КОРЕКЦІЯ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ КАТАТИМНО-ІМАГІНАТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Короткий опис

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

На правах рукопису

Омельченко Яніна Миколаївна

УДК 159. 964.3 053.5(048)

КОРЕКЦІЯ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ
КАТАТИМНО-ІМАГІНАТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

19.00.07. - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
Кісарчук Зоя Григорівна
с.н.с., зав. лаб., к. психол. н.

Київ - 2006

ЗМІСТ
ВСТУП...4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЇ
1.1. Поняття тривожності у психологічній літературі...10
1.2. Особливості проявів тривожності та її етіологія.....20
1.3. Проблема корекції тривожності у дітей...36
1.4. Вихідні позиції, завдання і предмет дослідження.......54
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ..66
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРОЯВУ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Методика дослідження тривожних станів у молодших школярів 69
2.2. Особливості тривожних станів дітей в умовах школи та позашкільної діяльності .......81
2.3. Глибинний зміст тривожних переживань як фактор виникнення тривожних станів різної інтенсивності ......96
2.4. Особливості емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів тривожних станів молодших школярів ....113
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ....128
РОЗДІЛ 3. КОРЕКЦІЯ ДЕЗАДАПТИВНОЇ ФОРМИ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
3.1.Методика корекції дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів...131
3.2. Особливості корекції дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів у рамках глибинно зорієнтованої психотерапії.144
3.3. Аналіз результатів застосування програми психокорекції дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів засобами кататимно-імагінативної психотерапії.155
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ....189
ВИСНОВКИ.191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...194
ДОДАТКИ....210

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку психологічної науки відзначається особливою увагою до проблем практичної психології. Зокрема, теоретичне осмислення актуальних проблем цієї галузі психології набуває більшої змістовності та ґрунтовності, впровадження досвіду зарубіжних вчених супроводжується критичним аналізом, переосмисленням та адаптується до наших соціокультурних умов. Активно розвиваються та впроваджуються у практичну діяльність психологів теоретико-методичні підходи, розроблені вітчизняними авторами.
Характер завдань, які нині постають перед психологом у його практичній діяльності, загальний розвиток практичної психології зумовлюють необхідність дослідження наукових проблем тих її напрямів, що зокрема, стосуються психологічної корекції різних порушень у розвитку дітей. Серед них, на нашу думку, першочерговою є проблема психологічної допомоги дітям, у яких наявні порушення емоційної сфери. Актуальність дослідження цих питань відзначається багатьма авторами, що вивчають проблему розвитку емоційної сфери дітей. Крім того, серед приводів звертання до психолога, емоційне неблагополуччя дитини є одним із найтиповіших. І, нарешті, гармонійний розвиток особистості дитини та забезпечення її психологічного здоров’я є одним із першочергових завдань сучасної освіти.
Наше дослідження спрямоване на вивчення проблем, пов’язаних із тривожними станами молодших школярів, оскільки їх дезадаптивна форма знижує здатність молодших школярів до суспільної адаптації, впливає дезорганізуюче на хід та розвиток навчальної діяльності, що є у цьому віці провідною. Таким чином, психологічна корекція дезадаптивних форм тривожних станів є необхідною умовою забезпечення гармонійного, повноцінного особистісного розвитку молодших школярів.
Проблеми, що стосуються емоційної сфери дитини, вивчали багато зарубіжних та вітчизняних дослідників: Байярд Дж., Буянов Н.І., Василюк Ф.Є., Гарбузов В.І., Додонов Б.І., Калінін Є.А., Карвасарський Б.Д., Кемпбелл Р., Кряжева Н.Л., Ліблінг М.М., Лєвітов Н.Д., Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Рибалко В.В., Славіна Л.С., Цукерман Г.А. та ін.
Результати досліджень тривоги, страху та тривожності у дітей та їх психокорекції представлені у працях Абрамової Г.С., Алворда М., Астапова В.М., Бейкера П., Варги А.Я., Захарова О.І., Ізарда К.Є., Коротаєвої О.В., Костіної Л.М., Кочубей Б.І., Лаврентьєвої Г.П., Лютової К.К., Моніної Г.Б., Неймарк М.С., Новікової О.В., Прихожан О.М., Співаковської А.С., Титаренко Т.М., Шевцової І.В. та ін. Деякі аспекти психокорекції невротичної поведінки молодших школярів досліджувалися Бовть О.Б., Генінгом Г.Н., Головко О.А., Дзюбко Л.В., Карпенко Н.В., Моленською Л.В., Насоновою О.Б., Пономаренко Л.П., Ставицькою С.О., Товканець Г.В. та ін.
