КОНСТИТУЦІЙНІ ГАРАНТІЇ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОДНАР ОЛЬГА БОРИСІВНА
УДК 342.72/.73(477)

КОНСТИТУЦІЙНІ ГАРАНТІЇ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України
Копиленко Олександр Любимович

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ЗМІСТ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ 10

1.1. Історичні аспекти правового регулювання права на особисту безпеку 10
1.2. Поняття та зміст особистої безпеки людини 36
Висновки до Розділу І 79

РОЗДІЛ ІІ. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ОСОБИСТУ БЕЗПЕКУ 81

2.1. Теоретичні та правові аспекти механізму забезпечення права на особисту безпеку 81
2.2. Форми реалізації права на особисту безпеку 101
Висновки до Розділу ІІ 122

РОЗДІЛ ІІІ. ГАРАНТІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ 123

3.1. Загально-соціальні гарантії конституційного права особистої безпеки людини 123
3.2. Юридичні гарантії реалізації права особистої безпеки людини 141
Висновки до Розділу ІІІ 165

ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ВСТУП
Актуальність теми дослідження.
10 грудня 1948 року прийнято Загальну декларацію прав людини. У її преамбулі зазначено, що Генеральна Асамблея проголошує цю Декларацію як завдання, до виконання якого мають прагнути всі народи і держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства прагнули сприяти повазі цих прав і свобод та їх забезпеченню. Загальна декларація була прийнята у формі резолюції Генеральної Асамблеї ООН і тому мала на той час рекомендаційний характер. На її основі ООН було підготовлено і 1966 року відкрито для підписання та ратифікації Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, а також Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, які Україна ратифікувала 1973 року.
Україна, з часу проголошення незалежності, зокрема в рамках європейської системи захисту прав людини, взяла на себе відповідні міжнародні зобов’язання та поставила за мету побудувати справді суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, для якої, як це зазначається у статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю.
Отже, найголовнішим завданням держави є забезпечення означених соціальних цінностей, що цілком відповідає загальновизнаним світовим нормам і стандартам дотримання прав і свобод.
Безпека людини серед визначених соціальних цінностей посідає особливе місце, як одна з найголовніших потреб людини, необхідна умова повноцінного, повновимірного існування особи, суспільства, держави.
Різноманітність потреб людини обумовлює існування різновидів безпеки: економічної, підприємницької, інформаційної, кримінологічної, майнової, особистої тощо. Проте, саме особиста безпека, яка відповідно теорії мотивації існує поряд з фізіологічними потребами, є однією з пріоритетних у забезпеченні життєдіяльності людини.
Актуальність обраної теми обумовлюється також тим, що сучасний стан забезпечення особистої безпеки в Україні викликає неоднозначну оцінку з огляду на аналіз публікацій про випадки порушення прав людини, катування, насильство, приниження честі та гідності, а також про кількість справ проти України, за якими рішення ухвалені або ще перебувають у стадії розгляду в Європейському суді з прав людини, що стосуються діяльності правоохоронних органів держави.
Зазначимо, що належний рівень національної безпеки, який є основою стабільного соціально-економічного розвитку, захищеності території, суверенітету держави, містить низку загроз, що носять комплексний характер. Ці загрози, виходячи з багатовікового світового досвіду, виникають, як правило, за наявності сукупності негативних показників економічного розвитку, екологічного стану, і, в значній мірі, різноманітних проблем в царині особистої безпеки. Тому зміщення акцентів зовнішньої та внутрішньої політики будь-якої сучасної демократичної держави до особистої безпеки людини є свідомим розумінням того, що ступінь стабільності національної безпеки держави може бути комплексно забезпеченим лише тоді, коли є захищеними не лише суверенітет та територія держави, але й основоположні права людини, як такі, що забезпечують реалізацію соціальних цінностей.
Особа, як первинна ланка суспільства, найвища цінність держави, є тією основою, яка маючи від держави гарантований захист власного права на особисту безпеку, забезпечує в поєднанні з іншими співмешканцями соціуму інші рівні безпеки. Тому саме особиста безпека людини, яка є складовою загальної безпеки, потребує окремого концептуального дослідження із визначенням методів та механізму її конституційно-правового забезпечення.
Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень представників вітчизняної і зарубіжної наукової правової думки, роботи вчених, які працюють у галузі теорії та історії держави і права, конституційного права, історії України, політології, філософії та інших наук. У процесі дослідження застосовувалися положення та висновки наукових праць таких вчених: В.Авер’янова, М. Баймуратова, В. Баркова, В.Васьковської, Л. Воєводіна, Л.Гаухмана, О. Гончаренка, М. Гуренко-Вайцман, В. Денісова, О. Дергачова, О.Зайчука, Л. Івашова, Р. Калюжного, А.Качинського, А. Колодія, О.Копиленка, С. Лисенкова, М. Липатова, О.Лукашової, П. Недбайла, Н.Нижник, М. Орзіха, О. Панченка, С.Павленка, В. Погорілка, А. Селіванова, П. Рабіновича, Ю. Тодики, К.Толкачова, Л.Тіунової, О. Фрицького, А.Хабібуліна, В. Шаповала, Ю.Шемшученка, О.Ярмиша та інших.
Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі минулого, зокрема, І.Бентам, Г.Гегель, Т. Гобс, І. Кант, Н. Макіавеллі, Ш.-Л. Монтеск’є та інші.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою "Стратегія розвитку законодавства України" (реєстр №0103U007976).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у дослідженні поняття та загальних ознак права людини на особисту безпеку, а також розвитку і функціонування конституційно-правового механізму та гарантій його забезпечення.
