Корабель Марія Георгіївна. Конфіскація майна як вид кримінального покарання

Короткий опис

Корабель Марія Георгіївна. Конфіскація майна як вид кримінального покарання.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08, Акад. адвокатури України. - Київ, 2015.- 160 с.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

КОРАБЕЛЬ МАРІЯ ГЕОРГІЇВНА

УДК 343.241.4

КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА
ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ

12.00.08- кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Шинкарьов Юрій Вікторович,
кандидат юридичних наук, доцент

Харків 2014

ЗМІСТ
ВСТУП.………………………………………………………………..………..…3
РОЗДІЛ 1. 1. Правова природа конфіскації майна як виду кримінального покарання……………………………………………………………………….13
1.1. Поняття та зміст конфіскації майна……………………………….……13
1.2. Історія становлення та розвитку конфіскації майна……………………47
1.3. Порівняльно-правова характеристика конфіскації майна в Україні та інших країнах світу……………………………………………………….63
Висновки до розділу 1………………………..…………………................80
РОЗДІЛ 2. 2. Особливості застосування конфіскації майна в Україні……….84
2.1. Особливості призначення конфіскації майна………………...……..….…84
2.2. Особливості виконання конфіскації майна, як виду додаткового покарання……………………………………………………………………….113
Висновки до розділу 2……………………………………..…………….134
РОЗДІЛ 3 Перспективи розвитку нормативної регламентації покарання у виді конфіскації майна в Україні……………………………….…………………..138
Висновки до розділу 3……………………………………….…………..168
ВИСНОВКИ…………………………………………………...….…………….170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….……………..…………177
ДОДОТКИ………………………………………………………………………198

ВСТУП

Актуальність теми. Впродовж значного періоду наша держава перебуває на шляху інтеграції до Європейського союзу. Вступ України в Європейський економічний простір є багатоетапним та довготривалим у часі процесом.
Наша держава проводить реформи в економіці та в законодавчій сфері для прискорення зазначеного процесу. Важливими етапами на шляху означеної інтеграції є впровадження до національного законодавства положень, що відповідають міжнародним стандартам. Основними напрямками діяльності міжнародних організацій є протидія організованій злочинності, корупції, тероризму тощо. Останнім часом значна увага приділяється гуманізації закону про кримінальну відповідальність шляхом впровадження нових засобів протидії злочинності. Так, основними ідеями в галузі кримінального правосуддя є розробка нових програм, не пов’язаних з ізоляцією засуджених від суспільства, з метою дотримання прав і свобод людини та адаптації засуджених.
В Конституції України закріплено, що наша держава є суверенна і незалежна, демократична та правова. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Становленню цих гарантій перешкоджає злочинність, у протидії якій значну роль відіграють покарання.
Впродовж значного періоду становлення та розвитку країн світу триває організована діяльність суспільства в протидії злочинності. Цивілізоване суспільство вдавалося до різних засобів протидії злочинності, застосовуючи смертну кару, тілесні покарання інші види поводження. Проте навіть такі радикальні заходи не можуть повністю викорінити злочинність.
Зменшення рівня злочинності залежить від різних соціальних, економічних умов в суспільстві, але не менш важливе значення має інститут покарання як ефективний засіб попередження вчинення нових злочинів.
Кримінальний кодекс України передбачає дванадцять видів покарань, в тому числі конфіскацію майна як вид додаткового покарання, що призначається для індивідуалізації покарання та підсилення каральних, виправних та попереджувальних властивостей основного покарання.
Актуальність дослідження конфіскації майна обумовлена тим, що практика її призначення та виконання має певні недоліки, а дефекти нормативно-правової регламентації цього виду кримінального покарання зумовлюють правозастосовні проблеми на всіх стадіях кримінального провадження. Так, неналежне забезпечення можливої конфіскації майна на стадії досудового розслідування тягне за собою проблеми в процесі призначення та, відповідно, виконання означеного покарання; обмежені повноваження Державної виконавчої служби України в частині виявлення майна, що підлягає вилученню, унеможливлює належне виконання вироку в частині конфіскації майна; невідповідність переліку майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду, вимогам національного законодавства також викликає суттєві проблеми в процесі виконання вироку.
Конфіскація майна, як вид кримінального покарання, знайшла своє втілення не тільки у вітчизняному законодавстві, а й багатьох міжнародних договорах, підписаних та ратифікованих Україною та іншими країнами світу.
Світове співтовариство приділяє значну увагу проблемам захисту права власності, відшкодуванню збитків, заподіяних злочинами, протидії організованій злочинності та незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин й іншим проблемам ХХ та ХХІ століття. Рівень злочинності в світі зумовлює регламентацію конфіскації майна в багатьох міжнародних договорах що зобов’язують країни-учасниці застосовувати конфіскацію. До них відносять: Конвенцію ООН «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин» (1988 року), Конвенцію ООН «Проти транснаціональної організованої злочинності» (2000 року), Конвенцію «Про кримінальну відповідальність за корупцію» (1999 року) тощо.
