КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ

Короткий опис

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ПОНЯТТЯ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ 13
1.1. ПИТАННЯ ПРО КОНКУРЕНЦІЮ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ В ЮРИДИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 13
1.2. ОЗНАКИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ 22
1.3. ВІДМІННІСТЬ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ ВІД СУМІЖНИХ ПОНЯТЬ 57
РОЗДІЛ 2
ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ 76
2.1.ПИТАННЯ ПРО ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ В ЮРИДИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 76
2.2. КРИТЕРІЇ ПОДІЛУ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ НА ВИДИ 103
2.3. ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ ВИДУ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ ДЛЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ 112
РОЗДІЛ 3
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ 153
3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИРІШЕННЯ (УСУНЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ) КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ 153
3.2. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ НОРМ. 168
3.3. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КІЛЬКОХ СПЕЦІАЛЬНИХ НОРМ. 181
3.4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ ЧАСТНИ І ЦІЛОГО. 190
ВИСНОВКИ 208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 215

ВСТУП
Актуальність теми. Курс на створення правової держави обумовлює актуальність дослідження права, яке покликане регулювати соціальну практику, охороняти соціальні цінності. Ці суспільні процеси об’єктивно зумовлюють значні законодавчі роботи, у тому числі і у галузі кримінального права. На фоні розробки та обговорення нового законодавства, однією з вимог більш точного та ефективного регламентування суспільних відносин є внутрішня єдність правових норм, їх збалансованість та узгодженість.
Поряд із узгодженістю самих правових норм, зокрема норм кримінального закону, необхідно також узгоджено здійснювати їх реалізацію. Особливу складність у реалізації кримінального закону викликають нетипові ситуації його застосування, однією з яких є конкуренція кримінально-правових норм.
Проблема конкуренції кримінально-правових норм не є новою для юридичної науки. Окремі її аспекти розглядались такими науковцями як В.Г.Бєляєв, Ф.Г.Бурчак, Н.А.Власенко, А.А.Герцензон, А.С.Горелік, Н.Д.Дурманов, Б.А.Курінов, В.П.Малков, В.П.Малихін, В.О.Навроцький, А.В.Наумов, З.А.Незнамова, А.С.Нікіфоров, В.В.Устименко, Б.В.Яцеленко. Цими авторами зроблений значний внесок в теоретичне обгрунтування конкретних видів конкуренції кримінально-правових норм, розробку наукових основ її вирішення. Детальні дослідження конкуренції кримінально-правових норм подані в роботах В.Н.Кудрявцева, М.Й.Коржанського та С.А. Тарарухіна. На особливу увагу заслуговують монографічні досліження А.С.Гореліка та Л.В.Іногамової-Хегай, дисертаційні дослідження К.С.Хахуліної та С.Ф.Сауляк.
Проте наявні теоретичні розробки конкуренції кримінально-правових норм далеко не вичерпали даної проблеми. В літературі висловлюються різні позиції стосовно видів конкуренції, неоднозначно визначається її поняття, наводяться спірні судження про правила подолання окремих видів конкуренції.
В чинному законодавстві правила кримінально-правової кваліфікації взагалі, і кваліфікації при конкуренції норм, зокрема, жодним чином не регламентовані. Судова практика частково заповнює відсутність законодавчого регулювання та незакінченість теоретичних концепцій, формулюючи ті чи інші правила вирішення конкуренції, однак вони не завжди мають стабільний та одностайний характер. Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з цього питання фрагментарні, суперечливі, непослідовні. Це об’єктивно породжує плюралізм думок та рекомендацій, що не сприяє однаковому і точному застосуванню кримінального закону правоохоронними органами. При тому очевидно, що вибір для кваліфікації вчиненого однієї з двох або більше норм, що знаходяться в конкуренції, не може залежати від випадкових обставин, традицій, кон’юнктурних міркувань. Він повинен мати стабільний характер і грунтуватись на принципових положеннях.
Особливої актуальності вказане набуває у зв’язку з прийняттям нового кримінального законодавства, адже наявні теоретичні розробки, роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, практика склалися щодо норм Кримінального кодексу України 1960 р., які втратили чинність. Прийняття та введення в дію нового кримінального закону України - Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року (далі КК), - потребує критичного аналізу наявних розробок в цій сфері, їх перевірки під кутом зору відповідності сучасним правовим реаліям.
Це викликає необхідність теоретичного дослідження природи та змісту конкуренції кримінально-правових норм, відмежування конкуренції від інших суміжних понять, розробки її видів, уточнення класифікації видів конкуренції та способів її подолання.
Правильне вирішення питання про застосування конкуруючих кримінально-правових норм має важливе значення для практики, оскільки є запорукою для використання кримінальної репресії у суворій відповідності із законом. А це, в свою чергу, сприятиме вирішенню завдань Кримінального кодексу України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка у межах досліджень, що проводяться кафедрою з теми “Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка цілісної несуперечливої концепції застосування кримінального закону при конкуренції кримінально-правових норм, що містить в собі встановлення поняття конкуренції кримінально-правових норм, її видів, а також форм, способів і правил вирішення конкуренції.
Відповідно до поставленої мети у дисертації вирішуються такі задачі:
- встановлюються та аналізуються ознаки, які притаманні конкуренції кримінально-правових норм;
- на їх підставі формулюється поняття конкуренції кримінально-правових норм та співвідношення цього правового явища із суміжними поняттями та явищами, що зустрічаються у процесі правозастосування;
- встановлюються та аналізуються критерії класифікації конкуренції кримінально-правових норм на види, на їх підставі виводяться та аналізуються види цього правового явища;
- на підставі аналізу видів конкуренції кримінально-правових норм виробляються правила кваліфікації суспільно-небезпечних посягань у ситуаціях конкуренції різних видів;
- аналізується практика застосування кримінального закону при конкуренції кримінально-правових норм, виявляються типові помилки, що зустрічаються у практичній діяльності правозастосовних органів у ситуаціях конкуренції та формулюються рекомендації щодо покращення практики правозастосування у випадках кваліфікації суспільно небезпечних посягань при конкуренції кримінально-правових норм.
Об’єктом дослідження є конкуренція кримінально-правових норм як явище, яке має місце при кримінально-правовій кваліфікації, види конкуренції кримінально-правових норм та правила подолання цієї нетипової ситуації правозастосування.