Для досягнення мети були визначені такі наукові завдання:
здійснити історичний аналіз правового регулювання особистої безпеки;
визначити поняття та місце права людини на особисту безпеку у системі національної безпеки;
визначити форми реалізації права людини на особисту безпеку;
з’ясувати теоретичні та правові аспекти механізму забезпечення права людини на особисту безпеку;
проаналізувати систему загально-соціальних гарантій конституційного права особистої безпеки людини;
окреслити юридичні гарантії реалізації права особистої безпеки людини.
Об’єктом є суспільні відносини, які виникають і функціонують у зв’язку із реалізацією конституційного права людини на особисту безпеку.
Предметом є конституційні гарантії особистої безпеки людини в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети та розв’язання поставлених завдань використовувалась сукупність наукових методів, що ґрунтуються на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу суспільних відносин політико-правового характеру, якими є гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначаючи їх фундаментальними методами наукового пізнання процесів самоорганізації в суспільстві. В основу дослідження покладені методи загальної філософської діалектики, аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний метод, а також окремі наукові методи: системно-структурний, історичний, логічний, статистичний, історико-порівняльний, методи обробки джерельних матеріалів, узагальнення, об’єктивності та історизму тощо. З цією метою використовуються зокрема філософські методи: діалектичний метод пізнання використовувався протягом усього дисертаційного дослідження і дозволив проаналізувати тенденції розвитку конституційного права людини на особисту безпеку; за допомогою історичного методу з’ясовано загальні та окремі закономірності виникнення, становлення та еволюції права на особисту безпеку у вітчизняній та зарубіжній політико-правовій думці; формально-логічний метод використовувався для формулювання загальних понять, що забезпечують розкриття змісту цього конституційного права та механізм його реалізації.
Системно-функціональний підхід, методи дедукції та індукції використовувалися для встановлення спільних та відмінних ознак конституційного права на особисту безпеку. За допомогою методів моделювання і прогнозування, зроблена спроба розробити пропозиції щодо удосконалення національного законодавства України в сфері забезпечення права людини на особисту безпеку. З метою якісного обґрунтування теоретичного аспекту використовується історичний метод, який дозволив з’ясувати еволюцію гарантій права людини на особисту безпеку, тенденцію виникнення та зміни окремих видів гарантій, а також сприяв виявленню напрямів подальшого розвитку гарантій цього права в зв’язку з імплантацією міжнародних стандартів в галузі прав людини.
Застосування системного методу сприяло розгляду конституційно-правового механізму забезпечення права людини на особисту безпеку як єдиної злагодженої системи. Використання структурного методу надало можливість виявити стійкі взаємозв’язки між його складовими елементами; функціональний метод сприяв визначенню основних якостей і призначення даного механізму. З урахуванням єдності порівняльно-правового, історико-юридичного, системно-функціонального методів розглянуто гарантії забезпечення права людини на особисту безпеку.
В основу дисертації покладені положення міжнародно-правових актів з прав людини, Конституція України, національне законодавство України і деяких інших країн та матеріали практики його застосування відповідних норм; суспільствознавча, політико-правова публіцистика та спеціальна література з наведеної тематики. Крім того, дисертант використала також особистий досвід роботи в державних органах, результати публікацій і наукових розробок, у тому числі тих, в яких вона особисто брала участь.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором у дисертаційному дослідженні здійснено одну із перших спроб комплексно дослідити науково-теоретичні та практичні аспекти забезпечення та реалізації права людини на особисту безпеку як самостійного соціально-правового явища, що потребує комплексного та багаторівневого аналізу.
В ході наукового дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, висновків та практичних пропозицій. До найбільш важливих теоретичних на практичних результатів належать наступні:
вперше:
– визначене авторське поняття права людини на особисту безпеку;
– сформульоване визначення поняття “особиста безпека людини”;
– окреслений механізм системи гарантій права людини на особисту безпеку щодо їх впровадження у реальну дійсність;
удосконалено:
– обґрунтування самостійності кожної групи гарантій та їх взаємну єдність для забезпечення повного здійснення права людини на особисту безпеку;
– поняття та зміст гарантій права людини на особисту безпеку;
– основні теоретичні положення про сутність гарантій права людини на особисту безпеку;
дістали подальшого розвитку:
– погляди про джерела та еволюцію становлення та розвитку гарантій права на особисту безпеку людини;
– конституційні положення про систему гарантій прав і свобод, які відображені в Основному Законі держави та подальше їх закріплення в законах України і підзаконних нормативно-правових актах;
– теоретичні засади щодо форм реалізації права людини на особисту безпеку;
– наукові положення щодо визначення поняття та розкриття змісту конституційно-правового механізму забезпечення права людини на особисту безпеку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції використовуються в законотворчій діяльності Верховної Ради України (Акт впровадження №01-12/2010 від 27 грудня 2010 р.).
Крім того, теоретичні доробки автора використовуються у навчальному процесі Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні таких навчальних дисциплін як “Теорія держави і права”, “Конституційне право України”, “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, а також знаходять застосування при підготовці окремих розділів підручників, навчальних посібників відповідних правових дисциплін, навчально-методичних матеріалів (акт впровадження від 2 грудня 2010 р.).
Практичне застосування результатів дослідження має місце у просвітницькій діяльності, а саме в процесі правового виховання населення та підвищення рівня його правової культури (акт впровадження 7/01.17 від 11 січня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України. Результати дослідження оприлюднені автором на міжнародних, всеукраїнських та інших науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, круглих столах: “Перспективне планування законодавчої діяльності парламенту” (Київ, 22 червня 2010 р.), ”Правові реформи в Україні” (Київ, 21 жовтня 2010 р.), “Оценка и предупреждение рисков в деятельности сотрудников внутренних дел и других правоохранительных органов” (Кишинів, 26-27 жовтня 2010 р.), ”Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні” (Київ, 8 грудня 2010 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані автором у восьми наукових роботах (чотири статті у фахових виданнях та тези чотирьох наукових доповідей).
