Каталог / ЮРИДИЧНІ НАУКИ / Адміністративне право; адміністративний процес
скачать файл: 
- Назва:
- Коробкін Валерій Валерійович. Адміністративно-правове регулювання енергопостачання в Україні
- Альтернативное название:
- Коробкин Валерий Валерьевич. Административно-правовое регулирование энергоснабжения в Украину
- ВНЗ:
- ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- Короткий опис:
- Коробкін Валерій Валерійович. Адміністративно-правове регулювання енергопостачання в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Держ. ВНЗ "Запоріз. нац. ун-т" М-ва освіти і науки України. - Запоріжжя, 2015.- 180 с.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
На правах рукопису
Коробкін Валерій Валерійович
УДК 342.951:351
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ
12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Кузьменко Оксана Володимирівна
доктор юридичних наук, професор
Запоріжжя – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП РОЗДІЛ 1. …………………………………………………………..4
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ…………………………………………………….14 4
1.1. Ґенеза адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні……………………………….14
1.2. Поняття та зміст енергопостачання…………………..33
1.3. Сутність та зміст адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні………………...51
1.4. Державна політика щодо розвитку адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні……67
Висновки до розділу 1……………………………………...84
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ…………………………………………….91
2.1. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні……………...91
2.2. Нормативно-правове забезпечення енергопостачання в Україні…………………………………………………….111
2.3. Система суб’єктів адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні………………129
2.4. Методи адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні…………………………….145
Висновки до розділу 2………………………………….162
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ………………..170
3.1. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання енергопостачання…………………………..170
3.2. Удосконалення адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні……………..188
Висновки до розділу 3……………………………………201
ВИСНОВКИ………………………………………………………204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………211
ДОДАТКИ………………………………………………………240
ВСТУП
Актуальність теми. Ефективне і надійне енергопостачання споживачам, в тому числі власним господарствам – один з найбільш важливих критеріїв для забезпечення високого рівня економічного добробуту суспільства, енергетичної безпеки держави. Політична та економічна незалежність держави багато в чому визначаються наявністю енергетичних ресурсів, їх виробництвом, постачанням, кількістю та якістю. Питання забезпечення енергоресурсами на теперішній час значно зростає з урахуванням загроз енергетичній безпеки держави, пов’язаних внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Одним з шляхів ефективного і надійного постачання енергоресурсів споживачам є розвиток адміністративно-правових відносин в енергетичній галузі, а саме у сфері енергопостачання.
Україна, беручи Європейський вектор розвитку, повинна забезпечити виконання зобов’язань щодо гармонізації українського законодавства з нормами ЄС у сфері енергетики, розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ; формування політики щодо нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС, зокрема удосконалення технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання.
Актуальність теми зумовлена необхідністю визначення прогалин в енергетичному законодавстві, стосовно енергопостачання, проведення наукових досліджень щодо адміністративно-правових відносин у сфері постачання енергоресурсів з тим, щоб запропонувати власне бачення шляхів вирішення основних проблем адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні та визначити напрями удосконалення адміністративно-правових засобів забезпечення енергопостачання в Україні.
Науково-теоретичною основою для виконання дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі загальної теорії права, адміністративного права, теорії управління: В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, В.М. Бевзенка, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, В.О. Заросила, Р.А. Калюжного, В.В. Коваленка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, С.Ф. Константинова, О.В. Кузьменко, Ю.Х. Куразова, П.С. Лютікова, В.І. Олефіра, Д.В. Приймаченка, О.П. Рябченко, О.Ф. Скакун та ін.
При проведені дослідження вивчались праці О.А. Городова, П.Д. Гуйвана, С.М. Корнєєва, В.К. Мамутова, Н.В. Мица, К.Л. Осипчука, С.О. Свіркова, Б.М. Сейнароєва, Є.С. Щапіна, В.С. Щербини, що присвячені проблемам господарсько-правового забезпечення функціонування енергетичного ринку України та господарсько-правової відповідальності і О.І. Амоши, М.М. Агаркова, С.Я. Вавженчука, О.М. Суходоля, О.А. Шатило, які провели дослідження в сфері правового регулювання постачання енергоресурсів.
При цьому в більшості сучасних наукових праць адміністративно-правове регулювання енергопостачання в Україні комплексно не вивчено, хоча воно має важливе наукове й практичне значення. Комплексні монографічні роботи, присвячені даному питанню відсутні. Актуальність і важливість досліджуваних питань, а також недостатність наукових розробок із зазначеної проблематики, відсутність чіткого визначення адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні обумовили вибір даної теми дисертації.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у тому, щоб на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових, науково-публіцистичних джерел, вітчизняного і міжнародного законодавства й узагальнень практики його реалізації визначити сутність, зміст та адміністративно-правовий аспект енергопостачання, а також сформулювати відповідні пропозиції щодо удосконалення законодавства та практики його застосування у зазначеній сфері. Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні задачі:
– здійснити теоретичне узагальнення генези адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні;
– визначити поняття та зміст «енергопостачання»;
– визначити сутність та зміст адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні;
– охарактеризувати зміст державної політики щодо розвитку адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні;
– обґрунтувати поняття механізму адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні;
– розкрити нормативно-правове забезпечення енергопостачання в Україні;
– визначити методи адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні;
– вивчити зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання енергопостачання і можливості його використання в Україні;
– визначити напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні.
Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання енергопостачання в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять сучасні загальні та спеціальні (історичні, формально-логічні, порівняльно-правові, соціологічні) методи наукового пізнання, теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, на основі яких досліджено проблему в єдності її соціального змісту і юридичної форми. Основним методом, який застосовано під час дослідження, є загальнонауковий діалектичний метод, який використано у процесі пізнання сутності та аналізу чинного законодавства щодо адміністративно-правового регулювання енергопостачання (розділи 1–3). У роботі також застосовано конкретні методи наукового пізнання. За допомогою порівняльно-правового, логіко-семантичного та історико-правового методів досліджено генезис адміністративно-правового регулювання енергопостачання, а також поняття та ознаки «енергопостачання» (підрозділи 1.1, 1.2). Завдяки логіко-семантичному методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.4). Порівняльно-правовий метод дав можливість дослідити нормативно-правові засади забезпечення адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні (підрозділ 2.2). Шляхом застосування методів класифікації й групування досліджено форми та методи діяльності суб’єктів щодо адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні (підрозділи 2.3). Порівняльно-правовий метод дозволив проаналізувати зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні (розділ 3). За допомогою системного та функціонального методів визначено напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні (розділ 3). За допомогою соціологічного, статистичного методів і методу документального аналізу опрацьовано відповідні нормативно-правові акти та розроблено наукові рекомендації щодо вдосконалення норм, які регулюють енергопостачання в Україні. Ці методи наукового пізнання застосовувались у взаємозв’язку.
Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, акти й розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ норми яких регулюють відносини у сфері адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні. Науково-теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління й адміністративного права, інших галузевих правових наук.
Емпіричну основу дослідження складають: політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень щодо адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, що мають важливе теоретичне й практичне значення та запропоновані особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– визначено специфічні ознаки поняття «енергопостачання», а саме: здійснення господарської діяльності на забезпечення різними видами енергії та палива, а також здійснення торговельної діяльності (у окремих суб’єктів енергопостачання, що продають та купують енергію на ринку енергії України на підставі договору); використання процесів виробництва і передачі енергії; наявність суб’єкта господарсько-торговельної діяльності, що зобов’язується надавати (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси; наявність договору, а саме зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди зобов’язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності (господарських потреб), що ґрунтуються на оптимальному врахуванні інтересів сторін і загальногосподарського інтересу;
– запропоновано уточнити термінологічний ряд у цій сфері, зокрема: «енергопостачання», під яким слід розуміти господарсько-торговельну діяльність з використанням процесів виробництва і передачі енергії щодо забезпечення споживача всіма видами енергії і енергоносіїв, необхідними для його нормальної роботи за допомогою комплексу технічних засобів передачі та розподілу видів енергії на підставі договору; «безпека енергопостачання» як забезпечення надійного та безперебійного постачання енергоносіїв з гарантованих джерел енергопостачання у необхідних обсягах споживачам при належному технічному супроводженні (дотриманні мінімальних стандартів безпеки постачання); «гарантоване джерело енергопостачання» як місце видобутку, передачі, транспортування енергоносіїв, у якому зосереджено обсяги енергоносіїв необхідного балансу потужності і якості енергії та забезпечено їх безперебійне постачання;
– визначено основні методи адміністративно-правового регулювання енергопостачання: захист прав споживачів та інтересів господарюючих суб’єктів (здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи, проведення перевірок викладених фактів порушень у зверненнях, заявах і скаргах споживачів безпосередньо на місцях, здійснення контролю за дотриманням умов і правил підприємницької діяльності в електроенергетиці природними монополіями, розроблення правил користування електроенергією, недопущення зловживань монопольними структурами); ліцензування на здійснення діяльності (передача та постачання енергії, виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях); сертифікація та стандартизація (продукції, робіт, послуг, державні стандарти); регулювання цін та встановлення тарифної методології (антимонопольна політика, державний нагляд та контроль за діяльністю);
удосконалено:
– наукові положення щодо такого методу адміністративно-правового регулювання як «ліцензування», який зафіксований законодавцем у статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Наголошено на прийнятті законопроекту, що регулював би особливості ліцензування у сфері енергопостачання в цілому;
– наукові положення щодо діяльності суб’єктів адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні, яких запропоновано класифікувати на загальні (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України), основні (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля України), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України), Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України) (стосовно питань погодження схем теплопостачання), Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), Міністерство закордонних справ України, Міністерство внутрішніх справ України, районні та обласні ради – органи місцевого самоврядування та виконавчі органи рад, місцеві державні адміністрації) та додаткові (державне підприємство «Енергоринок», державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», ПАТ «Укргідроенерго», Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», НАК «Нафтогаз України», а також інші суб’єкти господарської діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються постачанням енергоресурсів (електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні, а також суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють централізоване диспетчерське (оперативне-технологічне) управління, енергозабезпечуючі організації);