Предмет дослідження - норми кримінального законодавства України (Кримінальні кодекси 1960 та 2001 років), проекти відповідних нормативних актів, правозастосовна практика, доктринальні положення, які стосуються конкуренції кримінально-правових норм та кримінально-правової кваліфікації. Вказані нормативні, теоретичні та прикладні положення аналізуються під кутом зору наявних недоліків та питань, що потребують усунення та вирішення для оптимізації кримінально-правової кваліфікації при конкуренції кримінально-правових норм.
Науково-теоретичною базою дисертації є праці з питань кримінального права, а також загальної теорії права та держави, логіки, філософії, окремих галузей права (адміністративного, кримінально-виконавчого права, кримінального процесу). Конкретні проблеми аналізуються з урахуванням положень, викладених у роботах вітчизняних та зарубіжних учених-правознавців, які присвячені відповідним питанням. Це, зокрема, крім робіт названих вище вчених, праці С.С.Алєксєєва, М.І.Бажанова, М.І.Блум, Ю.Н.Бро, Б.С.Волкова, І.А.Галагана, В.Є.Жеребкіна, І.О.Зінченко, М.І.Ковальова, В.В.Лазарєва, Л.А.Луць, А.І.Марцева, А.С.Міхліна, Н.І.Пікурова, П.Д.Пузікова, Н.М.Свідлова, В.Я.Тація, А.Ф.Черданцева, польських вчених Марека Боярского та Магдалени Хольцер.
Використана також енциклопедично-довідникова література з права, філософії та логіки.
Емпіричну базу дослідження склали результати проведеного автором соціологічного дослідження, матеріали опублікованої судової практики, а також місцева слідчо-прокурорська та судова практика. Всього вивчено матеріали понад 500 кримінальних справ. У зв’язку з тим, що вивчені кримінальні справи розглянуті відповідно до КК України 1960 року, а робота базується на КК України, прийнятому 5 квітня 2001 року, конкретні приклади в тексті дисертації наводяться, коли правова регламентація відповідних ситуацій істотно не змінена за новим кримінальним законом України.
Нормативну базу дослідження складає Конституція України, КК України, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року, нормативно-правові акти кримінально-виконавчого, конституційного та адміністративного законодавства.
Проаналізовані також кримінальні кодекси Болгарії, Іспанії, Польщі, Російської Федерації, Франції.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставленої в роботі мети та завдань дослідження, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження.
При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися такі наукові методи: метод історичного аналізу, який дозволив з’ясувати причини появи у кримінальному законодавстві норм, які можуть перебувати у відношенні конкуренції; метод функціонального аналізу, на основі якого конкуренція кримінально-правових норм розглядається як явище динамічне; метод графічних моделей ситуацій правозастосування при конкуренції кримінально-правових норм - для з’ясування характеру взаємозв’язку між конкуруючими нормами, іншими правовими явищами; метод догматичного аналізу чинного кримінального законодавства та проектів КК, що дав можливість встановити потенційні зв’язки конкуренції чинних норм між собою, а також передумови виникнення конкуренції при затвердженні у запропонованій редакції норм проекту КК; метод аналогії при формулюванні висновків стосовно загальних засад вирішення конкуренції кримінально-правових норм; метод системного аналізу, що дав можливість встановити природу конкуренції кримінально-правових норм та її місце у системі кримінального права. Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у взаємозв’язку.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні цілісним монографічним дослідженням питань конкуренції кримінально-правових норм.
На основі проведеного дослідження сформульовані нові наукові положення, що запропоновані здобувачем особисто та виносяться на захист:
1. Уточнене і розвинуте поняття конкуренції кримінально-правових норм на основі комплексного аналізу цього правового явища. Виявлені ознаки конкуренції кримінально-правових норм подані у вигляді системи, що у подальшому зумовило напрям дослідження інших питань конкуренції. Наведені додаткові аргументи щодо доцільності аналізу ситуацій конкуренції кримінально-правових норм в двох аспектах: статичному - як наявність у кримінальному законодавстві декількох норм, які потенційно можуть знаходитись в конкуренції; та динамічному - безпосереднє застосування права у ситуації конкуренції кримінально-правових норм.
2. Вперше використовується родо-видові співвідношення для визначення місця конкуренції кримінально-правових норм в системі категорій кримінального права та визначення відповідного поняття. Це дозволило усунути ряд суперечностей, які зустрічаються в науці при визначенні поняття конкуренції кримінально-правових норм.
3. Наведені додаткові аргументи на користь того, що конкуренція кримінально-правових норм є самостійним правовим явищем та істотно відрізняється від колізії правових норм, сукупності злочинів, відмежування суміжних складів злочинів. Встановлене співвідношення конкуренції кримінально-правових норм із конкретизацією правового регулювання, поглинанням злочинів, взаємозв’язком норми-правила та норми-винятку.
4. Вперше обгрунтоване положення про те, що конкуренція кримінально-правових норм - це явище, яке може відбуватися лише між охоронювальними правовими нормами і неможливе між нормами регулятивними. Виходячи з цього, вказується, що правомірно говорити про конкуренцію кримінально-правових норм лише при кримінально-правовій кваліфікації, а не при вирішенні інших питань застосування кримінального закону (звільненні від кримінальної відповідальності, кримінального покарання, призначенні кримінального покарання тощо). Такий підхід дозволив чітко визначити об’єм поняття конкуренції кримінально-правових норм та вирішити суперечності, які існували з цього приводу в кримінально-правовій літературі.
5. На відміну від раніше висловлених в літературі поглядів, запропонований єдиний критерій класифікації конкуренції кримінально-правових норм - функціональний зв’язок між конкуруючими нормами, - що дало можливість провести класифікацію конкуренції кримінально-правових норм та виділити види цього правового явища із додержанням вимог, які звичайно ставляться наукою до будь-якої класифікації. Це дозволило вибудувати логічно несуперечливу систему видів конкуренції кримінально-правових норм. Враховуючи здобутки логіки, в дисертації встановлена можливість декількох класифікацій поняття конкуренції кримінально-правових норм. Проте, вперше наголошено на тому, що практичне значення може мати лише одна класифікація конкуренції норм (так звана природна), яка проводиться за найбільш істотною ознакою досліджуваного поняття.
6. В дисертації підтримана така система видів конкуренції кримінально-правових норм, елементами якої є: 1) конкуренція загальної та спеціальної норм; 2) конкуренція частини і цілого; 3) конкуренція кількох спеціальних норм між собою. Вперше обгрунтована невиправданість виділення темпоральної конкуренції, територіальної конкуренції, ієрархічної конкуренції, конкуренції норм Загальної та Особливої частин кримінального закону, норм міжнародного кримінального права та норм національного кримінального права.