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (218 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 192 сторінки, з них основного тексту – 170 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає можливість сформулювати ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої у дисертації мети.
1. Історичний аналіз правового регулювання особистої безпеки свідчить, що право оборони від небезпеки, яка загрожує людині, було віднесено до природних, природжених прав, які надано людині самою природою. Їх суть полягає в тому, що разом з писаним правом, яке складалося з сукупності законів, над ним або поза ним існує таке неписане право, яке “вдихнула” у людину природа, яке виходить з самої сутності людини, з розуму, який відокремлює його від усього іншого світу. Саме природженість цих прав служить підставою законності оборони від небезпек. По суті, це одна з форм виявлення боротьби за існування, яка охоплює весь всесвіт і, що дуже важливо, саме в цьому сенсі можна затверджувати, що оборона є природженим правом.
Природне право “не терпіти один від одного шкоди” затверджується скрізь, де прийнято взаємний обов’язок не шкодити іншим і не терпіти шкоди. Тільки внаслідок взаємності виходить так, що захищаючи себе від інших, ми захищаємо інших від себе. Зазначені положення знайшли відображення у правових джерелах різних країн світу.
2. Аналіз і систематизація науково-теоретичних позицій щодо визначення понять безпека і безпека людини дають підстави вважати, що безпека людини у загальному розумінні може бути визначена як певний ступінь захищеності особи, котрий забезпечує її стабільний розвиток та ґрунтується на заходах, які здійснюються державою, суспільством та іншими суб’єктами з метою виявлення, запобігання, припинення загроз інтересам людини та усунення наслідків їх негативного впливу.
3. Безпека людини може розглядатися через призму особистісних інтересів і визначається як стабільний стан забезпечення надійного захисту прав, свобод, життєво важливих (передусім життя і здоров’я людини), особистих законних інтересів, цінностей від протиправних зазіхань, загроз негативного впливу за умов збереження, підтримання функціонування та розвитку людського потенціалу та створення умов стимулювання ефективної діяльності особи.
4. Визначення поняття права людини на особисту безпеку можна сформулювати як суб’єктивне право, котре складається з наступних елементів: право-поведінка, право-вимога, право-претензія, право-користування. Ми поділяємо точку зору щодо визначення права людини на безпеку взагалі і вважаємо, що під правом людини на особисту безпеку слід розуміти передбачену конституційно-правовими нормами сукупність юридичних можливостей, пов’язаних з реалізацією її волі і захистом особисто себе та своїх близьких, життєво важливих (життя і здоров’я людини), законних і приватних інтересів людини, честі та гідності, цінностей від протиправних посягань, загроз шкідливих впливів небезпек і загроз будь-якого роду з боку інших.
5. Формами забезпечення права на безпеку є зовнішні прояви взаємоузгодженого функціонування складових елементів механізму забезпечення права на безпеку, спрямовані на перетворення закріплених в законі прав і свобод в дійсність, які відображають забезпечення реалізації права на безпеку, забезпечення охорони права на безпеку та забезпечення захисту права на безпеку.
Забезпечення реалізації права на безпеку – це форма забезпечення права на безпеку, в якій відображається діяльність по створенню належних юридичних і фактичних умов безперешкодного і найбільш повного використання соціальних благ, опосередкованих правами і свободами, з метою максимального задоволення інтересів і потреб. В цій ланці механізму забезпечення права на безпеку залучаються всі його складові елементи: як суто юридичні, так і загальносоціальні.
Забезпечення охорони права на безпеку – це форма забезпечення права на безпеку, яка виражає діяльність, спрямовану на запобігання будь-яких порушень права на безпеку, шляхом витіснення негативних факторів соціального середовища, які можуть спровокувати або полегшити порушення права на безпеку особи. Охорона права як профілактична діяльність націлена на безпосереднє утвердження правомірної поведінки, на формування соціально зрілої і відповідальної особистості, яка поважає соціальні норми, на формування у індивідів активної позиції і розвиток почуття громадського обов’язку. Засобами охорони права на безпеку особи виступає цілеспрямована діяльність компетентних органів державної влади і різноманітних суспільних інституцій.
Захист права на безпеку особи – це форма забезпечення права на безпеку, яка відображає дію даного механізму, спрямовану на: припинення порушень прав і свобод особи; ліквідацію будь-яких перешкод, що виникають при їх здійсненні; відновлення порушеного права; притягнення особи, винної у скоєнні правопорушення, до юридичної відповідальності. Через те, що захист права виступає необхідним і закономірним наслідком їх порушення, особливе місце в ньому посідає юридична відповідальність, яка виступає правовим засобом забезпечення охорони і захисту права і засобом забезпечення реалізації юридичних обов’язків. На відміну від попередніх форм забезпечення права на безпеку особи, забезпечення захисту порушеного права здійснюється переважно за рахунок юридичних засобів.
6. Конституційно-правовий механізм забезпечення права людини на особисту безпеку можна визначити як систему взаємозв’язаних, взаємодіючих чинників, засобів та передумов, за допомогою яких в умовах дотримання законності, створюються належні правові та фактичні можливості для повноцінної реалізації кожним права на особисту безпеку, усуваються негативні умови, котрі можуть завдати шкоди їх практичній реалізації.
7. Структурними елементами конституційно-правового механізму забезпечення права людини на особисту безпеку є:
- юридичні передумови забезпечення права на особисту безпеку, іншими словами правовий статус конкретної особи;
- нормативно-правові засоби забезпечення права на особисту безпеку, тобто юридичні гарантії;
- соціальні та економічні умови реалізації, охорони, захисту права на особисту безпеку.
8. Враховуючи позиції вчених, систему гарантій права людини на особисту безпеку пропонуємо розглядати як систему загальних гарантій права на особисту безпеку: (політичні; соціальні; культурно-виховні; економічні гарантії).