– запропоновано пропозиції щодо удосконалення діяльності деяких суб’єктів адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні, а саме: НКРЕКП, МЗС України, районних та обласних рад, компанії «Нафтогаз України»;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні положення із визначення механізмів адміністративно-правового регулювання енергопостачання та принципів формування державної політики у сфері енергопостачання, їх впровадження з урахуванням кращих зарубіжних практик;
– теоретичні положення із визначення механізмів державного регулювання розвитку відновлювальної енергетики з урахуванням світового досвіду та імплементації законодавчої бази держави до міжнародного законодавства;
теоретичні положення із визначення методів адміністративно-правового регулювання енергопостачання під якими слід розуміти способи, прийоми та засоби безпосереднього та цілеспрямованого впливу на суспільні відносини, що складаються в сфері постачання енергоресурсів з метою практичного здійснення поставлених перед ними функцій щодо забезпечення реалізації вдосконалення законодавчої та нормативної бази, впровадження ринкових перетворень, оптимізації тарифної та цінової політики, диверсифікації джерел та маршрутів транспортування енергоносіїв, оптимізації структури споживання енергоносіїв, реалізації заходів із захисту прав споживачів, запобігання та припинення порушень енергетичного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері: можуть служити теоретичною основою для подальшого дослідження проблем у сфері адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні. Результати дослідження відображені у науково-практичних матеріалах для студентів, слухачів та ад’юнктів, використані під час підготовки та проведення науково-практичних семінарів, конференцій у Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 18.03.2015);
– правотворчості: для удосконалення чинного законодавства щодо адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні, зокрема, Законів України «Про електроенергетику», підзаконних нормативно-правових актах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тощо;
– правозастосовчій діяльності: теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть використовуватись суб’єктами адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні, зокрема Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерством закордонних справ України, органами місцевого самоврядування та виконавчими органами рад, НАК «Нафтогаз України»;
– навчальному процесі: значна частина матеріалів дослідження вже використовується в процесі проведення практичних і семінарських занять із зазначених дисциплін, зокрема в навчальному процесі Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (акт впровадження Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 05.03.2015).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені дисертантом у доповідях на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, серед них: «Історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (м. Київ, 13-14 грудня 2013 року); «Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії» (м. Ужгород, 28-29 березня 2014 року); «Особливості розвитку законодавства України у контексті євроінтеграційних процесів» (м. Донецьк, 6-7 червня 2014 року); «Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні» (м. Одеса, 13-14 червня 2014 року).
Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 7 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в аналізі сутності та змісту адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні, а також у формулюванні науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій з удосконалення енергетичного законодавства у цій сфері. Здобувачем сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. З’ясовано, що генезис адміністративно-правового регулювання енергопостачання історично включає в себе такі чотири періоди. Імперський (1885–1917 рр.) характеризується зародженням електрогосподарства, технічно-поліцейським наглядом за безпечним користуванням електрикою і дотриманням цивільних законів в частині купівлі-продажу електроенергії, підготовкою необхідних змін в цивільне законодавство і заохоченням наукових розробок в області електротехніки. Радянський (1918–1991 рр.) – монополізація енергетики, інтенсивне будівництво електричних станцій, регулювання адміністративно-правових відносин у сфері енергопостачання виключно нормативно-правовими актами. Пострадянський (1992 р. – 2013 рр.) – становлення та розвиток національного законодавства у енергетичній сфері, розвиток оптового ринку електричної енергії України, створення та вдосконалення ринків інших енергоносіїв. Європейский (2014 р. – до теперішнього часу) – узгодження енергетичної політики із зобов’язаннями України в рамках Асоціації між Україною та Європейським Союзом; утвердження ринкових принципів регулювання енергетичним сектором.
2. Визначено специфічні ознаки поняття «енергопостачання», а саме наявність: господарської діяльності на забезпечення різними видами енергії та палива, а також наявність торговельної діяльності; використання процесів передачі енергії; суб’єкта господарсько-торговельної діяльності, що зобов'язується надавати (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси; договору, а саме зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди зобов'язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності (господарських потреб), що ґрунтуються на оптимальному врахуванні інтересів сторін і загальногосподарського інтересу.
3. Встановлено, що під «енергопостачанням» слід розуміти господарсько-торговельну діяльність з використанням процесів виробництва і передачі енергії щодо забезпечення споживача всіма видами енергії і енергоносіїв, необхідними для його нормальної роботи за допомогою комплексу технічних засобів передачі та розподілу видів енергії на підставі договору.
4. Доведено, що система енергопостачання включає такі елементи, як: зміст енергопостачання, систему суб’єктів його забезпечення, вимоги до систем енергопостачання, засоби забезпечення. Зміст енергопостачання складається з двох аспектів: технологічного та правового.
Визначено основні вимоги, що пред'являються до будь-яких систем енергопостачання як у правовому, так і технологічному аспектах: надійність, забезпечення якості, забезпечення безпечних умов енергопостачання, можливість зростання постачання енергоносіїв, забезпечення економічності енергопостачання.