Аналіз наукової літератури показує, що проблему дитячої тривоги, тривожності, страхів та їх психологічної корекції у вітчизняній психології розглянуто в основному через призму соціальних взаємодій та їх проявів, що ж стосується внутрішнього змісту тривожності, то цей аспект досі мало вивчений і описаний. З нашої точки зору, саме внутрішній зміст визначає сутність тривожних переживань та закономірності їх виникнення, і його вивчення дозволяє більш глибоко зрозуміти природу схильності до дезадаптивної форми тривожності та розробити шляхи її корекції. Детального вивчення потребують також глибинно зорієнтовані методи у роботі з дитячими випадками, зокрема метод кататимно-імагінативної психотерапії.
Викладені міркування свідчать про актуальність та доцільність дисертаційного дослідження Корекція тривожних станів молодших школярів засобами кататимно-імагінативної психотерапії”.
Тема дослідження входила до комплексної теми лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України Теоретико-методичні основи індивідуального та сімейного консультування і психотерапії” (Номер держреєстрації 0100U000066). Тему дисертації затверджено Вченою Радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 2 від 31 січня 2002 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2003 року).
Об’єкт дослідження: тривожні стани дітей молодшого шкільного віку;
Предмет дослідження: етіологія та взаємозв’язок зовнішніх і внутрішніх характеристик тривожних станів; шляхи корекції їх дезадаптивної форми у молодших школярів засобами кататимно-імагінативної психотерапії;
Мета дослідження полягає у з’ясуванні основних характеристик тривожних станів, у тому числі внутрішніх, а також розробці оптимальних шляхів корекції їх дезадаптивної форми у молодших школярів;
Гіпотеза дослідження містить такі положення:
- внутрішня складова тривожних станів проявляється через глибинний зміст тривожних переживань, який змінюється у процесі онтогенезу дитини і впливає на їх зовнішні характеристики;
- психокорекційний вплив на внутрішню складову тривожних станів може здійснюватись завдяки символічній функції психічної діяльності, у зв’язку з чим психокорекцію тривожних станів молодших школярів доцільно здійснювати, застосовуючи засоби кататимно-імагінативної психотерапії (символдрами);
- зміни внутрішньої складової тривожних станів, що відбуваються в результаті психокорекції, обумовлюють відповідні зміни у їх зовнішніх проявах.
Загальна мета та гіпотеза дослідження дозволили визначити такі його завдання:
1.Провести аналіз теоретико-експериментальних підходів до вивчення тривожності молодших школярів та її корекції;
2.Дослідити внутрішні та зовнішні характеристики тривожних станів молодших школярів та взаємозв’язки між ними;
3.Дослідити етіологію виникнення схильності до дезадаптивної форми тривожних станів та обґрунтувати доцільність застосування до її корекції глибинно зорієнтованого підходу;
4.Розробити психокорекційну програму для роботи з молодшими школярами, у яких спостерігається дезадаптивна форма тривожних станів, спираючись на теоретико-методичні положення кататимно-імагінативної психотерапії та дані дослідження;
5.Здійснити апробацію психокорекційної програми і визначити основні умови, принципи та прийоми здійснення психокорекції дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про: прояви тривожності на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях Астапова В.М., Ізарда К.Є., Левітова Н.Д., Захарова О.І., Прихожан О.М. та ін; співвідношення свідомого і несвідомого у структурі психіки Фройда З., Фройд А., Юнґа К.Ґ., Ранка О., Хорні К., Рімана Ф. та ін.; вплив несвідомого витісненого змісту психічного на утворення симптому Фройда З., Фройд А., Юнґа К.Ґ., Ранка О., Кохута Х., Куттера П., Віннікота Д.В. та ін.; специфіку психокорекції невротичних розладів у дітей у рамках глибинно зорієнтованої психотерапії Фройд А., Кляйн М., Віннікотта Д.В., Дольто Ф., Хорна Г., Варданян А. та ін.; психотерапевтичні можливості кататимно-імагінативної психотерапії Льойнера Х., Хорна Г., Обухова Я.Л., Кісарчук З.Г., Юрченко Т.П., Гребінь Л.О. та ін.;
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс теоретичних і емпіричних методів, а саме: теоретичний аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми, тестування, спостереження, діагностичне інтерв’ю, аналіз імагінативного матеріалу дітей, консультативна бесіда, діагностичні та корекційні методи кататимно-імагінативної психотерапії, ігрової психотерапії. Для опрацювання одержаних даних використовувались методи математичної статистики.