Водночас система юридичних гарантій права на особисту безпеку людини включає: нормативно-правові гарантії права людини на особисту безпеку, юридичні засоби забезпечення реалізації, охорони і захисту права на особисту безпеку, внутрішньодержавні гарантії - галузеві – конституційно-правові; кримінально-правові, кримінально-процесуальні, цивільно-правові, адміністративно-правові й кримінально-виконавчі; процесуальні і матеріальні гарантії; норми-принципи, обов’язки і юридичну відповідальність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Декларация независимости от 4 июля 1776 г. // Международные акты о правах человека : cб. док. / [cост. и авт. вступ. ст. В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева]. – М. : Норма: ИНФРА-М, 1998. – С. 21–23.
2. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні : Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Карпачова Н. І. – К., 2000. – 377 с.
3. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: [лекции] : в 2 т. / Таганцев Н. С. – М.: Наука, 1994. – Т.1. – 1994. – 380 с.
4. Нерсесянц В. С. Философия права : [учебник для вузов] / Нерсесянц В. С. – М. : ИНФРА-М –НОРМА, 1997. – 652 с.
5. Кропоткин П. А. Этика / Кропоткин П. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 493с.
6. Філософія права : [навч. посіб.] / за ред. М. В. Костицького, Б. В. Чміля. – К. : Юрінком. Інтер, 2000. – 336 с.
7. Декларация прав человека и гражданина (Франция, 1789 г.) // Международные акты о правах человека : сб. док. / [сост. и авт. вступ. ст. В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева]. – М.: Норма: ИНФРА-М, 1998. – С. 32–34.
8. Билль о правах (США, от 15 декабря 1791 г.) // Международные акты о правах человека : сб. док. / [сост. и авт. вступ. ст. В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева]. – М.: Норма: ИНФРА-М, 1998. – С. 24–31.
9. Билль о правах (Великобритания, от 1689 г.) // Международные акты о правах человека : сб. док. / [сост. и авт. вступ. ст. В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева]. – М.: Норма: ИНФРА-М, 1998. – С. 14–18.
10. Опришко В. Ф. Право Європейського Союзу. Загальна частина / Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець. А. С. – К. : КНЕУ, 2002. – 462 с.
11. Маслоу А. Психология бытия / Маслоу А. – К. : Реал-бук, Ваклер, 1997. – 300 с.
12. Эбзеев Б. С. Конституция. Демократия. Права человека / Эбзеев Б. С. – М. : Черкесск, 1992. – 228 с.
13. Повчання Володимира Мономаха // Повість врем’яних літ. – К., 1990. – 87 с.
14. Шершеневич Г. Ф. Философия права / Габриэль Феликсович Шершеневич. – М. : Бр. Башмаковы, 1910. – 320 с.
15. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов Н. И. – Саратов : Сарат. ун-т, 1972. – 187 с.
16. Общая теория государства и права : [учебник] / под ред. В. В. Лазарева, М. : Юристъ, 1996. – 470 с.
17. Загальна декларація прав людини 1948 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 6–9.
18. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини : зб. док. / [укл. : В. С. Семенов, О. Н. Ярмиш та ін.]. – Х., 1997. – С. 30–41.
19. Мартенс Ф. Ф. Современное международное право цивилизованих народов / Мартенс Ф. Ф. – М., 1996– Т. 1. – 1996. – 320 с.
20. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
21. Курс международного права / [Игнатенко Г. В., Карташкин В. А., Клименко Б. М. и др.]. – М. : Междунар. отношения, 1989. – Т. 2 : Основные принципы международного права – 1989. – 280 с.
22. Нерсесянц В. С. Проблемы общей теории права и государства / Нерсесянц В. С. – М. : Арсин, 2000. – 480 с.
23. Про захист прав споживачів : Закон України від 5 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30 – Ст. 379.
24. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України, 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
25. Ильин И. А. Путь к очевидности / Ильин И. А. ; [послесл. В. И. Кураева; примеч. Р. К. Медведевой]. – М. : Республика, 1993. – 430 с.
26. Про звернення громадян : Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
27. Общая теория государства и права. Академический курс : [в 2 т.] / под ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998– Том 2 : Теория права. – 1998. – 656 с.
28. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод : від 4 листопада 1950 р. // Віче. – 1998. – № 10. – С. 3–42.
29. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 212–229.
30. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 9–19.
31. Коментар до Конституції України. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998 р. – 412 с.
32. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання : прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1979 р. // Права людини : зб. док. / [укл. : В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін.]. – Х., 1997. – С. 137–154.
33. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41 – Ст. 546.
34. Джунь В. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю / В. Джунь // Право України. – 1999. – № 4. – С. 90–93.
35. Новгородцев П. И. О праве на существование : социально-философские этюды / П. И. Новгородцев, И. А. Покровский. – М. : Т-во М. О. Вольф, 1853. – 48 с.
36. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
37. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 11 червня 1998 року №615/98. – Режим доступу: http://www.mzs.dn.ua/index.php?p=45
38. Конституція України : Офіц. текст : Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина : навч. посіб. / [авт.-упоряд. М. І. Хавронюк]. – К. : Парламент. вид-во, 1999. – 544 с.
39. Конституційне право України : [підруч.] / за ред. О. Ф. Фрицького – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 536 с.
40. Тодика Ю. М. Конституційний процес та проблеми становлення основ конституційного ладу України / Ю, М. Тодика, О. Г. Кушніренко // Вісник Академії правових наук України. – Х., 1995. – № 4. – С. 3–9.
41. Теорія держави і права / [Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л., Пастухов В. П., Сумін В. О., Тихомиров О. Д.]. – К. : Юрінформ, 1995. – 189 с.