Проблеми законодавчого регулювання та практичного застосування покарань, в тому числі досліджуваного, висвітлювались в працях І. Г. Богатирьова, М. І. Бажанова, О. Г. Волеводза, О. В. Волоха, X. І. Гаджієва, Н. О. Гуторової, В. К. Дуюнова, Т. А. Денисової, Б. О. Кирися, Ю. Б. Мельникової, Л. І. Марагулової, М. І. Панова, В. Я. Тація, В. М. Трубникова, В. І. Тютюгіна, Г. О. Усатого, О. Л. Цветиновича, П. В. Цимбала, О. І. Шинальського, Ю. В. Шинкарьова та інших.
Кримінально-правові та кримінально-виконавчі проблеми застосування покарання у виді конфіскації майна були предметом дослідження у дисертаціях на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Г. М. Собко (2008 року), В. П. Козиревої (2007 року), Н. В. Марченко (2009 року), М. П. Черненка (2003 року) та інших. Праці вказаних науковців були спрямовані на удосконалення нормативної регламентації, призначення та виконання даного покарання і стали вагомим внеском на шляху до вирішення проблем, пов’язаних із практикою застосування конфіскації майна. Водночас, є підстави стверджувати, що питання, пов’язані з застосуванням конфіскації майна, а саме зміст цього покарання, його соціально-правова обумовленість, особливості призначення та виконання поки що розглядаються неоднозначно, а іноді суперечливо. Наявні позиції вчених не виключають можливості зробити власний аналіз конфіскації майна як виду покарання, вирішити деякі дискусійні питання та звернути увагу на ще не розглянуті правовою доктриною аспекти призначення та виконання конфіскації майна. Наукове дослідження спрямоване на встановлення недоліків регламентації досліджуваного покарання та визначення напрямків розвитку правового регулювання конфіскації майна.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за темою «Шляхи протидії злочинності в Україні» (державний реєстраційний номер 0111U006435).
Робота виконана згідно з планом заходів із виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 року № 767; державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2015 роки, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001 та державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 року № 350.
Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 012166 від 26 квітня 2013 року).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є проведення комплексного аналізу конфіскації майна як виду додаткового покарання, встановлення проблем правового регулювання, призначення та виконання означеного виду покарання, що, в свою чергу, дозволить виокремити можливі шляхи розвитку та покращення нормативної регламентації досліджуваного виду покарання.
Для досягнення мети дослідження поставлено наступні завдання:
- встановити соціально-правову обумовленість конфіскації майна як виду додаткового покарання;
- визначити поняття, зміст та місце конфіскації майна в системі покарань України;
- дослідити історію становлення та розвитку конфіскації майна як виду покарання на території України;
- провести порівняльно-правову характеристику конфіскації майна в Україні та країнах англо-американської та романо-германської правових систем;
- проаналізувати практику призначення покарання у виді конфіскації майна та виявити проблеми його застосування;
- дослідити проблеми виконання конфіскації майна;
- розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в частині призначення та виконання конфіскації майна як додаткового виду покарання.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у процесі правової регламентації, призначення та виконання покарання у виді конфіскації майна.
Предметом дослідження є конфіскація майна як вид кримінального покарання.
Методи дослідження визначені з урахуванням дослідженої теми, мети та завдань.
Для досягнення поставлених перед дисертаційним дослідженням завдань щодо правової регламентації та застосування покарання у виді конфіскації майна використано методи дослідження:
логіко-правовий – для аналізу правових норм, що визначають особливості призначення та виконання досліджуваного покарання (підрозділи 1.1, 2.1);
історичний – для дослідження історії становлення та розвитку конфіскації майна як додаткового виду покарання на території сучасної України (підрозділ 1.2);
системно-структурний – для визначення змісту конфіскації майна як виду покарання та встановлення місця досліджуваного покарання в системі покарань України (підрозділ 1.1);
аналізу та синтезу – для комплексного аналізу наукових досліджень що вивчали інститут покарань та безпосередньо конфіскацію майна (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1,);
порівняльно-правовий – для з’ясування різних позицій вчених щодо застосування конфіскації майна (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2);
статистичний – для вивчення практики призначення та виконання конфіскації майна для з’ясування проблемних питань щодо застосування досліджуваного покарання (підрозділи 2.2, розділ 3).
Нормативна база дисертаційного дослідження: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, закони України, нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правове законодавство зарубіжних країн і міжнародно-правові договори, підписані та ратифіковані Верховною Радою України з питань застосування досліджуваного покарання.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних науковців в галузі кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології, також були досліджені наукові праці зарубіжних учених у галузі застосування досліджуваного покарання.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять: показники статистичної звітності апеляційного суду Харківської області за 2008–2014 рр., статистична звітність Державної пенітенціарної служби України за 2012–2014 рр., дані вивчення 230 кримінальних справ та кримінальних проваджень, розглянутих судами, за якими ухвалено вироки із призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна за період 2010–2014 рр., результати анкетування 120 співробітників правоохоронних органів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є одним з перших комплексних досліджень на монографічному рівні проблем нормативної регламентації, призначення та виконання конфіскації майна як додаткового виду покарання.