Наукова новизна: розширено уявлення про специфічні внутрішні характеристики тривожних станів молодших школярів, їх зв’язки із зовнішніми характеристиками; вперше визначено зміст тривожних переживань в залежності від форми тривожних станів та з’ясовано їх значення у розвитку дітей; уточнено особливості впливу внутрішнього змісту симптому на інтенсивність тривожних переживань, встановлено ситуації, у яких вони проявляються, та особливості їх когнітивного, поведінкового й емоційного компонентів; представлено оригінальну програму психологічної корекції тривожних станів молодших школярів у рамках глибинно зорієнтованої психотерапії.
Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукових уявлень про: властивості тривожних станів, особливості вираження змісту внутрішнього світу особистості у символічній формі, здатність комплексу внутрішніх характеристик тривожних станів позначатися на їх зовнішніх когнітивних, поведінкових та емоційних проявах.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його даних як для теоретичного оснащення практичної діяльності психолога, і це стосується, зокрема, необхідності врахування глибинного змісту симптоматичних утворень у психокорекції тривожних станів дітей, так і для практичного застосування програми психокорекції дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів.
Особистий внесок автора у наукові праці, що виконано у співавторстві, полягає у розробці структури та змісту навчальної програми з основ глибинної психології (внесок здобувача складає 50%), у розробці методичних рекомендацій щодо планування, проведення та аналізу результатів формувального експерименту (внесок здобувача складає 33%).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися і отримали схвалення на засіданнях лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології ім. Г.С, Костюка АПН України. Результати дослідження апробовано на: Звітній конференції Інституту психології ім. Г.С. Костюка (Київ, 2004); Науково-звітній конференції Інституту педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2005); Звітно-науковій конференції викладачів НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2005); Звітній викладацькій конференції в НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2005, 2006); Всеукраїнській науково-пошуковій конференції Комплексна реабілітація дитини: стратегія, технології, перспективи” (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції Психологічна допомога сім’ї: досвід, проблеми, перспективи” (Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні і психотерапії” (Київ, 2005); Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005); Науково-практичній конференції Педагогічна освіта України: національні традиції та європейські інновації” (Київ, 2005).
Результати дисертації впроваджено автором у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців освітянської галузі у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (Довідка №№04-10/479 від 21.03.06.), у навчально-виховний процес шдс «Софія» (Довідка №50 від 10.03.06.), у навчально-виховний процес ДНЗ №98 (Довідка №21 від 07.03.06.) та навчально-виховний процес Центру естетичного розвитку дитини «Зернятко» (Довідка №12 від 03.03.06.).
Публікації. Результати експериментального дослідження висвітлено у 8 публікаціях автора, 6 з яких є одноосібними, а 5 опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку основної використаної літератури (220 найменувань, із яких 27 іноземною мовою), додатків (15). Робота містить 25 таблиць, 21 рисунок. Загальний об’єм дисертації 246 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження проблеми виникнення схильності до дезадаптивної форми тривожних станів у молодших школярів, їх прояву та психокорекції дають підставу для таких загальних висновків:
1. З’ясовано, що тривожні стани мають такий спектр зовнішніх характеристик: тимчасовість та епізодичність прояву, нестійкість у структурі особистості, наявність адаптивної та дезадаптивної форм, різного ступеня інтенсивності тривожних переживань; комбінування різного ступеня інтенсивності тривожних переживань у одних і тих самих дітей у різних соціальних ситуаціях; наявність поведінкового, когнітивного та емоційного компонентів, що можуть проявлятися безпосередньо або опосередковано через образ, прямо або символічно.
2. Встановлено, що внутрішні характеристики тривожних станів проявляються через глибинний зміст тривожних переживань, який змінюється відповідно до актуальних прагнень дитини, пов’язаних з віковими завданнями її розвитку. Якщо тривожні переживання на попередніх етапах розвитку не забезпечили адекватного втілення основних прагнень дитини, то їх зміст не втрачає свого значення і на наступних етапах розвитку, актуалізуючи більш ранні прагнення дитини. Тривожні стани набувають адаптивного значення, якщо вони пов’язані з адекватними вікові тривожними переживаннями, і, відповідно, дезадаптивного значення, якщо вони пов’язані з більш ранніми переживаннями.