42. Копан О. В. Соціальна безпека як об’єкт державної діяльності / О. В. Копан // Право України. – 2001. – № 5. – С. 27–28.
43. Тиунова Л. Б. Проблемы общесоциальной безопасности и правовая государственность / Л. Б. Тиунова // Изв. вузов. Правоведение. – 1991. – №5. – С. 23–33.
44. Міжнародна поліцейська енциклопедія : [у 10 т.] / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – К. : Ін Юре, 2003– Т.2 : Права людини у контексті поліцейської діяльності. – 2003. – 1232с.
45. Національна безпека України : історія і сучасність / під ред. О. М. Гончаренка. – К., 1993. – 82 с.
46. Картунов О. Жодний тип суспільства не має імунітету від етнічних домагань / О. Картунов, В. Кремень, О. Маруховська // Віче. – 1998. – № 5. – С. 3–13.
47. Карпов Н. Н. К вопросу о государственной политике предупреждения правонарушений / Н. Н. Карпов // Политика и право. – 2001. – № 11. – С. 93–97.
48. Шершнев Л. И. Безопасность: государственные и общественные устои / Л. И. Шершнев // Безопасность : информационный сборник. – 1994. – № 4 (20). – С. 12–13.
49. Лесков М. А. Гомеостатические процессы и теория безопасности / М. А. Лесков // Безопасность : информационный сборник. – 1994. – № 4 (20). – С. 60.
50. Бельков О. А. Понятийно-категориальный апарат концепции национальной безопасности / О. А. Бельков // Безопасность : информационный сборник. – 1994. – № 3 (19). – С. 91.
51. Философский энциклопедический словарь / [редкол.: С. С. Аверинцев. Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичёв и др.]. – [2-е изд.]. – М. : Советская энциклопедия, 1989. – 815 с.
52. Пирожков С. Національна безпека України : сучасне розуміння / С. Пирожков, В. Селіванов // Вісник АН України. – 1992. – № 9. – С. 3–10.
53. Левицька М. Б. Проблеми нормативно-правового забезпечення безпеки особи як головного об’єкта системи національної безпеки України / М. Б. Левицька // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, К., 2001. – Вип.. 10. – С. 212–215.
54. Жаліло Я. А. Економічна безпека України : проблеми та перспективи : матеріали “круглого столу" / Я. А. Жаліло // Стратегічна панорама. – К., 1998. – № 1–2. – С. 91–98.
55. Тихий В. Право людини на безпеку (конституційно-правові аспекти) / В. Тихий, М. Панов // Вісник Конституційного суду України. – 2000. – № 6. – С. 57–61.
56. Левицька М. Б. Теоретико-правові аспекти забезпечення національної безпеки органами внутрішніх справ України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави та права : історія правових і політичний вчень" / М. Б. Левицька – К., 2002. – 17 с.
57. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст. 20.
58. Статут патрульно-постової служби міліції України : затв. наказом МВС України від 28 липня 1994 р. № 404. – К. : Скіф, 2010. – 152 с.
59. Бельский К. С. Право на личную безопасность / К. С. Бельський // Право и политика. – 2001. – № 7. – С. 99–105.
60. Веремеенко И. И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка : Ч. 1-2 / Веремеенко И. И. – М. : Юрид. лит., 1982. – 278 с.
61. Нерсесянц В. С. История политических и правових учений / Нерсесянц В. С. – М. : Арсин, 2000. – 456 с.
62. Морозова Л. А. Теория государства и права / Морозова Л. А. – М.: Юристь, 2002. – 414 с.
63. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права : [учебник] / Марченко М. Н. – М. : Юристь, 2001. – 564 с.
64. Витрук Н. В. Система прав личности. Глава ІІІ / Н. В. Витрук // Права личности в социалистическом обществе. – М., 1981. – С. 86–113.
65. Неновски Н. Право и ценности / Неновски Н. – М. : Прогресс, 1987. –248 с.
66. Рабинович П. М. Социалистическое право как ценность / Рабинович П. М. – Львов : Вища школа, 1985. – 167 с.
67. Андрущенко В. П. Соціологія : [підруч.] / В. П. Андрущенко, В. І. Горлач. – [ 3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Харків, 1998. – 258 с.
68. Брожик В. Марксистская теория оценки / Брожик В. – М.: Прогресс, 1982. – 261 с.
69. Косович В. М. Оціночні поняття: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Косович Віталій Мирославович. – Львів, 1997. – 197 с.
70. Психологічний словник / за ред. чл.-кор. АПН СРСР В. І. Войтка. – К. : Вища школа, 1982. – 216 с.
71. Миронова Т. К. Дискуссия о защите прав человека / Т. К. Миронова // Государство и право. – 1995. – № 6. – С. 17–24.
72. Архипов М. Г. Наука о безопасности: наше будуще / М. Г. Архипов, К. А. Кузьмишко, А. С. Крюченков // Российский следователь. – 2002. – № 3. – С. 34–39.
73. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : [навч. посіб.] / Нижник Н. Р., Ситник Г. П., Білоус В. Т. ; за заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. – Ірпінь, 2000. – 304 с.
74. Олейник А. Е. Реализация прав советских граждан в условиях формирования социалистического правового государства / А. Е. Олейник, В. С. Заяц // Актуальные проблемы формирования правового государства : сб. науч. ст. – Х., 1990. – С. 20–21.
75. Червякова Е. Б. Защита конституционных прав граждан средствами прокурорского надзора (проблемы общенадзорной деятельности) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право ; мкниципальное право" / Е. Б. Червякова. – Х., 1992. – 21 с.
76. Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) / Г. Шмельова // Право України. – 1994. – № 10. – С. 50–51.