5. Визначено, що предметом адміністративно-правового регулювання енергопостачання є відносини між суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах електроенергетики, теплопостачання, постачанням, передачею і споживанням енергії, виробленої з альтернативних джерел, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозабезпечення та енергоефективності, пов'язаної з постачанням енергетичних ресурсів з метою забезпечення енергетичної безпеки України.
Основними завданнями адміністративно-правового регулювання у сфері постачання енергетичних ресурсів є створення сприятливих умов для ефективного постачання енергетичних ресурсів, забезпечення прозорості і відкритості, захисту прав та інтересів споживачів та якісне постачання енергії, уникаючи безпосереднього втручання у господарську діяльність суб’єктів господарювання.
6. Встановлено, що сутність адміністративно-правових засобів полягає в прямому управлінні енергопостачанням, заснованому на застосуванні обов'язкових для суб'єктів господарсько-торговельної діяльності, що займаються постачанням енергетичних ресурсів, державних замовлень, державних санкцій, ліцензій, дозволів, квот, встановленні норм і стандартів, які регламентують вимоги до якості та надійності енергопостачання. Для відносин у сфері енергопостачання характерні три основні способи правового регулювання: дозволи, заборони та зобов'язання, що відповідають регулятивне-статичній і регулятивне-динамічній функції права.
7. Визначено, що під державною політикою щодо адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні слід розуміти комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на розвиток системи енергопостачання. Державна політика щодо розвитку адміністративно-правового регулювання енергопостачання ґрунтується на таких основних принципах: державне регулювання відносин у сфері енергопостачання; додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з передачею, постачанням енергії; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів; додержання законодавства всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з постачанням; підвищення надійності та безпеки енергопостачання.
8. З’ясовано, що механізм адміністративно-правового регулювання відносин у сфері енергопостачання – це сукупність організаційно-правових засобів регулювання правових відносини, які виникають у зв’язку з передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на енергетичних об’єктах незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання енергії, а також з централізованим диспетчерським управлінням.
Запропонована класифікація адміністративно-правових норм механізму адміністративно-правового регулювання відносин у сфері енергопостачання за кількома критеріями: за предметом правового регулювання: на конституційні, цивільні, господарські та інші; за функціями права: на регулятивні та охороні; за засобом правового впливу: зобов’язуючи, уповноважуючи, забороняючі; за методом правового регулювання: на імперативні та диспозитивні; за характером участі в правовому регулюванні: на матеріальні та процесуальні.
9. Встановлено, що доцільна розробка нормативно-правової бази з чітко прописаними правовим механізмом приєднання генеруючих установок до електромереж, що необхідно для стимулювання подальшого розвитку інвестиційних проектів та програм, залучення на ці потреби інвестиційних ресурсів.
Визначено, що важливим для надійного енергопостачання країни є питання власності мереж постачання енергоресурсів. У державній власності необхідно зберегти магістральні і міждержавні електромережі, нафто-, газопроводи та диспетчерське управління ними.
10. Запропоновано, що принцип щодо забезпечення права побутових споживачів на постачання їм електричної енергії певної якості за чітко порівнюваними, прозорими і обґрунтованими цінами повинен бути закріплений у Законі України «Про електроенергетику» та бути заходом приведення цього закону у відповідність до законодавства ЄС.
11. Запропоновано ввести в енергетичне законодавство термін «безпека енергопостачання» та «гарантоване джерело енергопостачання». Безпека енергопостачання – це забезпечення надійного та безперебійного постачання енергоносіїв з гарантованих джерел енергопостачання у необхідних обсягах споживачам при належному технічному супроводженні (дотриманні мінімальних стандартів безпеки постачання). Гарантоване джерело енергопостачання – це місце видобутку, передачі, транспортування енергоносіїв, у якому зосереджено обсяги енергоносіїв необхідного балансу потужності і якості енергії та забезпечено їх безперебійне постачання.
12. Запропоновано, що терміни, що вживаються у законодавстві, а саме «договір постачання енергетичними ресурсами» (Цивільний кодекс України), «договір енергопостачання» (Господарський кодекс України), «договір постачання електричної енергії» та «договір користування електричною енергією» (Закон України «Про електроенергетику») з метою однорідності термінології мають бути уніфіковані.
13. Визначено, що потребує правового регулювання питання діяльності операторів системи передачі. Загальні положення щодо діяльності операторів системи передачі мають бути визначені у Законі України «Про електроенергетику» та конкретизовані у підзаконних нормативно-правових актах Національної комісії з регулювання енергетики України, як це передбачено Директивою 2003/54/ЄС.
14. Запропоновано систему суб’єктів адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні поділити на загальні, основні, додаткові. Критерієм запропонованої класифікації виступає саме «характер їх компетенції».
Надано пропозиції щодо удосконалення діяльності деяких суб’єктів адміністративно-правового регулювання енергопостачання в Україні, а саме: НКРЕКП, МЗС України, районних та обласних рад – органів місцевого самоврядування та виконавчих органів рад, місцевих державних адміністрацій, компанії «Нафтогаз України», ДП «НАЕК« Енергоатом».
15. Запропоновано,що здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади щодо реалізації енергетичної політики через громадську експертизу проектів нормативно-правових актів та концептуальних документів, участь у роботі громадських експертних рад при державних органах, що діють у сфері реалізації енергетичної політики.