3. Встановлено, що для молодших школярів глибинний зміст тривожних переживань, пов'язаний зі збереженням високих статусних позицій та компетентності в умовах навчальної діяльності, є адекватним. За адекватного рівня інтенсивності тривожних станів глибинний зміст тривожних переживань забезпечує ефективне функціонування дітей в умовах навчальної діяльності; за середнього та високого рівнів інтенсивності тривожних станів адекватний зміст тривожних переживань зберігається, але він не є домінуючим, відповідно, у таких дітей можуть час від часу виникати складнощі у навчальної діяльності; при зниженому рівні інтенсивності тривожних станів глибинний зміст тривожних переживань, адекватний вікові, не фіксується, відповідно, у цих дітей можуть виникати значні ускладнення у навчальній діяльності.
4. Показано, що існує зв'язок між внутрішніми та зовнішніми характеристиками тривожних станів. Зокрема, глибинний зміст тривожних переживань впливає на форму тривожних станів, їх інтенсивність, окреслює ситуації, в яких проявляється дезадаптивна форма переживань, організовує специфічним чином емоційні, когнітивні та поведінкові прояви дітей.
5. Дослідження етіології схильності молодших школярів до дезадаптивної форми тривожних станів показало, що її глибинним джерелом є несприятливі фруструючі моменти, пов’язані зі взаємодією з первинними об’єктами на ранніх етапах їх розвитку. Нинішній стиль взаємодії з партнерами комунікації відіграє роль зовнішніх стимулів тих фіксованих переживань, які у минулому стосувались первинних об’єктів. Взаємодія з дитиною, при якій враховуються її неусвідомлені прагнення стосовно первинних об’єктів і яка спрямована на перспективу розвитку, сприяє успішній компенсації більш ранніх переживань дитини.
6. Визначено, що адекватним методом пропрацювання внутрішньої складової дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів є метод глибинно зорієнтованої кататимно-імагінативної психотерапії. Психокорекційна робота з молодшими школярами за цим методом здійснюється завдяки символічній функції психічної діяльності, яка відкриває можливість для психокорекції глибинних утворень, дозволяє впливати на внутрішні характеристики тривожних станів, не залучаючи дітей до інтелектуального аналізу психодинамічних процесів.
7. Встановлено, що корекційна робота з молодшими школярами у рамках глибинно зорієнтованої психотерапії має свої особливості та потребує дотримання певних умов, пов’язаних з організацією, перебігом психокорекційного процесу та його завершенням. Основними принципами, на яких базується процес психокорекції дітей, є: врахування та використання символічної функції психічної діяльності людини, забезпечення уявної взаємодії дитини з важливими для неї об’єктами на основі механізмів перенесення та контрперенесення. Основними прийомами, які забезпечують успішний розвиток процесу психокорекції дітей, є: тлумачення символу психологом без інтелектуального аналізу з боку дитини, взаємодія психолога з дитиною на символічному рівні, тематичне спрямовування процесу символізації, цілеспрямований пошук та символічне завершення ключових моментів, які є вирішальними в утворенні та функціонуванні симптоматичного комплексу, побудова адекватної взаємодії психолога і дитини на основі почуттів її перенесення та почуттів котрперенесення психолога; спеціальні прийоми кататимно-імагінативної психотерапії: символічне примирення, годування і задобрювання, конфронтація, використання провідника.
8. Дослідження показало, що дитина проходить певні етапи у ході психокорекційного процесу, які змінюються відповідно до ступеня пропрацювання глибинного змісту тривожних переживань, пов'язаного з більш ранніми прагненнями дитини стосовно партнера взаємодії. Пропрацювання змісту тривожних переживань, неадекватного вікові дитини, сприяє наближенню до адаптивного значення ступеня інтенсивності її тривожних станів. Відповідно, змінюються зовнішні характеристики тривожних станів дитини. Успішна апробація програми психокорекції підтверджує доцільність застосування комплексу засобів кататимно-імагінативної психотерапії у роботі з молодшими школярами, які схильні до дезадаптивної форми тривожних станів.
Перспектива подальшого дослідження вбачається у розширенні уявлень про внутрішні характеристики тривожних станів та їх властивості, у детальному вивченні глибинного змісту тривожних переживань та його динаміки у дітей різного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебн. для студ. вузов. Екатеринбург: Деловая книга, 1999. 512 с.
2. Айзенк Х. Психологические теории тревожности//Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с.224-512
3. Айке Д. Страх// Тревога и тревожность/ Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с.43-62
4. Алещенко М.В. О чем рассказал детский рисунок//Начальная школа. 1992. № 4. с. 75-77
5. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М.: Социальное здоровье России, 1993. 173 с.
