КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛІВ ПОРІВНЯННЯ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

УДК 81′367.625:811.112.2

ІВАНЮК Надія Миколаївна

КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛІВ ПОРІВНЯННЯ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата філологічних наук

10.02.04 германські мови

Науковий керівник доцент,
кандидат філологічних наук
С.О. Застровська

ЛУЦЬК 2006

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ----------------------------------------------------------------------4
ВСТУП-------------------------------------------------------------------------------------------5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ-------------------------------14
1.1. Багатоаспектний характер категорії порівняння-------------------------14
1.2. Класифікації порівнянь та польове моделювання категорії порівняння-------------------------------------------------------------------------------------23
1.3. Поняття ситуації та контексту------------------------------------------------36
1.4. Аспекти вивчення дієслів порівняння--------------------------------------41
1.4.1. Значення дієслова-----------------------------------------------------42
1.4.2. Від категорії сутність до категорії дієслово---------------------45
1.4.3. Дискурсивно-синтаксичні функції дієслів-----------------------47
1.4.4. Класифікація дієслів як конституентів функціонально-семантичного поля порівняння ---------------------------------------------------55
Висновки до розділу 1----------------------------------------------------------------------60
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНО-СТРУКТУРНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛІВ ОПЕРАЦІЙНОГО ПОРІВНЯННЯ. ------------------------------------------------------------------------------62
2.1. Семантична структура дієслів операційного порівняння---------------62
2.2. Дієслова з домінуючою семою операційного порівняння--------------64
2.3. Модифіковані дієслова з домінуючою семою операційного порівняння-----------------------------------------------------------------------------74
2.4. Дієслова з імпліцитною семою операційного порівняння--------------83
2.4.1. ОП як фактор автора--------------------------------------------------86
2.4.2. ОП як фактор читача-------------------------------------------------98
2.5. Валентність дієслів операційного порівняння. Валентні позиції термів порівняння--------------------------------------------------------------------------107
2.5.1. Валентність дієслів із домінуючою семою операційного порівняння----------------------------------------------------------------------------109
2.5.2. Валентність модифікованих дієслів із домінуючою семою операційного порівняння----------------------------------------------------------113
2.5.3. Валентність дієслів з імпліцитною семою операційного порівняння----------------------------------------------------------------------------114
Висновки до розділу 2---------------------------------------------------------------------116
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМНО-СТРУКТУРНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛІВ РЕЗУЛЬТАТИВНОГО ПОРІВНЯННЯ. -----------------------------------------------------------------------------120
3.1. Класифікація дієслів результативного порівняння---------------------120
3.1.1. Дієслова відповідності ---------------------------------------------121
3.1.2. Дієслова відмінності ------------------------------------------------127
3.2. Валентність дієслів результативного порівняння. Валентні позиції термів порівняння--------------------------------------------------------------------------132
3.3. Категоріальні ситуації із дієсловами результативного порівняння-144
3.3.1. Категоріальні ситуації результативного порівняння у наукових текстах--------------------------------------------------------------------146
3.3.2. Категоріальні ситуації результативного порівняння у художніх текстах--------------------------------------------------------------------154
Висновки до розділу 3---------------------------------------------------------------------166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ------------------------------------------------------------------171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ-----------------------------------------------177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ --------------201
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ--------------------------------------203
ДОДАТКИ-----------------------------------------------------------------------------------206

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
КС категоріальна ситуація;
КСЕ категоріально-семантичний елемент;
ОП операційне порівняння;
РП результативне порівняння;
ФСК функціонально-семантичний клас;
ФСП функціонально-семантичне поле;
a об’єкт порівняння;
дnd зміна;
B створення зразків;
b еталон порівняння;
c = t. c. основа порівняння;
d ступінь відповідності чи відмінності / градуальний показник;
F фокусування;
impl імпліцитність, імпліцитний;
P предикат;
R реляційний предикат (предикат порівняння, предикат оцінки, предикат зміни);
Sub суб’єкт порівняння;
val +/ оцінка позитивна/негативна;
val >/< оцінка вище норми/нижче норми;
vs versus (на противагу);
W сприйняття об’єктивної дійсності;
Wa активне сприйняття об’єктивної дійсності;
Ws рекомендація сприйняття об’єктивної дійсності;
Ww намір сприйняття об’єктивної дійсності;
W(w) намір сприйняття об’єктивної дійсності пресупонується;
x, y, z аргументи логічної валентності.

ВСТУП

Зміна наукових парадигм підносить лінгвістичні дослідження на якісно новий рівень. Традиційні знання на новому оберті спіралі актуалізуються у новій якості. Антропоцентрична, комунікативно-функціональна, дискурсивно орієнтована наукова парадигма скерувала лінгвістичні дослідження на вивчення відношення між мовним знаком та його користувачем [19, c.2123; 21, c.7; 40; 146, c. 228233]. Серед інших проблем нових перспектив набуває вивчення взаємовідношення між понятійною/концептуальною та мовною картинами світу [21, c. 2332, 3949; 60, c. 3664, 198232; 80, c. 917; 89; 91; 97; 102; 105, c. 4855; 106, c. 4767; 129; 147; 164; 227; 250]. Аналіз динаміки семантичної структури мовних одиниць у процесі комунікації привів до висновку, що фрагмент дійсності може бути відображений за допомогою різних мовних форм [48] та на різних рівнях мови. Категоризація мовної системи набула комунікативно-функціональних ознак, відповідно у науковий обіг увійшло поняття функціонально-семантичної категорії [144, c. 9899], що робить можливим зарахування до певної понятійної категорії базових та небазових її представників. Інтенсивно досліджуються функціонально-семантичні поля, у яких об’єднуються різнорівневі мовні одиниці на основі здатності виражати той чи інший інтеріоризований фрагмент дійсності.