7. З урахуванням запропонованих дисертантом оригінальних підходів до поняття конкуренції кримінально-правових норм, її місця, змісту, природи, проаналізований зміст окремих видів конкуренції кримінально-правових норм, виявлені їх специфічні ознаки та встановлені підвиди конкуренції кримінально-правових норм, які виділяються на підставі визначених критеріїв. Це дозволило одержати несуперечливу, логічно витриману систему видів та підвидів цього правового явища.
8. Висунуті додаткові аргументи на користь визнання самостійного існування конкуренції частини і цілого. Встановлені чіткі розмежувальні ознаки видів конкуренції: загальної та спеціальної норм та кількох спеціальних норм між собою, частини і цілого.
9. В дисертації вперше комплексно розглянуті загальні засади вирішення конкуренції кримінально-правових норм та встановлено, що таке вирішення може відбуватися в двох основних формах: усунення та подолання. Обгрунтовується, що у випадках, коли конкуренція кримінально-правових норм є елементом кримінально-правового регулювання, пріоритетним є застосування такої форми її вирішення як подолання.
10. Вперше встановлені можливі способи подолання конкуренції кримінально-правових норм: теоретичне правило, правоположення та колізійна (конкурентна) норма; визначено їх співвідношення та прослідкований “рух” правила подолання певного виду конкуренції на шляху його об’єктивізації. Наведені додаткові аргументи на користь необхідності створення самостійної глави в кримінальному законі, яка регулювала б дії органів правозастосування при кримінально-правовій кваліфікації та містила б, зокрема, правила подолання конкуренції кримінально-правових норм певних видів.
11. Чітко сформульовані правила подолання конкуренції різних видів, удосконалене їх формулювання, встановлені ознаки, які дозволяють визначити вид конкуренції кримінально-правових норм та, відповідно, необхідність застосування того чи іншого правила подолання конкуренції кримінально-правових норм певного виду, вироблений алгоритм подолання конкуренції загальної та спеціальної норм.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході виконання дисертації результати мають як практично-прикладне, так і теоретичне значення. Використання наукових результатів дослідження може здійснюватися при подальшому удосконаленні кримінального закону. На практиці положення, що викладені у дисертації, можуть бути використані безпосередньо при правозастосуванні, а також Пленумом Верховного Суду України при формулюванні рекомендацій щодо застосування кримінального закону. Результати дослідження можуть використовуватися також й у навчальному процесі при викладанні курсу Особливої частини кримінального права України та спецкурсу “Проблеми кваліфікації злочинів”.
Результати дисертаційого дослідження можуть бути використані й при вирішенні наукою окремих питань кваліфікації суспільно небезпечних посягань. Крім того, висновки, які наводяться в дисертації можуть стати основою подальших досліджень конкуренції кримінально-правових норм, а також інших ситуацій нетипового правозастосування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на шостій та сьомій регіональних науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (відбулися в м. Львові 8-9 лютого 2000 року та 13-14 лютого 2001 року). На основі розроблених в дисертації положень підготовлений та направлений до Верховного Суду України висновок кафедри кримінального права і кримінології щодо окремих питань кваліфікації посадових злочинів, який використаний як методологічна основа відповідних роз’яснень, що містяться в узагальненні практики застосування військовими судами законодавства про військові посадові злочини, яке було підготовлене у військовій палаті Верховного Суду України в 2001 році (підтверджено Актом використання даних наукового висновку з правових питань від 1 серпня 2001року).
Матеріали дисертації вже використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка (у курсах “Кримінальне право України. Особлива частина” та спеціальному курсі “Проблеми кваліфікації злочинів”).
Публікації автора. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 4 наукових статтях, одноособово підготовлених дисертантом, які надруковані у фахових юридичних журналах та збірниках наукових праць.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які вміщують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Основний текст роботи становить _____ стор., список літератури (211 назв), викладений на 17 стор. Література та законодавство використані станом на 1 жовтня 2001 року.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Актуальність вивчення проблеми конкуренції кримінально-правових норм, яка визначена у вступі, повністю підтвердилась в ході проведеного дисертаційного дослідження. Воно показало, що аналіз проблеми конкуренції кримінально-правових норм, насамперед, має соціально-політичну актуальність у зв’язку із завданнями по створенню правової держави, які вирішує зараз Україна. Чітке і однозначне вирішення питань конкуренції кримінально-правових норм сприяє зміцненню законності в такій важливій сфері життя суспільства, як бортьба із злочинністю. Також ця проблема злободенна у зв’язку з кодифікацією кримінального та інших галузей законодавства України. Адже, як відзначалось в роботі, одним із способів вирішення конкуренції є її усунення ще на етапі створення кримінально-правових норм. Попередня практика законотворення в Україні, досвід зарубіжних країн, свідчить, що з прийняттям нового кодексу поточна правотворчість не припиняється, часом стає ще більш інтенсивною. Тому положення, висновки і пропозиції, які містяться у цьому дисертаційному дослідженні і які стосуються вдосконалення кримінального законодавства, зберігають свою актуальність.
Важливо також відзначити значимість дослідження проблеми конкуренції кримінально-правових норм для правозастосовної практики. Висновки і рекомендації, отримані в ході дисертаційного дослідження, спрямоввані на те, щоб зорієнтувати суддів і працівників правоохоронних органів на вирішення питань конкуренції кимінально-правових норм на основі чітких та однозначно сформульованих правил.Особливої важливості це набувває у зв’язку з введенням в дію нового КК України 2001 року. Адже, протягом сорокарічного періоду дії КК 1960 року у вирішенні питань конкуренції утворились певні стереотипи, були сформульовані роз’яснення Пленуму Верховного Суду України. Тобто окремі судді, прокурори і слідчі до загально-теоретичних положень при вирішенні питань конкуренції кримінально-правових норм часто не зверталися. Запровадження ж нового кримінального законодавства на перший план висуває теоретичну підготовку, знання загальних положень, в тому числі і тих, що стосуються кваліфікації при конкуренції кримінально-правових норм, на підставі яких і повинні вирішуватися питання, щодо яких немає прецедентів.
Дисертаційне дослідження проблем конкуренції кримінально-правових норм має й дидактичне значення. Очевидно, що відповідні положення повинні становити невід’ємну частину підготовки студентів-правників освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст” і “Магістр”, а також працівників, які підвищують свою кваліфікацію або проходять перепідготовку.
Найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дисертації, викладені в тексті окремих розділів та підрозділів, зокрема, у висновках щодо кожної структурної частини роботи. Стан розробки питання про конкуренцію кримінально-правових норм в теорії кримінального права оцінюється як такий, що не в повній мірі відповідає проблемам самої науки, практики правотворчості та правозастосування, юридичної освіти.
Незважаючи на те, що тема конкуренції кримінально-правових норм неодноразово висвітлювалася в літературі, цілий ряд її аспектів вирішується суперечливо або ж взагалі не досліджувався. Серед них:
- об’єм і зміст поняття конкуренції кримінально-правових норм;
- співвідношення понять конкуренції та колізії кримінально-правових норм;
- відмінність конкуренції кримінально-правових норм від суміжних правових категорій;
- загальні засади вирішення конкуренції кримінально-правових норм;
- правила подолання видів конкуренції.
Саме на вирішення цих питань і була зосереджена головна увага дисертанта.
При вирішенні поставленої в дисертації наукової проблеми використовувалися різноманітні методи наукового пошуку. Зокрема, при з’ясуванні поняття конкуренції кримінально-правових норм, на відміну від раніше відомих в літературі вирішень, акцентувалася увага на способі визначення “через рід і видові відмінності”. Зроблений висновок, що конкуренція - це нетипова ситуація правозастосовного процесу. Визначене її співвідношення з іншими нетиповими ситуаціями (колізією, конкретизацією правового регулювання, винятком). При аналізі видових відмінностей конкуренції була звернута увага на ознаки цього явища. Розвиваючи положення, які були вже висунуті в теорії кримінального права, дисертант звертає увагу на те, що перелік ццих ознак має бути доповнено вказівкою на функціональні зв’язки між конкуруючими нормами, розкритий зміст цієї ознаки.
На цій основі запропоноване визначення, відповідно до якого конкуренція кримінально-правих норм - це зумовлена наявністю у кримінальному законодавстві принаймні двох кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного питання, нетипова ситуація в правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують дві (або більше) функціонально пов’язані чинні кримінально-правові норми.
Аналізуючи поняття конкуренції, дисертант дійшов висновку, що вона є самостійним правовим явищем. Критичний аналіз позицій, висловлених в літературі щодо співвідношення конкуренції і колізії, використання при цьому методів моделювання, функціонального аналізу та інших наукових методів, дозволило вказати ознаки, за якими розрізняються поняття колізії та конкуренції кримінально-правових норм, обгрунтувати хибність підходів, відповідно з якими ці поняття ототожнюються, колізія розглядається як частина конкуренції або конкуренція як частина колізії.
Звертаючись до питання про класифікацію видів конкуренції кримінально-правових норм, дисертант звернув увагу на критерії їх класифікації та необхідність її проведення з дотманням вимог, сформульованих наукою логіки. Раніше це питання взагалі не зачіпалося, внаслідок чого порушувалися логічні правила класифікації: поділ проводився одночасно за кількома ознаками, не виділялася головна (істотна) ознака, поділ не був вичерпний і т.д. В дисертації ж обстоюється думка, що поділ повинен відбуватися за однією істотною ознакою цього явища, якою є функціональний зв’язок між конкуруючими нормами. Виходячи з цього, виділені такі види конкуренції: 1) загальної та спеціальної норм; 2) кількох спеціальних норм; 3) частини і цілого.
Виділені види конкуренції на перший погляд, за зовнішньою формою співпадають з тими, які вже називалися в літературі. Однак, використання формально-логічних методів та догматичного аналізу кримінально-правових норм, дозволило обгрунтувати висновок щодо об’єму та змісту кожного з видів конкуренції, які до цього в теорії і на практиці вирішувалися дуже суперечливо. Зокрема, пропонуються конкретні шляхи віднесення певних випадків до конкуренції одного виду, в той час як раніше відсутність таких критеріїв призводила до того, що певні правові ситуації оцінювалися по-різному (або конкуренція частини і цілого, або загальної та спеціальної норм) із застосуванням різних правил подолання зі всіма практичними наслідками, що звідси випливають.
Ще одна група висновків до яких дійшов дисертант, пов’язані із загальними засадами вирішення конкуренції кримінально-правових норм. Із застосуванням методів порівняння та аналогіії обгрунтовується, що основними способами вирішення конкуренції є її усунення та подолання . Критично оцінюючи положення опублікованих робіт, дисертант обгрунтовує тезу, що виключення з кримінального законодавства потенційно конкуруючих норм, тобто усунення конкуренції, не може бути визнане універсальним способом її вирішення. Історичний підхід та формально догматичний аналіз чинного законодавства, нового КК України 2001 року, показує, що дві тенденції в розвитку кримінально-правової регламентації суспільних відносин - створення узагальнених норм та виділення норм спеціальних - об’єктивно породжує конкуренцію, яка в цілому не є негативним і таким від якого необхідно всіляко позбавлятися, явищем. Це об’єктивно зумовлює необхідність використання другогого способу вирішення конкуренції - її подолання. Дисертант виходить з того, що вказані способи вирішення конкуренції (усунення та подолання) перебувають у діалектичному взаємозв’язку. При цьому наводяться додаткові аргументи на користь пропозиції про закріплення правил подолання конкуренції кримінально-правових норм безпосередньо в кримінальному законі.
Аналіз поняття конкуренції, характеристика її видів, визначення загальних засад вирішення конкуренції кримінально-правових норм дозволив підійти до вирішення конкретних питань, пов’язаних з кваліфікацією злочинів при наявності окремих видів конкуренції. Таким чином відбувається перехід від абстрактоного до конкретного.
Підтримуючи правила подолання конкуренції загальної та спеціальної норм, кількох спеціальнх норм, частини і цілого (які давно відомі, не викликають сумніву і об’єктивно наврядчи можуть бути сформульовані по-новому), дисертант, разом із тим, визначає правила віднесення певних випадків до конкуренції кожного виду. Є підстави стверджувати, що кожний із можливих випадків конкуренції з використанням цих правил може бути однозначно віднесений до певного виду конкуренції, подолання якого здійснюється відповідно до тих чи інших правил.