77. Мордовцев А. С. Права человека и деятельность органов внутренних дел / Мордовцев А. С., Магомедов А. А., Силантьев Л. В. – Саратов : Сарат. ун-т, 1994. – 210 с.
78. Алексеев С. С. Структура советского права / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1975. – 263 с.
79. Глущенко П. П. Конституционные права и свободы граждан России : современные проблемы социально-правовой защиты / Глущенко П. П. ; под общ. ред. В. П. Сальникова. – СПб. : Санкт-Петербург. академия МВД России, 1997. – 210 с.
80. Ростовщиков И. В. Обеспечение прав и свобод личности в СССР : вопросы теории / Ростовщиков И. В. – Саратов : Сарат. ун-т, 1988. – 117 с.
81. Осипов Ю. К. Подведомственность юридических дел / Осипов Ю. К. – Свердловск : СЮИ, 1973. – 124 с.
82. Алжеев И. А. Защита конституционных прав граждан Российской Федерации (теория и практика) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право ; муниципальное право" / И. А. Алжеев. – М., 1993. – 19 с.
83. Толкачев К. Б. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан : [монографія] / К. Б. Толкачев, А. Г. Хабибулин ; М-во внутренних дел СССР, Уфимская высшая школа. – Уфа : Уфимская ВШ МВД СССР, 1991. – 168 с.
84. Шмельова Г. Адвокатура в юридичному механізмі забезпечення прав людини / Г. Шмельова // Сучасні системи адвокатури. – К., 1993. – С. 18–19.
85. Новоселов В. И. Способы защиты прав и свобод, гарантированных Конституцией СССР / В. И. Новоселов // Советская юстиция. – 1979. – № 18. – С. 7.
86. Понарин В. Я. Охрана имущественных прав личности и государства в уголовном судопроизводстве. Вопросы теории / В. Я. Понарин // Совершенствование правовых основ уголовного производства : сб. науч. ст. – Ярославль, 1988. – С. 85–87.
87. Тихонова Б. Ю. Субъективные права советских граждан, их охрана и защита : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право" / Б. Ю. Тихонова. – М., 1972. – 18 с.
88. Бахрах Д. М. Административное право : [учебник] / Бахарх Д. М. – М. : Бек, 1996. – 489 с.
89. Зайчук О. В. Правовой статус гражданина / О. В. Зайчук // Реферативный обзор действующего законодательства Украины. – К., 1993. – С. 5–6.
90. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса : Полный курс : [учебник] / Тихомиров Ю. А. – М. : Юристъ, 2001. – 652 с.
91. Кримінально-процесуальний кодекс України : прийнятий 12 січня 1961 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
92. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 липня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
93. Лукашева Е. А. Право, мораль, личность / Лукашева Е. А.// АН СССР. Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1986. – 263 с.
94. Про друковані засоби масової інформації (пресу в Україні) : Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1 – Ст. 1.
95. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
96. Кальченко Н. В. Право человека и гражданина на жизнь и его гарантии в РФ : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право; муниципальное право" / Н. В. Кальченко// – СПб, 1994. – 23 с.
97. Горбачев П. В. Право человека на благоприятную окружающую среду в контексте соотношения законодательства РФ и международных стандартов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права ; история правовых и политических учений " / П. В. Горбачев. – СПб., 1995. – 24с.
98. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
99. Залюбовская И. Институт Уполномоченного по правам человека: мировая практика деятельности / И. Залюбовская // Правовий статус особи : стан, проблеми, перспективи : зб. наук. ст. / за ред. М. Головка, Н. Морзе, П. Біленчука. – К., 1998. – Ч. 1. – С. 57– 61.
100. Про прокуратуру : Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
101. Про судоустрій України : Закон України від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
102. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
103. Права человека : [учебник для вузов] / отв. ред. чл.-кор. РАН, д. ю. н. Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 2004. – 576 с.
104. Астрахань А. А. Гарантии и пределы осуществления конституционных прав и свобод советских граждан : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.01 “Теория и история государства и права ; история политических и правовых учений" / А. А. Астрахань. – М., 1986. – 21 с.
105. Буева Л. П. Социальная детерминация и активность личности / Л. П. Буева // Общество и личность. – М., 1999. – С. 56–57.
106. Комаров С. А. Личность. Права и свободы. Политическая система / С. А. Комаров, И. В. Ростовщиков. – СПб. : Санкт-Петерб. юрид. ин-т, 2002. – 336 с.
107. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
108. Про політичні партії в Україні : Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
109. Сравнительное конституционное право: учебник / [Б. Н. Торопнин, В. Е. Чиркин, Ю. А. Юдин и др.] ; В. Е. Чиркин и др. (отв. ред.) ; РАН, Институт государства и права. – М. : Манускрипт, 1996. – 729 с.
110. Про затвердження комплексної цільової програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки : указ Президента України від 25 грудня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 17.
111. Крежов Е. В. Правовые аспекты безопасной деятельности человека / Е. В. Крежов // Изв. вузов. Правоведение. – 1993. – № 2. – С. 88–93.
112. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення : Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №. 27 – Ст. 218.
113. Вавилин Е. В. Некоторые проблемы механизма защиты субъективных гражданских прав / Е. В. Вавилин // Изв. вузов. Правоведение. – 2002. – № 3. – С. 178–185.
114. Симкин Г. Н. Рождение этосферы / Г. Н. Симкин // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 95–104.
115. Наумов А. В. О гегелевской идее права применительно к уголовному праву / А. В. Наумов // Государство и право. – 1993. – № 4. – С. 19–28.
116. Дженніс М. Європейське право у галузі прав людини: Джерела і практика застосування / Дженніс М., Харріс Д., Гом’єн Д. – К. : АртЕк, 1997. – 583 с.
117. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – Сімферополь : Таврія, 1998. – 712 с.
118. Грищук О. В. Право на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право" / О. В. Грищук. – К., 2002. – 20 с.