Серед інших полів досліджувалось функціонально-семантичне поле (далі ФСП) порівняння [3; 96; 112; 165; 171; 247; 248; 251], його окремі аспекти [13; 34; 41; 47; 64; 74; 76; 118; 127; 133; 153, c. 507521; 178] чи окремі конституенти [65; 66; 93; 94; 95; 110; 123]. Не залишилися поза увагою також дієслова, які зазвичай називаються у складі ФСП порівняння (чи у складі його мікрополів) на матеріалі різних мов: російської [67], англійської [93, c. 2390; 94], німецької [133, c. 133142; 165, c. 8283, 102103]. Ті ж самі дієслова згадуються у складі інших функціонально-семантичних полів, основою формування яких є такі категорії як градуальність [51, c. 98123; 63; 107, c.166180; 135; 175, c. 3855; 184], інтенсивність [15; 128; 156; 158; 161, c. 21, 4142, 49, 5253; 174, c. 85101], кваліфікативність [5, c. 4657; 20, c. 711], квантитативність [130, c. 1418], оцінка [39; 100; 119; 169, c. 181200; 240], зміна [2; 85, c. 1623], відношення [43, c. 4063; 66, c. 138143; 127].
Дієслова порівняння згадувалися чи докладніше аналізувалися у різних аспектах, а саме:
- у зв’язку з проблемами словотвору [1, c. 4042; 116, c. 8199; 139, c.129130, 161171; 156; 158; 166, c. 4862, 99126];
- при моделюванні каузативного словотвору на матеріалі німецької мови (різні моделі описано у праці М.С.Танненцапфа ще 1964 року, де серед інших називаються моделі компаративних (verschцnern) та позитивних (verschцnen) утворень [159, c. 1115];
- при розподілі дієслів на різні семантичні класи [232, c. 1222; 235, c.2836; 236; Verben in Feldern, c. 363404, 446468];
- при системно-структурній характеристиці дієслів групи „schдtzen” в аксіологічно-оцінному аспекті [39, c. 6162];
- при семантичній категоризації дієслів з урахуванням зв’язків „відношення до після” („vorher nachher Relation ”) у кореляції з процесом людської діяльності, де дієслова порівняння ‘розгалужені’ за різними модельними групами: модель існування індивіда/об’єкта (Individuen Objekt Existenz Modell), модель властивостей та відношень (Eigenschaften und Relationen Modell), модель пізнання (Erkenntnissmodell), модель діяльності (Handlungsmodell) та ін. [182; 183, c. 60].
Проте об’єктом окремого дослідження дієслова порівняння не слугували. Не розглядались вони у семасіологічному аспекті, а саме у плані виявлення взаємодії сем у семантичній структурі їх значення, взаємодії семантичної структури цих дієслів з семантичною структурою висловлювання, загальною семантикою та смислом тексту чи його фрагмента. Не вивчались дієслова порівняння і в плані міжкатегорійних взаємозв’язків. Якщо одні і ті ж дієслова називаються у складі різних функціонально-семантичних полів, то виникає запитання, чим це зумовлено? Щоб дати відповідь на це запитання, виникає необхідність їх детальнішого дослідження.
Отже, відсутність системного вивчення дієслів з експліцитною та імпліцитною семою порівняння (на різних його етапах) у фокусі міжкатегорійних взаємозв’язків та недостатність (якщо не сказати повна відсутність, за винятком аксіологічного аспекту, та фрагментарних еклектичних припущень щодо антропоцентричності їх уживання) комунікативно-функціональних та дискурсивно орієнтованих характеристик цих дієслів і зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження. Дієслова з експліцитним та імпліцитним значенням порівняння ми об’єднуємо в функціонально-семантичний клас (далі ФСК) дієслів порівняння.
Актуальність роботи зумовлена потребою системного дослідження дієслів як конституентів ФСП порівняння в плані їх функціонування у мовленні й міжкатегорійних зв’язків та важливою роллю дієслів порівняння у структурній організації категоріальних ситуацій (термін О.В.Бондарко) порівняння, градуювання, інтенсивності, оцінки, зміни. Це зумовлює наукове завдання роботи: дослідити комунікативно-функціональні характеристики дієслів порівняння та їх роль у визначенні типу категоріальної ситуації. Аналіз семантичної структури дієслів з експліцитною/імпліцитною семою порівняння дасть змогу обґрунтувати правомірність та умови віднесення цих дієслів до різних ФСП.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми „Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів”, яка розробляється кафедрою німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою Волинського державного університету, протокол №9 від 21 травня 1998 року).
Мета дослідження виявлення та аналіз системно-структурних характеристик, дискурсивно-синтаксичних та комунікативно-прагматичних функцій дієслів порівняння, а також їх ролі у визначенні типу категоріальної ситуації (далі КС).
