979. 190 с.
14. Белехова Л.И. Архетипические словесные поэтические образы в современной американской поэзии // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 1999. Т. 2, № 2. С. 26 39.
15. Бєлєхова Л.И. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис... д-ра філол.наук: 10.02.04./ КНЛУ. К, 2002. 34 с.
16. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект. Херсон: Айлант, 2002. 368 с.
17. Берг М. Литературократия: Проблема присвоения и перераспределения власти в литературе. М.: Новое литературное обозрение, 2000. 352 с.
18. Бирдсли М. Метафорическое сплетение: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 201 218.
19. Блэк М. Метафора: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С.153 172.
20. Бондарко А.В. О грамматике функционально-семантических полей // Известия АН СССР. Сер. лит. и яз. 1984. Т.43, №6. С. 492 505.
21. Будагов Р.А. Писатели о языке и язык писателей. М.: Изд-во МГУ, 1984. 340 с.
22. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора: Пер. с пол. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 133 152.
23. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М: Владос, 1998 460 с.
24. Верба Г.В., Верба Л.Г. Довідник з граматики англійської мови для учнів старших класів. Видання друге. Київ: Радянська школа, 1983. 286 с.
25. Веселовский А.Н. Генезис языка лирики и драмы. Лекции А.Н. Веселовского, записаны студентом П-м в С-Пб в 1882-83. 640 с.
26. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
27. Виноградов В.В. Избранные труды. Поэтика русской литературы. М.: Наука, 1976. 512 с.
28. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во Академии наук СССР, 1963. 256 с.
29. Воронин С. В. Основы фоносемантики. Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. 264 с.
30. Воронюк О.В. Паронимическая аттракция в заголовке текстов англоязычной массовой коммуникации: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1998. 190 с.
31. Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М., 1982. Т. 2. Проблемы общей психологии. С. 82 119.
32. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение, 1996. 352 с.
33. Гачев Г.Д. Национальные образы мира. Космо-Психо-Логос. М.: Изд. группа Прогресс”, 1995. 480 с.
34. Гачев Г.Д. Образ в русской художественной литературе. М.: Искусство, 1981. 247 с.
35. Гачев Г.Д. Развитие художественного образа в литературе: Автореф. дис. ...д-ра филол. наук: 10.01.08 / МГУ. М., 1983. 30 с.
36. Гончаренко С.Ф. Стилистический анализ испанского стихотворного текста. М.: Высшая школа, 1988. 192 с.
37. Гончаренко С.Ф. Компаративные тропы испанской поэтической речи: Дис канд. филол. наук: 10.02.05. М.,1973. 180 с.
38. Григорьев В.П. Паронимия // Языковые процессы современной русской художественной литературы: Поэзия. М.: Наука. 1977. С. 186 239.
39. Григорьев В.П. Паронимическая аттракция // Поэтика слова. На материале русской советской поэзии. М.: Наука. 1979. 343 с.
40. Григорьев В. П. Поэтика слова. М.: Наука, 1979. 344 с.
41. Григорьев В.П. Тропы // Литературный энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. 1987. С. 446 447.
42. Гринцер П.А. Основные категории классической индийской поэтики. М.: Наука, 1987. 406 с.
43. Гринцер П.А. Сравнительное литературоведение и историческая поэтика // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1990. Т. 49, №2. С.99 108.
44. Гринцер Н.П. Лингвистические основы раннегреческой философии // Язык о языке: Сб. статей / Под общей ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Языки русской культуры. 2000. С. 45 63.
45. Гумбольдт В. фон. О возникновении грамматических форм // Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. С. 327 348.
46. Гумбольдт В. фон. О двойственном числе // Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. С. 382 402.
47. Гуменюк Н.Г. Дейктические маркеры как фактор, влияющий на реализацию категории оценки в тексте (на материале англоязычной прессы и рекламы): Дис канд. филол. наук: 10.02.19 К., 1995. 169 с.
48. Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 1996. С. 457 477.
49. Долинин К.А. Стилистика французского языка. 2-е изд., дораб. М.: Просвещение, 1987. 307 с.