6. Ананьев В.А. Введение в психологию здоровья. Спб.: Питер, 1999. 324 с.
7. Арт-терапия. /Под. ред. Копытина А. И. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
8. Астапов В.М. Тревожность у детей. СПб.: Питер, 2004. 224 с.
9. Астапов В.М. Функциональный поход к изучению состояния тревоги//Тревога и тревожность/ Сост. и общая редакція В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с.156-166
10. Бакеев В.А. О тривожно-внушаемом типе личности// Новые исследования в психологии. 1974. №1. с. 56-65
11. Баркан А.И. Особенности изобразительной деятельности первоклассников в период адаптации к школе //Вопросы психологи. 1987. № 4. с. 68-70
12. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 270 с.
13. Березин Ф.Б. Тревога и адаптационные механизмы // Тревога и тревожность/ Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 134-143
14. Берлов В.И. Психологический словарь: реалистическое миропонимание. Краснодар: Сов. Кубань, 2001. 288 с.
15. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов/ Под. ред. О.Н. Бокова. В.: НПО НОДЭК”, 1995. 640 с.
16. Блюм Г. Психоаналитические теории личности / Пер. с англ. А.Б. Хавина. М.: Издательство КСП, 1996. 243 с.
17. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психологическое исследование. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
18. Божович Л.И., Славина Л.С. Психологическое развитие школьника и его воспитание. М.: Знание, 1979. 96 с.
19. Брилл А. Лекции по психоаналитической психиатрии. Ек.: Деловая книга, 1998. 336 с.
20. Бурлачук Л.Ф. Введение в проэктивную психологию. К.: Ника-Центр, Вист - С, 1997. 126 с.
21. Буянов М.И. Основы психотерапии детей и подростков: практическое руководство. К.: Выща школа, 1990. 191 с.
22. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта. СПб.: Питер, 2001. 304 с.
23. Варга А.Я. Роль родительских отношений в стабилизации детской невротической реакции // Вестник МГУ. Психология. № 4. 1985. с. 32-39
24. Варга Д. Радости родительских забот. М.: Прогресс, 1983. 200 с.
25. Варданян А. Этюды по детскому психоанализу. М.: Когито-Центр, 2002. 154 с.
26. Василец О., Обухов Я. Если ребенок не хочет жить...//Народное образование. 1998. № 9-10. с. 15-18
27. Василюк Ф.Е. Психология переживания. М.: Из-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
28. Васьківська С.В. Про дитячу тривожність / Початкова школа. 1993. №9. с. 9-10, №10. с. 53-55
29. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений/ Под ред. О.В. Овчинниковой. М.: Из-во Московского университета, 1976. 142 с.
30. Винникот Д.В. Маленькие дети и их матери /Пер. с англ. Н.М. Падалко. — М.: Независимая фирма "Класс", 1998. — 80 с.
31. Винникот Д.В. «Пигля»: отчет о психоаналитическом лечении маленькой девочки. М.: Класс, 1999. 176 с.
32. Витт Н.В. Эмоциональная регуляция речевого поведения// Вопросы психологии. 1981. №4. с.60-69
33. Воспитание и психоанализ. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. 304 с.
34. Восторокнутов Н.В. Школьная дезадаптация: ключевые проблемы диагностики и реабилитации// Школьная дезадаптация: эмоциональные и стрессовые расстройства у детей и подростков. М. 1995. с. 8-11
35. Габдеева Г.Ш. Основные аспекты проблемы тревожности в психологии// Тонус. 2000. №5. с. 12-19
36. Гарбузов В.И. Нервные дети. Советы врача. Л.: Медицина, 1990. 176 с.
37. Гошек В. Неудача как психическая нагрузка// Стресс и тревога в спорте. /Сост. Ю.Л.Ханин . М., 1983. с. 64-72
38. Гребінь Л.О. Етнокультурний контекст діяльності шкільного психолога// Практична психологія в контексті культур: Збірник наукових праць/ Відп ред. З.Г. Кісарчук. Київ: Ніка-Центр, 1998. 259 с.