Результати, отримані завдяки дисертаційному дослідженню проблем конкуренції кримінально-правових норм можуть бути використані:
- в теорії кримінального права - при дослідженні питань кваліфікації окремих видів злочинів, вони можуть увійти і в дослідження більш високого рівня узагальнення, зокрема, вивчення питань застосування кримінально-правових норм, питань конкуренції норм різних галузей законодавства тощо;
- в правотворчості - подальше удосконалення кримінального законодавства доцільно проводити з врахуванням висловлених в дисертації пропозицій по усуненню необгрунтованої конкуренції між кримінально-правовими нормами, а також підтриманої в цій роботі пропозиції про регламентацію в кримінальному законі правил кримінально-правової кваліфікації, зокрема, при конкуренції норм;
- в правозастосовній діяльності - при кваліфікації окремих злочинів птання про норм, що їх передбачають, належить вирішувати відповідно до викладених правил визначення виду конкуренції та їх подолання;
- в навчальному процесі - при вивченні курсу особливої частини кримінального права України та спецкурсів, присвячених проблемам кримінально-правової кваліфікації, а також кримінальної відповідальності за окремі види злочинів.
Достовірність положень, висновків і результатів, які викладені в дисертаційному дослідженні, обумовлюється сукупністю факторів. Насамперед, вони відповідають загальним положенням науки кримінального права і базуються на загальновизнаних теоретичних постулатах. Вказані положення отримані на основі використання значної кількості літературних джерел, серед яких роботи, присвячені філософії, логіці, теорії пізнання, фундаментальні праці з теорії кримінального права, статті, монографії, дисертації, спеціально присвячені проблемі конкуренції кримінально-правових норм. Специфічні кримінально-правові питання аналізуються на основі відповідних філософських концепцій - діалектики і формальної логіки.
Про правильність позицій, викладених в дисертації, свідчить також те, що однакові результати отримані в наслідок використання різних методів наукового аналізу. Крім того, вони або співпадають з результатами, що отримані іншими вітчизняними чи зарубіжними авторами, або ж відмінність в результатах обгрунтовується шляхом критичного аналізу думок інших вчених.
Ще одним із факторів, які підтверджують достовірність висновків, зроблених в цій дисертації, є тенденції розвитку кримінальнго законодавства України та інших держав. Акти кримінального законодавства - ті, що становлять пам’ятки його історії, чинні на сьогодні, а також законопроекти - містять в собі конкуруючі норми. Це вказує на те, що проблема конкуренції була, є і буде актуальною, що необхідні чіткі правила вирішення відповідних ситуацій.
Важливим показником, який свідчить про достовірність результатів, отриманих в ході дисертаційного дослідження, є вивчення та узагальнення матеріалів правозастосовної практики. Вона послуговується відомими правилами подолання конкуренції. Правила визначення виду конкуренції кримінально-правових норм, обгрунтовані в дисертації, враховують положення, які вироблені на практиці.
Нарешті, прийнятність здобутих в ході дисертаційного дослідження результатів, базується на тому, що вони апробуються в навчальному процесі, показали себе як такі, що доступні для розуміння студентами, які здобувають юридичну освіту, а також особам, які підвищують кваліфікацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Александров Н.Г. Применение норм советского социалистического права. - М.: Издательство МГУ, 1958. - 40с.
2. Алексеев С.С. Советское право как система: методологические принципы исследования.// Советское государство и право. - 1974. - №7. - С.11-18.
3. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в двух томах. Т.2. - М.: Юридическая литература, 1982. - 360с.
4. Бажанов М.И. О функциях состава преступления (Процесуальная функция). - Х.: Национальная юридическая академия Украины,1995. - С.96-102.
5. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. - Харьков: Право, 2000. - 128с.
6. Басай В.Д., Фріс П.Л., Фріс І.П. Короткий словник кримінально-правових термінів. - Івано-Франківськ: Плай, 1999. - 112с.
7. Баулін Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. - Харьков: “Основа”, 1991. - 360с.
8. Беляев В.Г. Применение уголовного закона. - Волгоград: ВЮИ МВД России, 1998. - 124с.
9. Благов Е.В. Норма уголовного права: структурный аспект.// Категориальный аппарат уголовного права и процесса. Сб.научных трудов. - Ярославль: Яросл.гос.ун-т.,1993. - С.91-99.
10. Блум М.И. Тилле А.А. Обратная сила закона. Действие советского уголовного закона во времени. - М.: Юридическая литература, 1969. - 136с.
11. Болдырев Е.В. Галкин В.М. Форма уголовно-правовых норм и юридическая квалификация: Тр. ВНИИСЗ. - М.,1975. - вып.3. - С.92-105.
12. Борисов Э.Т. Санкция уголовно-правовой нормы и квалификация преступления.// Вопросы социалистического государства и права на современном этапе. - Иваново,1976. - С.114-140.
13. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. - М.: Юридическая литература,1967. - 240с.
14. Брич Л.П Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія./ Автор вступ.стат. М.Я.Азаров. - К.: Атіка, 2000. - 288с.
15. Бро Ю.Н. Проблемы применения советского права. Учебное пособие. – Иркутск: изд-во Иркутск. ун-та,1980. – 85с.
16. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. - К.: Политиздат Украины,1985. - 120с.
17. Буткевич В.Г. Соотношение государственного и международного права. - К.: Вища школа,1981. - 312с.
18. Виправно-трудовий кодекс України. // Кодекси України. В 3-х томах. - К.: Міністерство юстиції, 1997. - Т.2.
19. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в системе советского права. // Правоведение - 1985. - №4. - C.72-77.
20. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве. - Иркутск: Изд-во. Иркутского ун-та, 1984. - 99с.
21. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве: Диссертация на соискания ученой степени кандидата юридических наук.. - Свердловск: СВЮИ, 1982. - 180с.
22. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступления. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1968. - 168с.
23. Волков Б.С. Мотивы преступления (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1982. - 152с.
24. Воробей П.А. Коржанський М.Й. Щупаковський В.М. Завдання та дія кримінального закону. - К.: Генеза,1997. - 158с.
25. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственніе и материально-правовые исследования). - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та,1970. - 252с.
26. Галянтич М. Колізія нормативних актів: вимушений шлях розвитку права?// Право України. - 1996. - №6. - С.33-36.
27. Герцензон А.А. Уголовное право. Часть общая. - М.: РИО ВЮА,1948. - 496с.
28. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений. - Л.: Изд-во Лнингр.ун-та, 1979. - 128с.
29. Горелик А.С. Конкуренция уголовно-правовых норм: Учебное пособие. - Красноярск: Изд-во Красноярск.гос.ун-та, 1996. - 67с.
30. Грязин И. Текст права: опыт методологического анализа конкурирующих теорий. - Таллин: Ээсти Раамат,1983. - 188с.
31. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. Учебное пособие. - Х.: ООО “Рубикон П”, 1997. - 104с.
32. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь. – 3-е изд. испр – М.: Рус.яз., 1986. – 843с.
33. Демин В.Ф. Социальная обусловленность законодательного конструирования единого сложного преступления и его квалификация: Автореферат дис....канд.юр.наук./ Московская ВШМ МВД СССР. - М.,1989. - 24с.
34. Диалектика научного познания./ Ред. Д.П. Горский. - М.: Наука, 1978. - 480с.
35. Дигесты Юстиниана. - М.: Наука, 1984. - 456с.
36. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права. - Свердловск: Средне-уральское книжное издательство,1973. - 248с.
37. Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права /преступления и состава преступления/ - К.: Вища школа, 1976. - 150с.
38. Жеребкин В.Е. Типы логических структур состава преступления.// Проблемы социалистической законности. Респ.межв.темат.научн.сборник. - Харьков: “Выща школа”, 1977. - вып.2. - С.75-84.
39. Жеребкін В.Є. Логіка. - Х. - К.: Основа-Знання, 1999. - 256с.
40. Закон України “Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №10. - Ст.45.
41. Зинченко И.А. О понятии сложного составного преступления.// Проблемы социалистической законности. - Харьков,1991. - вып.26. - С.22-26.
42. Зинченко И.А. Составные преступления в советском уголовном праве /Понятие, виды, некоторые проблемы квалификации и построения санкций/: Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. - Харьков, 1990. - ХЮИ им.Ф.Э.Дзержинского. - 194с.
43. Иногамова Л.В. Конкуренция норм при назначении наказания в пределах санкции статьи Особенной части Уголовного кодекса.// Государство и право. - 1999. - №8. - С.63-71.
44. Иногамова-Хегай Л.В. Конкуренция норм уголовного права. - М.: Щит - М., 1999. - 288с.
45. Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів ВУЗів. - Львів: Стрім, 1998. - 246с.
46. Караулов В.Ф. Ткаченко В.И. Квалификация преступлений со сложным составом.// Актуальные проблемы уголовно-правовой борьбы с преступностью. Сб.научн.трудов. - М: ВЮЗИ.,1988. - С.26-30.
47. Кафаров Т.М. Преюдиционные условия в уголовном законодательстве и основания криминализация деяний.// Известия АН АзССР. Серия истории,философии и права. - 1981. - вып.4. - С.115-123.
48. Кириллов В.И. Старченко А.А. Логика: Учебник. – М.: Высш.школа,1982. – 262с.
49. Ковалев М.И. К вопросу теории уголовного кодекса.// Советское государство и право. - 1988. - №5. - С.74-82.
50. Ковалев М.И. Понятие преступления в советском уголовном праве. - Свердловск: Издательство Уральского ун-та,1987. - 207с.
51. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия. - М.: Наука, 1983. - 182с.
52. Козаченко И.Я. О системе и системном подходе к исследованию эффективности уголовно-правовых норм.// Вопросы повышения эфективности уголовного законодательства. - Свердловск.,1979. - С.21-27.
53. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1976. - 720с.
54. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Офіційне видання. - К.: Міністерство юситиції України, 1996. - 64с.
55. Коржанский Н.И. Квалификация преступлений при конкуренции непосредственных объектов посягательства. // Советская юстиция. - 1972. - №21. - С.20-21.
56. Коржанский Н.И. Правила квалификации преступлений с учетом признаков объекта.// Советское государство и право. - 1985. - №5. - С.81-87
57. Коржанський М. Про принципи уголовного права України.// Право України. - 1995. - №11. - С.69-72.
58. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком-інтер, 1998. - 416с.
59. Коржанський М.Й. Словник кримінально-правових термінів. - К.: “Генеза”, 2000. - 200с.
60. Кримінальне право України. Загальна частина./ Г.В.Андрусів, П.П.Анрушко, В.В.Бунківський та ін.; За ред. П.С.Матишевського. - К.: Юрінком Інтер,1997. - 512с.
61. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид.спец.вищ.закладів освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2001. - 416с.
62. Кримінально-процесуальний кодекс України. // Кодекси України. В 3-х томах. - К.: Міністерство юстиції, 1997. - Т.1.
63. Кримінальний кодекс України. Затверджений Законом УРСР від 28 грудня 1960р. - К.: Парламентське видавництво, 1997. - 168с.
64. Кримінальний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року. - К.: Ін Юре, 2001. - 336с.
65. Кругликов Л.Л. Савинов М.Н. Квалифицирующие обстоятельства: понятие, виды, влияние на квалификацию преступлений: Учебное пособие. - Ярославль: Яросл.ун-тет, 1989. -88с.
66. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юридическая литература,1972. - 352с.
67. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М.: Юридическая литература, 1960. - 242с.
68. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - 2-е изд., перераб. и дополн. - М.: Юристъ,1999. - 304с.
69. Куринов Б.А. Квалификация при совокупности преступлений и конкуренции уголовно-правовых норм.// Вестник МГУ. Сер 11. Право,1983. - №2. - С.20-28.
70. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 181с.
71. Кучер В.Г. Понятие и виды специальных норм Особенной части уголовного законодательства.// Труды ВНИИСЗ . - М.,1990. - вып.48. - С.102-116
72. Кучер В.Г. Соотношение общих и специальных норм Особенной части уголовного права.// Труды ВНИИСЗ. - М.,1990. - вып.47. - С.121-134.
73. Лазарев В.В. Понятие и разновидности нетипичных ситуаций правоприменительного процесса.// Применение советского права. Сборник ученых трудов. – Свердловск,1974. – Вып.30. – С.54-64.
74. Лазарев В.В. Применение советского права. – Казань: Изд-во Казанск.ун-та, 1972. –200с.
75. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциаця уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. - М.: НОРМА, 1998. - 296с.
76. Лилак Д. Колізія і конкуренція законів.// Право України. - 2001. - №4. - С.18-20.
77. Лист фон Франц. Учебник уголовного права./ Пер.с нем. - М., 1903. - 477с.
78. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть. Учебник. - М.:БЕК,1998. - 410с.
79. Ляпунов Ю. Обратная сила новых уголовно-правовых норм.// Законность - 1994. - №6. - С.2-7.
80. Ляпунова Н.М. Кримінальна відповідальність за приховування банкрутства та фіктивне банкрутство: Автореф.дисс. ...к.ю.н. - Харків, 2001. - 18с.