Змістовним ознакам наукової новизни роботи відповідають наступні положення:
уперше:
– запропоновано доповнення положень КК України стосовно заміни майна, що підлягає конфіскації, на грошову суму, в разі знищення, продажу чи непридатності означеного майна. Таким чином, суд зможе приймати рішення щодо конфіскації грошової суми, яка еквівалентна майну, що підлягає конфіскації;
– внесено пропозицію встановлювати розмір (повна, часткова) конфіскації майна безпосередньо в санкціях статей Особливої частини КК;
– обґрунтовано необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та викладення п. 1 ст. 170 КПК в такій редакції: «З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду зобов’язаний звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, з метою забезпечення виконання конфіскації майна, а для цивільного позову таке право має цивільний позивач»;
– аргументовано та доведено необхідність зміни санкцій статей 212, 233, 365-2, 368-3, 368-4 Кримінального кодексу, які передбачають штраф як основне покарання та конфіскацію майна – як додаткове, що зменшує каральний та попереджувальний вплив додаткового покарання і не відповідає принципу індивідуалізації покарання;
удосконалено:
– поняття досліджуваного покарання: «Конфіскація майна є заходом державного примусу, що застосовується до особи, визнаною винною у вчиненні тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і полягає в примусовому безоплатному вилученні всього або частини майна засудженого у власність держави»;
– висновок, що, з огляду на сукупність правообмежень, які притаманні конфіскації майна, її розташування в ст. 51 КК України відповідає встановленій ним системі покарань;
– редакцію «Переліку майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду», у відповідності до вимог національного законодавства;
– аргументацію щодо розширення повноважень Державної виконавчої служби України в частині виявлення майна, що підлягає конфіскації, в межах всієї країни, а не окремої області;
дістали подальший розвиток:
– науковий підхід щодо виконання конфіскації майна у разі смерті засудженого, визнання його судом безвісно відсутнім або померлим після набрання вироком законної сили. Такий підхід пов’язується із тим, що виконання конфіскації майна після смерті засудженого робить неможливим досягнення поставлених перед покаранням цілей;
– науковий підхід щодо визначення та окреслення взаємовідношення принципів та загальних засад призначення покарання;
– погляди на конструювання санкцій статей Особливої частини КК у відповідності з правилами їх побудови, за якими основне покарання є більш тяжким ніж додаткове.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що положення та висновки роботи можуть бути використані:
– у правотворчості – для вдосконалення нормативно-правового регулювання застосування покарання у виді конфіскації майна;
– у правозастосуванні – при призначенні судами покарання у виді конфіскації майна.
Результати дисертаційного дослідження були впроваджені в практичну діяльність Валківського районного суду Харківської області (акт впровадження у практичну діяльність Валківського районного суду Харківської області від 22.09.14);
– у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем застосування покарання у виді конфіскації майна;
– у навчальному процесі – при викладанні курсу Загальної частини кримінального права (акт впровадження в навчальний процес юридичного факультету Харківського національного університету імені Г. С. Сковороди від 25.09.14).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та їх аргументація, рекомендації з удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, що містяться у дисертації, були обговорені на засіданнях кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасна наука – пенітенціарній практиці» (м. Київ, 2013 р.), «Заходи кримінально-правового впливу: проблеми нормативної регламентації та ефективності застосування» (м. Одеса, 2014 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано сім наукових праць, з яких чотири статті в наукових фахових виданнях України, одна стаття в науковому фаховому виданні Республіки Молдова, дві тези доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (199 найменувань на 21 сторінці) та чотирьох додатків, розташованих на 5 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з яких основного тексту – 174 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації подано розв’язання комплексу важливих науково-прикладних проблем щодо дослідження інституту конфіскації майна як виду покарання на теоретичному, законодавчому та правозастосовному рівнях. Викладені у дисертації нові наукові положення та науково обґрунтовані результати дослідження дали змогу дійти таких висновків:
1. Існування конфіскації майна як виду кримінального покарання ще з часів Руської правди і до чинного національного законодавства, зумовлено ефективністю цього засобу протидії злочинності, що підтверджується нормами міжнародного законодавства.
2. Конфіскація майна має певні ознаки, характерні їй та іншим покаранням: є заходом державного примусу; застосовується від імені держави за вироком суду; застосовується до особи, визнаної винною у вчиненні злочину; призначається за вчинення злочину, передбаченого КК України; полягає в передбаченому обмеженні певних прав і свобод засудженого; тягне особливий кримінально-правовий стан особи – судимість.
Конфіскації майна характерні й спеціальні ознаки, що характеризують цей вид покарання. До таких ознак слід віднести: примусовість вилучення; безоплатне вилучення; об’єктом конфіскації може бути тільки майно засудженого, частина майна в спільній власності, що належить засудженому; вилучене майно спрямовується в дохід держави; обмеження майнових прав здійснюється повністю або частково; категорія злочинів, конфіскація майна встановлюється за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів вчинених з корисливих мотивів; виключність призначення, конфіскація майна призначається у випадках, передбачених санкціями статей Особливої частини КК України; конфіскація майна не має абсолютного характеру, оскільки обмежена Переліком майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду.
Сукупність загальних та спеціальних ознак покарання дає можливість визначити поняття конфіскації майна. Враховуючи ст. 50, п. 7 ст. 51, ст. 59 КК України запропоноване наступне визначення досліджуваного покарання: «Конфіскація майна є заходом державного примусу, що застосовується до особи, визнаною винною у вчиненні тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості, та полягає в примусовому безоплатному вилученні всього або частини майна засудженого у власність держави».