39. Гребинь Л.А. Случай быстрого излечения энуреза у девочки восьми лет методом символдрамы в сочетании с методом активной метафоры// Журнал практического психолога. М: Фолиум, № 5. 1997. с. 68-72
40. Гребинь Л.А. Страхи у детей использование метода символдрамы// Символдрама. Сборник научных трудов. Мн.: Европейский гуманитарный университет, 2001. с. 364-376
41. Гребінь Л.О. Ідея часу як концептуальна основа сімейної психотерапії // Психологічна допомога сім’ї. Книга 3. Навчальний посібник/ За ред. З.Г. Кісарчук, К: Главник, 2006. с. 78-114
42. Грегг М. Ферс. Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство. Спб.: Европейский Дом, 2000. 176 с.
43. Гроф С. Области человеческого бессознательного: Пер. с англ. М.: Издательство Трансперсонального Института, 1994. 278 с.
44. Гулина М.А. Терапевтическая и консультативная психология. СПб.: Б.С.К., 2001. 368 с.
45. Гуманистичестическая направленность штайнеровской педагогики: Метод. пособие для преподават. и студ. педвузов / Пер. с фин. А. Ойттинен. М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. 176 с.
46. Дзюбко Л.В. Психологічні особливості ранньої шкільної дезадаптації і шляхи її подолання: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ Київський державний лінгвістичний університет. К., 2000. 18 с.
47. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
48. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. М.: Политиздат, 1978. 272 с.
49. Дольто Ф. На стороне подростка. СПб: Петербург-XXI век, М.: Аграф, 1997. 280 с.
50. Дольто Ф. На стороне ребенка. СПб: Петербург-XXI век, М.: Аграф, 1997. 528 с.
51. Дусавицкий А.К. Зависимость между интересом и тревожностью у младших школьников // Вопросы психологи. 1982 . №3. с. 58-61
52. Есаян Н. Ф. Психосоматика детского возраста и психоанализ// Российский психологический вестник. 1993. № 3, 4. с. 15-23
53. Журавлев А.Л. Коммуникативные качества личности руководителя и эффективность руководства коллективом// Психологический журнал. 1983. №1. с. 54-61
54. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей . М.: Педагогика, 1986. 112 с.
55. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков. Анамнез, этиология и патогенез. Л.: Медицина, 1988. 248 с.
56. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия . СПб.: СОЮЗ, 1998. 336с.
57. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. СПб.: Издательство Союз, Лениздат, 2000. 224 с.
58. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л.: Медицина, 1982. 216 с.
59. Из архива Ханскарла Лейнера. К.: Киевское общество символдрамы, 2000. 64с.
60. Изард К.Е. Страх и виды тревожности //Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 109-123
61. Изард К. Е. Эмоции человека / Под ред. Л.Я. Гозмана, М.С. Егоровой М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 440 с.
62. Имедадзе Н.В. Тревожность как фактор учения в дошкольном возрасте// Психологические исследования. Тбилиси. 1966. с. 49-58
63. Калинин Е.А. Влияние мотивации и тревожности на особенности предсоревновательных состояний гимнастов// Теория и практика физической культуры. 1974. №5. с. 71-77.
64. Калинин Е.А. Исследование страссовых реакций студентов-спортсменов в связи с некоторыми особенностями личности: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01/Всесоюзный научно-исследовательский институт физической культуры. М., 1975. 26 с.
65. Карвасарский Б.Д. Неврозы (руководство для врачей). М.: Медицина, 1990. 571 с.
66. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. М.: Медицина, 1985. 304 с.
67. Карольчак-Бернацка Б. Нетрадиционная трактовка состояния тревоги и стресса// Стресс и тревога в спорте/ Сост Ю.Л.Ханин. М., 1983. с. 47-56
68. Катыгин Ю.А. и др. Связь тривожности как свойства личности с некоторыми психофизиологическими характеристиками // Психофизиология. Л. 1979. с. 46-49
69. К.Г.Юнг и современный психоанализ. Хрестоматия по глубинной психологии. Выпуск 1. М.: ЧеРо, 1996. 248 с.
70. Кейсельман В.Р. Котерапия и практика консультирования. К.: Ваклер, 2001. 184 с.
71. Кісарчук З.Г. Актуальні проблеми консультативної психології та психотерапії. В зб.: психологія у ХХ столітті: перспективи розвитку: Матеріали VI Костюківських читань (28 29 січня 2003 р.). Т.3. К.: Міленіум, 2003. с. 134-138.