119. Лаптун Г. Відшкодування моральної шкоди – конституційне право людини / Г. Лаптун // Закон і бізнес. – 2001. – № 34. – С. 29.
120. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання : прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1979 р. // Права людини : зб. док. / [уклад. : В. С. Семенов, О. Н. Ярмиш та ін.]. – Х., 1997. – С. 137–154.
121. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 9 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 256.
122. Кримінально-виконавчий кодекс України : прийнятий 23 січня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.
123. Права человека. Основные международные документы : сб. док. – М. : Междунар. отношения, 1990. – 160 с.
124. Дубовик О. Л. Механизм действия права в чрезвычайных ситуациях / О. Л. Дубовик // Обеспечение безопасности населения и территорий (организационно – правовые вопросы). – М., 1994. – С. 3–19.
125. Коротков А. П. Правовые средства управления кризисными ситуациями: сравнительный анализ международно-правового и внутригосударственного регулирования / А. П. Коротков, Ю. Ю. Соковых // Государство и право. – 1997. – № 10. – С. 65–72.
126. Зимин В. П. Правомерное неисполнение приказа: доктрина «умных штыков» / В. П. Зимин // Изв. вузов. Правоведение. – 1993. – № 2. – С. 35–45.
127. Ларин А. М. Процессуальные гарантии и функция уголовного преследования / А. М. Ларин // Советское государство и право. – 1975. – № 7. – С. 95–103.
128. Липачова Л. М. Реалізація конституційного права людини і громадянина на звернення на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини : [монографія] / Липачова Л. М. – Дніпропетровськ : Юрид.акад. М-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2005. – 204 с.
129. Магновський І. Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія і історія держави та права; історія правових і політичний вчень" / І. Й. Магновський. – К., 2003. – 20 с.
130. Васьковська В. Право людини на безпеку та конституційно-правовий механізм його забезпечення: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спеціальність 12.00.02 – конституційне право/ Васьковська В.П. – Дніпропетровськ, 2006. – 224 с.
131. Кушніренко О. Інститут євроомбудсмена : питання теорії і позитивної практики / О. Кушніренко, Ю. Барабаш // Право України. – 2001. – № 6. – С. 44–47.
132. Косевцов В. О. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів : [монографія] / В. О. Косевцов, І. Ф. Бінько. – Київ : Нац. ін-т стратег. досліджень, 1996. – 53 с. – (Серія “Національна безпека". Випуск 1).
133. Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. Головатий С.]. – К.: Укр. правн. фундація, 1996. – 544 с.
134. Абрамов В. М. Обеспечение безопасности личности (без телохранителей) / Абрамов В. М. – М. : Арсин, 2000. – 112 с.
135. Барчук В. Права людини як головний об’єкт національної безпеки України / В. Барчук // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 81–84.
136. Боднар О.Б. Юридичні гарантії права людини на особисту безпеку (с.221-224) – Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні: Збірник матеріалів міжвузівської науково-практичної конференції, 8 грудня 2010 р./ – К.: НАВС, 2010, 232 с.
137. Бойчук М. Б. Правопорядок і безпека особистості у громадянському суспільстві / М. Б. Бойчук // Трибуна. – 2002. – № 9–10. – С. 36–37.
138. Гамалій І. В. Діяльність міліції щодо забезпечення конституційних прав і свобод громадян / І. В. Гамалій // Держава та право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К., 2000. – Вип. 5. – С. 105–111.
139. Гуренко М. М. Теоретико-правові проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина : [монографія] / Гуренко М. М. – Київ : НАВСУ, 2001. – 218 с.
140. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України : [монографія] / Негодченко О. В. – Дніпропетровськ : Юридична академія МВС України, 2002. – 416 с.
141. Гусарєв С. Д. Конституційні основи формування в Україні правової держави та вдосконалення діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 02 “Конституційне право" / С. Д. Гусарєв. – К., 1994. – 20 с.
142. Домбровська О. Забезпечення реалізації суб’єктивного права на життя людини (теоретико-правовий аспект) / О. Домбровська // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 99–101.
143. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду : Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.
144. Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян : постан. Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 р. № 13 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та з загальних питань. – Х., 2002 . – С. 309–315.
145. Регушевський Е. Є. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в державотворчому процесі в Україні / Е. С. Регушевський // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – Вип. 46. – С. 124–127.
146. Романовский Г. Б. Гносеология права на жизнь / Романовский Г. Б. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 370 с.
147. Демиденко В. О. Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.02 “Конституцыйне право; муніципальне право" / В. О. Демиденко. – К., 2002. – 16 с.
148. Безопасность человека и преступность : международная научно – практическая конференция // Государство и право. – 1995. – №12. – С. 108–131.
149. Белов А. Ф. Национальная безопасность – безопасность личности, общества, государства / А. Ф. Белов // Служба безопасности. – 2007. – № 9. – С. 6–7.
150. Боднар О.Б. Законодавство про особисту безпеку в аспекті планування законодавчої діяльності парламенту України (с. 61-63) – Планування законодавчої діяльності парламенту: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22 червня 2010 р./ За заг. ред. В.О. Зарука – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2011. – 216с.
151. Гіда Є. О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.01 “Теорія і історія держави та права; історія правових і політичних вчень" / Є. О. Гіда. – К., 2000. – 16 с.
152. Горова О. Б. Конституційні громадянські права людини в Україні і їх забезпечення міліцією (роль міжнародно-правових норм в цьому процесі): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.01 “Теорія і історія держави та права ; історія правових і політичних вчень" / О. Б. Горова. – К., 2000. – 17 с.
153. Боднар О.Б. Перспективи розвитку права на особисту безпеку (с.280-282) – Правові реформи в Україні: Збірник матеріалів ІІ міжвузівської науково-теоретичної конференції, 21 жовтня 2010 р./ - К., НАВС, 2010. – 291 с.
154. Никитин Ю. М. О роли милиции в обеспечении конституционных прав и свобод советских граждан / Ю. М. Никитин // Правовые вопросы деятельности органов внутренних дел на современном этапе. – Ташкент, 1985. – С. 51–60.
155. Обеспечение и охрана советской милицией конституционных прав и свобод граждан : учеб. пособие / [ Богачева О. Г. и др.] ; МВД СССР. Высш. юрид. заоч. школа. – М. : ВЮЗИ, 1988. – 72 с.
156. Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии : [монографія] / Оборотов Ю. Н. – Одесса : Юрид. літ., 2001. – 160 с.
157. Олійник А. Ю. Механізм, форми, методи та особливості забезпечення органами внутрішніх справ реалізації прав людини і громадянина : [лекція] / Олійник А. Ю. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 32 с.
158. Поздняков А. И. О понятийном аппарате теории безопасности / А. И. Поздняков // Безопасность : информационный сборник. – 2002. – № 7–8. – С. 185–191.
159. Конституційне право України : [підруч. для вузів] / за ред. д-ра юрид. наук, проф. В. Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 1999. – 734 с.
160. Конституционное право : словарь / отв. ред. В. В. Маклаков. – М.: Юристъ, 2001. – 560 с.
161. Негодченко О. В. Удосконалення правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України та забезпечення прав і свобод людини / О. В. Негодченко // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2002. – № 3 (9). – С. 11–17.
162. Копан О. В. Безпека як потреба в теоретико-управлінському аспекті / О. В. Копан // Конституційні гарантіїї захисту людини у сфері правоохоронної діяльності : матеріали наук.-практ. конфер., (24-25 вересня 1999 року). – Дніпропетровськ, 1999. – С. 191–195.
163. Копейчиков В. В. Реализация субъективных прав граждан / В. В. Копейчиков // Советское государство и право. – 1984. – № 3. – С. 13–19.
164. Шайкенов Н. А. Правовое обеспечение интересов личности / Шайкенов Н. А. – Свердловск : Уральский ун-т, 1990. – 200 с.
165. Чиркин В. Е. Общечеловеческие ценности и современное государство / В. Е. Чиркин // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 5–13.
166. Хлобустова М. Безопасность общества и права человека / М. Хлобустова // Власть. – 2001. – № 4. – С. 70–74.
167. Урсул А. Проблема безопасности и категория развития: философско-методологическое введение / А. Урсул, А. Романович // Безопасность Евразии. – 2002. – № 4. – С. 224–240.
168. Хальота А. Методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації прав людини / А. Хальота // Право України. – 2001. – № 5. – С. 43–46.
169. Теория права и государства : [учебник] / под ред. В. В. Лазарева. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Право и закон, 2001. – 576 с.
170. Кобзин Д.А., Черноусов А.Н. Полиция и права человека: [практическое пособие] / Д.А. Кобзин, А.Н. Черноусов. – Харьков, 2011. – 335 с.
171. Коваленко В.В., Червяцова А.О., Ярмиш О.Н. Запобігання катуванням [текст]: монографія / В.В.Коваленко, А.О. Червяцова, О.Н. Ярмиш. – К.: Атіка, 2010. – 160 с
172. Кобзін Д.А., Черноусов А.М., Мартиненко О.А., Шейко Р.В., Бєлоусов Ю.Л., Буднік А.Ю., Колоколова М.О., Щербань С.В. Моніторинг незаконного насильства в міліції – 2010. Результати соціологічного дослідження / Д.А. Кобзін, А.М. Черноусов, О.А. Мартиненко, Р.В. Шейко, Ю.Л. Бєлоусов, А.Ю. Буднік, М.О. Колоколова, С.В. Щербань – Харків: Права людини, 2011. – 208 с.
173. Дотримання прав людини в діяльності МВС / Харківська правозахисна група. – Харків: Права людини, 2009. – 280 с.
174. Панченко А.В. Личная безопасность человека и гражданина и конституционно-правовой механизм ее обеспечения в Российской Федерации: Автореферат. дис. … кандидата юридических наук: 12.00.02/ А.В. Панченко. – Челябинск, 2010. – 25 с.
175. Колоткина О.А. Право личности на безопасность: понятие и механизмы обеспечения в РФ: теоретико-правовое исследование: диссертация … кандидата юридических наук: 12.00.01/ О.А. Колоткина; [место защины: Сарат. гос. акад. права]. – Екатеринбург, 2009. – 215 с.
176. Прудников А.С. Безопасность личности и ее обеспечение органами внутренних дел: Теоретико-правовое исследование: диссертация … доктора юридических наук: 12.00.01/ А.С. Прудников. – Москва, 1999. – 433 с.
177. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України : навч. посіб. / [В. С. Ковальський (кер. авт. кол.), В. Т. Білоус, С. Е. Демський та ін.] ; відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 320 с.
178. Серебрянников В. В. Общественная безопасность как исследовательская проблема / В. В. Серебрянников, Р. Г. Яновский // Вестник Российской Академии наук. – М., 1996. – Т. 66. – № 4. – С. 291–304.
179. Лунев А. Е. Право и эффективность управления / Лунев А. Е. – М. : Юрид. лит., 1973. – 88 с.
180. Самсон Р. Т. Права человека и внутренняя компетенция государства / Р. Т. Самсон // Московский журнал международного права. – 2003. – № 2. – С. 58–80.
181. Лазоренко О. В. Гуманізація ідеології безпеки – стратегічна вимога сучасності / О. В. Лазоренко, В. Ю. Барков // Стратегічна панорама. – К., 1999. – №4. – С. 79–86.
182. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : [навч. посіб.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
183. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні : теоретичні і практичні аспе