3. Аналіз місця конфіскації майна в переліку покарань відповідає принципу розташування покарань від менш суворого до більш суворого.
Розташування конфіскації майна в п. 7 ст. 51 КК України означає, що це покарання є більш тяжким, ніж штраф, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців. Це можна пояснити тим, що конфіскація майна обмежує таке конституційне право, як право власності. Перелічені в пп. 1–6 ст. 51 КК України покарання також передбачають певні майнові обмеження, але вони не поширюються на це право, що робить їх менш тяжкими, ніж конфіскація майна. Покарання, передбачені в пп. 8–12 ст. 51 КК (арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі), є більш суворими порівняно із конфіскацією майна покараннями, оскільки вони обмежують конституційні права, що передбачені в ст. 33 Конституції України: право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України; обмеження права власності є менш тяжким. З цього можна зробити висновок, що конфіскація майна є менш суворим покаранням, ніж покарання, пов’язані з обмеженням волі.
Зроблено висновок, що місце конфіскації майна в переліку покарань відповідає принципу розташування покарань, від менш суворого до більш суворого покарання.
4. Проведено комплексний аналіз переліку майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду, та встановлено ряд положень, які не відповідають національному законодавству України та сучасному розвитку суспільства. По-перше, необхідно привести юридичні терміни у відповідність до законів України, а деякі роз’яснити; по-друге, виключити з Переліку майно, що не реалізується за відсутності ринків збуту; по-третє, необхідно розробити більш гуманний Перелік майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду, оскільки чинний був додатком ще до КК 1960 року. Враховуючи зазначені в науковому дослідженні зауваження, запропоновано Перелік майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду, викласти в наступній редакції:
«Не підлягають конфіскації такі види майна та предмети, що належать засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідні для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні:
1) Житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, на якій цей будинок знаходиться, чи квартира, в якій засуджений на його сім’я постійно проживають.
2) Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні засудженому і особам, які перебувають на його утриманні:
а) весь одяг засудженого, взуття, постіль та рушники;
б) всі дитячі речі;
в) побутова техніка, з розрахунком на сім’ю: один телевізор, одна пральна машина, один холодильник, одна піч для приготування їжі, один комп’ютер;
г) меблі з розрахунком на кожного члена сім’ї та (або) особу, що перебуває на утриманні засудженого: по одному ліжку, по одній шафі, по одному стільцю, по одному столу, всі кухонні меблі;
3) Всі продукти харчування, потрібні для особистого споживання засудженому, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні (крім продуктів призначених на продаж); до продуктів призначених на продаж можна віднести зроблені або вирощені овочі, фрукти, соняшникова олія, борошно, крупи або придбані продукти харчування для подальшої реалізації.
4) Паливо, потрібне засудженому, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі та обігрівання приміщення протягом шести місяців.
5) По одній одиниці крупної рогатої худоби (корова, свиня, коза, баран), всі кури або гуси, або вутки для осіб, які отримують доход виключно з підсобного господарства за відсутності місця роботи;
6) Корм для худоби, яка не підлягає конфіскації, в кількості, потрібній до вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів.
7) Інструменти та предмети, необхідні для продовження професійних чи наукових занять засудженого, за виключенням випадків, коли засуджений вироком суду позбавлений права займатися певною діяльністю».
5. Конфіскація майна, як і будь-яке інше покарання, має призначатися відповідно до принципів та загальних засад призначення покарання. Принципи призначення покарання є самостійною кримінально-правовою категорією та розглядаються в тісному зв’язку з загальними засадами призначення покарання.
6. В результаті порівняльно-правового аналізу зарубіжного досвіду зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення нормативної регламентації конфіскації майна в частині доповнення норм КК України стосовно заміни майна, що підлягає конфіскації, на грошову суму, в разі знищення, продажу чи непридатності означеного майна. Таким чином, суд зможе приймати рішення щодо конфіскації грошової суми, яка еквівалентна майну, що підлягає конфіскації.
7. Належне виконання конфіскації майна можливе лише шляхом виконання злагодженого механізму на всіх стадіях кримінального процесу. Важливу роль у виконанні конфіскації майна відіграє стадія досудового розслідування (процесуальна стадія). Процедуру забезпечення виконання судового вироку в частині можливої конфіскації майна регламентовано в Кримінальному процесуальному кодексі України.
8. В дисертаційному дослідження розглянуто дискусійне питання щодо доцільності виконання конфіскації майна у разі смерті засудженого, визнання його судом безвісно відсутнім або померлим після набрання вироком законної сили. Встановлено, що конфіскація майна, як вид додаткового покарання, передбачена в КК для індивідуалізації покарань за корисливі злочини та підсилення карального впливу покарання, тобто досягнення цілей покарання, в жодному разі конфіскація майна не передбачена для поповнення державного бюджету. Виконання конфіскації майна після смерті засудженого робить неможливим досягнення поставлених перед покаранням цілей: мета кари не досягається оскільки особа не зазнає майнових обмежень, мета виправлення та попередження не досягається в частині спеціальної превенції, але досягається в частині загального попередження, що є не достатнім для виконання покарання після смерті засудженого, визнання його судом безвісно відсутнім або померлим після набрання вироком законної сили.
Враховуючи зазначені підстави, зроблено висновок про недоцільність виконання конфіскації майна у разі смерті засудженого, визнання його судом безвісно відсутнім або померлим після набрання вироком законної сили.
9. В дисертаційному дослідженні аргументовано недоцільність передбачення в санкціях статей Особливої частини КК штрафу та конфіскації майна одночасно. Розглянуто санкції ст.ст. 212, 233, 365-2, 368-3, 368-4 КК та, з урахуванням змісту ст. 59 і ч.ч. 4, 5 ст. 12 КК України, вказано, що розмір штрафу, передбачений у вказаних статтях, відповідає тяжким та особливо тяжким злочинам, за які може призначатися конфіскація майна. Досліджено доцільність призначення штрафу та конфіскації майна, тобто двох майнових покарань, за вчинення злочинів, передбачених вказаними статтями Особливої частини КК. У ст. 51 КК передбачені основні цілі покарання, до яких відносяться: кара, виправлення засудженого та запобігання вчинення нових злочинів засудженим та іншими особами. Основним каральним елементом штрафу та конфіскації майна є майнові обмеження (у першому – шляхом грошового стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК, у другому – шляхом примусового безоплатного вилучення всього або частини майна засудженого). Оскільки штраф та конфіскація майна досягають поставлених перед покаранням цілей майже однаково, це дає підстави стверджувати про недоцільність одночасного застосування зазначених покарань. Зроблено висновок, що додаткові покарання не можуть обмежувати ті ж самі конституційні права, що й основні покарання, а зміст штрафу та конфіскації майна визначається тим, що вони покликані впливати на свідомість засуджених шляхом спричинення матеріальних обмежень.
Запропоновані нові редакції санкцій ст.ст. 212, 233, 365-2, 368-3, 368-4 КК , що відповідають правилам побудови санкцій та природі покарань.
10. Теоретичний аналіз природи санкцій дає можливість дійти висновку, що зміст санкції має залежати від характеру суспільної небезпечності та об’єкта посягання. Це правило має поширюватися і на додаткові покарання. Конфіскація майна як додаткове покарання передбачена в різних розділах Особливої частини КК, зокрема: злочини проти життя та здоров’я особи; злочини проти волі, честі та гідності особи; злочини проти власності; злочини проти господарської діяльності; злочини проти громадської безпеки; злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення; злочини в сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; злочини в сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг; злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Об’єкти посягання в зазначених розділах суттєво відрізняються один від одного, відповідно, а тому й розміри основних і додаткових покарань за відповідні злочини мають бути різними. Розмір конфіскації майна (повна, часткова) має бути встановлений безпосередньо в санкціях статей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аветисян П. А. Дополнительные наказания и их значение : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / П. А. Аветисян. – Казань, 2003. – 30 с.
2. Александров Ю. В. Кримінальне право України: Заг. частина : підручник для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К. : МАУП, 2004. – 328 с.
3. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право України : підручник / І. Г. Богатирьов. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 352 с.
4. Богатирьов І. Г. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та основи пробації : навч. посібн. / І. Г. Богатирьов, С. І. Халимон та ін. ; під заг. ред. д-ра юрид. н., проф. І. Г. Богатирьова. – Чернігів : Просвіта, 2007. – 236 с.
5. Бажанов М. І. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. ; Х. : Юрінком Інтер : Право, 2001. – 416 с.
6. Бажанов М. І. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
7. Борзенков Г. Н. Советское уголовное право. Общая часть : учебник / Г. Н. Борзенков, Н. Д. Дурманов, Г. А. Кригер и др. ; под ред. Г. А. Кригера, Н. Ф. Кузнецовой, Ю. М. Ткачевского. − М. : Изд − во МГУ, 1962. − 124 с.
8. Божьев В. П. Монография, посвященная стадии исполнения приговора: И. Д. Перлов, Исполнение приговора, изд. «Юридическая литература», М., 1963, 227 с. / В. Божьев, С. Нечипоренко // Советское государство и право. – 1965. – № 6. – С. 142–143.
9. Вереша Р. В. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Р. В. Вереша ; Акад. адвокатури України. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : Центр учб. л-ри, 2012. – 320 с.
10. Волеводз А. Г. Международный розыск, арест и конфискация полученных преступным путем денежных средств и имущества (правовые основы и методика) / А. Г. Волеводз ; науч. ред. проф. А. Б. Соловьев. – М. : Юрлитинформ, 2000. – 477 с.
11. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права / М. Ф. Владимирский-Буданов. – М. : Территория будущего, 2005. – 800 с.
12. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина : навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / В. К. Грищук. – К. : Ін Юре, 2006. – 59 с.
13. Горох О. П. Проблеми конструювання санкцій спеціальних кримінально-правових норм / О. П. Горох // Наук. зап. НаУКМА. Сер. Юрид. науки. – 2009. – Т. 90. – С. 94–98.
14. Гарбовський Л. А. Процесуальне забезпечення конфіскації майна в кримінальному судочинстві : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Гарбовський Леонід Антонович. – К., 2008. – 193 с.
15. Гончаренко В. Д. Історія держави та права України : підручник : у 2-х т. / В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін. ; [за ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка]. – К. : Ін Юре, 2003. – Том 2. – 580 с.