72. Кісарчук З.Г. Психологічне консультування і психотерапія: актуальні проблеми на сучасному етапі. В зб.: Актуальні проблеми психології. Консультативна психологія і психотерапія/ За ред. С.Д. Максименка, З.Г. Кісарчук. К., 2002. с. 7-13
73. Кисарчук З.Г., Юрченко Т.П. Символдрама в украинской практической психологи// Практична психологія в контексті культур: Збірник наукових праць/ Відп. Ред. З.Г. Кісарчук. К.: Ніка-Центр, 1998, с. 185-190
74. Кисловская В.Р. Зависимость между социометрическим статусом и симптомом тревожности ожиданий в социальном общении (в возрастном плане): Автореф. дис канд. психол. наук: 21967/ Научно-исследовательский институт общей и педагогической психологии АПН СССР. М., 1972. 26 с.
75. Кляйн М. Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников. СПб.: Б.С.К., 1997. 96 с.
76. Кондраш О. Хвилювання: страх перед випробуванням. К.: Радянська школа, 1981. 170 с.
77. Костина Л. Игровая терапия с тревожными детьми. СПб.: Речь, 2001. 160 с.
78. Костюк Г.С. Избранные психологические труды/ Под. ред. А.Н. Проколиенко, М.: Педагогика, 1988. 304 с.
79. Костюк Г.С. Навчання і розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1968. 45 с.
80. Кохут Х. Восстановления самости. М.: Когито-Центр, 2002. 315 с.
81. Кочубей Б.И., Новикова Е.В. Эмоциональная устойчивость школьника// Психологическое консультирование в школе. М: Знание, 1988. 80 с.
82. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. Популярное пособие для родителей и педагогов. Ярославль: Академия развития, 1997. 208 с.
83. Кулагина А.И. Возрастная психология. Развитие ребенка от рождения до 17 лет. М.: УРАО, 1997. 176 с.
84. КуттерП. Современный психоанализ: Введение в психологию бессознательных процессов: Учебное пособие для дополнительного образования. СПб: Б.С.К., 1997. 351 с.
85. Кьеркегор С. Страх и трепет //Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 7-18
86. Лаврентьєва Г.П., Титаренко Т.М. Практична психологія для вихователя. К.: ВІПОЛ, 1993. 40 с.
87. Лебедев В.Б., Биньковская Н.В. Миры воображения: Руководство по интерактивной имагогике. М.: Издательство Института Психотерапии, 2002. 229 с.
88. Левитов Н.Д. О психических сотояниях человека. М: Просвещение, 1964. 343 с.
89. Левитов Н.Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги// Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 78-88
90. Лёйнер Х. Кататимное переживание образов. М.: Эйдос, 1997. 286 с.
91. ЛёйнерХ. Основы глубинно-психологической символики// Журнал практического психолога. 1996. №3, 4. с. 22-28
92. Леонтьев В.Г. Влияние свойств личности на учебную деятельность студентов// Внедрение достижений психологии и педагогики в практику работы вуза. Новосибирск, 1983. с. 55-57
93. Лисицын Ю.П., Жиляева Е.П. Искусство и здоровье. М.: Знание, 1974. 128 с.
94. Лютова Е.К., Монина Г.Б. Шпаргалка для взрослых: Психокорекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми. М.: Генезис, 2000. 192 с.
95. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе. М.: Класс, 1998. 480 с.
96. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. Навчальний посібник для вищої школи. К.: Наукова думка. 1998. 216 с.
97. Макшанцева Л.В. Тревожность и возможность ее снижения у детей, начинающих посещать детский сад// Психологическая наука и образование. 1998. №2. с. 39-47
98. Маслов И.А. Влияние изоляции на психическое состояние// Проблемы сенсорной изоляции. М., 1970. с. 112-119
99. Мей Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности// Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 215-224
100. Меновщиков В.Ю. Введение в психологическое консультирование. М.: Смысл, 1998. 109 с.
101. Микляева А.В., Румянцева П.В. Школьная тревожность: диагностика, профилактика, коррекция. СПб.: Речь, 2004. 248 с.
102. Моленская Л.В. Диагностические возможности комплекса тематических психорисунков в исследовании глубинных аспектов психики: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Черкаси, 1987. 187 с.
103. Морган У.П., Эликсон К.А. Ситуативния тревога и результативность деятельности// Вопросы психологиии. 1990. №3. с. 155-161
104. Морли Ст., Шефферд Дж., Спенс С. Методы когнитивной терапии в тренинге социальных навыков. Сп-б.: Речь, 1996. 46 с.
105. Мясищев В.Н. Личность и невроз. Ленинград: Издательство Ленинградского Университета, 1960. 224 с.
106. Насонова Е.Б. Влияние внутрисемейных отношений на эмоциональное поведение школьника: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ Научно-исследовательский институт психологии УССР . К., 1990. 16 с.