81. Малков В.П. Конкуренция уголовно-правовых норм и её преодоление.// Советское государство и право. - 1975. - №3. - С.59-66.
82. Малков В.П. Совокупность преступлений (вопросы квалификации и назначения наказания). - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1974. - 308с.
83. Малыхин В.П. Квалификация преступлений. Теоретические вопросы: Учебное пособие к спецкурсу. - Куйбышев: Изд-во Куйбышевского ун-та, 1987. - 99с.
84. Марін О. Спрірні питання кваліфікації при конкуренції норм про деякі посадові злочини і заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.// Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів, 2000. - №2. - С.190-195.
85. Марін О. Причини виникнення та існування конкуренції кримінально-правових норм.// Вісник Львівського університету . Серія юридична. - Львів, 2001. - вип.36. - С.454-460.
86. Марін О. Вирішення питання конкуренції кримінально-правових норм про злочини у сфері господарської діяльності.// Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №9. - С.79-81.
87. Марін О. Конкуренція кримінально-правових норм та способи її вирішення: результати соціологічного дослідження.// Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №10. - С.67-70.
88. Марцев А.И. Диалектика и вопросы теории уголовного права. - Красноярск: Издательство Красноярского ун-та,1990. - 128с.
89. Медведев А.М. Разграничение преступлений и административных проступков.// Советское государство и право. - 1990. - №6. - С.92-96.
90. Международное право: Учебник./ Ред. Ю.М.Колосова, В.И.Кузнецова. - М.: Международные отношения,1998. - 624с.
91. Международное уголовное право. Учебное пособие /Под общей ред. В.Н.Кудрявцева. 2-е изд.перераб.и доп. - М.: Наука, 1999. - 264с.
92. Михлин А.С. Конкуренция норм и институтов в уголовном и исправительно-трудовом праве.// Правоведение. - 1988. - №3. - С.53-57.
93. Навроцький В.О. Проблеми кваліфікації злочинів. Конспект лекцій. - Львів: ЛДУ, 1993. - 82с.
94. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. - К.: Атіка,1999. - 464с.
95. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 771с.
96. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960р. та 2001р.). - К.: Атіка, 2001. - 272с.
97. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України /За редакцією В.Ф.Бойка, Я.Ю.Кондратьєва, С.С.Яценка. - К.: Юрінком,1997. - 960с.
98. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1104с.
99. Наумов А.В. Применение уголовно-правовых норм. - Волгоград,1973. - 176с.
100. Наумов А.В. Обновление методологии науки уголовного права.// Советское государство и право. - 1991. - №12. - С.23-31.
101. Наумов А.В. Новиченко А.С. Законы логики при квалификации преступлений. - М.: Юридическая литература,1978. - 104с.
102. Незнамова З.А. Коллизии в уголовном праве. Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук. - Екатеринбург: Уральская государственная юридическая академия,1995. - 372с.
103. Никифоров А.С. Совокупность преступлений. - М.: Юридическая литература,1965. -134с.
104. Новый уголовный кодекс Франции. - М.: Юридический коледж МГУ, 1993. - 53с.
105. Нормы советского права: Проблемы теории./ Под ред. Байтина М.И. Бабаева В.К. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та,1987. - 248с.
106. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Русский язык,1991. - 917с.
107. Орымбаев Р. Специальный субъект преступления. - Алма-Ата: Наука,1977. - 153с.
108. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация. /Под. ред.В.Н.Кудрявцев, А.М.Яковлев. – М.:Наука,1982. – 304с.
109. Панов В.П. Международное уголовное право: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 320с.
110. Панов Н.И. О точности норм уголовного права и совершенствовании законодательной техники.// Правоведение - 1987. - №4. - С.79-82.
111. Перепелиця О. Адміністративна преюдиція та склад злочину.// Радянське право. - 1984. - №5. - С.52-55.
112. Пиголкин А.С. Правоприменение в советском государстве. - М.: Юридическая литература,1985. - 303с.
113. Пикуров Н.И. Квалификация следователем преступлений со смешанной противоправностью. - Волгоград: ВСШ МВД СССР,1988. - 56с.
114. Пинаев А.А. Соучастие как признак состава преступления.// Проблемы социалистической законности. - Харьков: Основа, 1991. - вып.26. - С.31-36.
115. Погребняк И. Квалификация составных преступлений.// Советская юстиция. - 1970. - №13. - С24-26.
116. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України: Автореферат дис....канд.юрид.наук./ Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2001. - 19с.
117. Попович М.В. Класифікація.// Українська радянська енциклопедія. Т.5. - К.:УРЕ,1980. - С.216-217.
118. Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Особлива частина). Третє читання. Реєстраційний № 1029. Дата розгляду у Комітеті 18.10.2000 - 10.01.2001р. - К. - 231с.
119. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року №12 “Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень”//Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.161-166.
120. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року №4 “Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.244-249.
121. Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року “Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.257-266.
122. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року №12 “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.266-280.
123. Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 березня 1993 року “Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі”//Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.281-288.
124. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 1 квітня 1994 року “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я людини”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.288-301.
125. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №22 “Про практику призначення судами кримінального пакарання” // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №11. - С.341-351.
126. Практика судів України в кримінальних справах 1993-1995.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - К.: Юрінком, 1996 - №3. - 330с.
127. Практика судів України в кримінальних справах.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - К.,1993. - №4. - 350с.
128. Проблеми права на зламі тисячоліть. Матеріали міжнародної наукової конференції м.Дніпропетровськ 13-14 лютого2001р. - С.238.
129. Проект Кримінального Кодексу України. Сектор реєстрації законопректів № 1029 від 12.05.1998р. - К., 1998. - 160с.
130. Прохоров В.С. Кропачев Н.М. Тарбгаев А.Н. Механизм уголовно-правового регулирования. - Красноярск: Изд.Красн.ун-та, 1989. - 208с.
131. Пузиков П.Д. Понятия и их определения. - Минск: Наука и техника,1970. - 72с.
132. Решетов Ю.С. Реализация норм советского права: системный анализ. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1989. - 156с.
133. Рогозова С.С. Научная классификация и ее виды. // Вопросы философии. - 1984. - №8 - С.74-75.
134. Сауляк С.Ф. Проблема конкуренции уголовно-правовых норм: Автореферат дисс. ...канд.юрид. наук./ Академия МВД СССР. - М.,1990. - 22с.
135. Сауляк С.Ф. Проблема конкуренции уголовно-правовых норм: Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. - М.: Академия МВД СССР,1990. - 186с.