16. Гуторова Н. О. Щодо ефективності застосування майнових покарань за злочини проти державних фінансів / Н. О. Гуторова // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11. – С. 119–121.
17. Гуторова Н. О. Конфіскація майна за кримінальним правом України: проблеми та перспективи / Н. О. Гуторова, О. А. Шаповалова // Право України. – 2010 . – № 9 . – С. 56–65.
18. Денисова Т. А. Кримінальне покарання та функції його призначення і виконання за законодавством України : навчальний посібник / Т. А. Денисова. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2004. – 152 с.
19. Денисова Т. А. Кримінально-виконавче право : навчальний посібник / Т. А. Денисова, М. М. Мінаєв, В. А. Бадира, С. Ф. Денисов, В. Г. Хашев ; за ред. Т. А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
20. Дуюнов В. К. Система дополнительных наказаний / В. К. Дуюнов // Известия АН КиргССР. – 1982. – № 6. – С. 67.
21. Дуюнов В. К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике : монография / В. К. Дуюнов. – Курск : РОСИ, 2000. – 239 с.
22. Дементьев С. И. Построение уголовно-правовых санкций в виде лишения свободы / С. И. Дементьев. – Ростов-на-Дону : Рост Универ, 1986. – 157 с.
23. Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве / Ю. А. Демидов. – М. : Юрид. лит., 1975. – 73 с.
24. Даев В. Г. Процессуальное и уголовно-правовое значение орудий преступления / В. Г. Даев // Вестник ЛГУ. – 1973. – № 17. – С. 124–131.
25. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочину та зловживання владою Генеральної Асамблеї ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_114
26. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочину та зловживання владою (1985 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_114
27. Дурманов Н. Д. Cоветский уголовный закон / Н. Д. Дурманов. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1970. – 318 с.
28. Договір між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу в кримінальних справах (м. Нью-Делі, 3 жовтня 2002 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/356_012
29. Зауваження та пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком» (реєстр. № 5216 від 3 грудня 2010 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/c121a64aa3e4078cc225782a0049a86b?OpenDocument
30. Загудаев Ю. М. Имущественные наказания по советскому уголовному праву : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право» / Ю. М. Загудаев. – М., 1986. – 22 с.
31. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 18.04.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/222-18
32. Закон України «Про власність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/697-12
33. Івершенко Л. А. Конституційне право людини і громадянина на приватну власність в Україні та забезпечення його реалізації органами внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Л. А. Івершенко. – К., 2006. – 20 с.
34. Кирись Б. О. Конфіскація майна: аргументи за збереження і за скасування цього виду покарання / Б. О. Кирись // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична : збірник наукових праць. – 2006. – Вип. 1. – С. 233–243.
35. Кирись Б. О. Конфіскація майна як вид покарання за кримінальним законодавством зарубіжних держав / Б. О. Кирись // Хмельницький університет управління і праці. Університетські наукові записки. – 2005. – № 1–2. – С. 202–209.
36. Климюк О. Ф. Майнові покарання за злочини в праві України Х– початок ХХ століття / О. Ф. Климюк // Науковий вісник. Національної академії внутр. справ. України. – 2001. – Вип. 4. – С. 134–143.
37. Книженко О. О. Побудова санкцій к кримінальному праві. Проблеми вдосконалення / О. О. Книженко // Право та управління. – 2011. – № 2. – С. 185–192.
38. Книженко О. О. Урахування диференціації та індивідуалізації відповідальності під час встановлення кримінально-правових санкцій / О. О. Книженко // Наше право. – 2011. – № 2. – Ч. 2. – С. 81–86.
39. Книженко О. О. Поняття санкцій у кримінальному праві / О. О. Книженко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – Вип. 1. – С. 79–84.
40. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (м. Варшава, 16 травня 2005 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_948
41. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (м. Страсбург, 8 листопада 1990 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/MU90K01U.html
42. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU00144.html
43. Конвенція ООН Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (1989 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_096
44. Кримінально-виконавчий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15
45. Конвенція Рада Європи відкрила для підписання «Конвенцію Про кримінальну відповідальність за корупцію» 27 січня 1999 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_948
46. Кримінальний процесуальний кодекс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
47. Козлов А. П. Уголовно-правовые санкции (проблемы построения, классификации и измерения) / А. П. Козлов. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1989. – 176 с.
48. Кузнецов В. В. Кримінальне право України : навч. посіб. / В. В. Кузнецов ; за заг. ред. О. М. Джужи. – Вид. 2-ге доп. та перероб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.
49. Козирєва В. П. Кримінальні покарання майнового характеру за законодавством України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Козирєва Валентина Петрівна. – К., 2007. – 211 с.
50. Копиленко О. Л. Правознавство : навчальний посібник / О. Л. Копиленко, Ю. І. Римаренко, Л. І. Мозговий, В. І. Кушерець. – К. : Професіонал, 2007. – 400 с.
51. Козочкин И. Д. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть : учебное пособие / под ред. и с предисл. И. Д. Козочкина. – М. : Омега-Л, Институт международного права и экономики им. А. С. Грибоедова, 2003. – 576 с.