107. Неймарк М.С. Некоторые проблемы личности школьника. М.: Знание, 1975. 64 с.
108. ОбуховЯ.Л. Глубинно-психологический подход в психотерапии психосоматических заболеваний// Школа здоров’я. 1997. №3. с. 43-61.
109. Обухов Я. Диагностика внутрисемейных отношений при помощи проэктивной методики «три дерева» // Практична психологія та соціальна робота. 1998. №8. с. 17-21.
110. Обухов Я. Л. Символодрама. Кататимно-имагинативная психотерапия детей и подростков. М.: Эйдос, 1997. 112 с.
111. Основи практичної психології/ В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник, К.: Либідь, 1999. 536 с.
112. Пацявичус И.В. Соотношение индивидуально-типологичных характеристик эмоциональности с особенностями саморегуляции деятельности: . дис. канд. психол. наук: 19.00.01/ Научно-исследовательский институт общей и педагогической психологии АПН СССР. М., 1981. 26 с.
113. Петрунек В.П., Таран Л.Н. Младший школьник. Заметки врачей-психоневрологов. М.: Знание, 1981. 96 с.
114. Петрунек В.П., Таран Л.Н. Нервные дети и их воспитание. М.: Знание, 1972. 80 с.
115. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Психология интеллекта. Генезис числа у ребенка. Логика и психология. М.: Просвещение, 1969. 659 с.
116. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. М.-Л.: Государственное Учебно-педагогическое издательство, 1932. 412 с.
117. Пономаренко Л.П. Особливості когнітивної сфери осіб, схильних до невротичних розладів (на прикладі молодших підлітків): Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.04/ Київський університет імені Тараса Шевченка. К., 1997. 19 с.
118. Практическая психология образования: учебник для студентов высшых и средних специальных учебных заведений/ Под. ред. Дубровиной. М.: Сфера, 1997. 528 с.
119. Прихожан А.М. Анализ причин тревожности в общении со сверстниками у подростков: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ Научно-исследовательский институт общей и педагогической психологии АПН СССР М., 1977. 18 с.
120. Прихожан А.М. К построению коррекционных программ по преодолению тревожности у подростков и юношей//Научные основы прикладной психологии. М. 1989. №2 с. 145-146
121. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастая динамика. М.: Моск. Психолого-соц. Інститут; Воронеж: Изд-во НПО МОДЕК”, 2000. 246 с.
122. Прихожан А.М. Формы и «маски» тревожности. Влияние тревожности на деятельность и развитие личности // Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 143-156
123. Психоаналитические термины и понятия: Словарь/ Под ред. Барнесса Э., Бернарда Д. М.: Класс, 2000. 304 с.
124. Психологическая профилактика дезадаптации учащихся в начале обучения в средней школе / Под ред. Пономаренко Л.П. О.: Астро Принт, 1999. 118 с.
125. Психологія: Підручник/ За ред. Трофімова Ю.Л. К.: Либідь, 2000. 558 с.
126. Психологічний словник/ За ред. В.І. Войтка, К.: Вища школа, 1982. 215 с.
127. Психологический словарь/ Под. ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова и др. М.: Педагогика, 1983. 448 с.
128. Психологический словарь/ Под. ред. Зинченко В.П. Мещеряковой Б.Г. М.: Педагогика-пресс, 1996. 440 с.
129. Психологический словарь/ Под. ред. Зинченко В.П. Мещеряковой Б.Г. М.: Педагогика-пресс, 1999. 440 с.
130. Психология. Словарь/ Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. 494 с.
131. Психотерапевтическая энциклопедия/ Под ред. Б.Д. Карвасарского. Спб.: Питер, 2002. 1024 с.
132. Ранк О. Родовой травматизм //Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 23-30
133. Ранк О., Закс Г. Бессознательное и формы его проявления// Зигмунд Фрейд, психоанализ и русская мысль. М.: республика, 1994. с. 23-97
134. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский дом БАХРАХ”, 1998. 672 с.
135. Рибалка В.В. Психолого-типологічна конгруентність в особистісно орієнтованій технології роботи шкільного психолога з проблемами підлітків/ /Практична психологія в контексті культур: Зб. наукових праць/ Відп. ред. З.Г. Кісарчук. К.: Ніка-Центр, 1998. с. 142-152;
136. Рикрофт Ч. Тревога, страх и ожидание //Тревога и тревожность / Сост. и общая редакция В.М. Астапова. СПб.: Питер, 2001. с. 181-215
137.