136. Свидлов Н.М. Виды норм и квалификация преступлений следователем. - Волгоград: ВСШ МВД СССР,1985. -24с.
137. Свидлов Н.М. Специальные нормы в уголвном праве: Автореферат дис....канд.юрид. наук. - М.,1979. - 19с.
138. Свидлов Н.М. Специальные нормы и квалификация преступлений следователем. - Волгоград: ВСШ МВД СССР,1981. - 72с.
139. Сенякин И.Н. Особенности содержания структурных елементов специальных норм советского социалистического права.// Вопросы теории государства и права. - Саратов, 1986. - вып.7. - С.63-70.
140. Сенякин И.Н. Формы специализации советского законодательства.// Вопросы теории государства и права: личность, право, правовая система. - Саратов, 1988. - С.116-130.
141. Словарь законодательных и нормативных терминов. Юридический словарь И.Дахно. - К.: Бриц-информ, 1998. - 352с.
142. Словарь по уголовному праву./ Отв.ред.проф. А.В.Наумов. - М.:БЕК,1997. - 702с.
143. Словник іншомовних слів./ Ред. О.С.Мельничук. – К.: Гол.ред. УРЕ, 1975. – 776с.
144. Словник української мови. (в 11 томах). Том четвертий - К.: Наукова думка, 1973. - 840с.
145. Советский энциклопедический словарь./ Главн.ред. А.М.Прохоров. - М.: Советская энциклопедия, 1989. - 1630с.
146. Справа №11-302/2000.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
147. Справа №11-628/2000.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
148. Справа №11-697/2000.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
149. Справа №11-76/1999.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
150. Справа №11-76/2000.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
151. Справа №22-112/1995.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
152. Справа №22-108/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
153. Справа №22-170/1995.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
154. Справа №22-206/1995.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
155. Справа №22-379/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
156. Справа №22-429/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
157. Справа №22-432/1994.// Архів Апеляційного суду львівської області
158. Справа №22-482/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
159. Справа №22-67/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
160. Справа №22-765/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
161. Справа №22-88/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
162. Справа №22-916/1994.// Архів Апеляційного суду Львівської області.
163. Тавровский Б.М. Конкуренция уголовно-процессуальных норм при рассмотрении дел в кассационной инстанции.// Правоведение. - 1979. - №5. - С.76-80.
164. Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая. - Т.1. - М.: Наука, 1994. - 318с.
165. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. - К.: Юринком,1995. - 208с.
166. Тарарухин С.А. Квалификация умышленных преступлений при совместимости и конкуренции мотивов.// Туды ВНИИ МВД СССР,1975. - №37. - С.3-15.
167. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступеления. - К.: “Вища школа”, 1977. - 151с.
168. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Х.: Вища школа,1988. - 298с.
169. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов: Изд.Рост.ун-та, 1977. - 216с.
170. Тихий В.П. Ответственность за хищение огнестрельного оружия, боевых припасов и взрывчатых веществ по советскому уголовному праву. - Харьков: Вища школа, 1979. - 129с.
171. Тихомиров Ю.А. Юридическая коллизия. - М.: Манускрипт, 1994. - 137с.
172. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право: учебное и научно-практическое пособие. - М.:Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ,2000. - 394с.
173. Тоболкин П.С. Социальная обусловленность уголвно-правовых норм. - Свердловск: Среднеуральское книжное издательство,1983. - 176с.
174. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М.: Госюриздат, 1957. - 363с.
175. Уголовное право на современном етапе: Проблемы преступления и наказания./ Н.А.Беляев, В.К.Глистин, В.В.Орехов. - Спб.: Издательство С.-Пб.ун-та,1992. - 608с.
176. Уголовное право. Словарь-справочник. Автор-составитель - доктор юридических наук Т.А.Лесниевски-Костарева. - М.: НОРМА-ИНФРА М, 2000. - 432с.
177. Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования./ Ред. В.Н.Кудрявцев, С.Г.Келина. - М.: Наука, 1987. - 280с.
178. Уголовный кодекс Испании. Под редакцией и с предисловием доктора юридических наук, профессора Н.Ф.Кузнецовой и доктора юридических наук, профессора Ф.М.Решетникова. - М.: Издательство ЗЕРЦАЛО, 1998. - 218с.
179. Уголовный кодекс Российской Федерации. Официальный текст по состоянию на 1 января 2000 года. - М.: Изд-во АСТ, 2000. - 160с.
180. Уголовный кодекс Украинской ССР: Науч.-практ.комент./ Н.Ф.Антонов, М.И.Бажанов, Ф.Г.Бурчак и др. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 880с.
181. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. (книга перша)./ Збірник документів (українською та російською мовами). - К.: Юрінком,1996. - 1184с.
182. Українська радянська енциклопедія./ Ред. О.К.Антонов, Б.М.Бабій. - Т.5. - К.,1980. - 568с.
183. Український радянський енциклопедичний словник./ Гол.ред. Ф.С.Бабічев - Т.2. - К.: Голов.ред. УРЕ,1987. - 735с.
184. Устименко В.В. Квалификация преступлений со специальным субъектом. - К.: Учебно-метод.кабинет по высшему образов. МВССО УССР,1988. - С.5-20.
185. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. - Х.: “Выща школа”, 1989. - 104с.
186. Философский энциклопедический словарь./ Ред. Л.Ф.Ильичев. - М.: Советская енциклопедия, 1983. - 840с.
187. Філософський словник./ Ред. В.І.Шинкарука. - К.: Головна редакція УРЕ,1986. - 800с.
188. Хавронюк М.І. Військові злочини: Навчальний посібник. - К.: Укр.академія вн.справ, 1995. - 156с.
189. Хавронюк М.І. Щодо відповідності санкцій кримінально-правових норм суспільній небезпеція діянь. // Науковий вісник Дніпр.ін-ту вн.справ. - 2001. - №.1(4). - С.101-109.
190. Хахулина К.С. Конкуренция уголовно-правовых норм и её преодоление в процессе их применения: Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. - Казань: Казанский государственный университет им. В.И. Ульянова-Ленина, 1984 - 192с.
191. Хахулина К.С. Понятие конкуренции уголовно-правовых норм.// Сборник аспирантских работ. Общественные науки. Право. - Казань: Издательство Казанского ун-та, 1976. - С.33-38.
192. Хахулина К.С. Системный подход в применении уголовно-правовых норм.// Сборник аспирантских работ. Общественные науки. Право. - Казань: Издательство Казанского ун-та, 19