52. Коновалова В. О. Юридична психологія : підручник / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. – 2-ге вид., перероб. і доп. – X. : Право, 2008. – 240 с.
53. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/254к/96-вр
54. Кругликов Л. Л. Уголовное право России. Часть Общая. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 226 с.
55. Климюк О. Ф. Майнові покарання за злочини в праві України Х– початок ХХ століття / О. Ф. Климюк // Науковий вісник Національної академії внутр. справ. України. – 2001. – Вип. 4. – С. 134–143.
56. Конституція України : наук.-практ. коментар / [Авер'янов В. Б., Батанов О. В., Баулін Ю. В., Битяк Ю. П., Борисова В. І. та ін.]. – Х. : Право, 2003. – 808 с.
57. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навчальний посібник / М. Й. Коржанський. – 2-ге вид. – К. : Атіка, 2002. – 415 с.
58. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: Проблемы криминализации и педализации / А. И. Коробеев. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 1987. – 268 с.
59. Костромин А. С. Наказания, связанные с материальным воздействием на осужденного, в истории уголовного права зарубежных стран / А. С. Костромин // История государства и права. – 2007. – № 1. – С. 40–42.
60. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студентів спец. вищ. закладів освіти / [Бажанов М. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. та ін.]. – К. ; – Х. : Юрінком Інтер, 2001. – 416 с.
61. Лужбин А. В. Конфискация имущества – «новая» мера уголовно-правового характера и новые проблемы / А. В. Лужбин, К.А. Волков // Росийская юстиция. – 2006. – № 9. – С. 33–36.
62. Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения / В. В. Лунеев ; [отв. ред. В. Н. Кудрявцев]. – М. : Наука, 1991. – 383 с.
63. Лунеев В. В. Правовое регулирование общественных отношений - важный фактор предупреждения организованной и коррупционной преступности / В. В. Лунеев // Государство и право. – 2001. – № 5. – С. 106 – 113.
64. Лутшов А. И. Проблемы и перспективы развития уголовного законодательства Белоруссии / А. И. Лутшов // Уголовное право в XXI веке : материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М. В. Ломоносова (м. Москва, 31 мая–1 июня 2001 г.) / МГУ им. М. В. Ломоносова. – М. : ЛексЭст, 2002. – С. 39–43.
65. Лобойко Л. М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Лобойко Леонід Миколайович. – Дніпропетровськ, 2006. – 437 с.
66. Липинский Д. А. Соотношение функций права и функций юридической ответственности / Д. А. Липинский // Правоведение. – 2004. – № 3. – С. 144–155.
67. Любченко Д. І. Система покарань в кримінальному праві Гетьманщини другої половини ХVII – першої частини XVII ст. (за судовою практикою) / Д. І. Любченко // Вісник Національного університету внутр. справ. – 2006. – Вип. 35. – С. 97–102.
68. Марченко Н. В. Додаткові покарання та особливості їх призначення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Марченко Нінель Валеріївна. – Запоріжжя, 2009. – 213 с.
69. Марченко Н. В. Природа додаткових покарань: проблема концепції / Н. В. Марченко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С 101–104.
70. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина / П. С. Матишевський, П. П. Андрушко, С. Д. Шапченко. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 312 с.
71. Марисюк К. Б. Майнові покарання за кримінальним кодексом УСРР 1922 р. / К. Б. Марисюк // Часопис Київського університету права. – 2011. – Вип. 2. – С. 223–226.
72. Марисюк К. Б. Питання майнових покарань в Основних засадах кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1924 р. / К. Б. Марисюк // Часопис Київського університету права. – 2011. – Вип. 1. – С. 269–272.
73. Марогулова И. Л. Специальная конфискация по уголовным делам / И. Л. Марогулова // Проблемы совершенствования советского законодательства : труды. – Вып. 13. – М., 1978. – С. 130–140.
74. Михайленко П. П. Нариси з історії крим. законодавства Укр. РСР / П. П. Михайленко. – К. : Вид-во Акад. наук УРСР, 1959. – Ч. 1. – 168 с.
75. Михайлов В. И. Институт конфискации имущества в международном праве и некоторые тенденции его развития в законодательстве государств СНГ / В. И. Михайлов. – М., 2007. – С. 274–290.
76. Міжнародний документ. Сорок Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) від 25.09.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/835_001
77. Мельнікова–Крикун В. М. Спеціальна конфіскація / В. М. Мельникова-Крикун // Право і Безпека. – 2005. – № 4. – С. 89–92.
78. Мельникова-Крикун В. М. Про недоцільність застосування конфіскації майна як виду додаткового покарання / В. М. Мельникова-Крикун // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2005. – № 29 . – С. 61–65.
79. Милинчук В. В. Актуальные вопросы совершенствования института конфискации / В. В. Милинчук // Государство и право. – 2004. – № 7. – С. 36–47.
80. Милюков С. Ф. Российское уголовное законодательство: Опыт критического анализа : монография / С. Ф. Милюков. – СПб. : СПбИВЭСЭП, Знание, 2000. – 279 с.
81. Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. А. Митрофанов. – К., 2005. – 17 с.
82. Новий тлумачний словник української мови : y 3-х т. – К. : Аконіт, 2007. – Т. 1. А–К. – 926 с.
83. Новый уголовный кодекс Франции / [науч. ред. Н. Ф. Кузнецова, Э. Ф. Побегайло]. – М. : Юридический колледж МГУ,1993. – 212 с.
84. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И. С. Ной. – Саратов : Изд. Саратовского университета, 1962. – 155 с.
85. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 7-ме вид., переробл. та доповн. – К. : Юридична думка, 2010. – 128 с.
86. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К. : Атіка, 2005. – 1064 с.
87. Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций: Аксиологические аспекты / П. П. Осипов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. – 135 с.
88. Орловська Н. А. Актуальні проблеми побудови кримінально-правових санкцій в контексті реалізації принципу гуманізму / Н. А. Орловська // Часопис Академії адвокатури України. – 2011. – № 1. – С. 101–106.
89. Омельчук О. М. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. М. Омельчук. – К. : Правова єдність, 2010. – 208 с
90. Омельчук О. М. Кримінальне право України : навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О. М. Омельчук, В. М. Ярін та ін. ; за ред О. М. Омельчука. – К. : Наукова думка; Прецедент, 2004. – 297 с.
91. Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України в Рішенні Конституційного Суду № 3-рп/2012 від 25.01.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12
92. Постанова Верховного Суду Україні від 4 квітня 2011 р. [Електронний ресурс] // Вісник Верховного Суду України. – 2011. – № 8 (132). – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/6721FC7FC776B29 AC2257911003A1CBC?OpenDocument
93. Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 р. № 1340. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1340-98-%D0%BF
94. Панов М. І. Проблеми оптимізації санкцій за фінансові злочини / М. І. Панов, Н. О. Гуторова // Право України. – 2000. – № 9. – С. 56–58.
95. Пимонов В. А. Конфискация имущества как уголовное наказание / В. А. Пимонов // Государство и право. – 2002. – № 7. – С. 114–116.
96. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права. – М. : Юрид. лит., 1991. – 288 с.
97. Приложение к Собранию узаконений и распоряжений Правительства за 1903 г. – СПб. 1903. – №38. – Отд. 1. – Ст. 416.
98. Про виконавче провадження [Електронний ресурс] : Закон України від 21.04.1999 р. № 606-XIV. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14
99. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку : постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
100. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 р. № 9 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. – 680 с.
101. Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності : постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. № 3 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. – 680 с.
102. Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ : узагальнення від 10.12.2004 р. № 17 // Вісник Верховного Суду України. – 2004 . – № 2 (42) . – С. 8–10.
103. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна : постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
104. Про практику застосування судами України законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом : постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. – 680 с.
105. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх : постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. – 680 с.
106. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування : постанова Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
107. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків : постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 р. № 11 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
108. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову : постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
109. Про практику призначення судами кримінального покарання : постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. – 680 с.
110. Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) [Електронний ресурс] : Закон України від 04.02.2004 р. № 1433-IV. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1433-15
111. Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс] : Закон України від 17.11.2010 р. № 2698-VI. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2698-17
112. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 р. № 12 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
113. Про судову практику щодо застосування конфіскації [Електронний ресурс] : постанова Пленума Верховного Суда СРСР від 29.09.1953 р. № 7. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0007400-53
114. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля : постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р. № 17 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
115. Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил : постанова Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. № 8 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
116. Про судову практику у справах про хабарництво : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1997–2007). – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007 . – 680 с.
117. Полтавець В. В. Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально виконавче право» / В. В. Полтавець. – К., 2005. – 20 с.
118. Прохоров Л. А. Общие начала назначения наказания по советскому уголовному праву : автореф. дис. на соискание ученой степни канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и процесс» / Л. А. Прохоров. − М., 1972. − 21 с.
119. Пинаев А. А. Уголовное право Украины. Общая часть / А. А. Пинаев. – Х. : Харьков Юридический, 2005. – 664 с.
120. Ревин В. П. Уголовное право России. Общая часть : учебник / В. П. Ревин. – 2-е изд., испр и доп. – М. : Юстицинформ, 2010. – 496 с.
121. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (справа про електроенергетику) вiд 12.02.2002 р. № 3-рп / 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ v003p710-02
122. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини четвертої статті 3, частини другої статті 5, частин другої та сьомої статті 7 і частини п'ятої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 19 лютого 1997 року) (справа щодо приватизації державного майна) від 01.07.1998 р. № 9-рп [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/v009p710-98
123. Розгон О. В. Межі та обмеження права власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. В. Розгон. – Х., 2005. – 20 с.
124. Розгон О. В. Проблема реалізації права власності в Україні на сучасному етапі / О. В. Розгон // Від громадянського суспільства – до правової держави : матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 28 квітня 2006 р.). – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. – С. 299–302.
125. Российское законодательство Х–ХХ вв. / [отв. ред. тома Е. И. Индова ; под общ. ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юрид. лит., 1984. – Том 4. Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986. – 512 с.
126. Российское законодательство Х– ХХ вв. / [отв. ред. тома Е. И. Индова ; под общ. ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юрид. лит., 1984. – Том 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.
127. Российское законодательство Х–ХХ вв. / [Отв. ред. тома Е.И. Индова ; под общ. ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юрид. лит., 1984. – Том 6. Законодательство первой полов