50. Долинин К.А. Интерпретация текста: (Фр. яз.). Учебное пособие для студентов по спец. № 2103 Иностр. яз.” М.: Просвещение, 1985. 288 с.
51. Дрёмов А. Художественный образ. М.: Советский писатель, 1961. 408 с.
52. Емець О.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Дисканд. філол. наук: 10.02.04. К., 2000. 189 с.
53. Ерасова Л.Г., Сребрянская Н.А. К проблеме пространственного дейксиса в английском и русском языках (на материале глаголов движения) // Сопоставительно-семантические исследования русского языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та. 1980. С. 63 66.
54. Ерзинкян Е.Л. О некоторых особенностях семантики дейктических словосочетаний // Иностранные языки. Зарубежная литература. Ереван: Изд-во ЕГУ. 1986. Вып. 6. С. 83 92.
55. Ерзинкян Е.Л. Дейктическая семантика слова. Ереван: Изд-во ЕГУ, 1988. 172 с.
56. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.
57. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: Типы фреймов // Когнитивная семантика: Материалы Второй международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. 11-14 сентября 2000 /Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Ред.: Е.С.Кубрякова и др.: В 2 ч. Часть 2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина. 2000. С. 10 13.
58. Жирмунский В.М. Введение в литературоведение. СПб.: Изд-во С.- Пб. ун - та, 1996. 440 с.
59. Жлуктенко Ю.О., Бублик В.Н. Контрастивна лінгвістика: Проблеми і перспективи // Мовознавство. 1976. №4. С. 3 15.
60. Золян С.Г. Поэтическая семантика и семантико-композиционная организация поэтического текста: Автореф.... д-ра филол. наук: 10.02.04. / Ерев. гос. унив-т. Ереван, 1988. 36 с.
61. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. М.: Интрада, 1996. 256 с.
62. История лингвистических учений. Древний мир / Отв. ред. А.В. Десницкая, С.Д. Кацнельсон . Л.: Наука, 1980. 227с.
63. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. 1972. - №1. С.57 68.
64. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 239 с.
65. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 264 с.
66. Кассирер Э. Сила метафоры. Перев. с нем. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 33 43.
67. Кирвалидзе Н.Г. Прагматический аспект дейктических средств языка (на материале современного английского языка) // Филол. науки. 1988. № 6. С.58 64.
68. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Редакционно-издательский отдел областного управления по печати, 1991. 121 с.
69. Колесник Д. М. Концептуальное пространство авторской метафоры в творчестве А. Мердок: Дис.канд. фил. наук: 10. 02. 04. Черкассы, 1996. 260 с.
70. Кондаков И. В. Логический словарь-справочник. 2-е изд. М.: Наука, 1975. 717 с.
71. Корнійко І. В. Звертання як динамічний засіб вираження зверненості мовлення (на матеріалі сучасної німецької мови): Автореф. на соиск канд. филол. наук: 10.02.04./ КДЛУ Київ, 2000. 18 с.
72. Красных В. В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность (Человек. Сознание. Коммуникация). М.: Диалог, 1998. 352 с.
73. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С.Кубрякова, В.З.Демьянков, Ю.Г.Панкрац, Л.Г.Лузина / Под общ. ред. Е.С. Кубряковой. М.: Диалог, 1996. 245 с.
74. Кубрякова Е.С. Введение // Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 4 20.
75. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигматического анализа) // Язык и наука конца 20 века. М.: Наука, 1995. С. 114 238.
76. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Институт языкознания РАН, 1997. 327 с.
77. Кубрякова Е.С. В начале ХХI века (размышления о судьбах когнитивной лингвистики) // Когнитивная семантика: Материалы второй Междунар. школы-семинара. Ч. 1. Тамбов: Изд-во ТГУ. 2000. С. 6 7.
78. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. М.: Просвещение, 1988. 191с.
79. Лакофф Д., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живём: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 387 415.
80. Левин Ю.И. Структура русской метафоры // Учёные записки Тартусского гос. ун-та. Труды по знак. системам. Вып. 181. Тарту: Изд-во ТГУ. 1965. С. 293 299.