16. Визначено, що під методами адміністративно-правового регулювання енергопостачання слід розуміти способи, прийоми та засоби безпосереднього та цілеспрямованого впливу на суспільні відносини, що складаються в сфері постачання енергоресурсів з метою практичного здійснення поставлених перед ними функцій щодо забезпечення реалізації вдосконалення законодавчої та нормативної бази, впровадження ринкових перетворень, оптимізації тарифної та цінової політики, диверсифікації джерел та маршрутів транспортування енергоносіїв, нерусифікація джерел енергопостачання, оптимізації структури споживання енергоносіїв, реалізації заходів із захисту прав споживачів, запобігання та припинення порушень енергетичного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.
Розкрито основні методи адміністративно-правового регулювання у сфері енергопостачання, а саме: захист прав споживачів та інтересів господарюючих суб’єктів: ліцензування на здійснення діяльності (передача та постачання енергії; сертифікація та стандартизація у сфері енергопостачання; регулювання цін та встановлення тарифної методології (антимонопольна політика, державний нагляд та контроль за діяльністю).
17. Запропоновано розробити законопроект, що регулював би особливості ліцензування у сфері енергопостачання в цілому. Основними положеннями для прийняття такого закону повинно бути існуючий досвід правового регулювання ліцензування, а також нові норми, які б враховували поточний стан справ в енергетичній сфері в цілому.
18. Визначено напрями удосконалення енергопостачання в Україні: удосконалення механізмів адміністративно-правового регулювання енергопостачання; використання переважно економічних важелів регулювання відносин у даній сфері; впровадження інформаційного забезпечення управління, логістичного модулювання, аудиту, як на державному так і на місцевому рівні; запровадження досвіду цінової та фіскальної політики країн-членів ЄС; вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку відновлювальної енергетики з урахуванням світового досвіду та імплементація законодавчої бази нашої держави до міжнародного законодавства.
19. Запропоновано доопрацювати законодавство в сфері забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, зокрема, щодо зменшення місцевої складової, нестандартного приєднання до електричних мереж та скорочення субсидування для покриття різниці у тарифах.
20. З’ясовано, що потребує внесення змін до Конституції, якими буде визначено статус регуляторів, порядок призначення їхнього керівництва та ухвалення закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)». Окремим законом мусить бути визначено статус, принципи діяльності, завдання, повноваження, структуру й організацію НКРЕКП, у тому числі порядок призначення і звільнення її членів, їхні права й обов’язки, гарантії забезпечення діяльності Комісії, інші питання її діяльності.
21. Визначено, що постачання та використання відновлюваних джерел енергії є одним із найбільш важливих напрямів енергетичної політики України. Для збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України запропоновані заходи.
Диверсифікація маршрутів та джерел поставок енергетичних ресурсів, постачальників енергетичних технологій на енергетичний ринок України має стати пріоритетом енергетичної політики. У найкоротші терміни необхідно забезпечити участь України в реалізації спільних з ЄС інфраструктурних проектів, що сприятимуть підвищенню стабільності поставок енергоресурсів на ринок України та її енергетичній безпеці.
Список використаних джерел:
1. Маляренко В.А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. 2-е видання. – Х.: «Видавництво САГА», 2008. – 320 с.
2. Примак Л.В. Енергозбереження в ЖКГ: навчально-практичний посібник. / Л.В. Примак, Л.Н. Чернишов. - М.: Академічний проект; Альма Матер, 2011. - 622 с.
3. Логвиненко В.І. Підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.10.01 / В.І. Логвиненко; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк, 2005. — 20 с.
4. Правове регулювання сфери захисту прав споживачів у Європейському Союзі та в Україні / [Ісічко А., Мінін О., Перегінець М., Серьогін О та ін.]; за заг. ред. І.А Грицяка. —Атіка – Н. Київ : Центр європейського та порівняльного права Мінестерства юстиції України, 2005. — 655с.
5. Вавженчук С. Я. До питання договірної відповідальності за договорами на постачання електроенергії / С. Я.Вавженчук // Юридичний вісник. – 2009. – № 1(10) С. 51 – 56.
6. Немченко C. C. Договір постачання електричної енергії через приєднану мережу за цивільним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С. С. Немченко; НДІ ППП АПН України. — Київ, 2010. — 21 с.
7. Новицький А. М. Організаційно-правові засади державного управління у паливно-енергетичному комплексі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.07 / А. М. Новицький; Національна академія державної податкової служби України. — Ірпінь, 2005. — 21 с.
8. Губрієнко О. М. Організаційно-правові засади державного управління в галузі електроенергетики в Україні : дис. ... канд. юр. наук: спец. 12.00.07 / О. М. Губрієнко; Запорізький національний університет. — Запоріжжя, 2006. — 215 с.
9. Кострубіцька О. Є. Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України : дис. ... канд. юр. наук: спец. 12.00.07 / О. Є. Кострубіцька; Київський національний університет внутрішніх справ. — Київ, 2009. — 222 с.
10. Сергєєв Р. С. Засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні (адміністративно-правовий аспект) : дис. ... канд. юр. наук: спец. 12.00.07 / Р. С. Сергєєв; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. — Одеса, 2010. — 205 с.