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
- уточнити гносеологічну, логічну та лінгвістичну природу категорії порівняння;
- конкретизувати структуру ФСП порівняння, оскільки це є принциповим для класифікації дієслів як складників цього поля;
- систематизувати аспекти вивчення дієслів порівняння;
- уточнити дискурсивно-синтаксичні функції дієслів порівняння;
- розробити класифікацію дієслів відповідно до структури ФСП порівняння;
- простежити їх міжмікропольові міграції в межах ФСП;
- установити міжкатегорійні зв’язки дієслів поза межами ФСП порівняння;
- дослідити функціональні можливості дієслів порівняння згідно із цілеспрямованістю комунікативної ситуації (її фрагмента);
- описати та систематизувати КС, предикативними центрами яких є або в яких задіяні дієслова порівняння як категоріально-семантичні елементи (далі КСЕ).
Об’єктом дослідження обрано дієслова з експліцитною/імпліцитною, домінуючою/недомінуючою семою порівняння в сучасній німецькій мові.
Предметом дослідження є комунікативно-функціональні особливості дієслів як конституентів ФСП порівняння, їх взаємозв’язок з конституентами інших ФСП, їх роль у КС порівняння, оцінки, зміни, градуювання.
Матеріалом дослідження слугували 340 дієслів порівняння сучасної німецької мови, досліджувані за лексикографічними джерелами, творами художньої та наукової літератури XX століття (загальним обсягом 6010 сторінок).
Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження використовуються такі методи: метод поля для моделювання дієслівної мікросистеми у складі ФСП порівняння; компонентний аналіз для визначенння домінуючої/недомінуючої семи порівняння в семантичній структурі дієслів; контекстологічний, який є доповненням опозитивного аналізу для простеження міжмікропольової та міжпольової міграції конституентів ФСП; трансформаційний аналіз, застосування якого передбачається з метою експлікації дифузних значень [щодо зазначених методів див. 9, с. 3356; 37, с.2022; 53, с. 12; 54].
Наукова новизна дослідження полягає в таких його особливостях:
- одержані результати розвивають теорію поля в плані взаємовідношення категорійних значень та імпліцитних смислів, міжкатегорійного взаємозв’язку, міжпольової/міжмікропольової міграцїї елементів різних полів та функціонування конституентів ФСП у мовленні;
- уточнено дискурсивно-синтаксичні функції дієслів порівняння;
- вперше проаналізовано дієслова в плані кореляції їх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, виявлено умови вираження суб’єкта порівняння;
- досліджено дієслова із семантикою процедурності операції порівняння;
- переосмислено роль дієслів порівняння серед інших конституентів ФСП порівняння та створено їхню класифікацію.
Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у положеннях, які виносяться на захист:
1. Поняття порівняння передбачає як процедурність операції порівняння (операційне порівняння), так і декларативність порівняльних відношень (результативне порівняння), що слугує основою структурування ФСП порівняння на два мікрополя та виділення двох субкласів дієслів порівняння (відповідно: операційного та результативного).
2. Дієслова операційного порівняння у модальних та модально-пасивних конструкціях схильні до міграції в мікрополе результативного порівняння. У контексті ситуації операційного чи результативного порівняння значення дієслів інших класів модифікується, що зумовлює їх міграцію у ФСП порівняння.
3. Операційне та результативне порівняння взаємозумовлені. Актуалізація імпліцитної семи операційного порівняння відбувається у контексті ситуації результативного порівняння та ситуації зміни, яка імплікує результативне порівняння.
4. Складна семантична структура дієслів порівняння системно-мовно прогнозує зв’язок категорій порівняння, градуювання, інтенсивності, зміни, оцінки, що й підтверджується співіснуванням відповідних категоріальних ситуацій у макроситуаціях тексту. Наявність відповідних сем у семантичній структурі дієслів порівняння робить можливим їх зарахування до відповідних ФСП, оскільки у межах макроситуації актуалізується одна із зазначених сем.
5. Дієслова порівняння належать до різних валентних класів та, залежно від експліцитності/імпліцитності їх значення, виявляють ізоморфність/неізоморфність їхніх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, наслідком чого є варіативність морфо-синтаксичних моделей речень із дієсловами порівняння.
6. Залежно від дискурсивно-синтаксичної функцій предикації/ модифікації дієслово операційного/результативного порівняння є предикативним центром КС операційного/результативного порівняння чи має статус КСЕ. На основі дискурсивно-синтаксичної функції референції КС порівняння розподіляються на КС з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією.
7. За пропозиційним змістом КС порівняння в текстах наукового стилю розподіляються на класифікаційні, дефініційні, класифікаційно-дефініційні, кваліфікаційні (наукової характеризації), дослідницько-пізнавальні, дефініційно-ідентифікаційні, диференційно-розмежувальні, унаочнення; у текстах художнього стилю на КС оцінної характеризації та образної дескрипції.
Теоретична значущість дисертації полягає в тому, що її результати та висновки роблять внесок у функціональну лінгвістику, теорію поля та польове моделювання категорії. Вони сприяють поглибленню знань про функціонально-семантичну категорію, міжкатегорійний зв’язок, теорію референції, асоціативну когезію.
Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його фактичного матеріалу, основних положень та висновків для розробки комп’ютерних програм, у теоретичних і практичних курсах за спеціальністю „Німецька мова і література”, зокрема у курсі „Теоретична граматика німецької мови” (Розділи: „Валентність”, „Теорія поля в лінгвістиці”, „Дієслово. Класифікації дієслів. Значення дієслів”), „Теорія та практика перекладу”, в навчальній практиці, а також у наукових розвідках студентів та аспірантів.