81. Левин Ю.И. Избранные труды. Поэтика. Семиотика. М.: Языки русской культуры, 1998. 824 с.
82. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка. К.: Изд-во АСА”, 1998. 362 с.
83. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М.: Искусство, 1976. 367 с.
84. Лосев А.Ф. Философия имени. М.: Изд-во МГУ, 1990. 269с.
85. Лосев А.Ф. Модернистская модель // Вестник МГУ. 1996. №1. С.136 150.
86. Лотман Ю.М. Текст и структура аудитории // Уч. записки Тартусского гос. ун-та. Труды по знаковым системам. Вып. 9. Тарту: Изд-во ТГУ. 1977. С. 55 61.
87. Лотман Ю.М. Риторика // Структура и семиотика художественного текста. Уч. записки Тартусского гос. ун-та. Труды по знаковым системам. Вып. 515. Тарту: Изд-во ТГУ. 1981. С. 8 29.
88. Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии. СПб: Искусство, 1996. 848с.
89. Лотман Ю.М. Между эмблемой и символом // Лотмановский сборник./ Сост. Е.В. Пермяков. Т.2. М.: Изд-во РГГУ, изд-во ИЦ-Гарант”. 1997.. С. 416 424.
90. Мак Кормак Э. Когнитивная теория метафоры: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 358 386.
91. Маковский М.М. Язык Миф Культура. // Вопросы языкознания. 1990. № 1. С. 73 95.
92. Маковский М.М. Язык Миф Культура. Символы жизни и жизнь символов. М.: Русские словари, 1996. 330 с.
93. Маслова В.А. Введение в лингвокультурологию. М.: Наследие, 1997. 206 с.
94. Михалёв М.М. Теория фоносемантического поля. Краснодар: Изд-во Краснодарского гос. ун-та, 1995. 213 с.
95. Миллер Дж. А. Образы и модели, уподобления и метафоры: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Наука, 1990. С. 236 283.
96. Молчанова Г.Г. Семантика художественного текста (импликативные аспекты коммуникации). Ташкент: Изд-во Фан” Узбекской ССР, 1988. 162с.
97. Мукаржовский Я. Литературный язык и поэтический язык // Пражский лингвистический кружок: Сборник статей. М.: Прогресс, 1967. С. 406 431.
98. Некрасова Е. А. Лингвостилистическая типология стихотворных текстов (сравнение в русской поэзии): Дис... д-ра. филол. наук: 10.01.01. М.,1986. 362 с.
99. Некрасова Е. А. Приёмы языковой изобразительности в стихотворных текстах // Поэтика и стилистика: 1988-1990. М.: Наука, 1991 С.64-76
100. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. СПб.: Научный центр проблем диалога, 1996. 758 с.
101. Нямцу А. Е. Миф и легенда в мировой литературе: Теоретические и историко-литературные аспекты традиционализации. Ч.1. Черновцы: Черновицкий государственный университет, 1992 82 с.
102. Опарина Е.О. Концептуальная метафора // Метафора в языке и тексте. М.: Наука. 1988. С. 65 77.
103. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 68 81.
104. Очерки истории языка русской поэзии ХХ века. Поэтический язык и идиостиль. Общие вопросы. Звуковая организация текста / Отв.ред. ГригорьевВ.П. М.: Наука, 1990. 302 с.
105. Павилёнис Р.И. Проблема смысла. М.: Мысль, 1983. 285 с.
106. Павлович Н. В. Язык образов. Парадигмы образов в русском поэтическом языке. М.: Россельхозакадемия, 1995. 491 с.
107. Падучева Е. В. В.В. Виноградов и наука о языке художественной прозы // Изв. Ак. Наук. Серия лит. и языка. 1995. Т. 54, № 3. С. 39 48.
108. Панченко І.В. Прагматичний аспект стилістичного засобу індивідуально-авторської метафори в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману Б. Віана Пісня днів”): Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.19 / Одес. держ. ун-т. Одеса, 1993. 16 с.
109. Пилипенко А.А. Яковенко И.Г. Культура как система. Структурная морфология культуры. Единство онтогенеза и филогенеза. М.: Высшая школа, 1998. 376 с.
110. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. К.: Либідь, 1992. 248 с.
111. Потебня А.А. Из записок по теории словесности // Введение в литературоведение. Хрестоматия. М.: Высшая школа. 1988. С.435 438.
112. Потебня А.А. Теоретическая поэтика. М.: Высшая школа, 1990. 331 с.
113. Потебня О.О. Думка й мова // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис. 1996. С. 23 39.
114. Потебня О.О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.
115. Потёмкин В. К., Симанов А. Л. Пространство в структуре мира. Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1990. 176 с.
116. Почепцов Г.Г. Трансформация как метод лингвистического анализа // Journal of Linguistics. 1967. Vol. 3. №2. С.245 258.
117. Почепцов Г.Г. Конструктивный анализ структуры предложения. Киев: Вища школа, 1971. - 191с.
118. Пресняков О.П. Поэтика познания и творчества: Теория словесности А.А. Потебни. М.: Художественная литература, 1980. 218 с.
119. Пропп В.Я. Поэтика фольклора (Собрание трудов). М.: Лабиринт, 1998. 352с.
120. Прохорова О.Н. Осмысление явления компресии в связанных структурах с позиций когнитивной лингвистики // Традиционные проблемы языкознания в свете новых парадигм знания: Материалы Круглого Стола, апрель 2000. М.: Институт языкознания РАН. 2000. С. 94 97.
121. Пустовойт П. Слово и образ в художественном произведении // Вестник МГУ. Историко-филологическая серия. 1958. № 1. С. 140-154.
122. Пустовойт П. Через жизнь к слову // Вопросы литературы. 1959. №8. С.148-156.
123. Расторгуева Г.В. Аналитический аспект: Текст versus дискурс? // Традиционные проблемы языкознания в свете новых парадигм знания: Материалы Круглого Стола, апрель 2000. Институт языкознания РАН, Тамбовский гос. университет им. Г.Р.Державина. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина. 2000. С. 105 107.
124. Рахилина Е.В. Пространственные концепты в теории когнитивной семантики // Когнитивная семантика: Материалы Второй международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. 11-14 сентября 2000 / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Ред. : Е.С. Кубрякова и др. : В 2 ч. Часть 2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2000. С. 8 10.
125. Рикёр П. Живая метафора: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 435-455.
126. Рикёр П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 416-434.
127. Ричардс А. Философия риторики: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 44-67.
128. Руденко Д.И. Лингвофилософские парадигмы: границы языка и границы культуры // Философия языка: в границах и вне границ: Междунар. серия монографий. Харьков: ОКО. 1993. Т. 1. С.112 124.
129. Руднев В.П. Модальности // В.П. Руднев. Словарь культуры ХХ века. М.: Аграф, 1997. С. 174 177.
130. Руднев В.П. Модернизм // В.П. Руднев. Словарь культуры ХХ века. М.: Аграф, 1997. С. 177 180.
131. Руднев В.П. Постмодернизм // В.П. Руднев. Словарь культуры ХХ века. М.: Аграф, 1997. С. 220 225.
132. Румянцев О.К. Диалектическая телеология. М.: Российский институт культурологии, 1998. 172 с.
133. Рябцева Н.К. Новые идеи в когнитивной лингвистике // Филология и культура: Материалы III-й международной научной конференции. 16-18 мая 2001 / Отв. ред Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др. : В 3 ч. Часть 2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2001. С. 14 18.
134. Салькова Д.А. О стереотипах в организации и понимании ментального пространства текста // Когнитивная семантика: Материалы второй международной школы-семинара. Ч.1. Тамбов: Изд-во ТГУ. 2000. С. 186 187.
135. Сасина В.П. Поле компаративности в современной английской тропике: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / КГПИЯ К., 1979. 27 с.
136. Северская О.И. К описанию семантики паронимической аттракции // Вопросы языкознания. 1990. - № 3. С.32-39.
137. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. Черкаси: Вид-во українського. фітосоціологічного центру, 1999. 148 с.
138. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). К.: Изд-во украинского фитосоциологического центра, 2000. 248 с.
139. Серль Дж.