11. Битяк О. Ю. Господарсько-правове забезпечення функціонування електроенергетичного ринку України : дис. ... канд. юр. наук: спец. 12.00.04 / О. Ю. Битяк; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. — Харків, 2010. — 195 с.
12. Циганенко В. О. Розвиток енергетики України (до 40–х років XX ст.) // Дослідження з історії техніки: зб. наук. пр. / За ред. Л. О. Гріффена. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2005. – Вип. 6. – 184с.
13. Грищенко А. И. Энергетическое право России (Правовое регулирование электроэнергетики в 1885—1918 гг.) / А. И. Грищенко, П. С. Зиноватный. – М. : Издательство «Юрист», 2008. – 279 с.
14. Канцер Ю. А. История развития энергоснабжения в России и науки, его изучающей / Канцер Ю. А. – Энергетика и право. №2, 2013 г.
15. Енергетика: історія, cучасність і майбутнє. Пізнання й досвід – шлях до сучасної енергетики / [Базеєв Є. Т., Варламов Г. Б., Вольчин І. А.]. – Київ : ТОВ «АдефУкраїна», 2011. – С. 249 – 250.
16. Электрификация СССР. Сборник документов и материалов 1926-1932 гг. Издательство «Экономика» Москва – 1966. – С. 39–41.
17. Історична довідка про розвиток Держенергонагляду [Електронний ресурс]: за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. – Режим доступу : http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=165409&cat_id=165367.
18. Про підвищення ролі державного енергетичного нагляду в забезпеченні економного використання електричної і теплової енергії : постанова Ради Міністрів СРСР від 4 листопада 1983 року №1058. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP830492.html
19. Основы Гражданского законодательства Союза ССР и республик :утверждены ВС СССР от 31 мая 1991года № 2211-1. – Режим доступу : http://www.zakonprost.ru/content/base/218
20. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем / [Денисевич К. Б., Ландау Ю. О., Нейман В. О., Сулейманов В. М., Шиляєв Б. А.]. – Київ : ТОВ «Новий друк», 2011. – С. 271 – 284
21. Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики України : Указ Президента України від 21 травня 1994 року № 244/94. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/244/94
22. Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України: Указ Президента України від 4 квітня 1995 року № 282. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/282/95
23. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі / [упоряд. І. В. Плачков та ін.]. – Київ : ТОВ «Гнозіс», 2011. – С. 303-314.
24. Про електроенергетику : Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80.
25. Про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики: Указ Президента України 08 грудня 1994 року № 738/94 – Режим доступу : http://www2.nerc.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art_id=32993&cat_id=34447.
26. Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1789. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1789-2002-%D0%BF.
27. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995, № 12. – Ст. 81.
28. Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357. Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF.
29. Про теплопостачання : Закон України від 2 червня 2005 року № 2633-IV : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2633-15.
30. Енергетична стратегія України до 2030 року [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145-р. Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/145-2006-%D1%80.
31. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 1071-р. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1071-2013-%D1%80/paran6#n6.
32. Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847-р // Офіційний сайт Урядового порталу. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/847-2014-%D1%80
33. Про внесення змін до плану заходів щодо виконання зобов’язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 864-р // Офіційний сайт Урядового порталу. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/864-2014-%D1%80
34. Відновлення України - план дій [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Урядового порталу. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247573184&cat_id=246711250.
35. Про засади функціонування ринку електричної енергії України [Електронний ресурс] : Закон України від 24 жовтня 2013 року № 663-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014, № 22. – Ст.781. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/663-18.
36. Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 902-р // Офіційний сайт Урядового порталу. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/902-2014-%D1%80.
37. Долгова А. И. Криминология: учебник для вузов / под ред. А. И. Долговой. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА– ИНФРА М), 2000. – 784 с.
38. Ковалев М. И. Соучастие в преступлении / Ковалев М. И. – Екатеринбург : Издательство – УрГЮА, 1999. – 204 с.
39. Науково – практичний коментар Господарського кодексу України: 2 – ге вид., переробл. і допов. / [Беляневич О. А., Вінник О. М., Щербина В. С. та ін.] за заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини.– К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.
40. Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. / В. А. Маляренко. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с. з іл.
41. Цивільний кодекс України : Кодекс України від 16 січ. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
42. Господарський кодекс України : науково-практичний коментар / [Ю.Е. Атаманова, О.А. Ашурков, Е.В. Аушева та ін.] ; за заг. ред. А.Г. Бобковой. – Харьков:Вид. ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2008. - 1296 с.
43. Энергетика и электрификация. Термины и определения : ГОСТ 19431-84. [Електронний ресурс] Постановление Государственного комитета СССР по стандартам от 27 марта 1984 г. № 1029. – 14 с. Режим доступу : http://www.gosthelp.ru/gost/gost2827.html.
44. Енциклопе́дія наро́дного господа́рства Украї́нської РСР: [у 4 т.] / Ред.кол.: С. М. Ямпольский (відповід. ред). Т.1.; АН УРСР. – К. : Голов. ред. УРЕ; 1969. – 570 с.
45. Словник української мови : у 11 том. / [уклад. І. К. Білодід та ін. ]. – К. : Наукова думка, 1970 – – т. 10. – 1979. – С. 82.