Особистий внесок дисертанта полягає у конкретизації структури ФСП порівняння, згідно якої створено класифікацію дієслів порівняння; у дослідженні системно-структурних та комунікативно-функціональних особливостей дієслів порівняння, виявленні умов міжмікропольової міграції дієслів операційного та результативного порівняння; встановленні міжкатегорійних зв’язків дієслів порівняння поза межами ФСП порівняння, виявленні їхньої ролі у оформленні КС порівняння, градуювання, інтенсивності, оцінки, зміни.
Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (19982006 рр.), а його базові положення і результати відображені в доповідях на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ВДУ ім. Лесі Українки (19982006рр.), у матеріалах ІІІ міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (м.Дніпропетровськ) та всеукраїнського науково-практичного семінару „Теоретичні та практичні питання сучасної прикладної лінгвістики (2223 жовтня 2004 року).
Публікації. Основні положення дисертації відбито у 5 статтях автора, 4 з яких надруковано у фахових виданнях України та 1 тезах міжнародної конференції.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків. Робота викладена на 225 сторінках і містить 170сторінок основного тексту, список використаної наукової літератури із 253 найменувань, списки лексикографічних джерел (21 позиція), джерел ілюстративного матеріалу (27 позицій), 2додатки.
У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, визначено головну мету дослідження та конкретні завдання, об’єкт, предмет, методи лінгвістичного аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі розкрито теоретичні засади дослідження, зокрема: уточнено гносеологічну, логічну та лінгвістичну природу категорії порівняння; конкретизовано структуру ФСП порівняння; систематизовано аспекти вивчення дієслів порівняння; уточнено дискурсивно-синтаксичні функції дієслів порівняння; розроблено класифікацію дієслів відповідно до структури ФСП порівняння.
У другому розділі проаналізовано системно-структурні та комунікативно-функціональні особливості дієслів операційного порівняння, подано їхню класифікацію, виділено категоріальні ситуації з дієсловами операційного порівняння.
У третьому розділі, відповідно до структури ФСП порівняння, охарактеризовано семантичну структуру та валентні характеристики дієслів результативного порівняння (дієслів відповідності та дієслів відмінності), проаналізовано категоріальні ситуації результативного порівняння у науковому та художньому текстах.
У загальних висновках підбито підсумки дослідження та окреслено перспективи опрацювання проблеми.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Порівняння як лінгвістична категорія досліджується нами на рівні виявлення спеціалізованих (базових) та неспеціалізованих (небазових) мовних одиниць як у семасіологічному, так і ономасіологічному аспекті, що призводить до поняття ФСП порівняння, структура якого відображає градуальний характер категорії порівняння. ФСП порівняння включає два мікрополя: мікрополе ОП та мікрополе РП.
Дієслова як конституенти ФСП порівняння займають різні позиції у складі мікрополів ФСП порівняння, відповідно розподіляються на два класи (дієслова ОП та дієслова РП) і різні групи, виявлення яких проводиться в роботі на основі абстрагованих семантичних показників:
- домінантність/недомінантність, експліцитність/імпліцитність семи ОП та РП у семантичній структурі дієслів порівняння;
- взаємодія сем категоріального значення порівняння між собою та із семами інших категоріальних значень (зміни, оцінки, градуювання).
Загальна класифікація дієслів порівняння наводиться у додатку А.
Ми вважаємо, що дієслова ОП є центром мікрополя ОП у складі ФСП порівняння. Що ж до дієслів РП, то ми схиляємося до думки, що вони є центром мікрополя РП, тобто вважаємо, що центром ФСП порівняння є дієслова, а не морфологічна категорія ступенів порівняння прикметників. Морфологічна категорія ступенів порівняння прикметників пов’язана з категорією порівняння градуальним компонентом значення порівняння. Аргументом для такого висновку слугує той факт, що в мікрополі ОП первинні прикметники взагалі не фігурують, а в мікрополі РП їхнє категоріальне значення ступенів порівняння проявляє себе для вираження різного ступеня прояву порівняльного відношення, тобто в позиціях, де активізується градуальний терм d. Не випадково у зв’язку з цим відбувається „одієслівлювання” прикметників, що, з одного боку, виявляє себе у предикативній дискурсивно-синтаксичній функції прикметників: дhnlich → дhnlich sein, а з іншого боку, у процесі деад’єктивації: schцn → verschцnen, schцner → verschцnern, schwer → erschweren, та т.д.
Міграція дієслів порівняння у межах ФСП є однонаправленою, оскільки лише дієслова ОП схильні до міграції в мікрополе РП. Актуалізація різних значень дієслів порівняння (вихідного, модифікованого, синтагматично-модифікованого, термінологічного та фразеологічного) пов’язана з морфо-синтаксичними характеристиками дієслів.
Істотною відмінністю дієслів РП від дієслів ОП є здатність дієслів РП утворювати корелятивно-опозиційні ряди на основі абстрактних сем у семантичній структурі їхнього значення: екзистенційної ‘SEIN’; самостановлення ‘WERDEN’; каузативного становлення ‘MACHEN’; дії ‘TUN’.
При цьому дієслова РП з семами ’MACHEN’/’WERDEN’ розташовуються в спільному сегменті двох безпосередніх складових мікрополя РП: субмікрополя „a відповідає b” та субмікрополя „a не відповідає b, що зумовлюється залежністю значення дієслів порівняння від їх морфологічної форми в синтагматичному контексті. Крім того, дієслова РП утворюють антонімічні опозиції на основі вихідного значення їх лексем.
Дієслова порівняння належать до різних валентних класів та виявляють ізоморфність/неізоморфність кореляції їхньої логіко-семантичної та синтаксичної валентностей. За ізоморфної кореляції валентно детерміновані терми порівняння експліцитно (розчленовано) виражаються на синтаксичному рівні. За неізоморфної кореляції валентно-детерміновані терми порівняння допускають стягнене, стягнено-розчленоване та копулативно-розчленоване вираження.
Якщо дієслова з експліцитною семою порівняння демонструють як ізоморфність, так і неізоморфність логіко-семантичною та синтаксичною валентностей, то дієслова з імпліцитною семою порівняння характеризуються тільки неізоморфністю кореляції їхніх валентностей.
Відмінності валентних характеристик дієслів ОП та РП проявляються в різній валентній детермінованості термів порівняння. Дієслова ОП реалізують експліцитно чи імпліцитно трьохаргументну логіко-семантичну структуру порівняння R (Sub, a, b). Мікроситуація з дієсловами ОП може включати терм с у статусі вільного елемента, який, хоч і є валентно-недетермінованим, цілеспрямовує операційне порівняння, оскільки фокусує увагу дослідника, з яким саме предметом здійснюється операція порівняння. Градуальний терм d у самій мікроситуації ОП не міститься. На правах вільного елемента він стає КСЕ комплексної КС порівняння, до складу якої входять мікроситуації ОП, РП, зміни. Зміна синтаксичної валентності дієслів ОП (або скорочення їх синтаксичної програми) може супроводжуватись як зміною, так і незміною значення дієслів ОП.
Дієслова РП, залежно від їхнього значення (та відповідно групової приналежності), допускають варіативність валентної детермінованості, відповідно реалізують логіко-семантичні структури R (a, b); R (a, b, c); Rimpl(Sub, a, b). Валентно недетерміновані терми d, c мають статус вільних елементів. Окремі групи дієслів РП інкорпорують семи термів d/c/b у своїх вихідних значеннях. Інкорпорована сема терма d виявляє три можливості експлікації:
а) вона екскорпорується та тавтологічно повторюється вільним елементом;
б) за екскорпорації ‘погашується’ вільним елементом;
в) екскорпорація семи терма d блокується (що відбувається за актуалізації дієсловом термінологічного та фразеологічного значень).
Дієслова ОП та дієслова РП відрізняються валентною детермінованістю терма Sub. У дієслів із домінуючою семою ОП терм Sub є валентно детермінованим, при цьому, якщо експлікація терма Sub блокується, дієслово нейтралізує сему ОП та набуває сему РП „a (не) відповідає b”, що проявляється в модально-пасивних трансформах речень із дієсловами ОП. Що ж до дієслів РП, то терм Sub валентно детермінується окремою групою дієслів РП, а саме тривалентними дієсловами з логіко-семантичною валентністю Rimpl (Sub, a, b). При цьому терм Sub має експліцитне вираження на морфо-синтаксичному рівні за індивідуалізації суб’єкта порівняння. За генералізації суб’єкта порівняння терм Sub може бути пресупонованим семантикою ментальних дієслів, хоча й не експлікованим на поверхневому рівні.
Різні можливості вираження термів порівняння зумовлюють варіативність морфо-синтаксичних моделей речень із дієсловами порівняння (ОП чи РП). Принциповою відмінністю характеризуються при цьому морфо-синтаксичні моделі речень із дієсловами РП та позицією, яку посідає у цих моделях терм Sub (суб’єкт порівняння). У морфо-синтаксичних моделях речень із дієсловами ОП терм Sub у синтаксичній функції підмета займає позицію Sn (іменник у називному відмінку). У морфо-синтаксичних моделях із дієсловами РП терм Sub поступається своєю синтаксичною функцією підмета й відповідно позицією Sn терму a (об’єкту порівняння).
Варіативність морфо-синтаксичних моделей зумовлюється не лише різною можливістю вираження термів порівняння, але й тим, які саме терми детермінуються та їх кількість, які з цих термів мають експліцитне вираження, а які імплікуються чи інкорпоруються як відповідні семи в семантичній структурі дієслів, що пов’язано не лише з валентністю дієслів, а й залежить від їхньої семантичної структури, а також морфологічних та морфо-синтаксичних характеристик (їх керування).
Для аналізу функціонування конституентів ФСП порівняння в мовленні релевантними є поняття КС та КСЕ порівняння. Оскільки предикативними центрами КС насамперед є дієслова, то для встановлення різних видів КС порівняння та причин, які зумовлюють функціонування елементів ФСП порівняння у статусі КСЕ, принциповим є питання кореляції дієслова як морфологічної категорії з дискурсивно-синтаксичними функціями предикації/ модифікації/референції та функціонально-семантичними класами/групами у структурі ФСП порівняння. Дієслова у дискурсивно-синтаксичною функції предикації є предикативними центрами КС порівняння, а у дискурсивно-синтаксичній функції модифікації мають статус КСЕ та надають характеристики учасникам ситуації. КС порівняння, які вводяться в загальну ситуацію атрибутивним реченням, також набувають статусу КСЕ, оскільки виконують дискурсивно-синтаксичну функцію модифікації. Дискурсивно-синтаксична функція референції трактується у роботі на рівні внутрішньотекстової, міжтекстової та асоціативної когезії. Відповідно, КС порівняння характеризуються як КС з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією (референтну функцію виконують конституенти КС).
КС ОП демонструють як декларативність, так і процедурність порівняння, притаманні переважно науковим текстам та конкретизують окремі фази наукового пізнання. Експліцитні та імпліцитні мікроситуації ОП формують макроситуації, в основі яких лежить інваріантна модель активного сприйняття у різних її варіантних реалізаціях і які розподіляються у роботі на основі їхнього пропозиційного змісту.
КС ОП наукових тестів характеризують порівняння як предметно-логічне, асоціативно-образне, виключають порівняння емотивне. Вони розкривають суть та процедурність гносеологічного аспекту категорії порівняння. Терми порівняння не виходять за межі об’єкта та предмета дослідження. КС РП блокують експліцитне вираження терма d. Терм с переважно імплікується контекстом мікро-/макроситуації. Наукові тексти виключають емотивність. Особливістю імпліцитних КС ОП є те, що обов’язковим контекстом для актуалізації значення ОП є контекст ситуації РП.
Не виключається вживання дієслів операційного порівняння у текстах художньої літератури. Проте у таких текстах, на відміну від наукових, КС ОП демонструють насамперед емотивне порівняння, хоча й не виключають предметно-логічне та асоціативно-образне порівняння.
У художніх текстах на основі активізації асоціативних зв’язків семантична сполучуваність термів порівняння стає непередбачуваною, що забарвлює ситуацію елементами гумору та засвідчує здатність суб’єкта порівняння ‘створювати’ нетипові асоціативні зв’язки. Крім того, наукові та художні тексти характеризуються різним взаємозв’язком КС ОП та КС РП, а також КС порівняння з КС зміни/оцінки/градуювання/інтенсивності. КС РП безпосередньо взаємопов’язані із КС градуювання, аксіологічної оцінки, зміни на відміну від КС ОП, для яких такий взаємозв’язок є опосередкованим через КС РП.
У художніх текстах КС РП демонструють взаємозв’язок з КС зміни/оцінки/ градуювання. Експліцитність/імпліцитність КС РП залежить від значення дієслова, яке є предикативним центром КС РП. Дієслова з домінуючою семою РП (з вихідним чи модифікованим значенням) формують експліцитні КС РП. Імпліцитні КС РП зумовлюються КС з іншими семантичними домінантами, а саме: а) КС зміни, б) КС градуйованої зміни (синкретизм сем), в) КС оцінки, г)КС градуйованої оцінки (синкретизм сем), ґ) КС градуйованої переваги, д)спряженою КС зміни та градуйованої оцінки.
Відповідно, порівняння у наукових та художніх текстах відрізняються такими характеристиками, як:
а) цілеспрямованість vs невимушеність;
б) раціональна логічність vs емотивність;
в) встановлення онтологічно зумовлених концептуальних зв’язків vs самоактивізація непередбачених асоціативних зв’язків у свідомості суб’єкта.
Обсяг фактичного матеріалу, багатоаспектність об’єкта дослідження, з одного боку, та межі дисертаційного дослідження, з іншого, спонукають нас винести окремі аспекти дієслів порівняння в перспективу подальшого аналізу, а саме:
1) нейтралізація вихідного значення порівняння,
2) вибір еталона порівняння один з факторів самовираження суб’єкта порівняння;
3) фактор перспективи для встановлення відношень між порівнюваними об’єктами;
4) суб’єктивний фактор неадекватності декларованих відношень РП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айрапетова М.П. Категория сходства в системе словообразования современного английского языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М., 1978. 182 с.
2. Акимова Т.Г. Семантический анализ глаголов изменения состояния // Взаимосвязи лексики и грамматики: Межвуз. сб. науч. тр. Калинин, 1989. С. 921.
3. Александрова С.Я. Структурно-семантическая характеристика сравнительных конструкций: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ М., 1981. 25 с.
4. Алефиренко Н. Спорные проблемы семантики. М.: Гнозис, 2005. 327с.
5. Ануфриева Н.М. Квалификативные глаголы в языке и речи (на материале английского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ОГУ. Одесса, 1985. 187 с. + Приложение. 124 с.
6. Апресян Ю.Д. Дистрибутивный анализ значений и структурные семантические поля // Лексикографический сборник. Вып. V. 1962. С.5272.
7. Апресян Ю.Д. Избранные труды. М.: Школа „Языки русской культуры, Восточная лит., 1995. Т.1: Лексическая семантика. Синонимические средства языка. 472 с.
8. Апресян Ю.Д. Фундаментальная классификация предикатов и системная лексикография// Грамматические категории: иерархии, связи, взаимодействие / Матер. междун. науч. конф. СПб., 2003. С. 535.
9. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
10. Арнольд И.В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка текста // Текст как объект комплексного анализа в вузе. Л.: ЛГПИ, 1984. С. 311.
11. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М.: Наука, 1976. 385 с.
12. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
13. Арутюнова Н.Д. Тождество и подобие (заметки о взаимодействии концептов) // Тождество и подобие. Сравнение и идентификация: Сб. ст./Под ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Наука, 1990. С. 732.
14. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
15. Афанасьєва Л.В. Деякі аспекти мовної репрезентації понятійної категорії інтенсивності // Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов. К.: Вища шк., 1977. Вип.4. С. 36.
16. Багдасарян В.Х. Проблема имплицитного: (Логико-методологический анализ). Ереван: Изд-во АН Арм. СССР, 1983. 138 с.
17. Балута Л.И. Поле компаративности в современном английском языке (статические и динамические характеристики): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ. Л., 1989. 16 с.
18. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 344с.
19. Бехта І. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 304с.
20. Быбина З.И. Категория диминутивности в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Минск. ГПИИЯ. Минск, 1978. 20 с.
21. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123с.
22. Бондарко А.В. Категориальные и некатегориальные значения в грамматике // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С.180202.
23. Бондарко А.В. Категориальные ситуации (К теории функциональной грамматики) // Вопросы языкознания. 1983 № 2. С. 2032.
24. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 135 с.
25. Бондарко А.В. Направления функционально-грамматического описания „от формы и „от семантики // Функциональный анализ грамматических форм и конструкций: Межвуз. сб. науч. трудов / Отв. ред. А.В. Бондарко. Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1988. С.511.
26. Бондарко А.В. К вопросу о функциях в грамматике // Изв. РАН. Сер. лит. и яз. 1992. Т. 51, № 4. С. 1426.
27. Бондарко А.В. Категории глагола и категориальные ситуации // Категории глагола и структура предложения: Тезисы докладов междунар. конференции, посвященной 95-летию проф. А.А. Холодовича и 40-летию Лаборатории типологического изучения языков ИЛИ РАН / Отв. ред. В.С.Храковский. Спб.: ИЛИ РАН, 2001. С.710.
28. Бондарко А.В. Полевые структуры в системе языковой категоризации // Теория, история, типология языков: Материалы чтений памяти В.Н.Ярцевой. Вып. І. / Отв. ред. Д.Б. Никуличева. М.: Советский писатель, 2003. С.1320.
29. Бондарко А.В. О системном анализе грамматических категорий и функционально-семантических полей // Языковые значения: Методы исследования и принципы описания (памяти О.Н. Селиверстовой). М., 2004. С.5866.
30. Бондарко А.В. Центр периферия, полевые структуры, прототипы и их окружения // Теоретические проблемы языкознания: Сб. стат. к 140-летию кафедры общего языкознания Филологического факультета Санкт-Петербургского гос. ун-та. Спб.: Филологический факультет, 2004. С.181195.
31. Бондарко А.В. Категориальные ситуации в функционально-грамматическом описании // 40 лет Санкт-Петербургской типологической школе. М.: Знак, 2004. С.3652.
32. Букреєва О.Й.Структура функціонально-семантичного поля одиничності в сучасній англійській мові // Іноземна філологія. 1988. Вип. 89. С.2124.
33. Б’ялик В. Лексичний квантор: епістемологія, онтогенез, філогенез // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: зб. наук. праць. Сер. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2005. Випуск 232. С. 312.
34. Вайс Д. Высказывания тождества в русском языке: опыт их отграничения от высказываний других типов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 15. М.: Прогресс, 1985. С. 434463.
35. Вапиров С.Ю. Системні відношення в лексичному масиві кореневих інтранзитивів сучасної німецької мови: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / ХНУ. Х., 2000. 19 с.
36. Василенко О.В. Соотношение понятий дистрибуция, валентность, сочетаемость // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докладов Международной научной конференции / Отв. ред. Н.П.Баранова, А.В. Зубов, З.А. Харитончик, Е.Г. Задворная. Мн.: МГЛУ, 2002. Ч. ІІ. С.811.
37. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика: Учеб. пособ. для вузов. М.: Высш. шк., 1990. 176 с.
38. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высш. шк., 1986. 351 с.
39. Волобуев Н.И. Система отношений языковых средств с оценочной направленностью // Системные отношения языковых единиц: Межвуз. сб. науч. тр. Ростов н/ Дону: Изд-во РГУ, 1987. С. 5970.
40. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. № 1. С. 6472.
41. Воротников Ю.Л. Тождество и одноименность // Язык и культура: Факты и ценности: К 70-летию Ю.С. Степанова / Отв. ред. Е.С.Кубрякова, Т.Е.Янко. М.: Языки славянской культуры, 2001. С.363370.
42. Гажева І.Д. Функціонально-семантичне дослідження дієслівної метафори: семасіологічний та ономасіологічний аспекти: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.02 / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. Х., 2002. 18с.
43. Гайсина Р.М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1981. 196 с.
44. Гайсина Р.М. Сема „отношение” и способы ее представления на разных уровнях языка // Филологические науки. 1981. № 5. С.5661.
45. Гайсина Р.М. К вопросу о специфике значения глагола // Изв. АНСССР, СЛЯ. 1982. Т. 41, № 4. С. 5964.
46. Гайсина Р.М. Межкатегориальный переход понятия и обогащение лексики. Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1985. 85 с.
47. Гайсина Р.М., Иванова Л.А. Некоторые замечания о реляционных предложениях сходства // Исследования по семантике. Семантические единицы и их парадигмы. Уфа, 1992. С. 119125.
48. Гак В.Г. Высказывание и ситуация // Проблемы структурной лингвистики 1972. М.: Наука, 1973. С. 349372.
49. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис: Учебник для институтов и факультетов иностранных языков М.: Высшая школа, 1986. 220 с.
50. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
51. Галич Г.Г. Градуальные характеристики квалитативных прилагательных, глаголов и существительных современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ Л., 1981. 206 с.
52. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 137 с.
53. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 184 с.
54. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 291313.
55. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: На матеріалі німецької мови: Монографія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
56. Грейдина Н.Л. Этнокультурная специфика коммуникативной ситуации // Язык и культура. Проблемы современной этнолингвистики: Материалы Международной научной конференции / Науч. ред. И.И. Токарева. Мн.: МГЛУ, 2001. С.6467.
57. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. / Сост. В.В.Петрова; Под ред. В.И. Герасимова. М.: Прогресс, 1989. 312с.
58. Денисенко В.Н. Функциональная структура семантического поля (Наименование изменения в русском языке) // Филологические науки. 1999. № 1. С. 312.
59. Денисова Г.Л. Предложения с семантикой сходства и несходства в современном немецком языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИ имени В. И. Ленина. М., 1989. 209 с.
60. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Під загальн. ред. Шевченко І.С.: Монографія. Харків: Константа, 2005. 356с.
61. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Филологические науки. 1973. № 1. С. 8998.
62. Долинин К.А. Имплицитное содержание высказывания // Вопросы языкознания. 1983. № 6. С. 3747.
63. Єфремова Н.В. Градуальні опозиції в лексико-семантичній системі мови// Наук. вісн. ВДУ. Сер. Романо-герман. філологія. 1996. №. 1. С. 3335.
64. Застровська С. Лексико-семантичне мікрополе операціонального порівняння (у парадигматиці й синтагматиці)// Наук. вісн. ВДУ. Сер. Філол. науки. 2000. № 2. С. 6670.
65. Захарова И.А. Семантико-функциональная характеристика глагола „соответсвовать” // Исследования по семантике. Семантические единицы и их парадигмы. Уфа, 1992. С. 7079.
66. Захарова И.А. Категория соответствия в современном русском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Башкир. ГУ. Уфа, 1997. 209 с.
67. Иванова Л.А. Глаголы в составе функционально-семантического поля равенства: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Башк.ГУ. Уфа, 1990. 218с.
68. Іванюк Н. Компаративне мікрополе рівності/подібності в сучасній німецькій мові // Молодіж. наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Філол. науки. 1998. №2. С. 6873.
69. Іванюк Н. Дієслова рівності/подібності в семасіологічному аспекті // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Філол. науки. 1999. № 3. С. 3639.
70. Іванюк Н. Валентна характеристика дієслів подібності/неподібності сучасної німецької мови // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Філол. науки. 2000. №3. С. 144147.
71. Іванюк Н.М. Дієслова як конституенти функціонально-семантичного поля порівняння // Філологічні студії. 2004. № 4 (28). С. 117126.
72. Іванюк Н.М. Функціонально-семантичні ситуації з дієсловами порівняння у художньому дискурсі (на матеріалі німецької мови) // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Філол. науки. 2005. № 6. С. 208213.
73. Іванюк Н.М. Дієслово як компонент діатезних кореляцій // „Динаміка наукових досліджень 2004”: Матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конференції (21-30.06.2004). Д.: Наука і освіта, 2004. С.1718.
74. Искандерова И.З. Структурно-семантическая характеристика сравнительных конструкций современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИ имени Ленина. М., 1982. 236 с.
75. Казыдуб Н.Н. К проблеме семантической классификации глаголов // Актуальные проблемы семасиологии: Межвуз. сб. науч. тр. Л.: ЛГУ, 1991. С. 3644.
76. Карапетова Е.Г. О прагматических факторах функционирования категории компаративность // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докладов Международной научной конференции / Отв. ред. Н.П.Баранова, А.В. Зубов, З.А. Харитончик, Е.Г. Задворная. Мн.: МГЛУ, 2002. Ч. ІІ. С.6869.
77. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. 1972. № 1. С. 5768.
78. Караулов Ю.Н. Ассоциативные поля и активная грамматика // Функциональная семантика (язык, семиотика знаковых систем и методы их изучения). М., 1997. Ч. І. С. 1820.
79. Кезина С.В. Семантическое поле как система // Филологические науки. 2004. №4. С.7986.
80. Кирсанова Н.Н. Сравнение как основа номинации в современном немецком языке. Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / РГПИ им.А.И.Герцена. СПб., 1996. 174 с.
81. Кияк Т. Поняття лексичного значення у світлі мовознавчих дискурсних теорій // Дискурс іноземномовної комунікації: Монографія. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. С. 7082.
82. Кодухов В.И. Отражение в языке сравнения как операции мышления // Вопросы мышления детей. Ученые записки Ленинград. гос. пед. ин-та. М., 1962. Т. 233. С.318.
83. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 150 с.
84. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 2005. 128 с.
85. Коляда Е.К. Мовні засоби вираження поняття зміни в сучасній англійській мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 1998. 195 с.
86. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 2003. 465 с.
87. Кривченко Е.Л. К понятию „семантическое поле” и методам его изучения // Филологические науки. 1973. № 1. С. 99103.
88. Кубрякова Е.С. Противопоставление имен и глаголов как важнейшая черта организации и функционирования языковых систем // Теория грамматики. Лексико-грамматические классы и разряды слов. М.: Наука, 1990. С. 2950.
89. Кубрякова Е.С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структуры представления знаний. М.: Наука, 1992. С. 438.
90. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. 327 с.
91. Кубрякова Е.С. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики // Изв. АН. Сер. лит. и яз. 2004. Т.63, № 3. С.118125.
92. Кузнецов Вас.Ю. Философия языка и непрямая референция // Язык и культура: Факты и ценности: К 70-летию Ю.С. Степанова / Отв. ред. Е.С.Кубрякова, Т.Е. Янко. М.: Языки славянской культуры, 2001. С.217224.
93. Кузьмина Т.Е. Конструкции с именами отношения сходства и различия на материале современного английского языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ им. А.А. Жданова. Л., 1982. 178 с.
94. Кузьмина Т.Е. Функционирование в предложении глаголов с