46. Про нафту і газ : Закон України від 12 липня 2001 року № 2665-III : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2665-14
47. Про засади функціонування ринку природного газу : Закон України від 8 липня 2010 року № 2467-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010, № 48. – Ст. 566.
48. Господарський кодекс України : Кодекс України від 16 січн. 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18, 19-20, 21-22. – Ст. 144.
49. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / [Знаменський Г. Л., Липницький Д. Х., Щербина В. С. та ін.] ; за заг. ред. В. К. Мамутова. – К. : Юрінком Інтер, 2004 – 688 с.
50. Про затвердження Правил користування електричною енергією [Електронний ресурс]: постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0417-96/page.
51. Про альтернативні джерела енергії : Закон України від 20 лютого 2003 року № 555-IV : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/555-15.
52. Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів : Закон України від 17 лютого 2011 року № 3041-VI -ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2011, № 37. – ст.371.
53. Кам’янецька О. В. Пріоритетні напрямки розвитку енергозберігаючих технологій як складова енергетичної безпеки країни / О. В. Кам’янецька // Проблеми системного підходу в економіці : електронне наукове фахове видання. № 2. – К.: Національний авіаційний університет , 2010. – С. 132–134.
54. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999, № 20-21. – ст.190.
55. Шафир A.M. О предмете договоров на снабжение электрической, тепловой энергией и газом / Шафир A.M. // Правоведение. -1984. - № 1. - С. 23.
56. Про трубопровідний транспорт : Закон України від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996, № 29. – ст.139.
57. Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/15 року [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 296 // Офіційний сайт Урядового порталу. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/296-2014-%D0%BF.
58. Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів [Електронний ресурс]: наказ Міністерства палива і енергетики України від 25 липня 2006 року № 258. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1143-06.
59. Про затвердження Правил користування тепловою енергією [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198. Режим доступу : http://groa.io.ua/s72992/pro zatverdjennya_pravil_koristuvannya_teplovoyu_energiyu.
60. Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови : ДСТУ 4840-2007 / К.: Держспоживстандарт України,- 2007. – 12 с. – (Національні стандарти України).
61. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
62. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Урядового порталу. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246581344.
63. Єпішенкова Г. О. Енергетична безпека України в механізмі державного управління сталим розвитком / Г. О. Єпішенкова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць – Х., 2005. – № 3 (26).
64. Груба Г. І. Державне управління стратегічним розвитком електроенергетики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управ. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Г. І. Груба ; ХарРІ НАДУ. ⎯ Харків, 2005. ⎯ 21 с.
65. Правове регулювання сфери захисту прав споживачів у Європейському Союзі та в Україні / [Ісічко А., Мінін О., Перегінець М., Серьогін О. та ін.]; за заг. ред. І. А Грицяка. ⎯ Атіка-Н. Київ : Центр європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України, 2005. ⎯ 655 с.
66. Зеркалов Д. В. Правова основа енергозбереження: довідник / Д. В. Зеркалов. ⎯ К.: КНТ, 2007. ⎯ 400 с.
67. Козлов Ю. М. Административное право : [учебник] / Козлов Ю. М. – М.: Юристъ, 1999. – 320 с.
68. Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 06 квітня 2011 року № 382/2011. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/382/2011.
69. Про Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від від 31 травня 2011 року № 634/2011. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/634/2011/page2.
70. Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 31 травня 2011 року № 633/2011. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/633/2011
71. Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/715/2014
72. Про комітети Верховної Ради України [Електронний ресурс] : Закон України від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1995. – № 19. – Ст. 134. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/rada/show/116/95-%D0%B2%D1%80
73. Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії [Електронний ресурс] : Постанова Кабінет Міністрів України від 13 лютого 2006 року № 131. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/131-2006-%D0%BF
74. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – С. 331-332.
75. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі / [упоряд. І.В. Плачков та ін.]. – Київ: ТОВ «Гнозіс», 2011. – 392 с.
76. Малая М. В. Правове регулювання у сфері енергозбереження: сучасний стан та перспективи / М. В. Малая // Энергосбережение. – 2006. – № 9. – С. 10–13.
77. Філіпенко А. С. Контроль у системі адміністративно-правового регулювання / А. С. Філіпенко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. праць – Донецьк : ДЮІ МВС. – 2012. – № 3. – С. 90-95.
78. Адміністративне право України : [навчальний посібник] : [у 2-х томах] / [Галунько В. В., Олефір В. І., Пихтін М. П. та ін] ; за заг. ред. В. В. Галунька. – Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня», 2011. – Т. 1 : Загальне адміністративне право. – С. 237-242.
79. Про затвердження Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача [Електронний ресурс] : наказ Міністерства палива та енергетики України від 19 січня 2004 року № 26. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0154-04.
80. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс: [підручник] / О. Зайчук, Н. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
81. Про затвердження Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 року № 705 : постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 03. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/93-2004-%D0%BF.
82. Бодунов Є. Р. Публічне адміністрування іноземного інвестування в Україні : дис. … канд. юр. наук : 12.00.07 / Бодунов Євген Рудольфович. – К., 2013. – 197 с.
83. Селиванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти : монограф. / В. М. Селиванов – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – С. 312–313.
84. Кравцова Т. М. Державна інформаційна політика України : організаційно-правові аспекти здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юр. наук. : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Т. М. Кравцова. – Харків, 2004 – С. 4.
85. Тищенко М. Р. Вплив держави на формування соціальної політики промислових підприємств регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / М. Р. Тищенко. – Донецьк, 2011 – С. 5.
86. Кухар В. І. Господарсько-правове забезпечення державної політики в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук. : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / В. І. Кухар. – Харків, 2008 – С. 4.
87. Мосенко Ю. О. Державна інформаційна політика України: організаційно-правові аспекти здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук. : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ю. О. Мосенко. – Київ, 2011 – С. 4.
88. Решевець О. В. Державна політика залучення іноземних інвестицій як чинник розвитку територіальної громади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.04 «Місцеве самоврядування» / О. В. Решевець. – Київ, 2010 – С. 4.
89. Буга Н. Ю. Державна політика інноваційного розвитку проблемних регіонів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук. : спец. 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / Н. Ю. Буга. – Київ, 2008 – С. 2.
90. Гончарова В. Г. Державна політика підтримки розвитку малого підприємництва в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Місцеве самоврядування» / В. Г. Гончарова. – Миколаїв, 2011 – С. 3.
91. Ісаєнко Д. В. Державна політика регулювання розвитку житлового будівництва в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Д. В. Ісаєнко. – Харків, 2012 – С. 4.
92. Бондарчук Н. В. Державна політика розвитку інноваційного потенціалу регіонів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Н. В. Бондарчук. – Миколаїв, 2011 – С. 4.
93. Попов Р. А. Державна політика України в сфері антимонопольної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Р. А. Попов. – Запоріжжя, 2010 – С. 4.
94. Макаренко І. О. Механізми реалізації державної промислової політики України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / І. О. Макаренко. – Київ, 2010 – С. 3.
95. Підгайна О. О. Державна політика залучення інвестицій у вугільну промисловість України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О. О. Підгайна. – Київ, 2004 – С. 5.
96. Дзяна Г. О. Удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері енергозбереження України (соціально-екологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Г. О. Дзяна. – Львів, 2008 – С. 3.
97. Ставицька О. В. Регулятивна роль державного управління в контексті розвитку енергетичної політики України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О. В. Ставицька. – Одеса, 2005 – С. 5.
98. Шевцова А. І. Енергетика України на шляху до європейської інтеграції : монограф. / А. І. Шевцова – Дніпропетровськ. : затвердж. до друку вчен. радою Дніпр. філії Національного інст. стратег. досліджень, 2004. – C. 86–87.
99. Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України: Указ Президента України від 4 квітня 1995 року № 282. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/282/95.
100. Про альтернативні види палива : Закон України від 14 січня 2000 року № 1391-XIV : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1391-14.
101. Енергетична політика за межами країн – членів МЕА: Україна 2012 : [Електронний ресурс] : за даними Міжнародного енергетичного агентства – 2012. – С. 42 – Режим доступу: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/UKR_Summaryplus.pdf.
102. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності [Електронний ресурс] : Закон України від 5 квітня 2007 року № 877-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007, № 29. – Ст. 389. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/877-16/page2.
103. Про ліцензування певних видів господарської діяльності [Електронний ресурс] : Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2000, № 36. – Ст. 299. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1775-14.
104. Про природні монополії [Електронний ресурс] : Закон України від 20 квітня 2000 року № 1682-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000, № 30. – Ст. 238. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1682-14.
105. Про Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс] : Закон України від 27 лютого 2014 року № 794-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014, № 13. – Ст. 222. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/794-18/page.
106. Про Програму інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України до об’єднання енергосистем європейських держав України [Електронний ресурс] : Наказ Міненерговугілля України від 25 листопаду 2014 року № 840. Режим доступу : http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50043&documentList_stind=21.
107. Про затвердження примірних форм договору про проведення розрахунків між підприємствами, які надають послуги з теплопостачання, та постачальниками природного газу для погашення заборгованості за використаний природний газ із застосуванням фінансових казначейських векселів та форми довіреності [Електронний ресурс] : Наказ Мінрегіону України від 14 жовтня 2013 року № 495. Режим доступу : http://www.minregion.gov.ua/documents/group/law/?page=9.
108. Про створення Робочої групи з опрацювання проблемних питань у сфері приєднання до газових мереж [Електронний ресурс] : Наказ НКРЕКП від 21 листопаду 2014 року № 6. Режим доступу : http://www.nerc.gov.ua/?id=12318.
109. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління [Електронний ресурс] Звіт, підготований авт. кол. під редакцією І. Бураковського та В. Мовчан. К. : Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, 2014. – 139 c. – Режим доступу : http://www.eurointegration.com.ua/files/a/2/a2732e1-economic-ied.pdf.
110. Кривицький Ю. В. Механізм правового регулювання в сучасній теорії права / Ю. В. Кривицький // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 4. – С. 74 – 79.
111. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. –1-е вид., – Київ : Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ)., 1974. – 776 с.
112. Бедрак Н. Зміст та особлив
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн